Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кносс альтернативні назви Кноссос Кноссус грец Κνωσσός лат Cnossus розшифрована самоназва мінойською мовою KA NU TI англ

Кносс

Кносс

Кносс, альтернативні назви — Кноссос, Кноссус (грец. Κνωσσός, лат. Cnossus, розшифрована самоназва мінойською мовою — KA-NU-TI, англ. Knossos) — місто-держава на о. Крит, що поряд з Фестом та Малією був одним з культурних та політичних центрів мінойської цивілізації у 1900 −1450 р. до н. е. У часи свого найбільшого розквіту та могутності, Кносс був одним з найвпливовіших міст в усьому Середземномор'ї. У кноському палаці було вперше в історії людства застосовано такі інженерні та архітектурні дива, як багатоповерхові будівлі, природне та штучне освітлення, водогін та каналізація, вентиляція, опалення, а також мощені шляхи. Події, що відбувалися у Кноссі, вплинули на грецький епос, що з'явився кілька сторіч пізніше. Драматична та раптова загибель Кносса спричинила поступовий занепад всієї мінойської цивілізації.

Кносс
грец. Κνωσός

image

Координати 35°17′52″ пн. ш. 25°09′47″ сх. д. / 35.29796111113877544° пн. ш. 25.16315555558377781° сх. д. / 35.29796111113877544; 25.16315555558377781Координати: 35°17′52″ пн. ш. 25°09′47″ сх. д. / 35.29796111113877544° пн. ш. 25.16315555558377781° сх. д. / 35.29796111113877544; 25.16315555558377781

Країна image Греція
Адмінодиниця Іракліон[d]
Дата заснування
Географічна зона Крит
Часовий пояс і
GeoNames 259627
OSM ↑2187393 ·R (Іракліон)
image
image
Кносс
Кносс (Греція)
image Кносс у Вікісховищі
image
Червона колонада з фресками біля північного входу в палац Кноссу

Хронологія побудови палаців

Перший відомий палац у Кноссі з'явився близько 1900 р. до н. е. на місці поселення прадавніх людей часів кам'яної доби. З моменту першої побудови і до загибелі міста, палац декілька разів знищувався з різних причин, але щоразу відбудовувався. Одне із значних оновлень сталося на межі старо-палацового та ново-палацового періоду мінойської цивілізації близько 1700 р. до н. е. Проте і цей палац невдовзі було зруйновано землетрусом. Сучасні розкопки, які проводилися на межі XIX та ХХ ст. відкрили людству останній, найбільш архітектурно та інженерно досконалий палац мінойців, що датується близько 1650 р до н. е.

Легенди та епос, що пов'язані з Кноссом

image
Схованки дорогоцінного каміння під амфорами для їжі

Мінотавр

Згідно з пізнішою (відносно віку цивілізацій) грецькою версією, лабіринт для утримання Мінотавра побудував Дедал зі своїм сином Ікаром. Як вважається зараз, палац Кноссу і є той самий «лабіринт», з якого почалася легенда про Мінотавра, і навпаки — слово «лабіринт» починає своє розповсюдження з цієї легенди. За нею, чудовисько Мінотавр (бик Міноса) з'їдало 12 юнаків та дівчат щорічно. Корні виникнення цієї легенди ймовірніше з усього починаються з кривавого різновиду спорту або атлетичної розваги, що була досить популярною у часи розквіту Кноссу. Цю гру, зокрема, зображає чи не найвідоміша кноська фреска «Стрибки з биком». За правилами гри, атлет мав вхопити бика за роги та зробити сальто через його спину. Зважаючи на рівність статей у мінойській цивілізації, у розвазі брали участь і юнаки і дівчата — про це також свідчить фреска. Ймовірно припустити, що цей спорт мав бути досить травматичним та в деяких випадках фатальним. Мабуть, перекази про «мінойського бика, від якого щорічно гинули юнаки та дівчата» крізь час докотилися до греків, які вплели цю легенду в свій епос.

Виникнення терміну «лабіринт»

Слово «лабіринт» має в своїй основі давньогрецьку основу «λάβρυς», що означає «сокира». Зображення перехрещених сокир часто зустрічається на стінах Кноссу, як вважається, у тих місцях, де вартувала охорона. Попри сьогоднішнє значення слова «лабіринт» у сенсі «архітектурна головоломка» в оригіналі воно означало просто «палац з сокирами».

Мінойський Кносс

image
Вентиляційно-освітлювальні шахти
image
Залишки водостоків
image
«Перша мощена дорога в Європі»

Винайдене місто-палац являє собою величезну багаторівневу будівлю, у якій поєднувалися помешкання для житла, святилища, господарські комори, таємні сховища та центральна площа для загальних зборів. За пів кілометра від основного палацу знаходився т.з. «Палац принца», будинок значно меншого розміру. У підвалах Кноссу зберігалися досить великі запаси їжі та води, мабуть, на випадок посухи, стихії, або можливої війни. Під величезними амфорами для круп та олії було знайдено схованки, у яких зберігалось дорогоцінне каміння. Як з'ясувалося пізніше, воно було привезене з Єгипту, з яким у мінойців були розвинуті торговельні стосунки.

Світло та вентиляція

Загальна концепція міста-палацу була спрямована на максимально ефективне використання природного освітлення. Зовнішні стіни палацу, на відміну від сьогоднішнього уявлення про стіни, у яких мають бути вікна, являли собою відкриті колонади. Таким чином сонячне світло проникало у внутрішні приміщення палацу незалежно від часу доби. Всередині палацу було передбачено «шахти», які пронизували всі поверхи, та призначались для освітлення й вентиляції. З їх допомогою всередині палацового комплексу створювались освітлені та затінені області, що поступово змінювали одна іншу протягом доби, забезпечуючи природну конвекцію повітря.

Водопостачання та каналізація

Найвражаючим дивом у Кноссі є водогін. Мінойці створили досить розвинену систему керування водою в палаці. Вода постачалась із гірського джерела за 12 км від палацу по глиняних трубах конічної форми, що вставлялись одна в іншу — суттєві фрагменти цього водогону збереглися до наших часів. У самому палаці були створені резервуари з прісною водою. Вважається, що Кносс є першим в історії людства містом, де використовувались водяні туалети з каналізацією. Фрагменти «ватерклозетів» та каналів для відводу фекальних вод також добре збереглися.

Перша дорога

Палац принца з'єднувався з основною будівлею штучно створеним мощеним шляхом, що був прокладений всередині «коридору» з кам'яними стінами. Шлях зберігся до нашого часу майже неушкодженим. Покриття дороги, окрім зовнішнього кам'яного настилу, також має декілька глибинних шарів. Таким чином, мінойці винайшли технологію будування довговічних шляхів за багато сторіч до римлян. Сучасні мешканці Криту називають шлях до Палацу принца «першою мощеною дорогою в Європі».

Катастрофа

Докладніше: Мінойське виверження
image
Тронний зал Кносського палацу

Мінойський Кносс, за усіма ознаками, найімовірніше загинув миттєво. На сьогоднішній день основною гіпотезою, що пояснює раптову загибель Кносса, вважається катастрофічне виверження вулкану на о. Фіра (Санторіні) у Егейському морі, за 110 км на північ від узбережжя Криту. Хоч будівлі Кноссу здебільшого витримали, значна частина мешканців міста та весь флот мінойців загинули від гігантської хвилі цунамі, що була викликана землетрусом внаслідок виверження. Загибель торгового флоту для міста-держави, яка цілковито залежала від торгових стосунків з іншими цивілізаціями Середземномор'я, була причиною початку занепаду.

На підтвердження цієї теорії свідчать такі факти:

  • Відсутність на той момент у мінойської цивілізації серйозних ворогів, гіпотетичній конфлікт з якими міг би призвести до занепаду.
  • Чіткий збіг часу виверження з початком стрімкого згасання цивілізації, що навряд чи може бути простою випадковістю.
  • Розтрощені уламки мінойських торгових кораблів, що знайдені на вершинах критських гір — вони жодним чином не могли потрапити туди звичайним шляхом.

Ахейський Кносс

Після загибелі мінойського Крита на острів переселяються греки — ахейці, які, зокрема, заселяють і Кносс, перебудовуючи залишки мінойського палацу під свої потреби. Так, у Кноссі з'являється тронний зал.

Ахейський Кносс загинув від пожежі. Її причини достеменно не встановлені, але більшість дослідників не схильні пояснювати її природними катаклізмами. Швидше за все йдеться про якийсь внутрішній конфлікт, можливо — між ахейською верхівкою і місцевим населенням, що на той час складалося переважно з нащадків мінойців.

Остаточно ахейська цивілізація Криту припиняє своє існування із дорійським завоюванням.

image
Кносська дидрахма із зображенням Мінотавра, 425—360 рр. до н. е.
image
Кносська монета із зображенням Лабіринту, близько 400 р. до н. е.

Античний Кносс

Сам Кносс існував як поселення аж до візантійського періоду, проте територія загиблого палацу вже ніколи не заселялась.

Античний Кносс був батьківщиною філософа і поета Епіменіда (VI ст. до н. е.)

Сучасний період

Віднайдення

Нині, внаслідок природних процесів, що тривали сторіччями, палацовий комплекс Кноссу розташовується на відстані 8 км від берегової лінії, проти 2 км у час свого розквіту та загибелі. Цей факт не враховувався дослідниками-шукачами Кноссу у XIX ст., які починали заздалегідь марні пошуки, орієнтуючись на стародавні еллінські описи та координати.

image
Дерев'яна реконструкція первинного вигляду палацу Кносс
image
Частина східного крила палацу

Місто-палац Кносс було знайдено майже випадково. Перші елементи палацового комплексу, справжня приналежність яких на той момент ще була нікому не відома, були відкопані у 1878 р. місцевим мешканцем, якого за іронією долі теж звали Мінос. Інформація про знахідку зацікавила відомого англійського археолога Артура Еванса, який прибув на Крит 1894 року. Намагаючись знайти підтримку та фінансову допомогу у влади Османської імперії, яка в той час окупувала значну часину грецьких територій, включаючи Крит, Еванс отримав відмову та заборону на здійснення археологічних досліджень, та був змушений чекати аж до кінця ери турецької присутності на Криті у 1900 р. Але й після звільнення Криту спроби залучити державне фінансування до розкопок були невдалими. Втомившись шукати допомогу, Еванс за власний кошт придбав цілий пагорб, який на його думку і був «похованим» під землею палацом, та саможертовно фінансував всі розкопки та дослідження, що, врешті-решт, коштувало йому всіх родинних заощаджень.

Суперечки щодо праці Еванса

Після завершення розкопок у 1903 році Еванс доклав багато зусиль до пошуків первинного вигляду палацу, вивченню фресок та розшифровці написів. У ході досліджень було виявлено два різних типи письма, що його використовували у мінойській цивілізації — вони отримали робочі назви «Лінійне письмо А» та «Лінійне письмо Б». Згодом виявилось, що «Лінійне письмо Б» свого часу лягло в основу письма мікенської (тобто давньо-еллінської) цивілізації.

Вважаючи, що йому вдалося достовірно встановити оригінальний вигляд палацу, Еванс приймає рішення про його часткову реставрацію до первинного стану. Зокрема, червона колонада з фресками біля північного входу, що згодом стала широко впізнаною «туристичною емблемою» Кноссу, повністю побудована Евансом за первинними кресленнями палацу, які, як він був впевнений, йому вдалося відтворити. Цей крок викликає суперечки з тих часів і до сьогодні. Частина археологічної спільноти притримується думки, що Еванс мав залишити рештки палацу у тому вигляді, як їх було знайдено.

Немає достовірного пояснення цьому рішенню Еванса. Згідно з однією думкою, він намагався зробити свою знахідку якомога привабливішою для туристів, щоб хоч якось повернути власні витрати на розкопки — мовляв, на купу каміння ніхто не приїде подивитися. Інша думка вказує на досить вперту самовпевненість Еванса щодо достовірності власних досліджень. На підтримку цієї версії свідчить конфлікт, який мав місце між Евансом та іншими відомими археологами-елліністами того часу с приводу його амбіційної та помилкової теорії «кретоцентризму».

Реставрація фресок

Більшість загально відомих мінойських фресок, оригінали яких експонуються зараз в Іракліонському археологічному музеї, також є відновленням, здебільшого — емпіричним. Евансом було знайдено лише фрагменти фресок. Згодом, завдяки важкій праці, фрагменти вдалося розділити та відсортувати за приналежністю до того чи іншого зображення. Так, одна з найвідоміших кноських фресок «Стрибки з биком», містить лише 30 % автентичних фрагментів — інше було домальовано в наші часи. Інша відома фреска «Жінки, що розмовляють», лише на 15 % складається із справжніх фрагментів, знайдених під час розкопок Кноссу. «Дописування» фрагментів, що їх бракує, не є таємницею — це добре видно при розгляданні оригіналів. Ці факти теж викликають сумніви — по-перше, щодо доцільності такого типу реставрації, а по-друге, щодо відповідності нинішнього вигляду цих зображень оригінальному історичному.

У літературі

Кносському палацу присвячений роман грецького письменника Нікоса Казандзакіса.

  • Нікос Казандзакіс. У Кноському палаці. Александр Македонський: Романи /Пер. з новогр. Василя Степаненка та Тетяни Чернишової; мал. Володимира Скубири. — К. : Веселка, 1986. — 445 с., іл.

Новітні дослідження

У лютому 2010 року геофізичними дослідженнями на пагорбі Кефала виявлені залишки будівель ферм, датованих 7000 — 6400 роками до нашої ери. Вони є найдавнішими фермами в Греції та, можливо, і усій Європі. Результати досліджень представив в Афінах голова Кетрін Морган на відкритій щорічній нараді школи.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 27 Лютого 2010. Процитовано 25 Лютого 2010.

Джерела та література

  • Evans, Arthur (1921—1935). The Palace of Minos — Volumes 1—4
  • Hood, Sinclair, (1971). The Minoans: The Story of Bronze Age Crete
  • Benton, Janetta Rebold and DiYanni, Robert (1998). Arts and Culture: An Introduction to the Humanities.
  • La Moreaux, PE (1995). «Worldwide environmental impacts from the eruption of Thera»

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кносс
  • Кносс у Вікімапії [ 25 Грудня 2018 у Wayback Machine.]
  • Кноський палац на острові Крит [ 26 Серпня 2019 у Wayback Machine.](укр.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Knoss alternativni nazvi Knossos Knossus grec Knwssos lat Cnossus rozshifrovana samonazva minojskoyu movoyu KA NU TI angl Knossos misto derzhava na o Krit sho poryad z Festom ta Maliyeyu buv odnim z kulturnih ta politichnih centriv minojskoyi civilizaciyi u 1900 1450 r do n e U chasi svogo najbilshogo rozkvitu ta mogutnosti Knoss buv odnim z najvplivovishih mist v usomu Seredzemnomor yi U knoskomu palaci bulo vpershe v istoriyi lyudstva zastosovano taki inzhenerni ta arhitekturni diva yak bagatopoverhovi budivli prirodne ta shtuchne osvitlennya vodogin ta kanalizaciya ventilyaciya opalennya a takozh mosheni shlyahi Podiyi sho vidbuvalisya u Knossi vplinuli na greckij epos sho z yavivsya kilka storich piznishe Dramatichna ta raptova zagibel Knossa sprichinila postupovij zanepad vsiyeyi minojskoyi civilizaciyi Knoss grec Knwsos Koordinati 35 17 52 pn sh 25 09 47 sh d 35 29796111113877544 pn sh 25 16315555558377781 sh d 35 29796111113877544 25 16315555558377781 Koordinati 35 17 52 pn sh 25 09 47 sh d 35 29796111113877544 pn sh 25 16315555558377781 sh d 35 29796111113877544 25 16315555558377781 Krayina Greciya GreciyaAdminodinicya Iraklion d Data zasnuvannyaGeografichna zona KritChasovij poyas UTC 2 i UTC 3GeoNames 259627OSM 2187393 R Iraklion KnossKnoss Greciya Knoss u Vikishovishi Chervona kolonada z freskami bilya pivnichnogo vhodu v palac KnossuHronologiya pobudovi palacivPershij vidomij palac u Knossi z yavivsya blizko 1900 r do n e na misci poselennya pradavnih lyudej chasiv kam yanoyi dobi Z momentu pershoyi pobudovi i do zagibeli mista palac dekilka raziv znishuvavsya z riznih prichin ale shorazu vidbudovuvavsya Odne iz znachnih onovlen stalosya na mezhi staro palacovogo ta novo palacovogo periodu minojskoyi civilizaciyi blizko 1700 r do n e Prote i cej palac nevdovzi bulo zrujnovano zemletrusom Suchasni rozkopki yaki provodilisya na mezhi XIX ta HH st vidkrili lyudstvu ostannij najbilsh arhitekturno ta inzhenerno doskonalij palac minojciv sho datuyetsya blizko 1650 r do n e Legendi ta epos sho pov yazani z KnossomShovanki dorogocinnogo kaminnya pid amforami dlya yizhi Minotavr Zgidno z piznishoyu vidnosno viku civilizacij greckoyu versiyeyu labirint dlya utrimannya Minotavra pobuduvav Dedal zi svoyim sinom Ikarom Yak vvazhayetsya zaraz palac Knossu i ye toj samij labirint z yakogo pochalasya legenda pro Minotavra i navpaki slovo labirint pochinaye svoye rozpovsyudzhennya z ciyeyi legendi Za neyu chudovisko Minotavr bik Minosa z yidalo 12 yunakiv ta divchat shorichno Korni viniknennya ciyeyi legendi jmovirnishe z usogo pochinayutsya z krivavogo riznovidu sportu abo atletichnoyi rozvagi sho bula dosit populyarnoyu u chasi rozkvitu Knossu Cyu gru zokrema zobrazhaye chi ne najvidomisha knoska freska Stribki z bikom Za pravilami gri atlet mav vhopiti bika za rogi ta zrobiti salto cherez jogo spinu Zvazhayuchi na rivnist statej u minojskij civilizaciyi u rozvazi brali uchast i yunaki i divchata pro ce takozh svidchit freska Jmovirno pripustiti sho cej sport mav buti dosit travmatichnim ta v deyakih vipadkah fatalnim Mabut perekazi pro minojskogo bika vid yakogo shorichno ginuli yunaki ta divchata kriz chas dokotilisya do grekiv yaki vpleli cyu legendu v svij epos Viniknennya terminu labirint Slovo labirint maye v svoyij osnovi davnogrecku osnovu labrys sho oznachaye sokira Zobrazhennya perehreshenih sokir chasto zustrichayetsya na stinah Knossu yak vvazhayetsya u tih miscyah de vartuvala ohorona Popri sogodnishnye znachennya slova labirint u sensi arhitekturna golovolomka v originali vono oznachalo prosto palac z sokirami Minojskij KnossVentilyacijno osvitlyuvalni shahti Zalishki vodostokiv Persha moshena doroga v Yevropi Vinajdene misto palac yavlyaye soboyu velicheznu bagatorivnevu budivlyu u yakij poyednuvalisya pomeshkannya dlya zhitla svyatilisha gospodarski komori tayemni shovisha ta centralna plosha dlya zagalnih zboriv Za piv kilometra vid osnovnogo palacu znahodivsya t z Palac princa budinok znachno menshogo rozmiru U pidvalah Knossu zberigalisya dosit veliki zapasi yizhi ta vodi mabut na vipadok posuhi stihiyi abo mozhlivoyi vijni Pid velicheznimi amforami dlya krup ta oliyi bulo znajdeno shovanki u yakih zberigalos dorogocinne kaminnya Yak z yasuvalosya piznishe vono bulo privezene z Yegiptu z yakim u minojciv buli rozvinuti torgovelni stosunki Svitlo ta ventilyaciya Zagalna koncepciya mista palacu bula spryamovana na maksimalno efektivne vikoristannya prirodnogo osvitlennya Zovnishni stini palacu na vidminu vid sogodnishnogo uyavlennya pro stini u yakih mayut buti vikna yavlyali soboyu vidkriti kolonadi Takim chinom sonyachne svitlo pronikalo u vnutrishni primishennya palacu nezalezhno vid chasu dobi Vseredini palacu bulo peredbacheno shahti yaki pronizuvali vsi poverhi ta priznachalis dlya osvitlennya j ventilyaciyi Z yih dopomogoyu vseredini palacovogo kompleksu stvoryuvalis osvitleni ta zatineni oblasti sho postupovo zminyuvali odna inshu protyagom dobi zabezpechuyuchi prirodnu konvekciyu povitrya Vodopostachannya ta kanalizaciya Najvrazhayuchim divom u Knossi ye vodogin Minojci stvorili dosit rozvinenu sistemu keruvannya vodoyu v palaci Voda postachalas iz girskogo dzherela za 12 km vid palacu po glinyanih trubah konichnoyi formi sho vstavlyalis odna v inshu suttyevi fragmenti cogo vodogonu zbereglisya do nashih chasiv U samomu palaci buli stvoreni rezervuari z prisnoyu vodoyu Vvazhayetsya sho Knoss ye pershim v istoriyi lyudstva mistom de vikoristovuvalis vodyani tualeti z kanalizaciyeyu Fragmenti vaterklozetiv ta kanaliv dlya vidvodu fekalnih vod takozh dobre zbereglisya Persha doroga Palac princa z yednuvavsya z osnovnoyu budivleyu shtuchno stvorenim moshenim shlyahom sho buv prokladenij vseredini koridoru z kam yanimi stinami Shlyah zberigsya do nashogo chasu majzhe neushkodzhenim Pokrittya dorogi okrim zovnishnogo kam yanogo nastilu takozh maye dekilka glibinnih shariv Takim chinom minojci vinajshli tehnologiyu buduvannya dovgovichnih shlyahiv za bagato storich do rimlyan Suchasni meshkanci Kritu nazivayut shlyah do Palacu princa pershoyu moshenoyu dorogoyu v Yevropi KatastrofaDokladnishe Minojske viverzhennya Tronnij zal Knosskogo palacu Minojskij Knoss za usima oznakami najimovirnishe zaginuv mittyevo Na sogodnishnij den osnovnoyu gipotezoyu sho poyasnyuye raptovu zagibel Knossa vvazhayetsya katastrofichne viverzhennya vulkanu na o Fira Santorini u Egejskomu mori za 110 km na pivnich vid uzberezhzhya Kritu Hoch budivli Knossu zdebilshogo vitrimali znachna chastina meshkanciv mista ta ves flot minojciv zaginuli vid gigantskoyi hvili cunami sho bula viklikana zemletrusom vnaslidok viverzhennya Zagibel torgovogo flotu dlya mista derzhavi yaka cilkovito zalezhala vid torgovih stosunkiv z inshimi civilizaciyami Seredzemnomor ya bula prichinoyu pochatku zanepadu Na pidtverdzhennya ciyeyi teoriyi svidchat taki fakti Vidsutnist na toj moment u minojskoyi civilizaciyi serjoznih vorogiv gipotetichnij konflikt z yakimi mig bi prizvesti do zanepadu Chitkij zbig chasu viverzhennya z pochatkom strimkogo zgasannya civilizaciyi sho navryad chi mozhe buti prostoyu vipadkovistyu Roztrosheni ulamki minojskih torgovih korabliv sho znajdeni na vershinah kritskih gir voni zhodnim chinom ne mogli potrapiti tudi zvichajnim shlyahom Ahejskij KnossPislya zagibeli minojskogo Krita na ostriv pereselyayutsya greki ahejci yaki zokrema zaselyayut i Knoss perebudovuyuchi zalishki minojskogo palacu pid svoyi potrebi Tak u Knossi z yavlyayetsya tronnij zal Ahejskij Knoss zaginuv vid pozhezhi Yiyi prichini dostemenno ne vstanovleni ale bilshist doslidnikiv ne shilni poyasnyuvati yiyi prirodnimi kataklizmami Shvidshe za vse jdetsya pro yakijs vnutrishnij konflikt mozhlivo mizh ahejskoyu verhivkoyu i miscevim naselennyam sho na toj chas skladalosya perevazhno z nashadkiv minojciv Ostatochno ahejska civilizaciya Kritu pripinyaye svoye isnuvannya iz dorijskim zavoyuvannyam Knosska didrahma iz zobrazhennyam Minotavra 425 360 rr do n e Knosska moneta iz zobrazhennyam Labirintu blizko 400 r do n e Antichnij KnossSam Knoss isnuvav yak poselennya azh do vizantijskogo periodu prote teritoriya zagiblogo palacu vzhe nikoli ne zaselyalas Antichnij Knoss buv batkivshinoyu filosofa i poeta Epimenida VI st do n e Suchasnij periodVidnajdennya Nini vnaslidok prirodnih procesiv sho trivali storichchyami palacovij kompleks Knossu roztashovuyetsya na vidstani 8 km vid beregovoyi liniyi proti 2 km u chas svogo rozkvitu ta zagibeli Cej fakt ne vrahovuvavsya doslidnikami shukachami Knossu u XIX st yaki pochinali zazdalegid marni poshuki oriyentuyuchis na starodavni ellinski opisi ta koordinati Derev yana rekonstrukciya pervinnogo viglyadu palacu Knoss Chastina shidnogo krila palacu Misto palac Knoss bulo znajdeno majzhe vipadkovo Pershi elementi palacovogo kompleksu spravzhnya prinalezhnist yakih na toj moment she bula nikomu ne vidoma buli vidkopani u 1878 r miscevim meshkancem yakogo za ironiyeyu doli tezh zvali Minos Informaciya pro znahidku zacikavila vidomogo anglijskogo arheologa Artura Evansa yakij pribuv na Krit 1894 roku Namagayuchis znajti pidtrimku ta finansovu dopomogu u vladi Osmanskoyi imperiyi yaka v toj chas okupuvala znachnu chasinu greckih teritorij vklyuchayuchi Krit Evans otrimav vidmovu ta zaboronu na zdijsnennya arheologichnih doslidzhen ta buv zmushenij chekati azh do kincya eri tureckoyi prisutnosti na Kriti u 1900 r Ale j pislya zvilnennya Kritu sprobi zaluchiti derzhavne finansuvannya do rozkopok buli nevdalimi Vtomivshis shukati dopomogu Evans za vlasnij kosht pridbav cilij pagorb yakij na jogo dumku i buv pohovanim pid zemleyu palacom ta samozhertovno finansuvav vsi rozkopki ta doslidzhennya sho vreshti resht koshtuvalo jomu vsih rodinnih zaoshadzhen Superechki shodo praci Evansa Pislya zavershennya rozkopok u 1903 roci Evans doklav bagato zusil do poshukiv pervinnogo viglyadu palacu vivchennyu fresok ta rozshifrovci napisiv U hodi doslidzhen bulo viyavleno dva riznih tipi pisma sho jogo vikoristovuvali u minojskij civilizaciyi voni otrimali robochi nazvi Linijne pismo A ta Linijne pismo B Zgodom viyavilos sho Linijne pismo B svogo chasu lyaglo v osnovu pisma mikenskoyi tobto davno ellinskoyi civilizaciyi Vvazhayuchi sho jomu vdalosya dostovirno vstanoviti originalnij viglyad palacu Evans prijmaye rishennya pro jogo chastkovu restavraciyu do pervinnogo stanu Zokrema chervona kolonada z freskami bilya pivnichnogo vhodu sho zgodom stala shiroko vpiznanoyu turistichnoyu emblemoyu Knossu povnistyu pobudovana Evansom za pervinnimi kreslennyami palacu yaki yak vin buv vpevnenij jomu vdalosya vidtvoriti Cej krok viklikaye superechki z tih chasiv i do sogodni Chastina arheologichnoyi spilnoti pritrimuyetsya dumki sho Evans mav zalishiti reshtki palacu u tomu viglyadi yak yih bulo znajdeno Nemaye dostovirnogo poyasnennya comu rishennyu Evansa Zgidno z odniyeyu dumkoyu vin namagavsya zrobiti svoyu znahidku yakomoga privablivishoyu dlya turistiv shob hoch yakos povernuti vlasni vitrati na rozkopki movlyav na kupu kaminnya nihto ne priyide podivitisya Insha dumka vkazuye na dosit vpertu samovpevnenist Evansa shodo dostovirnosti vlasnih doslidzhen Na pidtrimku ciyeyi versiyi svidchit konflikt yakij mav misce mizh Evansom ta inshimi vidomimi arheologami ellinistami togo chasu s privodu jogo ambicijnoyi ta pomilkovoyi teoriyi kretocentrizmu Restavraciya fresok Bilshist zagalno vidomih minojskih fresok originali yakih eksponuyutsya zaraz v Iraklionskomu arheologichnomu muzeyi takozh ye vidnovlennyam zdebilshogo empirichnim Evansom bulo znajdeno lishe fragmenti fresok Zgodom zavdyaki vazhkij praci fragmenti vdalosya rozdiliti ta vidsortuvati za prinalezhnistyu do togo chi inshogo zobrazhennya Tak odna z najvidomishih knoskih fresok Stribki z bikom mistit lishe 30 avtentichnih fragmentiv inshe bulo domalovano v nashi chasi Insha vidoma freska Zhinki sho rozmovlyayut lishe na 15 skladayetsya iz spravzhnih fragmentiv znajdenih pid chas rozkopok Knossu Dopisuvannya fragmentiv sho yih brakuye ne ye tayemniceyu ce dobre vidno pri rozglyadanni originaliv Ci fakti tezh viklikayut sumnivi po pershe shodo docilnosti takogo tipu restavraciyi a po druge shodo vidpovidnosti ninishnogo viglyadu cih zobrazhen originalnomu istorichnomu U literaturiKnosskomu palacu prisvyachenij roman greckogo pismennika Nikosa Kazandzakisa Nikos Kazandzakis U Knoskomu palaci Aleksandr Makedonskij Romani Per z novogr Vasilya Stepanenka ta Tetyani Chernishovoyi mal Volodimira Skubiri K Veselka 1986 445 s il Novitni doslidzhennyaU lyutomu 2010 roku geofizichnimi doslidzhennyami na pagorbi Kefala viyavleni zalishki budivel ferm datovanih 7000 6400 rokami do nashoyi eri Voni ye najdavnishimi fermami v Greciyi ta mozhlivo i usij Yevropi Rezultati doslidzhen predstaviv v Afinah golova Ketrin Morgan na vidkritij shorichnij naradi shkoli Delfini z Akrotiri Fragmet freski z Knossa iz zobrazhennyam delfina Arheologichnij muzej Iraklionu Freska Igri z bikami Tavrokatapsiya odna z najviznachnishih fresok sho prikrasila Knosskij palac Zaslugovuye uvagi uchast v cih zmagannyah zhinok Arheologichnij muzej Iraklionu Princ z liliyami Arheologichnij muzej IraklionuPrimitki Arhiv originalu za 27 Lyutogo 2010 Procitovano 25 Lyutogo 2010 Dzherela ta literaturaEvans Arthur 1921 1935 The Palace of Minos Volumes 1 4 Hood Sinclair 1971 The Minoans The Story of Bronze Age Crete Benton Janetta Rebold and DiYanni Robert 1998 Arts and Culture An Introduction to the Humanities La Moreaux PE 1995 Worldwide environmental impacts from the eruption of Thera PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Knoss Knoss u Vikimapiyi 25 Grudnya 2018 u Wayback Machine Knoskij palac na ostrovi Krit 26 Serpnya 2019 u Wayback Machine ukr

Дата публікації:
Топ