Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Поляки в Казахстані одна з національних меншин Республіки Казахстан частина польської діаспори в колишньому Радянському

Поляки в Казахстані

Поляки в Казахстані

Поляки в Казахстані — одна з національних меншин Республіки Казахстан, частина польської діаспори в колишньому Радянському Союзі.

Поляки в Казахстані
image image
Кількість29 728 (перепис 2019)
АреалПівнічний Казахстан, Карагандинська область, Астана, Алмати
Походженняз Польщі
Мовапереважно російська; лише 12% заявляють про володіння польською
Релігіяхристиянська

Мало не половина казахстанських поляків проживає в Карагандинській області, ще 2500 — в Астані, 1200 — в Алмати, а решта розкидані по сільській місцевості.

Історія

Висилки та депортації

Першим поляком, який відвідав землі, де тепер Казахстан, був, імовірно, Бенедикт Поляк, відряджений у складі делегації Папи Римського Інокентія IV до кагана Монгольської імперії Ґуюка.

Переселення поляків у Казахстан, що мало здебільшого підневільний характер, почалося незабаром після того, як Казахське ханство підпало під владу росіян. Оскільки полонених учасників Листопадового повстання 1830—1831 рр. і Січневого повстання 1863—1865 рр., а також членів підпільних організацій відправляли на заслання углиб Російської імперії, в Середній Азії на час перепису населення Російської імперії 1897 року було вже 11 579 поляків, 90 відсотків яких становили чоловіки. Вони оселилися переважно в містах (близько 90%). На зламі ХІХ і ХХ століть у Казахстан спрямовувалася також економічна еміграція безземельного польського селянства з території Царства Польського. У 1906—1910 роках поодинокі селяни Келецької та Люблінської губерній переселилися углиб Російської імперії: в Оренбурзьку губернію, Акмолінську губернію, Ішимський край та в інші частини Західного Сибіру. Цьому значною мірою посприяла реформа Петра Столипіна.

За часів сталінізму, в 1930-х роках, поляки як усередині СРСР, так і поза його межами стали жертвами насильницького переміщення населення. Депортації відбувалися в 1936—1941 роках, тоді поляків розселяли в районах міст Акмолінськ, Кустанай, Кокчетав, Красноармійськ, Петропавловськ, у цих місцевостях виникали населені пункти з польськими назвами Калиновка, Вишньовка, Ясна Поляна, Зелений Гай, Константиновка. У Казахську РСР у 1930-х роках депортували із польських національних районів СРСР щонайменше 250 000 поляків, серед них не менш ніж 100 тис. не пережили на новому місці першої зими.

Після радянського вторгнення в Польщу ще 150 000 поляків було депортовано в Казахстан зі східних земель тодішньої Польської Республіки, 80% із них становили жінки та діти, оскільки дорослі чоловіки в їхній громаді зазвичай були відсутні через службу в армії. Після закінчення війни особам, які були польськими громадянами до 1 вересня 1939 р., дозволили репатріюватися в Польщу; однак не передбачалося, щоб раніше депортовані залишили Казахстан. Перепис населення СРСР 1970 року нарахував у Казахській РСР 61 400 поляків (0,5% її населення), радянський перепис 1979 року налічив 61 100 (0,4%), а перепис 1989 виявив 59 400 (0,4%). Проте польські вчені вважають ці числа заниженими через небажання поляків зазначати у своїх офіційних документах свою справжню національну належність та через відносну легкість зміни заявленої національності на іншу, наприклад, українську чи російську — вони оцінюють чисельність поляків у 100—400 тис.

Пострадянська еміграція

З кінцем комуністичного правління в Польщі нова польська влада виявляла помітний політичний ентузіазм щодо сприяння репатріації представників польської діаспори. Однак до 1996 року не існувало офіційної системи контролю за міграцією етнічних поляків із Радянського Союзу в Польщу. За той час із Казахстану в Польщу приїхало приблизно 1500 поляків, часто за туристичними візами. Зазвичай вони одержували дозвіл на проживання, але лише деяким вдалося набути польського громадянства. Однак правові реформи в 1996 і потім у 1998 році врегулювали міграційні процедури, дозволивши оселитися в країні будь-якому етнічному поляку з-за кордону після отримання запрошення від підприємства чи організації. Потенційні емігранти повинні були подати заяву до польського консульства в Казахстані з документальним підтвердженням свого польського походження.

В академічному опитуванні 1996—1998 рр. поляки, які емігрували з Казахстану, називали низку причин свого виїзду, включаючи зниження у новій незалежній державі соціального статусу неказахськомовних, місцеву економічну кризу, яка призвела до того, що багато зарплат залишилися невиплаченими, та бажання уникнути служби в казахстанській армії. Деякі також зізнавалися опитувачам, що їхнім родичкам загрожувало викрадення нареченої.

У зв'язку з набутим у часи комуністичної влади досвідом ведення сільського господарства в колгоспах чимало поляків у Казахстані змогли отримати запрошення від сільських громад у Польщі, які сподівалися відродити ферми, що інакше були б продані німецьким емігрантам. Однак на практиці багато хто спеціалізувався лише на одному виді навичок, і їм бракувало обізнаності з іншими сторонами роботи фермерського господарства, яка б знадобилася їм у новому житті в Польщі. В інших випадках польські студенти приїжджали в Казахстан за грантами від Міністерства освіти Польщі (по 100 щороку), а пізніше запрошували членів своїх сімей приєднатися до них. Були також повідомлення про те, що люди з Польщі їздили в Казахстан та продавали запрошення за високою ціною. Кількість репатріантів може сягати 20 000, і це частково відображено зменшенням кількості поляків, засвідченої переписом населення в Казахстані.

Віра

Перший у степах польський костел для вигнанців було відкрито 1844 року в Оренбурзі, інший відкрили в Омську 1862 року (обидва міста нині у складі Росії). До 1917 року паства церкви в Петропавловську зросла до 3000 вірян. У роки вигнання та асиміляції з радянсько-російським суспільством для багатьох поляків католицька віра була єдиним зв'язком із культурою предків.

Міжнаціональні відносини

Поляки, як правило, розселялися в багатонаціональних районах Казахстану, де переважали поселенці та вигнанці багатьох інших національностей, а представників титульної казахської національності було мало. Досить поширеними були міжнаціональні шлюби між поляками та представниками інших європейських народів, тоді як одруження з представниками традиційно мусульманських національних груп були доволі рідкісними. Проведене 1993 року антропологічне дослідження з'ясувало, що поляки загалом сприймали казахів як ледачих, але доброзичливих і в цілому констатували, що міжнаціональні відносини були хорошими.

Див. також

Виноски

  1. Poujol, 2007, с. 92
  2. Iglicka, 1998, с. 1001
  3. Poujol, 2007, с. 93
  4. Iglicka, 1998, с. 997—998
  5. Apostoł Kazachstanu. niedziela.pl. Процитовано 28 грудня 2013.
  6. Piasek w oczy. Kazachstan oczami Polaka. kulturaenter.nazwa.pl. wrzesień 2008. Процитовано 28 грудня 2013.
  7. Iglicka, 1998, с. 998—999
  8. Alekseenko, 2001, с. 61
  9. Iglicka, 1998, с. 1000—1001
  10. Grzymala-Moszczynska, 2003, с. 189
  11. Grzymala-Moszczynska, 2003, с. 189
  12. Grzymala-Moszczynska, 2003, с. 192
  13. Grzymala-Moszczynska, 2003, с. 194—195
  14. Grzymala-Moszczynska, 2003, с. 195
  15. Grzymala-Moszczynska, 2003, с. 194
  16. Poujol, 2007, с. 94
  17. Iglicka, 1998, с. 1003—1006

Джерела

  • Alekseenko, A. N. (2001), Республика в зеркале переписей населения (PDF), Sotsiologicheskie Issledovaniia (12): 58—62, архів оригіналу (PDF) за 30 червня 2007, процитовано 14 квітня 2010
  • Grzymala-Moszczynska, Malina (2003), A study of Polish-origin immigrants to Kazakhstan from Poland, у Adler, Leonore Loeb; Gielen, Uwe Peter (ред.), Migration: immigration and emigration in international perspective, Greenwood Publishing Group, ISBN 
  • Iglicka, Krystyna (1998), Are They Fellow Countrymen or Not? The Migration of Ethnic Poles from Kazakhstan to Poland, International Migration Review, 32 (4): 995—1014, JSTOR 2547669
  • Poujol, Catherine (2007), Poles in Kazakhstan: Between Integration and the Imagined Motherland, Space, Populations, Societies, 4 (1), процитовано 14 квітня 2010

Додаткова література

  • Budakowska, Elżbieta (1992), Polacy w Kazachstanie – historia i wspoółczesność, Przegląd Polonijny, 18 (4): 5—37
  • Ciesielski, Stanisław (1997), Polacy w Kazachstanie w latach 1940-1946: zesłańcy lat wojny, Wrocław: W Kolorach Tęczy, ISBN , OCLC 37177038
  • Groblewska, Celina (1996), Kazachstańscy Polacy, Polskie Towarzystwo Demograficzne, ISBN , OCLC 37306509
  • Kożlowski, Broniṡlaw Jan (2005), Polacy w Kazachstanie, Wybór dokumentów prawnych dotyczących mniejszości narodowych, Warszawa: , ISBN , OCLC 237229149

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Polyaki v Kazahstani odna z nacionalnih menshin Respubliki Kazahstan chastina polskoyi diaspori v kolishnomu Radyanskomu Soyuzi Polyaki v KazahstaniKilkist29 728 perepis 2019 ArealPivnichnij Kazahstan Karagandinska oblast Astana AlmatiPohodzhennyaz PolshiMovaperevazhno rosijska lishe 12 zayavlyayut pro volodinnya polskoyuReligiyahristiyanska Malo ne polovina kazahstanskih polyakiv prozhivaye v Karagandinskij oblasti she 2500 v Astani 1200 v Almati a reshta rozkidani po silskij miscevosti IstoriyaVisilki ta deportaciyi Pershim polyakom yakij vidvidav zemli de teper Kazahstan buv imovirno Benedikt Polyak vidryadzhenij u skladi delegaciyi Papi Rimskogo Inokentiya IV do kagana Mongolskoyi imperiyi Guyuka Pereselennya polyakiv u Kazahstan sho malo zdebilshogo pidnevilnij harakter pochalosya nezabarom pislya togo yak Kazahske hanstvo pidpalo pid vladu rosiyan Oskilki polonenih uchasnikiv Listopadovogo povstannya 1830 1831 rr i Sichnevogo povstannya 1863 1865 rr a takozh chleniv pidpilnih organizacij vidpravlyali na zaslannya uglib Rosijskoyi imperiyi v Serednij Aziyi na chas perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku bulo vzhe 11 579 polyakiv 90 vidsotkiv yakih stanovili choloviki Voni oselilisya perevazhno v mistah blizko 90 Na zlami HIH i HH stolit u Kazahstan spryamovuvalasya takozh ekonomichna emigraciya bezzemelnogo polskogo selyanstva z teritoriyi Carstva Polskogo U 1906 1910 rokah poodinoki selyani Keleckoyi ta Lyublinskoyi gubernij pereselilisya uglib Rosijskoyi imperiyi v Orenburzku guberniyu Akmolinsku guberniyu Ishimskij kraj ta v inshi chastini Zahidnogo Sibiru Comu znachnoyu miroyu pospriyala reforma Petra Stolipina Za chasiv stalinizmu v 1930 h rokah polyaki yak useredini SRSR tak i poza jogo mezhami stali zhertvami nasilnickogo peremishennya naselennya Deportaciyi vidbuvalisya v 1936 1941 rokah todi polyakiv rozselyali v rajonah mist Akmolinsk Kustanaj Kokchetav Krasnoarmijsk Petropavlovsk u cih miscevostyah vinikali naseleni punkti z polskimi nazvami Kalinovka Vishnovka Yasna Polyana Zelenij Gaj Konstantinovka U Kazahsku RSR u 1930 h rokah deportuvali iz polskih nacionalnih rajoniv SRSR shonajmenshe 250 000 polyakiv sered nih ne mensh nizh 100 tis ne perezhili na novomu misci pershoyi zimi Pislya radyanskogo vtorgnennya v Polshu she 150 000 polyakiv bulo deportovano v Kazahstan zi shidnih zemel todishnoyi Polskoyi Respubliki 80 iz nih stanovili zhinki ta diti oskilki dorosli choloviki v yihnij gromadi zazvichaj buli vidsutni cherez sluzhbu v armiyi Pislya zakinchennya vijni osobam yaki buli polskimi gromadyanami do 1 veresnya 1939 r dozvolili repatriyuvatisya v Polshu odnak ne peredbachalosya shob ranishe deportovani zalishili Kazahstan Perepis naselennya SRSR 1970 roku narahuvav u Kazahskij RSR 61 400 polyakiv 0 5 yiyi naselennya radyanskij perepis 1979 roku nalichiv 61 100 0 4 a perepis 1989 viyaviv 59 400 0 4 Prote polski vcheni vvazhayut ci chisla zanizhenimi cherez nebazhannya polyakiv zaznachati u svoyih oficijnih dokumentah svoyu spravzhnyu nacionalnu nalezhnist ta cherez vidnosnu legkist zmini zayavlenoyi nacionalnosti na inshu napriklad ukrayinsku chi rosijsku voni ocinyuyut chiselnist polyakiv u 100 400 tis Postradyanska emigraciya Z kincem komunistichnogo pravlinnya v Polshi nova polska vlada viyavlyala pomitnij politichnij entuziazm shodo spriyannya repatriaciyi predstavnikiv polskoyi diaspori Odnak do 1996 roku ne isnuvalo oficijnoyi sistemi kontrolyu za migraciyeyu etnichnih polyakiv iz Radyanskogo Soyuzu v Polshu Za toj chas iz Kazahstanu v Polshu priyihalo priblizno 1500 polyakiv chasto za turistichnimi vizami Zazvichaj voni oderzhuvali dozvil na prozhivannya ale lishe deyakim vdalosya nabuti polskogo gromadyanstva Odnak pravovi reformi v 1996 i potim u 1998 roci vregulyuvali migracijni proceduri dozvolivshi oselitisya v krayini bud yakomu etnichnomu polyaku z za kordonu pislya otrimannya zaproshennya vid pidpriyemstva chi organizaciyi Potencijni emigranti povinni buli podati zayavu do polskogo konsulstva v Kazahstani z dokumentalnim pidtverdzhennyam svogo polskogo pohodzhennya V akademichnomu opituvanni 1996 1998 rr polyaki yaki emigruvali z Kazahstanu nazivali nizku prichin svogo viyizdu vklyuchayuchi znizhennya u novij nezalezhnij derzhavi socialnogo statusu nekazahskomovnih miscevu ekonomichnu krizu yaka prizvela do togo sho bagato zarplat zalishilisya neviplachenimi ta bazhannya uniknuti sluzhbi v kazahstanskij armiyi Deyaki takozh ziznavalisya opituvacham sho yihnim rodichkam zagrozhuvalo vikradennya narechenoyi U zv yazku z nabutim u chasi komunistichnoyi vladi dosvidom vedennya silskogo gospodarstva v kolgospah chimalo polyakiv u Kazahstani zmogli otrimati zaproshennya vid silskih gromad u Polshi yaki spodivalisya vidroditi fermi sho inakshe buli b prodani nimeckim emigrantam Odnak na praktici bagato hto specializuvavsya lishe na odnomu vidi navichok i yim brakuvalo obiznanosti z inshimi storonami roboti fermerskogo gospodarstva yaka b znadobilasya yim u novomu zhitti v Polshi V inshih vipadkah polski studenti priyizhdzhali v Kazahstan za grantami vid Ministerstva osviti Polshi po 100 shoroku a piznishe zaproshuvali chleniv svoyih simej priyednatisya do nih Buli takozh povidomlennya pro te sho lyudi z Polshi yizdili v Kazahstan ta prodavali zaproshennya za visokoyu cinoyu Kilkist repatriantiv mozhe syagati 20 000 i ce chastkovo vidobrazheno zmenshennyam kilkosti polyakiv zasvidchenoyi perepisom naselennya v Kazahstani ViraPershij u stepah polskij kostel dlya vignanciv bulo vidkrito 1844 roku v Orenburzi inshij vidkrili v Omsku 1862 roku obidva mista nini u skladi Rosiyi Do 1917 roku pastva cerkvi v Petropavlovsku zrosla do 3000 viryan U roki vignannya ta asimilyaciyi z radyansko rosijskim suspilstvom dlya bagatoh polyakiv katolicka vira bula yedinim zv yazkom iz kulturoyu predkiv Mizhnacionalni vidnosiniPolyaki yak pravilo rozselyalisya v bagatonacionalnih rajonah Kazahstanu de perevazhali poselenci ta vignanci bagatoh inshih nacionalnostej a predstavnikiv titulnoyi kazahskoyi nacionalnosti bulo malo Dosit poshirenimi buli mizhnacionalni shlyubi mizh polyakami ta predstavnikami inshih yevropejskih narodiv todi yak odruzhennya z predstavnikami tradicijno musulmanskih nacionalnih grup buli dovoli ridkisnimi Provedene 1993 roku antropologichne doslidzhennya z yasuvalo sho polyaki zagalom sprijmali kazahiv yak ledachih ale dobrozichlivih i v cilomu konstatuvali sho mizhnacionalni vidnosini buli horoshimi Div takozhKazahstansko polski vidnosini Deportaciyi polyakiv z teritoriyi Ukrayinskoyi RSR Katolicka cerkva v KazahstaniVinoskiPoujol 2007 s 92 Iglicka 1998 s 1001 Poujol 2007 s 93 Iglicka 1998 s 997 998 Apostol Kazachstanu niedziela pl Procitovano 28 grudnya 2013 Piasek w oczy Kazachstan oczami Polaka kulturaenter nazwa pl wrzesien 2008 Procitovano 28 grudnya 2013 Iglicka 1998 s 998 999 Alekseenko 2001 s 61 Iglicka 1998 s 1000 1001 Grzymala Moszczynska 2003 s 189 Grzymala Moszczynska 2003 s 189 Grzymala Moszczynska 2003 s 192 Grzymala Moszczynska 2003 s 194 195 Grzymala Moszczynska 2003 s 195 Grzymala Moszczynska 2003 s 194 Poujol 2007 s 94 Iglicka 1998 s 1003 1006DzherelaAlekseenko A N 2001 Respublika v zerkale perepisej naseleniya PDF Sotsiologicheskie Issledovaniia 12 58 62 arhiv originalu PDF za 30 chervnya 2007 procitovano 14 kvitnya 2010 Grzymala Moszczynska Malina 2003 A study of Polish origin immigrants to Kazakhstan from Poland u Adler Leonore Loeb Gielen Uwe Peter red Migration immigration and emigration in international perspective Greenwood Publishing Group ISBN 978 0 275 97666 8 Iglicka Krystyna 1998 Are They Fellow Countrymen or Not The Migration of Ethnic Poles from Kazakhstan to Poland International Migration Review 32 4 995 1014 JSTOR 2547669 Poujol Catherine 2007 Poles in Kazakhstan Between Integration and the Imagined Motherland Space Populations Societies 4 1 procitovano 14 kvitnya 2010Dodatkova literaturaBudakowska Elzbieta 1992 Polacy w Kazachstanie historia i wspoolczesnosc Przeglad Polonijny 18 4 5 37 Ciesielski Stanislaw 1997 Polacy w Kazachstanie w latach 1940 1946 zeslancy lat wojny Wroclaw W Kolorach Teczy ISBN 978 83 901323 5 8 OCLC 37177038 Groblewska Celina 1996 Kazachstanscy Polacy Polskie Towarzystwo Demograficzne ISBN 978 83 901912 5 6 OCLC 37306509 Kozlowski Broniṡlaw Jan 2005 Polacy w Kazachstanie Wybor dokumentow prawnych dotyczacych mniejszosci narodowych Warszawa Stowarzyszenie Wspolnota Polska ISBN 978 83 88416 26 2 OCLC 237229149

Дата публікації:
Топ