Колок

Див. також: колки

Коло́к (колки́) — невеликий лісовий масив на зволожених ділянках вододілів у лісостеповій, рідше степовій зонах.

Формування

Колки утворюються на дні замкнутих знижень річок Лівобережжя та на піщаних масивах і Сіверського Дінця — в , в основному на дернових ґрунтах.

Колки — це, як правило, 2 — 3-ярусні ліси. Найтиповіші види дерев — береза, рідше осика, дуб. Середня висота деревостану — 8-12 м.

У підліску домінують жостір проносний, терен, , верба розмаринолиста та ін. Його висота становить 0,5-3 м.

представлений поєднанням , і із типовими лісовими.

У нижньодніпровських колках проростають близько 80 видів квіткових рослин.

Значення

Завдяки колкам:

• підвищується вологість повітря,
• зростає зволоження ґрунтів,
• стримуються дефляційні процеси.

Поширення

У природному стані колки збереглися в межах України лише у відділеннях Чорноморського біосферного заповідника, на Кінбурнській косі.

Частково змінені фітоценози колки можна зустріти у пониззі Дніпра, зрідка — у пониззі Південного Бугу.

Джерела

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .