Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Перський похід Петра І воєнна інтервенція першого російського імператора Петра І до Ірану що призвела до захоплення знач

Російсько-перська війна (1722–1723)

Російсько-перська війна (1722–1723)

Перський похід Петра І — воєнна інтервенція першого російського імператора Петра І до Ірану, що призвела до захоплення значних територій на півночі Перської держави.

Перський похід Петра І
Російсько-перські війни
image

Дата: 29 липня 1722 — 23 вересня 1723
Місце: Кавказ, Каспій
Результат: Успішний похід
Сторони
image Російська імперія
image Запорізькі козаки
image Донські козаки
image Калмицьке ханство
image Картлійське царство
 image Перська імперія
image Османська імперія
image Газікумухське ханство
Кумики (Ендереї и Утеймиш)
image Лезгіни
Командувачі
image Петро І
image Апраксін Федір Матвійович
image
imageДанило Апостол
image Вахтанг VI
image Давид-бек
image
image Аюка 		image Тахмасп II
image Ахмед III
image
image
Військові сили
Російська імперська армія: 61 039
Козаки: 22 000
Грузинсько-вірменські війська: 40 000 		70 000
Втрати
36 664 російських військових Невідомо (Імовірно, дуже важкі)

Похід здійснювався російськими піхотою та флотом.

Велику частину союзного війська становили українські козаки на чолі з Данилом Апостолом.

Причини

Причинами походу називалися необхідність розширення торговельного простору та посилення міжнародного авторитету Російської імперії.

image
Причини й передумови російсько-перської війни (Бутков П. Г. Материалы для новой истории Кавказа, с 1722 по 1803 год. — СПб., 1869, С. 7)

Хід подій

27 липня 1722 року російська флотилія прибула до гирла Сулаку. Петро І став першим, кого було доправлено на берег за допомогою чотирьох човнярів.

Там йому доповіли, що в Ендереї частина була знищена кумиками й чеченцями (ця подія стала першим випадком конфлікту між цими сторонами). Петро І у відповідь відправив каральну експедицію за участю калмицьких військ.

Після цього загін командування рушив на південь та влаштував табір на тому місці, на якому тепер розташована Махачкала (перша назва: ).

12 серпня Петро І здійснив в'їзд до , столиці Тарковського шамхальства, правитель якого прийняв російського імператора як друга.

Наступного дня Петро І вирушив на південь до Дербента, де відправив до намісника Махмуда послів, які вимагали від нього здатися. Махмуд наказав убити послів, після чого в зібрав близько 16 тисяч боєздатних воїнів (кумиків). Перси відчайдушно боролися, проте були знищені піхотою противника. Утейміш спалили, придворних вирізали на знак помсти за вбивство послів.

Дізнавшись про це 23 серпня, дербентський наїб Імам-Кулі-бек запропонував Петру І ключі від свого міста. Таким чином, Дербент, що вважався північними воротами Ірану, було захоплено без бою. Перебуваючи там, російський імператор довідався, що його флотилія змушена затриматися через шторм, тому до кінця сезону він перебував у Дербенті, пізніше відправився назад до річки Терек, узяв кораблі з Астрахані і 13 грудня здійснив тріумфальний в'їзд до Москви.

Правитель грузинського царства Картлія Вахтанг VI, що був васалом Ірану й колись перебував у перському полоні протягом семи років, уклав з Росією союзну угоду. У вересні 1722 року він пішов на Гянджу. Не зустрівшись із союзною російською армією, у листопаді він повернувся до Тбілісі. Ця провокація призвела до катастрофічного для його країни іранського вторгнення.

Перш ніж покинути Астрахань, 6 листопада Петро І відправив полковника Шипова на чолі двох батальйонів, щоб той узяв під контроль іранське місто , що розташоване в південно-західному куточку Каспію. Місцеві жителі спочатку хотіли допомогти, проте швидко передумали. 15 000 людей зібрали у військо, яке в лютому 1723 року під контролем шаха Тахмаспа II атакувало росіян, однак до кінця березня було ними розбите. Російська імперія взяла під контроль міста Каспійського моря.

Того ж року генерал узяв місто Баку (25 липня) та розташований на заході від нього Ширван, потім — ще три іранські провінції на південному узбережжі Каспію. 12 вересня росіяни та іранці уклали угоду, за якою останні, в обмін на визнання змін кордонів, повернули шаху Тахмаспу ІІ трон.

Через хвороби росіяни втратили досить багато вояків.

Роль козаків

Хоча козацьке військо становило значну частину союзних сил (22 000 чол.), про їх участь як окремої сили практично нічого невідомо.

Укладення миру

Офіційне укладення миру відбулося в 1723 р. та дістало назву .

Закавказзя було розмежоване між Російською та Османською імперіями.

Пізніше Надір-шах відновив владу в Ірані. У 1732 році через Рештську угоду територія Російської імперії відійшла до нинішнього північного кордону Ірану. У 1735 році, згідно з , Росія відійшла до своїх колишніх кордонів вздовж річки Терек.

Див. також

    Джерела

    1. Лысцов В. П. Персидский поход Петра I: 1722—1723. — М.: Издательство Московского университета, 1951. 248 с.
    2. Курукин И. В. Персидский поход Петра Великого: Низовой корпус на берегах Каспия (1722—1735) / И. В. Курукин; Науч. ред. к.и.н. Т. А. Коняшкина; Московский
    3. Atkin, Muriel (1980). Russia and Iran, 1780—1828. U of Minnesota Press. .
    4. Axworthy, Michael (2010). The Sword of Persia: Nader Shah, from Tribal Warrior to Conquering Tyrant. I.B.Tauris. .
    5. Fisher, William Bayne; Avery, P.; Hambly, G. R. G; Melville, C. (1991). The Cambridge History of Iran.
    6. Matthee, Rudolph P. (2005). The Pursuit of Pleasure: Drugs and Stimulants in Iranian History, 1500—1900. Princeton University Press. .

    Примітки

    1. Материалы для новой истории Кавказа с 1722 по 1803 год П. Г. Буткова, Часть I. СПб. 1869

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Perskij pohid Petra I voyenna intervenciya pershogo rosijskogo imperatora Petra I do Iranu sho prizvela do zahoplennya znachnih teritorij na pivnochi Perskoyi derzhavi Perskij pohid Petra I Rosijsko perski vijni Data 29 lipnya 1722 23 veresnya 1723 Misce Kavkaz Kaspij Rezultat Uspishnij pohid Storoni Rosijska imperiya Zaporizki kozaki Donski kozaki Kalmicke hanstvo Kartlijske carstvo Perska imperiya Osmanska imperiya Gazikumuhske hanstvo Kumiki Endereyi i Utejmish Lezgini Komanduvachi Petro I Apraksin Fedir Matvijovich Danilo Apostol Vahtang VI David bek Ayuka Tahmasp II Ahmed III Vijskovi sili Rosijska imperska armiya 61 039 Kozaki 22 000 Gruzinsko virmenski vijska 40 000 70 000 Vtrati 36 664 rosijskih vijskovih Nevidomo Imovirno duzhe vazhki Pohid zdijsnyuvavsya rosijskimi pihotoyu ta flotom Veliku chastinu soyuznogo vijska stanovili ukrayinski kozaki na choli z Danilom Apostolom PrichiniPrichinami pohodu nazivalisya neobhidnist rozshirennya torgovelnogo prostoru ta posilennya mizhnarodnogo avtoritetu Rosijskoyi imperiyi Prichini j peredumovi rosijsko perskoyi vijni Butkov P G Materialy dlya novoj istorii Kavkaza s 1722 po 1803 god SPb 1869 S 7 Hid podij27 lipnya 1722 roku rosijska flotiliya pribula do girla Sulaku Petro I stav pershim kogo bulo dopravleno na bereg za dopomogoyu chotiroh chovnyariv Tam jomu dopovili sho v Endereyi chastina bula znishena kumikami j chechencyami cya podiya stala pershim vipadkom konfliktu mizh cimi storonami Petro I u vidpovid vidpraviv karalnu ekspediciyu za uchastyu kalmickih vijsk Pislya cogo zagin komanduvannya rushiv na pivden ta vlashtuvav tabir na tomu misci na yakomu teper roztashovana Mahachkala persha nazva 12 serpnya Petro I zdijsniv v yizd do stolici Tarkovskogo shamhalstva pravitel yakogo prijnyav rosijskogo imperatora yak druga Nastupnogo dnya Petro I virushiv na pivden do Derbenta de vidpraviv do namisnika Mahmuda posliv yaki vimagali vid nogo zdatisya Mahmud nakazav ubiti posliv pislya chogo v zibrav blizko 16 tisyach boyezdatnih voyiniv kumikiv Persi vidchajdushno borolisya prote buli znisheni pihotoyu protivnika Utejmish spalili pridvornih virizali na znak pomsti za vbivstvo posliv Diznavshis pro ce 23 serpnya derbentskij nayib Imam Kuli bek zaproponuvav Petru I klyuchi vid svogo mista Takim chinom Derbent sho vvazhavsya pivnichnimi vorotami Iranu bulo zahopleno bez boyu Perebuvayuchi tam rosijskij imperator dovidavsya sho jogo flotiliya zmushena zatrimatisya cherez shtorm tomu do kincya sezonu vin perebuvav u Derbenti piznishe vidpravivsya nazad do richki Terek uzyav korabli z Astrahani i 13 grudnya zdijsniv triumfalnij v yizd do Moskvi Pravitel gruzinskogo carstva Kartliya Vahtang VI sho buv vasalom Iranu j kolis perebuvav u perskomu poloni protyagom semi rokiv uklav z Rosiyeyu soyuznu ugodu U veresni 1722 roku vin pishov na Gyandzhu Ne zustrivshis iz soyuznoyu rosijskoyu armiyeyu u listopadi vin povernuvsya do Tbilisi Cya provokaciya prizvela do katastrofichnogo dlya jogo krayini iranskogo vtorgnennya Persh nizh pokinuti Astrahan 6 listopada Petro I vidpraviv polkovnika Shipova na choli dvoh bataljoniv shob toj uzyav pid kontrol iranske misto sho roztashovane v pivdenno zahidnomu kutochku Kaspiyu Miscevi zhiteli spochatku hotili dopomogti prote shvidko peredumali 15 000 lyudej zibrali u vijsko yake v lyutomu 1723 roku pid kontrolem shaha Tahmaspa II atakuvalo rosiyan odnak do kincya bereznya bulo nimi rozbite Rosijska imperiya vzyala pid kontrol mista Kaspijskogo morya Togo zh roku general uzyav misto Baku 25 lipnya ta roztashovanij na zahodi vid nogo Shirvan potim she tri iranski provinciyi na pivdennomu uzberezhzhi Kaspiyu 12 veresnya rosiyani ta iranci uklali ugodu za yakoyu ostanni v obmin na viznannya zmin kordoniv povernuli shahu Tahmaspu II tron Cherez hvorobi rosiyani vtratili dosit bagato voyakiv Rol kozakivHocha kozacke vijsko stanovilo znachnu chastinu soyuznih sil 22 000 chol pro yih uchast yak okremoyi sili praktichno nichogo nevidomo Ukladennya miruOficijne ukladennya miru vidbulosya v 1723 r ta distalo nazvu Zakavkazzya bulo rozmezhovane mizh Rosijskoyu ta Osmanskoyu imperiyami Piznishe Nadir shah vidnoviv vladu v Irani U 1732 roci cherez Reshtsku ugodu teritoriya Rosijskoyi imperiyi vidijshla do ninishnogo pivnichnogo kordonu Iranu U 1735 roci zgidno z Rosiya vidijshla do svoyih kolishnih kordoniv vzdovzh richki Terek Div takozhDzherela1 Lyscov V P Persidskij pohod Petra I 1722 1723 M Izdatelstvo Moskovskogo universiteta 1951 248 s 2 Kurukin I V Persidskij pohod Petra Velikogo Nizovoj korpus na beregah Kaspiya 1722 1735 I V Kurukin Nauch red k i n T A Konyashkina Moskovskij 3 Atkin Muriel 1980 Russia and Iran 1780 1828 U of Minnesota Press ISBN 978 0816656974 4 Axworthy Michael 2010 The Sword of Persia Nader Shah from Tribal Warrior to Conquering Tyrant I B Tauris ISBN 978 0857721938 5 Fisher William Bayne Avery P Hambly G R G Melville C 1991 The Cambridge History of Iran 6 Matthee Rudolph P 2005 The Pursuit of Pleasure Drugs and Stimulants in Iranian History 1500 1900 Princeton University Press ISBN 978 0691118550 PrimitkiMaterialy dlya novoj istorii Kavkaza s 1722 po 1803 god P G Butkova Chast I SPb 1869

    Дата публікації:
    Топ