Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Голландська Вест-Індійська компанія (нід. West-Indische Compagnie, скор. WIC) — голландська торгова компанія, що була чартерною(або хартійною) компанією голландських купців та іноземних інвесторів. Заснована 3 червня 1621 року. Серед її батьків-засновників був (1567—1647).
| Голландська Вест-Індійська компанія | |
| Прапор[d] | |
 | |
| Галузь промисловості | d, трансатлантична работоргівля і торгівля |
|---|---|
| Дата створення / заснування | 3 червня 1621[1] |
 | |
 | |
| Архіви зберігаються у | d і d |
| Засновник | d і d[2] |
| Посада керівника організації | d |
| Країна |  Голландська республіка[1] |
| Організаційно-правова форма | публічна компанія |
| Батьківська організація | Голландська Ост-Індійська компанія |
| Є власником | d |
| Розташування штаб-квартири | d |
| Замінений на | d |
| Продукція | шерсть |
| Час/дата припинення існування | 1792 |
| Присуджує | d |
 Голландська Вест-Індійська компанія у Вікісховищі | |
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (червень 2016) |
Республікою семи сполучених провінцій Вест-Індійській компанії було надано хартію для торгової монополії у Вест-Індії (Голландських Карибах). Компанія отримала юрисдикцію над голландською Атлантичною работоргівлею, Бразилією, Карибським басейном і Північною Америкою. Область, в якій компанія могла функціонувати складалася із Західної Африки та обох Америк(Північної та Південної), також включала Тихий океан і східну частину Нової Гвінеї. Хартія, видана компанії, мала на меті усунення конкуренції в торгівлі, зокрема, збоку Іспанії та Португалії. Компанія відіграла важливу роль в голландській колонізації обох Америк(включаючи ) сімнадцятого століття.
Основні напрями діяльності компанії: работоргівля, торгівля золотом, сріблом, хутром, цукром, слоновою кісткою, а також піратство (особливо пограбування іспанських кораблів). Компанія мала 5 офісів у метрополії (в тому числі в Амстердамі та Роттердамі) і керувалася радою з 19 купців.
З 1624 по 1654 рік, в контексті голландсько-португальської війни, WIC утримувала португальську територію на північному сході Бразилії, але було витіснена з після шаленого опору. Після кількох реорганізацій WIC, в 1675 році компанії було видано нову хартію, в основному, завдяки впливу в работоргівлі через Атлантичний океан. Ця «нова» версія компанії проіснувала більше століття, аж до , під час якої вона втратила більшість своїх активів.
Походження
Коли Голландська Ост-Індійська компанія, також відома як VOC, з'явилась у 1602 році, деякі торговці в Амстердамі були не згодні з її монополістичною політикою.
За допомогою Петера Планціуса, фламандського міністра, який займався виробництвом карт, глобусів і навігаційних приладів, ці торговці прагнули отримати доступ до Азії з північно-східного або північно-західного напрямку, щоб обійти монополію VOC.
У 1609 англійський дослідник Генрі Гудзон, який працював на VOC, висадився на узбережжі Нової Англії і проплив річкою Гудзон, шукаючи Північно-Західний прохід в Азію. Проте, йому не вдалося його знайти.
В 1615 році і , за сприяння інших торговців, вирушили на пошуки біля Південної Америки та архіпелагу Вогняної Землі.
Також голландських торговців цікавив шлях до Африки. Одним з перших моряків, який зосередив свою увагу на торгівлі з Африкою був .
Торгівля з Африкою пропонувала кілька можливостей для створення торгових постів або факторій, - важливої відправної точки для подальших досліджень континенту. Однак заявив, що в 1600 році аж вісім голлагдських компаній плавали біля узбережжя Африки, змагаючись одна з одною за постачання міді з Королівства Лоанго. В одній з таких компаній працював . У 1612 році було побудовано голландську фортецю в (сучасна Гана), на території Голландського Золотого Берега.
У цей час тривала Голландська війна за Незалежність (1568—1648) між Іспанією і Голландською республікою. Торгівля сіллю, цукром і тютюном з колоніями Карибського басейну, була ускладнена цією війною та діями Іспанії і завмерла через мирні переговори. Іспанія запропонувала мир за умови, що Голландська Республіка вийде з торгівлі з Азією і Америкою. Іспанія відмовлялася підписати мирний договір, якщо буде створено голландську торгову компанію на території Вест-Індії. Великий пенсіонарій Голландської Республіки Йохан ван Олденбарневелт запропонував призупинити торгівлю із Вест-Індійськими колоніями в обмін на дванадцятирічне перемир'я.
Результатом було те, що протягом кількох років компанія функціонувала під іноземним прапором в Південній Америці.
Тим не менш, через десять років, штатгальтер Моріц Оранський, запропонував продовжити війну з Іспанією, й відволікти увагу Іспанії від Республіки. У 1619 його опонент Йохан ван Олденбарневелт був обезголовлений, а коли через два роки у квітні 1621 року перемир'я минуло, вже не було перепон для створення Вест-Індійської компанії.
Вест-Індська компанія отримала статут від Генеральних штатів у червні 1621 року, який надавав їй 24-річну монополію на торгівлю та колонізацію, яка включала американське узбережжя між Ньюфаундлендом і Магеллановою протокою. Одним із промоутерів компанії усі ці роки був , який був одним із суддів у процесі над Олденбарневелтом, Гроцієм і . Він призначив двох своїх синів першими управителями компанії в 1621 році. Обидва сини: як Пітер, так і працювали у WIC протягом п'ятнадцяти років. Рейньє Пау-молодший, і були призначені в 1622 році.
Використавши послаблення Португальської колоніальної імперії, голландцям вдалося заволодіти північною частиною Бразилії(див. Голландська Бразилія), а також Суринамом та рядом островів Вест-Індії (див. Нідерландські Антильські острови). Головною голландською факторією в Північній Америці став Новий Амстердам (на території теперішнього Нью-Йорка). На узбережжі Африки вдалося захопити ряд португальських фортів та заснувати власні форти (див. Голландська Гвінея).
Вест-Індійська Компанія
WIC була організована за аналогією з Голландською Ост-Індійською компанією (голландською: Vereenigde Oost-Indische Compagnie, скорочено VОС). Як і VОС, WIC мала п'ять відділень, званих камерами (kamers), в Амстердамі, Роттердамі, Горні, Міддельбурзі та Гронінгені, з яких камери в Амстердамі та Міддельбурзі мали найбільший вплив та внесок у компанію.
Рада складалася з 19 членів, відомих як .
Інституційна структура WIC відповідала федеральній структурі, яка передбачала широке обговорення будь-якого рішення, з регіональним представництвом: 8 з Амстердама; 4 від Зеландії, по 2 від "Північного області" (Noorderkwartier) - Горн і Енкхейзен, від Маасу (Роттердам, Делфт і Дордрехт), регіону Гронінген і один представник від Генеральних штатів. Кожна область мала свою палату та раду директорів. Термін дії статуту становив 24 роки.
Фінансування компанії було налагоджено аж в 1623 році, після того, як кілька учасників компанії під тиском погодились взяти фінансову участь. Генеральні штати Нідерландів і VОС пообіцяли один мільйон гульденів у вигляді капіталу і субсидій. Емігранти-кальвіністи з Іспанських Нідерландів також зробили значні інвестиції в WІC.
Також Генеральні штати закликали муніципалітети та інші установи інвестувати у нову компанію, бо інвестори не поспішали вкладати свої гроші в компанію. Пояснення повільного інвестування окремих осіб полягало в тому, що акціонери «не мали контролю над політикою директорів і поводженням з грошима звичайних інвесторів». Для них це був «рекет», який мав забезпечити «зручні посади для директорів та їхніх родичів у за рахунок звичайних акціонерів». Директори VOC інвестували гроші в WІC, не проконсультувавшись зі своїми акціонерами, що викликало в останніх незгоду.
Щоб залучити іноземних акціонерів, WIC запропонувала іноземним інвесторам рівні права з голландськими, в результаті чого активізувались акціонери з Франції, Швейцарії та Венеції. Переклад оригінального статуту 1621 року з’явився також англійською мовою.
До 1623 року капітал WІC у 2,8 мільйона флоринів був не таким великим, як первісна капіталізація VOC у 6,5 мільйона, але це все одно була значна сума. WIC мала 15 кораблів для торгівлі, які курсували біля узбережжя Західної Африки та Бразилії. На відміну від інших спілок та компаній, WIC не мала право розміщувати чи перевозити військові гарнізони.
Коли дванадцятирічне перемир'я в 1621 році закінчилось, Республіка "звільнила руки", щоб знову вести війну з Іспанією. Був розроблений Гроот Дессейн - "" (Groot Desseyn), щоб захопити португальські колонії в Африці і Америці, з метою домінування в торгівлі цукром та рабами. Коли цей план провалився, каперство стало однією з головних цілей в рамках WIC. Оснащення торгових суден зброєю і солдатами, щоб захистити себе від іспанських кораблів стало чи не першим завданням кмопанії. Майже на всіх суднах Вест-Індійської компанії в 1623 році розміщувалось від 40 до 50 солдатів, які мали допомогти в захопленні ворожих кораблів.
Спочатку Вест-Індійська компанія зазнала жахливого провалу з точки зору її вартісних ранніх проектів, і її директори перенесли акцент із завоювання територій для колоній на каперство та піратство. Найбільш вражаючим успіхом WIC стало захоплення Пітом Гайном іспанського "Срібного флоту", який перевозив срібло з іспанських колоній до Іспанії. Гайн також захопив партію цукру з Бразилії та галеон з Гондурасу з какао, індиго та іншими цінними товарами. Каперство було найприбутковішою діяльністю Піта Гайна та і всієї Вест-Індійської компанії наприкінці 1620-х років.
Незважаючи на успіх Гайна у каперстві, директори компанії зрозуміли, що це погана основа для створення довгострокового прибутку, що спонукало їх відновити спроби захопити землі в обох Америках. Вони вирішили, що їх ціллю буде Бразилія.
В цьому питанні довгий час тривали конфлікти між директорами з різних районів Нідерландів, причому Амстердам все менше і менше підтримував компанію. Неморські міста, в тому числі Гарлем, Лейден і Гауда, а також Енкхейзен і Горн дивилися з ентузіазмом на захоплення нових територій. Вони відправили флот до Бразилії, захопивши Олінду та Пернамбуку в 1630 році. Це була перша спроба створення Голландської Бразилії, але Вест-Індійська компанія не змогла утримати нові землі через сильний опір португальців.
Кораблі компанії продовжували каперство в Карибському морі, а також захоплювали життєво важливі земельні ресурси, зокрема соляні копальні. Загальна неуспішність компанії призвела до різкого падіння її акцій, і голландці та іспанці відновили переговори про перемир’я в 1633 році.
У 1629 році WIC дала дозвіл кільком інвесторам у Нових Нідерландах заснувати патронажні поселення, що стало можливим завдяки , яка була ратифікована Генеральними штатами Нідерландів 7 червня 1629 року. Патронажні поселення були створені, щоб допомогти заселити колонії. Створювались гранти, які надавали землю приблизно 50 особам «віком від 15 років» на один грант, переважно в регіоні Нових Нідерландів.Учасники грантів могли розширити розмір своїх земельних грантів до 4 миль, «вздовж берега або вздовж одного берега судноплавної річки...» був найуспішнішим патронатом Голландської Вест-Індської компанії.
Область Нових Нідерландів, яка включала Новий Амстердам, охоплювала частини сучасних Нью-Йорка, Коннектикуту, Делаверу та Нью-Джерсі. Інші поселення були засновані на Нідерландських Антильських островах і в Південній Америці, в Голландській Бразилії, Суринамі та Гаяні. В Африці поселення були створені на Золотому узбережжі (нині Гана), Невільницькому узбережжі (нині Бенін) і на короткий час в Анголі. Це була неофеодальна система, де патронам-власникам грантів було надано значні повноваження по контролю заморської колонії.
Хутро (з Північної Америки) і цукор (з Південної Америки) були найважливішими товарами торгівлі, тоді як африканські поселення торгували поневоленими (в основному, призначеними для плантацій на Антильських островах та Суринамі), золотом і слоновою кісткою.
Занепад
Поселенці учасники програми грантів від Вест-Індійської компанії , , , Йоханнес де Лает не мали великого успіху з заселенні колоній Нових Нідерландів, а також не мали захисту від місцевих індіанців. Тільки вдалося зберегти своє поселення на півночі уздовж ріки Гудзон. Самуель Бломарт таємно намагався домогтися збереження власних інтересів шляхом передачі колоній до Нової Швеції на Делавері та південніше.
Основна увага WIC в той час приділялася Бразилії. Хоча лише в 1630 році Вест-Індійської компанії вдалося завоювати частину Бразилії.
У 1630 році була заснована колонія Нової Голландії (столиця Мауріцстад, сучасна Ресіфі), яка увібрала в себе португальські володіння в Бразилії.
У той же час, війна вимагала витрат багатьох своїх сил і компанія повинна була працювати під постійною загрозою банкрутства. Насправді, WIC збанкрутувала в 1636 році, і всі спроби реабілітації були приречені на невдачу.
Через тривалі війни в Бразилії ситуація для WIC в 1645 році було дуже поганою. Спроба компенсувати збитки WIC з прибутку VОС не вдалася, оскільки керівники VОС цього не хотіли. Об'єднання двох компаній теж не було можливим. Амстердам не був готовий допомогти, тому що Голландія мала занадто великий інтерес у нормальних торговельних відносинах з Португалією. Це байдуже ставлення Амстердама було головною причиною політики, яка в кінцевому підсумку призвела до втрати колонії. У 1647 році Компанія здійснила ремісію з використанням 1,5 мільйона гульденів з капіталу VОС. Генеральні штати взяли на себе відповідальність за війну в Бразилії.
У зв'язку з Вестфальським миром пограбування іспанських кораблів більше не допускалося. Багато купців з Амстердама та Зеландії вирішили працювати з морськими компаніями і торговцями з Священної Римської імперії, Данії–Норвегії, Англії та інші країни Європи.
У 1649 році WIC отримала монополію на золото і поневолила африканців разом із (нинішня Гана). У 1662 році WIC отримала кілька (контрактів на постачання рабів) з іспанською короною, за якими голландці були зобов'язані доставити 24 000 поневолених африканців. Вплив WIC в Африці опинився під загрозою під час Другої та , але спроби Англії витіснити голландців з регіону зрештою виявилися безуспішними.
Перша Вест-Індська компанія зазнала довгої агонії, і її кінець у 1674 році був безболісним. Причинами того, що агонія WIC змогла затягнутися на двадцять років, були її цінні західноафриканські володіння та прибутки від работоргівлі.
Нова(друга) Вест-Індійська компанія
Після того, як WIC не змогла погасити свої борги в 1674 році, компанія була розпущена. Але через високий попит на торгівлю із Заходом (в основному работоргівлю), а також той факт, що до сих пір існувало багато колоній, було прийнято рішення про створення Другої Вест-Індійської компанії (вона також називається Нова Вест-Індійська компанія) в 1675 р. Нова компанія мала ту ж саму торговельну площу свого впливу, що і перша. Всі кораблі, фортеці, тощо були передані новій компанії. Кількість директорів було скорочено з 19 до 10, а число губернаторів від 74 до 50. Нова WIC близько 1679 року мала капітал трохи більший, ніж 6 мільйонів гульденів, який був в значній мірі наданий Амстердамською палатою.
З 1694 по 1700 роки, WIC вела довгий конфлікт з за права торгівлі уздовж Золотого Берега(сучасної Гани). У конфлікт була втягнута значна кількість сусідніх африканських королівств(), що призвело до заміщення торгівлі золотом торгівлею поневоленими африканцями.
Після стало очевидно, що Голландська Вест-Індійська компанія більше не здатна захищати власні колонії, оскільки Сінт-Естатіус, Бербіс, Ессекібо, Демерара та деякі форти на Голландському Золотому Березі були швидко захоплені британцями. У 1791 році акції компанії були куплені голландським урядом, і 1 січня 1792 року всі території, які раніше належали Голландській Вест-Індській компанії, перейшли під владу Генеральних штатів Нідерландської Республіки. Близько 1800 року була спроба створити третю Вест-Індійську компанію, але ця спроба була безуспішною.
Примітки
- Fatah-Black K. Sociëteit van Suriname — Walburg Pers, 2019. — С. 25. — 175 с.
- Fatah-Black K. Sociëteit van Suriname — Walburg Pers, 2019. — С. 20. — 175 с.
Посилання
- (порт.) Факсиміле 15 WIC-книги [ 16 січня 2013 у Wayback Machine.] в зв'язку з подіями в Бразилії в 17 столітті
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gollandska Vest Indijska kompaniya nid West Indische Compagnie skor WIC gollandska torgova kompaniya sho bula charternoyu abo hartijnoyu kompaniyeyu gollandskih kupciv ta inozemnih investoriv Zasnovana 3 chervnya 1621 roku Sered yiyi batkiv zasnovnikiv buv 1567 1647 Gollandska Vest Indijska kompaniya Prapor d Galuz promislovostid transatlantichna rabotorgivlya i torgivlya Data stvorennya zasnuvannya3 chervnya 1621 1 Arhivi zberigayutsya ud i d Zasnovnikd i d 2 Posada kerivnika organizaciyid Krayina Gollandska respublika 1 Organizacijno pravova formapublichna kompaniya Batkivska organizaciyaGollandska Ost Indijska kompaniya Ye vlasnikomd Roztashuvannya shtab kvartirid Zaminenij nad Produkciyasherst Chas data pripinennya isnuvannya1792 Prisudzhuyed Gollandska Vest Indijska kompaniya u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vest Indijska kompaniya Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami cherven 2016 Amsterdamske predstavnictvo Vest Indijskoyi kompaniyi 1623 1647 Respublikoyu semi spoluchenih provincij Vest Indijskij kompaniyi bulo nadano hartiyu dlya torgovoyi monopoliyi u Vest Indiyi Gollandskih Karibah Kompaniya otrimala yurisdikciyu nad gollandskoyu Atlantichnoyu rabotorgivleyu Braziliyeyu Karibskim basejnom i Pivnichnoyu Amerikoyu Oblast v yakij kompaniya mogla funkcionuvati skladalasya iz Zahidnoyi Afriki ta oboh Amerik Pivnichnoyi ta Pivdennoyi takozh vklyuchala Tihij okean i shidnu chastinu Novoyi Gvineyi Hartiya vidana kompaniyi mala na meti usunennya konkurenciyi v torgivli zokrema zboku Ispaniyi ta Portugaliyi Kompaniya vidigrala vazhlivu rol v gollandskij kolonizaciyi oboh Amerik vklyuchayuchi simnadcyatogo stolittya Osnovni napryami diyalnosti kompaniyi rabotorgivlya torgivlya zolotom sriblom hutrom cukrom slonovoyu kistkoyu a takozh piratstvo osoblivo pograbuvannya ispanskih korabliv Kompaniya mala 5 ofisiv u metropoliyi v tomu chisli v Amsterdami ta Rotterdami i keruvalasya radoyu z 19 kupciv Z 1624 po 1654 rik v konteksti gollandsko portugalskoyi vijni WIC utrimuvala portugalsku teritoriyu na pivnichnomu shodi Braziliyi ale bulo vitisnena z pislya shalenogo oporu Pislya kilkoh reorganizacij WIC v 1675 roci kompaniyi bulo vidano novu hartiyu v osnovnomu zavdyaki vplivu v rabotorgivli cherez Atlantichnij okean Cya nova versiya kompaniyi proisnuvala bilshe stolittya azh do pid chas yakoyi vona vtratila bilshist svoyih aktiviv PohodzhennyaKoli Gollandska Ost Indijska kompaniya takozh vidoma yak VOC z yavilas u 1602 roci deyaki torgovci v Amsterdami buli ne zgodni z yiyi monopolistichnoyu politikoyu Za dopomogoyu Petera Planciusa flamandskogo ministra yakij zajmavsya virobnictvom kart globusiv i navigacijnih priladiv ci torgovci pragnuli otrimati dostup do Aziyi z pivnichno shidnogo abo pivnichno zahidnogo napryamku shob obijti monopoliyu VOC U 1609 anglijskij doslidnik Genri Gudzon yakij pracyuvav na VOC visadivsya na uzberezhzhi Novoyi Angliyi i propliv richkoyu Gudzon shukayuchi Pivnichno Zahidnij prohid v Aziyu Prote jomu ne vdalosya jogo znajti V 1615 roci i za spriyannya inshih torgovciv virushili na poshuki bilya Pivdennoyi Ameriki ta arhipelagu Vognyanoyi Zemli Takozh gollandskih torgovciv cikaviv shlyah do Afriki Odnim z pershih moryakiv yakij zoserediv svoyu uvagu na torgivli z Afrikoyu buv Torgivlya z Afrikoyu proponuvala kilka mozhlivostej dlya stvorennya torgovih postiv abo faktorij vazhlivoyi vidpravnoyi tochki dlya podalshih doslidzhen kontinentu Odnak zayaviv sho v 1600 roci azh visim gollagdskih kompanij plavali bilya uzberezhzhya Afriki zmagayuchis odna z odnoyu za postachannya midi z Korolivstva Loango V odnij z takih kompanij pracyuvav U 1612 roci bulo pobudovano gollandsku fortecyu v suchasna Gana na teritoriyi Gollandskogo Zolotogo Berega U cej chas trivala Gollandska vijna za Nezalezhnist 1568 1648 mizh Ispaniyeyu i Gollandskoyu respublikoyu Torgivlya sillyu cukrom i tyutyunom z koloniyami Karibskogo basejnu bula uskladnena ciyeyu vijnoyu ta diyami Ispaniyi i zavmerla cherez mirni peregovori Ispaniya zaproponuvala mir za umovi sho Gollandska Respublika vijde z torgivli z Aziyeyu i Amerikoyu Ispaniya vidmovlyalasya pidpisati mirnij dogovir yaksho bude stvoreno gollandsku torgovu kompaniyu na teritoriyi Vest Indiyi Velikij pensionarij Gollandskoyi Respubliki Johan van Oldenbarnevelt zaproponuvav prizupiniti torgivlyu iz Vest Indijskimi koloniyami v obmin na dvanadcyatirichne peremir ya Rezultatom bulo te sho protyagom kilkoh rokiv kompaniya funkcionuvala pid inozemnim praporom v Pivdennij Americi Tim ne mensh cherez desyat rokiv shtatgalter Moric Oranskij zaproponuvav prodovzhiti vijnu z Ispaniyeyu j vidvolikti uvagu Ispaniyi vid Respubliki U 1619 jogo oponent Johan van Oldenbarnevelt buv obezgolovlenij a koli cherez dva roki u kvitni 1621 roku peremir ya minulo vzhe ne bulo perepon dlya stvorennya Vest Indijskoyi kompaniyi Vest Indska kompaniya otrimala statut vid Generalnih shtativ u chervni 1621 roku yakij nadavav yij 24 richnu monopoliyu na torgivlyu ta kolonizaciyu yaka vklyuchala amerikanske uzberezhzhya mizh Nyufaundlendom i Magellanovoyu protokoyu Odnim iz promouteriv kompaniyi usi ci roki buv yakij buv odnim iz suddiv u procesi nad Oldenbarneveltom Grociyem i Vin priznachiv dvoh svoyih siniv pershimi upravitelyami kompaniyi v 1621 roci Obidva sini yak Piter tak i pracyuvali u WIC protyagom p yatnadcyati rokiv Rejnye Pau molodshij i buli priznacheni v 1622 roci Vikoristavshi poslablennya Portugalskoyi kolonialnoyi imperiyi gollandcyam vdalosya zavoloditi pivnichnoyu chastinoyu Braziliyi div Gollandska Braziliya a takozh Surinamom ta ryadom ostroviv Vest Indiyi div Niderlandski Antilski ostrovi Golovnoyu gollandskoyu faktoriyeyu v Pivnichnij Americi stav Novij Amsterdam na teritoriyi teperishnogo Nyu Jorka Na uzberezhzhi Afriki vdalosya zahopiti ryad portugalskih fortiv ta zasnuvati vlasni forti div Gollandska Gvineya Vest Indijska KompaniyaVillem Usselinks spivzasnovnik Gollandskoyi Vest Indijskoyi kompaniyi WIC bula organizovana za analogiyeyu z Gollandskoyu Ost Indijskoyu kompaniyeyu gollandskoyu Vereenigde Oost Indische Compagnie skorocheno VOS Yak i VOS WIC mala p yat viddilen zvanih kamerami kamers v Amsterdami Rotterdami Gorni Middelburzi ta Groningeni z yakih kameri v Amsterdami ta Middelburzi mali najbilshij vpliv ta vnesok u kompaniyu Rada skladalasya z 19 chleniv vidomih yak Institucijna struktura WIC vidpovidala federalnij strukturi yaka peredbachala shiroke obgovorennya bud yakogo rishennya z regionalnim predstavnictvom 8 z Amsterdama 4 vid Zelandiyi po 2 vid Pivnichnogo oblasti Noorderkwartier Gorn i Enkhejzen vid Maasu Rotterdam Delft i Dordreht regionu Groningen i odin predstavnik vid Generalnih shtativ Kozhna oblast mala svoyu palatu ta radu direktoriv Termin diyi statutu stanoviv 24 roki Finansuvannya kompaniyi bulo nalagodzheno azh v 1623 roci pislya togo yak kilka uchasnikiv kompaniyi pid tiskom pogodilis vzyati finansovu uchast Generalni shtati Niderlandiv i VOS poobicyali odin miljon guldeniv u viglyadi kapitalu i subsidij Emigranti kalvinisti z Ispanskih Niderlandiv takozh zrobili znachni investiciyi v WIC Takozh Generalni shtati zaklikali municipaliteti ta inshi ustanovi investuvati u novu kompaniyu bo investori ne pospishali vkladati svoyi groshi v kompaniyu Poyasnennya povilnogo investuvannya okremih osib polyagalo v tomu sho akcioneri ne mali kontrolyu nad politikoyu direktoriv i povodzhennyam z groshima zvichajnih investoriv Dlya nih ce buv reket yakij mav zabezpechiti zruchni posadi dlya direktoriv ta yihnih rodichiv u za rahunok zvichajnih akcioneriv Direktori VOC investuvali groshi v WIC ne prokonsultuvavshis zi svoyimi akcionerami sho viklikalo v ostannih nezgodu Shob zaluchiti inozemnih akcioneriv WIC zaproponuvala inozemnim investoram rivni prava z gollandskimi v rezultati chogo aktivizuvalis akcioneri z Franciyi Shvejcariyi ta Veneciyi Pereklad originalnogo statutu 1621 roku z yavivsya takozh anglijskoyu movoyu Do 1623 roku kapital WIC u 2 8 miljona floriniv buv ne takim velikim yak pervisna kapitalizaciya VOC u 6 5 miljona ale ce vse odno bula znachna suma WIC mala 15 korabliv dlya torgivli yaki kursuvali bilya uzberezhzhya Zahidnoyi Afriki ta Braziliyi Na vidminu vid inshih spilok ta kompanij WIC ne mala pravo rozmishuvati chi perevoziti vijskovi garnizoni Koli dvanadcyatirichne peremir ya v 1621 roci zakinchilos Respublika zvilnila ruki shob znovu vesti vijnu z Ispaniyeyu Buv rozroblenij Groot Dessejn Groot Desseyn shob zahopiti portugalski koloniyi v Africi i Americi z metoyu dominuvannya v torgivli cukrom ta rabami Koli cej plan provalivsya kaperstvo stalo odniyeyu z golovnih cilej v ramkah WIC Osnashennya torgovih suden zbroyeyu i soldatami shob zahistiti sebe vid ispanskih korabliv stalo chi ne pershim zavdannyam kmopaniyi Majzhe na vsih sudnah Vest Indijskoyi kompaniyi v 1623 roci rozmishuvalos vid 40 do 50 soldativ yaki mali dopomogti v zahoplenni vorozhih korabliv Pit Piterzon Gajn yakij zahopiv ispanskij sribnij flot v 1628 roci Spochatku Vest Indijska kompaniya zaznala zhahlivogo provalu z tochki zoru yiyi vartisnih rannih proektiv i yiyi direktori perenesli akcent iz zavoyuvannya teritorij dlya kolonij na kaperstvo ta piratstvo Najbilsh vrazhayuchim uspihom WIC stalo zahoplennya Pitom Gajnom ispanskogo Sribnogo flotu yakij perevoziv sriblo z ispanskih kolonij do Ispaniyi Gajn takozh zahopiv partiyu cukru z Braziliyi ta galeon z Gondurasu z kakao indigo ta inshimi cinnimi tovarami Kaperstvo bulo najpributkovishoyu diyalnistyu Pita Gajna ta i vsiyeyi Vest Indijskoyi kompaniyi naprikinci 1620 h rokiv Nezvazhayuchi na uspih Gajna u kaperstvi direktori kompaniyi zrozumili sho ce pogana osnova dlya stvorennya dovgostrokovogo pributku sho sponukalo yih vidnoviti sprobi zahopiti zemli v oboh Amerikah Voni virishili sho yih cillyu bude Braziliya V comu pitanni dovgij chas trivali konflikti mizh direktorami z riznih rajoniv Niderlandiv prichomu Amsterdam vse menshe i menshe pidtrimuvav kompaniyu Nemorski mista v tomu chisli Garlem Lejden i Gauda a takozh Enkhejzen i Gorn divilisya z entuziazmom na zahoplennya novih teritorij Voni vidpravili flot do Braziliyi zahopivshi Olindu ta Pernambuku v 1630 roci Ce bula persha sproba stvorennya Gollandskoyi Braziliyi ale Vest Indijska kompaniya ne zmogla utrimati novi zemli cherez silnij opir portugalciv Korabli kompaniyi prodovzhuvali kaperstvo v Karibskomu mori a takozh zahoplyuvali zhittyevo vazhlivi zemelni resursi zokrema solyani kopalni Zagalna neuspishnist kompaniyi prizvela do rizkogo padinnya yiyi akcij i gollandci ta ispanci vidnovili peregovori pro peremir ya v 1633 roci U 1629 roci WIC dala dozvil kilkom investoram u Novih Niderlandah zasnuvati patronazhni poselennya sho stalo mozhlivim zavdyaki yaka bula ratifikovana Generalnimi shtatami Niderlandiv 7 chervnya 1629 roku Patronazhni poselennya buli stvoreni shob dopomogti zaseliti koloniyi Stvoryuvalis granti yaki nadavali zemlyu priblizno 50 osobam vikom vid 15 rokiv na odin grant perevazhno v regioni Novih Niderlandiv Uchasniki grantiv mogli rozshiriti rozmir svoyih zemelnih grantiv do 4 mil vzdovzh berega abo vzdovzh odnogo berega sudnoplavnoyi richki buv najuspishnishim patronatom Gollandskoyi Vest Indskoyi kompaniyi Oblast Novih Niderlandiv yaka vklyuchala Novij Amsterdam ohoplyuvala chastini suchasnih Nyu Jorka Konnektikutu Delaveru ta Nyu Dzhersi Inshi poselennya buli zasnovani na Niderlandskih Antilskih ostrovah i v Pivdennij Americi v Gollandskij Braziliyi Surinami ta Gayani V Africi poselennya buli stvoreni na Zolotomu uzberezhzhi nini Gana Nevilnickomu uzberezhzhi nini Benin i na korotkij chas v Angoli Ce bula neofeodalna sistema de patronam vlasnikam grantiv bulo nadano znachni povnovazhennya po kontrolyu zamorskoyi koloniyi Morska karta Swanendael ta zatoka Godina piznishe zatoka Delaver u Novih Niderlandah Svaanendal buv patronatom zasnovanim odnim z administratoriv Gollandskoyi Vest Indskoyi kompaniyi u 1629 roci Godin podav svoyi pretenziyi na zemlyu do Vest Indskoyi kompaniyi pid yurisdikciyeyu Hartiyi svobod i zvilnen Cherez korotkij chas 32 pershih zhiteli buli vbiti miscevimi indiancyami i Godin prodav svoyu zemlyu nazad Vest Indskij kompaniyi Vest Indska kompaniya zberegla nazvi miscevosti vklyuchayuchi zatoku Godina yaka zgodom stala zatokoyu Delaver Hutro z Pivnichnoyi Ameriki i cukor z Pivdennoyi Ameriki buli najvazhlivishimi tovarami torgivli todi yak afrikanski poselennya torguvali ponevolenimi v osnovnomu priznachenimi dlya plantacij na Antilskih ostrovah ta Surinami zolotom i slonovoyu kistkoyu Zanepad Resifi abo Mauricstad stolicya Novoyi Gollandiyi Poselenci uchasniki programi grantiv vid Vest Indijskoyi kompaniyi Johannes de Laet ne mali velikogo uspihu z zaselenni kolonij Novih Niderlandiv a takozh ne mali zahistu vid miscevih indianciv Tilki vdalosya zberegti svoye poselennya na pivnochi uzdovzh riki Gudzon Samuel Blomart tayemno namagavsya domogtisya zberezhennya vlasnih interesiv shlyahom peredachi kolonij do Novoyi Shveciyi na Delaveri ta pivdennishe Osnovna uvaga WIC v toj chas pridilyalasya Braziliyi Hocha lishe v 1630 roci Vest Indijskoyi kompaniyi vdalosya zavoyuvati chastinu Braziliyi U 1630 roci bula zasnovana koloniya Novoyi Gollandiyi stolicya Mauricstad suchasna Resifi yaka uvibrala v sebe portugalski volodinnya v Braziliyi U toj zhe chas vijna vimagala vitrat bagatoh svoyih sil i kompaniya povinna bula pracyuvati pid postijnoyu zagrozoyu bankrutstva Naspravdi WIC zbankrutuvala v 1636 roci i vsi sprobi reabilitaciyi buli prirecheni na nevdachu Cherez trivali vijni v Braziliyi situaciya dlya WIC v 1645 roci bulo duzhe poganoyu Sproba kompensuvati zbitki WIC z pributku VOS ne vdalasya oskilki kerivniki VOS cogo ne hotili Ob yednannya dvoh kompanij tezh ne bulo mozhlivim Amsterdam ne buv gotovij dopomogti tomu sho Gollandiya mala zanadto velikij interes u normalnih torgovelnih vidnosinah z Portugaliyeyu Ce bajduzhe stavlennya Amsterdama bulo golovnoyu prichinoyu politiki yaka v kincevomu pidsumku prizvela do vtrati koloniyi U 1647 roci Kompaniya zdijsnila remisiyu z vikoristannyam 1 5 miljona guldeniv z kapitalu VOS Generalni shtati vzyali na sebe vidpovidalnist za vijnu v Braziliyi U zv yazku z Vestfalskim mirom pograbuvannya ispanskih korabliv bilshe ne dopuskalosya Bagato kupciv z Amsterdama ta Zelandiyi virishili pracyuvati z morskimi kompaniyami i torgovcyami z Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Daniyi Norvegiyi Angliyi ta inshi krayini Yevropi U 1649 roci WIC otrimala monopoliyu na zoloto i ponevolila afrikanciv razom iz ninishnya Gana U 1662 roci WIC otrimala kilka kontraktiv na postachannya rabiv z ispanskoyu koronoyu za yakimi gollandci buli zobov yazani dostaviti 24 000 ponevolenih afrikanciv Vpliv WIC v Africi opinivsya pid zagrozoyu pid chas Drugoyi ta ale sprobi Angliyi vitisniti gollandciv z regionu zreshtoyu viyavilisya bezuspishnimi Persha Vest Indska kompaniya zaznala dovgoyi agoniyi i yiyi kinec u 1674 roci buv bezbolisnim Prichinami togo sho agoniya WIC zmogla zatyagnutisya na dvadcyat rokiv buli yiyi cinni zahidnoafrikanski volodinnya ta pributki vid rabotorgivli Nova druga Vest Indijska kompaniyaPislya togo yak WIC ne zmogla pogasiti svoyi borgi v 1674 roci kompaniya bula rozpushena Ale cherez visokij popit na torgivlyu iz Zahodom v osnovnomu rabotorgivlyu a takozh toj fakt sho do sih pir isnuvalo bagato kolonij bulo prijnyato rishennya pro stvorennya Drugoyi Vest Indijskoyi kompaniyi vona takozh nazivayetsya Nova Vest Indijska kompaniya v 1675 r Nova kompaniya mala tu zh samu torgovelnu ploshu svogo vplivu sho i persha Vsi korabli forteci tosho buli peredani novij kompaniyi Kilkist direktoriv bulo skorocheno z 19 do 10 a chislo gubernatoriv vid 74 do 50 Nova WIC blizko 1679 roku mala kapital trohi bilshij nizh 6 miljoniv guldeniv yakij buv v znachnij miri nadanij Amsterdamskoyu palatoyu Z 1694 po 1700 roki WIC vela dovgij konflikt z za prava torgivli uzdovzh Zolotogo Berega suchasnoyi Gani U konflikt bula vtyagnuta znachna kilkist susidnih afrikanskih korolivstv sho prizvelo do zamishennya torgivli zolotom torgivleyu ponevolenimi afrikancyami Pislya stalo ochevidno sho Gollandska Vest Indijska kompaniya bilshe ne zdatna zahishati vlasni koloniyi oskilki Sint Estatius Berbis Essekibo Demerara ta deyaki forti na Gollandskomu Zolotomu Berezi buli shvidko zahopleni britancyami U 1791 roci akciyi kompaniyi buli kupleni gollandskim uryadom i 1 sichnya 1792 roku vsi teritoriyi yaki ranishe nalezhali Gollandskij Vest Indskij kompaniyi perejshli pid vladu Generalnih shtativ Niderlandskoyi Respubliki Blizko 1800 roku bula sproba stvoriti tretyu Vest Indijsku kompaniyu ale cya sproba bula bezuspishnoyu PrimitkiFatah Black K Societeit van Suriname Walburg Pers 2019 S 25 175 s d Track Q95627722d Track Q47456095d Track Q2408711 Fatah Black K Societeit van Suriname Walburg Pers 2019 S 20 175 s d Track Q95627722d Track Q47456095d Track Q2408711Posilannya port Faksimile 15 WIC knigi 16 sichnya 2013 u Wayback Machine v zv yazku z podiyami v Braziliyi v 17 stolitti angl