Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Депортація поляків — масове виселення поляків, які опинилися на території СРСР, у райони Казахської РСР і Сибіру в 1936—1941 роках. Було дві хвилі депортації — у квітні 1936 року та 1940—1941 роках. Першою хвилею було виселення поляків і німців із прикордонних районів СРСР, зокрема з території Української РСР. Друга хвиля охопила поляків, які жили у приєднаних внаслідок радянської окупації районах Західної Білорусі та Західної України.
Передісторія
Сибір був традиційним місцем для висилки поляків. За царських часів туди часто засилали борців за незалежність Польщі. У 1920 році польська склала зброю під Красноярськом. Частина солдатів цієї дивізії залишилася жити тут же .
У 1920 році Польща приєднала Західну Білорусію та Західну Україну. Одним із наслідків цієї акції став утиск білорусів і українців. Був створений концентраційний табір у Березі-Картузькій, у якому містилися тисячі представників східних слов'ян.
У квітні 1936 року радянською владою «неблагонадійні елементи» із західних прикордонних районів СРСР були виселені в Казахську РСР.
1 вересня 1939 року Німеччина вторглася до Польщі. 17 вересня східні райони країни окупувала Червона армія.
Депортація
Депортація 1936 року
28 квітня 1936 року РНК СРСР прийняла постанову в якій, зокрема, говорилося:
 | Совет Народных Комиссаров Союза ССР постановляет: Возложить [на] НКВД СССР переселение и организацию поселений в Карагандинской области Казахской АССР для польских и немецких хозяйств, переселяемых из УССР в количестве 15 000 хозяйств — 45 000 человек по типу существующих сельскохозяйственных трудпосёлков НКВД. Переселяемый контингент не ограничивается в гражданских правах и имеет право передвижения в пределах административного района расселения, но не имеет права выезда из мест поселений. |  |
Відповідно до цієї постанови, було переселено 35 820 поляків, 99,8 % з яких потрапили до північних районів Казахстану. Для розселення прибулих було створено 13 селищ поблизу ферм, які заселили поляки з Житомирської, Вінницької та Кіровоградської областей. Інші депортовані були дрібними групами розселені районами РРФСР. 75,7 % депортованих були поляками, 23,4 % — німцями, 0,8 % — українцями, 0,1 % — представники інших національностей.
Господарства спецпереселенців було перетворено на 28 колгоспів. Цим колгоспам у порядку довгострокової позички на 8 років (до 1945 року) було передано житлові будинки, школи, дитячі установи, лікарні. Через економічну слабкість господарства було неможливо вносити платежі і розвиватися одночасно. З цієї причини уряд Казахстану звертався до керівництва країни з проханням, по-перше, подовжити строк повного погашення позичок на 10 років; по-друге, оскільки переселенці не отримали компенсації за своє житло, знизити наполовину вартість будинків за державний рахунок.
Влада відзначала цілу низку недоліків в облаштуванні депортованих:
| | …Медична допомога недостатня та якісно незадовільна. Мережа медустанов медпрацівниками не укомплектована... Мережа шкіл та політпросвіту установ повністю не забезпечена асигнуваннями на їх утримання і, крім того, не забезпечена потрібними кадрами. Не краще і в старих селищах Осакарівського, Тельманського районів, Карагандинська область, де через відсутність асигнувань влада постала перед необхідністю закриття інтернатів , хат-читальний, розпуску учнів та вчителів... Польські та німецькі школи не забезпечені підручниками рідною мовою… | |
Депортації 1940—1941 років
У 1939 році райони, зайняті Червоною армією, стали західними областями Білоруської (Вілейська, Барановицька, Білостоцька, Брестська, Пінська), Української (Волинська, Дрогобицька, Рівненська, Станіславська, Львівська, Тарнопільська) та Литовської РСР. Наступного року розпочалися депортації поляків. Численна націоналістично налаштована польська діаспора, розселена поблизу кордонів країни, викликала побоювання радянського керівництва. Були депортовані до Сибіру осадники, якими заселялися східні райони Польщі для закріплення польської присутності.
Іншою категорією депортованих були біженці, які рятувалися від німецької окупації у Радянському Союзі. Багато біженців змогли взяти із собою гроші, цінності, одяг, предмети побуту, що полегшило їм проживання на новому місці. Серед депортованих виявилися також представники «соціально далеких» класів із числа білорусів, українців, євреїв. Депортували людей цілими сім'ями, тим самим підриваючи можливість опору соціальним змінам на окупованих територіях.
Депортація проводилася у кілька етапів: 10 лютого, 13 квітня та 29 червня 1940 року, у травні—червні 1941 року. Кожен етап здійснювався за день. Депортованим дозволялося взяти до тонни майна на сім'ю, інше здавалося місцевій владі. На місцях поселення виселеним мала видаватися компенсація. У Красноярському краї на 1940—1941 рік знаходилося 15 538 осадників, що жили в 48 спецселищах, і 1459 біженців, розміщених у 9 спецселищах.
Місцева влада була зобов'язана надати житло та роботу, проте на місцях це розпорядження центру не завжди виконувалося. Так, Красноярський крайвиконком повідомляв про незадовільне розміщення та господарський устрій переселенців-осадників по підприємствах краю, сім'ї розміщувалися в загальних бараках в умовах великої скупченості, депортовані погано забезпечувалися навіть продуктами харчування першої необхідності, отримували недостатню медичну допомогу, що вело до епідемічних захворювань.
Постановою РНК СРСР від 10 квітня 1940 року № 497—178сс із Західної України та Білорусі до Актюбинської, Акмолінської, Кустанайської області, Павлодарської, Північно-Казахстанської та Семипалатинської області було виселено 60 667 особи (за іншими даними 61 092 особи). З цього числа 36 729 осіб розміщувалися у колгоспах, 17 923 — у радгоспах, 8000 — у робочих селищах різних промислових підприємств. 2036 поляків були розміщені в чотирьох спецселах Сталінського, Шортандинського та Степняківського районів Акмолінської області і використовувалися на підприємствах золотодобувної промисловості.
Після амністії
30 серпня 1941 року було підписано договір Сікорського — Сталіна, яким депортовані поляки були амністовані з видачею відповідних довідок. Проте насправді їхнє становище не змінилося. На території СРСР було створено польські урядові представництва (делегатури). Делегатури, спільно з мережею довірених осіб посольства, мали представляти інтереси польського населення. Вони організовували та розподіляли благодійну допомогу Червоного Хреста, матеріальну та фінансову допомогу польського уряду, направляли добровольців до польської армії.
У Сибіру були створені делегатури в Красноярську, Абакані, Мінусинську, Чорногорську, Усть-Абакані, Краснотуранську, Козачинському. Також у Красноярську та інших великих містах краю було створено мережу складів, що розподіляли гуманітарну допомогу від польського посольства.
Польському посольству у першій половині 1942 року вдалося відкрити установи опіки та піклування у Красноярському краї. Польські дитячі будинки були створені в Казачинському ( дитячий будинок), Мінусинському (Маломінусинський дитячий будинок) та Боградському районах (Большеєрбинський дитячий будинок). У 1943 році в Большеєрбинському дитячому будинку було 150 дітей, Маломінусинському — 171 дитина і в Порозькому — 250 дітей. За словами Болеслава Влодарчика, одного з вихованців Порізського дитячого будинку, основний контингент вихованців складали діти тяжко хворих батьків, які не могли їх утримувати, діти інвалідів, діти військовослужбовців польської армії, діти зайняті на сезонних роботах у ліспромгоспах, колгоспах, річковому флоті. Весною 1946 року польські дитячі будинки виїхали на батьківщину.
Польська делегатура сприяла створенню будинків інвалідів в Абані та Агулі, шкіл у Чорногорську, Бограді, Краснотуранську, Усть-Абакані, дитячих садків у Чорногорську та Усть-Абакані. Там, де поляки працювали на лісозаготівлях, були відкриті їдальні: в Інокентіївці, Козульці, Партизанському, Манському районах . У Мінусинську було відкрито аптеку. У січні 1942 — березні 1943 років польське посольство через місцеву торговельну мережу постачало своїх одноплемінників продуктами, хлібними та жировими картками, одягом, взуттям.
Згідно зі статистикою НКВС, у Красноярському краї на початку 1943 року проживав 8471 дорослий поляк. У червні того ж року в регіоні налічувалося вже близько 14 тисяч польських громадян, у тому числі 4987 — молодше 16 років.
Криза радянсько-польських відносин
Після початку охолодження взаємин радянського керівництва з польським емігрантським урядом 26 січня 1943 року за розпорядженням Ради народних комісарів СРСР почалося закриття делегатур. Вирішення проблем польського населення відтепер покладалося на місцеві радянські органи. Розпочалася робота щодо приймання майна польського представництва та благодійних установ. Були взяті на облік усі кошти. З цієї причини постачання польських громадян погіршилося, їм перестали видавати продуктові пайки.
25 квітня 1943 року дипломатичні відносини з урядом Польщі у вигнанні були офіційно розірвані. Почалося формування Спілки польських патріотів (СПП), яка проводила політику Радянської влади. У Красноярському краї було створено крайове правління СПП, що згодом взяло на себе деякі функції делегатури. Для постачання польського населення у травні 1943 року при наркоматі торгівлі СРСР було створено Упрособторг (управління особливої торгівлі).
Відносини з місцевим населенням
Прості казахи ставилися до депортованих зі співчуттям. Наприклад, заступник завідувача сільгоспвідділу ЦК ВКП(б) Іцков повідомляв секретареві ЦК Андрєєву, що в одному з колгоспів Кустанайської області «посильним влаштували таку привітну зустріч, що віддали їм денний надій молока з ферми, тож навіть діти колгоспників у дитмайданчику залишилися без молока».
Підсумки депортацій
За даними генерального прокурора СРСР А. Я. Вишинського, за період з листопада 1939 по червень 1941 були депортовані 389 382 особи. 52 % (202,5 тисяч) з цього числа становили жінки, а 12 % (46,7 тисяч) — діти. На шляху руху і на місцях протягом першого року померло приблизно 10 % від загальної кількості депортованих (близько 39 тисяч осіб). За даними польських дослідників, які спираються на непрямі дані, за сумою всіх етапів було депортовано приблизно один мільйон (за іншими даними близько 1 200 000) осіб.
Реабілітація
14 листопада 1989 року було прийнято Декларацію Верховної Ради СРСР «Про визнання незаконними та злочинними репресивних актів проти народів, які зазнали насильницького переселення, та забезпечення їх прав», згідно з якою були реабілітовані , визнані незаконними та злочинними репресивні акти проти них у вигляді політики наклепу, геноциду, насильницького переселення, скасування національно-державних утворень, встановлення режиму терору та насильства в місцях спецпоселень.
26 квітня 1991 року було прийнято Закон РРФСР про реабілітацію репресованих народів, який визнав депортацію народів «політикою наклепу та геноциду». Крім того, закон визнавав право репресованих народів на відновлення територіальної цілісності, яка існувала до антиконституційної політики насильницького перекроювання кордонів, на відновлення національно-державних утворень, що склалися до їх скасування, а також на відшкодування збитків, заподіяних державою.
14 квітня 1993 року було ухвалено закон Республіки Казахстан «Про реабілітацію жертв масових політичних репресій». У 1997 році, виступаючи на сесії Асамблеї народу Казахстану, президент М. А. А. Назарбаєв сказав:
| | Немає жодної нації, жодного народу, яким тоталітаризм не завдав би нищівної і, на жаль, у чомусь непоправної шкоди. | |
Одним із наслідків депортації стало виникнення польської діаспори в Казахстані.
Історична пам'ять
Після початку Вторгення Росії в Україну, 11 листопада 2022 року меморіал жертвам сталінських репресій зіпсовали невідомимі людьми. 26 березня меморіал жертвам сталінських репресій було відновлено завдяки Меморіалу.
Див. також
Примітки
- krskstate.
- Шотбакова.
- В. Молотов, И. Межлаук (28 квітня 1936). Постановление СНК СССР № 776-120сс. Исторические материалы. оригіналу за 14 жовтня 2018. Процитовано 13 жовтня 2018.
- articlekz.
- secret.
- AFP / Expatica (30 August 2009), Polish experts lower nation's WWII death toll, Expatica Communications BV
- Закон РСФСР от 26.04.1991 "О реабилитации репрессированных народов" (с изменениями и дополнениями). base.garant.ru. 26 квітня 1991. оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 14 лютого 2018.
Посилання
- Этническая депортация поляков. Энциклопедия Красноярского края. 17 вересня 2014. Процитовано 13 жовтня 2018.
- Шотбакова Л. К. Из истории депортации поляков в Казахстан (первая пол. XX в.) (PDF). National digital library of Kazakhstan. Процитовано 13 жовтня 2018.
- Р. М. Жумашев, С. В. Елеуханова (2014). Депортация поляков в Казахстан в 30-40-е годы ХХ в.: анализ исторических источников. Научные статьи Казахстана. Процитовано 13 жовтня 2018.
- Максим Петров (2008). Депортации поляков. Процитовано 15 жовтня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Deportaciya polyakiv masove viselennya polyakiv yaki opinilisya na teritoriyi SRSR u rajoni Kazahskoyi RSR i Sibiru v 1936 1941 rokah Bulo dvi hvili deportaciyi u kvitni 1936 roku ta 1940 1941 rokah Pershoyu hvileyu bulo viselennya polyakiv i nimciv iz prikordonnih rajoniv SRSR zokrema z teritoriyi Ukrayinskoyi RSR Druga hvilya ohopila polyakiv yaki zhili u priyednanih vnaslidok radyanskoyi okupaciyi rajonah Zahidnoyi Bilorusi ta Zahidnoyi Ukrayini PeredistoriyaStrilecki chastini RSChA v Polshi 1939 rik Sibir buv tradicijnim miscem dlya visilki polyakiv Za carskih chasiv tudi chasto zasilali borciv za nezalezhnist Polshi U 1920 roci polska sklala zbroyu pid Krasnoyarskom Chastina soldativ ciyeyi diviziyi zalishilasya zhiti tut zhe U 1920 roci Polsha priyednala Zahidnu Bilorusiyu ta Zahidnu Ukrayinu Odnim iz naslidkiv ciyeyi akciyi stav utisk bilorusiv i ukrayinciv Buv stvorenij koncentracijnij tabir u Berezi Kartuzkij u yakomu mistilisya tisyachi predstavnikiv shidnih slov yan U kvitni 1936 roku radyanskoyu vladoyu neblagonadijni elementi iz zahidnih prikordonnih rajoniv SRSR buli viseleni v Kazahsku RSR 1 veresnya 1939 roku Nimechchina vtorglasya do Polshi 17 veresnya shidni rajoni krayini okupuvala Chervona armiya DeportaciyaDeportaciya 1936 roku 28 kvitnya 1936 roku RNK SRSR prijnyala postanovu v yakij zokrema govorilosya Sovet Narodnyh Komissarov Soyuza SSR postanovlyaet Vozlozhit na NKVD SSSR pereselenie i organizaciyu poselenij v Karagandinskoj oblasti Kazahskoj ASSR dlya polskih i nemeckih hozyajstv pereselyaemyh iz USSR v kolichestve 15 000 hozyajstv 45 000 chelovek po tipu sushestvuyushih selskohozyajstvennyh trudposyolkov NKVD Pereselyaemyj kontingent ne ogranichivaetsya v grazhdanskih pravah i imeet pravo peredvizheniya v predelah administrativnogo rajona rasseleniya no ne imeet prava vyezda iz mest poselenij Polonyani polski zhandarmi Vidpovidno do ciyeyi postanovi bulo pereseleno 35 820 polyakiv 99 8 z yakih potrapili do pivnichnih rajoniv Kazahstanu Dlya rozselennya pribulih bulo stvoreno 13 selish poblizu ferm yaki zaselili polyaki z Zhitomirskoyi Vinnickoyi ta Kirovogradskoyi oblastej Inshi deportovani buli dribnimi grupami rozseleni rajonami RRFSR 75 7 deportovanih buli polyakami 23 4 nimcyami 0 8 ukrayincyami 0 1 predstavniki inshih nacionalnostej Gospodarstva specpereselenciv bulo peretvoreno na 28 kolgospiv Cim kolgospam u poryadku dovgostrokovoyi pozichki na 8 rokiv do 1945 roku bulo peredano zhitlovi budinki shkoli dityachi ustanovi likarni Cherez ekonomichnu slabkist gospodarstva bulo nemozhlivo vnositi platezhi i rozvivatisya odnochasno Z ciyeyi prichini uryad Kazahstanu zvertavsya do kerivnictva krayini z prohannyam po pershe podovzhiti strok povnogo pogashennya pozichok na 10 rokiv po druge oskilki pereselenci ne otrimali kompensaciyi za svoye zhitlo zniziti napolovinu vartist budinkiv za derzhavnij rahunok Vlada vidznachala cilu nizku nedolikiv v oblashtuvanni deportovanih Medichna dopomoga nedostatnya ta yakisno nezadovilna Merezha medustanov medpracivnikami ne ukomplektovana Merezha shkil ta politprosvitu ustanov povnistyu ne zabezpechena asignuvannyami na yih utrimannya i krim togo ne zabezpechena potribnimi kadrami Ne krashe i v starih selishah Osakarivskogo Telmanskogo rajoniv Karagandinska oblast de cherez vidsutnist asignuvan vlada postala pered neobhidnistyu zakrittya internativ hat chitalnij rozpusku uchniv ta vchiteliv Polski ta nimecki shkoli ne zabezpecheni pidruchnikami ridnoyu movoyu Deportaciyi 1940 1941 rokiv Deportaciya polyakiv u 1940 roci U 1939 roci rajoni zajnyati Chervonoyu armiyeyu stali zahidnimi oblastyami Biloruskoyi Vilejska Baranovicka Bilostocka Brestska Pinska Ukrayinskoyi Volinska Drogobicka Rivnenska Stanislavska Lvivska Tarnopilska ta Litovskoyi RSR Nastupnogo roku rozpochalisya deportaciyi polyakiv Chislenna nacionalistichno nalashtovana polska diaspora rozselena poblizu kordoniv krayini viklikala poboyuvannya radyanskogo kerivnictva Buli deportovani do Sibiru osadniki yakimi zaselyalisya shidni rajoni Polshi dlya zakriplennya polskoyi prisutnosti Inshoyu kategoriyeyu deportovanih buli bizhenci yaki ryatuvalisya vid nimeckoyi okupaciyi u Radyanskomu Soyuzi Bagato bizhenciv zmogli vzyati iz soboyu groshi cinnosti odyag predmeti pobutu sho polegshilo yim prozhivannya na novomu misci Sered deportovanih viyavilisya takozh predstavniki socialno dalekih klasiv iz chisla bilorusiv ukrayinciv yevreyiv Deportuvali lyudej cilimi sim yami tim samim pidrivayuchi mozhlivist oporu socialnim zminam na okupovanih teritoriyah Deportaciya provodilasya u kilka etapiv 10 lyutogo 13 kvitnya ta 29 chervnya 1940 roku u travni chervni 1941 roku Kozhen etap zdijsnyuvavsya za den Deportovanim dozvolyalosya vzyati do tonni majna na sim yu inshe zdavalosya miscevij vladi Na miscyah poselennya viselenim mala vidavatisya kompensaciya U Krasnoyarskomu krayi na 1940 1941 rik znahodilosya 15 538 osadnikiv sho zhili v 48 specselishah i 1459 bizhenciv rozmishenih u 9 specselishah Misceva vlada bula zobov yazana nadati zhitlo ta robotu prote na miscyah ce rozporyadzhennya centru ne zavzhdi vikonuvalosya Tak Krasnoyarskij krajvikonkom povidomlyav pro nezadovilne rozmishennya ta gospodarskij ustrij pereselenciv osadnikiv po pidpriyemstvah krayu sim yi rozmishuvalisya v zagalnih barakah v umovah velikoyi skupchenosti deportovani pogano zabezpechuvalisya navit produktami harchuvannya pershoyi neobhidnosti otrimuvali nedostatnyu medichnu dopomogu sho velo do epidemichnih zahvoryuvan Postanovoyu RNK SRSR vid 10 kvitnya 1940 roku 497 178ss iz Zahidnoyi Ukrayini ta Bilorusi do Aktyubinskoyi Akmolinskoyi Kustanajskoyi oblasti Pavlodarskoyi Pivnichno Kazahstanskoyi ta Semipalatinskoyi oblasti bulo viseleno 60 667 osobi za inshimi danimi 61 092 osobi Z cogo chisla 36 729 osib rozmishuvalisya u kolgospah 17 923 u radgospah 8000 u robochih selishah riznih promislovih pidpriyemstv 2036 polyakiv buli rozmisheni v chotiroh specselah Stalinskogo Shortandinskogo ta Stepnyakivskogo rajoniv Akmolinskoyi oblasti i vikoristovuvalisya na pidpriyemstvah zolotodobuvnoyi promislovosti Pislya amnistiyi 30 serpnya 1941 roku bulo pidpisano dogovir Sikorskogo Stalina yakim deportovani polyaki buli amnistovani z vidacheyu vidpovidnih dovidok Prote naspravdi yihnye stanovishe ne zminilosya Na teritoriyi SRSR bulo stvoreno polski uryadovi predstavnictva delegaturi Delegaturi spilno z merezheyu dovirenih osib posolstva mali predstavlyati interesi polskogo naselennya Voni organizovuvali ta rozpodilyali blagodijnu dopomogu Chervonogo Hresta materialnu ta finansovu dopomogu polskogo uryadu napravlyali dobrovolciv do polskoyi armiyi U Sibiru buli stvoreni delegaturi v Krasnoyarsku Abakani Minusinsku Chornogorsku Ust Abakani Krasnoturansku Kozachinskomu Takozh u Krasnoyarsku ta inshih velikih mistah krayu bulo stvoreno merezhu skladiv sho rozpodilyali gumanitarnu dopomogu vid polskogo posolstva Polskomu posolstvu u pershij polovini 1942 roku vdalosya vidkriti ustanovi opiki ta pikluvannya u Krasnoyarskomu krayi Polski dityachi budinki buli stvoreni v Kazachinskomu dityachij budinok Minusinskomu Malominusinskij dityachij budinok ta Bogradskomu rajonah Bolsheyerbinskij dityachij budinok U 1943 roci v Bolsheyerbinskomu dityachomu budinku bulo 150 ditej Malominusinskomu 171 ditina i v Porozkomu 250 ditej Za slovami Boleslava Vlodarchika odnogo z vihovanciv Porizskogo dityachogo budinku osnovnij kontingent vihovanciv skladali diti tyazhko hvorih batkiv yaki ne mogli yih utrimuvati diti invalidiv diti vijskovosluzhbovciv polskoyi armiyi diti zajnyati na sezonnih robotah u lispromgospah kolgospah richkovomu floti Vesnoyu 1946 roku polski dityachi budinki viyihali na batkivshinu Polska delegatura spriyala stvorennyu budinkiv invalidiv v Abani ta Aguli shkil u Chornogorsku Bogradi Krasnoturansku Ust Abakani dityachih sadkiv u Chornogorsku ta Ust Abakani Tam de polyaki pracyuvali na lisozagotivlyah buli vidkriti yidalni v Inokentiyivci Kozulci Partizanskomu Manskomu rajonah U Minusinsku bulo vidkrito apteku U sichni 1942 berezni 1943 rokiv polske posolstvo cherez miscevu torgovelnu merezhu postachalo svoyih odnopleminnikiv produktami hlibnimi ta zhirovimi kartkami odyagom vzuttyam Zgidno zi statistikoyu NKVS u Krasnoyarskomu krayi na pochatku 1943 roku prozhivav 8471 doroslij polyak U chervni togo zh roku v regioni nalichuvalosya vzhe blizko 14 tisyach polskih gromadyan u tomu chisli 4987 molodshe 16 rokiv Kriza radyansko polskih vidnosin Pislya pochatku oholodzhennya vzayemin radyanskogo kerivnictva z polskim emigrantskim uryadom 26 sichnya 1943 roku za rozporyadzhennyam Radi narodnih komisariv SRSR pochalosya zakrittya delegatur Virishennya problem polskogo naselennya vidteper pokladalosya na miscevi radyanski organi Rozpochalasya robota shodo prijmannya majna polskogo predstavnictva ta blagodijnih ustanov Buli vzyati na oblik usi koshti Z ciyeyi prichini postachannya polskih gromadyan pogirshilosya yim perestali vidavati produktovi pajki 25 kvitnya 1943 roku diplomatichni vidnosini z uryadom Polshi u vignanni buli oficijno rozirvani Pochalosya formuvannya Spilki polskih patriotiv SPP yaka provodila politiku Radyanskoyi vladi U Krasnoyarskomu krayi bulo stvoreno krajove pravlinnya SPP sho zgodom vzyalo na sebe deyaki funkciyi delegaturi Dlya postachannya polskogo naselennya u travni 1943 roku pri narkomati torgivli SRSR bulo stvoreno Uprosobtorg upravlinnya osoblivoyi torgivli Vidnosini z miscevim naselennyam Prosti kazahi stavilisya do deportovanih zi spivchuttyam Napriklad zastupnik zaviduvacha silgospviddilu CK VKP b Ickov povidomlyav sekretarevi CK Andryeyevu sho v odnomu z kolgospiv Kustanajskoyi oblasti posilnim vlashtuvali taku privitnu zustrich sho viddali yim dennij nadij moloka z fermi tozh navit diti kolgospnikiv u ditmajdanchiku zalishilisya bez moloka Pidsumki deportacij Za danimi generalnogo prokurora SRSR A Ya Vishinskogo za period z listopada 1939 po cherven 1941 buli deportovani 389 382 osobi 52 202 5 tisyach z cogo chisla stanovili zhinki a 12 46 7 tisyach diti Na shlyahu ruhu i na miscyah protyagom pershogo roku pomerlo priblizno 10 vid zagalnoyi kilkosti deportovanih blizko 39 tisyach osib Za danimi polskih doslidnikiv yaki spirayutsya na nepryami dani za sumoyu vsih etapiv bulo deportovano priblizno odin miljon za inshimi danimi blizko 1 200 000 osib Reabilitaciya14 listopada 1989 roku bulo prijnyato Deklaraciyu Verhovnoyi Radi SRSR Pro viznannya nezakonnimi ta zlochinnimi represivnih aktiv proti narodiv yaki zaznali nasilnickogo pereselennya ta zabezpechennya yih prav zgidno z yakoyu buli reabilitovani vsi represovani narodi viznani nezakonnimi ta zlochinnimi represivni akti proti nih u viglyadi politiki naklepu genocidu nasilnickogo pereselennya skasuvannya nacionalno derzhavnih utvoren vstanovlennya rezhimu teroru ta nasilstva v miscyah specposelen 26 kvitnya 1991 roku bulo prijnyato Zakon RRFSR pro reabilitaciyu represovanih narodiv yakij viznav deportaciyu narodiv politikoyu naklepu ta genocidu Krim togo zakon viznavav pravo represovanih narodiv na vidnovlennya teritorialnoyi cilisnosti yaka isnuvala do antikonstitucijnoyi politiki nasilnickogo perekroyuvannya kordoniv na vidnovlennya nacionalno derzhavnih utvoren sho sklalisya do yih skasuvannya a takozh na vidshkoduvannya zbitkiv zapodiyanih derzhavoyu 14 kvitnya 1993 roku bulo uhvaleno zakon Respubliki Kazahstan Pro reabilitaciyu zhertv masovih politichnih represij U 1997 roci vistupayuchi na sesiyi Asambleyi narodu Kazahstanu prezident M A A Nazarbayev skazav Nemaye zhodnoyi naciyi zhodnogo narodu yakim totalitarizm ne zavdav bi nishivnoyi i na zhal u chomus nepopravnoyi shkodi Odnim iz naslidkiv deportaciyi stalo viniknennya polskoyi diaspori v Kazahstani Istorichna pam yatPislya pochatku Vtorgennya Rosiyi v Ukrayinu 11 listopada 2022 roku memorial zhertvam stalinskih represij zipsovali nevidomimi lyudmi 26 bereznya memorial zhertvam stalinskih represij bulo vidnovleno zavdyaki Memorialu Memorial pam yati polyakiv zhertv stalinskih represij 2 zhovtnya 2004 roku 11 listopada 2022 roku i 26 bereznya 2024 roku rokuDiv takozhStalinizm Polska operaciya NKVS Masovi rozstrili v yazniv NKVS Tabori NKVS dlya polskih vijskovopolonenih Radyanski represiyi gromadyan dovoyennoyi Polshi 1939 1946 Polski sibiryakiPrimitkikrskstate Shotbakova V Molotov I Mezhlauk 28 kvitnya 1936 Postanovlenie SNK SSSR 776 120ss Istoricheskie materialy originalu za 14 zhovtnya 2018 Procitovano 13 zhovtnya 2018 articlekz secret AFP Expatica 30 August 2009 Polish experts lower nation s WWII death toll Expatica Communications BV Zakon RSFSR ot 26 04 1991 O reabilitacii repressirovannyh narodov s izmeneniyami i dopolneniyami base garant ru 26 kvitnya 1991 originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 14 lyutogo 2018 PosilannyaEtnicheskaya deportaciya polyakov Enciklopediya Krasnoyarskogo kraya 17 veresnya 2014 Procitovano 13 zhovtnya 2018 Shotbakova L K Iz istorii deportacii polyakov v Kazahstan pervaya pol XX v PDF National digital library of Kazakhstan Procitovano 13 zhovtnya 2018 R M Zhumashev S V Eleuhanova 2014 Deportaciya polyakov v Kazahstan v 30 40 e gody HH v analiz istoricheskih istochnikov Nauchnye stati Kazahstana Procitovano 13 zhovtnya 2018 Maksim Petrov 2008 Deportacii polyakov Procitovano 15 zhovtnya 2018