76-та піхотна дивізія (Третій Рейх)

76-та піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 76. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту за часів Другої світової війни.

76-та піхотна дивізія (Третій Рейх) 76. Infanterie-Division
Емблема 76-ї піхотної дивізії Вермахту
На службі	26 серпня 1939 — 31 січня 1943 1 квітня 1943 — 8 травня 1945
Країна	Третій Рейх
Належність	Вермахт
Вид	Сухопутні війська
Роль	піхота
Чисельність	піхотна дивізія
У складі	5-та армія 1-ша армія 23-й армійський корпус 16-та армія 30-й армійський корпус 10-й армійський корпус 12-та армія 11-й армійський корпус 52-й армійський корпус 4-й армійський корпус 44-й армійський корпус 24-й танковий корпус 51-й армійський корпус 6-та армія 8-й армійський корпус 7-ма армія 25-й армійський корпус Командування Вермахту «Південь» 87-й армійський корпус Група армій «B» 52-й армійський корпус 29-й армійський корпус 6-й румунський корпус 57-й танковий корпус 72-й армійський корпус 4-й танковий корпус 49-й гірський корпус
Гарнізон/Штаб	Відень
Війни/битви	Друга світова війна Західний фронт Французька кампанія Східний фронт Операція «Барбаросса» Прикордонні битви Тирасполь-Мелітопольська операція Донбаська операція Операція «Блау» Донбаська операція Сталінградська битва Операція «Кільце» Західний фронт Німецька окупація Франції Середземноморський ТВД Італійська кампанія Східний фронт Нижньодніпровська операція Дніпровсько-Карпатська операція Нікопольсько-Криворізька операція Березнегувато-Снігурівська операція Одеська операція Друга Яссько-Кишинівська операція Дебреценська операція Будапештська операція Моравсько-Остравська операція
Командування
Визначні командувачі	генерал артилерії Максиміліан де Ангеліс

Історія

76-та піхотна дивізія сформована 26 серпня 1939 в III-му військовому окрузі (нім. Wehrkreis III) під час 2-ї хвилі мобілізації Вермахту.

Райони бойових дій

• Німеччина (Західний Вал) (серпень 1939 — травень 1940);
• Франція (травень — листопад 1940);
• Генеральна губернія (листопад 1940 — червень 1941);
• СРСР (південний напрямок) (червень 1941 — жовтень 1942);
• Сталінград (жовтень 1942 — січень 1943);
• Франція (квітень — серпень 1943);
• Італія (серпень — жовтень 1943);
• СРСР (південний напрямок) (жовтень 1943 — жовтень 1944);
• Угорщина (жовтень 1944 — січень 1945);
• Чехословаччина (січень — травень 1945).

Командування

Командири

1-ше формування

• генерал артилерії Максиміліан де Ангеліс (нім. Maximilian de Angelis) (26 серпня 1939 — 26 січня 1942);
• генерал-лейтенант Карл Роденбург (нім. Carl Rodenburg) (26 січня 1942 — 31 січня 1943);

2-ге формування

• генерал від інфантерії Еріх Абрагам (нім. Erich Abraham) (1 квітня 1943 — липень 1944);
• генерал-лейтенант (нім. Otto-Hermann Brücker) (липень 1944);
• генерал від інфантерії Еріх Абрагам (серпень — 4 вересня 1944);
• переформування (4 вересня — 17 жовтня 1944);
• генерал-лейтенант Зігфрід фон Рековскі (нім. Siegfried von Rekowski) (17 жовтня 1944 — 8 лютого 1945);
• оберст, доктор барон (нім. Wilhelm-Moritz Freiherr von Bissing) (8 — 14 лютого 1945);
• генерал-майор (нім. Erhard-Heinrich Berner) (14 лютого — 8 травня 1945).

Нагороджені дивізії

Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ для військових формувань Вермахту за збитий літак противника

• 16 травня 1942 — 9-та піхотна рота 230-го піхотного полку за дії 27 грудня 1941 (77);
• 16 травня 1942 — 2-га рота 176-го інженерно-саперного батальйону за дії 12 лютого 1942 (127).

Нагороджені дивізії

	Кавалери Нагрудного знаку ближнього бою в золоті	2
	Кавалери Золотого Німецького Хреста	58
	Кавалери Срібного Німецького Хреста	1
		3 (№ 189 генерал-лейтенант Карл Роденбург — 31.01.1943 № 516 генерал-лейтенант Еріх Абрагам — 26.06.1944 № 637 оберст-лейтенант Генріх Буссе — 28.10.1944)
		23
	Кавалери Почесної відзнаки Сухопутних військ «Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ»	14
	Кавалери ордену Михая Хороброго ІІІ ступеня (Румунія)	1

• Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ (7)
• Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ за збитий літак противника (4)

Див. також

• Котельниковська операція
• Нижньодніпровська операція
• Моравсько-Остравська операція
• Братиславсько-Брновська операція

Посилання

• 76. Infanterie-Division. на axishistory.com. Архів оригіналу за 17 грудня 2012. Процитовано 13 грудня 2012. (англ.)
• 76. Infanterie-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 13 грудня 2012. (нім.)
• . на balsi.de. Архів оригіналу за 28 січня 2012. Процитовано 13 грудня 2012. (нім.)
• 76.Infanterie-Division. на feldgrau.com. Архів оригіналу за 17 грудня 2012. Процитовано 13 грудня 2012. (англ.)
• 76. Infanterie-Division. на okh.it. Архів оригіналу за 17 грудня 2012. Процитовано 13 грудня 2012. (італ.)
• 76. Infanterie-Division (76th Infantry Division) [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
• 76.Infanterie-Division [ 27 жовтня 2018 у Wayback Machine.]

Література

• Samuel W. Mitcham. German Order of Battle: 1st—290th Infantry Divisions in World War II [ 9 квітня 2018 у Wayback Machine.] — Paderborn: Stackpole Books, 2007. — Vol. 1. — 400 p. — (Stackpole military history series). — .
• Georg Tessin. Band 3: Die Landstreitkräfte. Nr. 6-14 // Verbände und Truppen der Deutschen Wehrmacht und Waffen SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945 — 2. — Osnabrück: Biblio Verlag, 1974. — Vol. 3. — 330 p. — .
• Burkhard Müller-Hillebrand: Das Heer 1933—1945. Entwicklung des organisatorischen Aufbaues. Vol.III: Der Zweifrontenkrieg. Das Heer vom Beginn des Feldzuges gegen die Sowjetunion bis zum Kriegsende. Mittler: Frankfurt am Main 1969, p. 286.
• David M. Glantz, Jonathan M. House: Armageddon in Stalingrad. September-November 1942. University of Kansas Press, Lawrence 2009, (The Stalingrad Trilogy, Bd. 2).
• Jochen Löser: Bittere Pflicht. Kampf und Untergang der 76. Berlin-Brandenburgischen Infanterie-Division. Biblio-Verlag, Osnabrück 1986, .

Примітки

1. Holders of high awards [ 2012-09-23 у Wayback Machine.] (англ.)
2. Knight's Cross Holders of 76. Infanterie-Division. Архів оригіналу за 17 грудня 2012. Процитовано 13 грудня 2012.