Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пантікапе́й (грец. Παντικάπαιον можливо від іранського Panti-Kapa рибний шлях) — давньогрецький поліс, що існував на місці сучасного міста Керч; столиця Боспорського царства.
| Пантікапей | |
|---|---|
|
| |
| 45°21′02″ пн. ш. 36°28′06″ сх. д. / 45.350833330027775503° пн. ш. 36.468611110027772781° сх. д.Координати: 45°21′02″ пн. ш. 36°28′06″ сх. д. / 45.350833330027775503° пн. ш. 36.468611110027772781° сх. д. | |
| Країна |  Україна[1] |
| Розташування | Керч |
| Тип | археологічна пам'ятка і поліс[2] |
  Пантікапей Пантікапей (Україна)  Пантікапей Пантікапей (Автономна Республіка Крим) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Деякі давні джерела стверджують, що в Пантікапеї народився Геракл — легендарний прабатько скіфів і тевкрів.
Міф про заснування Пантікапею
За часів аргонавтів син Еета, переслідуючи елінів, які вкрали Медею і золоте руно, прибув з Колхіди, з володінь свого батька, на берег Боспору Кімерійського. Тут він отримав від скіфського царя Агаета частину землі та заснував Пантікапею. При цьому пантікапейці повідомляли, що назва міста взята від назви річки Пантікапеї (згадував ще Геродот), яка відмежовує землю скіфів-землеробів від землі скіфів-кочівників. Назва річки Пантікапея, як і назва міста, пов'язана з богом Паном, лик якого часто зображався на монетах Пантікапеї.
Історія
Пантікапей був заснований у 1-й половині 6 століття до н. е. на західному березі Керченської протоки (на місці сучасної Керчі) переселенцями з Мілета та інших центрів Давньої Греції. З 2-ї половини 6 століття до н. е. карбував власну монету. З утворенням близько 480 до н. е. Боспорської держави став її столицею.
Розквіт Пантікапея припадає на 5 — початок 3 століття до н. е., коли він був найбільшим ремісничим і торговельним центром Північного Причорномор'я. Площа Пантікапея дорівнювала близько 100 га. Він був розташований на схилах та біля підніжжя сучасної гори Мітрідат. На вершині гори був акрополь з храмами Аполлона, Кібели та палацами правителів Боспору. В приморській частині розташовувалась агора та великий порт, до якого прибували товари із Середземномор'я (оливкова олія, вино, керамічний посуд) та скіфських земель (хліб, риба, шкіра). На схилах гори стояли будинки заможних жителів міста. Халупи трударів купчилися на околицях міста. Пантікапей був оточений оборонним муром. За межами міста на північ, захід та південь простягся некрополь із похованнями царів, знатної верхівки населення міста (кургани Юз-Оба, Золотий курган) та пересічного населення.
Наприкінці 2 століття до н. е. Пантікапей став осередком повстання на чолі з Савмаком.
У IV столітті на економічному житті Пантікапея відбулася соціально-економічна криза, що охопила весь античний світ. У 370-х роках місто зазнало руйнівного удару гунів. У 5 столітті античний Пантікапей перестав існувати.
Про Пантікапей у своїх працях згадували Демосфен, Діодор Сицилійський, Страбон, Клавдій Птолемей, Пліній Старший, Стефан Візантійський.
Історичні періоди
Боспорське царство з 438 до н. е. і до 335 н. е.
- Утворення держави (VI ст. до н. е. — 480 р. до н. е.);
- Період Археонактидів (480 р. до н. е. — 438—437 р. до н. е.);
- Період Спартокидів (438—437 р. до н. е. — 109 р. до н. е.);
- Під владою Мітрідата і Риму;
- У перші століття нашої ери;
- Розпад Боспорського царства (середина ІІІ ст. — 70-ті рр. IV ст.).
З історії Геродота відомо, що Керченський півострів з заходу оточував вал, який простягався від Феодосії до фортеці Арабат (біля села Кам'янське (Ленінський район). За Геродотом цей рів був викопаний рабами скіфів, під час їхньої відсутності. Пізніше вал, який йшов на тому ж місці, називали Асандровським (360 стадій). Боспорський правитель Асандр зміцнив укріплення поставивши вал та на ньому 360 башт (на кожній стадії по башті). Гербом Керченського півострова був грифон. Грифон був зображений над брамою Керченської фортеці.
Діодор Сицилійський описав Боспорське царство до кінця правління Перісада (38 років). Перісад в давніх написах називається архонтом Боспору та Феодосії. Діодор Сицилійський називає Перісада — царем Понтійським.
У володіння Боспорського царства при Перісаді, входили землі від Асадровського валу до Боспору Кімерійського, а також північно-східний берег Азовського моря. Від Кавказьких гір на всій їхній протяжності до впадіння річки Кубані в Чорне море. На цій всій території жив скіфський народ, який за місцевостями чи за іншими ознаками називався: синдами, меотами, торетами, дандарами, геніохами, ахеями, оатеями.
Страбон поділяє всю Таврію (Херсонес) на велику та малу. Малим Херсонесом названий сучасний Керченський півострів.
За Страбоном, Пантікапея розташована на горі та заселена навкруги на відстані 20 стадій. На схід розташований порт та корабельня на 30 кораблів, а також місто має акрополь. Вона заснована мілезійцями. Пантікапея та всі прилеглі поселення по обидві сторони Меотійського моря управлялись довгий час монархами, з яких найбільш знаменитими є Левкон, Сатур та Парисад. Управління це тривало до останнього Парисада, який передав свою владу Мітрідату. Всі ці володарі, починаючи від Парисада та Левкона називалися деспотами, попри те що багато з них були людяні. Парисада вшановували навіть як бога. Останній з володарів Боспору, однакового з ним імені, не в змозі більше чинити супротив скіфам, які брали данину більшу ніж раніше, передав свою владу Мітрідату Евпатору, від якого це царство, більша частина якого була розташована в Європі, а менша в Азії, перейшла під владу римлян. Мешканці цієї місцевості називалися скіфами-землеробами, на відміну від скіфів-кочівників, які харчувалися м'ясом, а також сиром і молоком кобил, як свіжим так і кислим, тому поет і назвав усіх, які тут жили, ссавцями.
Під час правління ханів, Керч, за свідченням Мартина, був незначним містом з фортецею. Ця споруда була зруйнована татарами, з того часу коли Кримське ханство прийняло вассалітет османів. Турецький султан забороняв татарам мати на півострові фортеці, крім Перекопу.
Нумізматика Пантікапею
У середині 6 ст. до н. е. Пантікапей карбував власні монети. Перші монети Пантікапею на аверсі містили голову лева, а на реверсі — квадрат. Такі монети карбувалися до останньої чверті 5 ст. до н. ери, а в останній чверті на реверсі з'являється голова вола в профіль з шестикутною зіркою. В кінці 5 ст. до н. е. з'являється також скорочений надпис: ПА, ПАН, ПАНТІ. В кінці 6 ст. карбувалася також монета на аверсі якої був муравель, а на реверсі — квадрат. Третя серія монет походить з другої чверті 5 ст. до н. е. На цих монетах крім голови лева та квадрату на реверсі був напис АПОЛЛ. У 4 ст. припинилося карбування монет у Німфеї, Фанагорії, Феодосії. В цьому періоді Боспорської держави монета карбується лише в Пантикапеї. В цей період змінюється іконографія монет. До кінця 2 ст. до н. е. карбуються монети з головою безбородого Сатира або бородатого в профіль, або в фас Селена. На реверсі таких монет зображувався внизу колосок, а над ним грифон і надпис ПАН. У ранньому періоді монети з головою Сатира на реверсі містили стрілу з луком. У середині 3 ст. до н. е. карбувалася серія монет з головою Аполлонa та триногом разом зі скороченням: ПАН. Напис ПАНТІ комбінувався в третій чверті 3 ст. до н. е. з головою Посейдона на аверсі.
Пантеон
Найпоширенішим культом в античній Пантікапеї був культ Аполлона Цілителя, який вважався покровителем цього міста. Символами Аполлона був треножник, грифон і ліра, саме ці символи зображались на монетах Пантікапею. Найчастіше на таких монетах зустрічалась голова Пана та Аполлона. Другим найпоширенішим культом був культ Артеміди (Артеміда Ефезія). Поклонялися в Пантикапеї також Афродиті. На збережених посвятах Афродити, на одному з них вона вказана як Афродіта Уранія Апатуріон Медуза. Поклонялися в Пантикапею також Деметрі, в одній з посвят вона вказана як Деметра Тесмофорія, також посвяти були Діонісу і Гераклу. Апатуріон — скіфська назва Афродити Уранії. Храми посвячені Афродиті Уранії знаходилися в Фанагорії й Апатуроні (пізніше урочище Апатуріон).
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пантікапей |
Джерела та література
- Крапівіна В. В.. Пантікапей // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 51. — .
Література
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
- Рад. енциклопедія історії України.- К., 1971. — т. 3.
- Гавриленко О. А. Античні держави Північного Причорномор'я: біля витоків вітчизняного права (кінець VII ст. до н. е. — перша половина VI ст. н. е.). Монографія. — Харків: Парус, 2006. — 352 с.
- Мартин Броневський. Опис Татарії.
- Юргевич В., Маркопуло А., Страбона Географии, книги VII и XI с греческим текстом, русским переводом и примечаниями. Записки Одесского общества истории и древностей. Том 10 (1877)
Примітки
- GeoNames — 2005.
- An Inventory of Archaic and Classical Poleis: An Investigation Conducted by The Copenhagen Polis Centre for the Danish National Research Foundation / M. H. Hansen — 2004.
Посилання
- Пантікапей // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
- Пантикапей // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1286-1287. — 1000 екз.
- Пантікапей, хронологічні етапи його існування // Ольговський С. Я. Давньогрецькі міста-колонії Північного Причорномор'я: навчальний посібник. — К.: КНУКіМ, 2007
- Планування та забудова міста // Там само.
- Некрополь Пантікапея // Там само.
- Пантікапей. Знахідки
- Ваза
- Вази
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pantikape j grec Pantikapaion mozhlivo vid iranskogo Panti Kapa ribnij shlyah davnogreckij polis sho isnuvav na misci suchasnogo mista Kerch stolicya Bosporskogo carstva Pantikapej45 21 02 pn sh 36 28 06 sh d 45 350833330027775503 pn sh 36 468611110027772781 sh d 45 350833330027775503 36 468611110027772781 Koordinati 45 21 02 pn sh 36 28 06 sh d 45 350833330027775503 pn sh 36 468611110027772781 sh d 45 350833330027775503 36 468611110027772781Krayina Ukrayina 1 Roztashuvannya KerchTip arheologichna pam yatka i polis 2 PantikapejPantikapej Ukrayina Pokazati na mapi UkrayinaPantikapejPantikapej Avtonomna Respublika Krim Pokazati na mapi Avtonomna Respublika Krim Mediafajli u Vikishovishi Ruyini Pantikapeyu Deyaki davni dzherela stverdzhuyut sho v Pantikapeyi narodivsya Gerakl legendarnij prabatko skifiv i tevkriv Mif pro zasnuvannya PantikapeyuZa chasiv argonavtiv sin Eeta peresliduyuchi eliniv yaki vkrali Medeyu i zolote runo pribuv z Kolhidi z volodin svogo batka na bereg Bosporu Kimerijskogo Tut vin otrimav vid skifskogo carya Agaeta chastinu zemli ta zasnuvav Pantikapeyu Pri comu pantikapejci povidomlyali sho nazva mista vzyata vid nazvi richki Pantikapeyi zgaduvav she Gerodot yaka vidmezhovuye zemlyu skifiv zemlerobiv vid zemli skifiv kochivnikiv Nazva richki Pantikapeya yak i nazva mista pov yazana z bogom Panom lik yakogo chasto zobrazhavsya na monetah Pantikapeyi IstoriyaPantikapej buv zasnovanij u 1 j polovini 6 stolittya do n e na zahidnomu berezi Kerchenskoyi protoki na misci suchasnoyi Kerchi pereselencyami z Mileta ta inshih centriv Davnoyi Greciyi Z 2 yi polovini 6 stolittya do n e karbuvav vlasnu monetu Z utvorennyam blizko 480 do n e Bosporskoyi derzhavi stav yiyi stoliceyu Rozkvit Pantikapeya pripadaye na 5 pochatok 3 stolittya do n e koli vin buv najbilshim remisnichim i torgovelnim centrom Pivnichnogo Prichornomor ya Plosha Pantikapeya dorivnyuvala blizko 100 ga Vin buv roztashovanij na shilah ta bilya pidnizhzhya suchasnoyi gori Mitridat Na vershini gori buv akropol z hramami Apollona Kibeli ta palacami praviteliv Bosporu V primorskij chastini roztashovuvalas agora ta velikij port do yakogo pribuvali tovari iz Seredzemnomor ya olivkova oliya vino keramichnij posud ta skifskih zemel hlib riba shkira Na shilah gori stoyali budinki zamozhnih zhiteliv mista Halupi trudariv kupchilisya na okolicyah mista Pantikapej buv otochenij oboronnim murom Za mezhami mista na pivnich zahid ta pivden prostyagsya nekropol iz pohovannyami cariv znatnoyi verhivki naselennya mista kurgani Yuz Oba Zolotij kurgan ta peresichnogo naselennya Naprikinci 2 stolittya do n e Pantikapej stav oseredkom povstannya na choli z Savmakom U IV stolitti na ekonomichnomu zhitti Pantikapeya vidbulasya socialno ekonomichna kriza sho ohopila ves antichnij svit U 370 h rokah misto zaznalo rujnivnogo udaru guniv U 5 stolitti antichnij Pantikapej perestav isnuvati Pro Pantikapej u svoyih pracyah zgaduvali Demosfen Diodor Sicilijskij Strabon Klavdij Ptolemej Plinij Starshij Stefan Vizantijskij Istorichni periodiBosporske carstvo z 438 do n e i do 335 n e Utvorennya derzhavi VI st do n e 480 r do n e Period Arheonaktidiv 480 r do n e 438 437 r do n e Period Spartokidiv 438 437 r do n e 109 r do n e Pid vladoyu Mitridata i Rimu U pershi stolittya nashoyi eri Rozpad Bosporskogo carstva seredina III st 70 ti rr IV st Z istoriyi Gerodota vidomo sho Kerchenskij pivostriv z zahodu otochuvav val yakij prostyagavsya vid Feodosiyi do forteci Arabat bilya sela Kam yanske Leninskij rajon Za Gerodotom cej riv buv vikopanij rabami skifiv pid chas yihnoyi vidsutnosti Piznishe val yakij jshov na tomu zh misci nazivali Asandrovskim 360 stadij Bosporskij pravitel Asandr zmicniv ukriplennya postavivshi val ta na nomu 360 basht na kozhnij stadiyi po bashti Gerbom Kerchenskogo pivostrova buv grifon Grifon buv zobrazhenij nad bramoyu Kerchenskoyi forteci Diodor Sicilijskij opisav Bosporske carstvo do kincya pravlinnya Perisada 38 rokiv Perisad v davnih napisah nazivayetsya arhontom Bosporu ta Feodosiyi Diodor Sicilijskij nazivaye Perisada carem Pontijskim U volodinnya Bosporskogo carstva pri Perisadi vhodili zemli vid Asadrovskogo valu do Bosporu Kimerijskogo a takozh pivnichno shidnij bereg Azovskogo morya Vid Kavkazkih gir na vsij yihnij protyazhnosti do vpadinnya richki Kubani v Chorne more Na cij vsij teritoriyi zhiv skifskij narod yakij za miscevostyami chi za inshimi oznakami nazivavsya sindami meotami toretami dandarami geniohami aheyami oateyami Strabon podilyaye vsyu Tavriyu Hersones na veliku ta malu Malim Hersonesom nazvanij suchasnij Kerchenskij pivostriv Za Strabonom Pantikapeya roztashovana na gori ta zaselena navkrugi na vidstani 20 stadij Na shid roztashovanij port ta korabelnya na 30 korabliv a takozh misto maye akropol Vona zasnovana milezijcyami Pantikapeya ta vsi prilegli poselennya po obidvi storoni Meotijskogo morya upravlyalis dovgij chas monarhami z yakih najbilsh znamenitimi ye Levkon Satur ta Parisad Upravlinnya ce trivalo do ostannogo Parisada yakij peredav svoyu vladu Mitridatu Vsi ci volodari pochinayuchi vid Parisada ta Levkona nazivalisya despotami popri te sho bagato z nih buli lyudyani Parisada vshanovuvali navit yak boga Ostannij z volodariv Bosporu odnakovogo z nim imeni ne v zmozi bilshe chiniti suprotiv skifam yaki brali daninu bilshu nizh ranishe peredav svoyu vladu Mitridatu Evpatoru vid yakogo ce carstvo bilsha chastina yakogo bula roztashovana v Yevropi a mensha v Aziyi perejshla pid vladu rimlyan Meshkanci ciyeyi miscevosti nazivalisya skifami zemlerobami na vidminu vid skifiv kochivnikiv yaki harchuvalisya m yasom a takozh sirom i molokom kobil yak svizhim tak i kislim tomu poet i nazvav usih yaki tut zhili ssavcyami Pid chas pravlinnya haniv Kerch za svidchennyam Martina buv neznachnim mistom z forteceyu Cya sporuda bula zrujnovana tatarami z togo chasu koli Krimske hanstvo prijnyalo vassalitet osmaniv Tureckij sultan zaboronyav tataram mati na pivostrovi forteci krim Perekopu Numizmatika PantikapeyuU seredini 6 st do n e Pantikapej karbuvav vlasni moneti Pershi moneti Pantikapeyu na aversi mistili golovu leva a na reversi kvadrat Taki moneti karbuvalisya do ostannoyi chverti 5 st do n eri a v ostannij chverti na reversi z yavlyayetsya golova vola v profil z shestikutnoyu zirkoyu V kinci 5 st do n e z yavlyayetsya takozh skorochenij nadpis PA PAN PANTI V kinci 6 st karbuvalasya takozh moneta na aversi yakoyi buv muravel a na reversi kvadrat Tretya seriya monet pohodit z drugoyi chverti 5 st do n e Na cih monetah krim golovi leva ta kvadratu na reversi buv napis APOLL U 4 st pripinilosya karbuvannya monet u Nimfeyi Fanagoriyi Feodosiyi V comu periodi Bosporskoyi derzhavi moneta karbuyetsya lishe v Pantikapeyi V cej period zminyuyetsya ikonografiya monet Do kincya 2 st do n e karbuyutsya moneti z golovoyu bezborodogo Satira abo borodatogo v profil abo v fas Selena Na reversi takih monet zobrazhuvavsya vnizu kolosok a nad nim grifon i nadpis PAN U rannomu periodi moneti z golovoyu Satira na reversi mistili strilu z lukom U seredini 3 st do n e karbuvalasya seriya monet z golovoyu Apollona ta trinogom razom zi skorochennyam PAN Napis PANTI kombinuvavsya v tretij chverti 3 st do n e z golovoyu Posejdona na aversi PanteonNajposhirenishim kultom v antichnij Pantikapeyi buv kult Apollona Cilitelya yakij vvazhavsya pokrovitelem cogo mista Simvolami Apollona buv trenozhnik grifon i lira same ci simvoli zobrazhalis na monetah Pantikapeyu Najchastishe na takih monetah zustrichalas golova Pana ta Apollona Drugim najposhirenishim kultom buv kult Artemidi Artemida Efeziya Poklonyalisya v Pantikapeyi takozh Afroditi Na zberezhenih posvyatah Afroditi na odnomu z nih vona vkazana yak Afrodita Uraniya Apaturion Meduza Poklonyalisya v Pantikapeyu takozh Demetri v odnij z posvyat vona vkazana yak Demetra Tesmoforiya takozh posvyati buli Dionisu i Geraklu Apaturion skifska nazva Afroditi Uraniyi Hrami posvyacheni Afroditi Uraniyi znahodilisya v Fanagoriyi j Apaturoni piznishe urochishe Apaturion Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pantikapej Kurgani Pantikapeya ta Olviyi Kerchenski vazi Mitridat Carskij kurgan Melek Chesmenskij kurgan Terakotovij Gerakl iz Kerchi Kerchenskij missorij 5990 PantikapejDzherela ta literaturaKrapivina V V Pantikapej Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 51 ISBN 978 966 00 1142 7 Literatura Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Rad enciklopediya istoriyi Ukrayini K 1971 t 3 Gavrilenko O A Antichni derzhavi Pivnichnogo Prichornomor ya bilya vitokiv vitchiznyanogo prava kinec VII st do n e persha polovina VI st n e Monografiya Harkiv Parus 2006 352 s Martin Bronevskij Opis Tatariyi Yurgevich V Markopulo A Strabona Geografii knigi VII i XI s grecheskim tekstom russkim perevodom i primechaniyami Zapiski Odesskogo obshestva istorii i drevnostej Tom 10 1877 PrimitkiGeoNames 2005 d Track Q830106 An Inventory of Archaic and Classical Poleis An Investigation Conducted by The Copenhagen Polis Centre for the Danish National Research Foundation M H Hansen 2004 d Track Q89910055d Track Q562629PosilannyaPantikapej Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Pantikapej Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1286 1287 1000 ekz Pantikapej hronologichni etapi jogo isnuvannya Olgovskij S Ya Davnogrecki mista koloniyi Pivnichnogo Prichornomor ya navchalnij posibnik K KNUKiM 2007 Planuvannya ta zabudova mista Tam samo Nekropol Pantikapeya Tam samo Pantikapej Znahidki Vaza Vazi