Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Михайло Забейда-Сумицький (14 червня 1900, с. Несцеровичі, Волковиський район Гродненської області, Білорусь — 21 грудня 1981, Прага) і — білоруський співак, педагог.
| Михась Забейда-Сумицький | |
|---|---|
| біл. Міхась Іванавіч Забэйда-Суміцкі біл. тарашк. Міхась Забэйда-Суміцкі | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 14 червня 1900 |
| Місце народження | d, Слонімський повіт, Гродненська губернія, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія |
| Дата смерті | 21 грудня 1981 (81 рік) |
| Місце смерті | Прага, Чехословаччина |
| Поховання | Ольшанський цвинтар |
| Професії | оперний співак |
| Освіта | d |
| Співацький голос | тенор |
| Інструменти | вокал[d] |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Народився співак 14 червня 1900 року, сам розповідав, в одному з трьох сіл — Шейпичі (нині Пружанський район), Падароськ або Несцеровичі (нині Волковиський район).
Подвійне прізвище (взяв уже у зрілому віці) у нього від батька — Івана (Яна) Андрійовича Забейди із села Несцеровичі, і матері — Олександри Феліксівни Сумицької із села Шейпичі. Дітей в сім'ї було семеро, але вижив тільки Михайло, брат Володя помер від туберкульозу в 22 роки. Коли Михайло мав півтора року, помер його батько. За розповідями селян, Іван Андрійович добре співав.
Років з 8-9 Михайло почав працювати в панському маєтку. Закінчив Зельзінську однокласну школу, потім двокласне церковно-приходське училище в Головчицях, яке закінчив у 1914 році.
Того ж 1914 року вступає до Молодечненської вчительської семінарії. Через рік, коли наближався фронт Першої світової війни, семінарія евакуювалася до Смоленська, куди переїхав також Михайло Забейда. Закінчив семінарію в 1918 році і поїхав працювати в Сибір, куди евакуювали матір.
Сибір, Маньчжурія
1918–1920 рр. — робота вчителем у селі Усть-Калманське поблизу Барнаула. Створював хори та драматичні гуртки.
У 1920 році через війну Забейда-Сумицький опинився в Харбіні, на станції Вейшахе Китайської східної залізниці, потім — у Вейшахе. У Харбіні він почав вчитися музиці. Його вчителькою була Ю. К. Плотницька, колишня співробітниця Шаляпіна, хороша артистка і педагог. У 1929 році успішно закінчив юридичний факультет Харбінського російського університету. Однак жити без співу не зміг і замість пропонованого місця в асистентурі став солістом Харбинської опери. У цей час вже мав досвід і співу в дитячих хорах, і самостійного оволодіння музичними інструментами (скрипка, гітара, мандоліна, балалайка, губна гармошка). Дебютував в ролі Ленського в опері «Євгеній Онєгін» Петра Чайковського. За три роки, відданих Харбинській опері, він виконав 15 партій: Фауста у «Фаусті» Ш. Гуно, Альфреда у «Травіаті», Герцога в «Ріголетто», Володимира в «Князі Ігорі» О. Бородіна та інших, — а всього підготував п'ятнадцять партій, причому незмінно співав мовою оригіналу. При цьому ще працював у школі. Критика добре прийняла молодого співака, він повірив у себе, захотів удосконалити свої здібності і поїхав до Мілана.
Італія
У 1932 році, отримавши візу, переїхав до Італії. Навчався у маестро Фернандо Карпі, який раніше конкурував з Карузо та іншими відомими співаками. Тут Михайло Забейда-Сумицький вперше почув Ф. Шаляпіна, познайомився з Леонідом Собіновим. Успішно виступав у Міланській опери, співав 16 мовами. Концертує в Міланській консерваторії, гастролює по Італії, виконує тенорові партії в операх «Травіата», «Ріголетто», «Севільський цирульник» на сцені «Ла Скала». Йому пророкували велике артистичне майбутнє.
Польща
Але в цей час співак отримав з Шейпичів звістку, що його мати, з якою він не бачився 16 років, сильно хворіє і хоче його бачити. Так у 1935-му Михайло Іванович переїжджає до Західної Білорусі. Протягом 1935-1936 років М. Забейда-Сумицький виступає в білоруських містах (Ружани, Білосток, Барановичі, Брест, Гродно), по всій Польщі (Варшава, Познань) і далі, ширше — Литва, Латвія, Чехословаччина. Його перший концерт з нагоди приїзду на батьківщину стався в Ружанах, близьких із Шейпичами, рідним селом співака. У концерті серед класичних творів прозвучала і білоруська колискова, яку колись співала його мати.
На 1935–1936 роки уклав контракт з Познаньским оперним театром. Там співав все польською. Розширив свій репертуар новими операми: «Викрадення із Сералю» В. Моцарта, «Юлій Цезар» Г. Ф. Гендля, «Борис Годунов» М. П. Мусоргського та ін. Хоча протягом сезону він блищав у головних партіях опер «Галька» С. Монюшка, «Євгеній Онєгін» П. І. Чайковського та інших, стосунки директора опери з Михайлом Івановичем були не найкращі. Конфлікт виник на ґрунті національного питання: Михайло Забейда-Сумицький ніяк не хотів називати себе великим польським співаком, визнаючи тільки одне право — називатися білоруським. На його ролі частіше стали ставити поляків. З цієї причини на другий рік співак від подальшої співпраці з театром відмовився і переїхав до Варшави.
У 1936 році презентації класичного білоруського репертуару відбулися в культурній столиці краю — Вільнюсі — на запрошення Григорія Ширми. Тут Забейда-Сумицький познайомився з Максимом Танком. Спільні концерти М. Забейди і хору Г. Ширми відбулися: перший — в рамках вечора білоруської поезії та пісні 15 березня, другий — на святі «Дня білоруського культури» 13 грудня. «Віленські гастролі» Забейди пройщли і в 1937 році.
З 1937 працював солістом на Варшавському радіо. Займався активною концертною діяльністю, гастролював містами Польщі (в тому числі Західною Білоруссю), Латвії, Естонії. Крім класичного репертуару, М. Забейда-Сумицький обов'язково включав у кожен свій виступ народні пісні та вокальні твори білоруських композиторів. Польське радіо не хотіло пропускати білоруські пісні саме як білоруські, вони могли звучати тільки під назвою «поліські», «регіональні», «народні». Цензурування репертуару видатного співака не раз призводило до викреслювання з концертних програм «Лявоніхи», «Молодого дубочка» та інших, часто не залишаючи жодної білоруської пісні.
1938 рік став дуже плідним на численні радіоконцерти, гастрольні тури (Барановичі, Білосток, Брест, Гродно, Вільнюс, Ліда, Кам'янець, Соснівка). Білоруська частина концертів складалася з романсів і пісень Монюшко, Туренкова, Чуркіна, Аладова, Галковського, Гречанинова, Казури. Радіовиступи Забейди-Сумицького транслювалися в Парижі, Празі, Нью-Йорку , Лондоні та інших містах.
Саме в цей період співакові вдалося налагодити в польському відділенні фірми «Odeon» запис першої з ряду грамплатівок з обробками білоруських народних пісень «Молодий дубочок», «Чому ж мені не співати», «Летить сорока», «Кінь біжить, земля дрижить», «Щука, риба в морі», «Ой, рано-рано кури заспівали», «Горобина-рябиночка», «Як померла матінка», «Ой, у лісі, лісі», «Лявониха». Однак вже з кінця 1938 року його національно-просвітницька діяльність дедалі більше обмежувалася польською владою. У грудні був заборонений концерт співака у Вільнюсі. Виступ вдалося організувати в університетській «Залі Снядецьких» тільки за допомогою Білоруського студентського союзу Університету імені Стефана Баторія, який використовував право «екстериторіальності» вільнюського університету. Напередодні Другої світової війни концертна діяльність М. Забейди-Сумицького на території польської держави припинилася.
У 1939 планувалося турне співака по Європі і Америці, але завадив початок військових дій, які почалися з бомбардувань в першу чергу Варшави. Під час бомбардувань гітлерівцями Варшави Михайло Забейда був контужений. Двоюрідний брат співака Йосип Урбанович з одним зі своїх товаришів пробрався через оточення і намагався вивести Забейду-Сумицького з Варшави, але той був настільки хворий, що не зміг йти з ними. Там він прожив до травня 1940 року.
Навесні, отримавши запрошення від Народного театру з Праги, переїхав туди.
Чехія
З травня 1940 року і до кінця життя рідним містом для нього волею долі стала Прага. М. Забейду-Сумицького запрошують на постійну роботу в Національний театр. 12 жовтня 1940 року відбувся перший концерт білоруського співака в Празі. Він змушений був виступати, не маючи засобів до життя. Пізніше ще викладав спів у музичній академії.
А репертуар М. Забейди-Сумицького на той час вже становила і світова класика (Моцарт, Шуберт, Бетховен, Чайковський, Монюшко), і твори чеських композиторів (Дворжак, Новак, Сметана), і своїх співвітчизників (Микола Аладов, Костянтин Галковський, Григорій Пукст, Олексій Туранков, Микола Чуркін), і білоруський та український фольклор. Він співав 16 мовами, а протягом одного концерту нерідко виконував пісні десятьма мовами, причому ніколи не дозволяв собі заглядати в тексти.
Але Берлін дивився на торжество М. Забейди інакше. Співакові запропонували як білорусові очолити білоруські радіопередачі з Берліна на Радянський Союз (тоді Німеччина вже розпочала війну з СРСР). Михайло Іванович відмовився.
У 1944 останній під час війни концерт був у Вільнюсі в Міському театрі. Після повернення до Праги був викликаний у гестапо за доносом, що Михайло Іванович — більшовицький агент. Навіть видали розпорядження виселити співака з Праги як небажану особу. Але здоров'я співака сильно погіршилося, за допомогою лікарів він потрапив до лікарні, хоча гестапівці забрали його і звідти. Сидів в Пічковому палаці — «гнізді гестапо», в Панкрацькій в'язниці, врешті-решт опинився в Бенешеві. Звинувачувався в тому, що співав російські та білоруські твори. Був звільнений звідти у 1945 з приходом Червоної армії. І відразу ж МДБ відкрило на нього політичну справу, звинувачуючи у співпраці з фашистами. Звинувачення було офіційно скасовано лише в 1950 році.
Після війни уславлений майстер сцени залишається жити в Чехословаччині, виступає з концертами, записується у студіях, займається викладацькою діяльністю.
Останні роки життя
Тільки один раз, під час хрущовської відлиги в 1963, його запросили до БРСР. Його опікуни дбали, щоб у касах практично не було квитків, і тоді в напівпорожні зали приводили солдат строкової служби. І все-таки це був просто фурор: концерту в Мінську, Гродно, Волковиську, Слонімі, Ліді, Барановичах, Вітебську, Могильові, Гомелі.
У жовтні 1965 митець їздив на Білосточчину на запрошення Головного правління Білоруського суспільно-культурного товариства (БСКТ) у Польщі з метою проведення концертів у білоруському середовищі. Співак приїхав зі своїм акомпаніатором чехом Зденеком Кожином. У концертному залі Варшавської філармонії з фахівцями «Польських награнь» і акомпанементом знаменитої Лодзінської капели мандоліністів під керівництвом Едуарда Цюкши записували грамплатівки білоруських народних пісень у виконанні Забейди на замовлення керівництва БСКТ.
Важко і довго хворів. У Празі його відвідували: Максим Танк, Янка Бриль, Володимир Короткевич, Олег Лойко, А. Гарадицький, Сергій Граховський. Він листувався з Янкою Брилем, Володимиром Короткевичем, Нілом Гілевичем. І весь час мріяв про Білорусь, хотів дожити віку на рідній землі. Не дозволили.
Помер у Празі 21 грудня 1981 року. Похований на празькому Ольшанському кладовищі поряд з Петром Кречевським і Василем Захарком — президентами Білоруської Народної Республіки. На могилі пам'ятник з написом чеською і білоруською мовами.
Свій багатий архів він разом з бібліотекою заповів Білорусі. Зараз кілька тисяч документів, пов'язаних з життям і творчістю Забейди, зберігаються в Білоруському державному архіві літератури і мистецтва. Велика колекція грампластинок і магнітофонних записів з піснями, романсами, аріями у виконанні Забейди-Сумицького білоруською, російською, чеською, українською, польською, німецькою, італійською, іспанською, фінською та англійською мовами зберігаються у фондах Білоруського державного архіву кінофотофонодокументів (БДАКФФД).
Пам'ять
На честь Забейди-Сумицького названа вулиця в Молодечно, де майбутній співак закінчив учительську семінарію.
Примітки
- .
- « , 4 лютого 2000 року, № 5 (250), стор. 5
Література
- Календарыюм // «Czasopis», № 12/2006
Посилання
- Забейда-Сумицький Михайло Іванович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 101.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlo Zabejda Sumickij 14 chervnya 1900 19000614 s Nescerovichi Volkoviskij rajon Grodnenskoyi oblasti Bilorus 21 grudnya 1981 Praga i biloruskij spivak pedagog Mihas Zabejda Sumickijbil Mihas Ivanavich Zabejda Sumicki bil tarashk Mihas Zabejda SumickiOsnovna informaciyaData narodzhennya14 chervnya 1900 1900 06 14 Misce narodzhennyad Slonimskij povit Grodnenska guberniya Litovske general gubernatorstvo Rosijska imperiyaData smerti21 grudnya 1981 1981 12 21 81 rik Misce smertiPraga ChehoslovachchinaPohovannyaOlshanskij cvintarProfesiyiopernij spivakOsvitadSpivackij golostenorInstrumentivokal d Fajli u VikishovishiBiografiyaMisce narodzhennya Zabejdi Sumickogo Selo Shejpichi Pruzhanskogo rajonu Narodivsya spivak 14 chervnya 1900 roku sam rozpovidav v odnomu z troh sil Shejpichi nini Pruzhanskij rajon Padarosk abo Nescerovichi nini Volkoviskij rajon Podvijne prizvishe vzyav uzhe u zrilomu vici u nogo vid batka Ivana Yana Andrijovicha Zabejdi iz sela Nescerovichi i materi Oleksandri Feliksivni Sumickoyi iz sela Shejpichi Ditej v sim yi bulo semero ale vizhiv tilki Mihajlo brat Volodya pomer vid tuberkulozu v 22 roki Koli Mihajlo mav pivtora roku pomer jogo batko Za rozpovidyami selyan Ivan Andrijovich dobre spivav Rokiv z 8 9 Mihajlo pochav pracyuvati v panskomu mayetku Zakinchiv Zelzinsku odnoklasnu shkolu potim dvoklasne cerkovno prihodske uchilishe v Golovchicyah yake zakinchiv u 1914 roci Togo zh 1914 roku vstupaye do Molodechnenskoyi vchitelskoyi seminariyi Cherez rik koli nablizhavsya front Pershoyi svitovoyi vijni seminariya evakuyuvalasya do Smolenska kudi pereyihav takozh Mihajlo Zabejda Zakinchiv seminariyu v 1918 roci i poyihav pracyuvati v Sibir kudi evakuyuvali matir Sibir Manchzhuriya 1918 1920 rr robota vchitelem u seli Ust Kalmanske poblizu Barnaula Stvoryuvav hori ta dramatichni gurtki U 1920 roci cherez vijnu Zabejda Sumickij opinivsya v Harbini na stanciyi Vejshahe Kitajskoyi shidnoyi zaliznici potim u Vejshahe U Harbini vin pochav vchitisya muzici Jogo vchitelkoyu bula Yu K Plotnicka kolishnya spivrobitnicya Shalyapina horosha artistka i pedagog U 1929 roci uspishno zakinchiv yuridichnij fakultet Harbinskogo rosijskogo universitetu Odnak zhiti bez spivu ne zmig i zamist proponovanogo miscya v asistenturi stav solistom Harbinskoyi operi U cej chas vzhe mav dosvid i spivu v dityachih horah i samostijnogo ovolodinnya muzichnimi instrumentami skripka gitara mandolina balalajka gubna garmoshka Debyutuvav v roli Lenskogo v operi Yevgenij Onyegin Petra Chajkovskogo Za tri roki viddanih Harbinskij operi vin vikonav 15 partij Fausta u Fausti Sh Guno Alfreda u Traviati Gercoga v Rigoletto Volodimira v Knyazi Igori O Borodina ta inshih a vsogo pidgotuvav p yatnadcyat partij prichomu nezminno spivav movoyu originalu Pri comu she pracyuvav u shkoli Kritika dobre prijnyala molodogo spivaka vin poviriv u sebe zahotiv udoskonaliti svoyi zdibnosti i poyihav do Milana Italiya U 1932 roci otrimavshi vizu pereyihav do Italiyi Navchavsya u maestro Fernando Karpi yakij ranishe konkuruvav z Karuzo ta inshimi vidomimi spivakami Tut Mihajlo Zabejda Sumickij vpershe pochuv F Shalyapina poznajomivsya z Leonidom Sobinovim Uspishno vistupav u Milanskij operi spivav 16 movami Koncertuye v Milanskij konservatoriyi gastrolyuye po Italiyi vikonuye tenorovi partiyi v operah Traviata Rigoletto Sevilskij cirulnik na sceni La Skala Jomu prorokuvali velike artistichne majbutnye Polsha Ale v cej chas spivak otrimav z Shejpichiv zvistku sho jogo mati z yakoyu vin ne bachivsya 16 rokiv silno hvoriye i hoche jogo bachiti Tak u 1935 mu Mihajlo Ivanovich pereyizhdzhaye do Zahidnoyi Bilorusi Protyagom 1935 1936 rokiv M Zabejda Sumickij vistupaye v biloruskih mistah Ruzhani Bilostok Baranovichi Brest Grodno po vsij Polshi Varshava Poznan i dali shirshe Litva Latviya Chehoslovachchina Jogo pershij koncert z nagodi priyizdu na batkivshinu stavsya v Ruzhanah blizkih iz Shejpichami ridnim selom spivaka U koncerti sered klasichnih tvoriv prozvuchala i biloruska koliskova yaku kolis spivala jogo mati Na 1935 1936 roki uklav kontrakt z Poznanskim opernim teatrom Tam spivav vse polskoyu Rozshiriv svij repertuar novimi operami Vikradennya iz Seralyu V Mocarta Yulij Cezar G F Gendlya Boris Godunov M P Musorgskogo ta in Hocha protyagom sezonu vin blishav u golovnih partiyah oper Galka S Monyushka Yevgenij Onyegin P I Chajkovskogo ta inshih stosunki direktora operi z Mihajlom Ivanovichem buli ne najkrashi Konflikt vinik na grunti nacionalnogo pitannya Mihajlo Zabejda Sumickij niyak ne hotiv nazivati sebe velikim polskim spivakom viznayuchi tilki odne pravo nazivatisya biloruskim Na jogo roli chastishe stali staviti polyakiv Z ciyeyi prichini na drugij rik spivak vid podalshoyi spivpraci z teatrom vidmovivsya i pereyihav do Varshavi U 1936 roci prezentaciyi klasichnogo biloruskogo repertuaru vidbulisya v kulturnij stolici krayu Vilnyusi na zaproshennya Grigoriya Shirmi Tut Zabejda Sumickij poznajomivsya z Maksimom Tankom Spilni koncerti M Zabejdi i horu G Shirmi vidbulisya pershij v ramkah vechora biloruskoyi poeziyi ta pisni 15 bereznya drugij na svyati Dnya biloruskogo kulturi 13 grudnya Vilenski gastroli Zabejdi projshli i v 1937 roci Z 1937 pracyuvav solistom na Varshavskomu radio Zajmavsya aktivnoyu koncertnoyu diyalnistyu gastrolyuvav mistami Polshi v tomu chisli Zahidnoyu Bilorussyu Latviyi Estoniyi Krim klasichnogo repertuaru M Zabejda Sumickij obov yazkovo vklyuchav u kozhen svij vistup narodni pisni ta vokalni tvori biloruskih kompozitoriv Polske radio ne hotilo propuskati biloruski pisni same yak biloruski voni mogli zvuchati tilki pid nazvoyu poliski regionalni narodni Cenzuruvannya repertuaru vidatnogo spivaka ne raz prizvodilo do vikreslyuvannya z koncertnih program Lyavonihi Molodogo dubochka ta inshih chasto ne zalishayuchi zhodnoyi biloruskoyi pisni 1938 rik stav duzhe plidnim na chislenni radiokoncerti gastrolni turi Baranovichi Bilostok Brest Grodno Vilnyus Lida Kam yanec Sosnivka Biloruska chastina koncertiv skladalasya z romansiv i pisen Monyushko Turenkova Churkina Aladova Galkovskogo Grechaninova Kazuri Radiovistupi Zabejdi Sumickogo translyuvalisya v Parizhi Prazi Nyu Jorku Londoni ta inshih mistah Same v cej period spivakovi vdalosya nalagoditi v polskomu viddilenni firmi Odeon zapis pershoyi z ryadu gramplativok z obrobkami biloruskih narodnih pisen Molodij dubochok Chomu zh meni ne spivati Letit soroka Kin bizhit zemlya drizhit Shuka riba v mori Oj rano rano kuri zaspivali Gorobina ryabinochka Yak pomerla matinka Oj u lisi lisi Lyavoniha Odnak vzhe z kincya 1938 roku jogo nacionalno prosvitnicka diyalnist dedali bilshe obmezhuvalasya polskoyu vladoyu U grudni buv zaboronenij koncert spivaka u Vilnyusi Vistup vdalosya organizuvati v universitetskij Zali Snyadeckih tilki za dopomogoyu Biloruskogo studentskogo soyuzu Universitetu imeni Stefana Batoriya yakij vikoristovuvav pravo eksteritorialnosti vilnyuskogo universitetu Naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni koncertna diyalnist M Zabejdi Sumickogo na teritoriyi polskoyi derzhavi pripinilasya U 1939 planuvalosya turne spivaka po Yevropi i Americi ale zavadiv pochatok vijskovih dij yaki pochalisya z bombarduvan v pershu chergu Varshavi Pid chas bombarduvan gitlerivcyami Varshavi Mihajlo Zabejda buv kontuzhenij Dvoyuridnij brat spivaka Josip Urbanovich z odnim zi svoyih tovarishiv probravsya cherez otochennya i namagavsya vivesti Zabejdu Sumickogo z Varshavi ale toj buv nastilki hvorij sho ne zmig jti z nimi Tam vin prozhiv do travnya 1940 roku Navesni otrimavshi zaproshennya vid Narodnogo teatru z Pragi pereyihav tudi Chehiya Z travnya 1940 roku i do kincya zhittya ridnim mistom dlya nogo voleyu doli stala Praga M Zabejdu Sumickogo zaproshuyut na postijnu robotu v Nacionalnij teatr 12 zhovtnya 1940 roku vidbuvsya pershij koncert biloruskogo spivaka v Prazi Vin zmushenij buv vistupati ne mayuchi zasobiv do zhittya Piznishe she vikladav spiv u muzichnij akademiyi A repertuar M Zabejdi Sumickogo na toj chas vzhe stanovila i svitova klasika Mocart Shubert Bethoven Chajkovskij Monyushko i tvori cheskih kompozitoriv Dvorzhak Novak Smetana i svoyih spivvitchiznikiv Mikola Aladov Kostyantin Galkovskij Grigorij Pukst Oleksij Turankov Mikola Churkin i biloruskij ta ukrayinskij folklor Vin spivav 16 movami a protyagom odnogo koncertu neridko vikonuvav pisni desyatma movami prichomu nikoli ne dozvolyav sobi zaglyadati v teksti Ale Berlin divivsya na torzhestvo M Zabejdi inakshe Spivakovi zaproponuvali yak bilorusovi ocholiti biloruski radioperedachi z Berlina na Radyanskij Soyuz todi Nimechchina vzhe rozpochala vijnu z SRSR Mihajlo Ivanovich vidmovivsya U 1944 ostannij pid chas vijni koncert buv u Vilnyusi v Miskomu teatri Pislya povernennya do Pragi buv viklikanij u gestapo za donosom sho Mihajlo Ivanovich bilshovickij agent Navit vidali rozporyadzhennya viseliti spivaka z Pragi yak nebazhanu osobu Ale zdorov ya spivaka silno pogirshilosya za dopomogoyu likariv vin potrapiv do likarni hocha gestapivci zabrali jogo i zvidti Sidiv v Pichkovomu palaci gnizdi gestapo v Pankrackij v yaznici vreshti resht opinivsya v Beneshevi Zvinuvachuvavsya v tomu sho spivav rosijski ta biloruski tvori Buv zvilnenij zvidti u 1945 z prihodom Chervonoyi armiyi I vidrazu zh MDB vidkrilo na nogo politichnu spravu zvinuvachuyuchi u spivpraci z fashistami Zvinuvachennya bulo oficijno skasovano lishe v 1950 roci Pislya vijni uslavlenij majster sceni zalishayetsya zhiti v Chehoslovachchini vistupaye z koncertami zapisuyetsya u studiyah zajmayetsya vikladackoyu diyalnistyu Ostanni roki zhittya Tilki odin raz pid chas hrushovskoyi vidligi v 1963 jogo zaprosili do BRSR Jogo opikuni dbali shob u kasah praktichno ne bulo kvitkiv i todi v napivporozhni zali privodili soldat strokovoyi sluzhbi I vse taki ce buv prosto furor koncertu v Minsku Grodno Volkovisku Slonimi Lidi Baranovichah Vitebsku Mogilovi Gomeli U zhovtni 1965 mitec yizdiv na Bilostochchinu na zaproshennya Golovnogo pravlinnya Biloruskogo suspilno kulturnogo tovaristva BSKT u Polshi z metoyu provedennya koncertiv u biloruskomu seredovishi Spivak priyihav zi svoyim akompaniatorom chehom Zdenekom Kozhinom U koncertnomu zali Varshavskoyi filarmoniyi z fahivcyami Polskih nagran i akompanementom znamenitoyi Lodzinskoyi kapeli mandolinistiv pid kerivnictvom Eduarda Cyukshi zapisuvali gramplativki biloruskih narodnih pisen u vikonanni Zabejdi na zamovlennya kerivnictva BSKT Vazhko i dovgo hvoriv U Prazi jogo vidviduvali Maksim Tank Yanka Bril Volodimir Korotkevich Oleg Lojko A Garadickij Sergij Grahovskij Vin listuvavsya z Yankoyu Brilem Volodimirom Korotkevichem Nilom Gilevichem I ves chas mriyav pro Bilorus hotiv dozhiti viku na ridnij zemli Ne dozvolili Pomer u Prazi 21 grudnya 1981 roku Pohovanij na prazkomu Olshanskomu kladovishi poryad z Petrom Krechevskim i Vasilem Zaharkom prezidentami Biloruskoyi Narodnoyi Respubliki Na mogili pam yatnik z napisom cheskoyu i biloruskoyu movami Svij bagatij arhiv vin razom z bibliotekoyu zapoviv Bilorusi Zaraz kilka tisyach dokumentiv pov yazanih z zhittyam i tvorchistyu Zabejdi zberigayutsya v Biloruskomu derzhavnomu arhivi literaturi i mistectva Velika kolekciya gramplastinok i magnitofonnih zapisiv z pisnyami romansami ariyami u vikonanni Zabejdi Sumickogo biloruskoyu rosijskoyu cheskoyu ukrayinskoyu polskoyu nimeckoyu italijskoyu ispanskoyu finskoyu ta anglijskoyu movami zberigayutsya u fondah Biloruskogo derzhavnogo arhivu kinofotofonodokumentiv BDAKFFD Pam yatNa chest Zabejdi Sumickogo nazvana vulicya v Molodechno de majbutnij spivak zakinchiv uchitelsku seminariyu Primitki 4 lyutogo 2000 roku 5 250 stor 5LiteraturaKalendaryyum Czasopis 12 2006PosilannyaZabejda Sumickij Mihajlo Ivanovich Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 101 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij