Кандибка пустельний, ємуранчик звичайний, трипалий земляний заєць (Stylodipus telum; Lichtenstein, 1823) — один з трьох видів немишовидних гризунів роду кандибка (Stylodipus), єдиний поширений в Україні. Етимологія: лат. telum — «стріла, спис».
Кандибка пустельний | |
---|---|
Кандибка пустельний (Stylodipus telum) | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
Родина: | Стрибакові (Dipodidae) |
Рід: | Кандибка (Stylodipus) |
Вид: | Кандибка пустельний (S. telum) |
Біноміальна назва | |
Stylodipus telum (Lichtenstein, 1823) | |
Синоніми | |
Scirtopoda telum |
Морфологічні ознаки
Дрібний гризун з невисокими вухами та трипалою лапою. Загальна довжина тіла в українських популяціях складає: у самців — 117,9±1,7 мм, у самиць — 121,8±2,2 мм; довжина хвоста — 149, 2±1 та 152,8±1,2 мм, довжина ступні — 55,0±0,2 мм та 55,7±0,6 мм відповідно. Волосся поступово подовжується до кінця хвоста й утворює невеликий пензлик темного кольору. Забарвлення верху від бурувато-сірого до вохристо-бурого, черево біле.
Поширення
Живе у вологих та посушливих степах на сході України, північному Кавказі, заході Туркменістану, заході Узбекистану та в Казахстані (Kuznetsov, 1965; Shenbrot, 1991b), в Китаї (Сінцзян; Chen and Wang, 1985; Ma et al., 1987; Mi et al., 1990; Qian et al., 1965; Shou, 1962; Wang, 2003; and Zheng and Zhang, 1990).
В Україні поширення обмежено аренами нижнього Дніпра (Херсонська область, частина Миколаївської області на Кінбурнському півострові). Український підвид Stylodipus telum falzfeini рідкісний: площа його ареалу 8000 км², при чому площа розселення фрагментована і знижена в результаті втрати місць проживання і деградації, причиною чого є заліснення та розорювання Нижньодніпровських територій, скорочення випасу. Тому вид занесений до I та II видань ЧКУ (1980, 1994). Охороняється в Чорноморському заповіднику, де його чисельність сягає до 3 тисяч особин. В залежності від біотопу щільність населення сягає від 0,2 до 2,8 особини на 1 га.
Систематика
Вперше вид описаний Мартіном Ліхтенштайном в 1823 році на північно-східних степових ділянках в Казахстані. Пізніше описувався іншими науковцями, тому має синоніми:
Поведінка
Осілий зимосплячий вид. Активний у сутінках та вночі. Переходить до сплячого режиму з першими заморозками. Пробуджується наприкінці березня — на початку квітня. Селиться поодинці в простих і розгалужених норах. Живиться в основному злаками. В раціон також входять й інші рослини — молочай, полин, цмин піщаний; а також комахи.
Розмноження, життєвий цикл
Відтворення відбувається один раз на рік. Спочатку паруються дорослі самиці, пізніше — самиці, що народилися минулого року. Поява малят припадає на початок червня, коли самиця народжує 3–6 малят. У віці одного місяця вони переходять до самостійного життя. У двомісячному віці досягають розмірів дорослих тварин.
Вид зустрічається лише на незалісненій та неораній територіях. Перевагу віддає біотопам з невисокою трав'яною рослинністю, особливо пасовищам. Переважно це різні асоціації формації .
Загрози й охорона
Втрата середовища проживання через оранку та надмірний випас, а також пестициди впливають на деякі популяції. Вид проживає у кількох заповідних територіях.
Примітки
- назва і синонімія українських назв за: «Таксономія і номенклатура немишовидних гризунів фауни України», 2009 [ 9 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- IUCN
Посилання
- Wilson, D. E.; Reeder, D. M. (Eds.) (2005). . Johns Hopkins University Press. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 26.03.2022.
- Tsytsulina, K., Formozov, N., Zagorodnyuk, I. & Sheftel, B. 2008. Stylodipus telum. In: IUCN 2013 [ 28 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Червона книга України 2010 - 2013 [ 8 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Загороднюк І. В. Таксономія і номенклатура немишовидних гризунів фауни України // Збірник праць Зоологічного музею. — Київ, 2008–2009. — № 40. — С. 147–185 [ 9 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kandibka pustelnij yemuranchik zvichajnij tripalij zemlyanij zayec Stylodipus telum Lichtenstein 1823 odin z troh vidiv nemishovidnih grizuniv rodu kandibka Stylodipus yedinij poshirenij v Ukrayini Etimologiya lat telum strila spis Kandibka pustelnij Kandibka pustelnij Stylodipus telum Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Stribakovi Dipodidae Rid Kandibka Stylodipus Vid Kandibka pustelnij S telum Binomialna nazva Stylodipus telum Lichtenstein 1823 Sinonimi Scirtopoda telumMorfologichni oznakiDribnij grizun z nevisokimi vuhami ta tripaloyu lapoyu Zagalna dovzhina tila v ukrayinskih populyaciyah skladaye u samciv 117 9 1 7 mm u samic 121 8 2 2 mm dovzhina hvosta 149 2 1 ta 152 8 1 2 mm dovzhina stupni 55 0 0 2 mm ta 55 7 0 6 mm vidpovidno Volossya postupovo podovzhuyetsya do kincya hvosta j utvoryuye nevelikij penzlik temnogo koloru Zabarvlennya verhu vid buruvato sirogo do vohristo burogo cherevo bile PoshirennyaZhive u vologih ta posushlivih stepah na shodi Ukrayini pivnichnomu Kavkazi zahodi Turkmenistanu zahodi Uzbekistanu ta v Kazahstani Kuznetsov 1965 Shenbrot 1991b v Kitayi Sinczyan Chen and Wang 1985 Ma et al 1987 Mi et al 1990 Qian et al 1965 Shou 1962 Wang 2003 and Zheng and Zhang 1990 Mapa pridatnosti oselish dlya kandibki na arenah Nizhnogo Podniprov ya V Ukrayini poshirennya obmezheno arenami nizhnogo Dnipra Hersonska oblast chastina Mikolayivskoyi oblasti na Kinburnskomu pivostrovi Ukrayinskij pidvid Stylodipus telum falzfeini ridkisnij plosha jogo arealu 8000 km pri chomu plosha rozselennya fragmentovana i znizhena v rezultati vtrati misc prozhivannya i degradaciyi prichinoyu chogo ye zalisnennya ta rozoryuvannya Nizhnodniprovskih teritorij skorochennya vipasu Tomu vid zanesenij do I ta II vidan ChKU 1980 1994 Ohoronyayetsya v Chornomorskomu zapovidniku de jogo chiselnist syagaye do 3 tisyach osobin V zalezhnosti vid biotopu shilnist naselennya syagaye vid 0 2 do 2 8 osobini na 1 ga SistematikaVpershe vid opisanij Martinom Lihtenshtajnom v 1823 roci na pivnichno shidnih stepovih dilyankah v Kazahstani Piznishe opisuvavsya inshimi naukovcyami tomu maye sinonimi S halticus Brandt 1844 S proximus Fairmaire 1853 S falzfeini Brauner 1913 S birulae Martino 1922 S amankaragai Selewin 1934 S karelini Selewin 1934 S turovi Heptner 1934 S nastjukovi Shenbrot 1991 PovedinkaOsilij zimosplyachij vid Aktivnij u sutinkah ta vnochi Perehodit do splyachogo rezhimu z pershimi zamorozkami Probudzhuyetsya naprikinci bereznya na pochatku kvitnya Selitsya poodinci v prostih i rozgaluzhenih norah Zhivitsya v osnovnomu zlakami V racion takozh vhodyat j inshi roslini molochaj polin cmin pishanij a takozh komahi Rozmnozhennya zhittyevij ciklVidtvorennya vidbuvayetsya odin raz na rik Spochatku paruyutsya dorosli samici piznishe samici sho narodilisya minulogo roku Poyava malyat pripadaye na pochatok chervnya koli samicya narodzhuye 3 6 malyat U vici odnogo misyacya voni perehodyat do samostijnogo zhittya U dvomisyachnomu vici dosyagayut rozmiriv doroslih tvarin Vid zustrichayetsya lishe na nezalisnenij ta neoranij teritoriyah Perevagu viddaye biotopam z nevisokoyu trav yanoyu roslinnistyu osoblivo pasovisham Perevazhno ce rizni asociaciyi formaciyi Zagrozi j ohoronaVtrata seredovisha prozhivannya cherez oranku ta nadmirnij vipas a takozh pesticidi vplivayut na deyaki populyaciyi Vid prozhivaye u kilkoh zapovidnih teritoriyah Primitkinazva i sinonimiya ukrayinskih nazv za Taksonomiya i nomenklatura nemishovidnih grizuniv fauni Ukrayini 2009 9 grudnya 2017 u Wayback Machine IUCNPosilannyaWilson D E Reeder D M Eds 2005 Johns Hopkins University Press Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 26 03 2022 Tsytsulina K Formozov N Zagorodnyuk I amp Sheftel B 2008 Stylodipus telum In IUCN 2013 28 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Chervona kniga Ukrayini 2010 2013 8 grudnya 2010 u Wayback Machine Zagorodnyuk I V Taksonomiya i nomenklatura nemishovidnih grizuniv fauni Ukrayini Zbirnik prac Zoologichnogo muzeyu Kiyiv 2008 2009 40 S 147 185 9 grudnya 2017 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi