Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вульф Аделіна Вірджинія Стівен у шлюбі Вульф англ Virginia Woolf 25 сі

Вірджинія Вульф

Вірджинія Вульф
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вульф.

Аделіна Вірджинія Стівен, у шлюбі Вульф (англ. Virginia Woolf; 25 січня 1882—28 березня 1941) — британська письменниця (роман, есай, оповідання, щоденник, автобіографія), літературна критикиня, видавчиня, ікона фемінізму. Входила до групи Блумзбері. Одна з найвизначніших постатей літературного модернізму ХХ століття. Піонерка у використанні потоку свідомості як літературного прийому.

Вірджинія Вульф
англ. Virginia Woolf
image
Ім'я при народженні англ. Adeline Virginia Stephen[1]
Народилася 25 січня 1882(1882-01-25)[5][4][6]
Лондон, Сполучене Королівство[3][3]
Померла 28 березня 1941(1941-03-28)[2][3][…] (59 років)
Льюїс[d], Велика Британія[7]
Поховання d
Країна image Велика Британія
Місце проживання d
Діяльність письменниця-романістка, есеїстка, автобіографка, авторка оповідань, авторка щоденника, літературний критик, видавниця, письменниця, активістка за права жінок, авторка
Галузь есей
Alma mater Кінґс-коледж[7]
Вчителі d, d і d
Знання мов англійська[8][9]
Роки активності 1904 — 1941
Напрямок Група Блумзбері
Жанр драма і проза
Magnum opus До маяка, Місіс Делловей, Орландо: біографія, d і Хвилі
Конфесія атеїзм
Батько d[7][10]
Мати d[7][10]
Брати, сестри Ванесса Белл[7][10], d[10], d[10], d, d, d і d
У шлюбі з d[7][10]
Автограф image
IMDb ID 0941173
image
Вірджинія Вульф і

У міжвоєнний період Вульф — помітна фігура в лондонському літературному товаристві. До найвідоміших її робіт належать романи: «Місіс Делловей» (1925), «До маяка» (1927),«Орландо»(1928) та есе («Свій простір»). В останній є відомий афоризм: «У кожної жінки, якщо вона збирається писати, повинні бути гроші і своя кімната».

Вульф стала однією з центральних фігур фемінізму в 1970-х, її роботи всесвітньо відомі, перекладені понад 50 мовами, докладно аналізувалися з усіх аспектів. Вшанована на Поверсі спадщини Джуді Чикаго.

Життєпис

Ранні роки

Народилася в Лондоні в родині літературного критика сера Леслі Стівена і Джулії Дакуорт (1866 року її портрет писав Едвард Берн-Джонс, є також її фотопортрет роботи Джулії Маргарет Кемерон, 1867). Стала третьою дитиною в сімʼї (троє дітей матері були від першого шлюбу, дочка Леслі від шлюбу з Мінні Теккерей і четверо молодших Стівенів: Ванесса, Тобі, Вірджинія й Адріан). Своїм знанням світової літератури й бездоганним художнім смаком Вірджинія зобов'язана батькові, який став прототипом багатьох її персонажів. У 13 років пережила смерть матері, що стало причиною першого нервового зриву. Після смерті матері батько приховував свої емоції, найбільше переживала смерть матері Вірджинія.

Старша сестра Стелла протягом деякого часу виконувала роль господині в домі, але незабаром теж померла. Ванесса, наступна за віком — була змушена займатися домом, але на відміну від Стелли, давала відсіч батьку, який поступово перетворювався на деспота. Після смерті батька молоді Стівени перебралися до міста Блумсбері, де їх будинок став своєрідною цитаделлю прогресу. Там молоді талановиті люди збиралися для обговорення, часто осуду тогочасного суспільства.

Вірджинія й Ванесса були дуже близькими, у дитинстві вони поклялися ніколи не вступати в шлюб і жити разом. Повідомлення про те, що Ванесса приймає в 1907 пропозицію , сильно образило Вірджинію. Це сталося через кілька днів після смерті її улюбленого брата Тобі — від тифу після спільної подорожі по Греції. Вірджинія лишилася жити вдвох із братом.

У 1909 Вірджинія несподівано прийняла пропозицію шлюбу від Літтона Стрейча, котрий відкрито заявляв про свою гомосексуальність, але шлюб не відбувся. У цей час Вірджинія починає роботу над першим романом, видає критичні статті в журналах, продовжуючи справу батька.

Особисте життя

У 1912 році Вірджинія Стівен вступила в шлюб з письменником та журналістом . Шлюб став союзом людей, які поважають одне одного.

У 1917 році заснувала з чоловіком видавництво , в якому видавала усі свої твори. Вульф сама друкувала та редагувала тексти. Видавництво спочатку не приносило прибутків, але потім стало надійним джерелом доходів родини. Леонард створив ідеальні умови для роботи їм обом, він усіляко підтримував Вірджинію.

Стан Вірджинії погіршився, через депресію вона вчинила кілька спроб самогубства. Вульф була дуже вимоглива до себе і своїх робіт, переписувала романи десятки разів. Припиняла вести записи тільки під час хвороб. Її щоденники вийшли окремим виданням у 4 томах, також опубліковано 5 томів листів друзям, сестрі, Леонарду й її коханій Віті Секвілл-Вест.

Із Вітою Секвілл-Вест вони познайомилися в 1922 році, хоча Віта, яка сама шукала зустрічі з Вірджинією, спочатку дуже їй не сподобалася. Згодом їх об'єднує ніжна дружба, з боку Вірджинії — любов. Це почуття разом з образою та зрадами Віти стали основою роману «Орландо», в якому протагоніст змінює стать.

Романи Вірджинії почали видаватися не тільки у Великій Британії, але й у США. Письменниця набувала дедалі більшої популярності, яка проте виявилася для неї перешкодою.

Останні роки

З початком Другої світової війни страх за чоловіка (єврея за національністю) викликав нові напади й головні болі. Лондонський будинок Вульфів було зруйновано під час бомбардувань.

28 березня 1941, залишивши лист чоловікові та сестрі, 59-річна Вульф втопилася в річці Оуз, неподалік від їх будинку в Сассексі. Тіло знайшли через два тижні після трагедії.

Чоловік після смерті Вульф зав'язав роман з художницею Т. Парсонс, який тривав ще 28 років до кінця його життя. Похований поруч із Вульф під старим в'язом у саду.

Літературна творчість

Вульф — провідна романістка і одна з піонерок серед письменниць-моралісток, які використовують потік свідомості як головний метод письма. Іншими відомими авторками та авторами з цим підходом були Марсель Пруст, Дороті Річардсон та Джеймс Джойс. Творчість Вульф була дещо призабута після Другої світової війни, але вона знову стала популярною з розвитком феміністичної літературної критики в 1970-х роках.

1900 року Вульф почала писати професійно. Першим із її творів, прийнятих до публікації, став «Гаворт, листопад 1904 року», журналістський звіт про відвідини сім'ї Бронте у Гаворті, який було анонімно видано у жіночому додатку до клінічного журналу The Guardian у грудні 1904-го. З 1905 писала для літературного додатку в The Times.

Перший роман «The Voyage Out» опубліковано в 1915. Спершу він називався Melymbrosia, але Вульф неодноразово змінювала назву. Рання версія The Voyage Out була реконструйована дослідницею Луїзою ДеСалво і тепер доступна для широкого загалу під старою назвою. ДеСалво стверджує, що багато змін, внесених у текст Вульф, були відповіддю на зміни в її власному житті.

Вульф продовжувала публікувати романи та нариси як інтелектуально-критичного, так і популярного стилю. Значна частина її робіт була надрукована у власному видавництві Hogarth Press.

image
Портрет Вульф, 1902 рік

У романі «До маяка» (1927) Вірджинія Вульф описує 20-літній період. Сюжет зосереджено на сімействі Рамсей та змінах у ньому під час візиту до маяка. Однією з основних тем роману є боротьба, висвітлена в епізодах, коли живописець Лілі Бріско намагається писати картини посеред сімейних драм. У тексті письменниця також міркує про життя мешканців Британії у розпал війни.

«Орландо» (1928) — один з найлегших для розуміння романів Вірджинії. Це пародійна біографія молодого дворянина, який три століття поспіль не старішає, а згодом різко перетворюється на жінку. Частково це портрет коханої Вульф — Віти Секвілл-Вест. У «Орландо» висміюються методи історичних біографів.

Роман «Хвилі» (1931) описує групу з шести друзів, де їх думки і внутрішні монологи створюють хвилеподібну атмосферу, створюючи враження радше поеми в прозі, аніж романного сюжету.

«Флаш: Біографія» (1933) — частково фантастика, частково біографія кокер-спанієля, написана від імені собаки, що належить поетесі Елізабет Барретт Браунінг. Вульф під час написання цієї книги надихнулася успіхом п'єси Рудольфа Бесьєра «Барретти з Вімпол-стріт». П'єса вперше вийшла 1932 року.

В останній роботі «Між діями» (1941) Вульф підсумовує й підсилює теми, що завжди хвилювали її: зміни у житті через мистецтво, сексуальна амбівалентність і роздуми щодо часу й життя. Книга наскрізно образна й символічна, дія у ній охоплює майже всю історію Англії. Це найліричніший з усіх творів Вульф, головно написаний віршами.

Літературні впливи

image
Марка із зображенням Вірджинії Вульф. Румунія, 2007.

Великий вплив на Вульф з 1912 мала російська література. Вульф були близькі її естетичні конвенції. Стиль Достоєвського із зображенням «живого розуму» вплинув на твори Вульф та її «розривний процес письма». Сама Вульф критикувала одержимість Достоєвського «психологічною кінцівкою» та «бурхливим потоком емоцій».

Вульф захоплювалась роботами Чехова про звичайних людей, що жили своїм життям, роблячи банальні речі. Їй також імпонував Толстой, особливо його інтерпретація основного завдання романіста як висвітлення психологічного стану людини та її внутрішньої напруги. Щодо Тургенєва Вульф подобалася наявність багатьох «я» героя, між якими вдавалося балансувати письменникові.

Великий вплив на Вульф мав американський письменник Генрі Девід Торо. Вульф хвалила Торо за його «простоту» і «спосіб простого опису тонкого та складного механізму душі». Як і Торо, Вульф вважала, що тиша дозволяє вільно думати і розуміти світ. Обоє вірили у певний трансцендентальний містичний підхід до життя та письма, де навіть банальні речі здатні викликати глибокі емоції, якщо у читача досить мовчання та розуму, щоб оцінити їх.

Серед інших відомих митців, що впливали на Вульф: Вільям Шекспір, Джордж Еліот, Марсель Пруст, Емілі Бронте, Даніель Дефо, Джеймс Джойс та Е. М. Форстер.

Релігійні та політичні погляди

В листі до композиторки Етель Сміт Вульф критикує християнство, описуючи його як «егоїстичне» і заявляючи, що «у мого єврея є більше релігії в одному носі, більше любові до людей в одній волосині».

Вульф та її чоловік Леонард зневажали і боялись фашизму та антисемітизму 1930-х. Книга 1938 року «Три Гвінеї» стала своєрідним звинувачувальним вироком фашизму.

Хоча Вульф мала щасливий шлюб з євреєм, вона часто писала про єврейських героїв у стереотипних формах та узагальненнях, включаючи опис деяких єврейських персонажів як огидних і неприємних. Наприклад, під час круїзу до Португалії вона протестує, коли зустрічає «багато португальських євреїв на борту». Крім того, у своєму щоденнику пише: «Мені не подобається єврейський голос, не подобається єврейський сміх». 1930-го року в іншому листі до Етель Сміт пише про так звану «єврейськість» чоловіка Леонарда.

Дослідження творчості

image
Погруддя Вульф на площі Тавісток у Лондоні (скульптор Стівен Томлен). Створена 2004 року, це копія оригіналу 1931 року.

Хоча принаймні одна біографія Вульф з'явилася за її життя, перше авторитетне дослідження її життєпису з'явилось лише 1972 року, його автором був племінник письменниці Квентін Белл. Інша біографія ВУльф, написана Герміоною Лі 1996 року, також докладно висвітлює життя та роботи мисткині.

2001 року Луїза ДеСалво та Мітчелл Ліска відредагували «Листи Віти Секвілл-Вест та Вірджинії Вульф: Приватне життя» (2005), де основна увага зосереджена на письменництві Вульф, в тому числі її романах та коментарях щодо творчого процесу. Соціолог П'єр Бурдьє на основі творів Вульф досліджує гендерну домінацію.

Феміністична літературна критика

Новіші дослідження творів Вульф зосередили увагу на феміністських та лесбійських темах. Одним з них стала збірка критичних нарисів 1997 року «Вірджинія Вульф: лесбійські читання» під редакцією Ейлін Барретт та Патрісії Крамер.

1928 року Вульф звернулася до аспірантів коледжу Гіртона у Кембриджі та Товариства мистецтв коледжу Неннем зі своїми двома роботами, які зрештою стали книгою «Власна кімната». Найвідоміші наукові праці Вульф: «Власна кімната» (1929) та «Три гінеї» (1938). В них, зокрема, розглядаються труднощі письменниць та інтелігенції, оскільки чоловіки зазвичай мали непропорційно більшу юридичну та економічну силу; майбутнє жіноцтва у сфері освіти. Окрім того, велику увагу приділено суспільним наслідкам індустріалізації та контрацепції.

У книзі «Друга стать» (1949) Сімона де Бовуар пише про Емілі Бронте, Вірджинію Вульф і Кетрін Мансфілд, пояснюючи, що зазвичай чоловіки роблять кар'єру, а жінки присвячують себе домашній праці.

У літературі й кінематографі

Дитячі роки Вірджинії описані в книзі для дітей «Катерина Лебедєва про Богдана Хмельницького, Мері Рід, Владислава Городецького, Вірджинію Вулф, Девіда Боуї» / К. Лебедєва. — Київ : Грані-Т, 2008. — 96 c.: іл. — (Серія «Життя видатних дітей»). — . — .

У 1966 році вийшов фільм Майкла Ніколса («Хто боїться Вірджинії Вулф»), та здобув п'ять премій «Оскар».

У 2002 році — фільм Стівена Долдри «Години» (екранізація одноіменного роману Майкла Каннінгема). У головній ролі Ніколь Кідман, за яку вона отримала премію «Оскар».

Фільм «Віта та Вірджинія» 2018 року змальовує стосунки між Вітою Секвілл-Вест та Вульф, зображеними відповідно Джеммою Артертон та Елізабет Дебікі.

Галерея

Бібліографія

Переклади українською

  • Вульф В. Власний простір / Переклав Ярослав Чердаклі. — Київ: Альтернативи, 1999. — 111 с.
  • Вулф В. Жінки та розповідна література [ 30 жовтня 2007 у Wayback Machine.] // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — 2000.– № 17. — С. 78-86.
  • Вулф В. Три гінеї / переклад з англійської. — Львів: Ініціатива, 2006. — 256 с.
  • Вулф В. Спадок [ 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] / переклад з англійської Наталі Дьоміної // Всесвіт. — 2008. — № 9–10. — С. 3-7.
  • Вулф В. Хвилі / переклад з англійської Альбіни Позднякової. — Львів: Видавець Позднякова А. Ю., 2013. — 284 с.
  • Вулф В. Місіс Делловей / переклад з англ. Тараса Бойка. — К.: Комубук, 2016. — 208 с.
  • Вулф В. Флаш / переклад з англ. Наталії Семенів. — К.: , 2017. — 176 с.
  • Вулф В. До маяка / переклад з англ. Юлії Герус. — К.: Знання, 2017. — 239 с. (English Library (книжкова серія).

Джерела

  • Батюк Г. О. Теоретико-літературні та естетичні засади модерністського дискурсу у світлі Вірджинії Вулф / Г. Батюк // Питання літературознавства: Науковий збірник. Вип. 74. – Чернівці, 2007. – С. 170-181.
  • Батюк Г. О. Філософські, етичні та психологічні чинники формування творчого потенціалу Вірджинії Вулф / Г. Батюк // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Серія літературознавство. Випуск 3 (51). Частина друга. – Харків, 2007. – С. 69-79.
  • Батюк Г. О. Художня специфіка модерністської прози Вірджинії Вулф: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.01.06 / Тернопільський національний педагогічний ун-т ім. Володимира Гнатюка. Тернопіль, 2009. 20 с.
  • Марія Лисик. Вірджинія Вулф // Літературний журнал. 2021.
  • Вірджинія Вулф та англійська романтична традиція / Н. Любарець // Сучасні літературознавчі студії. - 2014. - Вип. 11. - С. 356-364. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sls_2014_11_36
  • Вірджінія Вулф у листах і щоденниках // Всесвіт. — 1991. — № 6. — С. 234.
  • Глінка Н. В. Мовний код автора в текстах Вірджинії Вулф [Електронний ресурс] / Н. В. Глінка, М. І. Засенко // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. — 2017. — Вип. 29(1). — С. 133-136. — Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_filol_2017_29(1)__38.
  • Дьоміна Н. Вірджинія Вулф: ревізія «вікторіанців» [ 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Всесвіт. — 2008. — № 9–10. — С. 156—162.
  • Живопис і література в художній прозі Вірджинії Вулф / Н. О. Любарець // Літературознавчі студії. - 2013. - Вип. 39(2). - С. 124-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lits_2013_39%282%29__18
  • Історія зарубіжної літератури ХХ століття : підруч. для студ. гуманітар. ф-тів вищ. навч. закл. / І. О. Помазан ; Нар. укр. акад., [каф. українознав.]. – Х. : Вид-во НУА, 2016. – 264 с. - С. 133-137.
  • Куницька І. В. Роман-біографія в контексті модерністської естетики (на матеріалі роману В. Вулф «Орландо») [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Питання літературознавства. — 2014. — № 89. — С. 116—125.
  • Кушнірова Т.В. Модернізм і постмодернізм у зарубіжній літературі: навчально-методичний посібник / Тетяна Кушнірова. – Полтава, 2018. – 112 с. - С. 31-34.
  • Любарець Н. О. Ритм художньої прози Вірджинії Вулф : автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / Н. О. Любарець ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — Київ, 2008. — 19 с.
  • Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ : ArtHuss, 2020. — 464 с. — .
  • Английский психологический роман ХХ века / Наталия Юрьевна Жлуктенко. – К. : Выща шк. Изд-во при Киев. ун-те, 1988. – 160 с.
  • Бутакова Елена. Вирджиния Вульф: этот обожаемый несовершенный мир// Личности.- №4(32)2011;- С. 102-12
Вірджинія Вульф
у сестринських Вікіпроєктах
image Цитати у Вікіцитатах?
image Теми у Вікіджерелах?
image Генеалогія на Родоводі?
image Файли у Вікісховищі?

Примітки

  1. Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 1185.
    d:Track:Q47119734d:Track:Q18328141d:Track:Q47119724d:Track:Q47119715
  2. Вулф Вирджиния // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  3. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  4. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  5. Reid P. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  6. A Historical Dictionary of British Women — 2 — Routledge, 2003. — С. 464. —
    d:Track:Q124350773d:Track:Q1508259
  7. Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
    d:Track:Q17565097d:Track:Q5145336d:Track:Q34217d:Track:Q217595
  8. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  9. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  10. Kindred Britain
    d:Track:Q75653886
  11. Lee, Hermione. Virginia Woolf. New York: Vintage, 1999, p. 185.
  12. Ніч на Венері, 2020, с. 192.
  13. Frau liebt Frau: Ein historischer Streifzug [ 4 червня 2009 у Wayback Machine.] (нім.)
  14. Beja, Morris (1985). Critical Essays on Virginia Woolf. с. 1, 3, 53.
  15. . digital.library.upenn.edu. Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 26 січня 2018.
  16. (англ.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2018.
  17. Haule, James (1982). DeSalvo, Louise A. (ред.). . Contemporary Literature. Т. 23, № 1. с. 100—104. doi:10.2307/1208147. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 26 січня 2018.
  18. The Novels of Virginia Woolf, Hermione Lee. 138–157. 1977.
  19. Critical Essays on Virginia Woolf, Morris Beja, 1985, p. 24.
  20. Michael, Lackey (2012). Virginia Woolf and British Russophilia. Journal of Modern Literature. с. 150—152.
  21. Raja, Majumdar (1969). Virginia Woolf and Thoreau. Thoreau Society Bulletin, No. 109. с. 4.
  22. Nigel Nicolson, Joanne Trautmann (1979). The Letters of Virginia Woolf, Volume Five 1932–1935. с. 321.
  23. The Mind and Times of Virginia Woolf. 2003.
  24. Tales of abjection and miscegenation: Virginia Woolf's and Leonard Wo…. archive.is. 29 червня 2012. Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 26 січня 2018.
  25. Forrester, Viviane (2015). Virginia Woolf: A Portrait (англійська) . США: Columbia University Press. с. 47. ISBN .
  26. . 28 лютого 2007. Архів оригіналу за 28 лютого 2007. Процитовано 26 січня 2018.
  27. Shukla, Bhaskar. Feminism: From Mary Wollstonecraft To Betty Friedan. с. 51.
  28. Beauvoir, Simone de (1949). The Second Sex. ISBN .
  29. Номер 24 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік [ 6 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.))
  30. Номер 7 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік [ 6 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.))
  31. Рецензія на переклад Ярослава Чердаклі[недоступне посилання з червня 2019]
  32. Коротко про видання

Посилання

  • Вулф Вірджинія // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 320. — .
  • Вулф // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
  • Вірджинія Вулф. Спадок. Переклад Наталі Дьоміної
  • Вірджинія Вулф. Жінки та розповідна література [ 30 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
  • Наталя Дьоміна. Вірджинія Вулф: ревізія «вікторіанців» [ 27 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  • Твори Вірджинії Вулф на lib.ru [ 17 березня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Британська спілка Вірджинії Вулф [Архівовано 24 лютого 2011 у Wikiwix](англ.)
  • Міжнародна спілка Вірджинії Вулф [ 23 березня 2005 у Wayback Machine.](англ.)
  • Вірджинія Вульф на сайті IMDb (англ.)
  • Works by Virginia Woolf [ 7 вересня 2011 у Wayback Machine.]
  • Вірджинія Вулф у Энциклопедия фантастики. Кто есть кто / Под ред. Вл. Гакова. — Минск: Галаксиас, 1995. [ 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Бібліографія за темою "Вулф (Вульф) Вірджинія" // Зведений каталог бібліотек Києва

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vulf Adelina Virdzhiniya Stiven u shlyubi Vulf angl Virginia Woolf 25 sichnya 1882 28 bereznya 1941 britanska pismennicya roman esaj opovidannya shodennik avtobiografiya literaturna kritikinya vidavchinya ikona feminizmu Vhodila do grupi Blumzberi Odna z najviznachnishih postatej literaturnogo modernizmu HH stolittya Pionerka u vikoristanni potoku svidomosti yak literaturnogo prijomu Virdzhiniya Vulfangl Virginia WoolfIm ya pri narodzhenni angl Adeline Virginia Stephen 1 Narodilasya 25 sichnya 1882 1882 01 25 5 4 6 London Spoluchene Korolivstvo 3 3 Pomerla 28 bereznya 1941 1941 03 28 2 3 59 rokiv Lyuyis d Velika Britaniya 7 Pohovannya dKrayina Velika BritaniyaMisce prozhivannya dDiyalnist pismennicya romanistka eseyistka avtobiografka avtorka opovidan avtorka shodennika literaturnij kritik vidavnicya pismennicya aktivistka za prava zhinok avtorkaGaluz esejAlma mater Kings koledzh 7 Vchiteli d d i dZnannya mov anglijska 8 9 Roki aktivnosti 1904 1941Napryamok Grupa BlumzberiZhanr drama i prozaMagnum opus Do mayaka Misis Dellovej Orlando biografiya d i HviliKonfesiya ateyizmBatko d 7 10 Mati d 7 10 Brati sestri Vanessa Bell 7 10 d 10 d 10 d d d i dU shlyubi z d 7 10 AvtografIMDb ID 0941173Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Virdzhiniya Vulf i U mizhvoyennij period Vulf pomitna figura v londonskomu literaturnomu tovaristvi Do najvidomishih yiyi robit nalezhat romani Misis Dellovej 1925 Do mayaka 1927 Orlando 1928 ta ese Svij prostir V ostannij ye vidomij aforizm U kozhnoyi zhinki yaksho vona zbirayetsya pisati povinni buti groshi i svoya kimnata Vulf stala odniyeyu z centralnih figur feminizmu v 1970 h yiyi roboti vsesvitno vidomi perekladeni ponad 50 movami dokladno analizuvalisya z usih aspektiv Vshanovana na Poversi spadshini Dzhudi Chikago ZhittyepisRanni roki Narodilasya v Londoni v rodini literaturnogo kritika sera Lesli Stivena i Dzhuliyi Dakuort 1866 roku yiyi portret pisav Edvard Bern Dzhons ye takozh yiyi fotoportret roboti Dzhuliyi Margaret Kemeron 1867 Stala tretoyu ditinoyu v simʼyi troye ditej materi buli vid pershogo shlyubu dochka Lesli vid shlyubu z Minni Tekkerej i chetvero molodshih Stiveniv Vanessa Tobi Virdzhiniya j Adrian Svoyim znannyam svitovoyi literaturi j bezdogannim hudozhnim smakom Virdzhiniya zobov yazana batkovi yakij stav prototipom bagatoh yiyi personazhiv U 13 rokiv perezhila smert materi sho stalo prichinoyu pershogo nervovogo zrivu Pislya smerti materi batko prihovuvav svoyi emociyi najbilshe perezhivala smert materi Virdzhiniya Starsha sestra Stella protyagom deyakogo chasu vikonuvala rol gospodini v domi ale nezabarom tezh pomerla Vanessa nastupna za vikom bula zmushena zajmatisya domom ale na vidminu vid Stelli davala vidsich batku yakij postupovo peretvoryuvavsya na despota Pislya smerti batka molodi Stiveni perebralisya do mista Blumsberi de yih budinok stav svoyeridnoyu citadellyu progresu Tam molodi talanoviti lyudi zbiralisya dlya obgovorennya chasto osudu togochasnogo suspilstva Virdzhiniya j Vanessa buli duzhe blizkimi u ditinstvi voni poklyalisya nikoli ne vstupati v shlyub i zhiti razom Povidomlennya pro te sho Vanessa prijmaye v 1907 propoziciyu silno obrazilo Virdzhiniyu Ce stalosya cherez kilka dniv pislya smerti yiyi ulyublenogo brata Tobi vid tifu pislya spilnoyi podorozhi po Greciyi Virdzhiniya lishilasya zhiti vdvoh iz bratom U 1909 Virdzhiniya nespodivano prijnyala propoziciyu shlyubu vid Littona Strejcha kotrij vidkrito zayavlyav pro svoyu gomoseksualnist ale shlyub ne vidbuvsya U cej chas Virdzhiniya pochinaye robotu nad pershim romanom vidaye kritichni statti v zhurnalah prodovzhuyuchi spravu batka Osobiste zhittya U 1912 roci Virdzhiniya Stiven vstupila v shlyub z pismennikom ta zhurnalistom Shlyub stav soyuzom lyudej yaki povazhayut odne odnogo U 1917 roci zasnuvala z cholovikom vidavnictvo v yakomu vidavala usi svoyi tvori Vulf sama drukuvala ta redaguvala teksti Vidavnictvo spochatku ne prinosilo pributkiv ale potim stalo nadijnim dzherelom dohodiv rodini Leonard stvoriv idealni umovi dlya roboti yim obom vin usilyako pidtrimuvav Virdzhiniyu Stan Virdzhiniyi pogirshivsya cherez depresiyu vona vchinila kilka sprob samogubstva Vulf bula duzhe vimogliva do sebe i svoyih robit perepisuvala romani desyatki raziv Pripinyala vesti zapisi tilki pid chas hvorob Yiyi shodenniki vijshli okremim vidannyam u 4 tomah takozh opublikovano 5 tomiv listiv druzyam sestri Leonardu j yiyi kohanij Viti Sekvill Vest Iz Vitoyu Sekvill Vest voni poznajomilisya v 1922 roci hocha Vita yaka sama shukala zustrichi z Virdzhiniyeyu spochatku duzhe yij ne spodobalasya Zgodom yih ob yednuye nizhna druzhba z boku Virdzhiniyi lyubov Ce pochuttya razom z obrazoyu ta zradami Viti stali osnovoyu romanu Orlando v yakomu protagonist zminyuye stat Romani Virdzhiniyi pochali vidavatisya ne tilki u Velikij Britaniyi ale j u SShA Pismennicya nabuvala dedali bilshoyi populyarnosti yaka prote viyavilasya dlya neyi pereshkodoyu Ostanni roki Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni strah za cholovika yevreya za nacionalnistyu viklikav novi napadi j golovni boli Londonskij budinok Vulfiv bulo zrujnovano pid chas bombarduvan 28 bereznya 1941 zalishivshi list cholovikovi ta sestri 59 richna Vulf vtopilasya v richci Ouz nepodalik vid yih budinku v Sasseksi Tilo znajshli cherez dva tizhni pislya tragediyi Cholovik pislya smerti Vulf zav yazav roman z hudozhniceyu T Parsons yakij trivav she 28 rokiv do kincya jogo zhittya Pohovanij poruch iz Vulf pid starim v yazom u sadu Literaturna tvorchistVulf providna romanistka i odna z pionerok sered pismennic moralistok yaki vikoristovuyut potik svidomosti yak golovnij metod pisma Inshimi vidomimi avtorkami ta avtorami z cim pidhodom buli Marsel Prust Doroti Richardson ta Dzhejms Dzhojs Tvorchist Vulf bula desho prizabuta pislya Drugoyi svitovoyi vijni ale vona znovu stala populyarnoyu z rozvitkom feministichnoyi literaturnoyi kritiki v 1970 h rokah 1900 roku Vulf pochala pisati profesijno Pershim iz yiyi tvoriv prijnyatih do publikaciyi stav Gavort listopad 1904 roku zhurnalistskij zvit pro vidvidini sim yi Bronte u Gavorti yakij bulo anonimno vidano u zhinochomu dodatku do klinichnogo zhurnalu The Guardian u grudni 1904 go Z 1905 pisala dlya literaturnogo dodatku v The Times Pershij roman The Voyage Out opublikovano v 1915 Spershu vin nazivavsya Melymbrosia ale Vulf neodnorazovo zminyuvala nazvu Rannya versiya The Voyage Out bula rekonstrujovana doslidniceyu Luyizoyu DeSalvo i teper dostupna dlya shirokogo zagalu pid staroyu nazvoyu DeSalvo stverdzhuye sho bagato zmin vnesenih u tekst Vulf buli vidpoviddyu na zmini v yiyi vlasnomu zhitti Vulf prodovzhuvala publikuvati romani ta narisi yak intelektualno kritichnogo tak i populyarnogo stilyu Znachna chastina yiyi robit bula nadrukovana u vlasnomu vidavnictvi Hogarth Press Portret Vulf 1902 rik U romani Do mayaka 1927 Virdzhiniya Vulf opisuye 20 litnij period Syuzhet zoseredzheno na simejstvi Ramsej ta zminah u nomu pid chas vizitu do mayaka Odniyeyu z osnovnih tem romanu ye borotba visvitlena v epizodah koli zhivopisec Lili Brisko namagayetsya pisati kartini posered simejnih dram U teksti pismennicya takozh mirkuye pro zhittya meshkanciv Britaniyi u rozpal vijni Orlando 1928 odin z najlegshih dlya rozuminnya romaniv Virdzhiniyi Ce parodijna biografiya molodogo dvoryanina yakij tri stolittya pospil ne starishaye a zgodom rizko peretvoryuyetsya na zhinku Chastkovo ce portret kohanoyi Vulf Viti Sekvill Vest U Orlando vismiyuyutsya metodi istorichnih biografiv Roman Hvili 1931 opisuye grupu z shesti druziv de yih dumki i vnutrishni monologi stvoryuyut hvilepodibnu atmosferu stvoryuyuchi vrazhennya radshe poemi v prozi anizh romannogo syuzhetu Flash Biografiya 1933 chastkovo fantastika chastkovo biografiya koker spaniyelya napisana vid imeni sobaki sho nalezhit poetesi Elizabet Barrett Brauning Vulf pid chas napisannya ciyeyi knigi nadihnulasya uspihom p yesi Rudolfa Besyera Barretti z Vimpol strit P yesa vpershe vijshla 1932 roku V ostannij roboti Mizh diyami 1941 Vulf pidsumovuye j pidsilyuye temi sho zavzhdi hvilyuvali yiyi zmini u zhitti cherez mistectvo seksualna ambivalentnist i rozdumi shodo chasu j zhittya Kniga naskrizno obrazna j simvolichna diya u nij ohoplyuye majzhe vsyu istoriyu Angliyi Ce najlirichnishij z usih tvoriv Vulf golovno napisanij virshami Literaturni vplivi Marka iz zobrazhennyam Virdzhiniyi Vulf Rumuniya 2007 Velikij vpliv na Vulf z 1912 mala rosijska literatura Vulf buli blizki yiyi estetichni konvenciyi Stil Dostoyevskogo iz zobrazhennyam zhivogo rozumu vplinuv na tvori Vulf ta yiyi rozrivnij proces pisma Sama Vulf kritikuvala oderzhimist Dostoyevskogo psihologichnoyu kincivkoyu ta burhlivim potokom emocij Vulf zahoplyuvalas robotami Chehova pro zvichajnih lyudej sho zhili svoyim zhittyam roblyachi banalni rechi Yij takozh imponuvav Tolstoj osoblivo jogo interpretaciya osnovnogo zavdannya romanista yak visvitlennya psihologichnogo stanu lyudini ta yiyi vnutrishnoyi naprugi Shodo Turgenyeva Vulf podobalasya nayavnist bagatoh ya geroya mizh yakimi vdavalosya balansuvati pismennikovi Velikij vpliv na Vulf mav amerikanskij pismennik Genri Devid Toro Vulf hvalila Toro za jogo prostotu i sposib prostogo opisu tonkogo ta skladnogo mehanizmu dushi Yak i Toro Vulf vvazhala sho tisha dozvolyaye vilno dumati i rozumiti svit Oboye virili u pevnij transcendentalnij mistichnij pidhid do zhittya ta pisma de navit banalni rechi zdatni viklikati gliboki emociyi yaksho u chitacha dosit movchannya ta rozumu shob ociniti yih Sered inshih vidomih mitciv sho vplivali na Vulf Vilyam Shekspir Dzhordzh Eliot Marsel Prust Emili Bronte Daniel Defo Dzhejms Dzhojs ta E M Forster Religijni ta politichni poglyadi V listi do kompozitorki Etel Smit Vulf kritikuye hristiyanstvo opisuyuchi jogo yak egoyistichne i zayavlyayuchi sho u mogo yevreya ye bilshe religiyi v odnomu nosi bilshe lyubovi do lyudej v odnij volosini Vulf ta yiyi cholovik Leonard znevazhali i boyalis fashizmu ta antisemitizmu 1930 h Kniga 1938 roku Tri Gvineyi stala svoyeridnim zvinuvachuvalnim virokom fashizmu Hocha Vulf mala shaslivij shlyub z yevreyem vona chasto pisala pro yevrejskih geroyiv u stereotipnih formah ta uzagalnennyah vklyuchayuchi opis deyakih yevrejskih personazhiv yak ogidnih i nepriyemnih Napriklad pid chas kruyizu do Portugaliyi vona protestuye koli zustrichaye bagato portugalskih yevreyiv na bortu Krim togo u svoyemu shodenniku pishe Meni ne podobayetsya yevrejskij golos ne podobayetsya yevrejskij smih 1930 go roku v inshomu listi do Etel Smit pishe pro tak zvanu yevrejskist cholovika Leonarda Doslidzhennya tvorchostiPogruddya Vulf na ploshi Tavistok u Londoni skulptor Stiven Tomlen Stvorena 2004 roku ce kopiya originalu 1931 roku Hocha prinajmni odna biografiya Vulf z yavilasya za yiyi zhittya pershe avtoritetne doslidzhennya yiyi zhittyepisu z yavilos lishe 1972 roku jogo avtorom buv pleminnik pismennici Kventin Bell Insha biografiya VUlf napisana Germionoyu Li 1996 roku takozh dokladno visvitlyuye zhittya ta roboti mistkini 2001 roku Luyiza DeSalvo ta Mitchell Liska vidredaguvali Listi Viti Sekvill Vest ta Virdzhiniyi Vulf Privatne zhittya 2005 de osnovna uvaga zoseredzhena na pismennictvi Vulf v tomu chisli yiyi romanah ta komentaryah shodo tvorchogo procesu Sociolog P yer Burdye na osnovi tvoriv Vulf doslidzhuye gendernu dominaciyu Feministichna literaturna kritika Novishi doslidzhennya tvoriv Vulf zoseredili uvagu na feministskih ta lesbijskih temah Odnim z nih stala zbirka kritichnih narisiv 1997 roku Virdzhiniya Vulf lesbijski chitannya pid redakciyeyu Ejlin Barrett ta Patrisiyi Kramer 1928 roku Vulf zvernulasya do aspirantiv koledzhu Girtona u Kembridzhi ta Tovaristva mistectv koledzhu Nennem zi svoyimi dvoma robotami yaki zreshtoyu stali knigoyu Vlasna kimnata Najvidomishi naukovi praci Vulf Vlasna kimnata 1929 ta Tri gineyi 1938 V nih zokrema rozglyadayutsya trudnoshi pismennic ta inteligenciyi oskilki choloviki zazvichaj mali neproporcijno bilshu yuridichnu ta ekonomichnu silu majbutnye zhinoctva u sferi osviti Okrim togo veliku uvagu pridileno suspilnim naslidkam industrializaciyi ta kontracepciyi U knizi Druga stat 1949 Simona de Bovuar pishe pro Emili Bronte Virdzhiniyu Vulf i Ketrin Mansfild poyasnyuyuchi sho zazvichaj choloviki roblyat kar yeru a zhinki prisvyachuyut sebe domashnij praci U literaturi j kinematografiDityachi roki Virdzhiniyi opisani v knizi dlya ditej Katerina Lebedyeva pro Bogdana Hmelnickogo Meri Rid Vladislava Gorodeckogo Virdzhiniyu Vulf Devida Bouyi K Lebedyeva Kiyiv Grani T 2008 96 c il Seriya Zhittya vidatnih ditej ISBN 978 966 2923 77 3 ISBN 978 966 465 128 5 U 1966 roci vijshov film Majkla Nikolsa Hto boyitsya Virdzhiniyi Vulf ta zdobuv p yat premij Oskar U 2002 roci film Stivena Doldri Godini ekranizaciya odnoimennogo romanu Majkla Kanningema U golovnij roli Nikol Kidman za yaku vona otrimala premiyu Oskar Film Vita ta Virdzhiniya 2018 roku zmalovuye stosunki mizh Vitoyu Sekvill Vest ta Vulf zobrazhenimi vidpovidno Dzhemmoyu Arterton ta Elizabet Debiki GalereyaPortret Vanessi Bell 1916 Rodzher Fraj Portret Virdzhiniyi Vulf bl 1917 Rodzher Fraj Portret Viti Sekvill Vest 1918 Vilyam Streng Virdzhiniya Vulf 1998 BibliografiyaPodorozh The Voyage Out 1915 Den ta nich Night and Day 1919 Kimnata Dzhejkoba Jacob s Room 1922 Misis Dellovej Mrs Dalloway 1925 Do mayaka To the Lighthouse 1927 Orlando Biografiya Orlando A Biography 1928 Hvili The Waves 1931 Flash Flush A Biography 1933 Roki The Years 1937 Mizh aktiv Between the Acts 1941 Shodennik pismennici A Writer s Diary 1953 Perekladi ukrayinskoyuVulf V Vlasnij prostir Pereklav Yaroslav Cherdakli Kiyiv Alternativi 1999 111 s Vulf V Zhinki ta rozpovidna literatura 30 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi 2000 17 S 78 86 Vulf V Tri gineyi pereklad z anglijskoyi Lviv Iniciativa 2006 256 s Vulf V Spadok 27 veresnya 2016 u Wayback Machine pereklad z anglijskoyi Natali Dominoyi Vsesvit 2008 9 10 S 3 7 Vulf V Hvili pereklad z anglijskoyi Albini Pozdnyakovoyi Lviv Vidavec Pozdnyakova A Yu 2013 284 s Vulf V Misis Dellovej pereklad z angl Tarasa Bojka K Komubuk 2016 208 s Vulf V Flash pereklad z angl Nataliyi Semeniv K 2017 176 s Vulf V Do mayaka pereklad z angl Yuliyi Gerus K Znannya 2017 239 s English Library knizhkova seriya ISBN 978 617 07 0557 0DzherelaBatyuk G O Teoretiko literaturni ta estetichni zasadi modernistskogo diskursu u svitli Virdzhiniyi Vulf G Batyuk Pitannya literaturoznavstva Naukovij zbirnik Vip 74 Chernivci 2007 S 170 181 Batyuk G O Filosofski etichni ta psihologichni chinniki formuvannya tvorchogo potencialu Virdzhiniyi Vulf G Batyuk Naukovi zapiski Harkivskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu im G S Skovorodi Seriya literaturoznavstvo Vipusk 3 51 Chastina druga Harkiv 2007 S 69 79 Batyuk G O Hudozhnya specifika modernistskoyi prozi Virdzhiniyi Vulf avtoref dis kand filol nauk 10 01 06 Ternopilskij nacionalnij pedagogichnij un t im Volodimira Gnatyuka Ternopil 2009 20 s Mariya Lisik Virdzhiniya Vulf Literaturnij zhurnal 2021 Virdzhiniya Vulf ta anglijska romantichna tradiciya N Lyubarec Suchasni literaturoznavchi studiyi 2014 Vip 11 S 356 364 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN Sls 2014 11 36 Virdzhiniya Vulf u listah i shodennikah Vsesvit 1991 6 S 234 Glinka N V Movnij kod avtora v tekstah Virdzhiniyi Vulf Elektronnij resurs N V Glinka M I Zasenko Naukovij visnik Mizhnarodnogo gumanitarnogo universitetu Seriya Filologiya 2017 Vip 29 1 S 133 136 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN Nvmgu filol 2017 29 1 38 Domina N Virdzhiniya Vulf reviziya viktorianciv 27 veresnya 2016 u Wayback Machine Vsesvit 2008 9 10 S 156 162 Zhivopis i literatura v hudozhnij prozi Virdzhiniyi Vulf N O Lyubarec Literaturoznavchi studiyi 2013 Vip 39 2 S 124 131 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN Lits 2013 39 282 29 18 Istoriya zarubizhnoyi literaturi HH stolittya pidruch dlya stud gumanitar f tiv vish navch zakl I O Pomazan Nar ukr akad kaf ukrayinoznav H Vid vo NUA 2016 264 s S 133 137 Kunicka I V Roman biografiya v konteksti modernistskoyi estetiki na materiali romanu V Vulf Orlando 7 listopada 2017 u Wayback Machine Pitannya literaturoznavstva 2014 89 S 116 125 Kushnirova T V Modernizm i postmodernizm u zarubizhnij literaturi navchalno metodichnij posibnik Tetyana Kushnirova Poltava 2018 112 s S 31 34 Lyubarec N O Ritm hudozhnoyi prozi Virdzhiniyi Vulf avtoref dis kand filol nauk 10 01 04 N O Lyubarec Kiyiv nac un t im T Shevchenka Kiyiv 2008 19 s Ganna Ulyura Nich na Veneri 113 pismennic yaki syayut u temryavi Kiyiv ArtHuss 2020 464 s ISBN 978 617 7799 43 5 Anglijskij psihologicheskij roman HH veka Nataliya Yurevna Zhluktenko K Vysha shk Izd vo pri Kiev un te 1988 160 s Butakova Elena Virdzhiniya Vulf etot obozhaemyj nesovershennyj mir Lichnosti 4 32 2011 S 102 12 Virdzhiniya Vulf u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah Genealogiya na Rodovodi Fajli u Vikishovishi PrimitkiBlain V Grundy I Clements P The Feminist Companion to Literature in English Women Writers from the Middle Ages to the Present 1990 P 1185 d Track Q47119734d Track Q18328141d Track Q47119724d Track Q47119715 Vulf Virdzhiniya Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Reid P Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 A Historical Dictionary of British Women 2 Routledge 2003 S 464 ISBN 978 1 85743 228 2 d Track Q124350773d Track Q1508259 Oxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Kindred Britain d Track Q75653886 Lee Hermione Virginia Woolf New York Vintage 1999 p 185 Nich na Veneri 2020 s 192 Frau liebt Frau Ein historischer Streifzug 4 chervnya 2009 u Wayback Machine nim Beja Morris 1985 Critical Essays on Virginia Woolf s 1 3 53 digital library upenn edu Arhiv originalu za 7 lyutogo 2016 Procitovano 26 sichnya 2018 angl Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 26 sichnya 2018 Haule James 1982 DeSalvo Louise A red Contemporary Literature T 23 1 s 100 104 doi 10 2307 1208147 Arhiv originalu za 8 veresnya 2018 Procitovano 26 sichnya 2018 The Novels of Virginia Woolf Hermione Lee 138 157 1977 Critical Essays on Virginia Woolf Morris Beja 1985 p 24 Michael Lackey 2012 Virginia Woolf and British Russophilia Journal of Modern Literature s 150 152 Raja Majumdar 1969 Virginia Woolf and Thoreau Thoreau Society Bulletin No 109 s 4 Nigel Nicolson Joanne Trautmann 1979 The Letters of Virginia Woolf Volume Five 1932 1935 s 321 The Mind and Times of Virginia Woolf 2003 Tales of abjection and miscegenation Virginia Woolf s and Leonard Wo archive is 29 chervnya 2012 Arhiv originalu za 29 chervnya 2012 Procitovano 26 sichnya 2018 Forrester Viviane 2015 Virginia Woolf A Portrait anglijska SShA Columbia University Press s 47 ISBN 0231153562 28 lyutogo 2007 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2007 Procitovano 26 sichnya 2018 Shukla Bhaskar Feminism From Mary Wollstonecraft To Betty Friedan s 51 Beauvoir Simone de 1949 The Second Sex ISBN 978 0 307 26556 2 Nomer 24 u Rejtingu 100 najkrashih knig usih chasiv zhurnalu Nyusvik Newsweek s Top 100 Books spisok 100 najkrashih knig usih chasiv zhurnalu Nyusvik 6 sichnya 2015 u Wayback Machine angl Nomer 7 u Rejtingu 100 najkrashih knig usih chasiv zhurnalu Nyusvik Newsweek s Top 100 Books spisok 100 najkrashih knig usih chasiv zhurnalu Nyusvik 6 sichnya 2015 u Wayback Machine angl Recenziya na pereklad Yaroslava Cherdakli nedostupne posilannya z chervnya 2019 Korotko pro vidannyaPosilannyaVulf Virdzhiniya Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 320 ISBN 966 692 578 8 Vulf Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Virdzhiniya Vulf Spadok Pereklad Natali Dominoyi Virdzhiniya Vulf Zhinki ta rozpovidna literatura 30 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Natalya Domina Virdzhiniya Vulf reviziya viktorianciv 27 veresnya 2016 u Wayback Machine Tvori Virdzhiniyi Vulf na lib ru 17 bereznya 2010 u Wayback Machine ros Britanska spilka Virdzhiniyi Vulf Arhivovano 24 lyutogo 2011 u Wikiwix angl Mizhnarodna spilka Virdzhiniyi Vulf 23 bereznya 2005 u Wayback Machine angl Virdzhiniya Vulf na sajti IMDb angl Works by Virginia Woolf 7 veresnya 2011 u Wayback Machine Virdzhiniya Vulf u Enciklopediya fantastiki Kto est kto Pod red Vl Gakova Minsk Galaksias 1995 27 veresnya 2016 u Wayback Machine ros Bibliografiya za temoyu Vulf Vulf Virdzhiniya Zvedenij katalog bibliotek Kiyeva

Дата публікації:
Топ