Кі́нбурнська Ко́са — регіональний ландшафтний парк в Україні. Об'єкт природно-заповідного фонду Миколаївської області.
46°30′29″ пн. ш. 31°42′05″ сх. д. / 46.50833000002777595° пн. ш. 31.701390000027778626° сх. д.Координати: 46°30′29″ пн. ш. 31°42′05″ сх. д. / 46.50833000002777595° пн. ш. 31.701390000027778626° сх. д. | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | Україна Миколаївська область, Очаківський район |
Найближче місто | Очаків |
Площа | 17800,2 га |
Засновано | 15 жовтня 1992 |
Оператор | Миколаївська обласна рада |
Кінбурнська коса (регіональний ландшафтний парк) (Миколаївська область) | |
Розташований на півдні Миколаївської області, в межах Очаківського району на Кінбурнському півострові.
Історія та призначення
Регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська Коса» був оголошений рішенням Миколаївської обласної ради народних депутатів № 16 від 15 жовтня 1992 року.
Має на меті відродження та збереження ландшафту, флори і фауни коси, рекреацію, а окрім того й задоволення потреб населення навколишніх сіл.
Входить до складу Національного природного парку «Білобережжя Святослава».
Ландшафт
Площа становить 17890 га, з них 5631 га — акваторія.
До складу парку входить Кінбурнській півострів та прилегла кілометрова акваторія Дніпровсько-Бузького лиману, Чорного моря, Ягорлицької затоки. Південна частина суходолу Кінбурнської коси та акваторія Ягорлицької затоки з 1995 року мають статус водно-болотного угіддя міжнародного значення під назвою «Ягорлицька затока».
Дирекція парку раніше перебувала у селі Покровка, а тепер в Очакові.
Флора
Переважним типом рослинності природного походження на Кінбурнській косі є піщані степи. Трапляються лісові, лучні, гігрофільні й солончакові рослинні угруповання. Флора складається зі значної кількості ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин, що перебувають під охороною. Серед них: береза дніпровська, волошка короткоголова, чебрець дніпровський, білоцвіт літній та багато інших. Тут розташоване найбільше в Європі поле орхідей — Покровське орхідне поле. На ньому зростають зозулинці болотний, блощичний та , , салеповий. Ці види, занесені до Червоної книги України. В середньому на 1 м² зростає 30 — 40, а в окремі роки — до 100 особин. Всього тут знайдено 465 видів рослин, з них 36 — ендеміки Нижньодніпровських пісків, 6 — занесені до Європейського червоного списку, 9 — до Червоної книги України.
Фауна
Багатою є фауна ландшафтного парку. Тут трапляється понад 4700 видів тварин, з них 132 — види Червоної книги України. Серед червонокнижних видів тут зафіксовані: скарабей священний, емпуза смугаста, осетер європейський, гадюка степова, ходуличник, орлан-білохвіст, сліпак піщаний, ємуранчик звичайний, афаліна чорноморська та багато інших.
Комахи
Ентомофауна представлена рідкісними видами, такими як: дибка степова, махаон, подалірій, поліксена, сколія велетенська і степова, бджола-тесляр звичайна і фіолетова, цератофій багаторогий, красотіл пахучий, , емпуза смугаста і піщана, скарабей священний та інші.
Плазуни
Однією з найрізноманітніших в Україні є герпетофауна парку. Тут розташоване одне з основних ядер збереження популяції гадюки степової. Популяція полоза Палласова, що мешкає тут, у зв'язку з численністю, є чи не найважливішою для збереження генофонду цього виду в Україні. Серед інших рідкісних плазунів можна зустріти ящірку прудку чорноморську — підвид, ендемічний для Північно-Західного Причорномор'я.
Птахи
Кінбурнська коса лежить на природному міграційному шляху багатьох видів птахів. Тут вони збираються для відпочинку, гніздування, зимують. Тут трапляється понад 240 видів птахів. На Кінбурнській косі мешкають пелікани, великі колонії чапель, на островах і — гага.
Ссавці
Серед ссавців, що належать до плавневих комплексів і колків та занесені до Червоної книги України, тут мешкають: кутора мала, горностай, річкова видра, сліпак піщаний (останній є ендемічним для Нижньодніпровських пісків).
Безхребетні
Значну наукову і практичну цінність мають донні безхребетні реліктової понто-каспійської фауни (всього 96 видів).
Див. також
Джерела
- Миколаївської обласної державної адміністрації
- Про збереження природи Кінбурнської коси та розвиток її туристичного потенціалу
Посилання
- Сторінка парку на сайті «Форт-Гелиос» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- https://www.gismeteo.ua/ua/weather-pokrovka-90016/2-weeks/ [ 7 квітня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ki nburnska Ko sa regionalnij landshaftnij park v Ukrayini Ob yekt prirodno zapovidnogo fondu Mikolayivskoyi oblasti Regionalnij landshaftnij park Kinburnska Kosa 46 30 29 pn sh 31 42 05 sh d 46 50833000002777595 pn sh 31 701390000027778626 sh d 46 50833000002777595 31 701390000027778626 Koordinati 46 30 29 pn sh 31 42 05 sh d 46 50833000002777595 pn sh 31 701390000027778626 sh d 46 50833000002777595 31 701390000027778626Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Mikolayivska oblast Ochakivskij rajonNajblizhche mistoOchakivPlosha17800 2 gaZasnovano15 zhovtnya 1992OperatorMikolayivska oblasna radaKinburnska kosa regionalnij landshaftnij park Mikolayivska oblast Roztashovanij na pivdni Mikolayivskoyi oblasti v mezhah Ochakivskogo rajonu na Kinburnskomu pivostrovi Istoriya ta priznachennyaSosnovi nasadzhennya ta maslinki Stepova dilyanka na Kinburnskij kosi Kinburnska kosa voseni Roslinnist Kinburnskoyi kosi Kinburnska vesnyana trava smakuye dikim konyam Kviti Kinburnskoyi kosi Martini ta baklani na Kinburnskij kosi Plazun na Kinburnskij kosi Kinburnska kosa Zelene more kinburnskoyi vesni Regionalnij landshaftnij park Kinburnska Kosa buv ogoloshenij rishennyam Mikolayivskoyi oblasnoyi radi narodnih deputativ 16 vid 15 zhovtnya 1992 roku Maye na meti vidrodzhennya ta zberezhennya landshaftu flori i fauni kosi rekreaciyu a okrim togo j zadovolennya potreb naselennya navkolishnih sil Vhodit do skladu Nacionalnogo prirodnogo parku Biloberezhzhya Svyatoslava LandshaftPlosha stanovit 17890 ga z nih 5631 ga akvatoriya Do skladu parku vhodit Kinburnskij pivostriv ta prilegla kilometrova akvatoriya Dniprovsko Buzkogo limanu Chornogo morya Yagorlickoyi zatoki Pivdenna chastina suhodolu Kinburnskoyi kosi ta akvatoriya Yagorlickoyi zatoki z 1995 roku mayut status vodno bolotnogo ugiddya mizhnarodnogo znachennya pid nazvoyu Yagorlicka zatoka Direkciya parku ranishe perebuvala u seli Pokrovka a teper v Ochakovi FloraPerevazhnim tipom roslinnosti prirodnogo pohodzhennya na Kinburnskij kosi ye pishani stepi Traplyayutsya lisovi luchni gigrofilni j solonchakovi roslinni ugrupovannya Flora skladayetsya zi znachnoyi kilkosti endemichnih ridkisnih i znikayuchih vidiv roslin sho perebuvayut pid ohoronoyu Sered nih bereza dniprovska voloshka korotkogolova chebrec dniprovskij bilocvit litnij ta bagato inshih Tut roztashovane najbilshe v Yevropi pole orhidej Pokrovske orhidne pole Na nomu zrostayut zozulinci bolotnij bloshichnij ta salepovij Ci vidi zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini V serednomu na 1 m zrostaye 30 40 a v okremi roki do 100 osobin Vsogo tut znajdeno 465 vidiv roslin z nih 36 endemiki Nizhnodniprovskih piskiv 6 zaneseni do Yevropejskogo chervonogo spisku 9 do Chervonoyi knigi Ukrayini FaunaBagatoyu ye fauna landshaftnogo parku Tut traplyayetsya ponad 4700 vidiv tvarin z nih 132 vidi Chervonoyi knigi Ukrayini Sered chervonoknizhnih vidiv tut zafiksovani skarabej svyashennij empuza smugasta oseter yevropejskij gadyuka stepova hodulichnik orlan bilohvist slipak pishanij yemuranchik zvichajnij afalina chornomorska ta bagato inshih Komahi Entomofauna predstavlena ridkisnimi vidami takimi yak dibka stepova mahaon podalirij poliksena skoliya veletenska i stepova bdzhola teslyar zvichajna i fioletova ceratofij bagatorogij krasotil pahuchij empuza smugasta i pishana skarabej svyashennij ta inshi Plazuni Odniyeyu z najriznomanitnishih v Ukrayini ye gerpetofauna parku Tut roztashovane odne z osnovnih yader zberezhennya populyaciyi gadyuki stepovoyi Populyaciya poloza Pallasova sho meshkaye tut u zv yazku z chislennistyu ye chi ne najvazhlivishoyu dlya zberezhennya genofondu cogo vidu v Ukrayini Sered inshih ridkisnih plazuniv mozhna zustriti yashirku prudku chornomorsku pidvid endemichnij dlya Pivnichno Zahidnogo Prichornomor ya Ptahi Kinburnska kosa lezhit na prirodnomu migracijnomu shlyahu bagatoh vidiv ptahiv Tut voni zbirayutsya dlya vidpochinku gnizduvannya zimuyut Tut traplyayetsya ponad 240 vidiv ptahiv Na Kinburnskij kosi meshkayut pelikani veliki koloniyi chapel na ostrovah i gaga Ssavci Sered ssavciv sho nalezhat do plavnevih kompleksiv i kolkiv ta zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini tut meshkayut kutora mala gornostaj richkova vidra slipak pishanij ostannij ye endemichnim dlya Nizhnodniprovskih piskiv Bezhrebetni Znachnu naukovu i praktichnu cinnist mayut donni bezhrebetni reliktovoyi ponto kaspijskoyi fauni vsogo 96 vidiv Div takozhKinburnska kosa Likarski roslini kinburnskogo pivostrova Zapovidna sprava v Ukrayini Kinburnska protokaDzherelaMikolayivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Pro zberezhennya prirodi Kinburnskoyi kosi ta rozvitok yiyi turistichnogo potencialuPosilannyaStorinka parku na sajti Fort Gelios 4 bereznya 2016 u Wayback Machine https www gismeteo ua ua weather pokrovka 90016 2 weeks 7 kvitnya 2020 u Wayback Machine