Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Операція «Кільце» — наступальна операція військ Донського фронту (командувач генерал-полковник Рокоссовський К. К.) з метою знищення обложеної в районі Сталінграда німецької 6-ї армії генерал-фельдмаршала Ф.Паулюса в січні-лютому 1943 року.
Історія
Передумови
На початок 1943 року загальна обстановка на південному фланзі радянсько-німецького фронту склалася на користь Червоної армії. Загроза деблокади військами Вермахту 6-ї армії, оточеної під Сталінградом промайнула, й взагалі утворилися вигідні передумови для остаточної ліквідації армії Ф.Паулюса, положення якої різко погіршилося. Територія, яку займали німецькі війська зі своїми союзниками, значно скоротилася й майже наскрізь прострілювалася вогнем радянської артилерії. У ході бойових дій у грудні 1942 року для відбиття атак Донського та Сталінградського фронтів німці були змушені повністю витратити всі свої наявні резерви і майже всі свої дивізії втягнути в першій лінії оборони. Запасів боєприпасів, пального і продовольства в них було обмаль.
Плани німецького командування щодо організації безперервного постачання оточених військ повітрям провалилися. До січня 1943 року сили транспортної та бомбардувальної авіації, котрі залучалися для цієї мети, зазнали великих втрат від радянської авіації і зенітної артилерії. Операція Люфтваффе з постачання 6-ї армії Ф.Паулюса перетворилася на бійню транспортної авіації Люфтваффе. Німцями було втрачено 488 літаків і близько 1000 чоловік льотного складу (до цього числа увійшли 266 Ju 52, 165 He 111, 42 Ju 86, 9 Fw 200, 5 He 177 і 1 Ju 290).
Гірше за це — у зв'язку з подальшим наступом радянських військ на захід, бази постачання перебазувалися вже на аеродроми в Артемівську, Горлівці, Макіївці та Сталіно. Внаслідок колосальної відстані забезпечення повітрям оточених у районі Сталінграда військ Вермахту значно погіршилося і вже ніякою мірою не могло задовольнити їхню потребу в продовольстві, боєприпасах і пальному.
Вже з 24 листопада 1942 до середини січня 1943 літаки Люфтваффе доставляли їм у середньому менше 100 тонн різних вантажів на добу, у той час як добова потреба становила близько 1000 тонн. У результаті командування 6-ї армії змушене було з дня на день зменшувати норми постачання військ. Згодом Паулюс свідчив, що в дні перед капітуляцією всі генерали його армії, у тому число і сам командувач, отримували 150, а солдати — 50 грамів хліба на день.
Фактично військо Ф. Паулюса було кинуте напризволяще й мусило виконати свою останню задачу: протриматися якомога довше і, таким чином, дозволити групі армій «Дон» відновити фронт та уникнути оточення групи армій «А», що відходила з Кавказу.
З метою остаточної ліквідації ворожого угруповання Ставка Верховного Головнокомандування визначила підготувати наступальну операцію під кодовою назвою «Кільце» силами військ Донського фронту генерал-полковника К. К. Рокоссовского. 27 грудня 1942 року представник представник Ставки ВГК маршал артилерії Воронов М. М. представив план знищення армії Ф.Паулюса, розгром якої передбачалося здійснити шляхом розчленуванням оточеного угруповання на кілька частин з подальшим знищенням кожної з них окремо. Тим самим противник позбавлявся можливості маневрувати силами всередині котла.
Головний удар з метою розчленування оточеного угруповання противника на дві частини намічалося завдати військами 65-ї армії П. І. Батова та суміжних з нею флангів 21-ї та 24-ї армій з району на південний схід від Вертячий у загальному напрямку на .
До складу головного ударного угруповання генерала Батова, що розгорнулося на 16-кілометровому фронті, увійшло 33 % усіх стрілецьких дивізій, 50 % артилерійських, 57 % гвардійських мінометних і 75 % танкових полків Донського фронту.
Допоміжний удар завдавався суміжними флангами 64-ї і 57-ї армій з району Варварівки в загальному напрямку на ст. Басаргін з метою прориву ворожої оборони на р. Червлена і розвитку наступу в тил західній частині угруповання німецьких військ з метою її відсікання і подальшого знищення. Надалі удар цих армій повинен був злитися з основним ударом головного ударного угруповання фронту. 66-та і 62-га армії отримали завдання завдати удари, що сходяться, в одному напрямі на Городище з метою відсікання і знищення північно-східного угруповання Вермахту.
Початок операції «Кільце» визначався на 10 січня.
Перед початком операції Донський фронт у складі семи армій мав тридцять дев'ять стрілецьких дивізій, десять стрілецьких і чотири танкові бригади, дванадцять танкових полків, вісімдесят дев'ять артилерійських, десять мінометних і чотирнадцять гвардійських мінометних полків і п'ять гвардійських важких мінометних бригад. У складі військ Донського фронту налічувалося 254 танки, близько 2 500 гармат, понад 6 000 мінометів (не рахуючи реактивних) і близько 400 літаків.
Війська Рокоссовського К. К., не маючи великого переваги над противником у живій силі, значно перевершували їх в артилерії. На напрямку ж головного удару, в смузі 65-ї армії, радянські війська переважали противника по піхоті в 3 рази, по танках в 1,2 рази і по артилерії в 15 разів.
8 січня 1943 радянське командування пред'явило командуванню оточених під Сталінградом німецьких військ ультиматум з пропозицією «щоб уникнути марного кровопролиття» припинити безглуздий опір і капітулювати. Генерал-полковник Ф.Паулюс відхилив його після переговорів з ОКГ і за наказом Гітлера.
Наступ
Зранку 10 січня війська Донського фронту перейшли в наступ. Атаці піхоти танків передувала безпосередня авіаційна і потужна 55-хвилинна артилерійська підготовка. На кінець дня на низці ділянок оборона противника була прорвана на глибину 6-8 км.
11 і 12 січня війська Донського фронту, ламаючи опір окремих боєздатних частин противника, продовжували просуватися вперед, і до кінця 12 січня головне ударне угруповання фронту вийшло на р. . На напрямку удару військ 64-ї і 57-ї армій була прорвана оборона противника на р. , і радянські війська просунулися тут вглиб на 6-8 км.
Спроба армії Ф.Паулюса затримати подальше просування Червоної армії на другому оборонному рубежі успіху не мала. 13 і 14 січня війська Донського фронту, провели перегрупування сил, і з ранку 15 січня відновили наступ. До середини дня оборона Вермахту була прорвана на багатьох ділянках і залишки 6-ї армії почали відходити до руїн Сталінграда. До 16 січня територія району оточення 6-ї армії скоротилася до розмірів, що складали менше третини первісної. Під кінець 17 січня, переслідуючи частини противника, що відходили, війська Донського фронту вишли на лінію , Гончара, , де зустріли запеклий опір противника на старих радянських укріплених на підступах до міста.
Після триденної паузи та перегрупування сил, з ранку 22 січня наступ радянських військ відновився на всьому фронті. Противник запекло бився за оборонні рубежі внутрішнього обводу, але після нищівних ударів радянської артилерії оборона противника була прорвана.
24 січня Ф.Паулюс звернувся до Гітлера з проханням негайно дати дозвіл на капітуляцію своїх виснажених військ, однак марно.
25 січня війська Донського фронту увірвалися в Сталінград із заходу. До кінця 26 січня війська 21-ї і 62-ї армій розчленували угруповання противника на дві частини: південну, затиснуту в центральній частині міста, й північну, що виявилася оточеної в районі тракторного заводу і .
28 січня південна частина німецьких військ, у свою чергу, була розбита надвоє. 6-та армія, роздроблена на три частини, ізольовані один від одної, продовжувала боротися ще декілька днів. Однак, боєздатність військ Вермахту до цього часу різко знизилася. Почалася масова здача в полон солдатів і офіцерів армії Паулюса. Тільки за три дні, з 27 по 29 січня, частини 64-ї армії взяли в полон 15 тис. солдатів і офіцерів.
30 січня Ф.Паулюс отримав останню радіограму від Гітлера, в якій було надіслано поздоровлення: «Вітаю Вас з присвоєнням звання генерал-фельдмаршала».
31 січня 1943 року був зламано остаточний опір противника в південній частині міста. Разом з військами і штабом був захоплений у полон і командувач 6-ї армії генерал-фельдмаршал Ф.Паулюс. 2 лютого після потужного вогневого удару артилерії радянські війська ліквідували в північній частині міста останнє угруповання противника, чим завершили битву під Сталінградом.
Наслідки
Всього в ході операції «Кільце» в полон було взято понад 2 500 офіцерів і 24 генерала 6-ї армії. Загалом ж військовополоненими стали понад 91 тис. солдатів і офіцерів Вермахту.
Трофеями радянських військ з 10 січня по 2 лютого 1943 року за донесенням штабу Донського фронту стали 5 762 гармат, 1 312 мінометів, 12 701 кулемет, 156 987 гвинтівок, 10 722 автомата, 744 літака, 1 666 танків, 261 бронемашина, 80 438 автомашин, 10 679 мотоциклів, 240 тракторів, 571 тягач, 3 бронепоїзда та інше військове майно.
У сталінградському котлі капітулювали в цілому двадцять німецьких дивізій: 14-та, 16-та і 24-та танкові, 3-тя, 29-та і 60-та моторизовані, 100-та егерська, 44-та, 71-ша, 76-та, 79-та, 94-та, 113-та, 295-та, 297-ма, 305-та, 371-ша, 376-та, 384-та, 389-та піхотні дивізії. Крім того, здалися румунські 1-ша кавалерійська і 20-та піхотна дивізії. У складі 100-ї єгерської здався хорватський полк. Також капітулювали 91-й полк ППО, 243-й і 245-й окремі батальйони штурмових гармат, 2-й і 51-й полки реактивних мінометів.
За підсумками Сталінградської битви, армії, що брали участь в операції «Кільце» у квітні 1943 отримали звання гвардійських. 21-ша армія Чистякова І. М. стала 6-ю гвардійською, 24-та армія Галаніна І. В. — 4-ю гвардійською, 62-га армія Чуйкова В. І. — 8-ю гвардійською, 64-та армія Шумилова М. С. — 7-ю гвардійською, 66-та армія Жадова О. С. — 5-ю гвардійською армією.
Див. також
Література
- Самсонов А.М. Сталинградская битва. — 4-е изд., испр. и доп. — М. : Наука, 1989. (рос.)
Джерела
- Эпилог. Операция «Кольцо» (рос.)
- Операция «Кольцо» (10 января — 2 февраля 1943 г.)
Посилання
- Карты и схемы из изданий Osprey Publishing: Operation «Wintergewitter», 12-23 December 1942 & Operation «Koltso», 10 January — 2 February 1943 (С.77)
- Операция «Кольцо» и завершение битвы(рос.)
- Потери немецкого генералитета в операции «Кольцо»
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Operaciya Kilce nastupalna operaciya vijsk Donskogo frontu komanduvach general polkovnik Rokossovskij K K z metoyu znishennya oblozhenoyi v rajoni Stalingrada nimeckoyi 6 yi armiyi general feldmarshala F Paulyusa v sichni lyutomu 1943 roku Operaciya Kilce Operaciya Kolco Stalingradska bitva Nimecko radyanska vijna Zustrich bijciv 21 yi ta 62 yi armij na pivnichno zahidnih shilah Mamayevogo kurganu 26 sichnya 1943 roku Zustrich bijciv 21 yi ta 62 yi armij na pivnichno zahidnih shilah Mamayevogo kurganu 26 sichnya 1943 roku Data 10 sichnya 2 lyutogo 1943 Misce Stalingradska oblast RRFSR Rezultat Znishennya Chervonoyu armiyeyu otochenoyi 6 yi armiyi Vermahtu v rajoni Stalingrada Storoni SRSR Tretij Rejh Rumunske korolivstvo Komanduvachi Rokossovskij K K Zhadov O S Galanin I V Batov P I Chistyakov I M Tolbuhin F I Shumilov M S Chujkov V I Rudenko S G Rogachov D D F Paulyus V Gejtc V fon Zejdlic Kurcbah K Shtreker M Pfeffer G V Gube G Shlemer Vijskovi formuvannya Donskij front 66 ta armiya 24 ta armiya 65 ta armiya 21 sha armiya 57 ma armiya 64 ta armiya 62 ga armiya Volzka vijskova flotiliya 16 ta povitryana armiya 6 ta armiya VIII j armijskij korpus LI j armijskij korpus XI j armijskij korpus IV j armijskij korpus XIV j tankovij korpus Vijskovi sili 284 000 o s 7 290 garmat ta minometiv 254 tanki ta SAU 270 litakiv 250 000 o s 4 130 garmat ta minometiv 300 tankiv ta shturmovih garmat 100 litakiv Vtrati 46 300 zagiblih 123 000 poranenih ponad 230 000 zagiblih ta polonenih Karta polozhennya storin naperedodni pochatku operaciyi Kilce Karta provedennya operaciyi Kilce IstoriyaPeredumovi Na pochatok 1943 roku zagalna obstanovka na pivdennomu flanzi radyansko nimeckogo frontu sklalasya na korist Chervonoyi armiyi Zagroza deblokadi vijskami Vermahtu 6 yi armiyi otochenoyi pid Stalingradom promajnula j vzagali utvorilisya vigidni peredumovi dlya ostatochnoyi likvidaciyi armiyi F Paulyusa polozhennya yakoyi rizko pogirshilosya Teritoriya yaku zajmali nimecki vijska zi svoyimi soyuznikami znachno skorotilasya j majzhe naskriz prostrilyuvalasya vognem radyanskoyi artileriyi U hodi bojovih dij u grudni 1942 roku dlya vidbittya atak Donskogo ta Stalingradskogo frontiv nimci buli zmusheni povnistyu vitratiti vsi svoyi nayavni rezervi i majzhe vsi svoyi diviziyi vtyagnuti v pershij liniyi oboroni Zapasiv boyepripasiv palnogo i prodovolstva v nih bulo obmal Plani nimeckogo komanduvannya shodo organizaciyi bezperervnogo postachannya otochenih vijsk povitryam provalilisya Do sichnya 1943 roku sili transportnoyi ta bombarduvalnoyi aviaciyi kotri zaluchalisya dlya ciyeyi meti zaznali velikih vtrat vid radyanskoyi aviaciyi i zenitnoyi artileriyi Operaciya Lyuftvaffe z postachannya 6 yi armiyi F Paulyusa peretvorilasya na bijnyu transportnoyi aviaciyi Lyuftvaffe Nimcyami bulo vtracheno 488 litakiv i blizko 1000 cholovik lotnogo skladu do cogo chisla uvijshli 266 Ju 52 165 He 111 42 Ju 86 9 Fw 200 5 He 177 i 1 Ju 290 Girshe za ce u zv yazku z podalshim nastupom radyanskih vijsk na zahid bazi postachannya perebazuvalisya vzhe na aerodromi v Artemivsku Gorlivci Makiyivci ta Stalino Vnaslidok kolosalnoyi vidstani zabezpechennya povitryam otochenih u rajoni Stalingrada vijsk Vermahtu znachno pogirshilosya i vzhe niyakoyu miroyu ne moglo zadovolniti yihnyu potrebu v prodovolstvi boyepripasah i palnomu Vzhe z 24 listopada 1942 do seredini sichnya 1943 litaki Lyuftvaffe dostavlyali yim u serednomu menshe 100 tonn riznih vantazhiv na dobu u toj chas yak dobova potreba stanovila blizko 1000 tonn U rezultati komanduvannya 6 yi armiyi zmushene bulo z dnya na den zmenshuvati normi postachannya vijsk Zgodom Paulyus svidchiv sho v dni pered kapitulyaciyeyu vsi generali jogo armiyi u tomu chislo i sam komanduvach otrimuvali 150 a soldati 50 gramiv hliba na den Faktichno vijsko F Paulyusa bulo kinute naprizvolyashe j musilo vikonati svoyu ostannyu zadachu protrimatisya yakomoga dovshe i takim chinom dozvoliti grupi armij Don vidnoviti front ta uniknuti otochennya grupi armij A sho vidhodila z Kavkazu Z metoyu ostatochnoyi likvidaciyi vorozhogo ugrupovannya Stavka Verhovnogo Golovnokomanduvannya viznachila pidgotuvati nastupalnu operaciyu pid kodovoyu nazvoyu Kilce silami vijsk Donskogo frontu general polkovnika K K Rokossovskogo 27 grudnya 1942 roku predstavnik predstavnik Stavki VGK marshal artileriyi Voronov M M predstaviv plan znishennya armiyi F Paulyusa rozgrom yakoyi peredbachalosya zdijsniti shlyahom rozchlenuvannyam otochenogo ugrupovannya na kilka chastin z podalshim znishennyam kozhnoyi z nih okremo Tim samim protivnik pozbavlyavsya mozhlivosti manevruvati silami vseredini kotla Golovnij udar z metoyu rozchlenuvannya otochenogo ugrupovannya protivnika na dvi chastini namichalosya zavdati vijskami 65 yi armiyi P I Batova ta sumizhnih z neyu flangiv 21 yi ta 24 yi armij z rajonu na pivdennij shid vid Vertyachij u zagalnomu napryamku na Do skladu golovnogo udarnogo ugrupovannya generala Batova sho rozgornulosya na 16 kilometrovomu fronti uvijshlo 33 usih strileckih divizij 50 artilerijskih 57 gvardijskih minometnih i 75 tankovih polkiv Donskogo frontu Dopomizhnij udar zavdavavsya sumizhnimi flangami 64 yi i 57 yi armij z rajonu Varvarivki v zagalnomu napryamku na st Basargin z metoyu prorivu vorozhoyi oboroni na r Chervlena i rozvitku nastupu v til zahidnij chastini ugrupovannya nimeckih vijsk z metoyu yiyi vidsikannya i podalshogo znishennya Nadali udar cih armij povinen buv zlitisya z osnovnim udarom golovnogo udarnogo ugrupovannya frontu 66 ta i 62 ga armiyi otrimali zavdannya zavdati udari sho shodyatsya v odnomu napryami na Gorodishe z metoyu vidsikannya i znishennya pivnichno shidnogo ugrupovannya Vermahtu Pochatok operaciyi Kilce viznachavsya na 10 sichnya Pered pochatkom operaciyi Donskij front u skladi semi armij mav tridcyat dev yat strileckih divizij desyat strileckih i chotiri tankovi brigadi dvanadcyat tankovih polkiv visimdesyat dev yat artilerijskih desyat minometnih i chotirnadcyat gvardijskih minometnih polkiv i p yat gvardijskih vazhkih minometnih brigad U skladi vijsk Donskogo frontu nalichuvalosya 254 tanki blizko 2 500 garmat ponad 6 000 minometiv ne rahuyuchi reaktivnih i blizko 400 litakiv Vijska Rokossovskogo K K ne mayuchi velikogo perevagi nad protivnikom u zhivij sili znachno perevershuvali yih v artileriyi Na napryamku zh golovnogo udaru v smuzi 65 yi armiyi radyanski vijska perevazhali protivnika po pihoti v 3 razi po tankah v 1 2 razi i po artileriyi v 15 raziv 8 sichnya 1943 radyanske komanduvannya pred yavilo komanduvannyu otochenih pid Stalingradom nimeckih vijsk ultimatum z propoziciyeyu shob uniknuti marnogo krovoprolittya pripiniti bezgluzdij opir i kapitulyuvati General polkovnik F Paulyus vidhiliv jogo pislya peregovoriv z OKG i za nakazom Gitlera Nastup Zranku 10 sichnya vijska Donskogo frontu perejshli v nastup Ataci pihoti tankiv pereduvala bezposerednya aviacijna i potuzhna 55 hvilinna artilerijska pidgotovka Na kinec dnya na nizci dilyanok oborona protivnika bula prorvana na glibinu 6 8 km 11 i 12 sichnya vijska Donskogo frontu lamayuchi opir okremih boyezdatnih chastin protivnika prodovzhuvali prosuvatisya vpered i do kincya 12 sichnya golovne udarne ugrupovannya frontu vijshlo na r Na napryamku udaru vijsk 64 yi i 57 yi armij bula prorvana oborona protivnika na r i radyanski vijska prosunulisya tut vglib na 6 8 km Sproba armiyi F Paulyusa zatrimati podalshe prosuvannya Chervonoyi armiyi na drugomu oboronnomu rubezhi uspihu ne mala 13 i 14 sichnya vijska Donskogo frontu proveli peregrupuvannya sil i z ranku 15 sichnya vidnovili nastup Do seredini dnya oborona Vermahtu bula prorvana na bagatoh dilyankah i zalishki 6 yi armiyi pochali vidhoditi do ruyin Stalingrada Do 16 sichnya teritoriya rajonu otochennya 6 yi armiyi skorotilasya do rozmiriv sho skladali menshe tretini pervisnoyi Pid kinec 17 sichnya peresliduyuchi chastini protivnika sho vidhodili vijska Donskogo frontu vishli na liniyu Gonchara de zustrili zapeklij opir protivnika na starih radyanskih ukriplenih na pidstupah do mista Pislya tridennoyi pauzi ta peregrupuvannya sil z ranku 22 sichnya nastup radyanskih vijsk vidnovivsya na vsomu fronti Protivnik zapeklo bivsya za oboronni rubezhi vnutrishnogo obvodu ale pislya nishivnih udariv radyanskoyi artileriyi oborona protivnika bula prorvana 24 sichnya F Paulyus zvernuvsya do Gitlera z prohannyam negajno dati dozvil na kapitulyaciyu svoyih visnazhenih vijsk odnak marno 25 sichnya vijska Donskogo frontu uvirvalisya v Stalingrad iz zahodu Do kincya 26 sichnya vijska 21 yi i 62 yi armij rozchlenuvali ugrupovannya protivnika na dvi chastini pivdennu zatisnutu v centralnij chastini mista j pivnichnu sho viyavilasya otochenoyi v rajoni traktornogo zavodu i 28 sichnya pivdenna chastina nimeckih vijsk u svoyu chergu bula rozbita nadvoye 6 ta armiya rozdroblena na tri chastini izolovani odin vid odnoyi prodovzhuvala borotisya she dekilka dniv Odnak boyezdatnist vijsk Vermahtu do cogo chasu rizko znizilasya Pochalasya masova zdacha v polon soldativ i oficeriv armiyi Paulyusa Tilki za tri dni z 27 po 29 sichnya chastini 64 yi armiyi vzyali v polon 15 tis soldativ i oficeriv 30 sichnya F Paulyus otrimav ostannyu radiogramu vid Gitlera v yakij bulo nadislano pozdorovlennya Vitayu Vas z prisvoyennyam zvannya general feldmarshala 31 sichnya 1943 roku buv zlamano ostatochnij opir protivnika v pivdennij chastini mista Razom z vijskami i shtabom buv zahoplenij u polon i komanduvach 6 yi armiyi general feldmarshal F Paulyus 2 lyutogo pislya potuzhnogo vognevogo udaru artileriyi radyanski vijska likviduvali v pivnichnij chastini mista ostannye ugrupovannya protivnika chim zavershili bitvu pid Stalingradom Naslidki Vsogo v hodi operaciyi Kilce v polon bulo vzyato ponad 2 500 oficeriv i 24 generala 6 yi armiyi Zagalom zh vijskovopolonenimi stali ponad 91 tis soldativ i oficeriv Vermahtu Trofeyami radyanskih vijsk z 10 sichnya po 2 lyutogo 1943 roku za donesennyam shtabu Donskogo frontu stali 5 762 garmat 1 312 minometiv 12 701 kulemet 156 987 gvintivok 10 722 avtomata 744 litaka 1 666 tankiv 261 bronemashina 80 438 avtomashin 10 679 motocikliv 240 traktoriv 571 tyagach 3 bronepoyizda ta inshe vijskove majno U stalingradskomu kotli kapitulyuvali v cilomu dvadcyat nimeckih divizij 14 ta 16 ta i 24 ta tankovi 3 tya 29 ta i 60 ta motorizovani 100 ta egerska 44 ta 71 sha 76 ta 79 ta 94 ta 113 ta 295 ta 297 ma 305 ta 371 sha 376 ta 384 ta 389 ta pihotni diviziyi Krim togo zdalisya rumunski 1 sha kavalerijska i 20 ta pihotna diviziyi U skladi 100 yi yegerskoyi zdavsya horvatskij polk Takozh kapitulyuvali 91 j polk PPO 243 j i 245 j okremi bataljoni shturmovih garmat 2 j i 51 j polki reaktivnih minometiv Za pidsumkami Stalingradskoyi bitvi armiyi sho brali uchast v operaciyi Kilce u kvitni 1943 otrimali zvannya gvardijskih 21 sha armiya Chistyakova I M stala 6 yu gvardijskoyu 24 ta armiya Galanina I V 4 yu gvardijskoyu 62 ga armiya Chujkova V I 8 yu gvardijskoyu 64 ta armiya Shumilova M S 7 yu gvardijskoyu 66 ta armiya Zhadova O S 5 yu gvardijskoyu armiyeyu Div takozhBitvi ta operaciyi nimecko radyanskoyi vijni Operaciya Edelvejs Mech Stalingrada Armaviro Majkopska operaciya Operaciya Zirka Budinok PavlovaLiteraturaSamsonov A M Stalingradskaya bitva 4 e izd ispr i dop M Nauka 1989 ros DzherelaEpilog Operaciya Kolco ros Operaciya Kolco 10 yanvarya 2 fevralya 1943 g PosilannyaKarty i shemy iz izdanij Osprey Publishing Operation Wintergewitter 12 23 December 1942 amp Operation Koltso 10 January 2 February 1943 S 77 Operaciya Kolco i zavershenie bitvy ros Poteri nemeckogo generaliteta v operacii Kolco Primitki