Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ім я Віллем Ейнтговеннід Willem EinthovenНародився 21 травня 1860 1860 05 21 Семаранг НідерландиПомер 29 вересня 1927 19

Віллем Ейнтговен

Віллем Ейнтговен

Віллем Ейнтговен
нід. Willem Einthoven
image
Народився 21 травня 1860(1860-05-21)
Семаранг, Нідерланди
Помер 29 вересня 1927(1927-09-29) (67 років)
Лейден, Нідерланди
Поховання Угстгест
Країна image Нідерланди
Діяльність винахідник, лікар, фізіолог, викладач університету
Alma mater Утрехтський університет
Галузь фізіологія
Заклад Лейденський університет
Посада d
Науковий ступінь докторський ступінь[1]
Науковий керівник Франциск Корнеліс Дондерс[2]
Членство Лондонське королівське товариство
Леопольдина
Шведська королівська академія наук
Нідерландська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки: засновник електрокардіографії
У шлюбі з d
Нагороди image Нобелівська премія з фізіології або медицини (1924)
image Віллем Ейнтговен у Вікісховищі

Віллем Ейнтговен (нід. Willem Einthoven; 21 травня 1860, Семаранг — 29 вересня 1927, Лейден) — нідерландський фізіолог, основоположник електрокардіографії, сконструював у 1903 році прилад для реєстрації електричної активності серця, вперше в 1906 році використовував електрокардіографію в діагностичних цілях, здобув Нобелівську премію з фізіології і медицині в 1924 році.

Становлення як вченого

Віллем Ейнтговен народився 21 травня 1860 році в Семаранзі в сім'ї військового лікаря Якоба Ейнтговена, нащадка іспанських євреїв, що переселилися до Голландії за часів інквізиції в XV столітті , та його другої дружини Луїзи де Фогель, дочки місцевого фінансового керуючого. Прізвище «Ейнтговен» походить від двоюрідного діда Якоба — згідно з кодексом Наполеона всі громадяни Франції та її провінцій, якою тоді була Голландія, були зобов'язані придбати прізвище, тому Ізраїль Давид, двоюрідний дід Якоба, взяв перероблене прізвище за місцем проживання міста Ейндговена. Віллем був старшим з трьох синів і третьою дитиною в сім'ї. У 1866 у Якоб Ейнтговен помер від інсульту, залишивши на руках Луїзи шестеро дітей. Через чотири роки сім'я переїхала в Утрехт. Там Віллем закінчив середню школу (нід. Hogere burgerschool) і 16 жовтня 1878 року поступив на медичне відділення в Утрехтському університеті, уклавши армійський контракт для оплати навчання, оскільки сім'я зазнавала фінансових труднощів.

Навчання

Віллем мав намір піти по стопах батька, однак його виняткові здібності почали розвиватися в зовсім іншому напрямку. Після проходження практики помічником офтальмолога у відомій в Голландії очній лікарні «Gasthuis voor Ooglijders» (дослівно — нід. госпіталь для страждаючих від очних хвороб) і здобуття ступеня бакалавра він провів два дослідження, що викликали згодом широкий інтерес. Перше називалося «Quelques remarques sur le mécanisme de l'articulation du coude» (фр. Деякі зауваження про механізм ліктьового суглоба). Справа в тому, що Ейнтговен був шанувальником фізичного виховання. У студентські роки він був відмінним спортсменом і не раз переконував своїх друзів «не дати загинути тілу». Він був обраний президентом союзу гімнастів і фехтувальників і пізніше став одним із засновників Утрехтського студентського гребного клубу. Під час заняття гімнастикою він зламав зап'ястя і для того, щоб відновити працездатність руки, зайнявся гребним спортом, почасти заради суперництва зі своїм братом за перше місце у змаганні з веслування серед голландських студентів. У той же час, будучи вимушено обмеженим в русі, він зацікавився пронацією і супінація руки і роботою плечового і ліктьового суглобів.

image
Основна будівля Лейденського університету

Пізніше Ейнтговен під керівництвом офтальмологів Франса Дондерса і Германа Снеллена провів друге дослідження «Stereoscopie door kleurverschil» (нід. стереоскопії за допомогою диференціювання квітів, 1885), яке було опубліковано як його докторська дисертація. У тому ж році Ейнтговен здобув ступінь доктора медицини і філософії. Згідно з умовами армійського контракту він був зобов'язаний пройти службу в . Проте в тому ж році помер професор фізіології в Лейдені Адріан Хейнсіус, і з рішучою підтримкою Ф. Дондеса Віллем був призначений наступником Хейнсіуса, що звільнило його від військової повинності. Таким чином Ейнтговен в січні 1886 року у віці 25 років увійшов на посаду професора Лейденського університету, залишаючись на цій посаді все життя. Першим його серйозним дослідженням, проведеним у Лейдені, було «Über die Wirkung der Bronchialmuskeln nach einer neuen Methode untersucht, und über Asthma nervosum» (нім. Про роботу бронхіальної мускулатури, вивченої новим методом, і про нервову астму, 1892). У книзі «Довідник з фізіології людини» (нім. Handbuch der Physiologie des Menschen) воно охарактеризоване як «велика робота».

У той же час Ейнтговен відновив дослідження в оптиці. Серед його робіт на цю тему можна виділити «Eine einfache physiologische Erklärung für verschiedene geometrisch-optische Täuschungen» (нім. Просте фізіологічне пояснення різних геометрично-оптичних ілюзій, 1898), «Die Accomodation des menschlichen Auges» (нім. Акомодація людського ока, 1902), «The form and magnitude of the electric response of the eye to stimulation by light at various intensities» (англ. Вид і величина електричного відгуку очей на світлове збудження різної інтенсивності, 1908).

Електрокардіографія

image
Зубці стереотипної електрокардіограми

У 1885–1889 роках Ейнтговен займався дослідженням фізіології дихання, зокрема вивченням роботи блукаючого нерва у механізмі контролю дихання. В 1889 році Ейнтговен відвідав перший міжнародний конгрес з фізіології в Базелі. Там він познайомився з технікою запису електрокардіограми, продемонстрованої [en] на прикладі своєї собаки Джиммі, якому в 1887 році вперше вдалося записати кардіограму людини на капілярному електрометрі. У 1893 році на засіданні [nl] Ейнтховен запропонував до використання новий термін «електрокардіограма». Пізніше, однак, він відмовився від авторства на користь Уоллера. З 1890 по 1895 роки Ейнтховен займався пристроєм капілярного електрометра, покращуючи його функціональність і збільшуючи роздільну здатність, застосовуючи фізико-математичний підхід. Йому вдалося отримати хороші електрокардіографічні зображення. Кожному циклу серцевого скорочення відповідало п'ять зубців, для яких Ейнтговен ввів нову номенклатуру: P, Q, R, S, T і U, щоб уникнути розбіжностей з номенклатурою A, B, C і D, введену ним у попередніх роботах по дослідженню електрометра, в яких він не записував негативні зубці.

image
Струнний гальванометр Ейнтговена

Ейнтговену не вдавалося удосконалити капілярний електрометр настільки, щоб він міг застосовуватися в діагностичних цілях. Тому він почав працювати з іншим інструментом — . Ейнтговен не знав про те, що в 1897 році схожий пристрій вже було сконструйовано як засіб зв'язку французьким інженером . Однак апарат Адера мав чутливість, якої не було достатньо для використання для електрокардіографії. Тим не менш, у своїй роботі «Un nouveau galvanomètre» (фр. Новий гальванометр, 1901) Ейнтговен згадав апарат Адера.

При розробці власного струнного гальванометра Ейнтговен взяв за основу конструкцію магнітоелектричний гальванометр Депре- д'Арсонваля. Він замінив рухомі частини (котушку і дзеркало) на тонку посріблену кварцову нитку (струну). За нитки пропускався електричний сигнал серця, що реєструється з поверхні шкіри. Внаслідок цього на нитку в поле електромагніта діяла сила Ампера, прямо пропорційна величині сили струму (image), і нитка відхилялася нормально до напрямку ліній магнітного поля. Кварцові нитки виготовлялися таким чином: на кінці стріли закріплювалось кварцове волокно таким чином, щоб воно утримувало стрілу при натягнутій тятиві лука; волокно нагрівалося до того ступеня, коли воно не було здатне стримувати натягнення тятиви, і стріла вистрілювала, витягаючи волокно в тонку однорідну нитку діаметром 7 μ. Далі нитку потрібно покрити шаром срібла, для цього Ейнтговен сконструював спеціальну камеру, в якій вона бомбардувалися сріблом без домішок. Однією з найбільших проблем було створення джерела сильного і постійного за значенням магнітного поля. Ейнтговену вдалося створити електромагніт, що забезпечував поле в 22 000 Гс, однак він настільки розігрівався в робочому стані, що для нього довелося підвести систему водяного охолодження. Інша проблема полягала у створенні системи запису і вимірювання відхилень нитки. Порадившись з Дондесом і Снелленом, Ейнтговен сконструював систему лінз, яка дозволяла фотографувати тінь нитки. Як джерело світла він використовував масивну дугову лампу. Пристрій фотографічної камери мав у своєму складі фотографічну пластинку, яка під час зняття показників рухалася з постійною швидкістю, регульована масляним поршнем. Пластинка пересувалася під лінзою, на якій була нанесена шкала у вольтах. Тимчасова шкала наносилася на саму платівку тінями від спиць обертового з постійною кутовою швидкістю велосипедного колеса.

image
Рання модель електрокардіографа

Завдяки використанню дуже легкої і тонкої нитки і можливості змінювати її напругу для регулювання чутливості приладу струнний гальванометр дав змогу отримати точніші вихідні дані, ніж капілярний електрометр. Першу статтю про записувані електрокардіограми людини на струнному гальванометрі Ейнтховен опублікував у 1903 році. Існує думка, що Ейнтговену вдалося досягти точності, яка перевершує багато сучасних електрокардіографів.

У 1906 році Ейнтговен опублікував статтю «Le télécardiogramme» (фр. Телекардіограмма), у якій описав метод запису електрокардіограми на відстані і вперше показав, що електрокардіограми різних форм серцевих захворювань мають характерні відмінності. Він навів приклади кардіограм, знятих у пацієнтів з гіпертрофією правого шлуночка при , гіпертрофією лівого шлуночка при аортальній недостатності, гіпертрофії лівого при мітральному стенозі, ослабленою серцевого м'язу, з різними ступенями при екстрасистолі.

Незабаром після опублікування першої статті про застосування електрокардіографа Ейнтговен відвідав інженер з Мюнхена Макс Едельманн з пропозицією налагодити виробництво електрокардіографів і виплачувати Ейнтговену відрахування приблизно по 100 марок за кожен проданий апарат. Перші електрокардіографи, вироблені Едельманом, були фактично копіями зразка, сконструйованого Ейнтговеном. Однак вивчивши креслення електрокардіографа Ейнтговена, Едельманн зрозумів, що його можна вдосконалити. Він збільшив потужність і зменшив розміри магніту, а також усунув необхідність його водяного охолодження. У результаті Едельманн сконструював апарат, що сильно відрізняється по параметрах і дизайну від першоджерела, до того ж він дізнався про апарат Адера і використовував це як аргумент до того, щоб більше не виплачувати дивіденди від продажів. Розчарувавшись, Ейнтговен вирішив надалі не співпрацювати з Едельманом і звернувся з пропозицією укласти угоду про виробництво до директора компанії [en] [en].

image
Удосконалена модель, випущена CSIC

Представникові компанії, який відвідав лабораторію Ейнтховена, не сподобалися можливості апарату в силу його громіздкості і вимогливості до людських ресурсів: він займав кілька столів, важив приблизно 270 кг і вимагав для повноцінного обслуговування до п'яти чоловік. Однак у своїй статті «Weiteres über das Elektrokardiogramm» (нім. Додатково про електрокардіограму, 1908) Ейнтговен показав діагностичне значення електрокардіографії. Це стало серйозним аргументом, і в 1908 році CSIC почала роботи з удосконалення апарату; в тому ж році був зроблений і проданий британському фізіологові [en] перший зроблений компанією електрокардіограф.

До 1911 року була розроблена «настільна модель» апарата, власником однієї з яких став [en]. Використовуючи свій апарат, Льюїс вивчив і (класифікував) різні типи аритмії, ввів нові терміни: , екстрасистола, миготлива аритмія і опублікував кілька статей і книг про електрофізіологію серця. Пристрій і керування апаратом все ж залишалося скрутним, про що побічно свідчить десятисторінковома інструкція, що додається до нього. у період з 1911 по 1914 роки було продано 35 електрокардіографів, десять з яких було надіслано до США. Після війни було налагоджено виробництво апаратів, які можна було б підкотити безпосередньо до лікарняного ліжка. До 1935 року вдалося знизити вагу апарату до приблизно 11 кілограм, що відкрило широкі можливості до його використання в медичній практиці.

Трикутник Ейнтговена

image
Схематичне представлення трикутника Ейнтговена

У 1913 році Віллем Ейнтговен у співпраці з колегами опублікував статтю, у якій запропонував до використання три стандартних відведення: від лівої руки до правої, від правої руки до ноги і від ноги до лівої руки з різницями потенціалів: V 1 , V 2 і V 3 відповідно. Така комбінація відведень становить електродинамічний рівносторонній трикутник з центром у джерелі струму в серці. Ця робота поклала початок , що розвинулася в 1920-х роках ще за життя Ейнтговена.

Закон Ейнтговена

Закон Ейтговена є наслідком закону Кірхгофа і стверджує, що різниця потенціалів трьох стандартних відведень підкоряються співвідношенню V 1V3 = V2. Закон застосовується, коли внаслідок дефектів запису не вдається ідентифікувати зубці P, Q, R, S, T і U для одного з відведень; в таких випадках можна обчислити значення різниці потенціалів, за умови, якщо для інших відведень отримані нормальні дані.

Визнання

У 1924 році Ейнтговен був удостоєний Нобелівської премії з фізіології і медицині з формулюванням «За відкриття техніки електрокардіограми». Дослідження Віллема Ейнтговена часом зараховуються до десяти найбільшим відкриттів у сфері кардіології у двадцятому столітті.

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Willem Einthoven

Примітки

  1. Onze Hoogleeraren — Rotterdam: Nijgh & Van Ditmar, 1898. — С. 19. — 363 с.
    d:Track:Q34370d:Track:Q10954218d:Track:Q71545423
  2. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  3. Snellen H.A. Willem Einthoven (1860—1927): father of electrocardiography: life and work, ancestors and contemporaries. — Springer, 1994. — 140 p. —
  4. Rivera-Ruiz M., Cajavilca C., Varon J. (2008). Einthoven's String Galvanometer: The First Electrocardiograph (PDF) (англійською) . Texas Heart Institute. Процитовано 30 серпня 2009.
  5. (нідерландською) . Instituut voor Nederlandse Geschiedenis. Архів оригіналу за 29 липня 2003. Процитовано 30 серпня 2009.
  6. Burch G.E., DePasquale N.P. A history of electrocardiography. — Norman Publishing, 1990. — 309 p. —
  7. Willem Einthoven: The Nobel Prize in Physiology or Medicine 1924 (англійською) . The Nobel Foundation. Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 29 серпня 2009.
  8. Einthoven W. Quelques remarques sur le mécanisme de l'articulation du coude (фр.). — Archives néerlandaises des sciences exactes et naturelles, 1882. — № 17. — С. 189—198.
  9. Raju T.N. The Nobel chronicles. 1924: Willem Einthoven (1860—1927) [ 23 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.). — Lancet, 1998. — Т. 352. — № 9139. — С. 1560.
  10. Lama A. Einthoven: the man and his invention. [ 7 липня 2011 у Wayback Machine.] — Revista médica de Chile, 2004. — Т. 2. — № 132. — С. 260—264.
  11. Einthoven W. Über die Wirkung der Bronchialmuskeln nach einer neuen Methode untersucht, und über Asthma nervosum[недоступне посилання з листопадаа 2019] (нім.). — Pflügers Archiv European Journal of Physiology, 1892. — Т. 51. — № 6-8. — С. 367—445.
  12. Nagel W.A. Handbuch der Physiologie des Menschen. — Braunschweig: Vieweg, 1905. — Т. 1. — P. 29. — 896 p.
  13. Einthoven W. «Eine einfache physiologische Erklärung für verschiedene geometrisch-optische Täuschungen»[недоступне посилання з листопадаа 2019] (нім.). — Pflügers Archiv European Journal of Physiology, 1898. — Т. 71. — № 1-2. — С. 1-43.
  14. Einthoven W. «Die Accomodation des menschlichen Auges»[недоступне посилання з червня 2019] (нім.). — Monatsschrift Kinderheilkunde, 1902. — Т. 1. — № 2. — С. 680—694.
  15. Einthoven W., Jolly W.A. «The form and magnitude of the electric response of the eye to stimulation by light at various intensities»[недоступне посилання з вересня 2019] (англ.). — The Physiology Society, 1908.
  16. Barbara J.G. Physiology in Europe and the birth of European Neuroscience (англійською) . Club d'Histoire des Neurosciences. Процитовано 30 серпня 2009. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |Description= ()[недоступне посилання з листопадаа 2019]
  17. Waller A.D. «A demonstration on man of electromotive changes accompanying the heart's beat» [ 11 липня 2019 у Wayback Machine.] (англ.) // J Physiol: pdf. — London: 1887. — № 8. — С. 229—234.
  18. Efimov I.R., Kroll M.W., Tchou P.J. Cardiac Bioelectric Therapy: Mechanisms and Practical Implications. — Springer, 2008. — P. 46. — 704 p. —
  19. [[mailto: dean@ecglibraryN-OSPAM.com|Dean Jenkins]] (4 грудня 1996). ECG timeline - History of the electrocardiogram (англійською) . Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 3 вересня 2009. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |Description= ()
  20. Reisner A.T., Clifford G.D., Mark R.G. [Reisner A.T., Clifford G.D., Mark R.G. The Physiological Basis of the Electrocardiogram (англ.) // Massachusetts Institute of Technology: pdf. — Boston: 2006. The Physiological Basis of the Electrocardiogram] (англ.) // Massachusetts Institute of Technology: pdf. — Boston: 2006.
  21. Katz A.M. Physiology of the heart. — Lippincott Williams & Wilkins, 2005. — P. 434. — 644 p. —
  22. Hurst J.W. Naming of the Waves in the ECG, With a Brief Account of Their Genesis [ 25 жовтня 2010 у Wayback Machine.](англ.). — Boston: Circulation, 1998. — № 98. — С. 1937—1942.
  23. Einthoven W. Un nouveau galvanomètre (фр.). — Archives néerlandaises des sciences exactes et naturelles, 1901. — № 6. — С. 625—633.
  24. д'Арсонваль
  25. Einthoven W. Galvanometrische registratie van het menschelijk electrocardiogram (англ.). — Leiden: Eduard Ijdo, 1902. — С. 101—107.
  26. The Nobel Prize in Physiology or Medicine 1924: Presentation speech (англійською) . The Nobel Foundation. Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 3 вересня 2009. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |Description= ()
  27. Einthoven W. Le télécardiogramme (фр.). — Paris: Arch Int Physiol, 1906. — № 4. — С. 132—164.
  28. Einthoven W. Weiteres über das Elektrokardiogramm (нем.). — Bonn: Archiv für die gesammte Physiologie des Menschen und der Thiere, 1908. — № 122. — С. 517—585.
  29. Cooter R., Pickstone J. Companion to medicine in the twentieth century. — Routledge world reference series. — Taylor & Francis, 2003. — 756 p. —
  30. Instructions for using the Einthoven String Galvanometer (англійською) . Cambridge Scientific Instrument Company. 1910. Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 8 вересня 2009. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |Description= ()
  31. Einthoven W., Fahr G., de Waart A. Über die Richtung und die manifeste Grösse der Potentialschwankungen im menschlichen Herzen und über den Einfluss der Herzlage auf die Form des Elektrokardiogramms (нім.). — Archiv für die gesammte Physiologie des Menschen und der Thiere. — № 150. — С. 275—315.
  32. Magjarevic R., Sun K.I., Suh T.S. World Congress On Medical Physics and Biomedical Engineering 2006: August 27-september 1, 2006 Coex Seoul, Korea. — Springer, 2008. — P. 470. — 4220 p. —
  33. Fleming P.R. A short history of cardiology. — The Wellcome Institute series in the history of medicine. — Rodopi, 1997. — Т. 40. — P. 154. — 241 p. —
  34. Malmivuo J., Plonsey R. Bioelectromagnetism: principles and applications of bioelectric and biomagnetic fields. — Oxford University Press US, 1995. — P. 194. — 482 p. —
  35. Hurst J.W. Interpreting electrocardiograms: using basic principles and vector concepts. — Fundamental and clinical cardiology. — Informa Health Care, 2001. — Т. 42. — P. 68. — 317 p. —
  36. The Nobel Prize in Physiology or Medicine 1924 (англійською) . The Nobel Foundation. Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 10 вересня 2009.
  37. Mehta N.J., Khan I.A. Cardiology's 10 Greatest Discoveries of the 20th Century (англ.) // Tex Heart Inst J. : pdf. — 2002. — Т. 3. — № 29. — С. 164—171.


image Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Im ya Villem Ejntgovennid Willem EinthovenNarodivsya 21 travnya 1860 1860 05 21 Semarang NiderlandiPomer 29 veresnya 1927 1927 09 29 67 rokiv Lejden NiderlandiPohovannya UgstgestKrayina NiderlandiDiyalnist vinahidnik likar fiziolog vikladach universitetuAlma mater Utrehtskij universitetGaluz fiziologiyaZaklad Lejdenskij universitetPosada dNaukovij stupin doktorskij stupin 1 Naukovij kerivnik Francisk Kornelis Donders 2 Chlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Leopoldina Shvedska korolivska akademiya nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i naukVidomij zavdyaki zasnovnik elektrokardiografiyiU shlyubi z dNagorodi Nobelivska premiya z fiziologiyi abo medicini 1924 Villem Ejntgoven u Vikishovishi Villem Ejntgoven nid Willem Einthoven 21 travnya 1860 Semarang 29 veresnya 1927 Lejden niderlandskij fiziolog osnovopolozhnik elektrokardiografiyi skonstruyuvav u 1903 roci prilad dlya reyestraciyi elektrichnoyi aktivnosti sercya vpershe v 1906 roci vikoristovuvav elektrokardiografiyu v diagnostichnih cilyah zdobuv Nobelivsku premiyu z fiziologiyi i medicini v 1924 roci Stanovlennya yak vchenogoVillem Ejntgoven narodivsya 21 travnya 1860 roci v Semaranzi v sim yi vijskovogo likarya Yakoba Ejntgovena nashadka ispanskih yevreyiv sho pereselilisya do Gollandiyi za chasiv inkviziciyi v XV stolitti ta jogo drugoyi druzhini Luyizi de Fogel dochki miscevogo finansovogo keruyuchogo Prizvishe Ejntgoven pohodit vid dvoyuridnogo dida Yakoba zgidno z kodeksom Napoleona vsi gromadyani Franciyi ta yiyi provincij yakoyu todi bula Gollandiya buli zobov yazani pridbati prizvishe tomu Izrayil David dvoyuridnij did Yakoba vzyav pereroblene prizvishe za miscem prozhivannya mista Ejndgovena Villem buv starshim z troh siniv i tretoyu ditinoyu v sim yi U 1866 u Yakob Ejntgoven pomer vid insultu zalishivshi na rukah Luyizi shestero ditej Cherez chotiri roki sim ya pereyihala v Utreht Tam Villem zakinchiv serednyu shkolu nid Hogere burgerschool i 16 zhovtnya 1878 roku postupiv na medichne viddilennya v Utrehtskomu universiteti uklavshi armijskij kontrakt dlya oplati navchannya oskilki sim ya zaznavala finansovih trudnoshiv Navchannya Villem mav namir piti po stopah batka odnak jogo vinyatkovi zdibnosti pochali rozvivatisya v zovsim inshomu napryamku Pislya prohodzhennya praktiki pomichnikom oftalmologa u vidomij v Gollandiyi ochnij likarni Gasthuis voor Ooglijders doslivno nid gospital dlya strazhdayuchih vid ochnih hvorob i zdobuttya stupenya bakalavra vin proviv dva doslidzhennya sho viklikali zgodom shirokij interes Pershe nazivalosya Quelques remarques sur le mecanisme de l articulation du coude fr Deyaki zauvazhennya pro mehanizm liktovogo sugloba Sprava v tomu sho Ejntgoven buv shanuvalnikom fizichnogo vihovannya U studentski roki vin buv vidminnim sportsmenom i ne raz perekonuvav svoyih druziv ne dati zaginuti tilu Vin buv obranij prezidentom soyuzu gimnastiv i fehtuvalnikiv i piznishe stav odnim iz zasnovnikiv Utrehtskogo studentskogo grebnogo klubu Pid chas zanyattya gimnastikoyu vin zlamav zap yastya i dlya togo shob vidnoviti pracezdatnist ruki zajnyavsya grebnim sportom pochasti zaradi supernictva zi svoyim bratom za pershe misce u zmaganni z vesluvannya sered gollandskih studentiv U toj zhe chas buduchi vimusheno obmezhenim v rusi vin zacikavivsya pronaciyeyu i supinaciya ruki i robotoyu plechovogo i liktovogo suglobiv Osnovna budivlya Lejdenskogo universitetu Piznishe Ejntgoven pid kerivnictvom oftalmologiv Fransa Dondersa i Germana Snellena proviv druge doslidzhennya Stereoscopie door kleurverschil nid stereoskopiyi za dopomogoyu diferenciyuvannya kvitiv 1885 yake bulo opublikovano yak jogo doktorska disertaciya U tomu zh roci Ejntgoven zdobuv stupin doktora medicini i filosofiyi Zgidno z umovami armijskogo kontraktu vin buv zobov yazanij projti sluzhbu v Prote v tomu zh roci pomer profesor fiziologiyi v Lejdeni Adrian Hejnsius i z rishuchoyu pidtrimkoyu F Dondesa Villem buv priznachenij nastupnikom Hejnsiusa sho zvilnilo jogo vid vijskovoyi povinnosti Takim chinom Ejntgoven v sichni 1886 roku u vici 25 rokiv uvijshov na posadu profesora Lejdenskogo universitetu zalishayuchis na cij posadi vse zhittya Pershim jogo serjoznim doslidzhennyam provedenim u Lejdeni bulo Uber die Wirkung der Bronchialmuskeln nach einer neuen Methode untersucht und uber Asthma nervosum nim Pro robotu bronhialnoyi muskulaturi vivchenoyi novim metodom i pro nervovu astmu 1892 U knizi Dovidnik z fiziologiyi lyudini nim Handbuch der Physiologie des Menschen vono oharakterizovane yak velika robota U toj zhe chas Ejntgoven vidnoviv doslidzhennya v optici Sered jogo robit na cyu temu mozhna vidiliti Eine einfache physiologische Erklarung fur verschiedene geometrisch optische Tauschungen nim Proste fiziologichne poyasnennya riznih geometrichno optichnih ilyuzij 1898 Die Accomodation des menschlichen Auges nim Akomodaciya lyudskogo oka 1902 The form and magnitude of the electric response of the eye to stimulation by light at various intensities angl Vid i velichina elektrichnogo vidguku ochej na svitlove zbudzhennya riznoyi intensivnosti 1908 ElektrokardiografiyaZubci stereotipnoyi elektrokardiogrami U 1885 1889 rokah Ejntgoven zajmavsya doslidzhennyam fiziologiyi dihannya zokrema vivchennyam roboti blukayuchogo nerva u mehanizmi kontrolyu dihannya V 1889 roci Ejntgoven vidvidav pershij mizhnarodnij kongres z fiziologiyi v Bazeli Tam vin poznajomivsya z tehnikoyu zapisu elektrokardiogrami prodemonstrovanoyi en na prikladi svoyeyi sobaki Dzhimmi yakomu v 1887 roci vpershe vdalosya zapisati kardiogramu lyudini na kapilyarnomu elektrometri U 1893 roci na zasidanni nl Ejnthoven zaproponuvav do vikoristannya novij termin elektrokardiograma Piznishe odnak vin vidmovivsya vid avtorstva na korist Uollera Z 1890 po 1895 roki Ejnthoven zajmavsya pristroyem kapilyarnogo elektrometra pokrashuyuchi jogo funkcionalnist i zbilshuyuchi rozdilnu zdatnist zastosovuyuchi fiziko matematichnij pidhid Jomu vdalosya otrimati horoshi elektrokardiografichni zobrazhennya Kozhnomu ciklu sercevogo skorochennya vidpovidalo p yat zubciv dlya yakih Ejntgoven vviv novu nomenklaturu P Q R S T i U shob uniknuti rozbizhnostej z nomenklaturoyu A B C i D vvedenu nim u poperednih robotah po doslidzhennyu elektrometra v yakih vin ne zapisuvav negativni zubci Strunnij galvanometr Ejntgovena Ejntgovenu ne vdavalosya udoskonaliti kapilyarnij elektrometr nastilki shob vin mig zastosovuvatisya v diagnostichnih cilyah Tomu vin pochav pracyuvati z inshim instrumentom Ejntgoven ne znav pro te sho v 1897 roci shozhij pristrij vzhe bulo skonstrujovano yak zasib zv yazku francuzkim inzhenerom Odnak aparat Adera mav chutlivist yakoyi ne bulo dostatno dlya vikoristannya dlya elektrokardiografiyi Tim ne mensh u svoyij roboti Un nouveau galvanometre fr Novij galvanometr 1901 Ejntgoven zgadav aparat Adera Pri rozrobci vlasnogo strunnogo galvanometra Ejntgoven vzyav za osnovu konstrukciyu magnitoelektrichnij galvanometr Depre d Arsonvalya Vin zaminiv ruhomi chastini kotushku i dzerkalo na tonku posriblenu kvarcovu nitku strunu Za nitki propuskavsya elektrichnij signal sercya sho reyestruyetsya z poverhni shkiri Vnaslidok cogo na nitku v pole elektromagnita diyala sila Ampera pryamo proporcijna velichini sili strumu d F I d l B displaystyle d vec F I d vec l vec B i nitka vidhilyalasya normalno do napryamku linij magnitnogo polya Kvarcovi nitki vigotovlyalisya takim chinom na kinci strili zakriplyuvalos kvarcove volokno takim chinom shob vono utrimuvalo strilu pri natyagnutij tyativi luka volokno nagrivalosya do togo stupenya koli vono ne bulo zdatne strimuvati natyagnennya tyativi i strila vistrilyuvala vityagayuchi volokno v tonku odnoridnu nitku diametrom 7 m Dali nitku potribno pokriti sharom sribla dlya cogo Ejntgoven skonstruyuvav specialnu kameru v yakij vona bombarduvalisya sriblom bez domishok Odniyeyu z najbilshih problem bulo stvorennya dzherela silnogo i postijnogo za znachennyam magnitnogo polya Ejntgovenu vdalosya stvoriti elektromagnit sho zabezpechuvav pole v 22 000 Gs odnak vin nastilki rozigrivavsya v robochomu stani sho dlya nogo dovelosya pidvesti sistemu vodyanogo oholodzhennya Insha problema polyagala u stvorenni sistemi zapisu i vimiryuvannya vidhilen nitki Poradivshis z Dondesom i Snellenom Ejntgoven skonstruyuvav sistemu linz yaka dozvolyala fotografuvati tin nitki Yak dzherelo svitla vin vikoristovuvav masivnu dugovu lampu Pristrij fotografichnoyi kameri mav u svoyemu skladi fotografichnu plastinku yaka pid chas znyattya pokaznikiv ruhalasya z postijnoyu shvidkistyu regulovana maslyanim porshnem Plastinka peresuvalasya pid linzoyu na yakij bula nanesena shkala u voltah Timchasova shkala nanosilasya na samu plativku tinyami vid spic obertovogo z postijnoyu kutovoyu shvidkistyu velosipednogo kolesa Rannya model elektrokardiografa Zavdyaki vikoristannyu duzhe legkoyi i tonkoyi nitki i mozhlivosti zminyuvati yiyi naprugu dlya regulyuvannya chutlivosti priladu strunnij galvanometr dav zmogu otrimati tochnishi vihidni dani nizh kapilyarnij elektrometr Pershu stattyu pro zapisuvani elektrokardiogrami lyudini na strunnomu galvanometri Ejnthoven opublikuvav u 1903 roci Isnuye dumka sho Ejntgovenu vdalosya dosyagti tochnosti yaka perevershuye bagato suchasnih elektrokardiografiv U 1906 roci Ejntgoven opublikuvav stattyu Le telecardiogramme fr Telekardiogramma u yakij opisav metod zapisu elektrokardiogrami na vidstani i vpershe pokazav sho elektrokardiogrami riznih form sercevih zahvoryuvan mayut harakterni vidminnosti Vin naviv prikladi kardiogram znyatih u paciyentiv z gipertrofiyeyu pravogo shlunochka pri gipertrofiyeyu livogo shlunochka pri aortalnij nedostatnosti gipertrofiyi livogo pri mitralnomu stenozi oslablenoyu sercevogo m yazu z riznimi stupenyami pri ekstrasistoli Nezabarom pislya opublikuvannya pershoyi statti pro zastosuvannya elektrokardiografa Ejntgoven vidvidav inzhener z Myunhena Maks Edelmann z propoziciyeyu nalagoditi virobnictvo elektrokardiografiv i viplachuvati Ejntgovenu vidrahuvannya priblizno po 100 marok za kozhen prodanij aparat Pershi elektrokardiografi virobleni Edelmanom buli faktichno kopiyami zrazka skonstrujovanogo Ejntgovenom Odnak vivchivshi kreslennya elektrokardiografa Ejntgovena Edelmann zrozumiv sho jogo mozhna vdoskonaliti Vin zbilshiv potuzhnist i zmenshiv rozmiri magnitu a takozh usunuv neobhidnist jogo vodyanogo oholodzhennya U rezultati Edelmann skonstruyuvav aparat sho silno vidriznyayetsya po parametrah i dizajnu vid pershodzherela do togo zh vin diznavsya pro aparat Adera i vikoristovuvav ce yak argument do togo shob bilshe ne viplachuvati dividendi vid prodazhiv Rozcharuvavshis Ejntgoven virishiv nadali ne spivpracyuvati z Edelmanom i zvernuvsya z propoziciyeyu uklasti ugodu pro virobnictvo do direktora kompaniyi en en Udoskonalena model vipushena CSIC Predstavnikovi kompaniyi yakij vidvidav laboratoriyu Ejnthovena ne spodobalisya mozhlivosti aparatu v silu jogo gromizdkosti i vimoglivosti do lyudskih resursiv vin zajmav kilka stoliv vazhiv priblizno 270 kg i vimagav dlya povnocinnogo obslugovuvannya do p yati cholovik Odnak u svoyij statti Weiteres uber das Elektrokardiogramm nim Dodatkovo pro elektrokardiogramu 1908 Ejntgoven pokazav diagnostichne znachennya elektrokardiografiyi Ce stalo serjoznim argumentom i v 1908 roci CSIC pochala roboti z udoskonalennya aparatu v tomu zh roci buv zroblenij i prodanij britanskomu fiziologovi en pershij zroblenij kompaniyeyu elektrokardiograf Do 1911 roku bula rozroblena nastilna model aparata vlasnikom odniyeyi z yakih stav en Vikoristovuyuchi svij aparat Lyuyis vivchiv i klasifikuvav rizni tipi aritmiyi vviv novi termini ekstrasistola migotliva aritmiya i opublikuvav kilka statej i knig pro elektrofiziologiyu sercya Pristrij i keruvannya aparatom vse zh zalishalosya skrutnim pro sho pobichno svidchit desyatistorinkovoma instrukciya sho dodayetsya do nogo u period z 1911 po 1914 roki bulo prodano 35 elektrokardiografiv desyat z yakih bulo nadislano do SShA Pislya vijni bulo nalagodzheno virobnictvo aparativ yaki mozhna bulo b pidkotiti bezposeredno do likarnyanogo lizhka Do 1935 roku vdalosya zniziti vagu aparatu do priblizno 11 kilogram sho vidkrilo shiroki mozhlivosti do jogo vikoristannya v medichnij praktici Trikutnik Ejntgovena Shematichne predstavlennya trikutnika Ejntgovena U 1913 roci Villem Ejntgoven u spivpraci z kolegami opublikuvav stattyu u yakij zaproponuvav do vikoristannya tri standartnih vidvedennya vid livoyi ruki do pravoyi vid pravoyi ruki do nogi i vid nogi do livoyi ruki z riznicyami potencialiv V 1 V 2 i V 3 vidpovidno Taka kombinaciya vidveden stanovit elektrodinamichnij rivnostoronnij trikutnik z centrom u dzhereli strumu v serci Cya robota poklala pochatok sho rozvinulasya v 1920 h rokah she za zhittya Ejntgovena Zakon Ejntgovena Zakon Ejtgovena ye naslidkom zakonu Kirhgofa i stverdzhuye sho riznicya potencialiv troh standartnih vidveden pidkoryayutsya spivvidnoshennyu V 1V3 V2 Zakon zastosovuyetsya koli vnaslidok defektiv zapisu ne vdayetsya identifikuvati zubci P Q R S T i U dlya odnogo z vidveden v takih vipadkah mozhna obchisliti znachennya riznici potencialiv za umovi yaksho dlya inshih vidveden otrimani normalni dani ViznannyaU 1924 roci Ejntgoven buv udostoyenij Nobelivskoyi premiyi z fiziologiyi i medicini z formulyuvannyam Za vidkrittya tehniki elektrokardiogrami Doslidzhennya Villema Ejntgovena chasom zarahovuyutsya do desyati najbilshim vidkrittiv u sferi kardiologiyi u dvadcyatomu stolitti Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Willem Einthoven Elektrofiziologiya ElektrokardiogramaPrimitkiOnze Hoogleeraren Rotterdam Nijgh amp Van Ditmar 1898 S 19 363 s d Track Q34370d Track Q10954218d Track Q71545423 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Snellen H A Willem Einthoven 1860 1927 father of electrocardiography life and work ancestors and contemporaries Springer 1994 140 p ISBN 0 7923 3274 1 Rivera Ruiz M Cajavilca C Varon J 2008 Einthoven s String Galvanometer The First Electrocardiograph PDF anglijskoyu Texas Heart Institute Procitovano 30 serpnya 2009 niderlandskoyu Instituut voor Nederlandse Geschiedenis Arhiv originalu za 29 lipnya 2003 Procitovano 30 serpnya 2009 Burch G E DePasquale N P A history of electrocardiography Norman Publishing 1990 309 p ISBN 0 930405 21 8 Willem Einthoven The Nobel Prize in Physiology or Medicine 1924 anglijskoyu The Nobel Foundation Arhiv originalu za 27 sichnya 2012 Procitovano 29 serpnya 2009 Einthoven W Quelques remarques sur le mecanisme de l articulation du coude fr Archives neerlandaises des sciences exactes et naturelles 1882 17 S 189 198 Raju T N The Nobel chronicles 1924 Willem Einthoven 1860 1927 23 veresnya 2016 u Wayback Machine angl Lancet 1998 T 352 9139 S 1560 Lama A Einthoven the man and his invention 7 lipnya 2011 u Wayback Machine Revista medica de Chile 2004 T 2 132 S 260 264 Einthoven W Uber die Wirkung der Bronchialmuskeln nach einer neuen Methode untersucht und uber Asthma nervosum nedostupne posilannya z listopadaa 2019 nim Pflugers Archiv European Journal of Physiology 1892 T 51 6 8 S 367 445 Nagel W A Handbuch der Physiologie des Menschen Braunschweig Vieweg 1905 T 1 P 29 896 p Einthoven W Eine einfache physiologische Erklarung fur verschiedene geometrisch optische Tauschungen nedostupne posilannya z listopadaa 2019 nim Pflugers Archiv European Journal of Physiology 1898 T 71 1 2 S 1 43 Einthoven W Die Accomodation des menschlichen Auges nedostupne posilannya z chervnya 2019 nim Monatsschrift Kinderheilkunde 1902 T 1 2 S 680 694 Einthoven W Jolly W A The form and magnitude of the electric response of the eye to stimulation by light at various intensities nedostupne posilannya z veresnya 2019 angl The Physiology Society 1908 Barbara J G Physiology in Europe and the birth of European Neuroscience anglijskoyu Club d Histoire des Neurosciences Procitovano 30 serpnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr Description dovidka nedostupne posilannya z listopadaa 2019 Waller A D A demonstration on man of electromotive changes accompanying the heart s beat 11 lipnya 2019 u Wayback Machine angl J Physiol pdf London 1887 8 S 229 234 Efimov I R Kroll M W Tchou P J Cardiac Bioelectric Therapy Mechanisms and Practical Implications Springer 2008 P 46 704 p ISBN 0 387 79402 6 mailto dean ecglibraryN OSPAM com Dean Jenkins 4 grudnya 1996 ECG timeline History of the electrocardiogram anglijskoyu Arhiv originalu za 27 sichnya 2012 Procitovano 3 veresnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr Description dovidka Reisner A T Clifford G D Mark R G Reisner A T Clifford G D Mark R G The Physiological Basis of the Electrocardiogram angl Massachusetts Institute of Technology pdf Boston 2006 The Physiological Basis of the Electrocardiogram angl Massachusetts Institute of Technology pdf Boston 2006 Katz A M Physiology of the heart Lippincott Williams amp Wilkins 2005 P 434 644 p ISBN 0 7817 5501 8 Hurst J W Naming of the Waves in the ECG With a Brief Account of Their Genesis 25 zhovtnya 2010 u Wayback Machine angl Boston Circulation 1998 98 S 1937 1942 Einthoven W Un nouveau galvanometre fr Archives neerlandaises des sciences exactes et naturelles 1901 6 S 625 633 d Arsonval Einthoven W Galvanometrische registratie van het menschelijk electrocardiogram angl Leiden Eduard Ijdo 1902 S 101 107 The Nobel Prize in Physiology or Medicine 1924 Presentation speech anglijskoyu The Nobel Foundation Arhiv originalu za 27 sichnya 2012 Procitovano 3 veresnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr Description dovidka Einthoven W Le telecardiogramme fr Paris Arch Int Physiol 1906 4 S 132 164 Einthoven W Weiteres uber das Elektrokardiogramm nem Bonn Archiv fur die gesammte Physiologie des Menschen und der Thiere 1908 122 S 517 585 Cooter R Pickstone J Companion to medicine in the twentieth century Routledge world reference series Taylor amp Francis 2003 756 p ISBN 0 415 28603 4 Instructions for using the Einthoven String Galvanometer anglijskoyu Cambridge Scientific Instrument Company 1910 Arhiv originalu za 27 sichnya 2012 Procitovano 8 veresnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr Description dovidka Einthoven W Fahr G de Waart A Uber die Richtung und die manifeste Grosse der Potentialschwankungen im menschlichen Herzen und uber den Einfluss der Herzlage auf die Form des Elektrokardiogramms nim Archiv fur die gesammte Physiologie des Menschen und der Thiere 150 S 275 315 Magjarevic R Sun K I Suh T S World Congress On Medical Physics and Biomedical Engineering 2006 August 27 september 1 2006 Coex Seoul Korea Springer 2008 P 470 4220 p ISBN 3 540 36839 6 Fleming P R A short history of cardiology The Wellcome Institute series in the history of medicine Rodopi 1997 T 40 P 154 241 p ISBN 90 420 0048 1 Malmivuo J Plonsey R Bioelectromagnetism principles and applications of bioelectric and biomagnetic fields Oxford University Press US 1995 P 194 482 p ISBN 0 19 505823 2 Hurst J W Interpreting electrocardiograms using basic principles and vector concepts Fundamental and clinical cardiology Informa Health Care 2001 T 42 P 68 317 p ISBN 0 8247 0513 0 The Nobel Prize in Physiology or Medicine 1924 anglijskoyu The Nobel Foundation Arhiv originalu za 27 sichnya 2012 Procitovano 10 veresnya 2009 Mehta N J Khan I A Cardiology s 10 Greatest Discoveries of the 20th Century angl Tex Heart Inst J pdf 2002 T 3 29 S 164 171 Ce nezavershena stattya pro naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ