Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Урджа́рський район (каз. Үржар ауданы, рос. Урджарський район) — адміністративна одиниця у складі Абайської області Казахстану. Адміністративний центр — село Урджар.
| Урджарський район | |
|---|---|
| каз. Үржар ауданы | |
 | |
| Основні дані | |
| Область: | Абайська область |
| Утворений: | 1928 року |
| Населення (2009): | 46270 осіб |
| Площа: | 12039,06 км² |
| Густота населення: | 3,84 осіб/км² |
| Населені пункти та округи | |
| Адміністративний центр: | село Урджар |
| Кількість сільських округів: | 16 |
| Сільських населених пунктів: | 35 |
| Влада | |
Населення
Історія
Урджарський район був утворений 1928 року у складі Семипалатинського округу. 2 січня 1963 року було ліквідовано Маканчинський район та приєднано до Урджарського району. 14 травня 1969 року Маканчинський район було відновлено. До його складу увійшли Бахтинська, Подяченська, Жарбулакська, Кіровська, Маканчинська та Петрівська сільради Урджарського району. 23 травня 1997 року Маканчинський район було знову ліквідовано, а його територію передано до Урджарського району. 28 грудня 2023 року було вирішено відновити Маканчинський район з 1 січня 2024 року. Для цього було виділено 11374,66 км² території.
Склад
До складу району входять 16 сільських округів:
Найбільші населені пункти
Нижче подано список населених пунктів з чисельністю населення понад 1000 осіб:
| № | Населений пункт | Населення, осіб (1989) | Населення, осіб (1999) | Населення, осіб (2009) |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Урджар | 18 058 | 16 830 | 17 320 |
| 2 | Науали | 4 049 | 3 695 | 3 421 |
| 3 | Таскескен | 5 279 | 4 225 | 2 999 |
| 4 | Бестерек | 1 774 | 1 848 | 1 811 |
| 5 | Єлтай | 2 456 | 2 507 | 1 753 |
| 6 | Колденен | 1 680 | 1 618 | 1 478 |
| 7 | Алтиншоки | 2 570 | 1 961 | 1 463 |
| 8 | Кокозек | 2 024 | 1 731 | 1 413 |
| 9 | Шолпан | 1 718 | 1 474 | 1 412 |
| 10 | Акжар | 1 341 | 1 502 | 1 370 |
| 11 | Жана-тілек | 2 086 | 1 576 | 1 357 |
| 12 | Жогарги-Єгінсу | 1 950 | 1 764 | 1 323 |
| 13 | Сегізбай | 2 126 | 1 627 | 1 295 |
| 14 | Каракол | 3 063 | 1 569 | 1 160 |
| 15 | Баркитбел | 1 424 | 1 393 | 1 110 |
| 16 | імені Айтбая | 1 418 | 1 291 | 1 003 |
Примітки
- Перепис за 2009 рік (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2013. Процитовано 1 серпня 2013.
- https://adilet.zan.kz/rus/docs/V24F0025918
- https://adilet.zan.kz/rus/docs/U2300000424
- https://adilet.zan.kz/rus/docs/V24F0025918
 | Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Urdzha rskij rajon kaz Үrzhar audany ros Urdzharskij rajon administrativna odinicya u skladi Abajskoyi oblasti Kazahstanu Administrativnij centr selo Urdzhar Urdzharskij rajonkaz Үrzhar audanyOsnovni daniOblast Abajska oblastUtvorenij 1928 rokuNaselennya 2009 46270 osibPlosha 12039 06 km Gustota naselennya 3 84 osib km Naseleni punkti ta okrugiAdministrativnij centr selo UrdzharKilkist silskih okrugiv 16Silskih naselenih punktiv 35VladaNaselennyaNaselennya 46270 osib 2009 58277 u 1999 66251 u 1989 IstoriyaUrdzharskij rajon buv utvorenij 1928 roku u skladi Semipalatinskogo okrugu 2 sichnya 1963 roku bulo likvidovano Makanchinskij rajon ta priyednano do Urdzharskogo rajonu 14 travnya 1969 roku Makanchinskij rajon bulo vidnovleno Do jogo skladu uvijshli Bahtinska Podyachenska Zharbulakska Kirovska Makanchinska ta Petrivska silradi Urdzharskogo rajonu 23 travnya 1997 roku Makanchinskij rajon bulo znovu likvidovano a jogo teritoriyu peredano do Urdzharskogo rajonu 28 grudnya 2023 roku bulo virisheno vidnoviti Makanchinskij rajon z 1 sichnya 2024 roku Dlya cogo bulo vidileno 11374 66 km teritoriyi SkladDo skladu rajonu vhodyat 16 silskih okrugiv Poselennya Plosha km Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 Centr Naseleni punktiAkzharskij silskij okrug 1851 1921 1734 Akzhar 3Altinshokinskij silskij okrug 5306 4319 3267 Altinshoki 4Barkitbelskij silskij okrug 3094 2899 2265 Barkitbel 4Bestereckij silskij okrug 3146 3324 3038 Besterek 3Yeginsuskij silskij okrug 2208 2069 1688 Yeginsu 2Yeltajskij silskij okrug 2456 2507 1753 Yeltaj 1Zhana tileckij silskij okrug 2656 2099 1827 Zhana tilek 2Zhogargi Yeginsuskij silskij okrug 1950 1764 1323 Zhogargi Yeginsu 1Karakolskij silskij okrug 4593 3470 2475 Karakol 3Kokozeckij silskij okrug 2024 1731 1413 Kokozek 1Koldenenskij silskij okrug 1680 1618 1478 Koldenen 1Konirshaulinskij silskij okrug 5594 4406 3108 Taskesken 2Naualinskij silskij okrug 4926 4403 4056 Nauali 2Salkinbelskij silskij okrug 2992 2203 1758 Segizbaj 2Urdzharskij silskij okrug 19329 17936 18444 Urdzhar 3Sholpanskij silskij okrug 2446 1608 1412 Sholpan 1Najbilshi naseleni punktiNizhche podano spisok naselenih punktiv z chiselnistyu naselennya ponad 1000 osib Naselenij punkt Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 1 Urdzhar 18 058 16 830 17 3202 Nauali 4 049 3 695 3 4213 Taskesken 5 279 4 225 2 9994 Besterek 1 774 1 848 1 8115 Yeltaj 2 456 2 507 1 7536 Koldenen 1 680 1 618 1 4787 Altinshoki 2 570 1 961 1 4638 Kokozek 2 024 1 731 1 4139 Sholpan 1 718 1 474 1 41210 Akzhar 1 341 1 502 1 37011 Zhana tilek 2 086 1 576 1 35712 Zhogargi Yeginsu 1 950 1 764 1 32313 Segizbaj 2 126 1 627 1 29514 Karakol 3 063 1 569 1 16015 Barkitbel 1 424 1 393 1 11016 imeni Ajtbaya 1 418 1 291 1 003PrimitkiPerepis za 2009 rik PDF Arhiv originalu PDF za 27 lyutogo 2013 Procitovano 1 serpnya 2013 https adilet zan kz rus docs V24F0025918 https adilet zan kz rus docs U2300000424 https adilet zan kz rus docs V24F0025918 Ce nezavershena stattya z geografiyi Kazahstanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi