Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Млини́ська — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Село розташоване на відстані 12 км від центру громади - Жидачева, у напрямку Калуша. Населення становить 766 осіб. Орган місцевого самоврядування — Жидачівська міська рада.
| село Млиниська | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Стрийський район |
| Громада | Жидачівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46100050130058284 |
| Основні дані | |
| Населення | 766 осіб |
| Площа | 2,12 км² |
| Густота населення | 361,32 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81772 |
| Телефонний код | +380 3239 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°18′48″ пн. ш. 24°13′53″ сх. д. / 49.31333° пн. ш. 24.23139° сх. д.Координати: 49°18′48″ пн. ш. 24°13′53″ сх. д. / 49.31333° пн. ш. 24.23139° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 240 м |
| Водойми | річка Бережниця та річка Млинівка |
| Відстань до районного центру | 12 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81772, Львівська обл., Жидачівський р-н, с. Млиниська |
| Карта | |
  Млиниська | |
 Млиниська | |
| Мапа | |
| | |
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 1 лан (близько 25 га) оброблюваної землі.
У Млиниськах існують кілька цікавих споруд -сільський електро-гідро млин, польський костел св.Джозефа 1864 р. та церква св.Миколая 1912 р.
На території села є декілька озер — озеро Лісне, так звана, водойма Охаб, та колишні колгоспні стави на північ від села. Село оточують кілька невеликих лісів та гаїв — Діброва, Гай, Межилісся.
Бібліотека
Слово «читальня» в історії нашого села нерозривно пов'язане з процесом зростання культурного рівня селян та зростанням їхньої національної свідомості.
З 1930 р. в селі активізувалась діяльність «Просвіта», яка зіграла вирішальну роль у піднесенні національної свідомості селян на початку ХХ ст. На той час до «Просвіти» записалось майже усе село. Перші збори відразу визначили суму вкладки, яку повинні сплачувати за рік члени «Просвіти», та передплату за ці кошти газет і закупівлю книг до хати-читальні.
Хати-читальні розміщувались у господарських будинках таких селян: Дяків Степана, Гутника Михайла, Демика Миколи. Книжковий фонд хати-читальні налічував до 30 книг. Серед них була одна дуже груба книга, яка називалася «Українські ревії». Це жартівливі пісні, гуморески, різні смішинки, або ж як тепер кажуть «Сатира і гумор».
Тобто, це був своєрідний репертуарний збірник, який був дуже популярний.
Великою увагою читачів користувалися книги Т. Г. Шевченка, особливо «Кобзар», збірки віршів І. Я. Франка. З прозових творів любили читати повісті А.Крушельницького, Р.Купчинського, А. Лотоцького, А. Чайковського, М. Вовчок, Ю. Опільський. Цікаво, що на той час у Млиниській бібліотеці були твори зарубіжних письменників. Діти дуже любили зачитуватися перекладеними українською мовою книжками Марка Твена.
Одержувала читальня й газети «Сель — Роб» та «Народна справа».
В хаті-читальні проводились різні заходи такі, як: фестини, святкові імпрези, читання, тощо. Працювали гуртки: драматичний та хоровий. Керівниками драматичного гуртка були Скульський Микола Данилович і Опока Данило Степанович, який виготовляв декорації, маски, перуки й гримування. Багато вистав ставили гуртівці села — це «Хмара» в 5 діях, «Ой не ходи Грицю», «Циганка Аза», «Сватання на Гончарівці», «Безталанна», «Украдене щастя». Активною учасницею була Колос Ганна Йосипівна, яка грала головні жіночі ролі у виставах .
Плідна праця читальні в с. Млиниська впливала на позитивні зміни сільського життя, найголовніше, що люди ставили свідоміші, розуміли, хто вони і чиї діти. А завдяки заходам на історичну тематику вони могли детальніше згадати і розповісти дітям онукам свою історію, минуле.
Зацікавлення викликають вимоги читальні до читачів щодо їх поведінки з позиченими книжками, так званий «Бібліотечний правильник». Напевно, він своєї правильності не втратив і в наші часи:
- Бібліотека є власністю читальні «Просвіта» в с. Млиниська і є її маєтком, заложеним для поширення загальної освіти і знань її членів.
- Користування бібліотекою є безплатне і доступне для всіх її членів.
- Завідує бібліотекою бібліотекар, який відповідає за ведення її справ.
- За знищення й ушкодження книжок і іншого майна бібліотечного стягується з провинника вартість шкоди.
- Бібліотека відчинена в кожну неділю і свято з 2-ї до 3-ї години пополудню і в кожний четвер від 7-ї до 8-ї години вечора.
- Визичальник по прочитанню книжки має звернути її бібліотеці, а не вільно йому передавати її комусь іншому.
- На один раз визичається найбільше дві книжки.
- Книжки не можна тримати довше, як 14 днів і по впливі часу треба негайно звернути її бібліотеці. Хто хоче затримати на довший час, мусить це зробити в порозумінні з бібліотекарем.
- До бібліотечного майна належать також усі читальні часописи, за які також відповідає бібліотекар.
- Користуватися часописом можна лише в читальні, позичати додому, як рівно ж випросити їх з читальні, заборонено.
11. Хто стало і вперто порушає ці правила, буде позбавлений користуватися з бібліотеки.
… Читальня в селі Млиниська відіграла велику роль у відродженні та поширенні українських звичаїв.
До 1947 року бібліотека була при клубною, а з 1952 р. стала сільською, і її бібліотекарем була Костів Ганна Іванівна, яка працювала до осені 1957 р. З 1957 р. бібліотеку прийняла Олеськів Аделя Йосипівна. Вона не тільки працювала з читачами, а й заохочувала їх організувати різні театральні дійства з дітьми села. Довгий час працювала на бібліотечній ниві Юхман Галина Романівна (до квітня 2006 року), яка віддавала всі свої знання та увагу читачам. З квітня 2006 року бібліотеку очолює Андрусишин Оксана.
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460383, розташована у приміщенні школи.
- Результати
- зареєстровано 526 виборців, явка 46,96%, найбільше голосів віддано за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» і «Голос» — по 16,19%, за «Слугу народу» — 15,38%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 34,82%, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 27,53%, за Олега Канівця (Громадянська позиція) — 10,53%.
Відомі люди
- Капраль Мирон Миколайович — доктор історичних наук, керівник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, професор Львівського національного університету ім. І.Франка.
- Кравець Марія Василівна — депутат Верховної Ради УРСР 10-11-го скликання.
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 167 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- . viramaya5.blogspot.com. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 2 серпня 2016.
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2016.
- . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2020.
Посилання
- Погода в селі Млиниська [ 21 грудня 2011 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami gruden 2017 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin gruden 2017 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti gruden 2017 U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Mliniska Mlini ska selo v Ukrayini u Strijskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Selo roztashovane na vidstani 12 km vid centru gromadi Zhidacheva u napryamku Kalusha Naselennya stanovit 766 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Zhidachivska miska rada selo Mliniska Pri v yizdiPri v yizdi Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Strijskij rajon Gromada Zhidachivska miska gromada Kod KATOTTG UA46100050130058284 Osnovni dani Naselennya 766 osib Plosha 2 12 km Gustota naselennya 361 32 osib km Poshtovij indeks 81772 Telefonnij kod 380 3239 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 18 48 pn sh 24 13 53 sh d 49 31333 pn sh 24 23139 sh d 49 31333 24 23139 Koordinati 49 18 48 pn sh 24 13 53 sh d 49 31333 pn sh 24 23139 sh d 49 31333 24 23139 Serednya visota nad rivnem morya 240 m Vodojmi richka Berezhnicya ta richka Mlinivka Vidstan do rajonnogo centru 12 km Misceva vlada Adresa radi 81772 Lvivska obl Zhidachivskij r n s Mliniska Karta Mliniska Mliniska Mapa Mliniska u Vikishovishi U podatkovomu reyestri 1515 roku v seli dokumentuyetsya 1 lan blizko 25 ga obroblyuvanoyi zemli U Mliniskah isnuyut kilka cikavih sporud silskij elektro gidro mlin polskij kostel sv Dzhozefa 1864 r ta cerkva sv Mikolaya 1912 r Na teritoriyi sela ye dekilka ozer ozero Lisne tak zvana vodojma Ohab ta kolishni kolgospni stavi na pivnich vid sela Selo otochuyut kilka nevelikih lisiv ta gayiv Dibrova Gaj Mezhilissya BibliotekaSlovo chitalnya v istoriyi nashogo sela nerozrivno pov yazane z procesom zrostannya kulturnogo rivnya selyan ta zrostannyam yihnoyi nacionalnoyi svidomosti Z 1930 r v seli aktivizuvalas diyalnist Prosvita yaka zigrala virishalnu rol u pidnesenni nacionalnoyi svidomosti selyan na pochatku HH st Na toj chas do Prosviti zapisalos majzhe use selo Pershi zbori vidrazu viznachili sumu vkladki yaku povinni splachuvati za rik chleni Prosviti ta peredplatu za ci koshti gazet i zakupivlyu knig do hati chitalni Hati chitalni rozmishuvalis u gospodarskih budinkah takih selyan Dyakiv Stepana Gutnika Mihajla Demika Mikoli Knizhkovij fond hati chitalni nalichuvav do 30 knig Sered nih bula odna duzhe gruba kniga yaka nazivalasya Ukrayinski reviyi Ce zhartivlivi pisni gumoreski rizni smishinki abo zh yak teper kazhut Satira i gumor Tobto ce buv svoyeridnij repertuarnij zbirnik yakij buv duzhe populyarnij Velikoyu uvagoyu chitachiv koristuvalisya knigi T G Shevchenka osoblivo Kobzar zbirki virshiv I Ya Franka Z prozovih tvoriv lyubili chitati povisti A Krushelnickogo R Kupchinskogo A Lotockogo A Chajkovskogo M Vovchok Yu Opilskij Cikavo sho na toj chas u Mliniskij biblioteci buli tvori zarubizhnih pismennikiv Diti duzhe lyubili zachituvatisya perekladenimi ukrayinskoyu movoyu knizhkami Marka Tvena Oderzhuvala chitalnya j gazeti Sel Rob ta Narodna sprava V hati chitalni provodilis rizni zahodi taki yak festini svyatkovi imprezi chitannya tosho Pracyuvali gurtki dramatichnij ta horovij Kerivnikami dramatichnogo gurtka buli Skulskij Mikola Danilovich i Opoka Danilo Stepanovich yakij vigotovlyav dekoraciyi maski peruki j grimuvannya Bagato vistav stavili gurtivci sela ce Hmara v 5 diyah Oj ne hodi Gricyu Ciganka Aza Svatannya na Goncharivci Beztalanna Ukradene shastya Aktivnoyu uchasniceyu bula Kolos Ganna Josipivna yaka grala golovni zhinochi roli u vistavah Plidna pracya chitalni v s Mliniska vplivala na pozitivni zmini silskogo zhittya najgolovnishe sho lyudi stavili svidomishi rozumili hto voni i chiyi diti A zavdyaki zahodam na istorichnu tematiku voni mogli detalnishe zgadati i rozpovisti dityam onukam svoyu istoriyu minule Zacikavlennya viklikayut vimogi chitalni do chitachiv shodo yih povedinki z pozichenimi knizhkami tak zvanij Bibliotechnij pravilnik Napevno vin svoyeyi pravilnosti ne vtrativ i v nashi chasi Biblioteka ye vlasnistyu chitalni Prosvita v s Mliniska i ye yiyi mayetkom zalozhenim dlya poshirennya zagalnoyi osviti i znan yiyi chleniv Koristuvannya bibliotekoyu ye bezplatne i dostupne dlya vsih yiyi chleniv Zaviduye bibliotekoyu bibliotekar yakij vidpovidaye za vedennya yiyi sprav Za znishennya j ushkodzhennya knizhok i inshogo majna bibliotechnogo styaguyetsya z provinnika vartist shkodi Biblioteka vidchinena v kozhnu nedilyu i svyato z 2 yi do 3 yi godini popoludnyu i v kozhnij chetver vid 7 yi do 8 yi godini vechora Vizichalnik po prochitannyu knizhki maye zvernuti yiyi biblioteci a ne vilno jomu peredavati yiyi komus inshomu Na odin raz vizichayetsya najbilshe dvi knizhki Knizhki ne mozhna trimati dovshe yak 14 dniv i po vplivi chasu treba negajno zvernuti yiyi biblioteci Hto hoche zatrimati na dovshij chas musit ce zrobiti v porozuminni z bibliotekarem Do bibliotechnogo majna nalezhat takozh usi chitalni chasopisi za yaki takozh vidpovidaye bibliotekar Koristuvatisya chasopisom mozhna lishe v chitalni pozichati dodomu yak rivno zh viprositi yih z chitalni zaboroneno Mliniska na avstrijskij mapi fon Miga XVIII st Vidno nevidomu budovu oboronnogo tipu obkladenu chastokolom ta ogorodzhena rovami Mozhlivo zamok abo oboronnij filvarok 11 Hto stalo i vperto porushaye ci pravila bude pozbavlenij koristuvatisya z biblioteki Chitalnya v seli Mliniska vidigrala veliku rol u vidrodzhenni ta poshirenni ukrayinskih zvichayiv Do 1947 roku biblioteka bula pri klubnoyu a z 1952 r stala silskoyu i yiyi bibliotekarem bula Kostiv Ganna Ivanivna yaka pracyuvala do oseni 1957 r Z 1957 r biblioteku prijnyala Oleskiv Adelya Josipivna Vona ne tilki pracyuvala z chitachami a j zaohochuvala yih organizuvati rizni teatralni dijstva z ditmi sela Dovgij chas pracyuvala na bibliotechnij nivi Yuhman Galina Romanivna do kvitnya 2006 roku yaka viddavala vsi svoyi znannya ta uvagu chitacham Z kvitnya 2006 roku biblioteku ocholyuye Andrusishin Oksana PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u seli funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 460383 roztashovana u primishenni shkoli Rezultati zareyestrovano 526 viborciv yavka 46 96 najbilshe golosiv viddano za Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina i Golos po 16 19 za Slugu narodu 15 38 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Andrij Kit samovisuvannya 34 82 za Andriya Gergerta Vseukrayinske ob yednannya Svoboda 27 53 za Olega Kanivcya Gromadyanska poziciya 10 53 Vidomi lyudiKapral Miron Mikolajovich doktor istorichnih nauk kerivnik Lvivskogo viddilennya Institutu ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva imeni M S Grushevskogo NAN Ukrayini profesor Lvivskogo nacionalnogo universitetu im I Franka Kravec Mariya Vasilivna deputat Verhovnoyi Radi URSR 10 11 go sklikannya Primitki Arhiv originalu za 9 veresnya 2016 Procitovano 8 lyutogo 2016 Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona s 167 Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 252 s viramaya5 blogspot com Arhiv originalu za 16 veresnya 2016 Procitovano 2 serpnya 2016 Arhiv originalu za 26 grudnya 2016 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2021 Procitovano 20 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 20 kvitnya 2020 PosilannyaPogoda v seli Mliniska 21 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi