Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (вересень 2022) |
Буя́нів — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. До районного центру — Стрия 48 км, до м. Калуш — 25 км. Населення становить 419 осіб.
село Буянів | |
---|---|
Весняна панорама села | |
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Стрийський район |
Рада | Журавненська селищна громада |
Основні дані | |
Перша згадка | 1578 року |
Населення | 419 осіб |
Площа | 1,21 км² |
Густота населення | 346,28 осіб/км² |
Поштовий індекс | 81792 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°12′17″ пн. ш. 24°17′45″ сх. д. / 49.20472° пн. ш. 24.29583° сх. д.Координати: 49°12′17″ пн. ш. 24°17′45″ сх. д. / 49.20472° пн. ш. 24.29583° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 276 м |
Водойми | річка Черн |
Відстань до обласного центру | 90 км |
Відстань до районного центру | 48 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 81785, Львівська обл., Стрийський р-н, смт Журавно, пл. С.Бандери 2. |
Карта | |
Буянів | |
Буянів | |
Мапа | |
Буянів у Вікісховищі |
У селі є церква Різдва Христового XIX ст., 2 пам'ятники, базова (неповна) середня школа, Будинок культури (глядацький зал на 120 місць), бібліотека, магазин, фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП).Село газифіковане у 2008 році, телефонізоване (у 2014 році, телефони є тільки в школі та медпункті). Жителі села були учасниками національно-визвольних змагань 1918—1920 років, воювали на фронтах Другої світової війни, брали участь у збройній боротьбі проти радянських та німецьких окупантів
Географія
Буянів знаходиться на сході району за 2.5 км від траси Т 1419. Отож, має регулярне транспортне сполучення із районним та обласним центрами. У геологічному відношенні село розташоване у межах Передкарпатського передового прогину. Буянів лежить у межах зони поширення помірно континентального клімату.
Клімат Буянова | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −0,8 | 0,7 | 5,8 | 13,2 | 19,1 | 22,1 | 23,6 | 23,1 | 18,8 | 13,2 | 6,0 | 1,1 | 12,2 |
Середня температура, °C | −3,6 | −2 | 2,3 | 8,5 | 13,8 | 16,8 | 18,2 | 17,7 | 13,8 | 8,6 | 3,0 | −1,3 | 8,0 |
Середній мінімум, °C | −6,4 | −4,6 | −1,2 | 3,9 | 8,6 | 11,6 | 12,9 | 12,3 | 8,8 | 4,1 | 0,1 | −3,7 | 3,9 |
Норма опадів, мм | 36 | 35 | 39 | 51 | 79 | 95 | 95 | 75 | 56 | 44 | 42 | 48 | 695 |
Джерело: [1] |
Рельєф пересічений балками, висотні позначки території коливаються у межах 250—270 м над рівнем моря. На території населеного пункту поширені широколисто-сосновими лісами, де ростуть сосна, ялина, дуб, граб і бук.
Фауна
Серед тварин трапляються, козулі, лисиця, польова миша, кріт, їжак, водяна і ставкова нічниці, вуж звичайний, трав'яна, озерна і ставкова жаби, а ще повно кабанів, зайців, ласок і тхорів. В річці Черн водиться пічкур, в'юн, раки.
Серед птахів у Буянові найпоширенішими є: ластівка сільська, ластівка міська, хатній горобець, лелека білий, сова сіра, зозуля, дятел, сойка, шпак, зяблик, різні види синиць, куріпка сіра, мухоловка строката, дрозди, вільшанка. У навколишніх лісах поселяються костогриз, жайворонок лісовий, яструб, звичайний боривітер, крук, сіра ворона, шпак, соловейко. Влітку звичайна перепілка, сич хатній, одуд, галка, жайворонок польовий. Восени і взимку світ птахів Буянова складають: сіра ворона, грак, сорока, щиглик, вівсянка звичайна, снігур, золотомушка жовточуба.
Історія
Раніше село називалося Буянова.
Перша документальна згадка про село датується 1578 роком. В податковому реєстрі Жидачівської землі записано, що в селі Боянова було 2 дворища землі і священник.
В «Шляхетський шлях роду Собеських» згадується про Буянів:
Відомо, що Буянів належав до Собеських i що тут бував Ян Собеський.
ŚLADY KROLA JANA III W KRAJU NASZYM
BUJANÓW (Bujanie), wieś w pow. żydaczowskim. Jan Sobieski, "mając osobliwy wzgląd na zasługi cum di. spendio f'ortunarum (Z nakładem majątku) JMCP. Mikołaja Orlika, tak św.pamięci niegdy rodzicom moim, jako i mnie samemu od lat wielu, w trudnych Rzpltej okazyach, z odwagą zdrowia swego nieraz wyświadczone", potwierdził jemu i małżonce jego w r. 1671 dożywocie, zapisane mu na wsi Bujanie w województwie ruskiem, w ziemi lwowskiej, przez Teofilę Sobieską, matkę swoję. (Klucz. Pisma, t. I c L s. 637)..
Мати короля Яна Собеського Теофіля, в 1660 році надала за заслуги село Буянів Миколі Орлику та його дружині довічно.
Революція 1848 року призвела до скасування кріпосного права та проведення земельної реформи. На честь цієї події у селі було споруджено пам'ятник.
За часів Польської республіки (1918–1939 рр.) село становило окрему гміну у складі Жидачівського повіту Станиславівського воєводства. У зв'язку з [pl]1 серпня 1934 року воно було включене до складу гміни Журавно, того ж повіту і воєводства.
Як і вся Західна Україна, у 1939 році село увійшло до складу УРСР, пробувши у її складі до 10 липня 1941 року, коли село було зайняте німецькими військами. У 1941 році до села ввійшли німецькі війська.
У 2012 році відбулось освячення «Хреста Заслуги» — монумента жителям села, що боролись у складі ОУН-УПА.
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460405, розташована у приміщенні школи.
- Результати
- зареєстровано 227 виборців, явка 79,30 %, найбільше голосів віддано за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 22,78 %, за «Слугу народу» — 20,00 %, за «Голос» — 17,22 %. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 26,11 %, за Мар'яна Калина (Народний рух України) — 21,67 %, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 18,33 %.
Населення
За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 416 осіб.
Церква
Вперше про парафію села Буянова йдеться в протоколі візитації парафії в 1732 році про церкву Різдва Пресвятої Богородиці, що була збудована в давні часи. Зараз на її місці існує дерев'яна церква Різдва Христового 1834 [ 15 липня 2014 у Wayback Machine.] року. У 1884 році добудували бабинець, над яким знаходяться хори і помалював місцевий маляр Роман Михайлович.
Хор НД села Буянів. Хор заснований в 1923 р. місцевим жителем Василем Чмеликом, який свого часу закінчив дяківсько-регентську школу у Львові і був добрим скрипалем.
Відомі люди
- Кремінь Йосип Васильович (* 1932) — український дисидент.
Пам'ятки
- Могила Січових стрільців
- Пам'ятний знак на честь скасування панщини.
- Пам'ятник коляді 1930-го року.
- Пам'ятник односельцям, які загинули під час Другої світової війни.
- Пам'ятник односельцям, які боролись за незалежність України у складі ОУН/УПА.
Галерея
- Монумент жителям села що боролись у складі ОУН-УПА
- Таблиці
- Могила січових стрільців
- Пам'ятник полеглим у другій світові війні
- Монумент на честь скасування панщини 1848
- Таблиці
- Пам'ятник коляді 1930 року
- Коляда 30 року і В.Чмелик
- Церква Різдва Христового 1834
Примітки
- Відновлено 25 лютого 1990 року на місці, де вона існувала до руйнування радянською владою.
Джерела
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- . Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 2 липня 2014.
- Різдва Христового [ 15 липня 2014 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 4 липня 2014.
- Василь Лаба Історія села Буянів… С. 14-15.
- P Kuśmierczyk, J, Kuśmierczyk, R Słowikowski ., 2010, с. 110.
- L.Tatomir, 1883, с. 32-33.
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu żydaczowskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie. [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- . Боевые действия Красной армии в ВОВ. Архів оригіналу за 16 серпня 2013. Процитовано 29 серпня 2013. (рос.)
- . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 12 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 12 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 4 липня 2014.
- Бурбан М., 1999, с. 86.
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 2 липня 2014.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|3=
()
Література
- Василь Лаба. Історія села Буянів від давніх часів до 1939 року. — Львів, 2020. — 60 с.
- Михайлович Василь. Червона віхола. — Львів : «Тріада плюс», 2008. — 256 с. — 120 прим. — .
- Przemysław Kuśmierczyk, Jakub, Kuśmierczyk, Robert Słowikowski. NA SZLACHECKIM SZLAKU RODU SOBIESKICH. — Rybczewice : « Gmina », 2010. — 1000 прим. — .
- L. Tatomir. Ślady króla Jana III w kraju naszym. — We Lwowie : « Nakładem Towarzystwa Pedagogicznego. Z I. Zwiezkowej Drukarni», 1883. — 112 с.
- Михайло Бурбан. Хорове виконавство Львівщини. Хори. Диригенти. — Львів : « », 1999. — 279 с. — .
Посилання
- Галарея на Flickr [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2022 Buya niv selo v Ukrayini u Strijskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Do rajonnogo centru Striya 48 km do m Kalush 25 km Naselennya stanovit 419 osib selo BuyanivVesnyana panorama selaVesnyana panorama selaKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Strijskij rajonRada Zhuravnenska selishna gromadaOsnovni daniPersha zgadka 1578 rokuNaselennya 419 osibPlosha 1 21 km Gustota naselennya 346 28 osib km Poshtovij indeks 81792Geografichni daniGeografichni koordinati 49 12 17 pn sh 24 17 45 sh d 49 20472 pn sh 24 29583 sh d 49 20472 24 29583 Koordinati 49 12 17 pn sh 24 17 45 sh d 49 20472 pn sh 24 29583 sh d 49 20472 24 29583Serednya visota nad rivnem morya 276 mVodojmi richka ChernVidstan do oblasnogo centru 90 kmVidstan do rajonnogo centru 48 kmMisceva vladaAdresa radi 81785 Lvivska obl Strijskij r n smt Zhuravno pl S Banderi 2 KartaBuyanivBuyanivMapa Buyaniv u Vikishovishi U seli ye cerkva Rizdva Hristovogo XIX st 2 pam yatniki bazova nepovna serednya shkola Budinok kulturi glyadackij zal na 120 misc biblioteka magazin feldshersko akusherskij punkt FAP Selo gazifikovane u 2008 roci telefonizovane u 2014 roci telefoni ye tilki v shkoli ta medpunkti Zhiteli sela buli uchasnikami nacionalno vizvolnih zmagan 1918 1920 rokiv voyuvali na frontah Drugoyi svitovoyi vijni brali uchast u zbrojnij borotbi proti radyanskih ta nimeckih okupantivGeografiyaBuyaniv znahoditsya na shodi rajonu za 2 5 km vid trasi T 1419 Otozh maye regulyarne transportne spoluchennya iz rajonnim ta oblasnim centrami U geologichnomu vidnoshenni selo roztashovane u mezhah Peredkarpatskogo peredovogo proginu Buyaniv lezhit u mezhah zoni poshirennya pomirno kontinentalnogo klimatu Klimat BuyanovaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednij maksimum C 0 8 0 7 5 8 13 2 19 1 22 1 23 6 23 1 18 8 13 2 6 0 1 1 12 2Serednya temperatura C 3 6 2 2 3 8 5 13 8 16 8 18 2 17 7 13 8 8 6 3 0 1 3 8 0Serednij minimum C 6 4 4 6 1 2 3 9 8 6 11 6 12 9 12 3 8 8 4 1 0 1 3 7 3 9Norma opadiv mm 36 35 39 51 79 95 95 75 56 44 42 48 695Dzherelo 1 Relyef peresichenij balkami visotni poznachki teritoriyi kolivayutsya u mezhah 250 270 m nad rivnem morya Na teritoriyi naselenogo punktu poshireni shirokolisto sosnovimi lisami de rostut sosna yalina dub grab i buk Fauna Sered tvarin traplyayutsya kozuli lisicya polova misha krit yizhak vodyana i stavkova nichnici vuzh zvichajnij trav yana ozerna i stavkova zhabi a she povno kabaniv zajciv lasok i thoriv V richci Chern voditsya pichkur v yun raki Sered ptahiv u Buyanovi najposhirenishimi ye lastivka silska lastivka miska hatnij gorobec leleka bilij sova sira zozulya dyatel sojka shpak zyablik rizni vidi sinic kuripka sira muholovka strokata drozdi vilshanka U navkolishnih lisah poselyayutsya kostogriz zhajvoronok lisovij yastrub zvichajnij boriviter kruk sira vorona shpak solovejko Vlitku zvichajna perepilka sich hatnij odud galka zhajvoronok polovij Voseni i vzimku svit ptahiv Buyanova skladayut sira vorona grak soroka shiglik vivsyanka zvichajna snigur zolotomushka zhovtochuba IstoriyaRanishe selo nazivalosya Buyanova Persha dokumentalna zgadka pro selo datuyetsya 1578 rokom V podatkovomu reyestri Zhidachivskoyi zemli zapisano sho v seli Boyanova bulo 2 dvorisha zemli i svyashennik V Shlyahetskij shlyah rodu Sobeskih zgaduyetsya pro Buyaniv Vidomo sho Buyaniv nalezhav do Sobeskih i sho tut buvav Yan Sobeskij SLADY KROLA JANA III W KRAJU NASZYM BUJANoW Bujanie wies w pow zydaczowskim Jan Sobieski majac osobliwy wzglad na zaslugi cum di spendio f ortunarum Z nakladem majatku JMCP Mikolaja Orlika tak sw pamieci niegdy rodzicom moim jako i mnie samemu od lat wielu w trudnych Rzpltej okazyach z odwaga zdrowia swego nieraz wyswiadczone potwierdzil jemu i malzonce jego w r 1671 dozywocie zapisane mu na wsi Bujanie w wojewodztwie ruskiem w ziemi lwowskiej przez Teofile Sobieska matke swoje Klucz Pisma t I c L s 637 Mati korolya Yana Sobeskogo Teofilya v 1660 roci nadala za zaslugi selo Buyaniv Mikoli Orliku ta jogo druzhini dovichno Revolyuciya 1848 roku prizvela do skasuvannya kriposnogo prava ta provedennya zemelnoyi reformi Na chest ciyeyi podiyi u seli bulo sporudzheno pam yatnik Za chasiv Polskoyi respubliki 1918 1939 rr selo stanovilo okremu gminu u skladi Zhidachivskogo povitu Stanislavivskogo voyevodstva U zv yazku z pl 1 serpnya 1934 roku vono bulo vklyuchene do skladu gmini Zhuravno togo zh povitu i voyevodstva Yak i vsya Zahidna Ukrayina u 1939 roci selo uvijshlo do skladu URSR probuvshi u yiyi skladi do 10 lipnya 1941 roku koli selo bulo zajnyate nimeckimi vijskami U 1941 roci do sela vvijshli nimecki vijska U 2012 roci vidbulos osvyachennya Hresta Zaslugi monumenta zhitelyam sela sho borolis u skladi OUN UPA PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u seli funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 460405 roztashovana u primishenni shkoli Rezultatizareyestrovano 227 viborciv yavka 79 30 najbilshe golosiv viddano za Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 22 78 za Slugu narodu 20 00 za Golos 17 22 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Andrij Kit samovisuvannya 26 11 za Mar yana Kalina Narodnij ruh Ukrayini 21 67 za Andriya Gergerta Vseukrayinske ob yednannya Svoboda 18 33 NaselennyaZa danimi perepisu naselennya 2001 roku u seli prozhivali 416 osib CerkvaVpershe pro parafiyu sela Buyanova jdetsya v protokoli vizitaciyi parafiyi v 1732 roci pro cerkvu Rizdva Presvyatoyi Bogorodici sho bula zbudovana v davni chasi Zaraz na yiyi misci isnuye derev yana cerkva Rizdva Hristovogo 1834 15 lipnya 2014 u Wayback Machine roku U 1884 roci dobuduvali babinec nad yakim znahodyatsya hori i pomalyuvav miscevij malyar Roman Mihajlovich Hor ND sela Buyaniv Hor zasnovanij v 1923 r miscevim zhitelem Vasilem Chmelikom yakij svogo chasu zakinchiv dyakivsko regentsku shkolu u Lvovi i buv dobrim skripalem Vidomi lyudiKremin Josip Vasilovich 1932 ukrayinskij disident Pam yatkiMogila Sichovih strilciv Pam yatnij znak na chest skasuvannya panshini Pam yatnik kolyadi 1930 go roku Pam yatnik odnoselcyam yaki zaginuli pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Pam yatnik odnoselcyam yaki borolis za nezalezhnist Ukrayini u skladi OUN UPA GalereyaMonument zhitelyam sela sho borolis u skladi OUN UPA Tablici Mogila sichovih strilciv Pam yatnik poleglim u drugij svitovi vijni Monument na chest skasuvannya panshini 1848 Tablici Pam yatnik kolyadi 1930 roku Kolyada 30 roku i V Chmelik Cerkva Rizdva Hristovogo 1834PrimitkiVidnovleno 25 lyutogo 1990 roku na misci de vona isnuvala do rujnuvannya radyanskoyu vladoyu Dzherela Arhiv originalu za 9 veresnya 2016 Procitovano 8 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 3 veresnya 2017 Procitovano 2 lipnya 2014 Rizdva Hristovogo 15 lipnya 2014 u Wayback Machine Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 4 lipnya 2014 Vasil Laba Istoriya sela Buyaniv S 14 15 P Kusmierczyk J Kusmierczyk R Slowikowski 2010 s 110 L Tatomir 1883 s 32 33 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 26 lipca 1934 r o podziale powiatu zydaczowskiego w wojewodztwie stanislawowskiem na gminy wiejskie 6 bereznya 2016 u Wayback Machine pol Boevye dejstviya Krasnoj armii v VOV Arhiv originalu za 16 serpnya 2013 Procitovano 29 serpnya 2013 ros Arhiv originalu za 22 kvitnya 2021 Procitovano 12 travnya 2020 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 12 travnya 2020 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 4 lipnya 2014 Burban M 1999 s 86 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 2 lipnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 3 dovidka LiteraturaVasil Laba Istoriya sela Buyaniv vid davnih chasiv do 1939 roku Lviv 2020 60 s Mihajlovich Vasil Chervona vihola Lviv Triada plyus 2008 256 s 120 prim ISBN 978 966 486 026 7 Przemyslaw Kusmierczyk Jakub Kusmierczyk Robert Slowikowski NA SZLACHECKIM SZLAKU RODU SOBIESKICH Rybczewice Gmina 2010 1000 prim ISBN 978 83 932402 1 0 L Tatomir Slady krola Jana III w kraju naszym We Lwowie Nakladem Towarzystwa Pedagogicznego Z I Zwiezkowej Drukarni 1883 112 s Mihajlo Burban Horove vikonavstvo Lvivshini Hori Dirigenti Lviv 1999 279 s ISBN 966 7444 28 7 PosilannyaGalareya na Flickr 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine