Заєць сірий, або русак (Lepus europaeus) — вид ссавців ряду зайцеподібні. Дуже поширений в Україні.
Заєць сірий | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Зайцеподібні (Lagomorpha) |
Родина: | Зайцеві (Leporidae) |
Рід: | Заєць (Lepus) |
Вид: | Заєць сірий (L. europaeus) |
Біноміальна назва | |
Lepus europaeus | |
темно-червоним — природний ареал, світло-червоним — інтродукція |
Зазвичай ці нічні та полохливі тваринки змінюють свою поведінку навесні під час гону, коли їх можна побачити вдень за переслідуванням один одного в полях. Протягом цього весняного божевілля вони іноді б'ють один одного лапами («боксують»). Зазвичай це не змагання між самцями, а швидше зайчиха, що вражає самця, аби показати, що вона ще не готова спаровуватися або випробовує його рішучість. Самиці гніздяться у поглибленнях на поверхні землі, а не в норі, а молодь стає активною одразу як народжується.
Морфологічні ознаки
Довжина тіла 55—70 см, довжина клиноподібного хвоста 8—12 см, вага 4—10 кг. Задні ноги в русака набагато довші за передні, ступні вузькі і витягнуті, повністю вкриті шерстю. Вуха довгі, ланцетоподібні, пригнуті до голови, заходять далі, ніж кінець морди; по зовнішньому краю вуха йде темна смуга.
Влітку хутро зайця сірого кольору, жовто-руде з боків і бурувате на спині, а на зиму воно біліє з боків, на відміну від зайця-біляка, у якого хутро взимку чисто біле, за винятком вух. Вуха значно довші, ніж у біляка. Відігнуті вперед, вони заходять на кінчик носа. Хвіст також довгий, зверху чорний, знизу білий.
Особливості біології
На пухкому снігу відбитки слідів задніх лап сягають ширини 6 см, пальці трохи розходяться в сторони. Він рідше, ніж заєць-біляк, петляє і здвоює сліди, повертаючись по власному сліду назад.
Екскременти кулястої, горіхоподібної форми, зустрічаються поодиноко або купками; як правило вони темніші, ніж у біляка.
Заєць сірий надає перевагу місцевості, де сільськогосподарські угіддя посідають 50 % і більше, а також місцям з таким мікрорельєфом, де товщина снігу не перевищує 30 см.
Заєць сірий активний цілий рік. Протягом доби — найбільше в нічний час. Зайці витрачають третину свого життя на пошук їжі. У денний час вони ховаються в заглибленнях у землі, які частково приховано. Тваринки можуть бігти зі швидкістю 70 км / год, і коли вони стикаються з хижаками, то покладаються на випередження їх на відкритому просторі. Зайці зазвичай вважаються асоціальними, але їх можна побачити як у великих, так і в невеликих групах. Тваринки спілкуються одна з одною різними зоровими сигналами. Коли вони виявляють зацікавленість, то піднімають вуха, а опускання вух попереджує інших, щоби трималися осторонь. Тупотіння задніми ногами використовується, щоби попередити інших про хижаків. Заєць вищить, коли йому болить або чогось боїться, а самиці видають «гортанні» заклики для залучення дитинчат.
Пересувається заєць, як правило, стрибками, викидаючи вперед задні лапи далі, ніж передні, причому на ґрунті утворюється властивий для заячих слідів малюнок: сліди передніх ніг знаходяться позаду задніх, і всередині, між слідами задніх. Непогано плаває і здатен пересуватися по нахилених деревах.
Заєць сірий живиться переважно зеленими соковитими та прив'яленими травами, бур'янами, взимку — молодими гілками, бруньками і корою чагарників, озиминою, а якщо випадає багато снігу, — то молодою корою зі штамбів і гілками дерев, чим завдає значної шкоди молодим садам і плодовим розсадникам (це відбувається через зменшення площ природного середовища для життя зайців). З плодових порід зайці пошкоджують яблуню, грушу, абрикосу, сливу, персик і вишню. Пошкоджені дерева значно слабшають, а в разі кільцевого обгризання кори зовсім гинуть.
Період розмноження розтягнутий з березня до вересня (2—3 рази на рік). Перший гін відбувається наприкінці зими, в лютому—березні. Вагітність триває 40—50 днів і зайченята народжуються зрячими і вкритими шерстю (2—9, найчастіше 3—4) наприкінці березня або в квітні. Дорослими вони стають навесні наступного року.
Заєць сірий змінює своє хутро 2 рази на рік: навесні (березень—квітень) та восени (жовтень—листопад).
Звірята можуть жити до дванадцяти років.
Стосунки з людьми
Тваринка є дуже полохливою, але в місцях, де полювання на зайців заборонено (заповідниках, тощо), вона спокійно може жити безпосередньо поруч з людьми. У разі смертельної небезпеки (наприклад, втечі від зграї бродячих псів) молодий заєць може бігти до людей, навіть забігти у двір і десь заховатися, перечекати.
У народній творчості, літературі та мистецтві
Заєць є героєм багатьох українських народних казок: «Зайчик та їжачок», «Зайчикова хатка», «Про зайчика і лисичку» (Подніпров'я), «Як подружилися зайчик із ведмедиком» (Полтавщина), «Лисичка і зайчик» (Бойківщина), «Про маленького зайчика» та інших, де заєць — полохливий боягуз, і водночас він добре звірятко, яке може стати у пригоді.
Використовував образ зайця у своїх творах і видатний український поет, науковець і письменник Іван Франко.
Заєць також є персонажем деяких алегоричних байок, таких як «Черепаха та заєць» Езопа. Ця історія була прикладена до філософської проблеми Зенона Елейського, яка створила парадокс для підтримки нападу Парменіда на ідею безперервного руху, оскільки кожен раз, коли заєць (або герой Ахіллес) переміщається туди, де була черепаха, вона вже перебуває трохи далі.
В Європі заєць був символом родючості принаймні з часів Стародавньої Греції. Греки пов'язували його з богами Діонісом, Афродітою й Артемідою, а також з сатирами і амурами. Християнська церква співвідносила зайця зі хтивістю, але також зв'язувала з переслідуванням церкви через часте полювання на нього.
У Північній Європі великодні образи, часто містили зайців або кроликів. У власному вивченні участі зайця у народних звичаях і міфології 19-го століття Чарльз Дж. Білсон змальовує народні звичаї за участю зайця навколо Пасхи Північної Європи і стверджує, що заєць був, ймовірно, священною твариною, наприклад, на доісторичному британському святі весни. Спостереження за весняною поведінкою зайця під час гону призвело до поширеного англійського прислів'я: «дурний, як березневий заєць». Навіжений заєць з'являється у творі «Аліса у Дивокраї» Льюїса Керрола, в якому Аліса бере участь у шаленому чаюванні з цим Березневим Зайцем і Прицюцькуватим Капелюшником.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Заєць сірий |
- Шарлемань М. Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні. — Київ : Держ. вид-во України, 1927. — С. 20.
- Раковський, І (гол. ред.). Українська загальна енцикльопедія. — Львів, Станиславів, Коломия : Рідна школа, 1933. — Т. 2. — С. 35.
- Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 175.
Див. також
Посилання
- Млекопитающие фауны России и сопредельных территорий: заяц-русак [ 4 травня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- European Hare [ 18 липня 2019 у Wayback Machine.] // The IUCN Red List of Threatened Species 2019
- Rabbits, Hares and Pikas: Status Survey and Conservation Action Plan [ 24 березня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zayec sirij abo rusak Lepus europaeus vid ssavciv ryadu zajcepodibni Duzhe poshirenij v Ukrayini Zayec sirij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Zajcepodibni Lagomorpha Rodina Zajcevi Leporidae Rid Zayec Lepus Vid Zayec sirij L europaeus Binomialna nazva Lepus europaeus Pallas 1778 temno chervonim prirodnij areal svitlo chervonim introdukciya Zazvichaj ci nichni ta polohlivi tvarinki zminyuyut svoyu povedinku navesni pid chas gonu koli yih mozhna pobachiti vden za peresliduvannyam odin odnogo v polyah Protyagom cogo vesnyanogo bozhevillya voni inodi b yut odin odnogo lapami boksuyut Zazvichaj ce ne zmagannya mizh samcyami a shvidshe zajchiha sho vrazhaye samcya abi pokazati sho vona she ne gotova sparovuvatisya abo viprobovuye jogo rishuchist Samici gnizdyatsya u pogliblennyah na poverhni zemli a ne v nori a molod staye aktivnoyu odrazu yak narodzhuyetsya Morfologichni oznaki source source source Kinburnska kosa serpen 2015 Molodij zayec majzhe ne boyitsya lyudej Temperatura na osonni 57 S Dovzhina tila 55 70 sm dovzhina klinopodibnogo hvosta 8 12 sm vaga 4 10 kg Zadni nogi v rusaka nabagato dovshi za peredni stupni vuzki i vityagnuti povnistyu vkriti sherstyu Vuha dovgi lancetopodibni prignuti do golovi zahodyat dali nizh kinec mordi po zovnishnomu krayu vuha jde temna smuga Vlitku hutro zajcya sirogo koloru zhovto rude z bokiv i buruvate na spini a na zimu vono biliye z bokiv na vidminu vid zajcya bilyaka u yakogo hutro vzimku chisto bile za vinyatkom vuh Vuha znachno dovshi nizh u bilyaka Vidignuti vpered voni zahodyat na kinchik nosa Hvist takozh dovgij zverhu chornij znizu bilij Osoblivosti biologiyiNa puhkomu snigu vidbitki slidiv zadnih lap syagayut shirini 6 sm palci trohi rozhodyatsya v storoni Vin ridshe nizh zayec bilyak petlyaye i zdvoyuye slidi povertayuchis po vlasnomu slidu nazad Zayachij poslid Ekskrementi kulyastoyi gorihopodibnoyi formi zustrichayutsya poodinoko abo kupkami yak pravilo voni temnishi nizh u bilyaka Zayec sirij nadaye perevagu miscevosti de silskogospodarski ugiddya posidayut 50 i bilshe a takozh miscyam z takim mikrorelyefom de tovshina snigu ne perevishuye 30 sm Zayec sirij aktivnij cilij rik Protyagom dobi najbilshe v nichnij chas Zajci vitrachayut tretinu svogo zhittya na poshuk yizhi U dennij chas voni hovayutsya v zagliblennyah u zemli yaki chastkovo prihovano Tvarinki mozhut bigti zi shvidkistyu 70 km god i koli voni stikayutsya z hizhakami to pokladayutsya na viperedzhennya yih na vidkritomu prostori Zajci zazvichaj vvazhayutsya asocialnimi ale yih mozhna pobachiti yak u velikih tak i v nevelikih grupah Tvarinki spilkuyutsya odna z odnoyu riznimi zorovimi signalami Koli voni viyavlyayut zacikavlenist to pidnimayut vuha a opuskannya vuh poperedzhuye inshih shobi trimalisya ostoron Tupotinnya zadnimi nogami vikoristovuyetsya shobi poperediti inshih pro hizhakiv Zayec vishit koli jomu bolit abo chogos boyitsya a samici vidayut gortanni zakliki dlya zaluchennya ditinchat Zayec tikaye vid fotografa speredu vidbitki zadnih nig Stribki mozhut dosyagati 2 3 metriv Zayec mozhe bigti zi shvidkistyu do 72 km god i stribnuti vbik u razi nebezpeki na vidstan do 5 metriv Zajchenya Zaporizke Pravoberezhzhya Peresuvayetsya zayec yak pravilo stribkami vikidayuchi vpered zadni lapi dali nizh peredni prichomu na grunti utvoryuyetsya vlastivij dlya zayachih slidiv malyunok slidi perednih nig znahodyatsya pozadu zadnih i vseredini mizh slidami zadnih Nepogano plavaye i zdaten peresuvatisya po nahilenih derevah Zayec sirij zhivitsya perevazhno zelenimi sokovitimi ta priv yalenimi travami bur yanami vzimku molodimi gilkami brunkami i koroyu chagarnikiv oziminoyu a yaksho vipadaye bagato snigu to molodoyu koroyu zi shtambiv i gilkami derev chim zavdaye znachnoyi shkodi molodim sadam i plodovim rozsadnikam ce vidbuvayetsya cherez zmenshennya plosh prirodnogo seredovisha dlya zhittya zajciv Z plodovih porid zajci poshkodzhuyut yablunyu grushu abrikosu slivu persik i vishnyu Poshkodzheni dereva znachno slabshayut a v razi kilcevogo obgrizannya kori zovsim ginut Period rozmnozhennya roztyagnutij z bereznya do veresnya 2 3 razi na rik Pershij gin vidbuvayetsya naprikinci zimi v lyutomu berezni Vagitnist trivaye 40 50 dniv i zajchenyata narodzhuyutsya zryachimi i vkritimi sherstyu 2 9 najchastishe 3 4 naprikinci bereznya abo v kvitni Doroslimi voni stayut navesni nastupnogo roku Zayec sirij zminyuye svoye hutro 2 razi na rik navesni berezen kviten ta voseni zhovten listopad Zviryata mozhut zhiti do dvanadcyati rokiv Stosunki z lyudmiTvarinka ye duzhe polohlivoyu ale v miscyah de polyuvannya na zajciv zaboroneno zapovidnikah tosho vona spokijno mozhe zhiti bezposeredno poruch z lyudmi U razi smertelnoyi nebezpeki napriklad vtechi vid zgrayi brodyachih psiv molodij zayec mozhe bigti do lyudej navit zabigti u dvir i des zahovatisya perechekati U narodnij tvorchosti literaturi ta mistectvi Nimeckij hudozhnik epohi Vidrodzhennya Albreht Dyurer realistichno zobraziv zajcya u svoyij akvareli 1502 roku Molodij zajchik Zayec ye geroyem bagatoh ukrayinskih narodnih kazok Zajchik ta yizhachok Zajchikova hatka Pro zajchika i lisichku Podniprov ya Yak podruzhilisya zajchik iz vedmedikom Poltavshina Lisichka i zajchik Bojkivshina Pro malenkogo zajchika ta inshih de zayec polohlivij boyaguz i vodnochas vin dobre zviryatko yake mozhe stati u prigodi Vikoristovuvav obraz zajcya u svoyih tvorah i vidatnij ukrayinskij poet naukovec i pismennik Ivan Franko Zayec takozh ye personazhem deyakih alegorichnih bajok takih yak Cherepaha ta zayec Ezopa Cya istoriya bula prikladena do filosofskoyi problemi Zenona Elejskogo yaka stvorila paradoks dlya pidtrimki napadu Parmenida na ideyu bezperervnogo ruhu oskilki kozhen raz koli zayec abo geroj Ahilles peremishayetsya tudi de bula cherepaha vona vzhe perebuvaye trohi dali V Yevropi zayec buv simvolom rodyuchosti prinajmni z chasiv Starodavnoyi Greciyi Greki pov yazuvali jogo z bogami Dionisom Afroditoyu j Artemidoyu a takozh z satirami i amurami Hristiyanska cerkva spivvidnosila zajcya zi htivistyu ale takozh zv yazuvala z peresliduvannyam cerkvi cherez chaste polyuvannya na nogo U Pivnichnij Yevropi velikodni obrazi chasto mistili zajciv abo krolikiv U vlasnomu vivchenni uchasti zajcya u narodnih zvichayah i mifologiyi 19 go stolittya Charlz Dzh Bilson zmalovuye narodni zvichayi za uchastyu zajcya navkolo Pashi Pivnichnoyi Yevropi i stverdzhuye sho zayec buv jmovirno svyashennoyu tvarinoyu napriklad na doistorichnomu britanskomu svyati vesni Sposterezhennya za vesnyanoyu povedinkoyu zajcya pid chas gonu prizvelo do poshirenogo anglijskogo prisliv ya durnij yak bereznevij zayec Navizhenij zayec z yavlyayetsya u tvori Alisa u Divokrayi Lyuyisa Kerrola v yakomu Alisa bere uchast u shalenomu chayuvanni z cim Bereznevim Zajcem i Pricyuckuvatim Kapelyushnikom PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zayec sirij Sharleman M Ssavci Plazuni Zemnovodyani Kiyiv Derzh vid vo Ukrayini 1927 S 20 Rakovskij I gol red Ukrayinska zagalna enciklopediya Lviv Stanislaviv Kolomiya Ridna shkola 1933 T 2 S 35 Markevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 S 175 Div takozhZayec bilij Zayec suzir ya PrirodaPosilannyaMlekopitayushie fauny Rossii i sopredelnyh territorij zayac rusak 4 travnya 2012 u Wayback Machine ros European Hare 18 lipnya 2019 u Wayback Machine The IUCN Red List of Threatened Species 2019 Rabbits Hares and Pikas Status Survey and Conservation Action Plan 24 bereznya 2018 u Wayback Machine