Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дондерс Франц иск Корн еліс Д ондерс нід Franciscus Cornelis Donders 2

Франциск Дондерс

Франциск Дондерс
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дондерс.

Франц́иск Корн́еліс Д́ондерс (нід. Franciscus Cornelis Donders) ( 27 травня 1818, Тілбург — 24 березня 1889,Утрехт) — нідерландський фізіолог і офтальмолог, піонер у галузі оптики, офтальмології та експериментальної когнітивної психології.

Франциск Корнеліс Дондерс
нід. Frans Donders[1]
image
Ім'я при народженнінід. Franciscus Cornelis Donders[1]
Народився27 травня 1818(1818-05-27)[2][3][…]
Тілбург[d], Північний Брабант, Нідерланди[1]
Помер24 березня 1889(1889-03-24)[2][5][…] (70 років)
d, Нідерланди[1]
Похованняd
Країнаimage Нідерланди[1]
Діяльністьлікар, офтальмолог, фізіолог, викладач університету
Alma materУтрехтський університет
Лейденський університет[6]
ЗакладУтрехтський університет[1]
Посадаd
Науковий керівникd[7]
Відомі учніd
Аспіранти, докторантиВіллем Ейнтговен[8]
d[9]
d[6]
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Прусська академія наук
Геттінгенська академія наук
Шведська королівська академія наук
Нідерландська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Французька академія наук
Національна академія дей-Лінчей
Австрійська академія наук
Баварська академія наук
Російська академія наук
Бельгійська королівська академія медицини
Нагороди
image

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (14 червня 1866)

d (1875)

image Франциск Корнеліс Дондерс у Вікісховищі

Родина

Франциск Дондерс походив з католицької родини купця Яна Франциска Дондерса (1755—1819) та його дружини Агнес Елізабет Клари Хег (1781—1853), які проживали у місті Тілбург. Франциск мав 8 сестер і був наймолодшим серед них. Його батько був успішним торговцем, цікавився хімією, музикою та літературою. Коли Франциску було майже півтора року, його батько помер. Дальше його вихованням займалася лише мати.

Освіта

Як єдиний син у сім'ї, Франциск був дещо розпещений, тому у віці семи років мати відправила його на навчання в школу-інтернат у Дуйзел (село поблизу Тілбурга). До одинадцяти років він навчався в пансіоні, а потім до свого тринадцятиріччя його персонально вчив засновник і директор школи Теодор Ігнатій Панкен. Під час навчання в школі Франциск привернув увагу своїм непересічним талантом, так що в одинадцять років зміг отримати посаду вчителя в місцевій школі, заощаджуючи таким чином кошти на навчання.

Спочатку його мати хотіла щоб він здобув релігійну освіту і став католицьким священиком, але ця ідея відпала під час Бельгійської революції 1830 року. 1831 року Франциск повернувся у Тілбург і пішов до французької школи, а звідти перейшов до латинської школи в Боксмері. Навчання в школі проводилося латиною під патронатом кармелітів, і школярів готували до релігійної служби чи навчання в університеті. Навчання у школі залишало багато вільного часу, який Франциск Дондерс заповнював пішохідними прогулянками вздовж берегів Маасу, полюванням, рибалкою, грою на скрипці. Пізніше він зазначав у своїх публікаціях, що в цей період мало дізнався про грецьку та латинську мови, нідерландську літературу, але тоді у нього розвинувся інтерес до природничих наук.

Очевидно це спонукало його в 1835 році вступити до Утрехтського університету і стати учнем військово-медичної школи та пізніше студентом медичного факультету. Під час навчання він виявив свою схильність до експериментальних досліджень, зокрема в галузі хімії. Після завершення навчання в університеті в 1840 році він отримав звання медичного офіцера та посаду гарнізонного лікаря у Вліссінгені .

Фахова, викладацька й наукова діяльність

13 жовтня 1840 року Франциск Дондерс отримав науковий ступінь доктора медицини, захистивши в Лейденському університеті дисертацію під назвою «Dissertatio inauguralis sistens observationes anatomico-pathologicas de centro nervoso» про два випадки менінгіту, пов'язаного зі спинномозковою рідиною. У 1841 році його перевели служити військовим лікарем до Гааги, де він зробив собі ім'я завдяки публікаціям у медичному журналі Boerhaave. У той час він також розширив свої знання в галузі літератури та мистецтва.

1842 року він був призначений лектором анатомії, фізіології та гістології у військово-медичній школі при Утрехтському університеті. Набуті знання та досвід дозволили йому розпочати власну наукову роботу. Тут Франциск Дондерс разом з Геррітом Яном Мюлдером і [nl] заклав основи гістохімії і зарекомендував себе як один із головних захисників нової теорії Шванна і Шлейдена, згідно з якою клітина є фундаментальним складником усіх живих тканин. Тут він також зробив свої перші експерименти з рухом людського ока, що зробило його піонером сучасної офтальмології. У 1844 році він виступив на конференції про тепло тварин, де продемонстрував, що терморегуляція спрямована не стільки на виробництво тепла для тіла, скільки на охолодження шкіри. Стаття на цю тему була опублікована в 1845 році, також містила дуже точне визначення принципу збереження енергії.

15 жовтня 1847 року Дондерс був призначений екстраординарним професором Утрехтського університету. Його інавгураційна лекція мала назву «Про гармонію життя тварин, відкриваючи нові закони» (нід. De harmonie van het dierlijke leven. De openbaring van wetten). Він сам обрав навчальні дисципліни, які би хотів читати студентам: судову медицину, антропологію, загальну біологію і офтальмологію. У цей час його більше цікавила біологія та фізіологія. Офтальмологію він вибрав тому, що потребував засобів для утримання сім'ї. З цієї причини він взявся перекладати з німецької мови знаменитий трактат з офтальмології німецького офтальмолога [de], в якому його особливо зацікавила фізіологія зору. У своїй скромній лабораторії проводив досліди з обертанням ока, вивчаючи ентоптичні явища.

1851 року Дондерс відвідав Всесвітню виставку в Лондоні. Під час тритижневого перебування в Лондоні він познайомився з двома видатними клініцистами того часу — немецьким хірургом-офтальмологом Альбрехтом фон Ґрефе та британським хірургом, лікарем-офтальмологом сером Вільямом Боуменом. Після спілкування з ними, натхненний новими науковими ідеями в офтальмології, Дондерс після повернення до Утрехту зайнявся теорією та практикою очних хвороб.

Його авторитет в університеті був настільки високим, що його обрали ректором університету на 1852—1853 роки.

3 лютого 1854 року його призначили повним професором з фізіології Утрехтського університету.

image
Лікарня Ooglijdersgasthuis на вул. Ф. К. Дондерса в Утрехті, 1904 рік

1858 року Дондерс разом з Германом Снелленом на пожертви заможних мешканців Утрехта заснував шпиталь на 40 ліжок для людей із вадами зору (нід. Nederlandsch Gasthuis voor behoeftigte en minvermogende ooglijders; скорочено: Ooglijdersgasthuis), який став практично-дослідницьким центром офтальмології зі світовим визнанням. Шпиталь одночасно функцінував як самостійний навчальний заклад, де Дондерс був директором до 1883 р. Зараз Ooglijdersgasthuis є частиною Університетського медичного центру (нід. Universitair Medisch Centrum (UMC )) Утрехтського університету. Заради роботи в шпиталі Дондерс відмовився від запрошення до Боннського університету на посаду професора фізіології, яке надійшло від видатного німецького фізика, психолога і фізіолога професора Германа фон Гельмгольца. Наступні роки були дуже плідними для вченого. З 1858 по 1864 він опублікував цілу низку робіт з офтальмології, які стали класичними. Після смерті його вчителя Шредера ван дер Колка в 1862 році він очолив кафедру фізіології. З часом (в 1866) для нього була створена нова фізіологічна лабораторія, устаткована за його вказівками.

Внесок в офтальмологію

У своїй науковій діяльності Дондерс був перш за все офтальмологом. Свої перші експериманти з рухом людського ока він розпочав ще у військово-медичній школі при Утрехтському університеті сучасної офтальмології. А остаточно утвердився у виборі офтальмології, як напряму професійної діяльності, після спілкування з Альбрехтом фон Грефе та Вільямом Боуменом.

Його аналіз руху очей, застосування циліндричних і призматичних окулярів при аметропії, дослідження акомодації, аномалій рефракції ока, відмінностей між пресбіопією та гіперметропією, дальтонізму збагатили дотихчасові знання про функціонування ока і стали новаторськими внесками в дослідження зору:

  • Дондерс започаткував корекцію астигматизму циліндричними лінзами. При цьому він домагався, щоб окуляри, які відпускаються за рецептом, виготовляли офтальмологи, а не ремісники.
  • Був одним із перших, хто за прикладом Боумена застосував у діагностиці ока офтальмоскоп, винайдений у 1851 році Германом фон Гельмгольцом.
  • 1863 році сконструював перший тонометр, прилад для вимірювання внутрішньоочного тиску.
  • 1864 року він опублікував монографію «Про аномалії акомодації та рефракції ока», в 12 розділах якої були ґрунтовно описані характеристики лінз, аномалії рефракції, далекозорість і короткозорість, астигматизм, вади акомодації. Для кожного із дефектів зору запропоновані способи їх виправлення чи корекції.
  • Сформулював закон, названий його прізвищем. Закон Дондерса, закон сталості орієнтування сітківки відносно зовнішнього простору, постулює, що кожне положення ока для будь-якого кута спостереження, горизонтального чи вертикального, знаходиться всередині орбіти обертання з точним центром на оптичній осі і що поворот очного яблука визначається відстанню предмета від середньої площини і лінії горизонту.
  • Створив ідеалізовану модель оптики людського ока — «зменшене око». Модель «зменшене око» заміняє кілька заломлюючих тіл ока (рогівку, кришталик, склоподібне тіло) ідеальною поверхнею розділу повітря/вода, яка розташована на відстані 20 мм від моделі сітківки. Цю спрощену модель ока використовують студенти-медики під час вивчення таких дефектів зору, як рефракції, короткозорість і далекозорість, а також офтальмологи для спрощення обчислень корекційних лінз.
  • Важливе значення мали його дослідження глаукоми та її різновидів, переклади німецьких підручників з офтальмології нідерландською мовою.

Внесок у когнітивну психологію

Ф. К. Дондерс став одним з піонерів запровадження метода ментальної хронометрії в когнітивній психології для визначення часу реакції організму на дію певного стимулу. Він припускав, що складний психічний процес складається з послідовності простих процесів, тривалість яких можна виміряти окремо шляхом порівняння часу реакції. Спираючись на дослідження Гельмгольца, Ф. Дондерс намагався підійти до фізіологічного аналізу психічних процесів за допомогою хронометричного експерименту. Він зайнявся виміром складних психічних актів, які включали процеси розрізнення і вибору відповідної реакції між двома або п'ятьма різними подразниками.

У своїх експериментах Дондерс вимірював час реакції за допомогою приєднання електрошоку до ноги випробовуваних. Вони максимально швидко реагували натисканням на кнопку (що підтверджувалося звуком), і ключ електротелеграфії показував, яка нога була під електрошоком. Він виявив, що прості реакції вимагають найменшого часу реакції, яка сповільнюється при додаткових розумових завданнях і потребує найбільше часу для виконання завдань з вибором. У одному експерименті оцінювалися дві різні реакції на два різних сигнали, при цьому кожен раз випробуваний знав, який сигнал з'явиться і яку відповідь він повинен зробити. Цей тип реакції Ф. Дондерс позначив як А-реакція. У другому експерименті обидва сигнали подавалися у випадковому порядку. Час реакції збільшився на 66 мсек. Дондерс припускав, що додатковий час витрачався на уявлення і вибір потрібної реакції. Цей тип реакції, при якому відбувалося розрізнення одного або декількох сигналів і відповідно вибір однієї з двох або кількох відповідей, Дондерс назвав В-реакцією. Слід підкреслити, що в цьому експерименті Дондерс дійсно вимірював час складного психічного процесу, який забезпечує розрізнення сигналів і адекватний вибір відповідної реакції. Далі він спробував розділити акт розрізнення сигналу і вибір відповідної реакції з метою визначення часу кожного з них окремо. Він провів експеримент за методом «Go / No-Go» (метод виміру часу реакції, який пов'язаний з дією чи бездіяльністю). Випробуваному подавалися два або кілька сигналів, а реагувати потрібно було лише на один: при появі одного стимула обстежуваний має натиснути кнопку (сформувати відповідь на подразник), а на інший — не реагувати (загальмувати відповідь). У цьому експерименті час реакції виявився більшим від часу А-реакції і меншим від часу В-реакції. Такий тип реакції Ф. Дондерс позначив як С-реакцію, припускаючи, що тут має місце лише сенсорне розрізнення, а вибір відповідної реакції відсутній. Для різних методів використовувалися різні шаблони. Шаблон часу реакції a<c<b. Дондерс вчив, що c-a може дати тривалість розрізнення, а b-c може дати тривалість вибору.

Оцінюючи швидкість думки, Дондерс не бажав використовувати для вимірювання електромагнетизм. Він стверджував, що зі зміною інтенсивності змінюватимуться і результати. Замість цього він розглядав такі пристрої, як фонавтограф, щоб оцінити швидкість людської мови.

Інші наукові здобутки

Ф. К. Дондерс був послідовником вчення Чарльза Дарвіна, підтримував контакти з Рудольфом Вірховом і противником дарвінізму Альбертом фон Келлікером.

Він проводив піонерські дослідження із застосуванням фонокардіографії, розрахував тривалість систоли серця, спостерігав за кровообігом у мозку.

Його ім'я добре відоме стоматологічній спільноті за назвою «простір Дондерса» (простір між спинкою язика та твердим піднебінням, коли нижня щелепа знаходиться в стані спокою).

Редакторська і видавнича робота

З 1845 року Дондерс редагував медичний журнал Het Nederlandsch Lancet, якого вийшло дванадцять томів, нідерландський журнал з анатомічних і фізіологічних наук Holländischen Beiträge zu den anatomischen und physiologischen Wissenschaften (Дюссельдорф і Утрехт 1846—1848), часописи про нідерландський внесок в природничі науки й медицину: Beiträge zum Archiv für die Holländische Beiträge zur Natur- und Heilkunde (Утрехт 1858—1864, три томи), Ned. Archief voor Genees-en Natuurkunde (Утрехт, 1865—1869, п'ять томів) та Archiv für Ophthalmologie. Він також написав кілька статей до Archiv für Anatomie, Physiologie und wissenschaftliche Medicin Йоганнеса Петера Мюллера, до хірургічного журналу Zeitschrift der Chirurgie Луса Стромейєра та до офтальмологічного журналу Magazin der Augenheilkunde Теодора Рюте.

Приватне життя

Після того, як 27 травня 1888 року Ф.К. Дондерсу виповнилося сімдесят років, відповідно до правових норм Нідерландів він звільнився з посади в університеті, і кафедру фізіології очолив його зять [de], який був його асистентом в Утрехтському університеті.

image
Могила Ф. К. Дондерса в Оуд-Зуйлен

Дондерс був двічі одружений. Його перший шлюб відбувся 24 липня 1845 року в Утрехті з Ернестіною Якобою Адельгейд Циммерман (1819—1886), дочкою лютеранського пастора Йоаннеса Декера Ціммермана та Фредеріки Доротеї Фортмейер. В шлюбі народилася дочка Марія Анна Терезія Дондерс (1846—1870), яка в 1869 році одружилася з Теодором Вільгельмом Енгельманом. Дочка померла в 1970 році під час пологів, народивши близнюків.. Вдруге Дондерс одружився після смерті першої дружини в 1888 році з художницею-портретисткою Абрахаміною Луїзою Губрехт (1855—1913). Цей шлюб залишився бездітним.

Невдовзі після звільнення з університету Дондерс переніс інсульт і помер 24 березня 1889 року. Похований в одній могилі зі своєю дружиною та дочкою на кладовищі в Оуд-Зуйлен — селі на річці Фехте, розташованому в голландській провінції Утрехт. Надгробок з червоного каменя з надписом «F.C. Donders, Hoogleeraar te Utrecht, 1848—1888» (Ф. К. Дондерс, Професор в Утрехті, 1848—1888).

Визнання наукових заслуг

image
Портрет Ф. К. Дондерса в музеї Університету Утрехта

Визнанням наукових заслуг Ф. К. Дондерса стало обрання його в 1851 році членом Королівської Нідерландської академії мистецтв і наук, де він 1865 року до 1883 року очолював математично-природниче відділення. Він також був членом багатьох іноземних академій наук й товариств:

На відзначення видатних наукових заслуг Ф. К. Дондерс був номінований Лицарем і пізніше Командором Ордена Нідерландського Лева, другого за статусом ордена Нідерландів, Лицарем Ордена Золотого Лева Нассау — ордена Оранської династії, який вручається королем Нідерландів, Лицарем шведського Ордена Полярної зірки, нагороджений італійським королем Умберто I Орденом Корони Італії.

1884 року Дондерс був відзначений медалю Boerhaave Королівського голандського наукового товариства (нід. ) за видатні заслуги у фізіології.

Наділений даром красномовства та здібністю до мов Ф. К. Дондерс часто головував на наукових конгресах та конференціях. Зокрема, він був президентом двох Міжнародних конгресів з офтальмології — Четвертого, який відбувся в Лондоні (1872 рік), і Сьомого — в Гейдельберзі (1888 рік), Шостого Міжнародного медичного конгресу в Амстердамі (1879 рік) та віце-президентом Сьомого Міжнародного медичного конгресу в Лондоні (1881 рік). Був співзасновником і почесним головою Гейдельберзького німецького офтальмологічного товариства.

image
Пам'ятник Франциску Дондерсу в Утрехті, скульптор Дюпюї

Іменем Дондерса названі Інститут мозку, пізнання та поведінки в Радбоуд-університеті в Неймегені, кафедра Дондерса в Утрехтському університеті та Фонд Дондерса, заснований у 1889 році для сприяння підготовці фізіологів та офтальмологів.

Ушанування пам'яті

1921 року в Утрехті на Janskerkhof був встановлений пам'ятник Ф. К. Дондерсу роботи нідерландського скульптора [nl], подарований місту Нідерландським товариством сприяння медицині. Пам'ятник складається з бронзової статуї Дондерса, розміщеної на гранітному постаменті. Обабіч постаменту — рельєфи із зображенням сліпих і робітників. На місці його народження у Тілбурзі на вулиці Нювландстраат встановлено меморіальну дошку. Його іменем названі вулиці в Тілбурзі, Утрехті, Амстердамі, Гілверсумі, Гронінгені, Неймегені, Влардінгені та інших містах Нідерландів.

Вибрані праці

  • Donders, Franciscus C. en A. F. Bauduin. Handleiding tot de natuurkunde van den gezonden mensch. Utrecht, Amsterdam, 1851—1853.
  • Donders, Franciscus C. 1852. De voedingsbeginselen: Grondslagen eener algemeene voedingsleer. Tiel
  • Donders, Franciscus C.Astigmatisme en cilindrisch glazen. Van der Post, Utrecht 1862. (Digitalisat)
  • Donders, Franciscus C. On the anomalies of accomodation and refraction of the eye: With a Preliminary Essay on Physiological Dioptrics. London: The New Sydenham Society, 1864.
  • Donders, Franciscus C.On the rhythm of the Sound of the heart. In: Dublin Quart. Med. SC.. 1868, 89, S. 225.
  • Franciscus Cornelis Donders: On the speed of mental processes, 1869. Vertaald door W.G. Koster (1969). Attention and Performance 2. p. 412—431. Amsterdam: North Holland.

Примітки

  1. Catalogus Professorum Academiae Rheno-Traiectinae
    d:Track:Q23825128
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  5. Franciscus Cornelis Donders — 2009.
    d:Track:Q1868372
  6. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  7. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  8. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  9. http://profs.library.uu.nl/index.php/profrec/getprofdata/1542/3/56/0
  10. Picture, biography, bibliography and digitized sources in the Virtual Laboratory of the Max Planck Institute for the History of Science
  11. Roper-Hall. Historical Vignette: Franciscus Cornelis Donders (1818–1889): Dutch Biologist, Physiologist, and Ophthalmologist.
  12. Roelofs (2018). One hundred fifty years after Donders: Insights from unpublished data, a replication, and modeling of his reaction times: 223—228.
  13. Edwin Maes, Gravesite of Franciscus Donders.
  14. Carl Hans Sasse: Geschichte der Augenheilkunde in kurzer Zusammenfassung mit mehreren Abbildungen und einer Geschichtstabelle (= Bücherei des Augenarztes. Heft 18). Ferdinand Enke, Stuttgart 1947, S. 43.
  15. Gijn J van; Gijselhart JP (2011). [Franciscus Donders (1818-1889): ophthalmologist and physiologist]. Nederlands Tijdschrift voor Geneeskunde (нід.). 155: A1979. PMID 21291574.
  16. Instruments of science: an historical encyclopedia edited by Robert Bud, Deborah Jean Warner
  17. https://www.google.com.ua/books/edition/On_the_anomalies_of_accommodation_and_re/hjMJAAAAIAAJ?hl=uk&gbpv=1&dq=inauthor:%22Franciscus+Cornelis+Donders%22&printsec=frontcover
  18. Donders' law [ 16 лютого 2017 у Wayback Machine.] Mondofacto
  19. Proceedings of the American Academy of Arts and Sciences. jstor.org. American Academy of Arts & Sciences. 14: 321—331. 1878. JSTOR 25138541.
  20. Sternberg, S."The discovery of processing stages: Extensions of Donders' method"//Acta Psychologica.Band 30, 1969. S. 276—315
  21. Thurtell, M.J (2 грудня 2012). Three-dimensional kinematics of saccadic and pursuit eye movements in humans: Relationship between Donders' and Listing's laws. Vision Research. 60: 7—15. doi:10.1016/j.visres.2012.02.012. PMC 3345270. PMID 22406307.
  22. Reinhard Hildebrand: Rudolf Albert Koelliker und seine wissenschaftlichen Kontakte zum Ausland. In: Würzburger medizinhistorische Mitteilungen 2, 1984, S. 101—115; hier: S. 107.
  23. Stedman's Medical Eponyms by Thomas Lathrop Stedman
  24. Edwin Maes, Gravesite of Franciscus Donders
  25. (PDF). The Royal Society of Edinburgh. July 2006. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 24 січня 2013. Процитовано 14 травня 2023.
  26. Franciscus Cornelis Donders (1818 - 1889). Royal Netherlands Academy of Arts and Sciences.
  27. . khmw.nl (нід.). Koninklijke Hollandsche Maatschappij der Wetenschappen. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 21 березня 2019.

Джерела

  • Barbara I. Tshisuaka: Donders, Frans Cornelis. In: Enzyklopädie Medizingeschichte. Walter de Gruyter, Berlin 2007, , Band 1, S. 322.
  • Duke-Elder S. Franciscus Cornelis Donders. The British Journal of Ophthalmology. 1959, V. 43, Iss. 2. P. 65 — 68.
  • Edwin Maes, Gravesite of Franciscus Donders.
  • Barend Joseph Stokvis: Levensbericht F.C. Donders. In: Jaarboek van de Koninklijke Academie van Wetenschappen. Amsterdam 1891, S. 1–35 (online) Franciscus Cornelis
  • Weve-Doesschate: Die Briefe Albrecht von Graefes an F. C. Donders (1852—1870). In: Kl.M.f.A. Band 95, Beilageheft. Ferdinand Enke Verlag, Stuttgart 1935.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Donders Franc isk Korn elis D onders nid Franciscus Cornelis Donders 27 travnya 1818 Tilburg 24 bereznya 1889 Utreht niderlandskij fiziolog i oftalmolog pioner u galuzi optiki oftalmologiyi ta eksperimentalnoyi kognitivnoyi psihologiyi Francisk Kornelis Dondersnid Frans Donders 1 Im ya pri narodzhenninid Franciscus Cornelis Donders 1 Narodivsya27 travnya 1818 1818 05 27 2 3 Tilburg d Pivnichnij Brabant Niderlandi 1 Pomer24 bereznya 1889 1889 03 24 2 5 70 rokiv d Niderlandi 1 PohovannyadKrayina Niderlandi 1 Diyalnistlikar oftalmolog fiziolog vikladach universitetuAlma materUtrehtskij universitet Lejdenskij universitet 6 ZakladUtrehtskij universitet 1 PosadadNaukovij kerivnikd 7 Vidomi uchnidAspiranti doktorantiVillem Ejntgoven 8 d 9 d 6 ChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Prusska akademiya nauk Gettingenska akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Francuzka akademiya nauk Nacionalna akademiya dej Linchej Avstrijska akademiya nauk Bavarska akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Belgijska korolivska akademiya mediciniNagorodiinozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 14 chervnya 1866 d 1875 Francisk Kornelis Donders u VikishovishiRodinaFrancisk Donders pohodiv z katolickoyi rodini kupcya Yana Franciska Dondersa 1755 1819 ta jogo druzhini Agnes Elizabet Klari Heg 1781 1853 yaki prozhivali u misti Tilburg Francisk mav 8 sester i buv najmolodshim sered nih Jogo batko buv uspishnim torgovcem cikavivsya himiyeyu muzikoyu ta literaturoyu Koli Francisku bulo majzhe pivtora roku jogo batko pomer Dalshe jogo vihovannyam zajmalasya lishe mati OsvitaYak yedinij sin u sim yi Francisk buv desho rozpeshenij tomu u vici semi rokiv mati vidpravila jogo na navchannya v shkolu internat u Dujzel selo poblizu Tilburga Do odinadcyati rokiv vin navchavsya v pansioni a potim do svogo trinadcyatirichchya jogo personalno vchiv zasnovnik i direktor shkoli Teodor Ignatij Panken Pid chas navchannya v shkoli Francisk privernuv uvagu svoyim neperesichnim talantom tak sho v odinadcyat rokiv zmig otrimati posadu vchitelya v miscevij shkoli zaoshadzhuyuchi takim chinom koshti na navchannya Spochatku jogo mati hotila shob vin zdobuv religijnu osvitu i stav katolickim svyashenikom ale cya ideya vidpala pid chas Belgijskoyi revolyuciyi 1830 roku 1831 roku Francisk povernuvsya u Tilburg i pishov do francuzkoyi shkoli a zvidti perejshov do latinskoyi shkoli v Boksmeri Navchannya v shkoli provodilosya latinoyu pid patronatom karmelitiv i shkolyariv gotuvali do religijnoyi sluzhbi chi navchannya v universiteti Navchannya u shkoli zalishalo bagato vilnogo chasu yakij Francisk Donders zapovnyuvav pishohidnimi progulyankami vzdovzh beregiv Maasu polyuvannyam ribalkoyu groyu na skripci Piznishe vin zaznachav u svoyih publikaciyah sho v cej period malo diznavsya pro grecku ta latinsku movi niderlandsku literaturu ale todi u nogo rozvinuvsya interes do prirodnichih nauk Ochevidno ce sponukalo jogo v 1835 roci vstupiti do Utrehtskogo universitetu i stati uchnem vijskovo medichnoyi shkoli ta piznishe studentom medichnogo fakultetu Pid chas navchannya vin viyaviv svoyu shilnist do eksperimentalnih doslidzhen zokrema v galuzi himiyi Pislya zavershennya navchannya v universiteti v 1840 roci vin otrimav zvannya medichnogo oficera ta posadu garnizonnogo likarya u Vlissingeni Fahova vikladacka j naukova diyalnist13 zhovtnya 1840 roku Francisk Donders otrimav naukovij stupin doktora medicini zahistivshi v Lejdenskomu universiteti disertaciyu pid nazvoyu Dissertatio inauguralis sistens observationes anatomico pathologicas de centro nervoso pro dva vipadki meningitu pov yazanogo zi spinnomozkovoyu ridinoyu U 1841 roci jogo pereveli sluzhiti vijskovim likarem do Gaagi de vin zrobiv sobi im ya zavdyaki publikaciyam u medichnomu zhurnali Boerhaave U toj chas vin takozh rozshiriv svoyi znannya v galuzi literaturi ta mistectva 1842 roku vin buv priznachenij lektorom anatomiyi fiziologiyi ta gistologiyi u vijskovo medichnij shkoli pri Utrehtskomu universiteti Nabuti znannya ta dosvid dozvolili jomu rozpochati vlasnu naukovu robotu Tut Francisk Donders razom z Gerritom Yanom Myulderom i nl zaklav osnovi gistohimiyi i zarekomenduvav sebe yak odin iz golovnih zahisnikiv novoyi teoriyi Shvanna i Shlejdena zgidno z yakoyu klitina ye fundamentalnim skladnikom usih zhivih tkanin Tut vin takozh zrobiv svoyi pershi eksperimenti z ruhom lyudskogo oka sho zrobilo jogo pionerom suchasnoyi oftalmologiyi U 1844 roci vin vistupiv na konferenciyi pro teplo tvarin de prodemonstruvav sho termoregulyaciya spryamovana ne stilki na virobnictvo tepla dlya tila skilki na oholodzhennya shkiri Stattya na cyu temu bula opublikovana v 1845 roci takozh mistila duzhe tochne viznachennya principu zberezhennya energiyi 15 zhovtnya 1847 roku Donders buv priznachenij ekstraordinarnim profesorom Utrehtskogo universitetu Jogo inavguracijna lekciya mala nazvu Pro garmoniyu zhittya tvarin vidkrivayuchi novi zakoni nid De harmonie van het dierlijke leven De openbaring van wetten Vin sam obrav navchalni disciplini yaki bi hotiv chitati studentam sudovu medicinu antropologiyu zagalnu biologiyu i oftalmologiyu U cej chas jogo bilshe cikavila biologiya ta fiziologiya Oftalmologiyu vin vibrav tomu sho potrebuvav zasobiv dlya utrimannya sim yi Z ciyeyi prichini vin vzyavsya perekladati z nimeckoyi movi znamenitij traktat z oftalmologiyi nimeckogo oftalmologa de v yakomu jogo osoblivo zacikavila fiziologiya zoru U svoyij skromnij laboratoriyi provodiv doslidi z obertannyam oka vivchayuchi entoptichni yavisha 1851 roku Donders vidvidav Vsesvitnyu vistavku v Londoni Pid chas tritizhnevogo perebuvannya v Londoni vin poznajomivsya z dvoma vidatnimi klinicistami togo chasu nemeckim hirurgom oftalmologom Albrehtom fon Grefe ta britanskim hirurgom likarem oftalmologom serom Vilyamom Boumenom Pislya spilkuvannya z nimi nathnennij novimi naukovimi ideyami v oftalmologiyi Donders pislya povernennya do Utrehtu zajnyavsya teoriyeyu ta praktikoyu ochnih hvorob Jogo avtoritet v universiteti buv nastilki visokim sho jogo obrali rektorom universitetu na 1852 1853 roki 3 lyutogo 1854 roku jogo priznachili povnim profesorom z fiziologiyi Utrehtskogo universitetu Likarnya Ooglijdersgasthuis na vul F K Dondersa v Utrehti 1904 rik 1858 roku Donders razom z Germanom Snellenom na pozhertvi zamozhnih meshkanciv Utrehta zasnuvav shpital na 40 lizhok dlya lyudej iz vadami zoru nid Nederlandsch Gasthuis voor behoeftigte en minvermogende ooglijders skorocheno Ooglijdersgasthuis yakij stav praktichno doslidnickim centrom oftalmologiyi zi svitovim viznannyam Shpital odnochasno funkcinuvav yak samostijnij navchalnij zaklad de Donders buv direktorom do 1883 r Zaraz Ooglijdersgasthuis ye chastinoyu Universitetskogo medichnogo centru nid Universitair Medisch Centrum UMC Utrehtskogo universitetu Zaradi roboti v shpitali Donders vidmovivsya vid zaproshennya do Bonnskogo universitetu na posadu profesora fiziologiyi yake nadijshlo vid vidatnogo nimeckogo fizika psihologa i fiziologa profesora Germana fon Gelmgolca Nastupni roki buli duzhe plidnimi dlya vchenogo Z 1858 po 1864 vin opublikuvav cilu nizku robit z oftalmologiyi yaki stali klasichnimi Pislya smerti jogo vchitelya Shredera van der Kolka v 1862 roci vin ocholiv kafedru fiziologiyi Z chasom v 1866 dlya nogo bula stvorena nova fiziologichna laboratoriya ustatkovana za jogo vkazivkami Vnesok v oftalmologiyu U svoyij naukovij diyalnosti Donders buv persh za vse oftalmologom Svoyi pershi eksperimanti z ruhom lyudskogo oka vin rozpochav she u vijskovo medichnij shkoli pri Utrehtskomu universiteti suchasnoyi oftalmologiyi A ostatochno utverdivsya u vibori oftalmologiyi yak napryamu profesijnoyi diyalnosti pislya spilkuvannya z Albrehtom fon Grefe ta Vilyamom Boumenom Jogo analiz ruhu ochej zastosuvannya cilindrichnih i prizmatichnih okulyariv pri ametropiyi doslidzhennya akomodaciyi anomalij refrakciyi oka vidminnostej mizh presbiopiyeyu ta gipermetropiyeyu daltonizmu zbagatili dotihchasovi znannya pro funkcionuvannya oka i stali novatorskimi vneskami v doslidzhennya zoru Donders zapochatkuvav korekciyu astigmatizmu cilindrichnimi linzami Pri comu vin domagavsya shob okulyari yaki vidpuskayutsya za receptom vigotovlyali oftalmologi a ne remisniki Buv odnim iz pershih hto za prikladom Boumena zastosuvav u diagnostici oka oftalmoskop vinajdenij u 1851 roci Germanom fon Gelmgolcom 1863 roci skonstruyuvav pershij tonometr prilad dlya vimiryuvannya vnutrishnoochnogo tisku 1864 roku vin opublikuvav monografiyu Pro anomaliyi akomodaciyi ta refrakciyi oka v 12 rozdilah yakoyi buli gruntovno opisani harakteristiki linz anomaliyi refrakciyi dalekozorist i korotkozorist astigmatizm vadi akomodaciyi Dlya kozhnogo iz defektiv zoru zaproponovani sposobi yih vipravlennya chi korekciyi Sformulyuvav zakon nazvanij jogo prizvishem Zakon Dondersa zakon stalosti oriyentuvannya sitkivki vidnosno zovnishnogo prostoru postulyuye sho kozhne polozhennya oka dlya bud yakogo kuta sposterezhennya gorizontalnogo chi vertikalnogo znahoditsya vseredini orbiti obertannya z tochnim centrom na optichnij osi i sho povorot ochnogo yabluka viznachayetsya vidstannyu predmeta vid serednoyi ploshini i liniyi gorizontu Stvoriv idealizovanu model optiki lyudskogo oka zmenshene oko Model zmenshene oko zaminyaye kilka zalomlyuyuchih til oka rogivku krishtalik sklopodibne tilo idealnoyu poverhneyu rozdilu povitrya voda yaka roztashovana na vidstani 20 mm vid modeli sitkivki Cyu sproshenu model oka vikoristovuyut studenti mediki pid chas vivchennya takih defektiv zoru yak refrakciyi korotkozorist i dalekozorist a takozh oftalmologi dlya sproshennya obchislen korekcijnih linz Vazhlive znachennya mali jogo doslidzhennya glaukomi ta yiyi riznovidiv perekladi nimeckih pidruchnikiv z oftalmologiyi niderlandskoyu movoyu Vnesok u kognitivnu psihologiyu F K Donders stav odnim z pioneriv zaprovadzhennya metoda mentalnoyi hronometriyi v kognitivnij psihologiyi dlya viznachennya chasu reakciyi organizmu na diyu pevnogo stimulu Vin pripuskav sho skladnij psihichnij proces skladayetsya z poslidovnosti prostih procesiv trivalist yakih mozhna vimiryati okremo shlyahom porivnyannya chasu reakciyi Spirayuchis na doslidzhennya Gelmgolca F Donders namagavsya pidijti do fiziologichnogo analizu psihichnih procesiv za dopomogoyu hronometrichnogo eksperimentu Vin zajnyavsya vimirom skladnih psihichnih aktiv yaki vklyuchali procesi rozriznennya i viboru vidpovidnoyi reakciyi mizh dvoma abo p yatma riznimi podraznikami U svoyih eksperimentah Donders vimiryuvav chas reakciyi za dopomogoyu priyednannya elektroshoku do nogi viprobovuvanih Voni maksimalno shvidko reaguvali natiskannyam na knopku sho pidtverdzhuvalosya zvukom i klyuch elektrotelegrafiyi pokazuvav yaka noga bula pid elektroshokom Vin viyaviv sho prosti reakciyi vimagayut najmenshogo chasu reakciyi yaka spovilnyuyetsya pri dodatkovih rozumovih zavdannyah i potrebuye najbilshe chasu dlya vikonannya zavdan z viborom U odnomu eksperimenti ocinyuvalisya dvi rizni reakciyi na dva riznih signali pri comu kozhen raz viprobuvanij znav yakij signal z yavitsya i yaku vidpovid vin povinen zrobiti Cej tip reakciyi F Donders poznachiv yak A reakciya U drugomu eksperimenti obidva signali podavalisya u vipadkovomu poryadku Chas reakciyi zbilshivsya na 66 msek Donders pripuskav sho dodatkovij chas vitrachavsya na uyavlennya i vibir potribnoyi reakciyi Cej tip reakciyi pri yakomu vidbuvalosya rozriznennya odnogo abo dekilkoh signaliv i vidpovidno vibir odniyeyi z dvoh abo kilkoh vidpovidej Donders nazvav V reakciyeyu Slid pidkresliti sho v comu eksperimenti Donders dijsno vimiryuvav chas skladnogo psihichnogo procesu yakij zabezpechuye rozriznennya signaliv i adekvatnij vibir vidpovidnoyi reakciyi Dali vin sprobuvav rozdiliti akt rozriznennya signalu i vibir vidpovidnoyi reakciyi z metoyu viznachennya chasu kozhnogo z nih okremo Vin proviv eksperiment za metodom Go No Go metod vimiru chasu reakciyi yakij pov yazanij z diyeyu chi bezdiyalnistyu Viprobuvanomu podavalisya dva abo kilka signaliv a reaguvati potribno bulo lishe na odin pri poyavi odnogo stimula obstezhuvanij maye natisnuti knopku sformuvati vidpovid na podraznik a na inshij ne reaguvati zagalmuvati vidpovid U comu eksperimenti chas reakciyi viyavivsya bilshim vid chasu A reakciyi i menshim vid chasu V reakciyi Takij tip reakciyi F Donders poznachiv yak S reakciyu pripuskayuchi sho tut maye misce lishe sensorne rozriznennya a vibir vidpovidnoyi reakciyi vidsutnij Dlya riznih metodiv vikoristovuvalisya rizni shabloni Shablon chasu reakciyi a lt c lt b Donders vchiv sho c a mozhe dati trivalist rozriznennya a b c mozhe dati trivalist viboru Ocinyuyuchi shvidkist dumki Donders ne bazhav vikoristovuvati dlya vimiryuvannya elektromagnetizm Vin stverdzhuvav sho zi zminoyu intensivnosti zminyuvatimutsya i rezultati Zamist cogo vin rozglyadav taki pristroyi yak fonavtograf shob ociniti shvidkist lyudskoyi movi Inshi naukovi zdobutki F K Donders buv poslidovnikom vchennya Charlza Darvina pidtrimuvav kontakti z Rudolfom Virhovom i protivnikom darvinizmu Albertom fon Kellikerom Vin provodiv pionerski doslidzhennya iz zastosuvannyam fonokardiografiyi rozrahuvav trivalist sistoli sercya sposterigav za krovoobigom u mozku Jogo im ya dobre vidome stomatologichnij spilnoti za nazvoyu prostir Dondersa prostir mizh spinkoyu yazika ta tverdim pidnebinnyam koli nizhnya shelepa znahoditsya v stani spokoyu Redaktorska i vidavnicha robota Z 1845 roku Donders redaguvav medichnij zhurnal Het Nederlandsch Lancet yakogo vijshlo dvanadcyat tomiv niderlandskij zhurnal z anatomichnih i fiziologichnih nauk Hollandischen Beitrage zu den anatomischen und physiologischen Wissenschaften Dyusseldorf i Utreht 1846 1848 chasopisi pro niderlandskij vnesok v prirodnichi nauki j medicinu Beitrage zum Archiv fur die Hollandische Beitrage zur Natur und Heilkunde Utreht 1858 1864 tri tomi Ned Archief voor Genees en Natuurkunde Utreht 1865 1869 p yat tomiv ta Archiv fur Ophthalmologie Vin takozh napisav kilka statej do Archiv fur Anatomie Physiologie und wissenschaftliche Medicin Jogannesa Petera Myullera do hirurgichnogo zhurnalu Zeitschrift der Chirurgie Lusa Stromejyera ta do oftalmologichnogo zhurnalu Magazin der Augenheilkunde Teodora Ryute Privatne zhittyaPislya togo yak 27 travnya 1888 roku F K Dondersu vipovnilosya simdesyat rokiv vidpovidno do pravovih norm Niderlandiv vin zvilnivsya z posadi v universiteti i kafedru fiziologiyi ocholiv jogo zyat de yakij buv jogo asistentom v Utrehtskomu universiteti Mogila F K Dondersa v Oud Zujlen Donders buv dvichi odruzhenij Jogo pershij shlyub vidbuvsya 24 lipnya 1845 roku v Utrehti z Ernestinoyu Yakoboyu Adelgejd Cimmerman 1819 1886 dochkoyu lyuteranskogo pastora Joannesa Dekera Cimmermana ta Frederiki Doroteyi Fortmejer V shlyubi narodilasya dochka Mariya Anna Tereziya Donders 1846 1870 yaka v 1869 roci odruzhilasya z Teodorom Vilgelmom Engelmanom Dochka pomerla v 1970 roci pid chas pologiv narodivshi bliznyukiv Vdruge Donders odruzhivsya pislya smerti pershoyi druzhini v 1888 roci z hudozhniceyu portretistkoyu Abrahaminoyu Luyizoyu Gubreht 1855 1913 Cej shlyub zalishivsya bezditnim Nevdovzi pislya zvilnennya z universitetu Donders perenis insult i pomer 24 bereznya 1889 roku Pohovanij v odnij mogili zi svoyeyu druzhinoyu ta dochkoyu na kladovishi v Oud Zujlen seli na richci Fehte roztashovanomu v gollandskij provinciyi Utreht Nadgrobok z chervonogo kamenya z nadpisom F C Donders Hoogleeraar te Utrecht 1848 1888 F K Donders Profesor v Utrehti 1848 1888 Viznannya naukovih zaslugPortret F K Dondersa v muzeyi Universitetu Utrehta Viznannyam naukovih zaslug F K Dondersa stalo obrannya jogo v 1851 roci chlenom Korolivskoyi Niderlandskoyi akademiyi mistectv i nauk de vin 1865 roku do 1883 roku ocholyuvav matematichno prirodniche viddilennya Vin takozh buv chlenom bagatoh inozemnih akademij nauk j tovaristv Prusskoyi akademiyi nauk Gettingenskoyi akademiyi nauk Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk Francuzkoyi akademiyi nauk Nacionalnoyi akademiyi deyi Lincheyi Avstrijskoyi akademiyi nauk Bavarskoyi akademiyi nauk Imperatorskoyi Sankt Peterburzkoyi Akademiyi nauk Londonskogo korolivskogo tovaristva Francuzkoyi medichnoyi akademiyi Korolivskogo tovaristva Edinburga Na vidznachennya vidatnih naukovih zaslug F K Donders buv nominovanij Licarem i piznishe Komandorom Ordena Niderlandskogo Leva drugogo za statusom ordena Niderlandiv Licarem Ordena Zolotogo Leva Nassau ordena Oranskoyi dinastiyi yakij vruchayetsya korolem Niderlandiv Licarem shvedskogo Ordena Polyarnoyi zirki nagorodzhenij italijskim korolem Umberto I Ordenom Koroni Italiyi 1884 roku Donders buv vidznachenij medalyu Boerhaave Korolivskogo golandskogo naukovogo tovaristva nid za vidatni zaslugi u fiziologiyi Nadilenij darom krasnomovstva ta zdibnistyu do mov F K Donders chasto golovuvav na naukovih kongresah ta konferenciyah Zokrema vin buv prezidentom dvoh Mizhnarodnih kongresiv z oftalmologiyi Chetvertogo yakij vidbuvsya v Londoni 1872 rik i Somogo v Gejdelberzi 1888 rik Shostogo Mizhnarodnogo medichnogo kongresu v Amsterdami 1879 rik ta vice prezidentom Somogo Mizhnarodnogo medichnogo kongresu v Londoni 1881 rik Buv spivzasnovnikom i pochesnim golovoyu Gejdelberzkogo nimeckogo oftalmologichnogo tovaristva Pam yatnik Francisku Dondersu v Utrehti skulptor Dyupyuyi Imenem Dondersa nazvani Institut mozku piznannya ta povedinki v Radboud universiteti v Nejmegeni kafedra Dondersa v Utrehtskomu universiteti ta Fond Dondersa zasnovanij u 1889 roci dlya spriyannya pidgotovci fiziologiv ta oftalmologiv Ushanuvannya pam yati1921 roku v Utrehti na Janskerkhof buv vstanovlenij pam yatnik F K Dondersu roboti niderlandskogo skulptora nl podarovanij mistu Niderlandskim tovaristvom spriyannya medicini Pam yatnik skladayetsya z bronzovoyi statuyi Dondersa rozmishenoyi na granitnomu postamenti Obabich postamentu relyefi iz zobrazhennyam slipih i robitnikiv Na misci jogo narodzhennya u Tilburzi na vulici Nyuvlandstraat vstanovleno memorialnu doshku Jogo imenem nazvani vulici v Tilburzi Utrehti Amsterdami Gilversumi Groningeni Nejmegeni Vlardingeni ta inshih mistah Niderlandiv Vibrani praciDonders Franciscus C en A F Bauduin Handleiding tot de natuurkunde van den gezonden mensch Utrecht Amsterdam 1851 1853 Donders Franciscus C 1852 De voedingsbeginselen Grondslagen eener algemeene voedingsleer Tiel Donders Franciscus C Astigmatisme en cilindrisch glazen Van der Post Utrecht 1862 Digitalisat Donders Franciscus C On the anomalies of accomodation and refraction of the eye With a Preliminary Essay on Physiological Dioptrics London The New Sydenham Society 1864 Donders Franciscus C On the rhythm of the Sound of the heart In Dublin Quart Med SC 1868 89 S 225 Franciscus Cornelis Donders On the speed of mental processes 1869 Vertaald door W G Koster 1969 Attention and Performance 2 p 412 431 Amsterdam North Holland PrimitkiCatalogus Professorum Academiae Rheno Traiectinae d Track Q23825128 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Franciscus Cornelis Donders 2009 d Track Q1868372 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 http profs library uu nl index php profrec getprofdata 1542 3 56 0 Picture biography bibliography and digitized sources in the Virtual Laboratory of the Max Planck Institute for the History of Science Roper Hall Historical Vignette Franciscus Cornelis Donders 1818 1889 Dutch Biologist Physiologist and Ophthalmologist Roelofs 2018 One hundred fifty years after Donders Insights from unpublished data a replication and modeling of his reaction times 223 228 Edwin Maes Gravesite of Franciscus Donders Carl Hans Sasse Geschichte der Augenheilkunde in kurzer Zusammenfassung mit mehreren Abbildungen und einer Geschichtstabelle Bucherei des Augenarztes Heft 18 Ferdinand Enke Stuttgart 1947 S 43 Gijn J van Gijselhart JP 2011 Franciscus Donders 1818 1889 ophthalmologist and physiologist Nederlands Tijdschrift voor Geneeskunde nid 155 A1979 PMID 21291574 Instruments of science an historical encyclopedia edited by Robert Bud Deborah Jean Warner https www google com ua books edition On the anomalies of accommodation and re hjMJAAAAIAAJ hl uk amp gbpv 1 amp dq inauthor 22Franciscus Cornelis Donders 22 amp printsec frontcover Donders law 16 lyutogo 2017 u Wayback Machine Mondofacto Proceedings of the American Academy of Arts and Sciences jstor org American Academy of Arts amp Sciences 14 321 331 1878 JSTOR 25138541 Sternberg S The discovery of processing stages Extensions of Donders method Acta Psychologica Band 30 1969 S 276 315 Thurtell M J 2 grudnya 2012 Three dimensional kinematics of saccadic and pursuit eye movements in humans Relationship between Donders and Listing s laws Vision Research 60 7 15 doi 10 1016 j visres 2012 02 012 PMC 3345270 PMID 22406307 Reinhard Hildebrand Rudolf Albert Koelliker und seine wissenschaftlichen Kontakte zum Ausland In Wurzburger medizinhistorische Mitteilungen 2 1984 S 101 115 hier S 107 Stedman s Medical Eponyms by Thomas Lathrop Stedman Edwin Maes Gravesite of Franciscus Donders PDF The Royal Society of Edinburgh July 2006 ISBN 0 902 198 84 X Arhiv originalu PDF za 24 sichnya 2013 Procitovano 14 travnya 2023 Franciscus Cornelis Donders 1818 1889 Royal Netherlands Academy of Arts and Sciences khmw nl nid Koninklijke Hollandsche Maatschappij der Wetenschappen Arhiv originalu za 24 veresnya 2021 Procitovano 21 bereznya 2019 DzherelaBarbara I Tshisuaka Donders Frans Cornelis In Enzyklopadie Medizingeschichte Walter de Gruyter Berlin 2007 ISBN 978 3 11 019703 7 Band 1 S 322 Duke Elder S Franciscus Cornelis Donders The British Journal of Ophthalmology 1959 V 43 Iss 2 P 65 68 Edwin Maes Gravesite of Franciscus Donders Barend Joseph Stokvis Levensbericht F C Donders In Jaarboek van de Koninklijke Academie van Wetenschappen Amsterdam 1891 S 1 35 online Franciscus Cornelis Weve Doesschate Die Briefe Albrecht von Graefes an F C Donders 1852 1870 In Kl M f A Band 95 Beilageheft Ferdinand Enke Verlag Stuttgart 1935

Дата публікації:
Топ