Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Координати 38 11 51 пн ш 73 12 40 сх д 38 19750 пн ш 73 21111 сх д 38 19750 73 21111 Імеон також Імаон Імейські гори ста

Імеон

Імеон

Координати: 38°11′51″ пн. ш. 73°12′40″ сх. д. / 38.19750° пн. ш. 73.21111° сх. д. / 38.19750; 73.21111 Імеон (також Імаон, Імейські гори) — стародавня назва комплексу гірських систем у Центральній Азії, яка використовувалася античними та ранньосередньовічними географами. До Імеону включали Гіндукуш, Памір, Тянь-Шань та інші гори, що простягалися від Загросу на південному заході до Алтаю на північному сході та переходили у Куньлунь, Каракорум і Гімалаї на південному сході.

image
Територія Імеону відповідно до «Ашхарацуйца» (за реконструкцією академіка [ru])

Географія

Клавдій Птолемей, географ з Александрії, що жив у II ст. н.е., розташовує Імай північніше Індії. Ймовірно, ці ж гори має на увазі історик V століття Оросій, повідомляючи про гори Імав, розташовані десь у Центральній Азії неподалік Китаю.

Детальний опис гірської території та її населення був викладений у вірменському географічному творі «Ашхарацуйц», написаному у VII ст. Ананією Ширакаці. Відповідно до «Ашхарацуйца», Імеон ділився на чотири частини:

Імеон межував з Китаєм на сході, Індією на півдні, [en] (регіон навколо сучасного Герата) на заході та Хорезмом на північному заході.

Гірську систему перетинав відрізок Шовкового шляху, що йшов від Яркенда на захід до Кам'яної Вежі на сході Паміру (місто згадується Птолемеєм і зображене на карті «Ашхарацуйца»), після чого він пролягав через Ваханський коридор і Бадахшан та досягав міста Балх. Альтернативна [en] Шовкового шляху пролягала від Кашгара до верхньої частини Алайської долини, перетинала Алайський хребет та досягала Ферганської долини.

Імеон був відомий своїми покладами лазуриту в західному Бадахшані, які позначені на карті «Ашхарацуйца». На копальнях [en] впродовж тисячоліть видобували найкращий у світі лазурит, який експортувався до Давнього Єгипту, Месопотамії, Італії та Риму. Венеційський авантюрист Марко Поло відвідав ці копальні в 1271 році під час своєї знаменитої подорожі до Китаю.

Населення

Згідно з «Ашхарацуйцом», землі, розташовані у верхів'ях річки Оксус (Амудар'я) між Гіндукушем та Паміром населяли стародавні булгари (вірменською — булхи; Ширакаці називає "булхами" також і булгар, що населяють у його час Північний Кавказ). Окрім Ширакаці, інші пізньоантичні та середньовічні хроністи, такі як Агафій Мірінейський, Феофілакт Сімокатта та [en], також вказують на Імеон як на батьківщину булгар. Окрім булгар, на території Центральної Азії на захід від Імеона мешкали ремісники і торговці з п'ятнадцяти народів, а біля північного підніжжя гір кочували представники 43 племен: саків, масагетів, ефталітів, хіонітів та інших.

Пам'ять

Гірський хребет [en], розташований на острові Сміт в архіпелазі Південних Шетландських островів (Антарктика) названий на честь гір Імеон.

Див. також

  • [en]

Примітки

  1. Eremian, Suren. Реконструкция карта Средней Азии из «Ашхарацуйца» [ 2008-02-29 у Wayback Machine.].
  2. Shirakatsi, Anania, The Geography of Ananias of Sirak (Asxarhacoyc): The Long and the Short Recensions. Introduction, Translation and Commentary by Robert H. Hewsen. Wiesbaden: Reichert Verlag, 1992. 467 pp.
  3. Hogan, C. Michael. Silk Road, North China. The Megalithic Portal, edited by A. Burnham. 2007.
  4. Бакалов, Георги. Малко известни факти от историята на древните българи [ 2015-09-24 у Wayback Machine.]. Списание Наука. Съюз на учените в България. Том 15 (2005) Книжка 1. (на болгарском)
  5. Димитров, Божидар. Българите и Александър Македонски. София: Издателство Тангра, 2001. 138 стр. (на болгарском)
  6. Добрев, Петър. Непознатата древна България. София: Издателство Иван Вазов, 2001. 158 стр. (на болгарском)
  7. Khorenatsi, Moses. History of the Armenians. Translation and Commentary of the Literary Sources by Robert W. Thomson. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press, 1978. 400 pp.

Посилання

  • Bakalov, Georgi. Little known facts of the history of ancient Bulgarians. Science Magazine. Union of Scientists in Bulgaria. Vol. 15 (2005) Issue 1. (in Bulgarian)
  • Dimitrov, Bozhidar. Bulgarians and Alexander of Macedon. Sofia: Tangra Publishers, 2001. 138 pp. (in Bulgarian)
  • Dobrev, Petar. Unknown Ancient Bulgaria. Sofia: Ivan Vazov Publishers, 2001. 158 pp. (in Bulgarian)
  • Shirakatsi, Anania. Geography Guide (7th Century AD). Russian version: Армянская География VII века по Р.Х. (Приписывавшаяся Моисею Хоренскому). Tекст и перевод с присовокуплением карт и объяснительных примечаний издал К.П. Патканов. Санктпетербург: Типография Императорской Академии Наук, 1877.
  • Bureau of European and Eurasian Affairs, US Department of State, 2010

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Koordinati 38 11 51 pn sh 73 12 40 sh d 38 19750 pn sh 73 21111 sh d 38 19750 73 21111 Imeon takozh Imaon Imejski gori starodavnya nazva kompleksu girskih sistem u Centralnij Aziyi yaka vikoristovuvalasya antichnimi ta rannoserednovichnimi geografami Do Imeonu vklyuchali Gindukush Pamir Tyan Shan ta inshi gori sho prostyagalisya vid Zagrosu na pivdennomu zahodi do Altayu na pivnichnomu shodi ta perehodili u Kunlun Karakorum i Gimalayi na pivdennomu shodi Teritoriya Imeonu vidpovidno do Ashharacujca za rekonstrukciyeyu akademika ru GeografiyaKlavdij Ptolemej geograf z Aleksandriyi sho zhiv u II st n e roztashovuye Imaj pivnichnishe Indiyi Jmovirno ci zh gori maye na uvazi istorik V stolittya Orosij povidomlyayuchi pro gori Imav roztashovani des u Centralnij Aziyi nepodalik Kitayu Detalnij opis girskoyi teritoriyi ta yiyi naselennya buv vikladenij u virmenskomu geografichnomu tvori Ashharacujc napisanomu u VII st Ananiyeyu Shirakaci Vidpovidno do Ashharacujca Imeon dilivsya na chotiri chastini Pivdennij Imeon virmenskoyu Emavon Gindukush Pivdenno Shidnij Imeon Badahshan i Pamir Pivnichnij Imeon Alajski gori ta hrebti Tyan Shanya na pivnich vid Ferganskoyi dolini Pivnichno Shidnij Imeon centralni i shidni hrebti Tyan Shanya Imeon mezhuvav z Kitayem na shodi Indiyeyu na pivdni en region navkolo suchasnogo Gerata na zahodi ta Horezmom na pivnichnomu zahodi Girsku sistemu peretinav vidrizok Shovkovogo shlyahu sho jshov vid Yarkenda na zahid do Kam yanoyi Vezhi na shodi Pamiru misto zgaduyetsya Ptolemeyem i zobrazhene na karti Ashharacujca pislya chogo vin prolyagav cherez Vahanskij koridor i Badahshan ta dosyagav mista Balh Alternativna en Shovkovogo shlyahu prolyagala vid Kashgara do verhnoyi chastini Alajskoyi dolini peretinala Alajskij hrebet ta dosyagala Ferganskoyi dolini Imeon buv vidomij svoyimi pokladami lazuritu v zahidnomu Badahshani yaki poznacheni na karti Ashharacujca Na kopalnyah en vprodovzh tisyacholit vidobuvali najkrashij u sviti lazurit yakij eksportuvavsya do Davnogo Yegiptu Mesopotamiyi Italiyi ta Rimu Venecijskij avantyurist Marko Polo vidvidav ci kopalni v 1271 roci pid chas svoyeyi znamenitoyi podorozhi do Kitayu NaselennyaZgidno z Ashharacujcom zemli roztashovani u verhiv yah richki Oksus Amudar ya mizh Gindukushem ta Pamirom naselyali starodavni bulgari virmenskoyu bulhi Shirakaci nazivaye bulhami takozh i bulgar sho naselyayut u jogo chas Pivnichnij Kavkaz Okrim Shirakaci inshi piznoantichni ta serednovichni hronisti taki yak Agafij Mirinejskij Feofilakt Simokatta ta en takozh vkazuyut na Imeon yak na batkivshinu bulgar Okrim bulgar na teritoriyi Centralnoyi Aziyi na zahid vid Imeona meshkali remisniki i torgovci z p yatnadcyati narodiv a bilya pivnichnogo pidnizhzhya gir kochuvali predstavniki 43 plemen sakiv masagetiv eftalitiv hionitiv ta inshih Pam yatGirskij hrebet en roztashovanij na ostrovi Smit v arhipelazi Pivdennih Shetlandskih ostroviv Antarktika nazvanij na chest gir Imeon Div takozh en PrimitkiEremian Suren Rekonstrukciya karta Srednej Azii iz Ashharacujca 2008 02 29 u Wayback Machine Shirakatsi Anania The Geography of Ananias of Sirak Asxarhacoyc The Long and the Short Recensions Introduction Translation and Commentary by Robert H Hewsen Wiesbaden Reichert Verlag 1992 467 pp ISBN 978 3 88226 485 2 Hogan C Michael Silk Road North China The Megalithic Portal edited by A Burnham 2007 Bakalov Georgi Malko izvestni fakti ot istoriyata na drevnite blgari 2015 09 24 u Wayback Machine Spisanie Nauka Syuz na uchenite v Blgariya Tom 15 2005 Knizhka 1 na bolgarskom Dimitrov Bozhidar Blgarite i Aleksandr Makedonski Sofiya Izdatelstvo Tangra 2001 138 str na bolgarskom ISBN 954 9942 29 5 Dobrev Petr Nepoznatata drevna Blgariya Sofiya Izdatelstvo Ivan Vazov 2001 158 str na bolgarskom ISBN 954 604 121 1 Khorenatsi Moses History of the Armenians Translation and Commentary of the Literary Sources by Robert W Thomson Cambridge Massachusetts Harvard University Press 1978 400 pp ISBN 978 0 674 39571 8PosilannyaBakalov Georgi Little known facts of the history of ancient Bulgarians Science Magazine Union of Scientists in Bulgaria Vol 15 2005 Issue 1 in Bulgarian Dimitrov Bozhidar Bulgarians and Alexander of Macedon Sofia Tangra Publishers 2001 138 pp in Bulgarian ISBN 954 9942 29 5 Dobrev Petar Unknown Ancient Bulgaria Sofia Ivan Vazov Publishers 2001 158 pp in Bulgarian ISBN 954 604 121 1 Shirakatsi Anania Geography Guide 7th Century AD Russian version Armyanskaya Geografiya VII veka po R H Pripisyvavshayasya Moiseyu Horenskomu Tekst i perevod s prisovokupleniem kart i obyasnitelnyh primechanij izdal K P Patkanov Sanktpeterburg Tipografiya Imperatorskoj Akademii Nauk 1877 Bureau of European and Eurasian Affairs US Department of State 2010

Дата публікації:
Топ