Надітичі

Ця стаття про село. Про заказник див. Надітичі (заказник).

Наді́тичі — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 478 осіб. Орган місцевого самоврядування — Розвадівська сільська рада.

село Надітичі
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Стрийський район
Громада	Розвадівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA46100170060067089
Облікова картка	с. Надітичі
Основні дані
Засноване	1490
Населення	478
Площа	0,492 км²
Густота населення	1014,23 осіб/км²
Поштовий індекс	81640
Телефонний код	+380 3241
Географічні дані
Географічні координати	49°28′21″ пн. ш. 23°58′15″ сх. д. / 49.47250° пн. ш. 23.97083° сх. д. / 49.47250; 23.97083Координати: 49°28′21″ пн. ш. 23°58′15″ сх. д. / 49.47250° пн. ш. 23.97083° сх. д. / 49.47250; 23.97083
Середня висота над рівнем моря	253 м
Водойми	річки: Бридниця, Дністер
Місцева влада
Адреса ради	81640, Львівська обл., Миколаївський р-н, с. Пісочна
Карта
Надітичі
Надітичі
Мапа
Надітичі у Вікісховищі

Історія

Село розташоване на березі Дністра при впадінні в нього річки Бридниці. Одна з ранніх писемних згадок про село відноситься до 1412 року. Про село згадував польський хроніст Ян Длугош, описуючи переїзд короля Ягайла через Руські землі.

У 1498 та в 1512 р. село одержувало звільнення від королівської канцелярії від сплати податків строком на 6 років. Звільнення видавалось внаслідок величезних спустошень, вчинених тут татарськими ордами.

1578 року власником села був львівський патрицій, багатий купець Костянтин Корнякт. За походженням він був грек з о. Крит, але активно підтримував Ставропігійське братство у Львові. 13 лютого 1695 року в Надітичах та навколишніх землях кочували при переправі через Дністер відступаюча з-під Львова татарська орда. Її загони палили навколишні села.

1705 року знову було пограбоване село королівським польським військом. У селі було озеро Журавенець. Можливо, що назва його походила від журавлів — рідкісних зараз представників нашого пташиного світу. Населення села було виключно українським. 1851 року в Надітичах була заснована парафіяльна школа — дяківка.

1880 року село належало до Жидачівського повіту, тут проживали 424 особи. Весь сільський ліс (457 моргів) належав графу Скарбеку, йому ж належали 557 моргів сільськогосподарських угідь, селянам же належали 918 моргів. У селі працювала каса взаємодопомоги.

15 вересня 1939 року населення села майже добу чинило збройний опір решткам розбитої польської армії. Село було переважно спалене (залишилося 20 будинків з 200), а населення піддане жорстоким катуванням, серед убитих поляками — парох і директор школи.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	499	100%

Відомі люди

• Більський Василь Романович (1974—2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Матла Омелян Антонович (1906 — ?) — діяч ОУН.
• Мельничин Микола Григорович — хорунжий УПА, заступник командира сотні в ТВ-14 «Асфальт», кур'єр ЗЧ ОУН. Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги 1-го кл.
• Юрій Мельничин (1908—1988) — український церковний діяч, ієромонах-василіянин, душпастир на Холмщині та в Аргентині, педагог.
• Панчак Василь — сотник УГА, персональний референт Державного секретаріату військових справ.

Пам'ятки

Надітичі — ботанічний заказник місцевого значення.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 10 лютого 2016.
2. Картка громади - Розвадівська територіальна громада. rozvadivotg.gov.ua. Процитовано 24 червня 2024.
3. Надітичі // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 857. (пол.)
4. . Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 20 квітня 2020.
5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
6. . Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 27 серпня 2017.

Посилання

• ^{[недоступне посилання]}
• Облікова картка с. Надітичі на сайті ВРУ
• Історія села Надітичі