Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Арабат (крим. Arabat, від арабського «рабат» — «військовий пост»), також Ребат, Орботек, Арбаутук, Арабаток, Горбаток — місцевість, розташована на північному березі перешийка, що сполучає Крим з Керченським півостровом, на південному початку піщаної коси, що відділяє Сивашську затоку від Азовського моря і яка носить назву Арабатська стрілка. Арабатська фортеця (крим. Arabat Qale) — єдина татаро-османська фортеця на Азовському узбережжі, була збудована за два кілометри на північний захід від села Ак-Монай. Разом з Перекопською фортецею та фортецею Єні-Кале прикривала Крим з півночі та сходу від ворожих нападів.
| Арабатський замок | |
|---|---|
|
| |
| 45°17′45″ пн. ш. 35°28′42″ сх. д. / 45.29583333336110940° пн. ш. 35.47833333336110684° сх. д.Координати: 45°17′45″ пн. ш. 35°28′42″ сх. д. / 45.29583333336110940° пн. ш. 35.47833333336110684° сх. д. | |
| Тип | фортеця археологічна пам'ятка і пам'ятка культури |
| Статус спадщини | d і Державний реєстр нерухомих пам'яток України |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Ленінський район |
| Перша згадка | 1651 |
  Арабат (Україна) | |
 Арабат у Вікісховищі | |
Історія
Вперше фортеця Арабат згадується в книзі «Опис України» французького військового інженера і відомого картографа Гійома Левассера де Боплана, яка була надрукована в Руані, у друкарні Жака Кайуе 1651 р. Проте вже на карті Південної Сарматії 1526 р. Бернарда Ваповського справа від гирла р. Цурюк-Су позначений Арабат (Arbath). Згадує її також Евлія Челебі в своїй «Книзі Подорожей» під час свого візиту в Крим в 1665–1666 рр. Він же передає легенду про заснування фортеці. Згідно з нею, декілька козаків втекло з кримської неволі по косі на землі Північного Приазов'я. Тут вони зустріли калмиків і домовилися з ними про спільний напад на землі кримських татар, перейшовши через протоку Тонкі води, що розділяє суходіл та косу. Спочатку напад був вдалим, козаки і калмики захопили багато худоби та іншої здобичі, але згодом Мехмед II Ґерай з військом наздогнав нападників і знищив їх усіх. Після цього і була збудована фортеця (Челебі називає її «баштою»), яка мала перекрити шлях козакам в Крим через косу. Опосередковано підтверджує легенду і Боплан. У своїй книзі він пише про крадіжки козаками татарських коней по косі як про щось звичне і буденне. Так, у жовтні 1668 року запорозький кошовий отаман Іван Ждан-Ріг взяв Арабат штурмом і знищив усіх, хто там знаходився. В 1739 році знову відзначилися козаки, на чолі яких стояв полковник Онисим Білий. За свідченням сучасників, полк Білого провів російські війська через Сиваш під час відпливу і допоміг захопити Арабатську фортецю. В 1771 році Арабат знову впав, не витримавши штурму російської армії під командуванням В.М. Долгорукова. Після анексії Криму Російською імперією в фортеці перебував невеликий гарнізон, але стіни та будови старіли, занепадали. В Кримську війну 1853–1856 років фортецю оновили, облицювали стіни тесаним вапняком. Гарнізон укріплення (два батальйони), озброєний 17 гарматами, успішно перешкоджав висадці десантів на Арабатську стрілку та утруднював плавання ворожих суден в Азові. Після Кримської війни гарнізон з фортеці був виведений, і з 1856 року Арабат був позбавлений міського статусу.
Опис фортеці
В плані фортеця — неправильний багатокутник з потужними, триметрової товщини, оборонними стінами, двома воротами (Головні ворота та Морські ворота), п'ятьма бастіонами та глибоким ровом, що оточує її складний периметр. Рів, можливо, заповнювався морською водою через з'єднувальний канал. В комплекс фортеці входили також земельний вал, зроблена за кілометр на північ від фортеці кам'яна пересип з палями, вбитими в ґрунт впоперек коси — від Азовського моря до Сиваша, дальні батареї, оточені земляними та кам'яними валами на підступах з Керченського та Генічеського боків. Поблизу фортечних стін з південно-західного боку існував невеликий форштадт. Всередині Арабату розміщувались порохові погреби, мечеть, лазня. Був зсередини і вихід в рів. Мала фортеця і пристань: в першій половині XVIII ст. (і, можливо, в XVII ст.) тут і вздовж узбережжя від Арабата до мису Казантип були стоянки турецького флоту.
В 1850-х рр. морська лоція говорить про цю остаточно залишену фортецю :
«Рови, контрфорси і мечеть з куполом ще збереглися; остання відкривається з моря за 10 миль і вказує мореплавцям місце Арабата … Біля берега видніються палі колишньої пристані і колодязь, проте вода в ньому зовсім солона».
Військове значення
Згідно з Петром Кеппеном, Арабат існував ще до появи османів у Криму. «Турки, заволодівши силою зброї Кафою (Феодосією), залишили за собою це місто і укріплені місця Керч, Єні-Кале, Арабат, Перекоп, Мангуп, Інкерман і Балаклаву». Дійсно, не зважаючи на те, що фортеця знаходилася на території, яка належала Кримському ханству, Арабат входив до складу Кафинського ейялету, який підпорядковувався безпосередньо султану Османської імперії.
Військове значення фортеці Арабат далеко не таке однозначне, як випливає з твердження того ж Челебі: «після спорудження цієї високої башти козаки і калмики навіть перестали згадувати назву Крим і забули про нього».
Факти ж свідчать, що в 1647, 1648, 1675, 1678, 1737 роках козацькі загони, а пізніше і російські війська досить успішно воювали в північно-східному Криму поблизу Арабата. Запорозькі козаки просто переправлялися через Сиваш в певних місцях вбрід, чи, як російські війська фельдмаршала Лассі в 1737 році, використавши човни як міст. Іван Сірко декілька раз воював в Криму, переправляючись через Сиваш поодаль від фортець Перекоп і Арабат.
Про Арабат
Боплан писав: Арабат [Arabat] або Орботек [Orbotec] — це кам'яний замок з баштою, розташований на перешийку півострова, що замкнутий між морем Лиман [la mer de Limen] i Тонкою Водою [Tineka Woda] . Ця горловина не ширша за одну восьму льє, де від одного моря до іншого тягнеться частокіл. Наші козаки називають півострів Косою [Kosa], тому що він має вигляд коси. У цьому місці хан тримає свій табун, у якому, як кажуть, є до 70 тис. коней. Тонка Вода [Tinkawoda] — це протока між суходолом і Косою. Має лише 200 кроків у ширину, і в штиль її можна перейти верхи на конях. Козаки переходять її табором, коли йдуть красти коней з ханського табуна, про що ми невдовзі напишемо".''
Евлія Челебі писав:
«Це величезна споруда — башта в формі кола міцно збудована…Розмір її становить сто п'ятдесят широких кроків. Знаходиться там комендант замку і сто п'ятдесят солдат, прекрасна зброярня і чудові гармати в бійницях…На підвищенні стоять залізні ворота, що звернені до Криму, і гарна башта зі склепінчастим дахом, який вкритий дошками».
Література
- Гійом Левассер де Боплан. Опис України. Київ, 1990.
- Ґедзь Тетяна. Крим на карті Південної Сарматії Бернарда Ваповського. Київ, 2010.
- Евлия Челеби. Книга путешествий Эвлии Челеби. Симферополь, «Таврия», 1996.
- Яворницкий Д. И. Иван Дмитриевич Сирко, славный кошевой атаман войска запорожских низовых козаков. С.-Петербург, 1894. [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Крикун Ю. В. Пам'ятки кримськотатарської архітектури (XIII–XX століття). Сімферополь, «Тавріда», 2001.
- Королев В. Н. Морские набеги казаков на восточный Крым. «Донская археология», № 3-4, 1999.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arabat krim Arabat vid arabskogo rabat vijskovij post takozh Rebat Orbotek Arbautuk Arabatok Gorbatok miscevist roztashovana na pivnichnomu berezi pereshijka sho spoluchaye Krim z Kerchenskim pivostrovom na pivdennomu pochatku pishanoyi kosi sho viddilyaye Sivashsku zatoku vid Azovskogo morya i yaka nosit nazvu Arabatska strilka Arabatska fortecya krim Arabat Qale yedina tataro osmanska fortecya na Azovskomu uzberezhzhi bula zbudovana za dva kilometri na pivnichnij zahid vid sela Ak Monaj Razom z Perekopskoyu forteceyu ta forteceyu Yeni Kale prikrivala Krim z pivnochi ta shodu vid vorozhih napadiv Arabatskij zamok45 17 45 pn sh 35 28 42 sh d 45 29583333336110940 pn sh 35 47833333336110684 sh d 45 29583333336110940 35 47833333336110684 Koordinati 45 17 45 pn sh 35 28 42 sh d 45 29583333336110940 pn sh 35 47833333336110684 sh d 45 29583333336110940 35 47833333336110684Tip fortecya arheologichna pam yatka i pam yatka kulturiStatus spadshini d i Derzhavnij reyestr neruhomih pam yatok UkrayiniKrayina UkrayinaRoztashuvannya Leninskij rajonPersha zgadka 1651Arabat Ukrayina Arabat u Vikishovishi Fortecya Arabat IstoriyaVpershe fortecya Arabat zgaduyetsya v knizi Opis Ukrayini francuzkogo vijskovogo inzhenera i vidomogo kartografa Gijoma Levassera de Boplana yaka bula nadrukovana v Ruani u drukarni Zhaka Kajue 1651 r Prote vzhe na karti Pivdennoyi Sarmatiyi 1526 r Bernarda Vapovskogo sprava vid girla r Curyuk Su poznachenij Arabat Arbath Zgaduye yiyi takozh Evliya Chelebi v svoyij Knizi Podorozhej pid chas svogo vizitu v Krim v 1665 1666 rr Vin zhe peredaye legendu pro zasnuvannya forteci Zgidno z neyu dekilka kozakiv vteklo z krimskoyi nevoli po kosi na zemli Pivnichnogo Priazov ya Tut voni zustrili kalmikiv i domovilisya z nimi pro spilnij napad na zemli krimskih tatar perejshovshi cherez protoku Tonki vodi sho rozdilyaye suhodil ta kosu Spochatku napad buv vdalim kozaki i kalmiki zahopili bagato hudobi ta inshoyi zdobichi ale zgodom Mehmed II Geraj z vijskom nazdognav napadnikiv i znishiv yih usih Pislya cogo i bula zbudovana fortecya Chelebi nazivaye yiyi bashtoyu yaka mala perekriti shlyah kozakam v Krim cherez kosu Oposeredkovano pidtverdzhuye legendu i Boplan U svoyij knizi vin pishe pro kradizhki kozakami tatarskih konej po kosi yak pro shos zvichne i budenne Tak u zhovtni 1668 roku zaporozkij koshovij otaman Ivan Zhdan Rig vzyav Arabat shturmom i znishiv usih hto tam znahodivsya V 1739 roci znovu vidznachilisya kozaki na choli yakih stoyav polkovnik Onisim Bilij Za svidchennyam suchasnikiv polk Bilogo proviv rosijski vijska cherez Sivash pid chas vidplivu i dopomig zahopiti Arabatsku fortecyu V 1771 roci Arabat znovu vpav ne vitrimavshi shturmu rosijskoyi armiyi pid komanduvannyam V M Dolgorukova Pislya aneksiyi Krimu Rosijskoyu imperiyeyu v forteci perebuvav nevelikij garnizon ale stini ta budovi starili zanepadali V Krimsku vijnu 1853 1856 rokiv fortecyu onovili oblicyuvali stini tesanim vapnyakom Garnizon ukriplennya dva bataljoni ozbroyenij 17 garmatami uspishno pereshkodzhav visadci desantiv na Arabatsku strilku ta utrudnyuvav plavannya vorozhih suden v Azovi Pislya Krimskoyi vijni garnizon z forteci buv vivedenij i z 1856 roku Arabat buv pozbavlenij miskogo statusu Opis forteciV plani fortecya nepravilnij bagatokutnik z potuzhnimi trimetrovoyi tovshini oboronnimi stinami dvoma vorotami Golovni vorota ta Morski vorota p yatma bastionami ta glibokim rovom sho otochuye yiyi skladnij perimetr Riv mozhlivo zapovnyuvavsya morskoyu vodoyu cherez z yednuvalnij kanal V kompleks forteci vhodili takozh zemelnij val zroblena za kilometr na pivnich vid forteci kam yana peresip z palyami vbitimi v grunt vpoperek kosi vid Azovskogo morya do Sivasha dalni batareyi otocheni zemlyanimi ta kam yanimi valami na pidstupah z Kerchenskogo ta Genicheskogo bokiv Poblizu fortechnih stin z pivdenno zahidnogo boku isnuvav nevelikij forshtadt Vseredini Arabatu rozmishuvalis porohovi pogrebi mechet laznya Buv zseredini i vihid v riv Mala fortecya i pristan v pershij polovini XVIII st i mozhlivo v XVII st tut i vzdovzh uzberezhzhya vid Arabata do misu Kazantip buli stoyanki tureckogo flotu V 1850 h rr morska lociya govorit pro cyu ostatochno zalishenu fortecyu Rovi kontrforsi i mechet z kupolom she zbereglisya ostannya vidkrivayetsya z morya za 10 mil i vkazuye moreplavcyam misce Arabata Bilya berega vidniyutsya pali kolishnoyi pristani i kolodyaz prote voda v nomu zovsim solona Bastion zi storoni moryaVijskove znachennyaZgidno z Petrom Keppenom Arabat isnuvav she do poyavi osmaniv u Krimu Turki zavolodivshi siloyu zbroyi Kafoyu Feodosiyeyu zalishili za soboyu ce misto i ukripleni miscya Kerch Yeni Kale Arabat Perekop Mangup Inkerman i Balaklavu Dijsno ne zvazhayuchi na te sho fortecya znahodilasya na teritoriyi yaka nalezhala Krimskomu hanstvu Arabat vhodiv do skladu Kafinskogo ejyaletu yakij pidporyadkovuvavsya bezposeredno sultanu Osmanskoyi imperiyi Vijskove znachennya forteci Arabat daleko ne take odnoznachne yak viplivaye z tverdzhennya togo zh Chelebi pislya sporudzhennya ciyeyi visokoyi bashti kozaki i kalmiki navit perestali zgaduvati nazvu Krim i zabuli pro nogo Fakti zh svidchat sho v 1647 1648 1675 1678 1737 rokah kozacki zagoni a piznishe i rosijski vijska dosit uspishno voyuvali v pivnichno shidnomu Krimu poblizu Arabata Zaporozki kozaki prosto perepravlyalisya cherez Sivash v pevnih miscyah vbrid chi yak rosijski vijska feldmarshala Lassi v 1737 roci vikoristavshi chovni yak mist Ivan Sirko dekilka raz voyuvav v Krimu perepravlyayuchis cherez Sivash poodal vid fortec Perekop i Arabat Pro ArabatOdin z bastioniv Arabatskoyi forteci Boplan pisav Arabat Arabat abo Orbotek Orbotec ce kam yanij zamok z bashtoyu roztashovanij na pereshijku pivostrova sho zamknutij mizh morem Liman la mer de Limen i Tonkoyu Vodoyu Tineka Woda Cya gorlovina ne shirsha za odnu vosmu lye de vid odnogo morya do inshogo tyagnetsya chastokil Nashi kozaki nazivayut pivostriv Kosoyu Kosa tomu sho vin maye viglyad kosi U comu misci han trimaye svij tabun u yakomu yak kazhut ye do 70 tis konej Tonka Voda Tinkawoda ce protoka mizh suhodolom i Kosoyu Maye lishe 200 krokiv u shirinu i v shtil yiyi mozhna perejti verhi na konyah Kozaki perehodyat yiyi taborom koli jdut krasti konej z hanskogo tabuna pro sho mi nevdovzi napishemo Evliya Chelebi pisav Ce velichezna sporuda bashta v formi kola micno zbudovana Rozmir yiyi stanovit sto p yatdesyat shirokih krokiv Znahoditsya tam komendant zamku i sto p yatdesyat soldat prekrasna zbroyarnya i chudovi garmati v bijnicyah Na pidvishenni stoyat zalizni vorota sho zverneni do Krimu i garna bashta zi sklepinchastim dahom yakij vkritij doshkami LiteraturaGijom Levasser de Boplan Opis Ukrayini Kiyiv 1990 Gedz Tetyana Krim na karti Pivdennoyi Sarmatiyi Bernarda Vapovskogo Kiyiv 2010 Evliya Chelebi Kniga puteshestvij Evlii Chelebi Simferopol Tavriya 1996 Yavornickij D I Ivan Dmitrievich Sirko slavnyj koshevoj ataman vojska zaporozhskih nizovyh kozakov S Peterburg 1894 2 grudnya 2013 u Wayback Machine Krikun Yu V Pam yatki krimskotatarskoyi arhitekturi XIII XX stolittya Simferopol Tavrida 2001 Korolev V N Morskie nabegi kazakov na vostochnyj Krym Donskaya arheologiya 3 4 1999