Кунгурська крижана печера — одна з найпопулярніших пам'яток Сибіру та Уралу, є пам'яткою природи загальноросійського значення. Печера розташована у Кунгурському районі Пермського краю, на правому березі річки Силви на околиці міста Кунгур у селі , за 100 км від Пермі.
Кунгурська | |
---|---|
Характеристики | |
Тип | карстова |
Довжина | 5700 м |
Глибина | 27 м |
Кількість входів | 1 |
Відвідування | |
Довжина маршрутів | 1500 м |
Розташування | |
57°26′25″ пн. ш. 57°00′26″ сх. д. / 57.44027777780577537° пн. ш. 57.00722222224977287° сх. д. | |
Країна | Росія |
Регіон | Пермський край |
Місцевість | Кунгурський район |
Карти розташування | |
| |
Кунгурська крижана печера у Вікісховищі |
Унікальна геологічна пам'ятка — одна з найбільших карстових печер у Європейській частині Росії, сьома у світі гіпсова печера за протяжністю. Протяжність печери становить близько 5700 м, із яких 1,5 км обладнані для туристичних відвідувань. Середня температура повітря в центрі печери + 5 °C, відносна вологість у центрі печери — 100 %. Кунгурська печера містить 58 гротів, 70 озер, 146 т. зв. «Оргáнних труб» (найвища з яких — в гроті Ефірний, 22 м) — високих шахт, що сягають майже до поверхні.
Історія
Кунгурська крижана печера відома з незапам'ятних часів. 1703 року за указом Петра I з Тобольська до Кунгура, для складання креслень земель Кунгурського повіту, вирушив відомий географ і картограф того часу Семен Ремезов із сином. Вони склали карту повіту і шлях до Великого підземного озера. У 1703 році Ремезов накреслив план печери. Пізніше Крижану печеру двічі, в 1720 і 1736 роках, відвідав В. М. Татищев, який у праці «Сказання про звіра мамонта» 1736 року пояснив, що під гігантським слоном, який нібито вирив печеру, місцеві жителі мали на увазі вимерлого мамонта. Він же в цій роботі вперше правильно пояснив походження підземних пустот Кунгурської печери і описав свої експерименти для підтвердження своєї теорії. 1736 року Татищев склав детальний план печери, який не дійшов до нашого часу. В 1770 році І. І. Лепьохін описав прохід до Великого озера. Надалі про печеру писали відомі вчені Й. Ґмелін, . 1859 року художники і Головін відвідали печеру і залишили замальовки з неї.
У радянські часи про печеру писали професор та інші. В 1934–1935 роках експедиція Н. М. Переслегіна склала точний план печери. У 1934—1935 роках експедиція «Гідробудпроекту» розвідала віддалену частину підземного лабіринту. 1948 року при печері створено науковий стаціонар, де працювали відомі дослідники Кунгурської печери В. Лукін і Є. Дорофєєв. Від 1952 року печеру вивчали співробітники стаціонару Академії наук СРСР.
Туризм
Вже в середині XIX століття жителі села Банного (нині ) водили по печері перших допитливих.
У 1913 році на екскурсії до печери приводив своїх учнів з Харківського комерційного училища Василь Переверзєв, відомий харківський зоолог.
Екскурсії по печері проводяться від 1914 року, коли А. Т. Хлєбников орендував Крижану печеру у місцевої громади селян. Через велику кількість туристів, в 1969 році відкрито Кунгурське бюро подорожей та екскурсій. Пік відвідуваності припав на 1980 рік, коли печеру відвідала 202481 особа. 1994 року печеру відвідало 51400 осіб. У середньому за період від 1924 до 2000 року відвідуваність становила 80000 осіб на рік. Біля печери побудований туристичний комплекс «Сталагміт» — готель, ресторан, автостоянка.
Гроти
Печера має 58 гротів. Туристи можуть проходити по Великому колу або по Малому колу. У більшості гротів температура близько нуля, екосистема достатньо стерильна (вміст бактерій у повітрі — близько 300 на м³). Є деякі гроти, температура в яких навіть влітку залишається мінусовою, наприклад грот Діамантовий (-2 °C). У гроті Метеорний підсвічування створює враження метеора, що пролітає. Найбільший — грот Географів — 50 тис. м³, на туристичному маршруті — грот Велетень — 45 тис. м³.
Озера
Особливої краси надають печері озера, вода в яких сполучена з водою річки Силви. Загалом печера налічує 70 озер, найбільше з яких (Велике підземне озеро) має об'єм 1300 м 3, площу 1460 м 2, глибину — до 5 м. В озерах трапляються рачки-крангонікси Хлєбникова і дрібні жаби.
Цікаві факти
- Першим «хранителем» печери став А. Г. Хлєбников, який від 1914 до 1951 року водив екскурсії та досліджував печеру.
- За однією з легенд, в 1578—1579 роках в околицях печери зимував загін Єрмака, перед (походом до Сибіру).
- 13 липня 1914 печеру відвідала німецька принцеса Вікторія Гессен-Дармштадтська разом з дочкою Луїзою. Вона була старшою сестрою імператриці Олександри Федорівни, дружини останнього російського царя Миколи II.
- У 2003 році знято документальний фільм «Великий Урал і Єкатеринбург», до якого увійшов сюжет про Кунгурську печеру.
- 31 грудня 1974 група студентів спелеологів була змушена зустріти Новий рік в одному з гротів печери, у зв'язку з раптовим обвалом порід, що загородив шлях назовні.
Галерея
- Крига в Кунгурській печері
- Підземне озеро
- Один із гротів
- Фігура "Миша"
- Крига в печері
- Природні пристелеві блоки в печері
Примітки
- Нина Архипова. В. Н.ТАТИЩЕВ — ПЕРВОПРОХОДЕЦ УРАЛЬСКОЙ ГЕОГРАФИИ. Литературно-краеведческий альманах «Уральская старина». Выпуск № 5, 2003 г.
- Киттары, Модест Яковлевич // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Сторіччя першого карстознавця [ 1 квітня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Рапп В. В. Кунгурская Ледяная пещера. Путеводитель. Санкт-Петербург: ООО Маматов, 2010. — 60 с. ISBN 978-91076-044-2.
- Мешканці Крижаної печери [ 16 липня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- Новий рік у крижаній печері [ 14 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- (рос.) , Карст Пермской области. — Пермь : Пермское кн. изд-во, 1958. — 184 с.
- (рос.) и др. Пещеры Урала. — М. : Физкультура и спорт, 1971. — 144 с.
- (рос.) , , Костарев В. П., Максимович Н. Г. Карст и пещеры Пермской области. — Пермь : Изд-во Пермского ун-та, 1992. — 200 с.
- (рос.) Чикишев А. Г. Пещеры на территории СССР. — М. : Наука, 1973. — 137 с.
- (рос.) и др. Перечень классифицированных пещер / сост. Шакир Ю. А. — М. : ЦРИБ «Турист», 1989.
Посилання
- Информационно-поисковая система «Пещеры» : ( )[рос.] : [арх. 24 серпня 2019 року] // speleoatlas.ru. — Русское географическое общество. — Дата звернення: 24 серпня 2019 року.
- Кунгурська крижана печера[недоступне посилання] на сайті AkuAku.ru (рос.)
- Кунгурська крижана печера [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.] на WikiMapia (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kungurska krizhana pechera odna z najpopulyarnishih pam yatok Sibiru ta Uralu ye pam yatkoyu prirodi zagalnorosijskogo znachennya Pechera roztashovana u Kungurskomu rajoni Permskogo krayu na pravomu berezi richki Silvi na okolici mista Kungur u seli za 100 km vid Permi KungurskaHarakteristikiTip karstovaDovzhina 5700 mGlibina 27 mKilkist vhodiv 1VidviduvannyaDovzhina marshrutiv 1500 mRoztashuvannya57 26 25 pn sh 57 00 26 sh d 57 44027777780577537 pn sh 57 00722222224977287 sh d 57 44027777780577537 57 00722222224977287Krayina RosiyaRegion Permskij krajMiscevist Kungurskij rajonKarti roztashuvannya Kungurska krizhana pechera u Vikishovishi Unikalna geologichna pam yatka odna z najbilshih karstovih pecher u Yevropejskij chastini Rosiyi soma u sviti gipsova pechera za protyazhnistyu Protyazhnist pecheri stanovit blizko 5700 m iz yakih 1 5 km obladnani dlya turistichnih vidviduvan Serednya temperatura povitrya v centri pecheri 5 C vidnosna vologist u centri pecheri 100 Kungurska pechera mistit 58 grotiv 70 ozer 146 t zv Organnih trub najvisha z yakih v groti Efirnij 22 m visokih shaht sho syagayut majzhe do poverhni IstoriyaKungurska krizhana pechera vidoma z nezapam yatnih chasiv 1703 roku za ukazom Petra I z Tobolska do Kungura dlya skladannya kreslen zemel Kungurskogo povitu virushiv vidomij geograf i kartograf togo chasu Semen Remezov iz sinom Voni sklali kartu povitu i shlyah do Velikogo pidzemnogo ozera U 1703 roci Remezov nakresliv plan pecheri Piznishe Krizhanu pecheru dvichi v 1720 i 1736 rokah vidvidav V M Tatishev yakij u praci Skazannya pro zvira mamonta 1736 roku poyasniv sho pid gigantskim slonom yakij nibito viriv pecheru miscevi zhiteli mali na uvazi vimerlogo mamonta Vin zhe v cij roboti vpershe pravilno poyasniv pohodzhennya pidzemnih pustot Kungurskoyi pecheri i opisav svoyi eksperimenti dlya pidtverdzhennya svoyeyi teoriyi 1736 roku Tatishev sklav detalnij plan pecheri yakij ne dijshov do nashogo chasu V 1770 roci I I Lepohin opisav prohid do Velikogo ozera Nadali pro pecheru pisali vidomi vcheni J Gmelin 1859 roku hudozhniki i Golovin vidvidali pecheru i zalishili zamalovki z neyi U radyanski chasi pro pecheru pisali profesor ta inshi V 1934 1935 rokah ekspediciya N M Pereslegina sklala tochnij plan pecheri U 1934 1935 rokah ekspediciya Gidrobudproektu rozvidala viddalenu chastinu pidzemnogo labirintu 1948 roku pri pecheri stvoreno naukovij stacionar de pracyuvali vidomi doslidniki Kungurskoyi pecheri V Lukin i Ye Dorofyeyev Vid 1952 roku pecheru vivchali spivrobitniki stacionaru Akademiyi nauk SRSR TurizmVzhe v seredini XIX stolittya zhiteli sela Bannogo nini vodili po pecheri pershih dopitlivih U 1913 roci na ekskursiyi do pecheri privodiv svoyih uchniv z Harkivskogo komercijnogo uchilisha Vasil Pereverzyev vidomij harkivskij zoolog Ekskursiyi po pecheri provodyatsya vid 1914 roku koli A T Hlyebnikov orenduvav Krizhanu pecheru u miscevoyi gromadi selyan Cherez veliku kilkist turistiv v 1969 roci vidkrito Kungurske byuro podorozhej ta ekskursij Pik vidviduvanosti pripav na 1980 rik koli pecheru vidvidala 202481 osoba 1994 roku pecheru vidvidalo 51400 osib U serednomu za period vid 1924 do 2000 roku vidviduvanist stanovila 80000 osib na rik Bilya pecheri pobudovanij turistichnij kompleks Stalagmit gotel restoran avtostoyanka GrotiPechera maye 58 grotiv Turisti mozhut prohoditi po Velikomu kolu abo po Malomu kolu U bilshosti grotiv temperatura blizko nulya ekosistema dostatno sterilna vmist bakterij u povitri blizko 300 na m Ye deyaki groti temperatura v yakih navit vlitku zalishayetsya minusovoyu napriklad grot Diamantovij 2 C U groti Meteornij pidsvichuvannya stvoryuye vrazhennya meteora sho prolitaye Najbilshij grot Geografiv 50 tis m na turistichnomu marshruti grot Veleten 45 tis m OzeraOsoblivoyi krasi nadayut pecheri ozera voda v yakih spoluchena z vodoyu richki Silvi Zagalom pechera nalichuye 70 ozer najbilshe z yakih Velike pidzemne ozero maye ob yem 1300 m 3 ploshu 1460 m 2 glibinu do 5 m V ozerah traplyayutsya rachki krangoniksi Hlyebnikova i dribni zhabi Cikavi faktiPershim hranitelem pecheri stav A G Hlyebnikov yakij vid 1914 do 1951 roku vodiv ekskursiyi ta doslidzhuvav pecheru Za odniyeyu z legend v 1578 1579 rokah v okolicyah pecheri zimuvav zagin Yermaka pered pohodom do Sibiru 13 lipnya 1914 pecheru vidvidala nimecka princesa Viktoriya Gessen Darmshtadtska razom z dochkoyu Luyizoyu Vona bula starshoyu sestroyu imperatrici Oleksandri Fedorivni druzhini ostannogo rosijskogo carya Mikoli II U 2003 roci znyato dokumentalnij film Velikij Ural i Yekaterinburg do yakogo uvijshov syuzhet pro Kungursku pecheru 31 grudnya 1974 grupa studentiv speleologiv bula zmushena zustriti Novij rik v odnomu z grotiv pecheri u zv yazku z raptovim obvalom porid sho zagorodiv shlyah nazovni GalereyaKriga v Kungurskij pecheri Pidzemne ozero Odin iz grotiv Figura Misha Kriga v pecheri Prirodni pristelevi bloki v pecheriPrimitkiNina Arhipova V N TATIShEV PERVOPROHODEC URALSKOJ GEOGRAFII Literaturno kraevedcheskij almanah Uralskaya starina Vypusk 5 2003 g Kittary Modest Yakovlevich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Storichchya pershogo karstoznavcya 1 kvitnya 2008 u Wayback Machine ros Rapp V V Kungurskaya Ledyanaya peshera Putevoditel Sankt Peterburg OOO Mamatov 2010 60 s ISBN 978 91076 044 2 Meshkanci Krizhanoyi pecheri 16 lipnya 2019 u Wayback Machine ros Novij rik u krizhanij pecheri 14 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Literatura ros Karst Permskoj oblasti Perm Permskoe kn izd vo 1958 184 s ros i dr Peshery Urala M Fizkultura i sport 1971 144 s ros Kostarev V P Maksimovich N G Karst i peshery Permskoj oblasti Perm Izd vo Permskogo un ta 1992 200 s ros Chikishev A G Peshery na territorii SSSR M Nauka 1973 137 s ros i dr Perechen klassificirovannyh pesher sost Shakir Yu A M CRIB Turist 1989 PosilannyaInformacionno poiskovaya sistema Peshery ros arh 24 serpnya 2019 roku speleoatlas ru Russkoe geograficheskoe obshestvo Data zvernennya 24 serpnya 2019 roku Kungurska krizhana pechera nedostupne posilannya na sajti AkuAku ru ros Kungurska krizhana pechera 18 travnya 2015 u Wayback Machine na WikiMapia angl