Крижана печера (печера-льодовик) — печера, в якій завдяки її розташуванню та конфігурації, стіни, підлога, стеля покриті крижаними відкладами, а температура майже цілий рік нижча від нуля. (Не слід плутати з льодовиковими печерами — порожнинами в тілі льодовиків).
Походження
За походженням крижані печери можна поділити на три основні типи.
1. Великі колодязі, в яких накопичуються снігові маси. Зазвичай у таких колодязях сніг перетворюється на фірн без утворення льоду. У літній період сніг частково тане, просочуючи нижні шари фірну талою водою за 0 °C. Лід може утворитися взимку під час повторного замерзання насиченого вологою снігу.
2. Одновходова печера типу «холодового мішка». Зазвичай це печера з великою залою, розташованою обов'язково нижче від вхідного отвору. Взимку важке морозне повітря потрапляє в порожнину і проморожує зал. Влітку, навпаки, холодне повітря не виходить з «мішка». Лід утворюється або внаслідок замерзання води, яка просочується в порожнину (конжеляційний лід), або під час метаморфізму завійного[] снігу, що надходить через вхідний отвір. Прикладом є печера Великий Бузулук в Криму.
3. Зледеніння нижніх входів у печери, які мають два або більше входів з потужною сезонною циркуляцією повітря. Взимку печерне повітря тепліше від зовнішнього, тому воно, завдяки меншій густині, рухається від нижнього входу до верхнього (ефект «пічної труби»). Під час «зимової тяги» вхідне повітря зовнішньої зимової атмосфери проморожує нижній вхід. Під час «літньої тяги» густина повітря печери виявляється більшою, ніж повітря прогрітої зовнішньої атмосфери і воно рухається від верхніх входів до нижніх. При цьому прогріваються переважно верхні входи. До нижніх входів літнє повітря приходить вже значною мірою охолодженим до середньої температури карстового масиву, тому воно не може компенсувати зимового запасу холоду. Така енергетична асиметрія призводить до утворення «від'ємних температурних аномалій» на нижніх входах і «додатних температурних аномалій» на верхніх. За сприятливих загальнокліматичних умов це може привести до зледеніння нижніх входів. Прикладами цього типу є печери Айсрізенвельт (Австрія), Добшинська (Словаччина), Кунгурська (Пермський край).
Деякі крижані печери
- Айсрізенвельт (Австрія).
- Добшинська крижана печера (Словаччина).
- Кунгурська печера (Урал).
- .
- [ru]
Примітки
- , Дублянский В. Н., Кикнадзе Т. З. Терминология карста [ 8 лютого 2012 у Wayback Machine.] // М.: Наука, 1991. — 259 с.
- Лялицкая С. Ледяные пещеры Урала // М.: Издательство АН СССР, стаття в № 7 від 1939 р. журналу «Наука и жизнь». С. 21-24.
Посилання
- www.troglophil.de [ 19 січня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krizhana pechera pechera lodovik pechera v yakij zavdyaki yiyi roztashuvannyu ta konfiguraciyi stini pidloga stelya pokriti krizhanimi vidkladami a temperatura majzhe cilij rik nizhcha vid nulya Ne slid plutati z lodovikovimi pecherami porozhninami v tili lodovikiv Ekskursiyi v krizhanij de Nimechchina de AvstriyaPohodzhennyaZa pohodzhennyam krizhani pecheri mozhna podiliti na tri osnovni tipi 1 Veliki kolodyazi v yakih nakopichuyutsya snigovi masi Zazvichaj u takih kolodyazyah snig peretvoryuyetsya na firn bez utvorennya lodu U litnij period snig chastkovo tane prosochuyuchi nizhni shari firnu taloyu vodoyu za 0 C Lid mozhe utvoritisya vzimku pid chas povtornogo zamerzannya nasichenogo vologoyu snigu 2 Odnovhodova pechera tipu holodovogo mishka Zazvichaj ce pechera z velikoyu zaloyu roztashovanoyu obov yazkovo nizhche vid vhidnogo otvoru Vzimku vazhke morozne povitrya potraplyaye v porozhninu i promorozhuye zal Vlitku navpaki holodne povitrya ne vihodit z mishka Lid utvoryuyetsya abo vnaslidok zamerzannya vodi yaka prosochuyetsya v porozhninu konzhelyacijnij lid abo pid chas metamorfizmu zavijnogo utochniti snigu sho nadhodit cherez vhidnij otvir Prikladom ye pechera Velikij Buzuluk v Krimu 3 Zledeninnya nizhnih vhodiv u pecheri yaki mayut dva abo bilshe vhodiv z potuzhnoyu sezonnoyu cirkulyaciyeyu povitrya Vzimku pecherne povitrya teplishe vid zovnishnogo tomu vono zavdyaki menshij gustini ruhayetsya vid nizhnogo vhodu do verhnogo efekt pichnoyi trubi Pid chas zimovoyi tyagi vhidne povitrya zovnishnoyi zimovoyi atmosferi promorozhuye nizhnij vhid Pid chas litnoyi tyagi gustina povitrya pecheri viyavlyayetsya bilshoyu nizh povitrya progritoyi zovnishnoyi atmosferi i vono ruhayetsya vid verhnih vhodiv do nizhnih Pri comu progrivayutsya perevazhno verhni vhodi Do nizhnih vhodiv litnye povitrya prihodit vzhe znachnoyu miroyu oholodzhenim do serednoyi temperaturi karstovogo masivu tomu vono ne mozhe kompensuvati zimovogo zapasu holodu Taka energetichna asimetriya prizvodit do utvorennya vid yemnih temperaturnih anomalij na nizhnih vhodah i dodatnih temperaturnih anomalij na verhnih Za spriyatlivih zagalnoklimatichnih umov ce mozhe privesti do zledeninnya nizhnih vhodiv Prikladami cogo tipu ye pecheri Ajsrizenvelt Avstriya Dobshinska Slovachchina Kungurska Permskij kraj Deyaki krizhani pecheriAjsrizenvelt Avstriya Dobshinska krizhana pechera Slovachchina Kungurska pechera Ural ru Primitki Dublyanskij V N Kiknadze T Z Terminologiya karsta 8 lyutogo 2012 u Wayback Machine M Nauka 1991 259 s Lyalickaya S Ledyanye peshery Urala M Izdatelstvo AN SSSR stattya v 7 vid 1939 r zhurnalu Nauka i zhizn S 21 24 Posilannyawww troglophil de 19 sichnya 2018 u Wayback Machine nim