Теракотовий Геракл із Керчі теракотовий фігурний глечик у вигляді голови Геракла знайдений на цвинтарі Пантікапея Керч Т

Теракотовий Геракл із Керчі — теракотовий фігурний глечик у вигляді голови Геракла, знайдений на цвинтарі Пантікапея (Керч).

«Теракотовий Геракл із Керчі»
(іконографічний тип молодого Геракла, Гліптотека, Мюнхен).
укр. Теракотовий Геракл із Керчі

Творець:	невідомий кераміст з Малої Азії
Час створення:	1 століття до н. е.
Розміри:	16,5 см
Матеріал:	кераміка, теракота
Зберігається:	Санкт-Петербург, Росія
Музей:	Ермітаж

Історія знахідки

Під час хижацьких розкопок 1905 року одного поховання на цвинтарі Пантікапея була знайдена непограбована в давнину могила з багатим інвентарем. Серед знайденого —

золоті сережки
дві золоті каблучки
золоте листя від ювелірної прикраси (вінка)
скляний бальзамарій
бурштинові намистини
вістря стріли з кістки
ювелірний виріб з сердоліку
уламки теракотового глека
фібула зі срібла (вкрадена)
чотирикутне дзеркало з бронзи (вкрадене)

Нерозкрадений під час розкопок інвентар і передали в Імператорський Ермітаж, найбільший археологічний музей Російської імперії.

Опис твору

Уламки теракоти склеїли реставратори й отримали фігурний глечик у вигляді чоловічої голови, вкритої червоним лаком. Пошкодженою була лише верхівка горловини глека, загальна висота збереженої частини — 16,5 сантиметрів. На дослідників дивилося молоде обличчя чи то атлета, чи то міфічного героя. Безбородий, з низьким чолом і кучерявим волоссям, зі спокійним, впевненим виразом обличчя, голову якого прикрашав вінок з дубового листя. Горловину фігурного глека утворював шерехатий виступ, до якого кріпилася ручка. Використана світла, коричнева глина, добре випалена. Поверхня шерехата, трохи пошкоджена — при повній збереженості голови і обличчя персонажа.

Іконографія образу

Геракл в музеї Піо-Клементіно, Ватикан, Рим. Бронзова скульптура.

В мистецтві Стародавньої Греції склалося щонайменше три типи іконографічного образу Геракла.

Геракл у вигляді маляти, що бореться зі зміями, яких наслала на дітей-близнюків ревнива дружина Зевса — Гера, аби убити їх.
Геракл у вигляді молодого, безбородого атлета, що обирає свій майбутній життєвий шлях (Геракл або Геркулес на перетині шляхів).
Кремезний, бородатий герой з левиною шкірою на плечах, що використовує голову лева як шолом, або похмурого й утомлено спираючогося на велику палицю.

Всі три типи активно використані в мистецтві Стародавньої Греції і Риму, про що свідчать численні уламки мармурових скульптур, бронзові і теракотові скульптури невеликих розмірів, рельєфи, фігури на чорнолаковому і червонолаковому вазопису, давньогрецькі монети, фрески в Помпеях тощо.

Всі три іконографічні типи Геракла успадкувало і використало західноєвропейське мистецтво 15-18 століть.

Геракл і Геріон, чорнофігурний вазопис. Регіональний археологічний музей Антоніо Салінаса, Палермо.
Геракл і Афіна, вазописець Дуріс.
Вазописець Ефроній, голова Геракла
Срібна тетрадрахма, Париж, Кабінет медалей
Худ. Себастьяно Річчі. «Геракл і Какус». Галерея Уффіці.
«Геракл і Какус», бронза, висота 40 см.
«Геракл і Какус», сад бароко Бомарцо, Італія
Бачо Бандінеллі. «Геракл і Какус», Флоренція

Гіпотези щодо Геракла із Керчі

Появу фігурного глечика з головою Геракла вдалося пов'язати з історичними подіями і війною Мітрідата VI з Римською імперією. Мітрідат VI Евпатор (132—63 до н. е.) — цар Понтійського царства у північно-східній частині Малої Азії. Після перемоги над римськими легіонами, цар переніс власну резиденцію в Пергам. Грецька діаспора Малої Азії радо вітала молодого переможця, якого почали порівнювати то з Александром Макдонським, то з Гераклом. Так, в Пергамі в 80-ті роки 1-го століття до н. е. був створений рельєф, де царя відобразили у вигляді Геракла, що вивільняв від кайданів героя Прометея (останній піклувався про людей і викрав для них вогонь з неба і приніс на землю.) Голова лева як шолом вкриває і голову царя Мітрідата VI Евпатора зі збірок давньогрецьких скульптур музею Лувр.

У майстернях Малої Азії була виготовлена і бронзова скульптура царя Мітрідата VI, яку визолотили. Пізніше її захопили римляни і перевезли в Італію, скульптуру урочисто везли вулицями Рима під час тріумфу Лукулла як військовий трофей.

Стрічки вінка з дубовим листям на голові фігурного глечика з Керчі цілком повторюють стрічки царського вінка Мітрідата VI Евпатора на монетах, карбованих на його честь. Мітрідата VI вшановували і в Північному Причорномор'ї, в Пантікапеї. Мешканці звернулись до нього і він допоміг військами в боротьбі зі скіфами. Місцеві греки в знак подяки почали карбувати монети у вигляді царя з левиною шкірою Геракла. Знають археологи і про масове виготовлення на Боспорі теракот у вигляді Геракла. Найбільша їх кількість припадає саме на 2-ге і 1-ше століття до н. е., роки найбільшого шанування Мітрідата VI Евпатора.

Майстерно виконаний фігурний глек з Керчі якось пов'язаний з тим культом Мітрідата VI, адже образ Геракла тоді пов'язували з царем. Теракотовий глечик, ймовірно, виконали в керамічних майстернях Малої Азії, а потім торговими шляхами перевезли до Пантікапея. Так він кінець кінцем потрапив в багате поховання.

Див. також

Герма з молодим Гераклом, римська копія з грецького оригінала 5 ст. до н. е., Рим.

Посилання

Джерела

«Сообщения Государственного Эрмитажа», № 46, Л, «Искусство», 1981, с. 43-44.
Словник античної міфології.
J.D. Beazley, The Development of Attic Black-Figure.
J.D. Beazley, Attic Black-figure vase painters, London, 1956.
John Boardman, Athenian Black Figure Vases, London, 1974.
D. Williams, Greek Vases, London, 1985.
P. Arias, M. Hirmer, History of Greek Vase Painting, 1962.
J. D. Beazley, Potter and Painter in Ancient Athens, 1944.
J. D.Beazley, Paralipomena, 1971.
H. Payne, Necrocorinthia, 1931.
D. A. Amyx, Corinthian Vase Painting of the Archaic Period, 3 vols, 1988.
Joseph Veach Noble: The Techniques of Painted Attic Pottery. New York 1965.
Эрмитаж за 200 лет (1764 — 1964) Л-М,, 1966 (рос).