Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жидачівський повіт — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Республіки Польща та УРСР (в складі СРСРР) та України. Адміністративним центром повіту було місто Жидачів.
| Жидачівський повіт | |
|---|---|
| пол. Powiat żydaczowski | |
| | |
| Місто | Жидачів |
| Найбільше місто | Жидачів |
| Країна |  Польська Республіка і  Австро-Угорщина |
| Регіон | Станиславівське воєводство |
| Гміни | 74 (1867—1934), 10(1934—1939) |
| Населення | |
| - повне | 83.800 осіб (1931) |
| - густота | 95 осіб/км² |
| Площа | |
| - повна | 883 км² |
| Дата заснування | 1867 |
 | |
До Жидачівського повіту у 1867 р. було приєднано Миколаївський повіт з 36 ґмінами, та Журавненський повіт з 37 ґмінами. Однак поділ судових органів у вигляді двох окремих адміністрацій зберігався попереднім до 1882 р., коли з них було утворено ще й Жидачівську повітову судову адміністрацію, до якої включено 24 громади, ґміна Станькова була передана Калуському повіту, а ґміна Журів — Рогатинському повіту ще до Першої світової війни.
На 1910 р. повіт поділявся адміністративно на 76 громад, земельно — на 61 кадастральну гміну та займав площу 936 км². Населення повіту становило: на 1900 р.— 74 158 осіб, на 1910 р. — 83 339 осіб.
У складі ЗУНР
Повіт входив до Станиславівської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром спочатку був Іван Білинський, директор школи в Пчанах; з 8 листопада 1918 р. — д-р Михайло Качмарський, комісар староства. В місті Миколаїв міським комісаром (бургомістром) обраний землероб Андрій Гірник. Делегат до УНРади від повіту обраний Микола Левицький.
У складі Польської Республіки
Включений до складу Станиславівського воєводства після утворення воєводства у 1920 році на землях ЗУНР. До складу повіту входило 101 поселення (з них 4 міста, 70 сільських гмін і 24 фільварки та 3 знелюднілі поселення) зі 39 865 житловими будинками. Загальна чисельність населення повіту складала 77 024 осіб (за даними перепису населення 1921 року), з них 56 724 — греко-католики, 14 799 — римо-католики, 5 352 — юдеї, 149 — інших визнань.
Зміни адміністративного поділу
1 квітня 1927 р. вилучено частину сільської гміни Пчани і утворено самоврядну гміну Воля Любомирська. Також 1 квітня 1927 р. до міста Журавно приєднане село Побережжя.
Розпорядженням Ради міністрів 28 травня 1934 року сільські гміни Баліче Подґурне (Баліче Зажечне), Баліче Подружне і Юсептиче з Жидачівського повіту вилучили і включили до Стрийського.
1 серпня 1934 р. було здійснено новий поділ на сільські гміни шляхом об'єднання дотогочасних (утворених ще за Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.
Міста (Міські ґміни)
- м. Жидачів
- містечко Журавно — місто з 1934 р.
- містечко Миколаїв над Дністром — місто з 1934 р.
- містечко Розділ — місто з 1934 р.
Сільські ґміни
Кількість:
1920—1934 рр. — 68
1934 рр. — 65
1934—1939 рр. — 6
Населення
Українці-грекокатолики становили 75 % населення повіту (1907).
У 1939 році в повіті проживало 90 330 мешканців (69 030 українців-грекокатоликів — 76,42 %, 6 595 українців-латинників — 7,3 %, 6 265 поляків — 6,94 %, 785 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,87 %, 5 635 євреїв — 6,24 % і 2 040 німців та інших національностей — 2,26 %).
У складі СРСР
27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР Жидачівський повіт включений до новоутвореної Дрогобицької області. 17 січня 1940 року територія Жидачівського повіту поділена на райони кожен із кількох ґмін:
- Жидачівський — з міської ґміни Жидачів та сільських Жидачів і Руда;
- Журавнівський — з міської ґміни Журавно та сільських Жидачів і Млиниська;
- Миколаївський .— з міських ґмін Миколаїв і Розділ та сільських Миколаїв над Дністром і Розділ.
Сучасність
Територія кол. Жидачівського повіту тепер перебуває у складі Стрийського району, Львівської області.
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 21 вересня 2019.
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 15 listopada 1926 r. o utworzeniu gminy wiejskiej Wola-Lubomirska w powiecie żydaczowskim województwie stanisławowskiem. [ 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 15 lutego 1927 r. o zmianie granic gminy miejskiej Żurawno w powiecie żydaczowskim, województwie stanisławowskiem. [ 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 26 серпня 2016.
- Українці. Частка у населенні повітів. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 25 березня 2017.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 106-108.
- Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu dolińskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie. [ 8 червня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
- Żydaczów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 880. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhidachivskij povit istorichna administrativna odinicya na ukrayinskih zemlyah sho vhodila do skladu Avstro Ugorshini Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi respubliki Respubliki Polsha ta URSR v skladi SRSRR ta Ukrayini Administrativnim centrom povitu bulo misto Zhidachiv Zhidachivskij povit pol Powiat zydaczowski Misto Zhidachiv Najbilshe misto Zhidachiv Krayina Polska Respublika i Avstro Ugorshina Region Stanislavivske voyevodstvo Gmini 74 1867 1934 10 1934 1939 Naselennya povne 83 800 osib 1931 gustota 95 osib km Plosha povna 883 km Data zasnuvannya 1867Avstro UgorshinaDo Zhidachivskogo povitu u 1867 r bulo priyednano Mikolayivskij povit z 36 gminami ta Zhuravnenskij povit z 37 gminami Odnak podil sudovih organiv u viglyadi dvoh okremih administracij zberigavsya poperednim do 1882 r koli z nih bulo utvoreno she j Zhidachivsku povitovu sudovu administraciyu do yakoyi vklyucheno 24 gromadi gmina Stankova bula peredana Kaluskomu povitu a gmina Zhuriv Rogatinskomu povitu she do Pershoyi svitovoyi vijni Na 1910 r povit podilyavsya administrativno na 76 gromad zemelno na 61 kadastralnu gminu ta zajmav ploshu 936 km Naselennya povitu stanovilo na 1900 r 74 158 osib na 1910 r 83 339 osib U skladi ZUNRPovit vhodiv do Stanislavivskoyi vijskovoyi oblasti ZUNR Povitovim komisarom spochatku buv Ivan Bilinskij direktor shkoli v Pchanah z 8 listopada 1918 r d r Mihajlo Kachmarskij komisar starostva V misti Mikolayiv miskim komisarom burgomistrom obranij zemlerob Andrij Girnik Delegat do UNRadi vid povitu obranij Mikola Levickij U skladi Polskoyi RespublikiVklyuchenij do skladu Stanislavivskogo voyevodstva pislya utvorennya voyevodstva u 1920 roci na zemlyah ZUNR Do skladu povitu vhodilo 101 poselennya z nih 4 mista 70 silskih gmin i 24 filvarki ta 3 znelyudnili poselennya zi 39 865 zhitlovimi budinkami Zagalna chiselnist naselennya povitu skladala 77 024 osib za danimi perepisu naselennya 1921 roku z nih 56 724 greko katoliki 14 799 rimo katoliki 5 352 yudeyi 149 inshih viznan Zmini administrativnogo podilu Zhidachivskij povit 1 kvitnya 1927 r vilucheno chastinu silskoyi gmini Pchani i utvoreno samovryadnu gminu Volya Lyubomirska Takozh 1 kvitnya 1927 r do mista Zhuravno priyednane selo Poberezhzhya Rozporyadzhennyam Radi ministriv 28 travnya 1934 roku silski gmini Baliche Podgurne Baliche Zazhechne Baliche Podruzhne i Yuseptiche z Zhidachivskogo povitu viluchili i vklyuchili do Strijskogo 1 serpnya 1934 r bulo zdijsneno novij podil na silski gmini shlyahom ob yednannya dotogochasnih utvorenih she za Avstro Ugorshini gmin yaki poznachali gromadu sela Novoutvoreni gmini vidpovidali volosti ob yednuvali gromadi kilkoh sil abo v duzhe ridkisnih vipadkah obmezhuvalis yedinim duzhe velikim selom Mista Miski gmini m Zhidachiv mistechko Zhuravno misto z 1934 r mistechko Mikolayiv nad Dnistrom misto z 1934 r mistechko Rozdil misto z 1934 r Silski gmini Kilkist 1920 1934 rr 68 1934 rr 65 1934 1939 rr 6 Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist 1 Gmina Zhidachiv Vilhivci Volya Lyubomirska z 01 04 1927 Volicya Gnizdichivska Gnizdichiv Dem yanka Lisna Dem yanka Naddnistryanska Zarichchya Ivanivci Rogizno Pchani Mezhirichchya Tejsariv Turadi 13 2 Gmina Zhuravno Buyaniv Volodimirci Dubravka Korchivka Kotorini Lyahovichi Podorozhni Lyahovichi Zarichni Lyutinka Liskiv Monastirec Melnich Novoshini Protesi Ternavka Chertizh 14 3 Gmina Mikolayiv nad Dnistrom Verin Volya Vyelka Velika Volya Demnya Drogovizhe Dorogovizh Nadyatiche Nadtichi Rozvaduv Rozvadiv Rudniki Rudniki Stulsko Stilsko Troscyanyec Trostyanec Uscye Ustya 10 4 Gmina Mliniska Antonivka Bakivci Berezhnicya Zhuravkiv Zabolotivci Lyubsha Mliniska Mazurivka Smogiv 9 5 Gmina Rozdil Bzhezina Berezina Derzhuv Derzhiv Iluv Iliv Kijovyec Kiyivec Krupsko Krupske Malyehuv Malehiv Pyasechna Pisochna Chernica Chernicya 8 6 Gmina Ruda Gannivci Zhirivske Krehiv Livchici Mahlinec Nove Selo Oblaznicya Pokrivci Ruda Sidorivka Sulyatichi 11 likvidovano Poberezhzhya do 01 04 1927 1 peredano do Strijskogo povitu Baliche Podgurne Baliche Zazhechne Balichi Zarichni do 28 05 1934 Baliche Podruzhne Balichi Podorozhni do 28 05 1934 Yuseptiche Josipovichi do 28 05 1934 3 Naselennya Ukrayinci grekokatoliki stanovili 75 naselennya povitu 1907 U 1939 roci v poviti prozhivalo 90 330 meshkanciv 69 030 ukrayinciv grekokatolikiv 76 42 6 595 ukrayinciv latinnikiv 7 3 6 265 polyakiv 6 94 785 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 0 87 5 635 yevreyiv 6 24 i 2 040 nimciv ta inshih nacionalnostej 2 26 U skladi SRSR27 11 1939 postanovoyu Verhovnoyi Radi URSR Zhidachivskij povit vklyuchenij do novoutvorenoyi Drogobickoyi oblasti 17 sichnya 1940 roku teritoriya Zhidachivskogo povitu podilena na rajoni kozhen iz kilkoh gmin Zhidachivskij z miskoyi gmini Zhidachiv ta silskih Zhidachiv i Ruda Zhuravnivskij z miskoyi gmini Zhuravno ta silskih Zhidachiv i Mliniska Mikolayivskij z miskih gmin Mikolayiv i Rozdil ta silskih Mikolayiv nad Dnistrom i Rozdil SuchasnistTeritoriya kol Zhidachivskogo povitu teper perebuvaye u skladi Strijskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Primitki Arhiv originalu za 21 veresnya 2019 Procitovano 21 veresnya 2019 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 15 listopada 1926 r o utworzeniu gminy wiejskiej Wola Lubomirska w powiecie zydaczowskim wojewodztwie stanislawowskiem 19 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 15 lutego 1927 r o zmianie granic gminy miejskiej Zurawno w powiecie zydaczowskim wojewodztwie stanislawowskiem 19 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2016 Procitovano 26 serpnya 2016 Ukrayinci Chastka u naselenni povitiv Arhiv originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 25 bereznya 2017 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 106 108 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 26 listopada 2016 u Wayback Machine ros PosilannyaRozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 14 lipca 1934 r o podziale powiatu dolinskiego w wojewodztwie stanislawowskiem na gminy wiejskie 8 chervnya 2015 u Wayback Machine pol Zydaczow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 880 pol