Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Семипала́тинська о́бласть — колишня область у складі Казахської РСР та Казахстану.
| Семипалатинська область | |
|---|---|
| каз. Семей облысы | |
| | |
| Обласний центр | місто Семипалатинськ |
| Країна | Казахська РСР, Казахстан |
| Регіон | Казахська РСР Казахстан |
| Населення | |
| - повне | 838 324 особи (1989) |
| Площа | |
| - повна | 179 600 км² км² |
| Утворена | 14 жовтня 1939 |
| Дата ліквідації | 3 травня 1997 |
| Губернатор | Q4090256? |
| Ліквідована | 3 травня 1997 |
 | |
Географія
Більшість області займає східний край Казахського дрібносопковика і являє собою хвилясту рівнину з висотами 500—700 м. На південному сході простягається Тарбагатайський хребет висотою до 3 000 м, який відокремлює Зайсанську і Балхаш-Алакольську улоговини. На півдні простягається , яка є частиною Західносибірської низовини.
Клімат різко континентальний, пересічна температура січня складає -17°С, липня +21°С, атмосферних опадів випадає 300 мм на рік.
Північна частина області вкрита степом на чорноземних ґрунтах, і вона здебільшого розорана (головні культури — пшениця, ячмінь). Але в більшій частині області переважає пустельний степ.
Господарство
Посівна площа в усій області становить (станом на 1972 рік) 1668 тис. га, у тому числі 1086 тис. га зернових та 527 тис. га кормових. Поголів'я худоби (станом на 1 січня 1974 року) становить: великої рогатої худоби — 494 тис., овець і кіз — 3324 тис., свиней — 178 тис., коней — 82 тис.
Промисловість зосереджена переважно у місті Семипалатинську.
Історія
Семипалатинська область у складі Російської імперії була утворена 19 травня 1854 року. 11 грудня 1920 року вона була перетворена у .
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 жовтня 1939 року область у складі Казахської РСР була утворена шляхом виділення зі Східноказахстанської області, при цьому обласний центр останньої був перенесений із Семипалатинська до Усть-Каменогорська. Тоді до його складу увійшли місто Семипалатинськ та 12 районів:
- Аксуатський район
- Аягузький район
- Бель-Агацький район
- Жана-Семейський район
- Жарминський район
- Кокпектинський район
- Маканчинський район
- Урджарський район
- Чингістауський район
- Чубартауський район
У кінці 1939 року був утворений Чарський район. 1940 року Чингістауський район був перейменований у Абаївський, 1944 року Бель-Агацький район — в Бородуліхинський. Того ж року був також утворений . 1953 року Абаївський район був перейменований в Абайський, був ліквідований Абралинський район. 1957 року був ліквідований Жана-Семейський район. 1959 року до складу області був переданий Бескарагайський район сусідньої Павлодарської області. 1962 року був ліквідований Бородуліхинський район.
1963 року райони були перетворені у сільські — Абайський, Аягузький, Бескарагайський, Бородуліхинський, Жарминський, Кокпектинський та Урджарський. Був також створений Чарський промисловий район, а місто Аягуз стало містом обласного підпорядкування. 1964 року був ліквідований Чарський промисловий район, відновлені Аксуатський та Чубартауський райони. 1966 року був відновлений Жанасемейський район, 1969 року — Маканчинський район, 1970 року — Новошульбинський район, 1972 року — Чарський район, 1980 року утворений Таскескенський район, 1990 року відновлений Абралинський район. 1996 року були ліквідовані Жана-Семейський та Таскескенський райони, 1997 року — Новошульбинський район.
16 грудня 1991 року область увійшла до складу незалежного Казахстану. 3 травня 1997 року вона була ліквідована, а територія увійшла до складу Східноказахстанської області.
Населення
Населення області становило — 838 324 особи (1989; 736 000 у 1973-му, 714 000 у 1970-му, 520 000 у 1959-му, 408 000 у 1939-му, 326 000 у 1926-му). Станом на 1973 рік міське населення становило 47 %, з них у Семипалатинську — 35 %. Українці проживають у північних та північно-східних районах області.
| Народ | Населення, осіб (1926) | % | Населення, осіб (1959) | % | Населення, осіб (1970) | % |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Казахи | 144900 | 44,5 | 185900 | 35,8 | 311600 | 43,6 |
| Росіяни | 125900 | 38,6 | 235000 | 42,2 | 292000 | 40,6 |
| Українці | 30700 | 9,4 | 17300 | 3,3 | 18900 | 2,7 |
За переписом 1970 року 52 % українців вважали за рідну мову російську.
Примітки
- Численность населения союзных республик СССР и их территориальных единиц по полу — Всесоюзний перепис населення 1989 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 21 жовтня 2006.]
- (unspecified title)
- https://ru.wikisource.org/wiki/Указ_Президиума_ВС_СССР_от_14.10.1939_об_образовании_Семипалатинской,_Акмолинской_и_Джамбулской_областей_в_составе_Казахской_ССР
- https://ru.wikisource.org/wiki/Указ_Президента_Республики_Казахстан_от_3.05.1997_%E2%84%96_3483
Джерела
- Справочник по истории административно-территориального устройства Семипалатинской области. — Семипалатинск, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Semipala tinska o blast kolishnya oblast u skladi Kazahskoyi RSR ta Kazahstanu Semipalatinska oblast kaz Semej oblysy Oblasnij centr misto Semipalatinsk Krayina Kazahska RSR Kazahstan Region Kazahska RSR Kazahstan Naselennya povne 838 324 osobi 1989 Plosha povna 179 600 km km Utvorena 14 zhovtnya 1939 Data likvidaciyi 3 travnya 1997 Gubernator Q4090256 Likvidovana 3 travnya 1997 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Semipalatinska oblast GeografiyaBilshist oblasti zajmaye shidnij kraj Kazahskogo dribnosopkovika i yavlyaye soboyu hvilyastu rivninu z visotami 500 700 m Na pivdennomu shodi prostyagayetsya Tarbagatajskij hrebet visotoyu do 3 000 m yakij vidokremlyuye Zajsansku i Balhash Alakolsku ulogovini Na pivdni prostyagayetsya yaka ye chastinoyu Zahidnosibirskoyi nizovini Klimat rizko kontinentalnij peresichna temperatura sichnya skladaye 17 S lipnya 21 S atmosfernih opadiv vipadaye 300 mm na rik Pivnichna chastina oblasti vkrita stepom na chornozemnih gruntah i vona zdebilshogo rozorana golovni kulturi pshenicya yachmin Ale v bilshij chastini oblasti perevazhaye pustelnij step GospodarstvoPosivna plosha v usij oblasti stanovit stanom na 1972 rik 1668 tis ga u tomu chisli 1086 tis ga zernovih ta 527 tis ga kormovih Pogoliv ya hudobi stanom na 1 sichnya 1974 roku stanovit velikoyi rogatoyi hudobi 494 tis ovec i kiz 3324 tis svinej 178 tis konej 82 tis Promislovist zoseredzhena perevazhno u misti Semipalatinsku IstoriyaSemipalatinska oblast u skladi Rosijskoyi imperiyi bula utvorena 19 travnya 1854 roku 11 grudnya 1920 roku vona bula peretvorena u Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 4 zhovtnya 1939 roku oblast u skladi Kazahskoyi RSR bula utvorena shlyahom vidilennya zi Shidnokazahstanskoyi oblasti pri comu oblasnij centr ostannoyi buv perenesenij iz Semipalatinska do Ust Kamenogorska Todi do jogo skladu uvijshli misto Semipalatinsk ta 12 rajoniv Aksuatskij rajon Ayaguzkij rajon Bel Agackij rajon Zhana Semejskij rajon Zharminskij rajon Kokpektinskij rajon Makanchinskij rajon Urdzharskij rajon Chingistauskij rajon Chubartauskij rajon U kinci 1939 roku buv utvorenij Charskij rajon 1940 roku Chingistauskij rajon buv perejmenovanij u Abayivskij 1944 roku Bel Agackij rajon v Borodulihinskij Togo zh roku buv takozh utvorenij 1953 roku Abayivskij rajon buv perejmenovanij v Abajskij buv likvidovanij Abralinskij rajon 1957 roku buv likvidovanij Zhana Semejskij rajon 1959 roku do skladu oblasti buv peredanij Beskaragajskij rajon susidnoyi Pavlodarskoyi oblasti 1962 roku buv likvidovanij Borodulihinskij rajon 1963 roku rajoni buli peretvoreni u silski Abajskij Ayaguzkij Beskaragajskij Borodulihinskij Zharminskij Kokpektinskij ta Urdzharskij Buv takozh stvorenij Charskij promislovij rajon a misto Ayaguz stalo mistom oblasnogo pidporyadkuvannya 1964 roku buv likvidovanij Charskij promislovij rajon vidnovleni Aksuatskij ta Chubartauskij rajoni 1966 roku buv vidnovlenij Zhanasemejskij rajon 1969 roku Makanchinskij rajon 1970 roku Novoshulbinskij rajon 1972 roku Charskij rajon 1980 roku utvorenij Taskeskenskij rajon 1990 roku vidnovlenij Abralinskij rajon 1996 roku buli likvidovani Zhana Semejskij ta Taskeskenskij rajoni 1997 roku Novoshulbinskij rajon 16 grudnya 1991 roku oblast uvijshla do skladu nezalezhnogo Kazahstanu 3 travnya 1997 roku vona bula likvidovana a teritoriya uvijshla do skladu Shidnokazahstanskoyi oblasti NaselennyaNaselennya oblasti stanovilo 838 324 osobi 1989 736 000 u 1973 mu 714 000 u 1970 mu 520 000 u 1959 mu 408 000 u 1939 mu 326 000 u 1926 mu Stanom na 1973 rik miske naselennya stanovilo 47 z nih u Semipalatinsku 35 Ukrayinci prozhivayut u pivnichnih ta pivnichno shidnih rajonah oblasti Narod Naselennya osib 1926 Naselennya osib 1959 Naselennya osib 1970 Kazahi 144900 44 5 185900 35 8 311600 43 6 Rosiyani 125900 38 6 235000 42 2 292000 40 6 Ukrayinci 30700 9 4 17300 3 3 18900 2 7 Za perepisom 1970 roku 52 ukrayinciv vvazhali za ridnu movu rosijsku PrimitkiChislennost naseleniya soyuznyh respublik SSSR i ih territorialnyh edinic po polu Vsesoyuznij perepis naselennya 1989 roku ros Arhivovano z pershodzherela 21 zhovtnya 2006 unspecified title d Track Q19229820 https ru wikisource org wiki Ukaz Prezidiuma VS SSSR ot 14 10 1939 ob obrazovanii Semipalatinskoj Akmolinskoj i Dzhambulskoj oblastej v sostave Kazahskoj SSR https ru wikisource org wiki Ukaz Prezidenta Respubliki Kazahstan ot 3 05 1997 E2 84 96 3483DzherelaSpravochnik po istorii administrativno territorialnogo ustrojstva Semipalatinskoj oblasti Semipalatinsk 2006