Ло́тар Ре́ндуліч (нім. Lothar Rendulic; нар. 23 листопада 1887, Вінер-Нойштадт, Австро-Угорщина — пом. 17 липня 1971, (Ефердінг), Австрія) — австрійський та німецький воєначальник хорватського походження, генерал-полковник (з 1 квітня 1944 року), доктор права.
Лотар Рендуліч | |
---|---|
Lothar Rendulic | |
Народження | 23 листопада 1887 Вінер-Нойштадт, Нижня Австрія, Австро-Угорщина[1] |
Смерть | 17 липня 1971 (83 роки) (Ефердінг), Верхня Австрія, Австрія[1] |
Країна | Австро-Угорщина Австрія Третій Рейх |
Рід військ | Сухопутні війська |
Освіта | Терезіанська академія[2] і Віденський університет[2] |
Роки служби | 1910–1945 |
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини і d[2] |
Звання | Генерал-полковник |
Командування | 2-а танкова армія, Армія «Норвегія», Група армій «Курляндія», 20-а гірська армія і Група армій «Північ» |
Війни / битви | Перша світова війна Друга світова війна |
Інше | автор книги Управління військами |
Автограф | |
Нагороди | |
Лотар Рендуліч у Вікісховищі |
Біографія
Початок військової кар'єри
Військову кар'єру розпочав у 1910 році в Австро-Угорщині в чині лейтенанта. Був учасником Першої світової війни. Після її закінчення вступив в австрійську армію. Виступав активним прихильником об'єднання Німеччини і Австрії. З 1932 року брав участь у діяльності Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини. В 1933 році Рендуліч отримав звання полковника та з 1935 по 1938 рік командував моторизованою бригадою австрійської армії. Після аншлюсу 1 квітня 1938 року переведений на службу у Вермахт і призначений начальником штабу 17-го армійського корпуса у Відень (потім Лінц). З 15 червня 1940 року — командир (14-ї піхотної дивізії). Брав участь у Французькій кампанії.
Друга світова війна
5 жовтня 1940 одержав у командування (52-гу піхотну дивізію), з якою у складі 2-ї армії воював у СРСР. Брав участь у боях під Бобруйськом, Рогачовим, Брянськом. 6 березня 1942 року нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста. 1 листопада 1942 року Лотара Рендуліча призначено командиром 35-го армійського корпуса в складі 2-ї танкової армії. Частини Рендуліча здійснювали оборону Орловського виступу.
З 15 квітня 1943 року Рендуліч, на посаді командувача 2-ї танкової армії, керував її перекиданням з радянсько-німецького фронту на Балкани. Вів бої з частинами Народно-визвольної армії Югославії. 15 серпня 1943 року нагороджений дубовим листям до Лицарського хреста.
Після загибелі генерала Едуарда Дітля, 25 червня 1944 року Лотар фон Рендуліч був призначений командувачем 20-ї гірської армії, об'єднавши під своїм командуванням всі німецькі війська у Фінляндії та на півночі Норвегії.
З 15 січня 1945 року — командувач групою армій «Курляндія». 18 січня нагороджений Лицарським хрестом з дубовими листям і мечами. З 25 січня по 11 березня 1945 року Рендуліч командував групою армій «Північ», створеної із групи армій «Центр». З 10 березня 1945 року — знову командувач групою армій «Курляндія».
Після великої поразки групи армій «Південь» в Угорщині 7 квітня 1945 року прийняв командування цією групою армій (з травня 1945 — (група армій «Австрія»)). Разом з генерал-фельдмаршалом Фердинандом Шернером Рендуліч був одним з тих командувачів, що не припинили опір радянським військам після одержання звістки про (капітуляцію Німеччини). Вивів свої війська з радянсько-німецького фронту і здався американцям.
Нюрнберзький процес
19 лютого 1948 року військовим трибуналом у Нюрнберзі засуджений до 20 років тюремного ув'язнення. В 1951 році строк ув'язнення скоротили до десяти років позбавлення волі. В кінці того ж року Рендуліча було звільнено після того, як провів у в'язниці шість років. Після звільнення Лотар Рендуліч повернувся до Австрії і почав займатися літературною працею: писав статті та книги в яких розглядав досвід Другої світової війни та Німецько-радянської війни і перспективи подальшого військового протистояння з СРСР.
Звання
- Лейтенант (8 серпня 1910)
- Обер-лейтенант (4 серпня 1914)
- Гауптман (1 травня 1917)
- Майор (1925)
- Оберст-лейтенант Генштабу (1929)
- Оберст (1933)
- Оберст Генштабу (1 квітня 1938)
- Генерал-майор (1 грудня 1939)
- Генерал-лейтенант (1 грудня 1941)
- Генерал піхоти (1 грудня 1942)
- Генерал-полковник (1 квітня 1944)
Нагороди
- Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою і мечами — нагороджений двічі.
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
- Бронзова і срібна медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) з мечами
- Військовий Хрест Карла
- Медаль «За поранення» (Австро-Угорщина) з однією смугою
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Залізний хрест
- 2-го класу (20 вересня 1939)
- 1-го класу (10 жовтня 1939)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Німецький хрест в золоті (26 грудня 1941)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
- Лицарський хрест (6 березня 1942)
- Дубове листя (№ 271; 15 серпня 1943)
- Мечі (№ 122; 18 січня 1945)
- (Лапландський щит)
- 4 рази відзначений у Вермахтберіхт (6 червня 1944, 28 грудня 1944, 14 березня 1945 і 9 травня 1945)
- Золотий партійний знак НСДАП (17 або 19 вересня 1944)
- Нарукавна стрічка «Курляндія»
Галерея
- Рендуліч (праворуч) і (Карл Вайзенбергер) (літо 1944).
- Рендуліч під час Нюрнберзького процесу (1948).
- Рендуліч під час Нюрнберзького процесу (1948).
Див. також
Бібліографія
- Gekämpft, gesiegt, geschlagen, 1952
- Glasenbach — Nürnberg — Landsberg. Ein Soldatenschicksal nach dem Krieg, 1953
- Gefährliche Grenzen der Politik, 1954
- Die unheimlichen Waffen: Atomraketen über uns. Lenkwaffen, Raketengeschosse, Atombomben, 1957
- Weder Krieg noch Frieden. Eine Frage an die Macht, 1961
- Soldat in stürzenden Reichen, 1965
- Grundlagen militärischer Führung, 1967
Література
- Peter Stockert: Soldat aus Leidenschaft, DMZ, Heft 93, 2013, S. 12–15
- Prominente ohne Maske, FZ-Verlag, 1986,
- Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 623, ISBN 978-3-938845-17-2
- Klaus D. Patzwall: Das Goldene Parteiabzeichen und seine Verleihungen ehrenhalber 1934—1944, Studien der Geschichte der Auszeichnungen, Band 4, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt 2004, S. 13, ISBN 3-931533-50-6
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лотар Рендуліч |
- Хронос — Лотар Рендулич [ 2 грудня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Rendulic, Lothar — нагороди генерал-полковника Рендуліча (англ.)
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- The Hitler Book / Hrsg.: H. Eberle, M. Uhl — 2005.
- Nuremberg Trials Project — 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет