Максиміліан де Ангеліс (нім. Maximilian de Angelis; нар. 2 жовтня 1889, Будапешт — пом. 6 грудня 1974, Ґрац) — австро-угорський, австрійський та німецький часів Третього Рейху воєначальник, генерал артилерії (1942) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям (1943). Учасник Першої та Другої світових війн.
Максиміліан де Ангеліс | |
---|---|
Maximilian de Angelis | |
Народження | 2 жовтня 1889 Будапешт, Австро-Угорщина |
Смерть | 6 грудня 1974 (85 років) Грац, Австрія |
Поховання | d[1] |
Країна | Австро-Угорщина Перша Австрійська Республіка Третій Рейх |
Приналежність | Сухопутні війська Австро-Угорщини Збройні сили Австрії Вермахт |
Вид збройних сил | Сухопутні війська |
Рід військ | артилерія піхота |
Освіта | Терезіанська академія |
Роки служби | 1910–1945 |
Звання | Генерал артилерії |
Командування | 76-та піхотна дивізія XXXXIV армійський корпус 6-та армія 2-га танкова армія |
Війни / битви | |
Нагороди |
Біографія
Військова кар'єра
- 18 серпня 1910 — лейтенант
- 1 серпня 1914 — обер-лейтенант
- 1 травня 1917 — гауптман
- 1 січня 1921 — майор
- 1 березня 1923 — штабс-гауптман
- 1 листопада 1926 — майор
- 15 січня 1929 — оберст-лейтенант
- 28 червня 1933 — оберст
Максиміліан де Ангеліс народився 2 жовтня 1889 року в Будапешті в родині офіцера австро-угорської армії. Після завершення навчання у середній військових шкіл в Айзенштадті та у Вейсскірхені він поступив на навчання до Терезіанської військової академії у Вінер-Нойштадті. 18 серпня 1910 року прийнятий на військову службу лейтенантом до 42-го піхотного полку у Штайрі.
1 серпня 1914 року, практично відразу після оголошення війни Австро-Угорщиною Сербії, молодому офіцеру присвоєне звання обер-лейтенант з одночасним призначенням на посаду командира артилерійської батареї. Бої на Східному фронті, 7 вересня він вперше взяв участь у бойових діях у Галичині та на півдні Польщі. З 1 липня 1915 року М. де Ангеліс переведений до штабу єгерської дивізії, що вела бої на Італійському фронті. Надалі проходив службу на різних посадах воюючої австро-угорської армії. 3 листопада 1918 року, за декілька днів до завершення Першої світової війни, потрапив у полон до італійців. З полону був визволений лише 12 жовтня 1919 року.
Після повернення на Батьківщину продовжив службу в лавах . З січня 1926 року служив офіцером генерального штабу в бригаді в Санкт-Пельтені. Посідав різнорідні штабні та командні посади до гітлерівського аншлюсу країни. Ще з початку 1930-х років був активним прибічником націонал-соціалізму в армії, навіть був готовий під час липневого путчу 1934 року перебрати на себе військове командування у Відні.
У березні 1938 року протягом трьох днів тимчасово виконував посаду державного міністра оборони в кабінеті А. Зейсс-Інкварта. Після приєднання Першої Австрійської республіки до Третього Рейху перейшов на службу до нацистів. Вже 15 березня 1938 року йому присвоєне звання генерал-майор. Протягом півтора року займав різні вищі посади.
26 серпня 1939 року генерал-майор М. де Ангеліс призначений командиром 76-ї піхотної дивізії, яка розгорталася в III військовому окрузі під час 2-ї хвилі мобілізації вермахту. З початком вторгнення німецьких військ до Польщі входила до 5-ї армії генерала від інфантерії , прикриваючи французько-німецький кордон по рубежу Лінії Зігфрида у секторі Саара.
У ході Французької кампанії дивізія М. де Ангеліса входила до 23-го армійського корпусу генерала від інфантерії А.Шуберта, активно діяла при прориві через Люксембург, у боях на лінії Мажино, під Верденом та Тулем. За бойові заслуги в битвах західної кампанії його відзначили двома Залізними хрестами.
У липні 1940 року піхотну дивізію перекинули до Польщі. А напередодні початку операції «Барбаросса», 76-та дивізія у складі 11-го армійського корпусу генерала від інфантерії Й. фон Корцфляйша була зосереджена в Румунії, в районі північніше Ясс.
З початком операції «Мюнхен» дивізія М. де Ангеліса завдавала удар на північному фланзі 11-ї армії, маючи завдання прорватися до Південного Бугу. Вранці 2 липня 1941 року німецько-румунські війська перейшли в наступ, завдаючи головного удару в напрямку Ясси-Бєльці силами двох німецьких армійських корпусів, а допоміжний удар — на Могилів-Подільський силами німецького армійського корпусу та румунського кавалерійського корпусу. Уже в перший день радянська оборона на річці Прут була прорвана на глибину 8—10 кілометрів і німці поринули вперед.
Надалі М. де Ангеліс бився на півдні України, бої за Кременчук, за Артемівськ. 26 січня 1942 року його призначили командиром 44-го армійського корпусу, що бився на Донбасі проти Червоної армії. 9 лютого 1942 року генерал удостоєний Лицарського хреста Залізного хреста, а вже 1 березня він став генералом артилерії.
Літом 1942 року з початком стратегічного наступу вермахту на південному фланзі німецько-радянського фронту, корпус генерала М. де Ангеліса вів бої на західному Кавказі, бої на Кубані, за Майкоп. Після переходу до оборони утримував туапсінський напрямок. З 1943 року почалися бої за кубанський плацдарм, потім відхід до Криму. З 22 листопада до 19 грудня 1943 року очолював 6-ту армію, що билася на півдні України. З 8 квітня 1944 року знову був командувачем 6-ї армії, яка відходила до Дністра.
18 липня 1944 року прийняв у генерала гірсько-піхотних військ Ф. Беме 2-гу танкову армію, яка вела активні бойові дії в окупованій Югославії. Керував веденням ар'єргардних боїв при відході його з'єднань і частин до Белграда, у південно-західній Угорщині, південно-східній Штирії до Каринтії й далі на захід.
8 травня 1945 року командувач 2-ї танкової армії генерал артилерії М. де Ангеліс капітулював американським військам і перший час перебував у них у полоні. Однак 4 квітня 1946 року його перевели до югославського табору, де тамтешній суд виніс вирок — 20 років тюремного ув'язнення за злочини, які спричинили підпорядковані йому німецькі війська протягом 1944—1945 року. Проте, 5 березня 1949 року на полоненого генерала М. де Ангеліса разом із генерал-фельдмаршалом Е. фон Кляйстом чекала екстрадиція до Радянського Союзу. У лютому 1952 року його засудили до двох 25-річних термінів позбавлення волі.
11 жовтня 1955 року після візиту канцлера Західної Німеччини К. Аденауера до Москви, генерал М. де Ангеліс був звільнений та відправлений до Німеччини. Перший час мешкав у Ганновері, потім у Мюнхені. Тільки після амністії повернувся до Ґраца. 6 грудня 1974 року помер у віці 85 років і був похований на кладовищі Святого Леонарда в Ґраці.
Нагороди
Перша світова війна
- Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) на стрічці хреста «За військові заслуги»
- Бронзова (31 жовтня 1914)
- Срібна (1 листопада 1916)
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу
- З військовою відзнакою (25 березня 1915)
- З мечами і застібкою повторного нагородження (13 травня 1918)
- Військовий Хрест Карла
- Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
- , лицарський хрест 1-го класу (12 травня 1936)
- Хрест «За вислугу років» (Австрія) 2-го класу для офіцерів (3 вересня 1936)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Залізний хрест
- 2-го класу (13 травня 1940)
- 1-го класу (1 червня 1940)
- Орден Михая Хороброго 3-го класу (Румунське королівство; 19 вересня 1941)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- Лицарський хрест (9 лютого 1942)
- Дубове листя (№ 323; 12 листопада 1943)
- Орден Корони Румунії (1942)
- (Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42») (25 серпня 1942)
Див. також
Література
- Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. .(нім.)
- Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. .(нім.)
Посилання
- . на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 12 лютого 2019.(нім.)
- General der Artillerie Maximilian de Angelis. на geocities.en. (нім.)
- Angelis, de, Maximilian [ 24 липня 2019 у Wayback Machine.] — нагороди генерала артилерії Ангеліса(англ.)
- Біографія Максиміліана де Ангеліса. (англ.)
- Find a Grave — 1996.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maksimilian de Angelis nim Maximilian de Angelis nar 2 zhovtnya 1889 Budapesht pom 6 grudnya 1974 Grac avstro ugorskij avstrijskij ta nimeckij chasiv Tretogo Rejhu voyenachalnik general artileriyi 1942 Vermahtu Kavaler Licarskogo hresta Zaliznogo hresta z Dubovim listyam 1943 Uchasnik Pershoyi ta Drugoyi svitovih vijn Maksimilian de AngelisMaximilian de AngelisNarodzhennya2 zhovtnya 1889 1889 10 02 Budapesht Avstro UgorshinaSmert6 grudnya 1974 1974 12 06 85 rokiv Grac AvstriyaPohovannyad 1 Krayina Avstro Ugorshina Persha Avstrijska Respublika Tretij RejhPrinalezhnistSuhoputni vijska Avstro Ugorshini Zbrojni sili Avstriyi VermahtVid zbrojnih sil Suhoputni vijskaRid vijskartileriya pihotaOsvitaTerezianska akademiyaRoki sluzhbi1910 1945Zvannya General artileriyiKomanduvannya76 ta pihotna diviziya XXXXIV armijskij korpus 6 ta armiya 2 ga tankova armiyaVijni bitviPersha svitova vijna Shidnij front Galicka bitva Italijskij front Druga svitova vijna Zahidnij front Francuzka kampaniya Shidnij front Operaciya Barbarossa Prikordonni bitvi Tiraspol Melitopolska operaciya Persha Donbaska operaciya Druga Donbaska operaciya Operaciya Blau Rostovska operaciya 1942 Bitva za Kavkaz Pivnichno Kavkazka operaciya Krasnodarska operaciya Novorosijsko Tamanska operaciya Bitva za Dnipro Nizhnodniprovska operaciya Dniprovsko Karpatska operaciya Nikopolsko Krivorizka operaciya Umansko Botoshanska operaciya Odeska nastupalna operaciya Yugoslavskij front Balatonska operaciyaNagorodiLicarskij hrest Zaliznogo hresta z Dubovim listyamVijskovij hrest Karla Avstro Ugorshina Medal Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Hrest Za vislugu rokiv Avstriya Pam yatna vijskova medal Avstriya Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Orden Mihaya Horobrogo 3 go klasu Orden Koroni RumuniyiMedal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 BiografiyaVijskova kar yera 18 serpnya 1910 lejtenant 1 serpnya 1914 ober lejtenant 1 travnya 1917 gauptman 1 sichnya 1921 major 1 bereznya 1923 shtabs gauptman 1 listopada 1926 major 15 sichnya 1929 oberst lejtenant 28 chervnya 1933 oberst15 bereznya 1938 general major 1 serpnya 1940 general lejtenant 1 bereznya 1942 general artileriyi Maksimilian de Angelis narodivsya 2 zhovtnya 1889 roku v Budapeshti v rodini oficera avstro ugorskoyi armiyi Pislya zavershennya navchannya u serednij vijskovih shkil v Ajzenshtadti ta u Vejsskirheni vin postupiv na navchannya do Terezianskoyi vijskovoyi akademiyi u Viner Nojshtadti 18 serpnya 1910 roku prijnyatij na vijskovu sluzhbu lejtenantom do 42 go pihotnogo polku u Shtajri 1 serpnya 1914 roku praktichno vidrazu pislya ogoloshennya vijni Avstro Ugorshinoyu Serbiyi molodomu oficeru prisvoyene zvannya ober lejtenant z odnochasnim priznachennyam na posadu komandira artilerijskoyi batareyi Boyi na Shidnomu fronti 7 veresnya vin vpershe vzyav uchast u bojovih diyah u Galichini ta na pivdni Polshi Z 1 lipnya 1915 roku M de Angelis perevedenij do shtabu yegerskoyi diviziyi sho vela boyi na Italijskomu fronti Nadali prohodiv sluzhbu na riznih posadah voyuyuchoyi avstro ugorskoyi armiyi 3 listopada 1918 roku za dekilka dniv do zavershennya Pershoyi svitovoyi vijni potrapiv u polon do italijciv Z polonu buv vizvolenij lishe 12 zhovtnya 1919 roku Pislya povernennya na Batkivshinu prodovzhiv sluzhbu v lavah Z sichnya 1926 roku sluzhiv oficerom generalnogo shtabu v brigadi v Sankt Pelteni Posidav riznoridni shtabni ta komandni posadi do gitlerivskogo anshlyusu krayini She z pochatku 1930 h rokiv buv aktivnim pribichnikom nacional socializmu v armiyi navit buv gotovij pid chas lipnevogo putchu 1934 roku perebrati na sebe vijskove komanduvannya u Vidni U berezni 1938 roku protyagom troh dniv timchasovo vikonuvav posadu derzhavnogo ministra oboroni v kabineti A Zejss Inkvarta Pislya priyednannya Pershoyi Avstrijskoyi respubliki do Tretogo Rejhu perejshov na sluzhbu do nacistiv Vzhe 15 bereznya 1938 roku jomu prisvoyene zvannya general major Protyagom pivtora roku zajmav rizni vishi posadi 26 serpnya 1939 roku general major M de Angelis priznachenij komandirom 76 yi pihotnoyi diviziyi yaka rozgortalasya v III vijskovomu okruzi pid chas 2 yi hvili mobilizaciyi vermahtu Z pochatkom vtorgnennya nimeckih vijsk do Polshi vhodila do 5 yi armiyi generala vid infanteriyi prikrivayuchi francuzko nimeckij kordon po rubezhu Liniyi Zigfrida u sektori Saara U hodi Francuzkoyi kampaniyi diviziya M de Angelisa vhodila do 23 go armijskogo korpusu generala vid infanteriyi A Shuberta aktivno diyala pri prorivi cherez Lyuksemburg u boyah na liniyi Mazhino pid Verdenom ta Tulem Za bojovi zaslugi v bitvah zahidnoyi kampaniyi jogo vidznachili dvoma Zaliznimi hrestami U lipni 1940 roku pihotnu diviziyu perekinuli do Polshi A naperedodni pochatku operaciyi Barbarossa 76 ta diviziya u skladi 11 go armijskogo korpusu generala vid infanteriyi J fon Korcflyajsha bula zoseredzhena v Rumuniyi v rajoni pivnichnishe Yass Z pochatkom operaciyi Myunhen diviziya M de Angelisa zavdavala udar na pivnichnomu flanzi 11 yi armiyi mayuchi zavdannya prorvatisya do Pivdennogo Bugu Vranci 2 lipnya 1941 roku nimecko rumunski vijska perejshli v nastup zavdayuchi golovnogo udaru v napryamku Yassi Byelci silami dvoh nimeckih armijskih korpusiv a dopomizhnij udar na Mogiliv Podilskij silami nimeckogo armijskogo korpusu ta rumunskogo kavalerijskogo korpusu Uzhe v pershij den radyanska oborona na richci Prut bula prorvana na glibinu 8 10 kilometriv i nimci porinuli vpered Nadali M de Angelis bivsya na pivdni Ukrayini boyi za Kremenchuk za Artemivsk 26 sichnya 1942 roku jogo priznachili komandirom 44 go armijskogo korpusu sho bivsya na Donbasi proti Chervonoyi armiyi 9 lyutogo 1942 roku general udostoyenij Licarskogo hresta Zaliznogo hresta a vzhe 1 bereznya vin stav generalom artileriyi Litom 1942 roku z pochatkom strategichnogo nastupu vermahtu na pivdennomu flanzi nimecko radyanskogo frontu korpus generala M de Angelisa viv boyi na zahidnomu Kavkazi boyi na Kubani za Majkop Pislya perehodu do oboroni utrimuvav tuapsinskij napryamok Z 1943 roku pochalisya boyi za kubanskij placdarm potim vidhid do Krimu Z 22 listopada do 19 grudnya 1943 roku ocholyuvav 6 tu armiyu sho bilasya na pivdni Ukrayini Z 8 kvitnya 1944 roku znovu buv komanduvachem 6 yi armiyi yaka vidhodila do Dnistra 18 lipnya 1944 roku prijnyav u generala girsko pihotnih vijsk F Beme 2 gu tankovu armiyu yaka vela aktivni bojovi diyi v okupovanij Yugoslaviyi Keruvav vedennyam ar yergardnih boyiv pri vidhodi jogo z yednan i chastin do Belgrada u pivdenno zahidnij Ugorshini pivdenno shidnij Shtiriyi do Karintiyi j dali na zahid 8 travnya 1945 roku komanduvach 2 yi tankovoyi armiyi general artileriyi M de Angelis kapitulyuvav amerikanskim vijskam i pershij chas perebuvav u nih u poloni Odnak 4 kvitnya 1946 roku jogo pereveli do yugoslavskogo taboru de tamteshnij sud vinis virok 20 rokiv tyuremnogo uv yaznennya za zlochini yaki sprichinili pidporyadkovani jomu nimecki vijska protyagom 1944 1945 roku Prote 5 bereznya 1949 roku na polonenogo generala M de Angelisa razom iz general feldmarshalom E fon Klyajstom chekala ekstradiciya do Radyanskogo Soyuzu U lyutomu 1952 roku jogo zasudili do dvoh 25 richnih terminiv pozbavlennya voli 11 zhovtnya 1955 roku pislya vizitu kanclera Zahidnoyi Nimechchini K Adenauera do Moskvi general M de Angelis buv zvilnenij ta vidpravlenij do Nimechchini Pershij chas meshkav u Gannoveri potim u Myunheni Tilki pislya amnistiyi povernuvsya do Graca 6 grudnya 1974 roku pomer u vici 85 rokiv i buv pohovanij na kladovishi Svyatogo Leonarda v Graci NagorodiPersha svitova vijna Medal Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina na strichci hresta Za vijskovi zaslugi Bronzova 31 zhovtnya 1914 Sribna 1 listopada 1916 Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina 3 go klasu Z vijskovoyu vidznakoyu 25 bereznya 1915 Z mechami i zastibkoyu povtornogo nagorodzhennya 13 travnya 1918 Vijskovij Hrest Karla Pam yatna vijskova medal Avstriya z mechami licarskij hrest 1 go klasu 12 travnya 1936 Hrest Za vislugu rokiv Avstriya 2 go klasu dlya oficeriv 3 veresnya 1936 Pochesnij hrest veterana vijni z mechami Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go 3 go 2 go i 1 go klasu 25 rokiv Zaliznij hrest 2 go klasu 13 travnya 1940 1 go klasu 1 chervnya 1940 Orden Mihaya Horobrogo 3 go klasu Rumunske korolivstvo 19 veresnya 1941 Licarskij hrest Zaliznogo hresta z dubovim listyam Licarskij hrest 9 lyutogo 1942 Dubove listya 323 12 listopada 1943 Orden Koroni Rumuniyi 1942 Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 25 serpnya 1942 Div takozhEmil Leeb Karl Ajbl Lotar Rendulich Valter Lyuht Gerbert Osterkamp Vilgelm ShtemmermanLiteraturaFellgiebel Walther Peer 2000 Die Trager des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 1945 Die Inhaber der hochsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile Friedberg Germany Podzun Pallas ISBN 978 3 7909 0284 6 nim Scherzer Veit 2007 Ritterkreuztrager 1939 1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer Luftwaffe Kriegsmarine Waffen SS Volkssturm sowie mit Deutschland verbundeter Streitkrafte nach den Unterlagen des Bundesarchives Jena Germany Scherzers Miltaer Verlag ISBN 978 3 938845 17 2 nim Posilannya na lexikon der wehrmacht de Arhiv originalu za 20 lyutogo 2019 Procitovano 12 lyutogo 2019 nim General der Artillerie Maximilian de Angelis na geocities en nim Angelis de Maximilian 24 lipnya 2019 u Wayback Machine nagorodi generala artileriyi Angelisa angl Biografiya Maksimiliana de Angelisa angl Komanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami Tretogo RejhuPoperednik sformovana komandir 76 yi pihotnoyi diviziyi 26 serpnya 1939 26 sichnya 1942 Nastupnik general lejtenant Karl RodenburgPoperednik general lejtenant komandir XXXXIV armijskogo korpusu 26 sichnya 1942 30 listopada 1943 Nastupnik general vid infanteriyiPoperednik general polkovnik Karl Adolf Gollidt komanduvach 6 yi armiyi 22 listopada 19 grudnya 1943 8 kvitnya 16 lipnya 1944 Nastupnik general artileriyi Maksimilian Fretter PikoPoperednik general girsko pihotnih vijsk Franc Beme komanduvach 2 yi tankovoyi armiyi 18 lipnya 1944 8 travnya 1945 Nastupnik kapitulyaciyaFind a Grave 1996 d Track Q63056