Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Акт про капітуляцію німецьких збройних сил (англ. German Instrument of Surrender, фр. Actes de capitulation de l'Allemagne nazie, нім. Bedingungslose Kapitulation der Wehrmacht) — юридичний документ, який встановив перемир'я на спрямованих проти Німеччини фронтах Другої світової війни, зобов'язав німецьких військовослужбовців до припинення опору, здачі особового складу в полон та передачі матеріальної частини збройних сил противнику. Фактично означав вихід Німеччини з війни. Був підписаний представниками Верховного командування вермахту, верховного командування західних союзників та Радянського Союзу.
| Акт про беззастережну капітуляцію Німецьких збройних сил | |
|---|---|
 | |
| Тип | Історичне джерело |
| Підписано | 7 травня 1945 року |
| Місце |  Франція, Реймс |
| Чинність | 8 травня 1945 року |
| Умови | Беззастережна капітуляція збройних сил Німеччини перед союзниками |
| Підписанти | Третій Райх, Велика Британія, СРСР, США і Франція |
| Сторони |  Третій рейх Велика Британія СРСР США Франція |
| Мова | англійська |
 Текст у Вікіджерелах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Час підписання: 7 травня о 02:41 (за середньоєвропейським часом). Начальник Оперативного штабу ОКВ генерал-полковник Альфред Йодль підписав Акт як представник вермахту. Капітуляцію приймали: від англо-американської сторони генерал-лейтенант армії США, начальник Головного штабу Союзних експедиційних сил Вальтер Беделл Сміт, від СРСР — представник Ставки Верховного Головнокомандування при командуванні союзників генерал-майор . Також Акт підписав заступник начальника Штабу національної оборони Франції бригадний генерал як свідок. Капітуляція нацистської Німеччини набрала чинності 8 травня о 23:01 (за середньоєвропейським часом). Документ був складений англійською мовою, і тільки англійський текст визнаний офіційним. Однак, на вимогу Сталіна, 8 травня в передмісті Берліна Карлсгорст відбулася церемонія вторинного підписання капітуляції.[⇨] Дата офіційного оголошення про підписання капітуляції (8 травня в Європі та Америці, 9 травня в СРСР) стала святкуватися як День Перемоги відповідно в Європі та в СРСР.
Ідея капітуляції та підготовка тексту акта
Ідея капітуляції Німеччини була вперше оприлюднена президентом Рузвельтом 13 січня 1943 року на конференції у Касабланці і відтоді стала офіційною позицією Об'єднаних Націй. Проєкт тексту капітуляції з січня 1944 р. розробляла Європейська консультативна комісія; текст (називався «Умови капітуляції Німеччини») був узгоджений у кінці липня та схвалений главами союзних урядів. Цей великий документ був надісланий, зокрема, до Вищого Штабу Союзних експедиційних сил (Supreme Headquarters Allied Expeditionary Force-S.H.A.E.F), де його, проте, сприймали не як обов'язкову інструкцію, а як рекомендації. Тому коли 4—5 травня 1945 р. питання про капітуляцію Німеччини постало практично, у союзному штабі не скористалися існуючим документом (можливо, побоюючись, що суперечності, які містяться в ньому, ускладнять переговори з німцями), а розробили свій короткий, суто військовий документ, який у кінцевому підсумку і був підписаний. Текст був розроблений групою американських офіцерів з оточення союзного головнокомандувача Дуайта Ейзенхауера; основним автором тексту був полковник Філімор із 3-го (оперативного) відділу SHAEF. Для того, щоб він не суперечив проєкту Європейської комісії, за пропозицією англійського дипломата посла Вайнанда в текст документа була внесена стаття 4, яка передбачала можливість заміни цього акта «іншим генеральним документом про капітуляцію, укладеним Об'єднаними Націями або від їхнього імені».
Часткові капітуляції
Загальній капітуляції Німеччині передувала серія часткових капітуляцій найбільших з'єднань, що залишалися у Третього Рейху.
29 квітня 1945 року акт про капітуляцію групи армій «С» (в Італії) підписав у Казерті її командувач генерал-полковник Г. Фітінгоф-Шеєле.
2 травня 1945 року перед Червоною армією капітулював берлінський гарнізон під командуванням Гельмута Вайдлінга.
Того ж дня у нового глави німецького уряду грос-адмірала Карла Деніца відбулася нарада. Оцінивши військову обстановку як безнадійну, учасники наради вирішили зосередити головні зусилля на тому, щоб врятувати якомога більше німців від Червоної армії, уникаючи військових дій на Заході та продовжуючи дії проти англо-американців тільки тією мірою, якою вони перешкоджатимуть спробам німецьких військ ухилитися від Червоної армії. Оскільки ж, зважаючи на угоди між СРСР і західними союзниками, домогтися капітуляції тільки на Заході важко, слід проводити політику окремих капітуляцій на рівні груп армій та нижче.
4 травня новопризначений головнокомандувач німецьких ВМС генерал-адмірал Ганс-Георг фон Фрідебург підписав акт про капітуляцію всіх німецьких збройних сил у Голландії, Данії, Шлезвіг-Гольштейні та Північно-Західній Німеччині перед 21-ю групою армій фельдмаршала Бернарда Монтгомері.
5 травня перед американським генералом Д. Деверсом капітулював генерал піхоти Ф. Шульц, який командував групою армій «G», що діяла в Баварії та Західній Австрії. Однак на півдні у Рейху ще залишалися великі групи армій «Центр» та «Австрія» (в мин. «Південь») під командуванням генерал-фельдмаршала Альберта Кессельрінга.
Перший акт
| У Вікіджерелах є Акт про воєнну капітуляцію Німеччини (7 травня 1945) |
Підписавши 4 травня в Люнебурзі акт про капітуляцію німецьких військ на півночі, адмірал Фрідебург попрямував до штаб-квартири Ейзенхауера, яка розташовувалася в Реймсі, аби за дорученням Деніца порушити перед ним питання про капітуляцію німецьких військ на Західному фронті. Оскільки через нельотну погоду він був змушений добиратися від Брюсселя до Реймса автомобілем, у Реймс німецька делегація прибула тільки о 17:00 5 травня. Між тим Ейзенхауер заявив своєму начальнику штабу Уолтеру Беделл Сміту, що з німцями торгу не буде, і він не має наміру бачити німців, доки вони не підпишуть умов капітуляції. Переговори були доручені генералам У. Б. Сміту та Карлу Стронгу (останній брав участь у переговорах щодо капітуляції Італії в 1943 р.).
Переговори проходили в приміщенні оперативного відділу союзного штабу (цей штаб містився в будинку, який називали «червоним шкільним будинком», власне в будівлі технічного коледжу). Для того щоб продемонструвати Фрідебургу безперспективність становища німців, Сміт наказав повісити на стіни карти, що позначали становище на фронтах, а також картами з позначенням нібито підготовлюваних союзниками ударів. Ці карти справили на Фрідебурга велике враження. Фрідебург запропонував Смітові капітуляцію німецьких військ, які залишилися на Західному фронті; Сміт відповідав, що Ейзенхауер відмовляється продовжувати переговори, якщо пропозиція про капітуляцію не стосуватиметься також і Східного фронту; можлива тільки загальна капітуляція, причому війська на Заході та Сході повинні залишатися на своїх місцях. На це Фрідебург відповів, що в нього немає повноважень на підписання загальної капітуляції. Вивчивши представлений йому текст акта про капітуляцію, Фрідебург телеграфував Деніцу, з проханням дозволу підписати загальну капітуляцію або послати для цього Кейтеля та командувачів повітряних та морських сил.
Деніц визнав умови капітуляції неприйнятними та послав у Реймс Йодля, який був відомий як категоричний противник капітуляції на Сході. Йодль повинен був пояснити Ейзенхауерові, чому загальна капітуляція неможлива. Він прибув у Реймс увечері 6 травня. Після годинної дискусії з ним Сміт і Стронг дійшли висновку, що німці просто тягнуть час, щоб встигнути переправити на Захід якнайбільше військ і біженців, про що й доповіли Ейзенхауеру. Останній наказав Смітові передати німцям:
...якщо вони не припинять шукати відмовок та тягнути час, я негайно закрию весь фронт союзників та силою зупиню потік біженців через розташування наших військ. Я не потерплю жодних подальших зволікань.
Отримавши цю відповідь, Йодль зрозумів, що його становище є безвихідним, і запросив у Деніца повноважень на загальну капітуляцію. Деніц назвав поведінку Ейзенхауера «справжнісіньким шантажем», однак, також зрозумівши безвихідність ситуації, незабаром після опівночі 7 травня доручив Кейтелю відповісти:
Грос-адмірал Деніц надає повне право підписати відповідно до запропонованих умов.
Церемонія підписання була призначена на 2:30 ночі. Акт про капітуляцію мав набрати чинності о 23:01 8 травня, тобто майже через дві доби після підписання. Деніц сподівався скористатися цим часом, щоб перемістити на Захід яконайбільше військ та біженців.
6 травня в SHAEF були викликані представники союзницьких командувань: члени радянської місії генерал Суслопаров та полковник Зенковіч, а також заступник начальника Вищого штабу національної оборони Франції генерал Севез (начальник штабу, генерал Жюін, перебував у Сан-Франциско на установчій конференції ООН). Ейзенхауер усіляко намагався заспокоїти підозрілість радянських представників, які вважали, що англо-американські союзники готові змовитися з німцями за їхньою спиною. Що ж стосується ролі Севезо, який підписав акт у ролі свідка, то вона виявилася незначною: генерал, будучи чистим військовим, не намагався відстоювати престижні інтереси Франції і, зокрема, не протестував проти відсутності французького прапора в приміщенні, де підписувалася капітуляція. Сам Ейзенхауер відмовився брати участь у церемонії підписання акта з протокольних міркувань, оскільки німецьку сторону представляв начальник штабу, а не головнокомандувач — церемонія, таким чином, пройшла на рівні начальників штабів.
О 02:41 7 травня в приміщенні оперативного відділу SHAEF генерал Йодль поставив свій підпис під Актом про капітуляцію.
Хоча на церемонії підписання капітуляції була присутня група із 17 журналістів, США і Британія погодилися відкласти публічне оголошення про капітуляцію, щоб Радянський Союз міг підготувати другу церемонію капітуляції в Берліні. З репортерів була взята клятва, що вони повідомлять про капітуляцію тільки 36 годин по тому — рівно о 3:00 8 травня 1945 року. Проте німецьке радіо (з Фленсбурга) повідомило про підписання капітуляції вже 7 травня, о 14 годині 41 хвилині. Ще через годину про це повідомило агентство «Ассошіейтед Прес», репортер якого Едвард Кеннеді після німецького повідомлення визнав себе вільним від обіцянки тримати подію в секреті. За це Верховне командування союзників (SHAEF) позбавило Кеннеді акредитації, а згодом він був звільнений з агентства і мовчання про капітуляцію тривало на Заході ще добу — лише вдень 8 травня про неї заявлено офіційно. У Радянському Союзі на інформацію про капітуляцію 7 травня була накладена абсолютна заборона.
-
![image]()
Після підписання капітуляції. У першому ряду: Суслопаров, Сміт, Ейзенхауер, маршал авіації Королівських ВПС Артур Теддер (заст. Ейзенхауера). -
![image]()
Йодль підписує капітуляцію. Зліва направо: Вільгельм Оксеніус (перекладач та помічник Йодля), Йодль, Фрідебург. Варто Карл Спаатс, глава розвідуправління SHAEF. -
![image]()
Приміщення оперативного відділу SHAEF, у якому була підписана капітуляція. -
![image]()
Репортаж на першій шпальті видання New York Journal-American під заголовком «Нацисти оголосили про повну капітуляцію»
Другий акт
| У Вікіджерелах є Акт про воєнну капітуляцію Німеччини (8 травня 1945) |
Радянський представник генерал Суслопаров підписав акт у Реймсі на свій страх та ризик, оскільки до моменту, призначеного для підписання, інструкції з Кремля ще не надійшли. Він зважився поставити свій підпис із застереженням, що цей акт не повинен виключати можливість підписання іншого акта на вимогу однієї з країн-союзниць. Незабаром після підписання акта Суслопаров отримав телеграму Сталіна з категоричною забороною підписувати капітуляцію.
Сталін був обурений підписанням капітуляції в Реймсі, при якій провідну роль відігравали західні союзники. Він відмовився визнати цей акт, зажадавши його нового підписання у взятому Червоною армією Берліні та попросивши союзників не робити офіційних оголошень про перемогу до набрання чинності капітуляції (тобто до 9 травня).
В останній вимозі йому відмовили і Черчилль (який зазначив, що парламент вимагатиме від нього інформації про підписання капітуляції), і Трумен (який заявив, що прохання Сталіна надійшло до нього занадто пізно та скасувати оголошення про перемогу вже неможливо). Зі свого боку Сталін заявив:
Договір, підписаний у Реймсі, не можна скасувати, але його не можна і визнати. Капітуляція повинна бути здійснена як найважливіший історичний акт і прийнята не на території переможців, а там, звідки прийшла фашистська агресія, — в Берліні, і не в односторонньому порядку, а обов'язково верховним командуванням всіх країн антигітлерівської коаліції.
У відповідь союзники погодилися провести церемонію вторинного підписання акта у Берліні. Ейзенхауер сповістив Йодля, що німецьким головнокомандувачам видів збройних сил необхідно з'явитися для підписання остаточної офіційної процедури в той час і місце, яке буде вказане радянським та союзним командуваннями.
8 травня о 22:43 за центральноєвропейським часом (о 00:43, 9 травня за московським) у берлінському передмісті Карлсгорст у будівлі колишньої їдальні військово-інженерного училища підписано ще один Акт про капітуляцію Німеччини. Його текст майже дослівно повторює текст 7 травня, включаючи навіть статтю 4, яка втратила реальний сенс. Карлсгорстський акт підтвердив і час припинення вогню — 8 травня о 23:01 за центральноєвропейським часом. Слід зазначити, що ця остання обставина позбавляла акт 8 травня всілякого практичного значення:
- Усі накази, віддавання яких вимагав цей акт, вже були віддані німецьким командуванням 7 травня.
- Якби вони не були віддані, віддати їх і доставити до місць призначення за 17 хвилин, що залишилися до вступу капітуляції в силу, було фізично неможливо.
Від німецької сторони акт підписали: генерал-фельдмаршал, начальник Верховного головнокомандування Вермахту Вільгельм Кейтель, представник люфтваффе — генерал-полковник Ганс-Юрген Штумпф та крігсмаріне — адмірал Ганс-Георг фон Фрідебург. Беззастережну капітуляцію приймали маршал Жуков Георгій Костянтинович (від радянської сторони) та заступник головнокомандувача союзних експедиційних сил маршал Артур Теддер (англ. Arthur William Tedder) (Велика Британія). У ролі свідків свої підписи поставили генерал Карл Спаатс (англ. Carl Spaatz) (США) і генерал Жан Марі де Латр де Тассіньї (Франція).
Слід зазначити, що спочатку до Берліна для прийому капітуляції від імені союзного командування збирався вилетіти сам Ейзенхауер, але він був зупинений запереченнями Черчилля та групи офіцерів свого оточення, незадоволених вторинним підписанням: насправді, присутність Ейзенхауера в Берліні, за відсутності в Реймсі, применшувала вагу Реймського акта і підносила — берлінського. У результаті, Ейзенхауер послав замість себе свого заступника Артура Теддера.
Радянські люди дізналися про це з повідомлення Радінформбюро 9 травня 1945 року лише о 10 вечора за московським часом, з вуст диктора Юрія Левітана.
Тоді, за погодженням між урядами СРСР, США і Великої Британії, була досягнута домовленість вважати процедуру в Реймсі попередньою. Тим не менш, у європейській історіографії підписання капітуляції німецьких збройних сил, як правило, пов'язують із процедурою в Реймсі, а підписання акта про капітуляцію в Берліні іменують «ратифікацією».
Прийнявши капітуляцію, Радянський Союз не підписав мир із Німеччиною, тобто формально залишився у стані війни. Наказ про припинення стану війни був прийнятий Президією Верховної Ради СРСР 25 січня 1955 року.
Див. також
- Німецько-радянська війна
- День Перемоги в СРСР
- День Перемоги в Європі
- Оригінальний текст Акта про беззастережну капітуляцію Німеччини від 7 травня 1945 року.
Примітки
- . Архів оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 27 липня 2012.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 травня 2014. Процитовано 27 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 15 травня 2013. Процитовано 27 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 15 грудня 2012. Процитовано 27 липня 2012.
- Пог'ю, Форест. Верховне командування [ 15 травня 2013 у Wayback Machine.] Москва.: Воениздат, 1959. Глава 25.
- Посмертні вибачення репортеру, що повідомив про кінець війни (російською) . Російська служба Бі-бі-сі. 5 травня 2012. Архів оригіналу за 8 червня 2012. Процитовано 9 травня 2012.
- . Архів оригіналу за 27 серпня 2012. Процитовано 27 липня 2012.
- Юрій Миколайович Єрофєєв — доктор технічних наук, професор (24 листопада 2006). Генерал, який увійшов в історію. Майже забуте ім'я людини, яка підписала від імені СРСР акт про капітуляцію Німеччини в Реймсі. Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 27 липня 2012.
- Protokoll der letzten Momente [ 23 січня 2012 у Wayback Machine.] (нім.)
- . Архів оригіналу за 1 листопада 2012. Процитовано 27 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 27 липня 2012.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Акт капітуляції Німеччини |
![image]()
Акт про воєнну капітуляцію Німеччини (8 травня 1945)
Відео
- Підписання капітуляції в Реймсі [ 20 липня 2013 у Wayback Machine.]
- Підписання капітуляції в Карлсхорсті [ 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akt pro kapitulyaciyu nimeckih zbrojnih sil angl German Instrument of Surrender fr Actes de capitulation de l Allemagne nazie nim Bedingungslose Kapitulation der Wehrmacht yuridichnij dokument yakij vstanoviv peremir ya na spryamovanih proti Nimechchini frontah Drugoyi svitovoyi vijni zobov yazav nimeckih vijskovosluzhbovciv do pripinennya oporu zdachi osobovogo skladu v polon ta peredachi materialnoyi chastini zbrojnih sil protivniku Faktichno oznachav vihid Nimechchini z vijni Buv pidpisanij predstavnikami Verhovnogo komanduvannya vermahtu verhovnogo komanduvannya zahidnih soyuznikiv ta Radyanskogo Soyuzu Akt pro bezzasterezhnu kapitulyaciyu Nimeckih zbrojnih silTipIstorichne dzhereloPidpisano7 travnya 1945 rokuMisce Franciya RejmsChinnist8 travnya 1945 rokuUmoviBezzasterezhna kapitulyaciya zbrojnih sil Nimechchini pered soyuznikamiPidpisantiTretij Rajh Velika Britaniya SRSR SShA i FranciyaStoroniTretij rejh Velika Britaniya SRSR SShA FranciyaMovaanglijska Tekst u Vikidzherelah Mediafajli u Vikishovishi General polkovnik Alfred Jodl pidpisuye Akt pro kapitulyaciyu v Rejmsi Chas pidpisannya 7 travnya o 02 41 za serednoyevropejskim chasom Nachalnik Operativnogo shtabu OKV general polkovnik Alfred Jodl pidpisav Akt yak predstavnik vermahtu Kapitulyaciyu prijmali vid anglo amerikanskoyi storoni general lejtenant armiyi SShA nachalnik Golovnogo shtabu Soyuznih ekspedicijnih sil Valter Bedell Smit vid SRSR predstavnik Stavki Verhovnogo Golovnokomanduvannya pri komanduvanni soyuznikiv general major Takozh Akt pidpisav zastupnik nachalnika Shtabu nacionalnoyi oboroni Franciyi brigadnij general yak svidok Kapitulyaciya nacistskoyi Nimechchini nabrala chinnosti 8 travnya o 23 01 za serednoyevropejskim chasom Dokument buv skladenij anglijskoyu movoyu i tilki anglijskij tekst viznanij oficijnim Odnak na vimogu Stalina 8 travnya v peredmisti Berlina Karlsgorst vidbulasya ceremoniya vtorinnogo pidpisannya kapitulyaciyi Data oficijnogo ogoloshennya pro pidpisannya kapitulyaciyi 8 travnya v Yevropi ta Americi 9 travnya v SRSR stala svyatkuvatisya yak Den Peremogi vidpovidno v Yevropi ta v SRSR Ideya kapitulyaciyi ta pidgotovka tekstu aktaIdeya kapitulyaciyi Nimechchini bula vpershe oprilyudnena prezidentom Ruzveltom 13 sichnya 1943 roku na konferenciyi u Kasablanci i vidtodi stala oficijnoyu poziciyeyu Ob yednanih Nacij Proyekt tekstu kapitulyaciyi z sichnya 1944 r rozroblyala Yevropejska konsultativna komisiya tekst nazivavsya Umovi kapitulyaciyi Nimechchini buv uzgodzhenij u kinci lipnya ta shvalenij glavami soyuznih uryadiv Cej velikij dokument buv nadislanij zokrema do Vishogo Shtabu Soyuznih ekspedicijnih sil Supreme Headquarters Allied Expeditionary Force S H A E F de jogo prote sprijmali ne yak obov yazkovu instrukciyu a yak rekomendaciyi Tomu koli 4 5 travnya 1945 r pitannya pro kapitulyaciyu Nimechchini postalo praktichno u soyuznomu shtabi ne skoristalisya isnuyuchim dokumentom mozhlivo poboyuyuchis sho superechnosti yaki mistyatsya v nomu uskladnyat peregovori z nimcyami a rozrobili svij korotkij suto vijskovij dokument yakij u kincevomu pidsumku i buv pidpisanij Tekst buv rozroblenij grupoyu amerikanskih oficeriv z otochennya soyuznogo golovnokomanduvacha Duajta Ejzenhauera osnovnim avtorom tekstu buv polkovnik Filimor iz 3 go operativnogo viddilu SHAEF Dlya togo shob vin ne superechiv proyektu Yevropejskoyi komisiyi za propoziciyeyu anglijskogo diplomata posla Vajnanda v tekst dokumenta bula vnesena stattya 4 yaka peredbachala mozhlivist zamini cogo akta inshim generalnim dokumentom pro kapitulyaciyu ukladenim Ob yednanimi Naciyami abo vid yihnogo imeni Chastkovi kapitulyaciyiZagalnij kapitulyaciyi Nimechchini pereduvala seriya chastkovih kapitulyacij najbilshih z yednan sho zalishalisya u Tretogo Rejhu 29 kvitnya 1945 roku akt pro kapitulyaciyu grupi armij S v Italiyi pidpisav u Kazerti yiyi komanduvach general polkovnik G Fitingof Sheyele 2 travnya 1945 roku pered Chervonoyu armiyeyu kapitulyuvav berlinskij garnizon pid komanduvannyam Gelmuta Vajdlinga Togo zh dnya u novogo glavi nimeckogo uryadu gros admirala Karla Denica vidbulasya narada Ocinivshi vijskovu obstanovku yak beznadijnu uchasniki naradi virishili zoserediti golovni zusillya na tomu shob vryatuvati yakomoga bilshe nimciv vid Chervonoyi armiyi unikayuchi vijskovih dij na Zahodi ta prodovzhuyuchi diyi proti anglo amerikanciv tilki tiyeyu miroyu yakoyu voni pereshkodzhatimut sprobam nimeckih vijsk uhilitisya vid Chervonoyi armiyi Oskilki zh zvazhayuchi na ugodi mizh SRSR i zahidnimi soyuznikami domogtisya kapitulyaciyi tilki na Zahodi vazhko slid provoditi politiku okremih kapitulyacij na rivni grup armij ta nizhche 4 travnya novopriznachenij golovnokomanduvach nimeckih VMS general admiral Gans Georg fon Frideburg pidpisav akt pro kapitulyaciyu vsih nimeckih zbrojnih sil u Gollandiyi Daniyi Shlezvig Golshtejni ta Pivnichno Zahidnij Nimechchini pered 21 yu grupoyu armij feldmarshala Bernarda Montgomeri 5 travnya pered amerikanskim generalom D Deversom kapitulyuvav general pihoti F Shulc yakij komanduvav grupoyu armij G sho diyala v Bavariyi ta Zahidnij Avstriyi Odnak na pivdni u Rejhu she zalishalisya veliki grupi armij Centr ta Avstriya v min Pivden pid komanduvannyam general feldmarshala Alberta Kesselringa Pershij aktU Vikidzherelah ye Akt pro voyennu kapitulyaciyu Nimechchini 7 travnya 1945 Pidpisavshi 4 travnya v Lyuneburzi akt pro kapitulyaciyu nimeckih vijsk na pivnochi admiral Frideburg popryamuvav do shtab kvartiri Ejzenhauera yaka roztashovuvalasya v Rejmsi abi za doruchennyam Denica porushiti pered nim pitannya pro kapitulyaciyu nimeckih vijsk na Zahidnomu fronti Oskilki cherez nelotnu pogodu vin buv zmushenij dobiratisya vid Bryusselya do Rejmsa avtomobilem u Rejms nimecka delegaciya pribula tilki o 17 00 5 travnya Mizh tim Ejzenhauer zayaviv svoyemu nachalniku shtabu Uolteru Bedell Smitu sho z nimcyami torgu ne bude i vin ne maye namiru bachiti nimciv doki voni ne pidpishut umov kapitulyaciyi Peregovori buli dorucheni generalam U B Smitu ta Karlu Strongu ostannij brav uchast u peregovorah shodo kapitulyaciyi Italiyi v 1943 r Pidpisannya kapitulyaciyi v Rejmsi Spinoyu Gans Frideburg Alfred Jodl Vilgelm Oksenius Oblichchyam ser F E Morgan Fransua Sevez Garold Berrou Garri S Batchell U B Smit Konrad Strong Ivan Chernyayev Ivan Susloparov Karl Spaats Dzhon Robb Ivan Zenkovich zboku Peregovori prohodili v primishenni operativnogo viddilu soyuznogo shtabu cej shtab mistivsya v budinku yakij nazivali chervonim shkilnim budinkom vlasne v budivli tehnichnogo koledzhu Dlya togo shob prodemonstruvati Frideburgu bezperspektivnist stanovisha nimciv Smit nakazav povisiti na stini karti sho poznachali stanovishe na frontah a takozh kartami z poznachennyam nibito pidgotovlyuvanih soyuznikami udariv Ci karti spravili na Frideburga velike vrazhennya Frideburg zaproponuvav Smitovi kapitulyaciyu nimeckih vijsk yaki zalishilisya na Zahidnomu fronti Smit vidpovidav sho Ejzenhauer vidmovlyayetsya prodovzhuvati peregovori yaksho propoziciya pro kapitulyaciyu ne stosuvatimetsya takozh i Shidnogo frontu mozhliva tilki zagalna kapitulyaciya prichomu vijska na Zahodi ta Shodi povinni zalishatisya na svoyih miscyah Na ce Frideburg vidpoviv sho v nogo nemaye povnovazhen na pidpisannya zagalnoyi kapitulyaciyi Vivchivshi predstavlenij jomu tekst akta pro kapitulyaciyu Frideburg telegrafuvav Denicu z prohannyam dozvolu pidpisati zagalnu kapitulyaciyu abo poslati dlya cogo Kejtelya ta komanduvachiv povitryanih ta morskih sil Denic viznav umovi kapitulyaciyi neprijnyatnimi ta poslav u Rejms Jodlya yakij buv vidomij yak kategorichnij protivnik kapitulyaciyi na Shodi Jodl povinen buv poyasniti Ejzenhauerovi chomu zagalna kapitulyaciya nemozhliva Vin pribuv u Rejms uvecheri 6 travnya Pislya godinnoyi diskusiyi z nim Smit i Strong dijshli visnovku sho nimci prosto tyagnut chas shob vstignuti perepraviti na Zahid yaknajbilshe vijsk i bizhenciv pro sho j dopovili Ejzenhaueru Ostannij nakazav Smitovi peredati nimcyam yaksho voni ne pripinyat shukati vidmovok ta tyagnuti chas ya negajno zakriyu ves front soyuznikiv ta siloyu zupinyu potik bizhenciv cherez roztashuvannya nashih vijsk Ya ne poterplyu zhodnih podalshih zvolikan Otrimavshi cyu vidpovid Jodl zrozumiv sho jogo stanovishe ye bezvihidnim i zaprosiv u Denica povnovazhen na zagalnu kapitulyaciyu Denic nazvav povedinku Ejzenhauera spravzhnisinkim shantazhem odnak takozh zrozumivshi bezvihidnist situaciyi nezabarom pislya opivnochi 7 travnya doruchiv Kejtelyu vidpovisti Gros admiral Denic nadaye povne pravo pidpisati vidpovidno do zaproponovanih umov Ceremoniya pidpisannya bula priznachena na 2 30 nochi Akt pro kapitulyaciyu mav nabrati chinnosti o 23 01 8 travnya tobto majzhe cherez dvi dobi pislya pidpisannya Denic spodivavsya skoristatisya cim chasom shob peremistiti na Zahid yakonajbilshe vijsk ta bizhenciv 6 travnya v SHAEF buli viklikani predstavniki soyuznickih komanduvan chleni radyanskoyi misiyi general Susloparov ta polkovnik Zenkovich a takozh zastupnik nachalnika Vishogo shtabu nacionalnoyi oboroni Franciyi general Sevez nachalnik shtabu general Zhyuin perebuvav u San Francisko na ustanovchij konferenciyi OON Ejzenhauer usilyako namagavsya zaspokoyiti pidozrilist radyanskih predstavnikiv yaki vvazhali sho anglo amerikanski soyuzniki gotovi zmovitisya z nimcyami za yihnoyu spinoyu Sho zh stosuyetsya roli Sevezo yakij pidpisav akt u roli svidka to vona viyavilasya neznachnoyu general buduchi chistim vijskovim ne namagavsya vidstoyuvati prestizhni interesi Franciyi i zokrema ne protestuvav proti vidsutnosti francuzkogo prapora v primishenni de pidpisuvalasya kapitulyaciya Sam Ejzenhauer vidmovivsya brati uchast u ceremoniyi pidpisannya akta z protokolnih mirkuvan oskilki nimecku storonu predstavlyav nachalnik shtabu a ne golovnokomanduvach ceremoniya takim chinom projshla na rivni nachalnikiv shtabiv O 02 41 7 travnya v primishenni operativnogo viddilu SHAEF general Jodl postaviv svij pidpis pid Aktom pro kapitulyaciyu Hocha na ceremoniyi pidpisannya kapitulyaciyi bula prisutnya grupa iz 17 zhurnalistiv SShA i Britaniya pogodilisya vidklasti publichne ogoloshennya pro kapitulyaciyu shob Radyanskij Soyuz mig pidgotuvati drugu ceremoniyu kapitulyaciyi v Berlini Z reporteriv bula vzyata klyatva sho voni povidomlyat pro kapitulyaciyu tilki 36 godin po tomu rivno o 3 00 8 travnya 1945 roku Prote nimecke radio z Flensburga povidomilo pro pidpisannya kapitulyaciyi vzhe 7 travnya o 14 godini 41 hvilini She cherez godinu pro ce povidomilo agentstvo Assoshiejted Pres reporter yakogo Edvard Kennedi pislya nimeckogo povidomlennya viznav sebe vilnim vid obicyanki trimati podiyu v sekreti Za ce Verhovne komanduvannya soyuznikiv SHAEF pozbavilo Kennedi akreditaciyi a zgodom vin buv zvilnenij z agentstva i movchannya pro kapitulyaciyu trivalo na Zahodi she dobu lishe vden 8 travnya pro neyi zayavleno oficijno U Radyanskomu Soyuzi na informaciyu pro kapitulyaciyu 7 travnya bula nakladena absolyutna zaborona Pislya pidpisannya kapitulyaciyi U pershomu ryadu Susloparov Smit Ejzenhauer marshal aviaciyi Korolivskih VPS Artur Tedder zast Ejzenhauera Jodl pidpisuye kapitulyaciyu Zliva napravo Vilgelm Oksenius perekladach ta pomichnik Jodlya Jodl Frideburg Varto Karl Spaats glava rozvidupravlinnya SHAEF Primishennya operativnogo viddilu SHAEF u yakomu bula pidpisana kapitulyaciya Reportazh na pershij shpalti vidannya New York Journal American pid zagolovkom Nacisti ogolosili pro povnu kapitulyaciyu Drugij aktU Vikidzherelah ye Akt pro voyennu kapitulyaciyu Nimechchini 8 travnya 1945 Radyanskij predstavnik general Susloparov pidpisav akt u Rejmsi na svij strah ta rizik oskilki do momentu priznachenogo dlya pidpisannya instrukciyi z Kremlya she ne nadijshli Vin zvazhivsya postaviti svij pidpis iz zasterezhennyam sho cej akt ne povinen viklyuchati mozhlivist pidpisannya inshogo akta na vimogu odniyeyi z krayin soyuznic Nezabarom pislya pidpisannya akta Susloparov otrimav telegramu Stalina z kategorichnoyu zaboronoyu pidpisuvati kapitulyaciyu Stalin buv oburenij pidpisannyam kapitulyaciyi v Rejmsi pri yakij providnu rol vidigravali zahidni soyuzniki Vin vidmovivsya viznati cej akt zazhadavshi jogo novogo pidpisannya u vzyatomu Chervonoyu armiyeyu Berlini ta poprosivshi soyuznikiv ne robiti oficijnih ogoloshen pro peremogu do nabrannya chinnosti kapitulyaciyi tobto do 9 travnya V ostannij vimozi jomu vidmovili i Cherchill yakij zaznachiv sho parlament vimagatime vid nogo informaciyi pro pidpisannya kapitulyaciyi i Trumen yakij zayaviv sho prohannya Stalina nadijshlo do nogo zanadto pizno ta skasuvati ogoloshennya pro peremogu vzhe nemozhlivo Zi svogo boku Stalin zayaviv Dogovir pidpisanij u Rejmsi ne mozhna skasuvati ale jogo ne mozhna i viznati Kapitulyaciya povinna buti zdijsnena yak najvazhlivishij istorichnij akt i prijnyata ne na teritoriyi peremozhciv a tam zvidki prijshla fashistska agresiya v Berlini i ne v odnostoronnomu poryadku a obov yazkovo verhovnim komanduvannyam vsih krayin antigitlerivskoyi koaliciyi U vidpovid soyuzniki pogodilisya provesti ceremoniyu vtorinnogo pidpisannya akta u Berlini Ejzenhauer spovistiv Jodlya sho nimeckim golovnokomanduvacham vidiv zbrojnih sil neobhidno z yavitisya dlya pidpisannya ostatochnoyi oficijnoyi proceduri v toj chas i misce yake bude vkazane radyanskim ta soyuznim komanduvannyami Zhukov zachituye akt kapitulyaciyi v Karlshorsti Poruch iz Zhukovim Artur Tedder Kejtel pidpisuye kapitulyaciyu u Karlshorsti 8 travnya o 22 43 za centralnoyevropejskim chasom o 00 43 9 travnya za moskovskim u berlinskomu peredmisti Karlsgorst u budivli kolishnoyi yidalni vijskovo inzhenernogo uchilisha pidpisano she odin Akt pro kapitulyaciyu Nimechchini Jogo tekst majzhe doslivno povtoryuye tekst 7 travnya vklyuchayuchi navit stattyu 4 yaka vtratila realnij sens Karlsgorstskij akt pidtverdiv i chas pripinennya vognyu 8 travnya o 23 01 za centralnoyevropejskim chasom Slid zaznachiti sho cya ostannya obstavina pozbavlyala akt 8 travnya vsilyakogo praktichnogo znachennya Usi nakazi viddavannya yakih vimagav cej akt vzhe buli viddani nimeckim komanduvannyam 7 travnya Yakbi voni ne buli viddani viddati yih i dostaviti do misc priznachennya za 17 hvilin sho zalishilisya do vstupu kapitulyaciyi v silu bulo fizichno nemozhlivo Vid nimeckoyi storoni akt pidpisali general feldmarshal nachalnik Verhovnogo golovnokomanduvannya Vermahtu Vilgelm Kejtel predstavnik lyuftvaffe general polkovnik Gans Yurgen Shtumpf ta krigsmarine admiral Gans Georg fon Frideburg Bezzasterezhnu kapitulyaciyu prijmali marshal Zhukov Georgij Kostyantinovich vid radyanskoyi storoni ta zastupnik golovnokomanduvacha soyuznih ekspedicijnih sil marshal Artur Tedder angl Arthur William Tedder Velika Britaniya U roli svidkiv svoyi pidpisi postavili general Karl Spaats angl Carl Spaatz SShA i general Zhan Mari de Latr de Tassinyi Franciya Slid zaznachiti sho spochatku do Berlina dlya prijomu kapitulyaciyi vid imeni soyuznogo komanduvannya zbiravsya viletiti sam Ejzenhauer ale vin buv zupinenij zaperechennyami Cherchillya ta grupi oficeriv svogo otochennya nezadovolenih vtorinnim pidpisannyam naspravdi prisutnist Ejzenhauera v Berlini za vidsutnosti v Rejmsi primenshuvala vagu Rejmskogo akta i pidnosila berlinskogo U rezultati Ejzenhauer poslav zamist sebe svogo zastupnika Artura Teddera Radyanski lyudi diznalisya pro ce z povidomlennya Radinformbyuro 9 travnya 1945 roku lishe o 10 vechora za moskovskim chasom z vust diktora Yuriya Levitana Todi za pogodzhennyam mizh uryadami SRSR SShA i Velikoyi Britaniyi bula dosyagnuta domovlenist vvazhati proceduru v Rejmsi poperednoyu Tim ne mensh u yevropejskij istoriografiyi pidpisannya kapitulyaciyi nimeckih zbrojnih sil yak pravilo pov yazuyut iz proceduroyu v Rejmsi a pidpisannya akta pro kapitulyaciyu v Berlini imenuyut ratifikaciyeyu Prijnyavshi kapitulyaciyu Radyanskij Soyuz ne pidpisav mir iz Nimechchinoyu tobto formalno zalishivsya u stani vijni Nakaz pro pripinennya stanu vijni buv prijnyatij Prezidiyeyu Verhovnoyi Radi SRSR 25 sichnya 1955 roku Div takozhNimecko radyanska vijna Den Peremogi v SRSR Den Peremogi v Yevropi Originalnij tekst Akta pro bezzasterezhnu kapitulyaciyu Nimechchini vid 7 travnya 1945 roku Primitki Arhiv originalu za 1 kvitnya 2012 Procitovano 27 lipnya 2012 PDF Arhiv originalu PDF za 2 travnya 2014 Procitovano 27 lipnya 2012 Arhiv originalu za 15 travnya 2013 Procitovano 27 lipnya 2012 Arhiv originalu za 15 grudnya 2012 Procitovano 27 lipnya 2012 Pog yu Forest Verhovne komanduvannya 15 travnya 2013 u Wayback Machine Moskva Voenizdat 1959 Glava 25 Posmertni vibachennya reporteru sho povidomiv pro kinec vijni rosijskoyu Rosijska sluzhba Bi bi si 5 travnya 2012 Arhiv originalu za 8 chervnya 2012 Procitovano 9 travnya 2012 Arhiv originalu za 27 serpnya 2012 Procitovano 27 lipnya 2012 Yurij Mikolajovich Yerofyeyev doktor tehnichnih nauk profesor 24 listopada 2006 General yakij uvijshov v istoriyu Majzhe zabute im ya lyudini yaka pidpisala vid imeni SRSR akt pro kapitulyaciyu Nimechchini v Rejmsi Arhiv originalu za 26 bereznya 2012 Procitovano 27 lipnya 2012 Protokoll der letzten Momente 23 sichnya 2012 u Wayback Machine nim Arhiv originalu za 1 listopada 2012 Procitovano 27 lipnya 2012 Arhiv originalu za 2 travnya 2014 Procitovano 27 lipnya 2012 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Akt kapitulyaciyi Nimechchini Akt pro voyennu kapitulyaciyu Nimechchini 8 travnya 1945 VideoPidpisannya kapitulyaciyi v Rejmsi 20 lipnya 2013 u Wayback Machine Pidpisannya kapitulyaciyi v Karlshorsti 19 zhovtnya 2014 u Wayback Machine