Іва́н Семе́нович Козло́вський (нар. 11 (24) березня 1900, Мар'янівка — 21 грудня 1993, Москва) — радянський український співак, народний артист СРСР (1940), Герой Соціалістичної Праці, Народний артист України (1993), лауреат двох Сталінських премій (1941, 1949), та Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1990).
Козловський Іван Семенович | |
---|---|
Іван Козловський (1942) | |
Основна інформація | |
Дата народження | 11 (24) березня 1900 |
Місце народження | Мар'янівка, Білоцерківський повіт, Київська губернія, Російська імперія |
Дата смерті | 21 грудня 1993 (93 роки) |
Місце смерті | Москва, Росія |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Роки активності | з 1922 |
Громадянство | СРСР |
Національність | українець |
Професія | співак |
Освіта | Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка |
Співацький голос | тенор і d |
Інструменти | фортепіано і вокал[d] |
Жанри | опера |
Колективи | Большой театр |
Нагороди | |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Ранні роки
Народився в селі Мар'янівка біля м. Васильків.
З 7 років співав у Михайлівському Золотоверхому монастирі, де він прожив близько десяти років. У цьому ж хорі співав і рідний брат Івана Семеновича, згодом відомий співак — Федір Козловський. У 1919 році він виїхав на гастролі до Європи з хором Кошиця, і коли прийшла звістка, що червона Росія окупувала Україну, відмовився (як і весь склад хору) повернутися на Батьківщину. Цей факт тривалий час лишався таємницею Івана Козловського, втім, імовірно, став причиною того, що Івана Козловського в майбутньому не випускали за кордон.
Першим шкільним вчителем Івана Козловського у селі Мар'янівка став , один з тих вчителів, що прищепив надзвичайну любов до рідної землі своїм юним учням і розгледів надзвичайний дар маленького Івасика.
1917 року Іван вступив до Київського музично-драматичного інституту, а наприкінці 1918 року почав співати в Полтавському музично-драматичному театрі. Служба в Червоній армії тимчасово перервала його артистичну діяльність. Лише один раз І. Козловський на запрошення адміністрації оперного театру замінив хворого артиста й виступив в опері Шарля Гуно «Фауст». Учасник цього спектаклю — відомий співак Платон Цесевич пророчив молодому співаку блискуче майбутнє. По закінченні служби в Червоній армії Іван Козловський співав у спектаклях Харківського і Свердловського театрів опери, а 1926 року був прийнятий у трупу Великого театру СРСР.
Перший сезон у Свердловській опері був для Івана Семеновича Козловського напрочуд насиченим. Молодому співакові доводилося виступати у всьому провідному теноровому репертуарі: ліричному, меццо-характерному й навіть лірико-драматичному. Невдовзі Козловський полонив серця слухачів. Усі спектаклі за його участю відбувалися з аншлагом. Місцева газета «Уральский рабочий» постійно вміщувала захоплені відгуки на його виступи… «Козловський — Хозе правильно, з великим смаком і почуттям розвиває свою роль від початку й до кінця. Він володіє красивим, чистим голосом і чудовою сценічною зовнішністю…» Про його виступ у «Золотому півнику» йшлося: «Що стосується виконавців, то слід сказати, що найбільш цілісний образ був створений… Козловським».
Короткочасна робота у Полтаві, Харкові й Свердловську дала Козловському, за його власним свідченням, надзвичайно багато і в творчому, і в життєвому плані. Саме там, відчувши увесь тягар особистої відповідальності, він став професійним актором-співаком, який вже не боявся зіткнутися з будь-якими несподіванками у майбутній роботі на столичній сцені тодішнього Радянського Союзу. «Периферійні театри, — говорив митець, — пробуджують творчість, дають більший простір, навіть спонукають до дерзання, що і в творчому відношенні дуже корисно, й скуповується у майбутньому у самому позитивному розумінні… Щоправда, є небезпека захльостування пересічністю… Мене ця доля обминула тому, що на моєму шляху трапилися люди, котрі не знижували, а піднімали смаки, виховували прагнення розвивати професіоналізм, висувати до себе та інших все більші й більші вимоги. Я завжди із вдячністю згадую Полтаву, Харків, Свердловськ».
У Москві
Першою роллю Козловського на сцені Великого театру стала невелика партія Юродивого в опері «Борис Годунов» Модеста Мусоргського, яка, однак, принесла співакові всесоюзне визнання. Як зауважив П. Пічугин:
«…Ленський Чайковського та Юродивий Мусоргського. Важко знайти в російській оперній класиці більш несхожі, контрастні, навіть до певної міри чужі за своєю чисто музичною естетикою образи, а тим часом і Ленський, і Юродивий - чи не рівною мірою найвищі досягнення Козловського. Про ці партії артиста багато написано і сказано, та все ж не можна ще раз не сказати про Юродивого, образу, створеному Козловським з незрівнянною силою, що став у його виконанні по-пушкінські великим вираженням "долі народної", голосом народу, криком його страждань, судом його совісті. Все в цій сцені, що виконується Козловським з неповторною майстерністю, від першого до останнього вимовленого ним слова, від божевільної пісеньки Юродивого "Місяць їде, кошеня плаче" до знаменитого вироку "Не можна молитися за царя-Ірода" сповнено такої безодньої глибини, змісту і значення, такої правди життя (і правди мистецтва), які піднімають цю епізодичну роль на грань найвищої трагедійності ... Є у світовому театрі ролі (їх небагато!), що давно злилися в нашому уявленні з тим чи іншим видатним актором. Такий Юродивий. Він назавжди залишиться в нашій пам'яті як Юродивий - Козловський»
У 1954, будучи лауреатом найвищих державних нагород, Козловський покинув Великий театр. За спогадами доньки Козловського, Анни, він образився на керівництво, яке не заступилося за нього, коли вийшла стаття в центральній пресі про немислимі гонорари Козловського. Втім, Козловський продовжував виступати як концертний виконавець.
Останні роки
Залишивши Великий театр, Козловський продовжував активну концертну діяльність. Крім того, протягом декількох років І. С. Козловський залишався художнім керівником організованого за його ініціативою 1938 року Державного ансамблю опери, де він здійснив ряд постановок. В рідному селі — Мар'янівці, співакові вдалося, попри численні бюрократичні перепони, створити дитячий симфонічний оркестр. Іван Семенович замовив для симфонічного оркестру з Москви всі інструменти, ноти, організував навчання дітей музики. Останній виступ Івана Семеновича відбувся у Будинку Композиторів на вечорі пам'яті Генріха Нейгауза в 90 році.
Родина
Іванів батько, Семен Козловський (? — 1929) був кравцем і шив свити, кожухи. Іванова мама була з польського роду Косинських, надзвичайно глибоко знала народні звичаї, прикмети, таємниці обрядів. Померла від тифу, коли Івану йшов 21 рік. Він був далеко від дому і не зміг з нею попрощатися.
В Івана був старший брат Федір (~1895 — ?), з разом з яким він навчався в духовній семінарії при Михайлівському Золотоверхому монастирі та співав у хорі монастиря. 1919 року в складі новоствореної Української республіканської капели під орудою Олександра Кошиця Федір Козловський виїхав на гастролі до Західної Європи та Північної Америки. Через встановлення в Україні більшовицької влади він, як і весь хор у повному складі, по закінченні турне в Україну не повернувся. Федір Козловський висвятився на священника та мав паству у містечку Пайн-Буш під Нью-Йорком. В 1970-і під виглядом туриста приїжджав до СРСР, зустрічався з братом Іваном. Похований у Пайн-Буші.
Іван Семенович не був щасливим в особистому житті. Розлучившись з першою дружиною Олександрою Герцик, він зв'язав життя з актрисою Галиною Сергеєвою (1914—2000), у них народилося дві доньки — Анна і Настя. Галина Сергеєва під старість Івана Козловського залишила його.
Творчість
Іван Козловський володів гарним голосом світлого сріблястого тембру, широкого діапазону з вільним верхнім регістром.
Наталя Шпіллер відзначала:
Тембр голосу, манера співу, акторські дані — все у молодому тоді артистові розкривало яскраво виражену, рідкісну індивідуальність. Голос Козловського ніколи не відрізнявся особливою міццю. Але вільне видобування звуку, вміння концентрувати його дозволяло співакові "прорізати" великі простори. Козловський може співати з будь-яким складом оркестру і з будь-яким ансамблем. Його голос звучить завжди чисто, дзвінко, без тіні напруги. Еластичність дихання, гнучкість і швидкість, неперевершена легкість у верхньому регістрі, відточена дикція — воістину бездоганний вокаліст, який із роками довів володіння голосом до вищого ступеня віртуозності…
На оперній сцені І. С. Козловський виконав понад 50 найрізноманітніших партій: від мудрого старця Берендея в опері «Снігурка» М. Римського-Корсакова до юного Ромео в опері Шарля Гуно. Концертна діяльність І. С. Козловського є різноманітною. У його репертуарі — класичні шедеври Моцарта, Бетховена, Шуберта, Шумана, Лисенка, Гулака-Артемовського, Глинки, Даргомижського, Бородіна, Чайковського, Ліста, Рахманінова; вокальні твори радянських композиторів; українські й російські народні пісні та романси.
Козловський і Україна
Козловський був великим українським патріотом. Україна завжди займала найважливіше місце в його серці. Іван Семенович підтримував найтісніші зв'язки із київськими митцями і земляками-мар'янівцями. У його московській квартирі завжди лунала українська мова. Серед репертуару співака були «політично небезпечні» українські твори: «Мені однаково» на слова Тараса Шевченка, пісні українських січових стрільців (із дещо зміненим текстом) та ін. Іван Семенович заповів поховати себе в рідній Мар'янівці, сам вибрав місце для могили — але й останню волю митця не було виконано: великий українець знайшов свій останній притулок на офіціозному Новодівичому цвинтарі в Москві.
Деякі його найкращі записи українською мовою (див. дискографію) не перевидавались по 50-60 років. Лише завдяки старанням доньки Анни Іванівни та Президента Фонду Козловського Бели Руденко 24 березня 2004 року відбулася презентація подвійного компакт-диску з українськими творами у виконанні Івана Семеновича, який московська фірма MOROZ Records зробила дуже недбало.
Вельми красномовними є більшість виданих у Москві біографій Козловського. В одній з довгого переліку композиторів можна дізнатися навіть, що Козловський виконував твори Шапоріна та Власова, проте у списку немає українських класиків Гулака-Артемовського та Лисенка. Автор іншої пише, що «с большим мастерством исполняет И. С. Козловский русские старинные романсы» — та йому «невідомо», що співак тричі записував один лише український романс «Коли розлучаються двоє», інші українські твори цього жанру.
- Український репертуар Івана Козловського
- Партія Андрія з опери С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм».
- Партія Петра з опери М. Лисенка «Наталка Полтавка».
- Партія Левка з опери М. Лисенка «Утоплена».
- Партія Андрія з опери М. Аркаса «Катерина».
- Партія Йонтека з опери «Галька» С. Монюшка українською мовою. (Харків, 1924).
- Дует Оксани і Андрія з 2-ї дії опери «Запорожець за Дунаєм» (із З. Гайдай).
- Арія Андрія з хором з 3-ї дії опери «Запорожець за Дунаєм»
- Сонце низенько. (Пісня Петра з опери М. Лисенка «Наталка Полтавка»)
- Ой, я нещасний. (Пісня Петра з опери М. Лисенка «Наталка Полтавка»)
- Монолог і пісня Петра («Ой не шуми, луже») з опери М. Лисенка «Наталка Полтавка»
- Фінальна пісня Петра з хором («Де згода в сімействі») з опери М. Лисенка «Наталка Полтавка»
- Реве та стогне Дніпр широкий. (Слова Т. Шевченка, муз. Д. Крижанівського)
- Мені однаково. (Слова Т.Шевченка, музика М.Лисенка)
- І широкую долину. (Слова Т. Шевченка, музика М. Лисенка)
- Скажи мені правду. (Українська народна пісня)
- Огні горять, музика грає. (Слова Т. Шевченка, музика М. Лисенка)
- По садочку хожу. (Українська народна пісня)
- Дивлюсь я на небо. (Слова М. Петренка, муз. Л. Александрової)
- Чорнії брови, карії очі. (Слова К. Думитрашка, муз. Д. Бонковського)
- Ой, зійди, зійди, ясен місяцю. (Українська народна пісня)
- Засвистали козаченьки. (Українська народна пісня; приписується напівлегендарній співачці та поетесі * Марусі, або Марії Гордіївні, Чурай, що жила в Полтаві в середині 17 ст.)
- Зозуля кувала.
- Гуляв чумак на риночку. (Українська народна пісня)
- Ой, у полі озерце. (Українська народна пісня)
- Коли розлучаються двоє. (Слова Г. Гейне, укр. переклад М. Славінського, муз. М. Лисенка)
- Де ти бродиш, моя доле. (Муз. Марка Кропивницького, обробка для голосу і ф-но В. Заремби.)
- Я другої не любив, та й любить не буду. (Дует з Л. Фірстовою)
- . (Українська народна пісня)
- Стоїть гора високая. (Слова Л. Глібова, музика народна)
- Гей, на високій полонині.
- Сусідко. (Українська народна пісня)
- Колядки (Іде звізда чудна, Ірод-цар, Добрий вечір тобі, Нова радість (рада) стала, По всьому світу стала новина) (АУДІО).
- Колядки. (АУДІО) [ 24 Січня 2021 у Wayback Machine.]
- На дорогу йду я в самотині (Слова М. Лермонтова, муз. Є. Шашиної)
Нагороди
- Герой Соціалістичної Праці (1980).
- Сталінська премія першого ступеня (1941) — за видатні досягнення в області вокально-драматичного мистецтва.
- Сталінська премія першого ступеня (1949) — за виконання партії Юродивого в оперному спектаклі «Борис Годунов» М. П. Мусоргського.
- Народний артист СРСР (1940).
- Народний артист України (1993).
- Державна премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1990).
- П'ять орденів Леніна (1939; 1951; 1970; 1976; 1980).
- Орден «Знак Пошани» (1937).
Пам'ять
- У с. Мар'янівка Васильківського району Київської області 1994 р. створено Меморіальний музей-садибу Івана Козловського, на території якої в 2000 р. відкрито пам'ятник на його честь (скульптор В. І. Зноба).
- У Києві ім'ям співака названо провулок Івана Козловського (Печерський район), де 8 жовтня 2008 року відкрито пам'ятник Івану Козловському (скульптор В. І. Зноба).
- Ім'ям Івана Козловського названа музична школа в Москві.
- На його честь випущені поштова марка і пам'ятна монета в Україні.
- На його честь названо астероїд 4944 Козловський.
- У Києві відкрито Мистецько-концертний центр ім Івана Козловського — - на вул. Хрещатик, 50-Б.
- 28 березня 2017 року на одній із будівель Михайлівського Золотоверхого монастиря відбулось урочисте відкриття меморіальної дошки у зв'язку з 117 річницею дня народження співака.
Примітки
- Гончарова, Єлена. (Українською) . Архів оригіналу за 26 Вересня 2018.
- переклад з Иван Козловский, стаття на сайті www.belcanto.ru [ 2013-04-30 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 11 січня 2011. Процитовано 14 травня 2011.
- Анатолій Карась (18 листопада 2003). У Мар’янівці на Покрову. Голос України. Процитовано 21 вересня 2023.
- Український тиждень. В гостях у братів Козловських
- ЯК РОСІЯНИ ПРИВЛАСНИЛИ ПАМ'ЯТЬ ПРО ІВАНА КОЗЛОВСЬКОГО: ОПЕРНА ПІСНЯ УКРАЇНЦЯ – В ОБМІН НА ЖИТТЯ
- Євген Чернецький - Родовід генія. Козловські з Мар'янівки», Біла Церква, 2015
- ЦДАВО України. Ф. 3965. Оп 2. Спр. 110. Арк. 10
- Комсомольская правда в Украине[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 16 Травня 2020. Процитовано 14 Травня 2011.
Джерела
- Брега Г. С. Козловський Іван Семенович [ 17 Квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 437. — .
- Енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько. — К., 2010. — С. 433.
- Жадько В. О. Український некрополь. — К., 2005. — С. 201.
Література
- Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.173, 338
- Кузнецова А. Народный артист. — М., 1964;
- Слетов В. И. Козловский. — М. — Л., 1945;
- Поляновский Г. Иван Семёнович Козловский. — Москва, Ленінград, 1945.
- Грошева Е. Сорок лет на оперной сцене. // Советская музыка. — 1960. — № 4.
- Булат Т. Українські народні пісні та романси в репертуарі І. С. Козловського. // Народна творчість та етнографія. — 1980. — № 3.
- Костянтин Буркут. Іван Козловський. Співак Милістю Божою // День. — 2019. — № 235-236, (2019). з джерела 20 Лютого 2020. Процитовано 20 Лютого 2020.
Посилання
- Козловський Іван Семенович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 475-477.
- ІВАН КОЗЛОВСЬКИЙ / Українські Колядки / АУДІО
- Grandi tenori [ 8 Липня 2008 у Wayback Machine.]
- Archive Music [ 25 Жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Biography in English [ 25 Липня 2008 у Wayback Machine.]
- Biography in Russian [Архівовано 7 Квітня 2013 у WebCite]
- CD review [ 25 Жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- The family matters 1 [ 27 Вересня 2007 у Wayback Machine.]
- On Galina Sergeyeva [ 5 Лютого 2008 у Wayback Machine.]
- http://orpheusandlyra.com/Kozlovsky_ukrarias.html [ 27 Квітня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kozlovskij Iva n Seme novich Kozlo vskij nar 11 24 bereznya 1900 19000324 Mar yanivka 21 grudnya 1993 Moskva radyanskij ukrayinskij spivak narodnij artist SRSR 1940 Geroj Socialistichnoyi Praci Narodnij artist Ukrayini 1993 laureat dvoh Stalinskih premij 1941 1949 ta Derzhavnoyi premiyi URSR im T G Shevchenka 1990 Kozlovskij Ivan SemenovichZobrazhennyaIvan Kozlovskij 1942 Osnovna informaciyaData narodzhennya 11 24 bereznya 1900 1900 03 24 Misce narodzhennya Mar yanivka Bilocerkivskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaData smerti 21 grudnya 1993 1993 12 21 93 roki Misce smerti Moskva RosiyaPohovannya Novodivichij cvintarRoki aktivnosti z 1922Gromadyanstvo SRSRNacionalnist ukrayinecProfesiya spivakOsvita Derzhavnij muzichno dramatichnij institut imeni M V LisenkaSpivackij golos tenor i dInstrumenti fortepiano i vokal d Zhanri operaKolektivi Bolshoj teatrNagorodi Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Fajli u VikishovishiBiografiyaRanni roki Narodivsya v seli Mar yanivka bilya m Vasilkiv Z 7 rokiv spivav u Mihajlivskomu Zolotoverhomu monastiri de vin prozhiv blizko desyati rokiv U comu zh hori spivav i ridnij brat Ivana Semenovicha zgodom vidomij spivak Fedir Kozlovskij U 1919 roci vin viyihav na gastroli do Yevropi z horom Koshicya i koli prijshla zvistka sho chervona Rosiya okupuvala Ukrayinu vidmovivsya yak i ves sklad horu povernutisya na Batkivshinu Cej fakt trivalij chas lishavsya tayemniceyu Ivana Kozlovskogo vtim imovirno stav prichinoyu togo sho Ivana Kozlovskogo v majbutnomu ne vipuskali za kordon Mar yanivka Batkivska hata I S Kozlovskogo Pershim shkilnim vchitelem Ivana Kozlovskogo u seli Mar yanivka stav odin z tih vchiteliv sho prishepiv nadzvichajnu lyubov do ridnoyi zemli svoyim yunim uchnyam i rozglediv nadzvichajnij dar malenkogo Ivasika 1917 roku Ivan vstupiv do Kiyivskogo muzichno dramatichnogo institutu a naprikinci 1918 roku pochav spivati v Poltavskomu muzichno dramatichnomu teatri Sluzhba v Chervonij armiyi timchasovo perervala jogo artistichnu diyalnist Lishe odin raz I Kozlovskij na zaproshennya administraciyi opernogo teatru zaminiv hvorogo artista j vistupiv v operi Sharlya Guno Faust Uchasnik cogo spektaklyu vidomij spivak Platon Cesevich prorochiv molodomu spivaku bliskuche majbutnye Po zakinchenni sluzhbi v Chervonij armiyi Ivan Kozlovskij spivav u spektaklyah Harkivskogo i Sverdlovskogo teatriv operi a 1926 roku buv prijnyatij u trupu Velikogo teatru SRSR Pershij sezon u Sverdlovskij operi buv dlya Ivana Semenovicha Kozlovskogo naprochud nasichenim Molodomu spivakovi dovodilosya vistupati u vsomu providnomu tenorovomu repertuari lirichnomu mecco harakternomu j navit liriko dramatichnomu Nevdovzi Kozlovskij poloniv sercya sluhachiv Usi spektakli za jogo uchastyu vidbuvalisya z anshlagom Misceva gazeta Uralskij rabochij postijno vmishuvala zahopleni vidguki na jogo vistupi Kozlovskij Hoze pravilno z velikim smakom i pochuttyam rozvivaye svoyu rol vid pochatku j do kincya Vin volodiye krasivim chistim golosom i chudovoyu scenichnoyu zovnishnistyu Pro jogo vistup u Zolotomu pivniku jshlosya Sho stosuyetsya vikonavciv to slid skazati sho najbilsh cilisnij obraz buv stvorenij Kozlovskim Korotkochasna robota u Poltavi Harkovi j Sverdlovsku dala Kozlovskomu za jogo vlasnim svidchennyam nadzvichajno bagato i v tvorchomu i v zhittyevomu plani Same tam vidchuvshi uves tyagar osobistoyi vidpovidalnosti vin stav profesijnim aktorom spivakom yakij vzhe ne boyavsya zitknutisya z bud yakimi nespodivankami u majbutnij roboti na stolichnij sceni todishnogo Radyanskogo Soyuzu Periferijni teatri govoriv mitec probudzhuyut tvorchist dayut bilshij prostir navit sponukayut do derzannya sho i v tvorchomu vidnoshenni duzhe korisno j skupovuyetsya u majbutnomu u samomu pozitivnomu rozuminni Shopravda ye nebezpeka zahlostuvannya peresichnistyu Mene cya dolya obminula tomu sho na moyemu shlyahu trapilisya lyudi kotri ne znizhuvali a pidnimali smaki vihovuvali pragnennya rozvivati profesionalizm visuvati do sebe ta inshih vse bilshi j bilshi vimogi Ya zavzhdi iz vdyachnistyu zgaduyu Poltavu Harkiv Sverdlovsk U Moskvi Pershoyu rollyu Kozlovskogo na sceni Velikogo teatru stala nevelika partiya Yurodivogo v operi Boris Godunov Modesta Musorgskogo yaka odnak prinesla spivakovi vsesoyuzne viznannya Yak zauvazhiv P Pichugin Lenskij Chajkovskogo ta Yurodivij Musorgskogo Vazhko znajti v rosijskij opernij klasici bilsh neshozhi kontrastni navit do pevnoyi miri chuzhi za svoyeyu chisto muzichnoyu estetikoyu obrazi a tim chasom i Lenskij i Yurodivij chi ne rivnoyu miroyu najvishi dosyagnennya Kozlovskogo Pro ci partiyi artista bagato napisano i skazano ta vse zh ne mozhna she raz ne skazati pro Yurodivogo obrazu stvorenomu Kozlovskim z nezrivnyannoyu siloyu sho stav u jogo vikonanni po pushkinski velikim virazhennyam doli narodnoyi golosom narodu krikom jogo strazhdan sudom jogo sovisti Vse v cij sceni sho vikonuyetsya Kozlovskim z nepovtornoyu majsternistyu vid pershogo do ostannogo vimovlenogo nim slova vid bozhevilnoyi pisenki Yurodivogo Misyac yide koshenya plache do znamenitogo viroku Ne mozhna molitisya za carya Iroda spovneno takoyi bezodnoyi glibini zmistu i znachennya takoyi pravdi zhittya i pravdi mistectva yaki pidnimayut cyu epizodichnu rol na gran najvishoyi tragedijnosti Ye u svitovomu teatri roli yih nebagato sho davno zlilisya v nashomu uyavlenni z tim chi inshim vidatnim aktorom Takij Yurodivij Vin nazavzhdi zalishitsya v nashij pam yati yak Yurodivij Kozlovskij U 1954 buduchi laureatom najvishih derzhavnih nagorod Kozlovskij pokinuv Velikij teatr Za spogadami donki Kozlovskogo Anni vin obrazivsya na kerivnictvo yake ne zastupilosya za nogo koli vijshla stattya v centralnij presi pro nemislimi gonorari Kozlovskogo Vtim Kozlovskij prodovzhuvav vistupati yak koncertnij vikonavec Ostanni roki Zalishivshi Velikij teatr Kozlovskij prodovzhuvav aktivnu koncertnu diyalnist Krim togo protyagom dekilkoh rokiv I S Kozlovskij zalishavsya hudozhnim kerivnikom organizovanogo za jogo iniciativoyu 1938 roku Derzhavnogo ansamblyu operi de vin zdijsniv ryad postanovok V ridnomu seli Mar yanivci spivakovi vdalosya popri chislenni byurokratichni pereponi stvoriti dityachij simfonichnij orkestr Ivan Semenovich zamoviv dlya simfonichnogo orkestru z Moskvi vsi instrumenti noti organizuvav navchannya ditej muziki Ostannij vistup Ivana Semenovicha vidbuvsya u Budinku Kompozitoriv na vechori pam yati Genriha Nejgauza v 90 roci RodinaIvaniv batko Semen Kozlovskij 1929 buv kravcem i shiv sviti kozhuhi Ivanova mama bula z polskogo rodu Kosinskih nadzvichajno gliboko znala narodni zvichayi prikmeti tayemnici obryadiv Pomerla vid tifu koli Ivanu jshov 21 rik Vin buv daleko vid domu i ne zmig z neyu poproshatisya Fedir Semenovich Kozlovskij starshij brat Ivana Kozlovskogo V Ivana buv starshij brat Fedir 1895 z razom z yakim vin navchavsya v duhovnij seminariyi pri Mihajlivskomu Zolotoverhomu monastiri ta spivav u hori monastirya 1919 roku v skladi novostvorenoyi Ukrayinskoyi respublikanskoyi kapeli pid orudoyu Oleksandra Koshicya Fedir Kozlovskij viyihav na gastroli do Zahidnoyi Yevropi ta Pivnichnoyi Ameriki Cherez vstanovlennya v Ukrayini bilshovickoyi vladi vin yak i ves hor u povnomu skladi po zakinchenni turne v Ukrayinu ne povernuvsya Fedir Kozlovskij visvyativsya na svyashennika ta mav pastvu u mistechku Pajn Bush pid Nyu Jorkom V 1970 i pid viglyadom turista priyizhdzhav do SRSR zustrichavsya z bratom Ivanom Pohovanij u Pajn Bushi Ivan Semenovich ne buv shaslivim v osobistomu zhitti Rozluchivshis z pershoyu druzhinoyu Oleksandroyu Gercik vin zv yazav zhittya z aktrisoyu Galinoyu Sergeyevoyu 1914 2000 u nih narodilosya dvi donki Anna i Nastya Galina Sergeyeva pid starist Ivana Kozlovskogo zalishila jogo TvorchistIvan Kozlovskij volodiv garnim golosom svitlogo sriblyastogo tembru shirokogo diapazonu z vilnim verhnim registrom Natalya Shpiller vidznachala Tembr golosu manera spivu aktorski dani vse u molodomu todi artistovi rozkrivalo yaskravo virazhenu ridkisnu individualnist Golos Kozlovskogo nikoli ne vidriznyavsya osoblivoyu miccyu Ale vilne vidobuvannya zvuku vminnya koncentruvati jogo dozvolyalo spivakovi prorizati veliki prostori Kozlovskij mozhe spivati z bud yakim skladom orkestru i z bud yakim ansamblem Jogo golos zvuchit zavzhdi chisto dzvinko bez tini naprugi Elastichnist dihannya gnuchkist i shvidkist neperevershena legkist u verhnomu registri vidtochena dikciya voistinu bezdogannij vokalist yakij iz rokami doviv volodinnya golosom do vishogo stupenya virtuoznosti Na opernij sceni I S Kozlovskij vikonav ponad 50 najriznomanitnishih partij vid mudrogo starcya Berendeya v operi Snigurka M Rimskogo Korsakova do yunogo Romeo v operi Sharlya Guno Koncertna diyalnist I S Kozlovskogo ye riznomanitnoyu U jogo repertuari klasichni shedevri Mocarta Bethovena Shuberta Shumana Lisenka Gulaka Artemovskogo Glinki Dargomizhskogo Borodina Chajkovskogo Lista Rahmaninova vokalni tvori radyanskih kompozitoriv ukrayinski j rosijski narodni pisni ta romansi Kozlovskij i UkrayinaPoshtova marka z portretom Ivana Kozlovskogo 1995 roku Kozlovskij buv velikim ukrayinskim patriotom Ukrayina zavzhdi zajmala najvazhlivishe misce v jogo serci Ivan Semenovich pidtrimuvav najtisnishi zv yazki iz kiyivskimi mitcyami i zemlyakami mar yanivcyami U jogo moskovskij kvartiri zavzhdi lunala ukrayinska mova Sered repertuaru spivaka buli politichno nebezpechni ukrayinski tvori Meni odnakovo na slova Tarasa Shevchenka pisni ukrayinskih sichovih strilciv iz desho zminenim tekstom ta in Ivan Semenovich zapoviv pohovati sebe v ridnij Mar yanivci sam vibrav misce dlya mogili ale j ostannyu volyu mitcya ne bulo vikonano velikij ukrayinec znajshov svij ostannij pritulok na oficioznomu Novodivichomu cvintari v Moskvi Deyaki jogo najkrashi zapisi ukrayinskoyu movoyu div diskografiyu ne perevidavalis po 50 60 rokiv Lishe zavdyaki starannyam donki Anni Ivanivni ta Prezidenta Fondu Kozlovskogo Beli Rudenko 24 bereznya 2004 roku vidbulasya prezentaciya podvijnogo kompakt disku z ukrayinskimi tvorami u vikonanni Ivana Semenovicha yakij moskovska firma MOROZ Records zrobila duzhe nedbalo Velmi krasnomovnimi ye bilshist vidanih u Moskvi biografij Kozlovskogo V odnij z dovgogo pereliku kompozitoriv mozhna diznatisya navit sho Kozlovskij vikonuvav tvori Shaporina ta Vlasova prote u spisku nemaye ukrayinskih klasikiv Gulaka Artemovskogo ta Lisenka Avtor inshoyi pishe sho s bolshim masterstvom ispolnyaet I S Kozlovskij russkie starinnye romansy ta jomu nevidomo sho spivak trichi zapisuvav odin lishe ukrayinskij romans Koli rozluchayutsya dvoye inshi ukrayinski tvori cogo zhanru Ukrayinskij repertuar Ivana Kozlovskogo Ivan Kozlovskij source source Vikonannya kolyadki Nova radist stala Pri problemah glyante v dovidku Yuvilejna moneta Partiya Andriya z operi S Gulaka Artemovskogo Zaporozhec za Dunayem Partiya Petra z operi M Lisenka Natalka Poltavka Partiya Levka z operi M Lisenka Utoplena Partiya Andriya z operi M Arkasa Katerina Partiya Jonteka z operi Galka S Monyushka ukrayinskoyu movoyu Harkiv 1924 Duet Oksani i Andriya z 2 yi diyi operi Zaporozhec za Dunayem iz Z Gajdaj Ariya Andriya z horom z 3 yi diyi operi Zaporozhec za Dunayem Sonce nizenko Pisnya Petra z operi M Lisenka Natalka Poltavka Oj ya neshasnij Pisnya Petra z operi M Lisenka Natalka Poltavka Monolog i pisnya Petra Oj ne shumi luzhe z operi M Lisenka Natalka Poltavka Finalna pisnya Petra z horom De zgoda v simejstvi z operi M Lisenka Natalka Poltavka Reve ta stogne Dnipr shirokij Slova T Shevchenka muz D Krizhanivskogo Meni odnakovo Slova T Shevchenka muzika M Lisenka I shirokuyu dolinu Slova T Shevchenka muzika M Lisenka Skazhi meni pravdu Ukrayinska narodna pisnya Ogni goryat muzika graye Slova T Shevchenka muzika M Lisenka Po sadochku hozhu Ukrayinska narodna pisnya Divlyus ya na nebo Slova M Petrenka muz L Aleksandrovoyi Chorniyi brovi kariyi ochi Slova K Dumitrashka muz D Bonkovskogo Oj zijdi zijdi yasen misyacyu Ukrayinska narodna pisnya Zasvistali kozachenki Ukrayinska narodna pisnya pripisuyetsya napivlegendarnij spivachci ta poetesi Marusi abo Mariyi Gordiyivni Churaj sho zhila v Poltavi v seredini 17 st Zozulya kuvala Gulyav chumak na rinochku Ukrayinska narodna pisnya Oj u poli ozerce Ukrayinska narodna pisnya Koli rozluchayutsya dvoye Slova G Gejne ukr pereklad M Slavinskogo muz M Lisenka De ti brodish moya dole Muz Marka Kropivnickogo obrobka dlya golosu i f no V Zarembi Ya drugoyi ne lyubiv ta j lyubit ne budu Duet z L Firstovoyu Ukrayinska narodna pisnya Stoyit gora visokaya Slova L Glibova muzika narodna Gej na visokij polonini Susidko Ukrayinska narodna pisnya Kolyadki Ide zvizda chudna Irod car Dobrij vechir tobi Nova radist rada stala Po vsomu svitu stala novina AUDIO Kolyadki AUDIO 24 Sichnya 2021 u Wayback Machine Na dorogu jdu ya v samotini Slova M Lermontova muz Ye Shashinoyi NagorodiGeroj Socialistichnoyi Praci 1980 Stalinska premiya pershogo stupenya 1941 za vidatni dosyagnennya v oblasti vokalno dramatichnogo mistectva Stalinska premiya pershogo stupenya 1949 za vikonannya partiyi Yurodivogo v opernomu spektakli Boris Godunov M P Musorgskogo Narodnij artist SRSR 1940 Narodnij artist Ukrayini 1993 Derzhavna premiya URSR im T G Shevchenka 1990 P yat ordeniv Lenina 1939 1951 1970 1976 1980 Orden Znak Poshani 1937 Pam yatMemorialna doshka v Zolotoverhomu Mihajlivskomu monastiri U s Mar yanivka Vasilkivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti 1994 r stvoreno Memorialnij muzej sadibu Ivana Kozlovskogo na teritoriyi yakoyi v 2000 r vidkrito pam yatnik na jogo chest skulptor V I Znoba U Kiyevi im yam spivaka nazvano provulok Ivana Kozlovskogo Pecherskij rajon de 8 zhovtnya 2008 roku vidkrito pam yatnik Ivanu Kozlovskomu skulptor V I Znoba Im yam Ivana Kozlovskogo nazvana muzichna shkola v Moskvi Na jogo chest vipusheni poshtova marka i pam yatna moneta v Ukrayini Pogruddya Ivana Kozlovskogo v KiyeviNa jogo chest nazvano asteroyid 4944 Kozlovskij U Kiyevi vidkrito Mistecko koncertnij centr im Ivana Kozlovskogo na vul Hreshatik 50 B 28 bereznya 2017 roku na odnij iz budivel Mihajlivskogo Zolotoverhogo monastirya vidbulos urochiste vidkrittya memorialnoyi doshki u zv yazku z 117 richniceyu dnya narodzhennya spivaka PrimitkiGoncharova Yelena Ukrayinskoyu Arhiv originalu za 26 Veresnya 2018 pereklad z Ivan Kozlovskij stattya na sajti www belcanto ru 2013 04 30 u Wayback Machine Arhiv originalu za 11 sichnya 2011 Procitovano 14 travnya 2011 Anatolij Karas 18 listopada 2003 U Mar yanivci na Pokrovu Golos Ukrayini Procitovano 21 veresnya 2023 Ukrayinskij tizhden V gostyah u brativ Kozlovskih YaK ROSIYaNI PRIVLASNILI PAM YaT PRO IVANA KOZLOVSKOGO OPERNA PISNYa UKRAYiNCYa V OBMIN NA ZhITTYa Yevgen Cherneckij Rodovid geniya Kozlovski z Mar yanivki Bila Cerkva 2015 CDAVO Ukrayini F 3965 Op 2 Spr 110 Ark 10 Komsomolskaya pravda v Ukraine nedostupne posilannya Arhiv originalu za 16 Travnya 2020 Procitovano 14 Travnya 2011 DzherelaBrega G S Kozlovskij Ivan Semenovich 17 Kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 437 ISBN 978 966 00 0692 8 Enciklopediya Cherkashina Uporyadnik Viktor Zhadko K 2010 S 433 Zhadko V O Ukrayinskij nekropol K 2005 S 201 Literatura Istoriya vokalnogo mistectva O D Shulyar monografiya Ch II Ivano Frankivsk Plaj 2012 S 173 338 Kuznecova A Narodnyj artist M 1964 Sletov V I Kozlovskij M L 1945 Polyanovskij G Ivan Semyonovich Kozlovskij Moskva Leningrad 1945 Grosheva E Sorok let na opernoj scene Sovetskaya muzyka 1960 4 Bulat T Ukrayinski narodni pisni ta romansi v repertuari I S Kozlovskogo Narodna tvorchist ta etnografiya 1980 3 Kostyantin Burkut Ivan Kozlovskij Spivak Milistyu Bozhoyu Den 2019 235 236 2019 z dzherela 20 Lyutogo 2020 Procitovano 20 Lyutogo 2020 PosilannyaKozlovskij Ivan Semenovich Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 475 477 IVAN KOZLOVSKIJ Ukrayinski Kolyadki AUDIO Grandi tenori 8 Lipnya 2008 u Wayback Machine Archive Music 25 Zhovtnya 2007 u Wayback Machine Biography in English 25 Lipnya 2008 u Wayback Machine Biography in Russian Arhivovano 7 Kvitnya 2013 u WebCite CD review 25 Zhovtnya 2007 u Wayback Machine The family matters 1 27 Veresnya 2007 u Wayback Machine On Galina Sergeyeva 5 Lyutogo 2008 u Wayback Machine http orpheusandlyra com Kozlovsky ukrarias html 27 Kvitnya 2009 u Wayback Machine