Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Черни́ця — село в Україні, в Стрийському районі Львівської області. Населення — 991 особа. Орган місцевого самоврядування — Розвадівська сільська рада.
| село Черниця | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Стрийський район |
| Громада | Розвадівська сільська громада |
| Облікова картка | с. Черниця |
| Основні дані | |
| Засноване | 1694 |
| Населення | 991 |
| Площа | 1,04 км² |
| Густота населення | 952,88 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81641 |
| Телефонний код | +380 3241 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°26′48″ пн. ш. 23°59′32″ сх. д. / 49.44667° пн. ш. 23.99222° сх. д.Координати: 49°26′48″ пн. ш. 23°59′32″ сх. д. / 49.44667° пн. ш. 23.99222° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 258 м |
| Водойми | р. Черниця |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81640, Львівська обл., Миколаївський р-н, с. Пісочна |
| Карта | |
  Черниця | |
 Черниця | |
| Мапа | |
| | |
Історія
Черниця — село стародавнє. Із топоніміки назви села можна здогадуватися, що колись тут був монастир, проте жодної письмової згадки про це не знайдено. Переказами старожилів дана гіпотеза також не підтверджується. Старожили розповідають, що у церковних актах зберігається давня печатка громади Черниці. На ній зображено селянина у довгій сорочці, підперезаній ремінцем. У руках в нього сокира, а поруч розміщене дерево.
Історія села від XVII століття нерозривно пов'язана з історією місцевої церкви святих Косми і Дем'яна. У 1911 році жителі села хотіли її розібрати, але проти такого рішення заперечив австрійський уряд, який вказував, що церква має архітектурну цінність. А у 1920 році одним із власників Черниці був польський магнат Подлевський, який власне і розбудував двір, що пізніше став основою для сільськогосподарської школи. У давні часи при дворі був замок з оборонною вежею та валами, ще і досі верхня частина села має назви на «завалі» та на «Башті».
У 1694 році через село зі Львова пролягав маршрут татарського загону, по дорозі він «грабував населення».
Палац Вітольда Стефануса
Палац Вітольда Стефануса знаходиться у селі Черниця Стрийського району Львівської області.
Про побудову палацу майже нічого не відомо. Кажуть, що стояв колись замок, який перебудували на маєток. Останній власник був Вітольд Стефанус, який начебто виграв палац в карти у В. Подлевського.
Вітольд Стефанус приділяв увагу сільському господарству та промисловому виробництву, що приносило йому великі доходи.
У стайні на території маєтку утримував багато корів та коней. У Львові 11-15 вересня 1927 р. відбувся ярмарок розкішних коней, в журналі "Фермер" розміщено статтю в якій брав участю Вітольд Стефанус де посів 21 місце, виставив 4 коней та отримав 310 злотих.
На площі 120 га землі вирощував сільськогосподарські культури.
Працювали у пана Вітольда жителі з навколишніх сіл, працівникам завжди виплачували зарплату, селяни мали земельні ділянки для свого городу та житла.
Закладено 2 гектари парку навколо палацу. В парку росли дерева, завезені з різних країн Європи. У саду росли дерева тільки відбірних сортів, пішохідні доріжки були акуратно підсипані, з бордюрами по боках. Парк і маєток прикрашали статуетки і декоративні арки.
Палац Стефануса мав 10 кімнат, кухню, комору, туалети..
Вітольда Стефануса була традиція, що їздова карета під'їжджала до головного палацу господаря, об'їжджала навколо круглої і квітучої клумби тричі. Коні, яких брали в упряж до карети, доглядались окремо з особливою увагою
У 1929 році у селі Пісочна біля залізничної станції В. Стефанус побудував фабрику з виробництва іграшок (забавок) - на сьогодні це склозавод.
В. Стефанус приділяв велику увагу сиротам та багатодітними сім’ями, безкоштовно віддавав цим дітям молоко і хліб. Забезпечував взуттям та одягом, а сам пан ов одного сина: Корнель Роман Стефанус (2.04.1909 - 23.03.1942), який трагічно загинув.
Ось цитата з книги Вацлава Кроля: «Я повідомляю про збиття Me-262» стосовно пана Корнела Стефануса: «Пілот-лейтенант Корнел Стефанус, доброволець із Бразилії, який справді хотів воювати, був відправлений до навчального центру в Бібері поблизу Сіренсестера в графстві Глостер. 23 березня 1942 року загинув в авіакатастрофі під час приземлення вночі на винищувачі Gloster F 5/34. Цитата зі сторінок 33-34 згаданої книги, яка була видана в 1985 році Міністерством національної оборони в серії «Жовтий тигр».
Через борги змушений продати маєток, а викупила його держава і Львівське освітнє управління.
У 1930 році польський уряд відкупив у інженера Стефануса двір у Черниці з будинками та парком, полем (майже 170 гектарів) і заснував там «рільничу» школу, статус якої прирівнювався до вищого навчального закладу. Школа була призначена виключно для українців. Її відкриття давно домагалися українські посли у польському сеймі. Навчання у цьому закладі вели кваліфіковані інженери, агрономи.
У 1931 році великий внесок зробив В. Стефанус на будівництво 7-ми класної школи. Люди казали, та нам не потрібна польська школа, та ще імені Пілсудського президента Польщі, та ще наближається війна та все пропаде. На що він відповідав: «Люди добрі, що буде, то буде, а от школа стоятиме, назви будуть мінятися.»
Чистоту і порядок на території маєтку утримували працівники і студенти інституту. Цей заклад вважався зразковим у регіоні..
У 1935 році був сільськогосподарський ліцей, а після Другої світової війни Черницький сільськогосподарський технікум. У 1966 р. утворили «ЦЕЛАЖ»-зберігання постачання мінеральних добрив, а у 1987 організацію закрили.
Злочин з багатьма невідомими» — 7-серійний мінісеріал, знятий студією «Укртелефільм» у 1993 році саме тут у Черниці.
#biblio2024
Немалі збитки селу принесла Друга світова війна. У 1944 році лінія фронту проходила по Дністру біля Роздолу. Тут окопалося численне угрупування німців. При відступі фашисти бомбили села, грабували населення. Більше десятка жителів було вбито. Зазнала шкоди і церква, і «рільнича школа».
Повоєнні часи характеризувалися і зміною жителів села. У 1946—1947 роках до Польщі виїхали поляки, а натомість у Черницю прибули українці із Ярослава та Перемишля. Нелегкою була доля і сільськогосподарського технікуму, який відновив свою роботу на початку 50-х років. Свого часу за ним було закріплено 176 гектарів сільськогосподарських угідь. У 60-х роках у підсобному господарстві технікуму утримувалось 120 голів великої рогатої худоби, 12—20 свиноматок, 4 пари коней для обробітку ґрунту. Все підсобне господарство технікуму обслуговували 35 робітників. Вони працювали й у збудованій тут теплиці. Ось уже протягом десятка років будівлі сільськогосподарського технікуму руйнуються, занепадають. Зараз територія та будівлі технікуму знаходяться на балансі Львівської національної академії мистецтв.
Особистості
- Загайський Богдан Володимирович — український письменник, журналіст
- Кіндій Мирон Романович — український підприємець (засновник фірми ТВД), спортсмен (футзал) та граючий президент МФК «ТВД» (Львів).
Примітки
- . Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 10 лютого 2016.
Джерела
- Книга «Миколаївське придністров'я»
- Панська садиба та Костел
- Вознесіння Господнього 1921 [ 15 липня 2014 у Wayback Machine.] «Дерев'яні церкви Львівщини»
- Облікова картка с. Черниця на сайті ВРУ
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Chernicya Cherni cya selo v Ukrayini v Strijskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya 991 osoba Organ miscevogo samovryaduvannya Rozvadivska silska rada selo ChernicyaKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Strijskij rajonGromada Rozvadivska silska gromadaOblikova kartka s Chernicya Osnovni daniZasnovane 1694Naselennya 991Plosha 1 04 km Gustota naselennya 952 88 osib km Poshtovij indeks 81641Telefonnij kod 380 3241Geografichni daniGeografichni koordinati 49 26 48 pn sh 23 59 32 sh d 49 44667 pn sh 23 99222 sh d 49 44667 23 99222 Koordinati 49 26 48 pn sh 23 59 32 sh d 49 44667 pn sh 23 99222 sh d 49 44667 23 99222Serednya visota nad rivnem morya 258 mVodojmi r ChernicyaMisceva vladaAdresa radi 81640 Lvivska obl Mikolayivskij r n s PisochnaKartaChernicyaChernicyaMapa Chernicya u VikishovishiIstoriyaChernicya selo starodavnye Iz toponimiki nazvi sela mozhna zdogaduvatisya sho kolis tut buv monastir prote zhodnoyi pismovoyi zgadki pro ce ne znajdeno Perekazami starozhiliv dana gipoteza takozh ne pidtverdzhuyetsya Starozhili rozpovidayut sho u cerkovnih aktah zberigayetsya davnya pechatka gromadi Chernici Na nij zobrazheno selyanina u dovgij sorochci pidperezanij remincem U rukah v nogo sokira a poruch rozmishene derevo Istoriya sela vid XVII stolittya nerozrivno pov yazana z istoriyeyu miscevoyi cerkvi svyatih Kosmi i Dem yana U 1911 roci zhiteli sela hotili yiyi rozibrati ale proti takogo rishennya zaperechiv avstrijskij uryad yakij vkazuvav sho cerkva maye arhitekturnu cinnist A u 1920 roci odnim iz vlasnikiv Chernici buv polskij magnat Podlevskij yakij vlasne i rozbuduvav dvir sho piznishe stav osnovoyu dlya silskogospodarskoyi shkoli U davni chasi pri dvori buv zamok z oboronnoyu vezheyu ta valami she i dosi verhnya chastina sela maye nazvi na zavali ta na Bashti U 1694 roci cherez selo zi Lvova prolyagav marshrut tatarskogo zagonu po dorozi vin grabuvav naselennya Palac Vitolda StefanusaRuyini palacu Palac Vitolda Stefanusa znahoditsya u seli Chernicya Strijskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Pro pobudovu palacu majzhe nichogo ne vidomo Kazhut sho stoyav kolis zamok yakij perebuduvali na mayetok Ostannij vlasnik buv Vitold Stefanus yakij nachebto vigrav palac v karti u V Podlevskogo Vitold Stefanus pridilyav uvagu silskomu gospodarstvu ta promislovomu virobnictvu sho prinosilo jomu veliki dohodi U stajni na teritoriyi mayetku utrimuvav bagato koriv ta konej U Lvovi 11 15 veresnya 1927 r vidbuvsya yarmarok rozkishnih konej v zhurnali Fermer rozmisheno stattyu v yakij brav uchastyu Vitold Stefanus de posiv 21 misce vistaviv 4 konej ta otrimav 310 zlotih Na ploshi 120 ga zemli viroshuvav silskogospodarski kulturi Pracyuvali u pana Vitolda zhiteli z navkolishnih sil pracivnikam zavzhdi viplachuvali zarplatu selyani mali zemelni dilyanki dlya svogo gorodu ta zhitla Zakladeno 2 gektari parku navkolo palacu V parku rosli dereva zavezeni z riznih krayin Yevropi U sadu rosli dereva tilki vidbirnih sortiv pishohidni dorizhki buli akuratno pidsipani z bordyurami po bokah Park i mayetok prikra shali statuetki i dekorativni arki Palac Stefanusa mav 10 kimnat kuhnyu komoru tualeti Vitolda Stefanusa bula tradiciya sho yizdova kareta pid yizhdzhala do golovnogo palacu gospodarya ob yizhdzhala navkolo krugloyi i kvituchoyi klumbi trichi Koni yakih brali v upryazh do kareti doglyadalis okremo z osoblivoyu uvagoyu U 1929 roci u seli Pisochna bilya zaliznichnoyi stanciyi V Stefanus pobuduvav fabriku z virobnictva igrashok zabavok na sogodni ce sklozavod V Stefanus pridilyav veliku uvagu sirotam ta bagatoditnimi sim yami bezkoshtovno viddavav cim dityam mo loko i hlib Zabezpechuvav vzuttyam ta odyagom a sam pan ov odnogo sina Kornel Roman Stefanus 2 04 1909 23 03 1942 yakij tragichno zaginuv Os citata z knigi Vaclava Krolya Ya povidomlyayu pro zbittya Me 262 stosovno pana Kornela Stefanusa Pilot lejtenant Kornel Stefanus dobrovolec iz Braziliyi yakij spravdi hotiv voyuvati buv vidpravlenij do navchalnogo centru v Biberi poblizu Sirensestera v grafstvi Gloster 23 bereznya 1942 roku zaginuv v aviakatastrofi pid chas prizemlennya vnochi na vinishuvachi Gloster F 5 34 Citata zi storinok 33 34 zgadanoyi knigi yaka bula vidana v 1985 roci Ministerstvom nacionalnoyi oboroni v seriyi Zhovtij tigr Cherez borgi zmushenij prodati mayetok a vikupila jogo derzhava i Lvivske osvitnye upravlinnya U 1930 roci polskij uryad vidkupiv u inzhenera Stefanusa dvir u Chernici z budinkami ta parkom polem majzhe 170 gektariv i zasnuvav tam rilnichu shkolu status yakoyi pririvnyuvavsya do vishogo navchalnogo zakladu Shkola bula priznachena viklyuchno dlya ukrayinciv Yiyi vidkrittya davno domagalisya ukrayinski posli u polskomu sejmi Navchannya u comu zakladi veli kvalifikovani inzheneri agronomi U 1931 roci velikij vnesok zrobiv V Stefanus na budivnictvo 7 mi klasnoyi shkoli Lyudi kazali ta nam ne potribna polska shkola ta she imeni Pilsudskogo prezidenta Polshi ta she nablizhayetsya vijna ta vse propade Na sho vin vidpovidav Lyudi dobri sho bude to bude a ot shkola stoyatime nazvi budut minyatisya Chistotu i poryadok na teritoriyi mayetku utrimuvali pracivniki i studenti institutu Cej zaklad vvazhavsya zrazkovim u regioni U 1935 roci buv silskogospodarskij licej a pislya Drugoyi svitovoyi vijni Chernickij silskogospodarskij tehnikum U 1966 r utvorili CELAZh zberigannya postachannya mineralnih dobriv a u 1987 organizaciyu zakrili Zlochin z bagatma nevidomimi 7 serijnij miniserial znyatij studiyeyu Ukrtelefilm u 1993 roci same tut u Chernici biblio2024 Nemali zbitki selu prinesla Druga svitova vijna U 1944 roci liniya frontu prohodila po Dnistru bilya Rozdolu Tut okopalosya chislenne ugrupuvannya nimciv Pri vidstupi fashisti bombili sela grabuvali naselennya Bilshe desyatka zhiteliv bulo vbito Zaznala shkodi i cerkva i rilnicha shkola Povoyenni chasi harakterizuvalisya i zminoyu zhiteliv sela U 1946 1947 rokah do Polshi viyihali polyaki a natomist u Chernicyu pribuli ukrayinci iz Yaroslava ta Peremishlya Nelegkoyu bula dolya i silskogospodarskogo tehnikumu yakij vidnoviv svoyu robotu na pochatku 50 h rokiv Svogo chasu za nim bulo zakripleno 176 gektariv silskogospodarskih ugid U 60 h rokah u pidsobnomu gospodarstvi tehnikumu utrimuvalos 120 goliv velikoyi rogatoyi hudobi 12 20 svinomatok 4 pari konej dlya obrobitku gruntu Vse pidsobne gospodarstvo tehnikumu obslugovuvali 35 robitnikiv Voni pracyuvali j u zbudovanij tut teplici Os uzhe protyagom desyatka rokiv budivli silskogospodarskogo tehnikumu rujnuyutsya zanepadayut Zaraz teritoriya ta budivli tehnikumu znahodyatsya na balansi Lvivskoyi nacionalnoyi akademiyi mistectv OsobistostiZagajskij Bogdan Volodimirovich ukrayinskij pismennik zhurnalist Kindij Miron Romanovich ukrayinskij pidpriyemec zasnovnik firmi TVD sportsmen futzal ta grayuchij prezident MFK TVD Lviv Primitki Arhiv originalu za 16 lyutogo 2016 Procitovano 10 lyutogo 2016 DzherelaKniga Mikolayivske pridnistrov ya Panska sadiba ta Kostel Voznesinnya Gospodnogo 1921 15 lipnya 2014 u Wayback Machine Derev yani cerkvi Lvivshini Oblikova kartka s Chernicya na sajti VRUCe nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi