Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Амудар я тадж Омударё узб Amudaryo Амударё кар Ámiwdárya Әмиўдәря найбільша річка в Середній Азії Бере початок в Афганіс

Вахджир

Вахджир

Амудар'я́ (тадж. Омударё, узб. Amudaryo, Амударё, кар. Ámiwdárya, Әмиўдәря) — найбільша річка в Середній Азії. Бере початок в Афганістані на висоті 4900 м із льодовика на північному схилі гори Гіндукуш і відома там як Вахджир. Після злиття з водами річки Памір має назву Пяндж, а зливаючись із річкою Вахш, дістає назву Амудар'я. Протікає територією Таджикистану, Узбекистану й Туркменістану через Каракуми і Кизилкум. У роки сильних опадів впадає в Аральське море. Довжина складає 1415 км (з Пянджем 2540 км), а площа її сточища — 226 800 км² (з урахуванням пустельних просторів, які входять у межі водозбору, але не дають стоку води — 465 420 км²). Географи античної доби дали річці назву Окс (лат. Oxus, грец. Ωξος), очевидно, від тюркського слова «аксу» — біла вода.

Амудар'я
image
Дельта Амудар'ї з космосу. Листопад 1994 року
image
Мапа
37°06′21″ пн. ш. 68°18′22″ сх. д. / 37.10600000002777676° пн. ш. 68.30630000002777535° сх. д. / 37.10600000002777676; 68.30630000002777535
ВитікВахджір, Афганістан
• координати37°06′21″ пн. ш. 68°18′22″ сх. д. / 37.10600000002777676° пн. ш. 68.30630000002777535° сх. д. / 37.10600000002777676; 68.30630000002777535
• висота, м4900 м
ГирлоПівденне Аральське море
• координати44°06′29″ пн. ш. 59°40′51″ сх. д. / 44.10830000002777496° пн. ш. 59.68110000002777582° сх. д. / 44.10830000002777496; 59.68110000002777582
Країни:Туркменістан, Узбекистан[1], Таджикистан і Афганістан
Прирічкові країни:Афганістан,Таджикистан,Туркменістан,Узбекистан
РегіонГор
Довжина1415 км (з Пянджем 2540 км)
Площа басейну:226 800 км²
Середньорічний стікдо 2000 м³/с (поблизу Чарджева)
Притоки:, Ванч, Кизилсу, Кафірніган, Сурхандар'я (праві)
Кундуз (ліва)
image Медіафайли у Вікісховищі

Витоки

З кінця XIX століття розглядають чотири різні точки можливого витоку Амудар'ї:

Опис

У верхів'ях Амудар'ї береги високі, скелясті, течія швидка й бурхлива. Вище останньої притоки Сурхандар'я річкова сітка Амудар'ї добре розвинена. Далі Амудар'я тече поміж піщаних берегів, подекуди прорізує ущелини. У нижній течії річище Амудар'ї стає нестійким, з'являється багато рукавів. Постійний стік є лише в лютому-березні (близько 250 м³/с).

Живиться Амудар'я в основному за рахунок льодовиків та вічних і сезонних снігів гірської частини басейну. Пересічна річна витрата води Амудар'я найбільша поблизу міста Керкі — 1970 м³/с, у гирлі — 1330 м³/с. Амудар'я найповноводніша влітку, що сприяє використанню її для зрошення.

Льодостав на більшій частині Амудар'ї нестійкий, у нижній течії триває з кінця грудня до середини березня. Води Амудар'ї несуть велику кількість піску: пересічна річна каламутність поблизу Керкі — 3590 г/м³. Річище Амудар'ї непостійне, річка змінює не тільки глибину, але й форму берегів у плані. Води Амудар'ї мають пересічну мінералізацію 250—300 мг/л. Береги Амудар'ї вкриті заростями різнолистої тополі, тамариксу, джиди, очерету.

В Амудар'ї зустрічаються риби: , або лопатоноси, лосось, , , короп.

Амудар'я використовується для зрошення і тому вода сильно забруднена солями мінеральних добрив і пестицидами. 80 % її стоку йде на зрошення. Один із найбільших у світі зрошувальних каналів — Каракумський (1-ша черга 1958 р.), має трасу Амудар'я — р. Мургаб до ст. і здатний зросити 400 тисяч га пустельних земель та обводнити мільйони га пасовищ.

Амудар'я судноплавна на 1619 км від гирла до Термеза; через нестійкість річища судноплавство ускладнене. Верхів'я Амудар'я має великі гідроресурси. Міста — Термез, Керкі, Нукус.

Канали

Вода Амудар'ї використовується для зрошення. Найбільші канали: Каракумський, Аму-Бухарський тощо. На початку 1950-х років планувалося також побудувати Головний Туркменський канал, який починався б у Нукуса і використовував річище Узбоя, але план не було реалізовано.

Примітки

  1. GEOnet Names Server — 2018.
    d:Track:Q1194038

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Амудар'я


image Це незавершена стаття про річку.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Amudar ya tadzh Omudaryo uzb Amudaryo Amudaryo kar Amiwdarya Әmiydәrya najbilsha richka v Serednij Aziyi Bere pochatok v Afganistani na visoti 4900 m iz lodovika na pivnichnomu shili gori Gindukush i vidoma tam yak Vahdzhir Pislya zlittya z vodami richki Pamir maye nazvu Pyandzh a zlivayuchis iz richkoyu Vahsh distaye nazvu Amudar ya Protikaye teritoriyeyu Tadzhikistanu Uzbekistanu j Turkmenistanu cherez Karakumi i Kizilkum U roki silnih opadiv vpadaye v Aralske more Dovzhina skladaye 1415 km z Pyandzhem 2540 km a plosha yiyi stochisha 226 800 km z urahuvannyam pustelnih prostoriv yaki vhodyat u mezhi vodozboru ale ne dayut stoku vodi 465 420 km Geografi antichnoyi dobi dali richci nazvu Oks lat Oxus grec W3os ochevidno vid tyurkskogo slova aksu bila voda Amudar yaDelta Amudar yi z kosmosu Listopad 1994 rokuMapa37 06 21 pn sh 68 18 22 sh d 37 10600000002777676 pn sh 68 30630000002777535 sh d 37 10600000002777676 68 30630000002777535VitikVahdzhir Afganistan koordinati37 06 21 pn sh 68 18 22 sh d 37 10600000002777676 pn sh 68 30630000002777535 sh d 37 10600000002777676 68 30630000002777535 visota m4900 mGirloPivdenne Aralske more koordinati44 06 29 pn sh 59 40 51 sh d 44 10830000002777496 pn sh 59 68110000002777582 sh d 44 10830000002777496 59 68110000002777582Krayini Turkmenistan Uzbekistan 1 Tadzhikistan i AfganistanPririchkovi krayini Afganistan Tadzhikistan Turkmenistan UzbekistanRegionGorDovzhina1415 km z Pyandzhem 2540 km Plosha basejnu 226 800 km Serednorichnij stikdo 2000 m s poblizu Chardzheva Pritoki Vanch Kizilsu Kafirnigan Surhandar ya pravi Kunduz liva Mediafajli u VikishovishiVitokiZ kincya XIX stolittya rozglyadayut chotiri rizni tochki mozhlivogo vitoku Amudar yi Richka Pamir yaka vitikaye z ozera Zorkul u gorah Pamir starodavni gori Imeon i teche na zahid do zlittya z richkoyu en utvoryuyuchi richku Pyandzh Richka Sarhad abo en sho teche Malim Pamirom Vahanskij koridor sho drenuyetsya na shid richkoyu Aksu yaka svoyeyu chergoyu pislya zlittya z richkoyu otrimuye nazvu Murgab a nizhche Sarezkogo ozera Bartang i zreshtoyu vpadaye do richki Pyandzh Krizhana pechera bilya Vahdzhirskogo perevalu u Vahanskomu koridori bilya kordonu z Pakistanom OpisU verhiv yah Amudar yi beregi visoki skelyasti techiya shvidka j burhliva Vishe ostannoyi pritoki Surhandar ya richkova sitka Amudar yi dobre rozvinena Dali Amudar ya teche pomizh pishanih beregiv podekudi prorizuye ushelini U nizhnij techiyi richishe Amudar yi staye nestijkim z yavlyayetsya bagato rukaviv Postijnij stik ye lishe v lyutomu berezni blizko 250 m s Zhivitsya Amudar ya v osnovnomu za rahunok lodovikiv ta vichnih i sezonnih snigiv girskoyi chastini basejnu Peresichna richna vitrata vodi Amudar ya najbilsha poblizu mista Kerki 1970 m s u girli 1330 m s Amudar ya najpovnovodnisha vlitku sho spriyaye vikoristannyu yiyi dlya zroshennya Lodostav na bilshij chastini Amudar yi nestijkij u nizhnij techiyi trivaye z kincya grudnya do seredini bereznya Vodi Amudar yi nesut veliku kilkist pisku peresichna richna kalamutnist poblizu Kerki 3590 g m Richishe Amudar yi nepostijne richka zminyuye ne tilki glibinu ale j formu beregiv u plani Vodi Amudar yi mayut peresichnu mineralizaciyu 250 300 mg l Beregi Amudar yi vkriti zarostyami riznolistoyi topoli tamariksu dzhidi ocheretu V Amudar yi zustrichayutsya ribi abo lopatonosi losos korop Amudar ya vikoristovuyetsya dlya zroshennya i tomu voda silno zabrudnena solyami mineralnih dobriv i pesticidami 80 yiyi stoku jde na zroshennya Odin iz najbilshih u sviti zroshuvalnih kanaliv Karakumskij 1 sha cherga 1958 r maye trasu Amudar ya r Murgab do st i zdatnij zrositi 400 tisyach ga pustelnih zemel ta obvodniti miljoni ga pasovish Amudar ya sudnoplavna na 1619 km vid girla do Termeza cherez nestijkist richisha sudnoplavstvo uskladnene Verhiv ya Amudar ya maye veliki gidroresursi Mista Termez Kerki Nukus KanaliVoda Amudar yi vikoristovuyetsya dlya zroshennya Najbilshi kanali Karakumskij Amu Buharskij tosho Na pochatku 1950 h rokiv planuvalosya takozh pobuduvati Golovnij Turkmenskij kanal yakij pochinavsya b u Nukusa i vikoristovuvav richishe Uzboya ale plan ne bulo realizovano PrimitkiGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Amudar ya Ce nezavershena stattya pro richku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ