Спанієль

Спанієль (англ. Spaniel) — група порід мисливських собак. Судячи з назви, собаки типу спанієлів походять з Іспанії, оскільки саме це слово означає «іспанський». Основним призначенням і мисливською спеціалізацією спанієлів було добування пернатої дичини з густих заростей. До кінця 17 століття спанієлі розділилися на тих, які полювали на сухопутну дичину, і на тих, які полювали водоплавну дичину.

Англійський спринґер спанієль

Полювання

Малюнок 16 століття, що зображає соколине полювання зі спанієлями.

Спанієль, як мисливський собака, не повинен лякатися пострілу. Коли дичина підстрілена, він повинен знайти й принести її, по можливості не пошкодивши. Зрозуміло, спанієль повинен володіти хорошим нюхом. В основному зі спанієлем полюють на лісову дичину, але їх можна використовувати й для добування водоплавної дичини, а також дрібних ссавців.

Міжнародна Кінологічна Федерація (МКФ) ділить породи спанієлів на дві групи: континентальні та британо-американські. Континентальних спанієлів МКФ включає в групу порід (7-а група МКФ, секція 1.2). Це зроблено тому, що континентальні спанієлі роблять на дичину стійку і таким чином за стилем роботи наближаються до лягавих. У континентальну групу включені породи: французький спанієль (англ. French spaniel), бретонський спанієль (англ. Brittany spaniel), понт-аудермейський спанієль (англ. Pont-audemer spaniel) та інші. Також спанієлі включені в 8-у групу МКФ (ретривери, собаки по водоплавній дичині та водяні собаки).

Література

• Спанієль // Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона: у 86 т. (82 т. та 4 дод.). — СПб., 1890–1907.

Посилання

• Спанієль // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — С. 363. — 536 с. — .
• Журнал «Спанієль» (англомовний) / spanieljournal.com