Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кобилянський Домарат із Кобилян Кобилянський гербу Ґжимала нар бл 1380

Домарат із Кобилян

Домарат із Кобилян
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кобилянський.

Домарат із Кобилян, Кобилянський гербу Ґжимала (нар. бл. 1380 — пом. 1438) — військовий і державний діяч Королівства Польського, каштелян бецький (1410—1433), войніцький (1433—1435) і люблінський (1435—1438), надвірний маршалок короля Владислава Яґайла (1427—1428, 1430); староста люблінський (1415—1417), конінський (1423—1424), завихостський (1424—1438).

Домарат Кобилянський
пол. Domarat z Kobylan, Kobylański
image
image
Родовий герб Ґжимала
Бецький каштелян
1410 — 1433
Монарх: Владислав II Ягайло
Попередник: Станіслав із Єжова
Наступник: [pl]
Маршалок надвірний
1427 — 1430
Попередник: Вавжинець Заремба з Калінової
Наступник: Анджей Брохоцький, Міколай Лянцкоронський із Бжезя
Войніцький каштелян
1433 — 1435
Монарх: Владислав II Яґайло, Владислав III Варненчик
Попередник: [pl]
Наступник: [pl]
Люблінський каштелян
1435 — 1438
Монарх: Владислав III Варненчик
Попередник: [pl]
Наступник: Варш із Острова
 
Народження: 1380
Смерть: 1440
Рід: d
Батько: Якуш (Якуб) Чтан із Кобилян
Мати: Катажина
Шлюб: Ядвіґа
Діти: Домарат, Якуб Домарат, Катажина, Навойка

Життєпис

Народився Домарат близько 1380 року в сім'ї малопольського шляхтича Якуша Чтана з Кобилян та його дружини Кахни (Катажини). Був наймолодшим сином, мав старших братів [pl], Прецлава та Якуба. Був двоюрідним онуком архієпископа Ґнєзненського та канцлера краківського Януша Сухивілька, який був рідним братом Чтана Сухивілька зі Стшельців, батька Якуша Чтана.

Вперше згадується в документі 1385 року, яким королева Ядвіґа підтвердила йому та братам з матір'ю право на батькову спадщину.

1408 року Домарат із Кобилян, разом з іншими видатними польськими лицарями, бере участь як лицарський гість у поході до Боснії короля Угорщини Сигізмунда Люксембурга.

Кобилянський був учасником Великої війни 1409—1411 між Королівством Польським та Тевтонським орденом. Він згадується серед дев'яти найвідоміших лицарів передхоругвених (першого ряду) першої великої хоругви Краківської землі під керівництвом [pl]. Під час Грюнвальдської битви, коли через напружений бій прапор хоругви вислизнув з рук прапороносця й упав, Домарат із Кобилян був серед тих, хто підхопили його та повернули на місце. Під час [pl] вони разом із [pl] першими спробували вдертися до замку через пролом у замковій стіні, проте не здобувши належної підтримки, не досягнули успіху й відступили. Також, Домарат був учасником [pl], а 9 грудня 1410 року біля міста Нешави було підписано перемир'я, свідком якого він виступає як Бецький каштелян. Очевидно, цю посаду він отримав як нагороду за військові заслуги, перебував на ній до середини літа 1433 року.

Звідтоді Кобилянський був тісно пов'язаний з королівським двором, виступав свідком чи гарантом великої кількості королівських документів. Як каштелян бецький був гарантом [pl] 15 березня 1412 року між польським королем і королем Угорщини, Богемії й маркграфом Бранденбузьким Сигізмундом Люксембургом. Цього ж року король Сигізмунд запросив Ягайла відвідати Угорщину. Під час поїздки польського короля супроводжували 1500 лицарів переважно із Прикарпаття, серед яких були й брати Якуб і Домарат Кобилянські. Привітати переможця Грюнвальдської битви з'їхалися представники 17 європейських держав. На честь Ягайла в Буді був влаштований лицарський турнір, в якому перемогу здобув Домарат із Кобилян.

Був учасником з'їзду в Городлі та свідком акту Городельської унії. Зокрема, приймав до гербу Ґжимала литовського боярина [pl]. Був старостою люблінським з кінця 1415 до літа 1417 року.

Неодноразово Домарат Кобилянський був свідком документів, які стосувалися руських земель. Так наприклад, він засвідчив королівські привілеї для міста Львова від 1415, 1422 років. 31 жовтня 1432 р. був свідком надання Владиславом Яґайлом мешканцям Луцької землі німецького права.

Був гарантом польсько-данського мирного договору 15 липня 1419 року. На початку травня 1420 року Домарат із Кобилян був на зустрічі в Ковалі з неофіційною чеською місією на чолі з Вернером із Ранкова, який запропонував Яґайлу чеську корону.

Домарат Кобилянський протягом 1422—1423 років був старостою конінським. Виступив гарантом Мельнського миру 27 вересня 1422 року, Брестського миру 31 грудня 1435 року, Кежмарокського миру в березні 1423 року. Протягом 1423—1433 років входив до придворного угруповання, яким керували брати Ян і Пйотр Шафранці. Починаючи від 1424 року за численні заслуги він отримував від короля привілеї на різні суми під заставу міста Завіхоста та місцевого замку з війтівством і перевозом через Віслу, а також з селами Собутка й Янішув, зокрема, 1428 року отримав 1100 гривень. До кінця життя був Завихостським старостою.

Під час травневого з'їзду в Ленчиці 1426 року було вислане посольство до великого князя литовського Вітовта, до якого увійшов Домарат Кобилянський. 1427 року став маршалком надвірним, цей уряд з перервами обіймав до 1430 року. Як особа, що належала до близького оточення короля, Кобилянський протягом 1428—1434 років часто супроводжував монарха під час його поїздок по Польському королівству.

На Сандомирському з'їзді в лютому 1431 року королева Софія Гольшанська звинуватила в наклепі щодо своєї подружньої невірності Яна Страша з Бялачова. На початку квітня відбувся королівський суд, на якому асесором був Домарат Кобилянський. Після судового засідання Страша ув'язнили в Сандомирі. Домарат був гарантом дворічного перемир'я, укладеного 1 вересня 1431 року (до 24 червня 1433 року) в Старому Чорторийську між великим князем литовським Свидригайлом та польським королем. Наприкінці 1433 року він став каштеляном войніцьким, був ним до кінця березня 1435 року.

Під час березневого з'їзду у Вішьлиці 27 березня 1435 року Домарат із Кобилян отримав посаду Люблінського каштеляна, був ним до кінця життя. Став гарантом Брестського миру 1435 року з тевтонським лицарями.

Помер Домарат із Кобилян наприкінці 1438 року. Король Владислав Варненчик записав 17 грудня 1438 року Домаратові, синові померлого каштеляна люблінського, 120 гривень на замку завихостському з селами в обмін на дві шуби й один кожух «торлоп», а також, за його заслуги в останньому військовому поході.

Маєтності

Документом від 1 грудня 1385 року королева Ядвіга підтвердила синам Якуша Чтана, здійснений 1377 року поділ маєтків батька, до яких відносилися: Кобиляни, Заґуже, Ленки Дукельські, Дукля, Івла, Драґанова, Глойсце, Маковиська, Садкі, Ліщина, Сулістрова.

1408 року Домарат Кобилянський продав за 300 гривень Вєрнкові з Ґабоня села Маковиська та Драґанова. 1434 року король Владислав Яґайло записав йому 150 гривень під заставу села Трускавець.

Сім'я

image
Ян Матейко Битва під Грюнвальдом (1878)

Домарат Кобилянський був одружений із Ядвіґою, донькою краківського міщанина Вінка. Мали 2 синів і 2 доньок:

  • Домарат із Кобилян і [pl], згадується протягом 1435—1476 років;
  • Якуб Домарат із Мєхоціна та [pl] (пом. після 1476);
  • Катажина (пом. бл. 1461) — дружина Яна з Хобжанів гербу Равич;
  • Навойка (пом. 1462) — дружина Станіслава Кота.

Сином каштеляна біг бути також Станіслав із Кобилян гербу Ґжимала, який був свідком при виведенні зі шляхетства у Радошицях 1425 року.

Онук Домарата й Ядвіґи, Марцін із Кобилян в середині XV століття навчався в Академії Краківській.

У культурі

image
Завіша Чорний і Домарат із Кобилян (праворуч). Фрагмент картини Яна Матейка «Битва під Грюнвальдом».

Домарат Кобилянський є одним із персонажів роману Генрика Сенкевича «Хрестоносці» та історичної повісті Юзефа Іґнація Крашевського «Хрестоносці 1410».

image Побачивши смерть свого проводиря, люди з Остероди тривожно закричали, але Лис кинувся на них, як орел на журавлів, а коли Сташко з Харбимовиць і Домарат з Кобилян прискочили йому на допомогу, вони втрьох стали їх так страшно лущити, як ведмеді лущать стручки молодого гороху image

Домарат із Кобилян зображений у правій частині картини Яна Матейка «Битва під Грюнвальдом» (1878) як бородатий лицар у шоломі.

Примітки

  1. Adam Szweda. W kręgu synowców arcybiskupa Janusza Suchegowilka [w:] «Społeczeństwo Polski średniowiecznej», Tom VIII (2), 1999, s. 183, 186.
  2. Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego. Wyd. staraniem Galicyjskiego Wydziału Krajowego.T. III, Lwów, Główny skład w księgarni Seyfartha i Czajkowskiego, 1872, s. 69—70.
  3. Kobylany. Słownik historyczno-geograficzny ziem Polskich w Średniowieczu. Edycja elektroniczna.
  4. Jana Długosza Dziejów Polskich ksiąg dwanaście, przekład Karola Mecherzyńskiego, T. IV: Ksiaga XI, XII, Kraków, Drukarnia «Czasu» W. Kirchmayera, 1869, s. 35—36.
  5. Stefan Kuczyński, Wielka wojna z zakonem krzyżackim w latach 1409—1411, Warszawa, Wydawnictwo MON, 1988, s. 401.
  6. Witold Mikołajczak, Grunwald 1410. Krok od klęski, s. 92—97.
  7. Jerzy Sperka, Szafrańcowie herbu Stary Koń: z dziejów kariery i awansu w późnośredniowiecznej Polsce, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2001, s. 88—89.
  8. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 36—37.
  9. Jerzy Sperka, Szafrańcowie herbu Stary Koń: z dziejów kariery i awansu w późnośredniowiecznej Polsce, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2001, s. 224.
  10. Dariusz Wróbel, Polscy negocjatorzy i gwaranci traktatu lubowelskiego z 15 marca 1412 r., [w:] Studia z Dziejów Średniowiecza, t. 26, 2023, s. 349.
  11. Семенюк С. С. Українські історико-етнічні землі (Польща, Угорщина, Румунія, Словаччина, Чехія, Австрія, Саксонія). — Львів: Апріорі, 2011. — С. 241.
  12. Anna Sochacka, Możnowładcy polscy wobec unii horodelskiej, [w]: Średniowiecze Polskie i Powszechne 3, 2004, s. 125.
  13. Władysław Semkowicz, O Litewskich rodach bojarskich zbratanych z szlachtą polską w Horodle 1413 r., [w:] Rocznik Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie, 1924—1925, wol. VII, Lwów, Towarzystwo Heraldyczne we Lwowie, 1926, s. 212.
  14. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 291.
  15. Привілеї міста Львова (XIV—XVIII ст.) / Упорядник М. Капраль, наук. ред. Я. Дашкевич, Р. Шуст. — Львів: Львівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України; Львівський державний університет ім. І. Франка, 1998. — С. 62—64, 66—72.
  16. Бортнікова Алла. Грамоти на Магдебурзьке право місту Луцьку ХV–XVI ст. // Пам'ятки: археографічний щорічник / Держкомархів, УНДІАСД ; редкол.: С. Г. Кулешов (гол. ред.) та ін. — К., 2010. — Т. 11. — С. 14—15.
  17. Jerzy Sperka, Szafrańcowie herbu Stary Koń: z dziejów kariery i awansu w późnośredniowiecznej Polsce, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2001, s. 132.
  18. Codex diplomaticus Regni Poloniae et Magni Ducatus Lituaniae, wydał Maciej Dogiel, t. 4, Wilno 1764, s. 133.
  19. Jerzy Sperka, Szafrańcowie herbu Stary Koń: z dziejów kariery i awansu w późnośredniowiecznej Polsce, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2001, s. 436.
  20. Adam Boniecki, Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich, T. 10: Kęstowscy — Komorowscy, Warszawa, Skład główny Gebethnera i Wolffa, 1907, s. 237.
  21. Jerzy Sperka, Szafrańcowie herbu Stary Koń: z dziejów kariery i awansu w późnośredniowiecznej Polsce, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2001, s. 173.
  22. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 83.
  23. Jerzy Sperka, Szafrańcowie herbu Stary Koń: z dziejów kariery i awansu w późnośredniowiecznej Polsce, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2001, s. 299.
  24. Jerzy Sperka, Szafrańcowie herbu Stary Koń: z dziejów kariery i awansu w późnośredniowiecznej Polsce, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2001, s. 203.
  25. Sergiej Polechow, Sobiesław Szybkowski, Królewski dokument rozejmu ze Świdrygiełłą z 20 VIII 1431 roku, [w:] Roczniki Historyczne, Rocznik LXXXIII — 2017, s. 153.
  26. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 257.
  27. Jerzy Sperka, Szafrańcowie herbu Stary Koń: z dziejów kariery i awansu w późnośredniowiecznej Polsce, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2001, s. 250.
  28. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 141.
  29. Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego. Wyd. staraniem Galicyjskiego Wydziału Krajowego.T. III, Lwów, Główny skład w księgarni Seyfartha i Czajkowskiego, 1872, s. 51—52, 69—70.
  30. Akta terrestia Cracoviensia. Księgi ziemskie krakowskie, rękopis w Wojewódzkim Archiwum Państwowym, «Terr. Crac.», s. 110
  31. Adam Boniecki, Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich, T. 10: Kęstowscy — Komorowscy, Warszawa, Skład główny Gebethnera i Wolffa, 1907, s. 237—238.
  32. Генрик Сенкевич. Хрестоносці / пер. С. Ковганюка. — К.: Дніпро, 1965. — С. 675.

Джерела

  • Karol Piotrowicz, Domarat z Kobylan (XIV/XV w.), [w:] Polski słownik biograficzny, t. 5 «Dąbrowski Jan Henryk — Dunin Piotr Stanisław», Kraków, 1939—1946, s. 306—307.
  • Adam Kamiński, Kobylański Domarat (zm. około 1440), [w:] Polski słownik biograficzny, t. 13 «Klobassa Zręcki Stanisław — Kopernicki Franciszek», Wrocław, 1967—1968, s. 158—159.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kobilyanskij Domarat iz Kobilyan Kobilyanskij gerbu Gzhimala nar bl 1380 pom 1438 vijskovij i derzhavnij diyach Korolivstva Polskogo kashtelyan beckij 1410 1433 vojnickij 1433 1435 i lyublinskij 1435 1438 nadvirnij marshalok korolya Vladislava Yagajla 1427 1428 1430 starosta lyublinskij 1415 1417 koninskij 1423 1424 zavihostskij 1424 1438 Domarat Kobilyanskij pol Domarat z Kobylan Kobylanski Rodovij gerb Gzhimala Beckij kashtelyan 1410 1433 Monarh Vladislav II Yagajlo Poperednik Stanislav iz Yezhova Nastupnik pl Marshalok nadvirnij 1427 1430 Poperednik Vavzhinec Zaremba z Kalinovoyi Nastupnik Andzhej Brohockij Mikolaj Lyanckoronskij iz Bzhezya Vojnickij kashtelyan 1433 1435 Monarh Vladislav II Yagajlo Vladislav III Varnenchik Poperednik pl Nastupnik pl Lyublinskij kashtelyan 1435 1438 Monarh Vladislav III Varnenchik Poperednik pl Nastupnik Varsh iz Ostrova Narodzhennya 1380Smert 1440Rid dBatko Yakush Yakub Chtan iz KobilyanMati KatazhinaShlyub YadvigaDiti Domarat Yakub Domarat Katazhina NavojkaZhittyepisNarodivsya Domarat blizko 1380 roku v sim yi malopolskogo shlyahticha Yakusha Chtana z Kobilyan ta jogo druzhini Kahni Katazhini Buv najmolodshim sinom mav starshih brativ pl Preclava ta Yakuba Buv dvoyuridnim onukom arhiyepiskopa Gnyeznenskogo ta kanclera krakivskogo Yanusha Suhivilka yakij buv ridnim bratom Chtana Suhivilka zi Stshelciv batka Yakusha Chtana Vpershe zgaduyetsya v dokumenti 1385 roku yakim koroleva Yadviga pidtverdila jomu ta bratam z matir yu pravo na batkovu spadshinu 1408 roku Domarat iz Kobilyan razom z inshimi vidatnimi polskimi licaryami bere uchast yak licarskij gist u pohodi do Bosniyi korolya Ugorshini Sigizmunda Lyuksemburga Kobilyanskij buv uchasnikom Velikoyi vijni 1409 1411 mizh Korolivstvom Polskim ta Tevtonskim ordenom Vin zgaduyetsya sered dev yati najvidomishih licariv peredhorugvenih pershogo ryadu pershoyi velikoyi horugvi Krakivskoyi zemli pid kerivnictvom pl Pid chas Gryunvaldskoyi bitvi koli cherez napruzhenij bij prapor horugvi visliznuv z ruk praporonoscya j upav Domarat iz Kobilyan buv sered tih hto pidhopili jogo ta povernuli na misce Pid chas pl voni razom iz pl pershimi sprobuvali vdertisya do zamku cherez prolom u zamkovij stini prote ne zdobuvshi nalezhnoyi pidtrimki ne dosyagnuli uspihu j vidstupili Takozh Domarat buv uchasnikom pl a 9 grudnya 1410 roku bilya mista Neshavi bulo pidpisano peremir ya svidkom yakogo vin vistupaye yak Beckij kashtelyan Ochevidno cyu posadu vin otrimav yak nagorodu za vijskovi zaslugi perebuvav na nij do seredini lita 1433 roku Zvidtodi Kobilyanskij buv tisno pov yazanij z korolivskim dvorom vistupav svidkom chi garantom velikoyi kilkosti korolivskih dokumentiv Yak kashtelyan beckij buv garantom pl 15 bereznya 1412 roku mizh polskim korolem i korolem Ugorshini Bogemiyi j markgrafom Brandenbuzkim Sigizmundom Lyuksemburgom Cogo zh roku korol Sigizmund zaprosiv Yagajla vidvidati Ugorshinu Pid chas poyizdki polskogo korolya suprovodzhuvali 1500 licariv perevazhno iz Prikarpattya sered yakih buli j brati Yakub i Domarat Kobilyanski Privitati peremozhcya Gryunvaldskoyi bitvi z yihalisya predstavniki 17 yevropejskih derzhav Na chest Yagajla v Budi buv vlashtovanij licarskij turnir v yakomu peremogu zdobuv Domarat iz Kobilyan Buv uchasnikom z yizdu v Gorodli ta svidkom aktu Gorodelskoyi uniyi Zokrema prijmav do gerbu Gzhimala litovskogo boyarina pl Buv starostoyu lyublinskim z kincya 1415 do lita 1417 roku Neodnorazovo Domarat Kobilyanskij buv svidkom dokumentiv yaki stosuvalisya ruskih zemel Tak napriklad vin zasvidchiv korolivski privileyi dlya mista Lvova vid 1415 1422 rokiv 31 zhovtnya 1432 r buv svidkom nadannya Vladislavom Yagajlom meshkancyam Luckoyi zemli nimeckogo prava Buv garantom polsko danskogo mirnogo dogovoru 15 lipnya 1419 roku Na pochatku travnya 1420 roku Domarat iz Kobilyan buv na zustrichi v Kovali z neoficijnoyu cheskoyu misiyeyu na choli z Vernerom iz Rankova yakij zaproponuvav Yagajlu chesku koronu Domarat Kobilyanskij protyagom 1422 1423 rokiv buv starostoyu koninskim Vistupiv garantom Melnskogo miru 27 veresnya 1422 roku Brestskogo miru 31 grudnya 1435 roku Kezhmarokskogo miru v berezni 1423 roku Protyagom 1423 1433 rokiv vhodiv do pridvornogo ugrupovannya yakim keruvali brati Yan i Pjotr Shafranci Pochinayuchi vid 1424 roku za chislenni zaslugi vin otrimuvav vid korolya privileyi na rizni sumi pid zastavu mista Zavihosta ta miscevogo zamku z vijtivstvom i perevozom cherez Vislu a takozh z selami Sobutka j Yanishuv zokrema 1428 roku otrimav 1100 griven Do kincya zhittya buv Zavihostskim starostoyu Pid chas travnevogo z yizdu v Lenchici 1426 roku bulo vislane posolstvo do velikogo knyazya litovskogo Vitovta do yakogo uvijshov Domarat Kobilyanskij 1427 roku stav marshalkom nadvirnim cej uryad z perervami obijmav do 1430 roku Yak osoba sho nalezhala do blizkogo otochennya korolya Kobilyanskij protyagom 1428 1434 rokiv chasto suprovodzhuvav monarha pid chas jogo poyizdok po Polskomu korolivstvu Na Sandomirskomu z yizdi v lyutomu 1431 roku koroleva Sofiya Golshanska zvinuvatila v naklepi shodo svoyeyi podruzhnoyi nevirnosti Yana Strasha z Byalachova Na pochatku kvitnya vidbuvsya korolivskij sud na yakomu asesorom buv Domarat Kobilyanskij Pislya sudovogo zasidannya Strasha uv yaznili v Sandomiri Domarat buv garantom dvorichnogo peremir ya ukladenogo 1 veresnya 1431 roku do 24 chervnya 1433 roku v Staromu Chortorijsku mizh velikim knyazem litovskim Svidrigajlom ta polskim korolem Naprikinci 1433 roku vin stav kashtelyanom vojnickim buv nim do kincya bereznya 1435 roku Pid chas bereznevogo z yizdu u Vishlici 27 bereznya 1435 roku Domarat iz Kobilyan otrimav posadu Lyublinskogo kashtelyana buv nim do kincya zhittya Stav garantom Brestskogo miru 1435 roku z tevtonskim licaryami Pomer Domarat iz Kobilyan naprikinci 1438 roku Korol Vladislav Varnenchik zapisav 17 grudnya 1438 roku Domaratovi sinovi pomerlogo kashtelyana lyublinskogo 120 griven na zamku zavihostskomu z selami v obmin na dvi shubi j odin kozhuh torlop a takozh za jogo zaslugi v ostannomu vijskovomu pohodi MayetnostiDokumentom vid 1 grudnya 1385 roku koroleva Yadviga pidtverdila sinam Yakusha Chtana zdijsnenij 1377 roku podil mayetkiv batka do yakih vidnosilisya Kobilyani Zaguzhe Lenki Dukelski Duklya Ivla Draganova Glojsce Makoviska Sadki Lishina Sulistrova 1408 roku Domarat Kobilyanskij prodav za 300 griven Vyernkovi z Gabonya sela Makoviska ta Draganova 1434 roku korol Vladislav Yagajlo zapisav jomu 150 griven pid zastavu sela Truskavec Sim yaYan Matejko Bitva pid Gryunvaldom 1878 Domarat Kobilyanskij buv odruzhenij iz Yadvigoyu donkoyu krakivskogo mishanina Vinka Mali 2 siniv i 2 donok Domarat iz Kobilyan i pl zgaduyetsya protyagom 1435 1476 rokiv Yakub Domarat iz Myehocina ta pl pom pislya 1476 Katazhina pom bl 1461 druzhina Yana z Hobzhaniv gerbu Ravich Navojka pom 1462 druzhina Stanislava Kota Sinom kashtelyana big buti takozh Stanislav iz Kobilyan gerbu Gzhimala yakij buv svidkom pri vivedenni zi shlyahetstva u Radoshicyah 1425 roku Onuk Domarata j Yadvigi Marcin iz Kobilyan v seredini XV stolittya navchavsya v Akademiyi Krakivskij U kulturiZavisha Chornij i Domarat iz Kobilyan pravoruch Fragment kartini Yana Matejka Bitva pid Gryunvaldom Domarat Kobilyanskij ye odnim iz personazhiv romanu Genrika Senkevicha Hrestonosci ta istorichnoyi povisti Yuzefa Ignaciya Krashevskogo Hrestonosci 1410 Pobachivshi smert svogo provodirya lyudi z Osterodi trivozhno zakrichali ale Lis kinuvsya na nih yak orel na zhuravliv a koli Stashko z Harbimovic i Domarat z Kobilyan priskochili jomu na dopomogu voni vtroh stali yih tak strashno lushiti yak vedmedi lushat struchki molodogo gorohu Domarat iz Kobilyan zobrazhenij u pravij chastini kartini Yana Matejka Bitva pid Gryunvaldom 1878 yak borodatij licar u sholomi PrimitkiAdam Szweda W kregu synowcow arcybiskupa Janusza Suchegowilka w Spoleczenstwo Polski sredniowiecznej Tom VIII 2 1999 s 183 186 Akta grodzkie i ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardynskiego we Lwowie w skutek fundacyi sp Alexandra hr Stadnickiego Wyd staraniem Galicyjskiego Wydzialu Krajowego T III Lwow Glowny sklad w ksiegarni Seyfartha i Czajkowskiego 1872 s 69 70 Kobylany Slownik historyczno geograficzny ziem Polskich w Sredniowieczu Edycja elektroniczna Jana Dlugosza Dziejow Polskich ksiag dwanascie przeklad Karola Mecherzynskiego T IV Ksiaga XI XII Krakow Drukarnia Czasu W Kirchmayera 1869 s 35 36 Stefan Kuczynski Wielka wojna z zakonem krzyzackim w latach 1409 1411 Warszawa Wydawnictwo MON 1988 s 401 Witold Mikolajczak Grunwald 1410 Krok od kleski s 92 97 Jerzy Sperka Szafrancowie herbu Stary Kon z dziejow kariery i awansu w poznosredniowiecznej Polsce Katowice Wydawnictwo Uniwersytetu Slaskiego 2001 s 88 89 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Urzednicy malopolscy XII XV wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Janusz Kurtyka et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1990 s 36 37 Jerzy Sperka Szafrancowie herbu Stary Kon z dziejow kariery i awansu w poznosredniowiecznej Polsce Katowice Wydawnictwo Uniwersytetu Slaskiego 2001 s 224 Dariusz Wrobel Polscy negocjatorzy i gwaranci traktatu lubowelskiego z 15 marca 1412 r w Studia z Dziejow Sredniowiecza t 26 2023 s 349 Semenyuk S S Ukrayinski istoriko etnichni zemli Polsha Ugorshina Rumuniya Slovachchina Chehiya Avstriya Saksoniya Lviv Apriori 2011 S 241 Anna Sochacka Moznowladcy polscy wobec unii horodelskiej w Sredniowiecze Polskie i Powszechne 3 2004 s 125 Wladyslaw Semkowicz O Litewskich rodach bojarskich zbratanych z szlachta polska w Horodle 1413 r w Rocznik Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie 1924 1925 wol VII Lwow Towarzystwo Heraldyczne we Lwowie 1926 s 212 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Urzednicy malopolscy XII XV wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Janusz Kurtyka et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1990 s 291 Privileyi mista Lvova XIV XVIII st Uporyadnik M Kapral nauk red Ya Dashkevich R Shust Lviv Lvivske viddilennya Institutu ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M Grushevskogo NAN Ukrayini Lvivskij derzhavnij universitet im I Franka 1998 S 62 64 66 72 Bortnikova Alla Gramoti na Magdeburzke pravo mistu Lucku HV XVI st Pam yatki arheografichnij shorichnik Derzhkomarhiv UNDIASD redkol S G Kuleshov gol red ta in K 2010 T 11 S 14 15 Jerzy Sperka Szafrancowie herbu Stary Kon z dziejow kariery i awansu w poznosredniowiecznej Polsce Katowice Wydawnictwo Uniwersytetu Slaskiego 2001 s 132 Codex diplomaticus Regni Poloniae et Magni Ducatus Lituaniae wydal Maciej Dogiel t 4 Wilno 1764 s 133 Jerzy Sperka Szafrancowie herbu Stary Kon z dziejow kariery i awansu w poznosredniowiecznej Polsce Katowice Wydawnictwo Uniwersytetu Slaskiego 2001 s 436 Adam Boniecki Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich T 10 Kestowscy Komorowscy Warszawa Sklad glowny Gebethnera i Wolffa 1907 s 237 Jerzy Sperka Szafrancowie herbu Stary Kon z dziejow kariery i awansu w poznosredniowiecznej Polsce Katowice Wydawnictwo Uniwersytetu Slaskiego 2001 s 173 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T X Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Krzysztof Chlapowski et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1992 s 83 Jerzy Sperka Szafrancowie herbu Stary Kon z dziejow kariery i awansu w poznosredniowiecznej Polsce Katowice Wydawnictwo Uniwersytetu Slaskiego 2001 s 299 Jerzy Sperka Szafrancowie herbu Stary Kon z dziejow kariery i awansu w poznosredniowiecznej Polsce Katowice Wydawnictwo Uniwersytetu Slaskiego 2001 s 203 Sergiej Polechow Sobieslaw Szybkowski Krolewski dokument rozejmu ze Swidrygiella z 20 VIII 1431 roku w Roczniki Historyczne Rocznik LXXXIII 2017 s 153 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Urzednicy malopolscy XII XV wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Janusz Kurtyka et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1990 s 257 Jerzy Sperka Szafrancowie herbu Stary Kon z dziejow kariery i awansu w poznosredniowiecznej Polsce Katowice Wydawnictwo Uniwersytetu Slaskiego 2001 s 250 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Urzednicy malopolscy XII XV wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Janusz Kurtyka et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1990 s 141 Akta grodzkie i ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardynskiego we Lwowie w skutek fundacyi sp Alexandra hr Stadnickiego Wyd staraniem Galicyjskiego Wydzialu Krajowego T III Lwow Glowny sklad w ksiegarni Seyfartha i Czajkowskiego 1872 s 51 52 69 70 Akta terrestia Cracoviensia Ksiegi ziemskie krakowskie rekopis w Wojewodzkim Archiwum Panstwowym Terr Crac s 110 Adam Boniecki Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich T 10 Kestowscy Komorowscy Warszawa Sklad glowny Gebethnera i Wolffa 1907 s 237 238 Genrik Senkevich Hrestonosci per S Kovganyuka K Dnipro 1965 S 675 Dzherela Karol Piotrowicz Domarat z Kobylan XIV XV w w Polski slownik biograficzny t 5 Dabrowski Jan Henryk Dunin Piotr Stanislaw Krakow 1939 1946 s 306 307 Adam Kaminski Kobylanski Domarat zm okolo 1440 w Polski slownik biograficzny t 13 Klobassa Zrecki Stanislaw Kopernicki Franciszek Wroclaw 1967 1968 s 158 159

Дата публікації:
Топ