Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лань або лань європейська (Dama dama) — вид тварин з родини оленевих, поширений у Європі та на Близькому Сході. Зустрічається в Україні, є інтродукованою твариною. Месопотамську лань одні вчені вважають підвидом європейської, а інші окремим видом і, відповідно, називають Dama dama mesopotamica чи Dama mesopotamica.
| Лань європейська | |
|---|---|
 | |
| Самець лані | |
 | |
| Самиця лані | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
| Родина: | Оленеві (Cervidae) |
| Триба: | Cervini |
| Рід: | Лань (Dama) |
| Вид: | Лань європейська (D. dama) |
| Біноміальна назва | |
| Dama dama | |
 | |
| Поширення лані: 1 — природне, 2 — ймовірно природне, 3 — райони давньої інтродукції, 4 — райони сучасної інтродукції | |
Зовнішній вигляд та будова тіла
Лань — це тварина середнього розміру з довжиною тіла 130—200 см, в середньому близько 140. Висота в холці — 85—110 см, але зазвичай до метра. Цікаво, що зріст в районі тазу дещо більший за зріст у холці. Маса лані — 45—150 кг, в середньому близько 100 кілограмів. Лань має хвоста 15—24 см завдовжки. Самки в середньому дещо менші самців.
Голова широка в лобі, різко звужується до носа. Довжина черепа коливається в межах 245—290 міліметрів.
Зубна формула: і 0/3: с 0/1; рт 3/3; т 3/3 — всього 32 зуби. Верхніх іклів лань не має, нижні різці та ікла асиметричні й різного розміру, мають велику сплющену коронку. Зовнішня частина коронки середніх зубів помітно масивніша за внутрішню, а на усіх інших зубах коронка так чи інакше відігнута назовні. Задні щічні зуби широкі, з низькою коронкою.
Вуха довгі з загостреними кінчиками. Очі великі, темно- дуже виразні. Шия пропорційна і має довжину приблизно в третину довжини тулуба. Роги в самців біля основи круглі чи овальні в перерізі, але поступово сплющуються до кінчиків і врешті набувають характерної лопатоподібної форми з 7—9 невеликими відростками. У цілому роги в самців лані гарні та пропорційні. Забарвлення спини та боків лані рудувато-буре, причому зверху темніше ніж знизу. На хребті темна поздовжня смуга. Черево і внутрішні боки ніг, облямований чорним зад в ділянці хвоста — білі з жовтуватим відтінком. Сам хвіст білий з чорною поздовжньою смугою. Спина, боки та круп тварини вкриті світлими овальними плямами. Забарвлення ланей влітку помітно яскравіше ніж взимку. Якщо взимку плями ледь помітні, то влітку яскраві білі плями утворюють переривчасті поздовжні смуги. Самці та самки забарвлені практично однаково.
Забарвлення в ланей наймінливіше серед усіх оленів. Трапляються особини як чисто білого кольору — альбіноси, так і чорні — меланісти, а також усі перехідні типи між цими двома крайніми типами.
Хутро лані складається з , ості та нечастих напрямних волосин. На шиї вздовж хребта від холки до рогів волосся спрямоване уперед і утворює коротеньку гриву.
На верхній губі та підборідді в ланей ростуть добре розвинуть вібриси. Над очима жорстке волосся утворює брови 8—10 сантиметрів завдовжки. Позаду характерною ознакою ланей є пучок довгого волосся біля статевих органів.
Линяють лані в травні—червні та вересні—жовтні.
Розмноження та розвиток
Гін у ланей відбувається восени на 2—3 тижні пізніше ніж в оленів. Час гону залежить від місцевості, в Україні він відбувається у жовтні — листопаді. Перед гоном самці на осінніх харчах сильно жиріють, накопичуючи сало та лій в череві та задній частині спини. Під час самого гону в них потовщується шия, набухають брови, червоніє слизова оболонка очей, від них йде специфічний запах через що м'ясо самців лані стає тимчасово непридатним у їжу. Під час гону бики їдять мало, живучи більше на жирових запасах, сильно худнуть, втрачають пильність. Самиці ж під час гону масу не втрачають, а їх м'ясо не псується.
Зазвичай лані дуже мирні тварини, але під час гону самці дуже збуджені, ревуть, копають ями в землі, брьохаються в багні спеціально зроблених ними копанок. У цей час лані обох статей хрипло хоркають. Самці б'ються між собою за самок, ті ж окрім голосу ніяких інших ознак збудження під час гону не проявляють. Під час боїв програють зазвичай молоді трьох-чотирьохрічні самці. Серйозні травми внаслідок турнірних боїв трапляються зрідка — найчастіше самці ламають роги. Переможний самець гуртує навколо себе гарем з кількох самиць, втім стереже їх не так пильно, як благородний олень. За час гону успішний самець запліднює 5—7, рідше десяток чи більше самиць. Основні місця гону не змінюються з року в рік.
У другій половині травня — червні самиця після 30—33 тижнів вагітності народжує одне, рідше двоє телят. Статеве дозрівання настає на другому році життя, але перший раз самицю можуть покрити як на другий, так і на третій рік життя. У природі лань живе до 20, а в до 33 років.
Новонароджене маля важить до 3 кг і вже має три пари молочних різців і одну пару очних зубів (іклів). Лактація триває 3—4 місяці. Рослинну їжу починає брати в місячному віці. Молочні виростають у 2—3 місяці, перший постійний кутній зуб — в 4—6, другий — в 12—14 і третій — в 18—22 місяці після народження. Зміна молочних передкутніх на постійні зуби відбувається упродовж 24—29 місяців життя, після чого формування постійних зубів завершується.
У молодого самця перші роги, у вигляді шпильок і без розеток, починають рости вже взимку першого року життя. У віці 14 місяців, в серпні, очищає роги від шкіри, а скидає їх в червні, у 2-х річному віці, тобто на третьому календарному році життя. Другі роги вже мають розетку й можуть бути зрідка у вигляді шпильок або в нормі з 3—4 пасинками та зачатками лопати. Другі й наступні роги скидає в травні, а старі бики навіть наприкінці квітня, а нові — очищає в серпні — вересні. Дорослий самець має лопатоподібні роги з численними зубоподібними виростами по верху. Максимального розвитку лопати досягають у самця віком 8—11 років і приблизно вік тварин можна визначити за їх силуетом.
З іншими видами оленів, навіть близькоспорідненими, лань не дає плодючого потомства.
Спосіб життя
Живе лань в групах, які формуються за статтю — в одних самці, в інших самиці та молодняк. Влітку тварини зазвичай тримаються маленькими групками чи навіть поодинці, восени збираються у більші стада. Взимку часом утворюються великі, до 80 голів, часом навіть змішані групи, але усе ж таки як правило самці та самки ходять окремо.
До їжі лань невибаглива і харчується найрізноманітнішим рослинним кормом. Зокрема влітку харчується переважно травою — різними злаками, осокою, бобовими, зонтичними. Травою лань годується на галявинах, луках, , виходить на сільськогосподарські угіддя. Навесні помітну частину раціону складають молоді пагони дерев та кущів, а восени охоче їсть гриби, плоди, букові горішки, жолуді, , груші. Взимку в основному харчується гілками дерев та чагарників, часом об'їдає кору з дерев, але значно менше ніж благородний олень і не завдає лісам такої шкоди. Там де ланей розводять зумисне для них часом спеціально закладають поля з кормовими культурами — конюшиною, викою, люпином тощо. Враховуючи раціон лань надає перевагу так званим — де змішані ліси та відкриті ділянки полів та луків, багато кущів та молодих дерев. Однак лані можуть жити і в суцільних широколистяних лісах і в сосняках, на пагорбах чи навпаки у вологих низових лісах.
Влітку лані пасуться переважно зранку та звечора, а вдень ховаються від спеки та комах в тінистих місцях та чагарниках, поблизу річок, струмків, озер. У хмарні дні пасуться і вдень. На водопій лані ходять до одних і тих самих місцин одними й тим самим шляхом витоптуючи стежки, часом досить глибокі.
Як й інші травоїдні лань потребує додаткового джерела солей, тому радо відвідує природні чи штучні солонці, де лиже або навіть їсть ґрунт. Як правило на солонці лані приходять після дощу.
На противагу більшості оленям лань не тварина і в нормі пересувається лише на невеликі відстані в межах досить невеликої території.
Лань легко утримується в парках, вольєрах чи в інших напіввільних умовах. Тварини легко звикають до людей, годівниць, легко підманюються, беруть корми з рук тощо.
У цілому лань поступається силою та швидкістю благородному оленю, але це спритна тварина, що добре стрибає і може долати перепони до двох метрів заввишки. Втікаючи лані пересуваються стрибками, при цьому розпушуючи хвоста та білу шерсть на заду аби не погубити одна одну. Лані не люблять заходити у воду, але плавають добре.
Природними ворогами лані є вовки, рисі, ведмеді. Дитинчатам лані також загрожують лисиці, кабани, хижі птахи, такі як орли чи круки.
Поширення
Щодо природного ареалу лані, то тут існують різні думки. В усіх джерелах вказуються країни Південної Європи, що прилягають до Середземного моря та Мала Азія. Однак нерідко можна зустріти й описи ширшого ареалу, що включає Сирію, Ліван, Ірак, Закавказзя, північно-західну Африку, Єгипет. Центральну та Східну Європу зазвичай не включають до природного ареалу лані, однак ще в плейстоцені у Центральній Європі жили лані в усьому подібні до сучасних, а зображення цих тварин є на скіфських речах з причорноморських степів. Відомо, що в багатьох країнах лань, як дуже ефектну та гарну для полювання тварину інтродукували, ще в середні віки. З іншого боку майже усі дикі популяції було винищено і сучасні європейські лані в абсолютній більшості — нащадки інтродукованих малоазійських тварин.
Зараз лань інтродукована не лише на територіях колишнього ареалу чи суміжних землях, але й далеко за їх межами, наприклад в Північній та Південній Америках, Австралії, Новій Зеландії. Водночас у багатьох частинах свого традиційного ареалу розповсюдження, лань стала дуже рідкісною твариною. В XIX столітті вона зникла з Північної Африки, близько 1900 року її не стало в континентальній частині Греції, а в 1950-х в Сардинії. В азійській частині її ареалу вона теж майже зникла. Про можливу присутність лані в Ефіопії говорять лише кілька художніх реліктів. В Україні лань розводиться у Вінницькій, Київській, Миколаївській, Тернопільській, Херсонській та деяких інших областях. Наприкінці 80-х на початку 90-х років XX століття в Україні було біля півтисячі ланей, наприкінці 90-х вже біля тисячі, а станом на 2007 рік їх чисельність зросла до понад 3 тисяч голів.
Галерея
-
![image]()
-
![image]()
Білі лані-не альбіноси в Пекінському зоопарку -
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
Лань-альбінос
Примітки
- Masseti, M. & Mertzanidou, D. (2008). Dama dama. 2008 Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. МСОП 2008. Переглянуто 8 April 2009. Database entry includes a brief justification of why this species is of least concern.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Dama dama |
Див. також
Джерела
- Стаття «Лань (Cervus dama Linnaeus, 1758)» на сайті HuntingUkraine.com [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Стаття «Лань, или европейская лань (Cervus dama)» на сайті www.zooclub.ru [Архівовано 1 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Чисельність, розселення і добування лані (Cervus dama) в Україні на сайті «Моніторинг біорізноманіття в Україні»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lan znachennya Lan abo lan yevropejska Dama dama vid tvarin z rodini olenevih poshirenij u Yevropi ta na Blizkomu Shodi Zustrichayetsya v Ukrayini ye introdukovanoyu tvarinoyu Mesopotamsku lan odni vcheni vvazhayut pidvidom yevropejskoyi a inshi okremim vidom i vidpovidno nazivayut Dama dama mesopotamica chi Dama mesopotamica Lan yevropejska Samec lani Samicya lani Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Parnokopitni Artiodactyla Rodina Olenevi Cervidae Triba Cervini Rid Lan Dama Vid Lan yevropejska D dama Binomialna nazva Dama dama Linnaeus 1758 Poshirennya lani 1 prirodne 2 jmovirno prirodne 3 rajoni davnoyi introdukciyi 4 rajoni suchasnoyi introdukciyiZovnishnij viglyad ta budova tilaMolodi samci do dvoh rokiv Lan ce tvarina serednogo rozmiru z dovzhinoyu tila 130 200 sm v serednomu blizko 140 Visota v holci 85 110 sm ale zazvichaj do metra Cikavo sho zrist v rajoni tazu desho bilshij za zrist u holci Masa lani 45 150 kg v serednomu blizko 100 kilogramiv Lan maye hvosta 15 24 sm zavdovzhki Samki v serednomu desho menshi samciv Golova shiroka v lobi rizko zvuzhuyetsya do nosa Dovzhina cherepa kolivayetsya v mezhah 245 290 milimetriv Zubna formula i 0 3 s 0 1 rt 3 3 t 3 3 vsogo 32 zubi Verhnih ikliv lan ne maye nizhni rizci ta ikla asimetrichni j riznogo rozmiru mayut veliku splyushenu koronku Zovnishnya chastina koronki serednih zubiv pomitno masivnisha za vnutrishnyu a na usih inshih zubah koronka tak chi inakshe vidignuta nazovni Zadni shichni zubi shiroki z nizkoyu koronkoyu Vuha dovgi z zagostrenimi kinchikami Ochi veliki temno duzhe virazni Shiya proporcijna i maye dovzhinu priblizno v tretinu dovzhini tuluba Rogi v samciv bilya osnovi krugli chi ovalni v pererizi ale postupovo splyushuyutsya do kinchikiv i vreshti nabuvayut harakternoyi lopatopodibnoyi formi z 7 9 nevelikimi vidrostkami U cilomu rogi v samciv lani garni ta proporcijni Zabarvlennya spini ta bokiv lani ruduvato bure prichomu zverhu temnishe nizh znizu Na hrebti temna pozdovzhnya smuga Cherevo i vnutrishni boki nig oblyamovanij chornim zad v dilyanci hvosta bili z zhovtuvatim vidtinkom Sam hvist bilij z chornoyu pozdovzhnoyu smugoyu Spina boki ta krup tvarini vkriti svitlimi ovalnimi plyamami Zabarvlennya lanej vlitku pomitno yaskravishe nizh vzimku Yaksho vzimku plyami led pomitni to vlitku yaskravi bili plyami utvoryuyut pererivchasti pozdovzhni smugi Samci ta samki zabarvleni praktichno odnakovo Zabarvlennya v lanej najminlivishe sered usih oleniv Traplyayutsya osobini yak chisto bilogo koloru albinosi tak i chorni melanisti a takozh usi perehidni tipi mizh cimi dvoma krajnimi tipami Hutro lani skladayetsya z osti ta nechastih napryamnih volosin Na shiyi vzdovzh hrebta vid holki do rogiv volossya spryamovane upered i utvoryuye korotenku grivu Na verhnij gubi ta pidboriddi v lanej rostut dobre rozvinut vibrisi Nad ochima zhorstke volossya utvoryuye brovi 8 10 santimetriv zavdovzhki Pozadu harakternoyu oznakoyu lanej ye puchok dovgogo volossya bilya statevih organiv Linyayut lani v travni chervni ta veresni zhovtni Rozmnozhennya ta rozvitokGin u lanej vidbuvayetsya voseni na 2 3 tizhni piznishe nizh v oleniv Chas gonu zalezhit vid miscevosti v Ukrayini vin vidbuvayetsya u zhovtni listopadi Pered gonom samci na osinnih harchah silno zhiriyut nakopichuyuchi salo ta lij v cherevi ta zadnij chastini spini Pid chas samogo gonu v nih potovshuyetsya shiya nabuhayut brovi chervoniye slizova obolonka ochej vid nih jde specifichnij zapah cherez sho m yaso samciv lani staye timchasovo nepridatnim u yizhu Pid chas gonu biki yidyat malo zhivuchi bilshe na zhirovih zapasah silno hudnut vtrachayut pilnist Samici zh pid chas gonu masu ne vtrachayut a yih m yaso ne psuyetsya Zazvichaj lani duzhe mirni tvarini ale pid chas gonu samci duzhe zbudzheni revut kopayut yami v zemli brohayutsya v bagni specialno zroblenih nimi kopanok U cej chas lani oboh statej hriplo horkayut Samci b yutsya mizh soboyu za samok ti zh okrim golosu niyakih inshih oznak zbudzhennya pid chas gonu ne proyavlyayut Pid chas boyiv prograyut zazvichaj molodi troh chotirohrichni samci Serjozni travmi vnaslidok turnirnih boyiv traplyayutsya zridka najchastishe samci lamayut rogi Peremozhnij samec gurtuye navkolo sebe garem z kilkoh samic vtim sterezhe yih ne tak pilno yak blagorodnij olen Za chas gonu uspishnij samec zaplidnyuye 5 7 ridshe desyatok chi bilshe samic Osnovni miscya gonu ne zminyuyutsya z roku v rik U drugij polovini travnya chervni samicya pislya 30 33 tizhniv vagitnosti narodzhuye odne ridshe dvoye telyat Stateve dozrivannya nastaye na drugomu roci zhittya ale pershij raz samicyu mozhut pokriti yak na drugij tak i na tretij rik zhittya U prirodi lan zhive do 20 a v do 33 rokiv Novonarodzhene malya vazhit do 3 kg i vzhe maye tri pari molochnih rizciv i odnu paru ochnih zubiv ikliv Laktaciya trivaye 3 4 misyaci Roslinnu yizhu pochinaye brati v misyachnomu vici Molochni virostayut u 2 3 misyaci pershij postijnij kutnij zub v 4 6 drugij v 12 14 i tretij v 18 22 misyaci pislya narodzhennya Zmina molochnih peredkutnih na postijni zubi vidbuvayetsya uprodovzh 24 29 misyaciv zhittya pislya chogo formuvannya postijnih zubiv zavershuyetsya U molodogo samcya pershi rogi u viglyadi shpilok i bez rozetok pochinayut rosti vzhe vzimku pershogo roku zhittya U vici 14 misyaciv v serpni ochishaye rogi vid shkiri a skidaye yih v chervni u 2 h richnomu vici tobto na tretomu kalendarnomu roci zhittya Drugi rogi vzhe mayut rozetku j mozhut buti zridka u viglyadi shpilok abo v normi z 3 4 pasinkami ta zachatkami lopati Drugi j nastupni rogi skidaye v travni a stari biki navit naprikinci kvitnya a novi ochishaye v serpni veresni Doroslij samec maye lopatopodibni rogi z chislennimi zubopodibnimi virostami po verhu Maksimalnogo rozvitku lopati dosyagayut u samcya vikom 8 11 rokiv i priblizno vik tvarin mozhna viznachiti za yih siluetom Z inshimi vidami oleniv navit blizkosporidnenimi lan ne daye plodyuchogo potomstva Sposib zhittyaRogi virostayut tilki u samciv Stado lanej Zhive lan v grupah yaki formuyutsya za stattyu v odnih samci v inshih samici ta molodnyak Vlitku tvarini zazvichaj trimayutsya malenkimi grupkami chi navit poodinci voseni zbirayutsya u bilshi stada Vzimku chasom utvoryuyutsya veliki do 80 goliv chasom navit zmishani grupi ale use zh taki yak pravilo samci ta samki hodyat okremo Do yizhi lan nevibagliva i harchuyetsya najriznomanitnishim roslinnim kormom Zokrema vlitku harchuyetsya perevazhno travoyu riznimi zlakami osokoyu bobovimi zontichnimi Travoyu lan goduyetsya na galyavinah lukah vihodit na silskogospodarski ugiddya Navesni pomitnu chastinu racionu skladayut molodi pagoni derev ta kushiv a voseni ohoche yist gribi plodi bukovi gorishki zholudi grushi Vzimku v osnovnomu harchuyetsya gilkami derev ta chagarnikiv chasom ob yidaye koru z derev ale znachno menshe nizh blagorodnij olen i ne zavdaye lisam takoyi shkodi Tam de lanej rozvodyat zumisne dlya nih chasom specialno zakladayut polya z kormovimi kulturami konyushinoyu vikoyu lyupinom tosho Vrahovuyuchi racion lan nadaye perevagu tak zvanim de zmishani lisi ta vidkriti dilyanki poliv ta lukiv bagato kushiv ta molodih derev Odnak lani mozhut zhiti i v sucilnih shirokolistyanih lisah i v sosnyakah na pagorbah chi navpaki u vologih nizovih lisah Vlitku lani pasutsya perevazhno zranku ta zvechora a vden hovayutsya vid speki ta komah v tinistih miscyah ta chagarnikah poblizu richok strumkiv ozer U hmarni dni pasutsya i vden Na vodopij lani hodyat do odnih i tih samih miscin odnimi j tim samim shlyahom vitoptuyuchi stezhki chasom dosit gliboki Yak j inshi travoyidni lan potrebuye dodatkovogo dzherela solej tomu rado vidviduye prirodni chi shtuchni solonci de lizhe abo navit yist grunt Yak pravilo na solonci lani prihodyat pislya doshu Na protivagu bilshosti olenyam lan ne tvarina i v normi peresuvayetsya lishe na neveliki vidstani v mezhah dosit nevelikoyi teritoriyi Lan legko utrimuyetsya v parkah volyerah chi v inshih napivvilnih umovah Tvarini legko zvikayut do lyudej godivnic legko pidmanyuyutsya berut kormi z ruk tosho U cilomu lan postupayetsya siloyu ta shvidkistyu blagorodnomu olenyu ale ce spritna tvarina sho dobre stribaye i mozhe dolati pereponi do dvoh metriv zavvishki Vtikayuchi lani peresuvayutsya stribkami pri comu rozpushuyuchi hvosta ta bilu sherst na zadu abi ne pogubiti odna odnu Lani ne lyublyat zahoditi u vodu ale plavayut dobre Prirodnimi vorogami lani ye vovki risi vedmedi Ditinchatam lani takozh zagrozhuyut lisici kabani hizhi ptahi taki yak orli chi kruki PoshirennyaSamec z rogami lopatami i zimovim zabarvlennyam vovni Bila lan poruch z Argonskoyu Nacionalnoyu Laboratoriyeyu v Vestmonti Illinojs SShA Shodo prirodnogo arealu lani to tut isnuyut rizni dumki V usih dzherelah vkazuyutsya krayini Pivdennoyi Yevropi sho prilyagayut do Seredzemnogo morya ta Mala Aziya Odnak neridko mozhna zustriti j opisi shirshogo arealu sho vklyuchaye Siriyu Livan Irak Zakavkazzya pivnichno zahidnu Afriku Yegipet Centralnu ta Shidnu Yevropu zazvichaj ne vklyuchayut do prirodnogo arealu lani odnak she v plejstoceni u Centralnij Yevropi zhili lani v usomu podibni do suchasnih a zobrazhennya cih tvarin ye na skifskih rechah z prichornomorskih stepiv Vidomo sho v bagatoh krayinah lan yak duzhe efektnu ta garnu dlya polyuvannya tvarinu introdukuvali she v seredni viki Z inshogo boku majzhe usi diki populyaciyi bulo vinisheno i suchasni yevropejski lani v absolyutnij bilshosti nashadki introdukovanih maloazijskih tvarin Zaraz lan introdukovana ne lishe na teritoriyah kolishnogo arealu chi sumizhnih zemlyah ale j daleko za yih mezhami napriklad v Pivnichnij ta Pivdennij Amerikah Avstraliyi Novij Zelandiyi Vodnochas u bagatoh chastinah svogo tradicijnogo arealu rozpovsyudzhennya lan stala duzhe ridkisnoyu tvarinoyu V XIX stolitti vona znikla z Pivnichnoyi Afriki blizko 1900 roku yiyi ne stalo v kontinentalnij chastini Greciyi a v 1950 h v Sardiniyi V azijskij chastini yiyi arealu vona tezh majzhe znikla Pro mozhlivu prisutnist lani v Efiopiyi govoryat lishe kilka hudozhnih reliktiv V Ukrayini lan rozvoditsya u Vinnickij Kiyivskij Mikolayivskij Ternopilskij Hersonskij ta deyakih inshih oblastyah Naprikinci 80 h na pochatku 90 h rokiv XX stolittya v Ukrayini bulo bilya pivtisyachi lanej naprikinci 90 h vzhe bilya tisyachi a stanom na 2007 rik yih chiselnist zrosla do ponad 3 tisyach goliv GalereyaBili lani ne albinosi v Pekinskomu zooparku Lan albinosPrimitkiMasseti M amp Mertzanidou D 2008 Dama dama 2008 Chervonij spisok Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi MSOP 2008 Pereglyanuto 8 April 2009 Database entry includes a brief justification of why this species is of least concern Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dama damaDiv takozhLan richka DzherelaStattya Lan Cervus dama Linnaeus 1758 na sajti HuntingUkraine com Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Stattya Lan ili evropejskaya lan Cervus dama na sajti www zooclub ru Arhivovano 1 veresnya 2011 u Wayback Machine Chiselnist rozselennya i dobuvannya lani Cervus dama v Ukrayini na sajti Monitoring bioriznomanittya v Ukrayini