Буря́ки — село в Україні, у Бердичівському районі Житомирської області, входить до Райгородоцької сільської громади. Населення становить 498 осіб (за даними 2001 року), налічується 174 двори. День села відзначається 21 листопада.
село Буряки | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Будівля колишньої школи | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Житомирська область | ||||
Район | Бердичівський район | ||||
Громада | Райгородоцька сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA18020110060054148 | ||||
Облікова картка | Буряки | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1776 | ||||
Населення | 498 (2001) | ||||
Територія | 26,63 км² | ||||
Площа | 2,35 км² | ||||
Густота населення | 213 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 13365 | ||||
День села | 21 листопада | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | H G O | ||||
Середня висота над рівнем моря | 281 м | ||||
Відстань до обласного центру | 70 км | ||||
Відстань до районного центру | 28 км | ||||
Найближча залізнична станція | Бердичів | ||||
Відстань до залізничної станції | 29 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | вул. Соборна, 11, с. Райгородок, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13362 | ||||
Карта | |||||
Буряки | |||||
Буряки | |||||
Мапа | |||||
Буряки у Вікісховищі |
Буряки вперше згадуються 1753 року, а офіційна дата заснування — 1776 рік. Колишнє власницьке село, належало роду Букарів. Під час Другої світової війни бої за село були найкривавішими серед усіх інших населених пунктів району: загинули 238 радянських воїнів. У селі встановлені два пам'ятники на вшанування пам'яті загиблих у цій війні, а також пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932—1933 років.
Розташоване на півдні району на межі з Вінницькою областю за 28 км до районного центру. Селом протікає струмок — один із витоків Тетерівки, на якому є два ставки.
Назва
Існує низка версій походження назви села:
- назва села походить від слова «бараки», перші поселенці в 1778 році будували бараки безпосередньо поблизу поля, на якому працювали;
- село виникло в часи інтенсивного виробництва цукру, і на місці села вирощували буряки, які восени вивозили на цукроварню;
- село назване на честь його засновника на прізвище Буряківський;
- село отримало свою назву через те, що його засновником був багатий поміщик, який мав прізвисько «Буряк» через червоні родимі плями на обличчі, схожі на плями від буряка.
Розташування
Село з навколишніми землями розташовані в лісостеповій зоні. За характером рельєфу територія колишньої Буряківської сільради складається з двох різних частин: північної та південно-східної — слабохвилястої рівнини з окремими підвищеннями — та південної — плоскорівнинного плато. Село зі сходу на захід перетинає струмок (Гусочка) — один із витоків Тетерівки, на якому є два ставки, утворені греблями.
Буряки розташовані в південно-західній частині Бердичівського району. З райцентром село з'єднане автошляхом Н02 із переходом у Р31 (загальна відстань — 28 км). Фізична відстань до Бердичева — 19 км, до Києва — 154 км.
На південь від села з заходу на схід проходить автошлях Н02, який на території колишньої Буряківської сільради перетинає Р31, утворюючи Любарське перехрестя (напрямки на Бердичів, Козятин, Хмільник і Любар). Село також сполучене ґрунтовими дорогами на захід до Іванополя та на схід на Лемеші та Райгородок. Село має автобусне сполучення з Бердичевом (АС-2) через Райгородок (перевізник ФОП «Беляков», 4—5 разів на день).
Сусідні населені пункти:
У селі сім вулиць із житловою забудовою — Золота (колишня Комсомольська), Квітнева (40-річчя Перемоги), Михайлівська (Жовтнева), Загребельна (Кірова), Іванопільська, Юрія Гагаріна та Райгородецька, а також провулок Михайлівський (Жовтневий). Головна вулиця села, на якій розташовані більшість адміністративних установ, — вулиця Шевченка.
Історія села
До кінця XIX століття
На території Буряків виявлено залишки черняхівської культури.
Перша згадка про Буряки (пол. Buraki) датується 1753 роком, де село згадується в у списку місцевостей поблизу Чуднова, подарованих Янушем Сангушком князеві Любомирському, старості богуславському. Згадується в люстрації Київського воєводства 1754 року, як село, що перебувало у посесії Незвоєвського, сплачувало 14 злотих і 20 грошів до замку та 58 злотих і 20 грошів до скарбу.
У 1775 році почалося будівництво церкви (згоріла між 1928 і 1941 роками), а в 1776 році було засноване саме поселення. Згодом село перейшло у власність до роду Букарів.
На 1885 село було відоме під назвою Бураків (рос. дореф. Бураковъ), входило до Янушпільської волості Житомирського повіту Волинської губернії, мало 127 дворів та 1015 жителів, православну церкву, заїзд та вітряк. До 1888 року населення села зросло до 145 дворів та 1165 жителів.
Наприкінці 19 століття — Бураки (рос. дореф. Бураки), село Янушпільської волості Житомирського повіту Волинської губернії, за 70 верст від Житомира, за 6 верст від поштової станції у Райгородку, за 20 верст від залізничної станції Демчин. Річки не було. Дерев'яну церкву на кам'яному підмурівку, з такою ж дзвіницею, збудовано у 1776 році за кошти вірян. При церкві 93 десятини земель, з них 25 десятин під лісом. Парафіян — 1 165 православних, 13 римокатоликів, 30 юдеїв, дворів — 145. Сусідні парафії: Лемеші (4 версти), Янушпіль (8 верст).
На 1900 рік у селі було 272 двори та 1740 мешканців (з них 13 католиків і 30 юдеїв), діяла парафіяльна церква та вітряк.
У 1906 році — село Янушпільської волості (4-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до губернського та повітового центру, м. Житомир, становила 68 верст, до центру волості, містечка Янушпіль — 6 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в Янушполі.
Прихід радянської влади
Червоні війська вперше взяли село в січні 1918 року в ході Першої радянсько-української війни. Радянська влада перебудувала поміщицьке приміщення на школу на 245 учнів. Місцеві осередки комуністичної партії та комсомолу утворено 1924 року. 1928 року в селі організовано Товариство спільного обробітку землі.
З утворенням системи районів та сільських рад у 1923 році було створено Буряківську сільську раду, яка, 7 березня 1923 року, включена до Янушпільського району Житомирської округи. Відстань до районного центру, міст. Янушпіль, становила 6 верст. 27 червня 1925 року Янушпільський район передано до складу Бердичівської округи. Відстань від населеного пункту до районного центру, міст. Янушпіль, становила 6 верст, окружного центру, м. Бердичів — 23 версти, до найближчої залізничної станції (Демчин) — 15 верст. При переході на обласний поділ село разом з усім районом увійшло до Вінницької області, а з утворенням, в 1937 році, Житомирської області, увійшло до її складу.
На початку 1930-х років у селі проживало близько 1200 мешканців.
У роки Голодомору 1932—1933 років померли 289 мешканців Буряків, з них 132 дітей. Очевидці Голодомору оцінюють кількість загиблих мешканців села від 300 до 800 жертв. У 2008 році селяни власним коштом установили пам'ятник загиблим.
Зі спогадів мешканки села А. К. Омельчук:
Урожай був, але все позабирала влада. Були створені бригади з членів сільради, які ходили по хатах і шукали, що є в коморах і закопане в землі. У нас в селі була одна жінка, яка ходила попід хатами і штурхала тичкою землю, чи є щось закопане. А якщо щось закопане, то приходили з сільради і забирали.» |
Друга світова війна
Під час Другої світової війни проти німецьких військ у лавах Червоної армії воював 281 житель села, з них 151 — загинули, 237 — відзначено орденами й медалями.
Село було взяте німецькими військами 21 липня 1941 року. 37 мешканців села були вивезені на примусові роботи до Німеччини. Під час війни знищено виробничу базу господарства та зруйновано значну частину будинків селян.
З 6 по 7 січня 1944 року відбувалися бої за звільнення села від німецьких військ, у яких загинули 238 воїнів восьми національностей, що є найбільшою кількістю серед усіх сіл Бердичівщини. Ведучи наступ на Бердичівському напрямку, 325-й гвардійський полк та 115-й окремий гвардійський винищувальний протитанковий дивізіон, що входили до складу отримали наказ підтримати вогнем з усіх видів зброї танкістів і зайняти село Буряки. Вранці 6 січня батальйон під командуванням капітана Яковлева увійшов до села, яке обороняли до трьох німецьких батальйонів під прикриттям авіації. Ініціатива бою неодноразово переходила з рук у руки: вдень село контролювалося радянськими військами, але завдяки вдалій контратаці за підтримки авіації до ночі село було повністю зайняте німецькими військами, за винятком артилерійського взводу із командиром батареї капітаном Васильченком, який втратив зв'язок з рештою батареї та провів Різдвяну ніч в окупованому ворогом селі з 15 бійцями та двома гарматами. Вранці 7 січня німецькі війська намагалися розвинути свій успіх та перейти в атаку на вогневі позиції радянських військ, однак завдяки точному вогню єдиної вцілілої гармати атаку було відбито, а німці зазнали людських і військо-технічних втрат. Удень радянська піхота ввірвалася до села, і 7 січня село остаточно перейшло під контроль радянських військ.
1957 року на братській могилі воїнів-визволителів Буряків встановлено пам'ятник, а 1970 року споруджено обеліск вічної Слави воїнам-односельцям, полеглим у боротьбі з гітлерівцями. Обидва пам'ятники перебудовані в 1990-ті роки.
Післявоєнні роки
У 1950-х роках в селі працювали два колгоспи — імені Кірова та «Жовтень». У 1959 році два колгоспи було об'єднано в один — імені Кірова.
1957 року село перейшло до складу Чуднівського району з розформованого Янушпільського району. У 1959 село було віднесене до Бердичівського району. Оскільки в цьому районі вже був колгосп імені Кірова, колгосп села Буряки став носити ім'я Г. І. Петровського.
На початок 1970-х років село мало 347 дворів з населенням 930 осіб.
Станом на початок 1970-х років за колгоспом було закріплено 2109 гектарів сільськогосподарських угідь, з яких 1842 га — орної землі. В господарстві вирощували зернові й технічні культури, діяло розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Колгосп мав пасіку, що налічувала 210 бджолосімей. За перевиконання показників сільського господарства в червні 1972 року колгосп нагороджено перехідним Червоним прапором Міністерства сільського господарства СРСР і ВЦРПС. В 1973 році колгосп був відзначений за високі врожаї картоплі, які сягали 320 ц/га, а тракторист Є. М. Савчук отримав золоту медаль Виставки досягнень народного господарства УРСР. Колгосп був «мільйонером»: річний прибуток становив близько 1,2 мільйона карбованців.
Діяла восьмирічна школа, у якій 12 учителів навчали 140 учнів, клуб на 200 місць, стаціонарна кіноустановка, бібліотека з фондом 6,5 тисяч книг, дитячі ясла на 35 місць, фельдшерсько-акушерський пункт, 2 магазини, побутова майстерня.
Партійна організація станом на початок 1970-х років об'єднувала 24 комуністи, дві комсомольські — 52 члени ВЛКСМ.
За успіхи, досягнуті у праці, 51 житель села був нагороджений орденами й медалями СРСР, серед них голова колгоспу С. М. Никодюк — орденом Леніна, колгоспник С. В. Дігтяренко — орденом Жовтневої Революції, ланкова буряківничої ланки З. С. Климчук, бригадир садово-городньої бригади І. М. Козак і свинарка Н. П. Бранденбург — орденом Трудового Червоного Прапора.
У 1984—1985 роках два мешканці села брали участь у війні в Афганістані.
1 жовтня 1987 року до села проведено телефонний зв'язок.
Часи незалежності
Після здобуття незалежності сільський колгосп імені Петровського певний час зберігав радянські високі показники, при ньому навіть була створена футбольна команда, яка певний час брала участь у місцевих змаганнях. У 2002 році він припинив своє існування, на його основі було створене Приватне підприємство «Південне». 2003 року 391 мешканець села отримав Державні акти на землю як власники паїв, з них 97 селян працювали одноосібно.
2008 року 51 двір села було газифіковано. Того ж року на громадському кладовищі встановлений пам'ятник жертвам Голодомору 1932—1933, репортаж про відкриття якого показав 5 канал.
2011 року буряківське ПП «Атека» було відзначене за найвищу в районі врожайність кукурудзи — 94 ц з гектару.
У 2015 році було закрито єдину в селі Буряківську загальноосвітню школу I—II ступенів, де навчалися 42 учні, учнів переведено до Райгородоцької загальноосвітньої школи I—III ступенів.
20 серпня 2018 року, внаслідок адміністративно-територіальної реформи, увійшло до складу Райгородоцької сільської громади Бердичівського району Житомирської області.
Населення
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 1 401 особу, з них: православних — 1 386, чоловіків — 697, жінок — 704.
У 1906 році проживало 1 583 мешканці, дворів — 259, у 1923 році — 2 022 особи, дворів — 527.
Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 1 884 особи, з них 880 чоловіків та 1 004 жінки; етнічний склад: українців — 1 879, росіян — 5. Кількість домогосподарств — 438, з них, неселянського типу — 2.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 576 осіб, з яких 239 чоловіків та 337 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 498 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,40 % |
російська | 1,60 % |
Економіка
В селі працюють такі підприємства:
- Приватне підприємство «Південне» (51 працівник), має розвинуте рослинницьке та тваринницьке виробництво; визнане банкрутом у 2008 році;
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Елітне» (власник Гундич Ігор Петрович);
- Фермерське господарство «Лаванда» (керівник Демчук Костянтин Лукич);
- Фермерське господарство «Крисюк» (керівник Крисюк Олексій Михайлович);
- Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Буряки» (керівник Базилівський Василь Леонідович).
Всі сільськогосподарські підприємства села спеціалізуються на вирощуванні зернових та технічних культур.
Сфера послуг представлена 2 магазинами та 2 закладами побутового обслуговування.
Соціальна сфера
У селі працюють відділення зв'язку, будинок культури на 100 місць та фельдшерський пункт. Наявний стадіон поблизу колишньої школи, який вимагає реконструкції. Діють два кладовища: старе на вулиці Іванопільській та нове (громадське) на Райгородецькій. У селі також були школа (закрита в 2015 році), їдальня та лазня, які не використовуються, а остання була зруйнована.
Зареєстрована парафія Собору Архистратига Михаїла Православної церкви України, яка з 2017 року споруджує церкву на 50 місць. Існують громадські організації «Клуб рибалок „Рибак“» та «Спортивний клуб „Бенкей“».
Головними проблемами села є відсутність центрального водопостачання та каналізації, дитячого садка.
Політика
Село входить до складу Райгородоцької сільської громади, голова якої Кудлай Галина Миколаївна (самовисуванка, член БПП «Солідарність») проживає в Буряках.
До складу Райгородоцької сільської ради входять 22 депутати, серед яких двоє обрані від Буряків: безпартійний самовисуванець і самовисуванець-член БПП «Солідарність».
У селі діють місцеві осередки таких партій: «Жінки за майбутнє», Соціал-демократична партія України (об'єднана), Народна партія, ВО «Батьківщина», Народно-демократична партія, Соціалістична партія України, Комуністична партія України, Партія регіонів, Українська народна партія, «Наша Україна».
Село Буряки утворює постійну виборчу дільницю № 180106, яка розташована у фоє сільської школи (до запровадження в 2012 році постійних виборчих дільниць сільська дільниця була розташована в приміщенні сільської ради). Результати виборів:
- Парламентські вибори 2002: зареєстровано 392 виборці, явка 88,01 %, найбільше голосів віддано за блок «За Єдину Україну!» — 26,67 %, за Соціалістичну партію України — 21,16 %, за Блок Віктора Ющенка «Наша Україна» — 14,78 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Ковалко Михайло Петрович («За ЄдУ!») — 66,97 %, за Жебрівського Павла Івановича (самовисування) — 13,33 %, за Дуброва Олександра Миколайовича (самовисування) — 3,77 %.
- Вибори Президента України 2004 (третій тур): зареєстровано 363 виборці, явка 80,17 %, з них за Віктора Ющенка — 80,07 %, за Віктора Януковича — 15,12 %.
- Парламентські вибори 2006: зареєстровано 363 виборців, явка 77,96 %, найбільше голосів віддано за блок «Наша Україна» — 35,34 %, за Соціалістичну партію України — 18,73 %, за Народний блок Литвина — 9,54 %.
- Парламентські вибори 2007: зареєстровано 338 виборців, явка 78,70 %, найбільше голосів віддано за Блок Юлії Тимошенко — 31,20 %, за Блок «Наша Україна — Народна самооборона» — 25,19 %, за Партію регіонів — 14,29 %.
- Вибори Президента України 2010 (перший тур): зареєстрований 331 виборець, явка 74,32 %, найбільше голосів віддано за Юлію Тимошенко — 37,40 %, за Віктора Януковича — 21,95 %, за Петра Симоненка — 14,63 %.
- Вибори Президента України 2010 (другий тур): зареєстровано 334 виборці, явка 73,05 %, з них за Юлію Тимошенко — 62,30 %, за Віктора Януковича — 31,56 %.
- Парламентські вибори 2012: зареєстровано 340 виборців, явка 69,41 %, найбільше голосів віддано за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 40,00 %, за Партію регіонів — 17,02 %, за Комуністичну партія України — 16,60 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Демчук Костянтин Лукич (КПУ, проживає в Буряках) — 31,36 %, за Ревегу Олександра Васильовича (ПР) — 17,80 %, за Лабунську Анжеліку Вікторівну (самовисування) — 16,94 %.
- Вибори Президента України 2014: зареєстровано 328 виборців, явка 71,65 %, найбільше голосів віддано за Петра Порошенка — 68,09 %, за Юлію Тимошенко — 13,62 %, за Олега Ляшка — 5,53 %.
- Парламентські вибори 2014: зареєстровано 327 виборців, явка 60,55 %, найбільше голосів віддано за «Блок Петра Порошенка» — 34,85 %, за «Народний фронт» — 18,69 %, за «Громадянську позицію» — 12,12 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Демчук Костянтин Лукич (самовисування, проживає в Буряках) — 23,23 %, за Ревегу Олександра Васильовича (самовисування) — 22,22 %, за Лабунську Анжеліку Вікторівну (самовисування) — 16,16 %.
- Вибори Президента України 2019 (перший тур): зареєстровано 300 виборців, явка 72,67 %, найбільше голосів віддано за Петра Порошенка — 49,54 %, за Юлію Тимошенко — 14,68 %, за Володимира Зеленського — 10,09 %.
- Вибори Президента України 2019 (другий тур): зареєстрований 301 виборець, явка 71,43 %, з них за Петра Порошенка — 52,56 %, за Володимира Зеленського — 46,51 %.
- Парламентські вибори 2019: зареєстрований 301 виборець, явка 57,14 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 31,40 %, за «Європейську солідарність» — 14,53 %, за «Опозиційну платформу — За життя» — 12,79 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Ревега Олександр Васильович (самовисування) — 23,23 %, за Кицака Богдана Вікторовича (СН) — 27,33 %, за Шаповала Анатолія Анатолійовича («Батьківщина») — 12,21 %.
Пам'ятки
У Буряках встановлено три пам'ятники:
- Пам'ятник на братській могилі радянських воїнів, загиблих у боях за село (49°49′29″ пн. ш. 28°16′59″ сх. д. / 49.824778° пн. ш. 28.283083° сх. д.). Установлений на північному заході села, біля входу на старе кладовище. В братській могилі поховані 285 воїнів, у тому числі 1 загиблий у 1941 році та 284 загиблих у 1944 році, серед яких і Герой Радянського Союзу . У 1957 році над могилами встановлена бетонна скульптура воїна, що сумує. 1985 року ліворуч і праворуч від неї вертикально встановлені три плити із неіржавної сталі з меморіальним написом та прізвищами воїнів. У 1997 році братську могилу реконструйовано, у центрі комплексу встановлено десять бетонних плит з прізвищами загиблих і гранітну плиту на честь Жадейкіна М. С., скульптуру воїна, що сумує, перенесено ліворуч, а праворуч встановлено скульптуру скорботної матері та дитини.
- Меморіал воїнам-односельчанам, загиблим у Другій світовій війні (49°48′59″ пн. ш. 28°17′11″ сх. д. / 49.816528° пн. ш. 28.286611° сх. д.). Встановлений у 1970 році біля сільської школи. Спочатку мав вигляд залізобетонної піраміди, увінчаної зіркою. 9 травня 1995 року замінений меморіальним комплексом на честь загиблих, який складається з гранітної скульптури воїна та дитини на постаменті, праворуч від якої встановлені п'ять залізобетонних плит з іменами загиблих односельчан. Автор пам'ятного знаку — архітектор .
- Пам'ятний знак жертвам Голодомору (49°49′17″ пн. ш. 28°17′53″ сх. д. / 49.821528° пн. ш. 28.298222° сх. д.). Встановлений коштом селян 21 листопада 2008 року на громадському кладовищі. Являє собою гранітний хрест на постаменті, біля якого з обох боків розміщено по три плити з габро, на яких викарбувано всі відомі імена загиблих. Автор пам'ятника — Народний художник України Василь Фещенко.
Відомі люди
У Буряках народилися:
- полковники Радянської армії В. С. Завадський, І. І. Олійничук, П. Ю. Петрук, М. Савчук, І. Б. Слюсар;
- полковник медичної служби, кандидат медичних наук М. М. Андрущенко.
У Буряках працював на керівних посадах сільськогосподарських підприємств Ігор Петрович Гундич — голова Житомирської обласної державної адміністрації у 2016—2019 роках.
У боях поблизу Буряків у 1944 році загинув Герой Радянського Союзу , похований у братській могилі села.
Галерея
- Ставок у центрі села
- Вид на частину села через ставок
- Забудова вулиці Михайлівської
- На старому кладовищі
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 12 січня 2013.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 24 січня 2008.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- . Архів оригіналу за 25 лютого 2014. Процитовано 18 березня 2012.
- Словник гідронімів України. — К. : Наукова думка, 1979. — С. 162.
- село Буряки — Геопортал адміністративно-територіального устрою України[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 12 січня 2013.
- Розклад автобусів: Бердичів АС-2 — РІО Бердичів[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 18 квітня 2020.
- Бу́ряки // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / Тронько П.Т. (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Житомирська область / Чорнобривцева О.С. (голова редколегії тому), 1973 : 728с. — С.191.
- Cudnów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 715. (пол.)
- К. Жеменецький. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF) (українська) . Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 119. Процитовано 4 лютого 2023.
- Церква позначена на топографічній карті 1928 року[недоступне посилання з червня 2019], а на топографічній карті 1941 року[недоступне посилання з червня 2019] та подальших вже відсутня
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 12 січня 2013.
- Н. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 140. Процитовано 4 лютого 2023.
- Buraki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 275. (пол.)
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 4. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 4 лютого 2023.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 12 січня 2013.
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 159. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 4 лютого 2023.
- (PDF). Інститут історії України НАН України. Бердичів, 1927. с. 128-129. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 4 лютого 2023.
- На Житомирщині селяни за власні кошти спорудили пам'ятник жертвам Голодомору. ФОТО — ZhitomirNEWS[недоступне посилання з червня 2019]
- . http://berdpo.info/. Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 31 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 18 березня 2012.
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 30 травня 2022.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 жовтня 2012. Процитовано 12 січня 2013.
- . Архів оригіналу за 23 серпня 2012. Процитовано 18 березня 2012.
- У селі Буряки відкрили пам'ятник жертвам Голодомору (РЕПОРТАЖ) — 5 канал[недоступне посилання з червня 2019]
- У Бердичівському районі в розпалі збір пізніх зернових та кормових культур
- . Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 21 жовтня 2015.
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 18. Процитовано 4 лютого 2023.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- . Архів оригіналу за 1 березня 2013. Процитовано 12 січня 2013.
- село Буряки — Відкритий реєстр юридичних осіб, без капчі та реєстрації[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 18 березня 2012.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 листопада 2014. Процитовано 12 січня 2013.
- Програма соціального, економічного і культурного розвитку Буряківської сільської територіальної громади на 2012 рік[недоступне посилання з червня 2019]
- Виробничі площі, обладнання та інше майно комунальної власності, яке не використовується і пропонується до продажу чи передачі в оренду станом на 01.07.2006 р.[недоступне посилання з червня 2019]
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 червня 2019. Процитовано 30 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 26 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 26 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 3 серпня 2012.
- Відділ ведення ДРВ Бердичівської РДА[недоступне посилання]
- Результати голосування по дільницях: № округу 65, № виборчої дільниці 91. Архів оригіналу за 23 квітня 2013. Процитовано 17 січня 2013.
- . Архів оригіналу за 19.08.2014. Процитовано 03.08.2012.
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 3 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 3 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 3 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 16 березня 2014. Процитовано 3 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 12 січня 2013.
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 12 січня 2013.
- . Архів оригіналу за 27 травня 2014. Процитовано 26 травня 2014.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 жовтня 2015.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 21 жовтня 2015.
- . Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 18 квітня 2020.
- Результати голосування по дільницях ТВО № 63, Житомирська область. Вибори Президента України 21 квітня 2019 року. Процитовано 18 квітня 2020.
- Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі. Житомирська область. ОВО №63. Процитовано 18 квітня 2020.
- Відомості про результати голосування по дільницях в одномандатному виборчому окрузі №63 (Житомирська область). Процитовано 18 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 18 березня 2012.
- . Архів оригіналу за 4 грудня 2013. Процитовано 18 березня 2012.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Буряки |
- Погода в селі Буряки [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Burya ki selo v Ukrayini u Berdichivskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti vhodit do Rajgorodockoyi silskoyi gromadi Naselennya stanovit 498 osib za danimi 2001 roku nalichuyetsya 174 dvori Den sela vidznachayetsya 21 listopada selo Buryaki Gerb Buryakiv Prapor Buryakiv Budivlya kolishnoyi shkoliBudivlya kolishnoyi shkoli Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Berdichivskij rajon Gromada Rajgorodocka silska gromada Kod KATOTTG UA18020110060054148 Oblikova kartka Buryaki Osnovni dani Zasnovane 1776 Naselennya 498 2001 Teritoriya 26 63 km Plosha 2 35 km Gustota naselennya 213 osib km Poshtovij indeks 13365 Den sela 21 listopada Geografichni dani Geografichni koordinati 49 49 08 pn sh 28 17 01 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 281 m Vidstan do oblasnogo centru 70 km Vidstan do rajonnogo centru 28 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Berdichiv Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 29 km Misceva vlada Adresa radi vul Soborna 11 s Rajgorodok Berdichivskij r n Zhitomirska obl 13362 Karta Buryaki Buryaki Mapa Buryaki u Vikishovishi Cya stattya pro selo Pro silskogospodarsku kulturu div Buryak Buryaki vpershe zgaduyutsya 1753 roku a oficijna data zasnuvannya 1776 rik Kolishnye vlasnicke selo nalezhalo rodu Bukariv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni boyi za selo buli najkrivavishimi sered usih inshih naselenih punktiv rajonu zaginuli 238 radyanskih voyiniv U seli vstanovleni dva pam yatniki na vshanuvannya pam yati zagiblih u cij vijni a takozh pam yatnij znak zhertvam Golodomoru 1932 1933 rokiv Roztashovane na pivdni rajonu na mezhi z Vinnickoyu oblastyu za 28 km do rajonnogo centru Selom protikaye strumok odin iz vitokiv Teterivki na yakomu ye dva stavki NazvaIsnuye nizka versij pohodzhennya nazvi sela nazva sela pohodit vid slova baraki pershi poselenci v 1778 roci buduvali baraki bezposeredno poblizu polya na yakomu pracyuvali selo viniklo v chasi intensivnogo virobnictva cukru i na misci sela viroshuvali buryaki yaki voseni vivozili na cukrovarnyu selo nazvane na chest jogo zasnovnika na prizvishe Buryakivskij selo otrimalo svoyu nazvu cherez te sho jogo zasnovnikom buv bagatij pomishik yakij mav prizvisko Buryak cherez chervoni rodimi plyami na oblichchi shozhi na plyami vid buryaka RoztashuvannyaPovorot na Buryaki z avtoshlyahu N02 Selo z navkolishnimi zemlyami roztashovani v lisostepovij zoni Za harakterom relyefu teritoriya kolishnoyi Buryakivskoyi silradi skladayetsya z dvoh riznih chastin pivnichnoyi ta pivdenno shidnoyi slabohvilyastoyi rivnini z okremimi pidvishennyami ta pivdennoyi ploskorivninnogo plato Selo zi shodu na zahid peretinaye strumok Gusochka odin iz vitokiv Teterivki na yakomu ye dva stavki utvoreni greblyami Buryaki roztashovani v pivdenno zahidnij chastini Berdichivskogo rajonu Z rajcentrom selo z yednane avtoshlyahom N02 iz perehodom u R31 zagalna vidstan 28 km Fizichna vidstan do Berdicheva 19 km do Kiyeva 154 km Na pivden vid sela z zahodu na shid prohodit avtoshlyah N02 yakij na teritoriyi kolishnoyi Buryakivskoyi silradi peretinaye R31 utvoryuyuchi Lyubarske perehrestya napryamki na Berdichiv Kozyatin Hmilnik i Lyubar Selo takozh spoluchene gruntovimi dorogami na zahid do Ivanopolya ta na shid na Lemeshi ta Rajgorodok Selo maye avtobusne spoluchennya z Berdichevom AS 2 cherez Rajgorodok pereviznik FOP Belyakov 4 5 raziv na den Susidni naseleni punkti Ivanopil urochisha Grabarka Chornij Lis Pn Lemeshi Zh Buryaki Sh Pd Podorozhnya Kropivna Andriyashivka U seli sim vulic iz zhitlovoyu zabudovoyu Zolota kolishnya Komsomolska Kvitneva 40 richchya Peremogi Mihajlivska Zhovtneva Zagrebelna Kirova Ivanopilska Yuriya Gagarina ta Rajgorodecka a takozh provulok Mihajlivskij Zhovtnevij Golovna vulicya sela na yakij roztashovani bilshist administrativnih ustanov vulicya Shevchenka Istoriya selaDo kincya XIX stolittya Buryaki na nimeckij mapi 1914 roku Na teritoriyi Buryakiv viyavleno zalishki chernyahivskoyi kulturi Persha zgadka pro Buryaki pol Buraki datuyetsya 1753 rokom de selo zgaduyetsya v u spisku miscevostej poblizu Chudnova podarovanih Yanushem Sangushkom knyazevi Lyubomirskomu starosti boguslavskomu Zgaduyetsya v lyustraciyi Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku yak selo sho perebuvalo u posesiyi Nezvoyevskogo splachuvalo 14 zlotih i 20 groshiv do zamku ta 58 zlotih i 20 groshiv do skarbu U 1775 roci pochalosya budivnictvo cerkvi zgorila mizh 1928 i 1941 rokami a v 1776 roci bulo zasnovane same poselennya Zgodom selo perejshlo u vlasnist do rodu Bukariv Na 1885 selo bulo vidome pid nazvoyu Burakiv ros doref Burakov vhodilo do Yanushpilskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi malo 127 dvoriv ta 1015 zhiteliv pravoslavnu cerkvu zayizd ta vitryak Do 1888 roku naselennya sela zroslo do 145 dvoriv ta 1165 zhiteliv Naprikinci 19 stolittya Buraki ros doref Buraki selo Yanushpilskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi za 70 verst vid Zhitomira za 6 verst vid poshtovoyi stanciyi u Rajgorodku za 20 verst vid zaliznichnoyi stanciyi Demchin Richki ne bulo Derev yanu cerkvu na kam yanomu pidmurivku z takoyu zh dzviniceyu zbudovano u 1776 roci za koshti viryan Pri cerkvi 93 desyatini zemel z nih 25 desyatin pid lisom Parafiyan 1 165 pravoslavnih 13 rimokatolikiv 30 yudeyiv dvoriv 145 Susidni parafiyi Lemeshi 4 versti Yanushpil 8 verst Na 1900 rik u seli bulo 272 dvori ta 1740 meshkanciv z nih 13 katolikiv i 30 yudeyiv diyala parafiyalna cerkva ta vitryak U 1906 roci selo Yanushpilskoyi volosti 4 go stanu Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan do gubernskogo ta povitovogo centru m Zhitomir stanovila 68 verst do centru volosti mistechka Yanushpil 6 verst Najblizhche poshtovo telegrafne viddilennya roztashovuvalosya v Yanushpoli Prihid radyanskoyi vladi Chervoni vijska vpershe vzyali selo v sichni 1918 roku v hodi Pershoyi radyansko ukrayinskoyi vijni Radyanska vlada perebuduvala pomishicke primishennya na shkolu na 245 uchniv Miscevi oseredki komunistichnoyi partiyi ta komsomolu utvoreno 1924 roku 1928 roku v seli organizovano Tovaristvo spilnogo obrobitku zemli Z utvorennyam sistemi rajoniv ta silskih rad u 1923 roci bulo stvoreno Buryakivsku silsku radu yaka 7 bereznya 1923 roku vklyuchena do Yanushpilskogo rajonu Zhitomirskoyi okrugi Vidstan do rajonnogo centru mist Yanushpil stanovila 6 verst 27 chervnya 1925 roku Yanushpilskij rajon peredano do skladu Berdichivskoyi okrugi Vidstan vid naselenogo punktu do rajonnogo centru mist Yanushpil stanovila 6 verst okruzhnogo centru m Berdichiv 23 versti do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Demchin 15 verst Pri perehodi na oblasnij podil selo razom z usim rajonom uvijshlo do Vinnickoyi oblasti a z utvorennyam v 1937 roci Zhitomirskoyi oblasti uvijshlo do yiyi skladu Na pochatku 1930 h rokiv u seli prozhivalo blizko 1200 meshkanciv U roki Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerli 289 meshkanciv Buryakiv z nih 132 ditej Ochevidci Golodomoru ocinyuyut kilkist zagiblih meshkanciv sela vid 300 do 800 zhertv U 2008 roci selyani vlasnim koshtom ustanovili pam yatnik zagiblim Zi spogadiv meshkanki sela A K Omelchuk Urozhaj buv ale vse pozabirala vlada Buli stvoreni brigadi z chleniv silradi yaki hodili po hatah i shukali sho ye v komorah i zakopane v zemli U nas v seli bula odna zhinka yaka hodila popid hatami i shturhala tichkoyu zemlyu chi ye shos zakopane A yaksho shos zakopane to prihodili z silradi i zabirali Druga svitova vijna Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni proti nimeckih vijsk u lavah Chervonoyi armiyi voyuvav 281 zhitel sela z nih 151 zaginuli 237 vidznacheno ordenami j medalyami Selo bulo vzyate nimeckimi vijskami 21 lipnya 1941 roku 37 meshkanciv sela buli vivezeni na primusovi roboti do Nimechchini Pid chas vijni znisheno virobnichu bazu gospodarstva ta zrujnovano znachnu chastinu budinkiv selyan Z 6 po 7 sichnya 1944 roku vidbuvalisya boyi za zvilnennya sela vid nimeckih vijsk u yakih zaginuli 238 voyiniv vosmi nacionalnostej sho ye najbilshoyu kilkistyu sered usih sil Berdichivshini Veduchi nastup na Berdichivskomu napryamku 325 j gvardijskij polk ta 115 j okremij gvardijskij vinishuvalnij protitankovij divizion sho vhodili do skladu otrimali nakaz pidtrimati vognem z usih vidiv zbroyi tankistiv i zajnyati selo Buryaki Vranci 6 sichnya bataljon pid komanduvannyam kapitana Yakovleva uvijshov do sela yake oboronyali do troh nimeckih bataljoniv pid prikrittyam aviaciyi Iniciativa boyu neodnorazovo perehodila z ruk u ruki vden selo kontrolyuvalosya radyanskimi vijskami ale zavdyaki vdalij kontrataci za pidtrimki aviaciyi do nochi selo bulo povnistyu zajnyate nimeckimi vijskami za vinyatkom artilerijskogo vzvodu iz komandirom batareyi kapitanom Vasilchenkom yakij vtrativ zv yazok z reshtoyu batareyi ta proviv Rizdvyanu nich v okupovanomu vorogom seli z 15 bijcyami ta dvoma garmatami Vranci 7 sichnya nimecki vijska namagalisya rozvinuti svij uspih ta perejti v ataku na vognevi poziciyi radyanskih vijsk odnak zavdyaki tochnomu vognyu yedinoyi vcililoyi garmati ataku bulo vidbito a nimci zaznali lyudskih i vijsko tehnichnih vtrat Uden radyanska pihota vvirvalasya do sela i 7 sichnya selo ostatochno perejshlo pid kontrol radyanskih vijsk 1957 roku na bratskij mogili voyiniv vizvoliteliv Buryakiv vstanovleno pam yatnik a 1970 roku sporudzheno obelisk vichnoyi Slavi voyinam odnoselcyam poleglim u borotbi z gitlerivcyami Obidva pam yatniki perebudovani v 1990 ti roki Pislyavoyenni roki U 1950 h rokah v seli pracyuvali dva kolgospi imeni Kirova ta Zhovten U 1959 roci dva kolgospi bulo ob yednano v odin imeni Kirova 1957 roku selo perejshlo do skladu Chudnivskogo rajonu z rozformovanogo Yanushpilskogo rajonu U 1959 selo bulo vidnesene do Berdichivskogo rajonu Oskilki v comu rajoni vzhe buv kolgosp imeni Kirova kolgosp sela Buryaki stav nositi im ya G I Petrovskogo Na pochatok 1970 h rokiv selo malo 347 dvoriv z naselennyam 930 osib Stanom na pochatok 1970 h rokiv za kolgospom bulo zakripleno 2109 gektariv silskogospodarskih ugid z yakih 1842 ga ornoyi zemli V gospodarstvi viroshuvali zernovi j tehnichni kulturi diyalo rozvinute m yaso molochne tvarinnictvo Kolgosp mav pasiku sho nalichuvala 210 bdzholosimej Za perevikonannya pokaznikiv silskogo gospodarstva v chervni 1972 roku kolgosp nagorodzheno perehidnim Chervonim praporom Ministerstva silskogo gospodarstva SRSR i VCRPS V 1973 roci kolgosp buv vidznachenij za visoki vrozhayi kartopli yaki syagali 320 c ga a traktorist Ye M Savchuk otrimav zolotu medal Vistavki dosyagnen narodnogo gospodarstva URSR Kolgosp buv miljonerom richnij pributok stanoviv blizko 1 2 miljona karbovanciv Diyala vosmirichna shkola u yakij 12 uchiteliv navchali 140 uchniv klub na 200 misc stacionarna kinoustanovka biblioteka z fondom 6 5 tisyach knig dityachi yasla na 35 misc feldshersko akusherskij punkt 2 magazini pobutova majsternya Partijna organizaciya stanom na pochatok 1970 h rokiv ob yednuvala 24 komunisti dvi komsomolski 52 chleni VLKSM Za uspihi dosyagnuti u praci 51 zhitel sela buv nagorodzhenij ordenami j medalyami SRSR sered nih golova kolgospu S M Nikodyuk ordenom Lenina kolgospnik S V Digtyarenko ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi lankova buryakivnichoyi lanki Z S Klimchuk brigadir sadovo gorodnoyi brigadi I M Kozak i svinarka N P Brandenburg ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora U 1984 1985 rokah dva meshkanci sela brali uchast u vijni v Afganistani 1 zhovtnya 1987 roku do sela provedeno telefonnij zv yazok Chasi nezalezhnosti Pislya zdobuttya nezalezhnosti silskij kolgosp imeni Petrovskogo pevnij chas zberigav radyanski visoki pokazniki pri nomu navit bula stvorena futbolna komanda yaka pevnij chas brala uchast u miscevih zmagannyah U 2002 roci vin pripiniv svoye isnuvannya na jogo osnovi bulo stvorene Privatne pidpriyemstvo Pivdenne 2003 roku 391 meshkanec sela otrimav Derzhavni akti na zemlyu yak vlasniki payiv z nih 97 selyan pracyuvali odnoosibno 2008 roku 51 dvir sela bulo gazifikovano Togo zh roku na gromadskomu kladovishi vstanovlenij pam yatnik zhertvam Golodomoru 1932 1933 reportazh pro vidkrittya yakogo pokazav 5 kanal 2011 roku buryakivske PP Ateka bulo vidznachene za najvishu v rajoni vrozhajnist kukurudzi 94 c z gektaru U 2015 roci bulo zakrito yedinu v seli Buryakivsku zagalnoosvitnyu shkolu I II stupeniv de navchalisya 42 uchni uchniv perevedeno do Rajgorodockoyi zagalnoosvitnoyi shkoli I III stupeniv 20 serpnya 2018 roku vnaslidok administrativno teritorialnoyi reformi uvijshlo do skladu Rajgorodockoyi silskoyi gromadi Berdichivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti NaselennyaVidpovidno do rezultativ perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku zagalna kilkist meshkanciv sela stanovila 1 401 osobu z nih pravoslavnih 1 386 cholovikiv 697 zhinok 704 U 1906 roci prozhivalo 1 583 meshkanci dvoriv 259 u 1923 roci 2 022 osobi dvoriv 527 Vidpovidno do perepisu naselennya SRSR 17 grudnya 1926 roku chiselnist naselennya stanovila 1 884 osobi z nih 880 cholovikiv ta 1 004 zhinki etnichnij sklad ukrayinciv 1 879 rosiyan 5 Kilkist domogospodarstv 438 z nih neselyanskogo tipu 2 Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 576 osib z yakih 239 cholovikiv ta 337 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 498 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 40 rosijska 1 60 EkonomikaPolya na zahid vid sela V seli pracyuyut taki pidpriyemstva Privatne pidpriyemstvo Pivdenne 51 pracivnik maye rozvinute roslinnicke ta tvarinnicke virobnictvo viznane bankrutom u 2008 roci Tovaristvo z obmezhenoyu vidpovidalnistyu Elitne vlasnik Gundich Igor Petrovich Fermerske gospodarstvo Lavanda kerivnik Demchuk Kostyantin Lukich Fermerske gospodarstvo Krisyuk kerivnik Krisyuk Oleksij Mihajlovich Silskogospodarske tovaristvo z obmezhenoyu vidpovidalnistyu Buryaki kerivnik Bazilivskij Vasil Leonidovich Vsi silskogospodarski pidpriyemstva sela specializuyutsya na viroshuvanni zernovih ta tehnichnih kultur Sfera poslug predstavlena 2 magazinami ta 2 zakladami pobutovogo obslugovuvannya Socialna sferaU seli pracyuyut viddilennya zv yazku budinok kulturi na 100 misc ta feldsherskij punkt Nayavnij stadion poblizu kolishnoyi shkoli yakij vimagaye rekonstrukciyi Diyut dva kladovisha stare na vulici Ivanopilskij ta nove gromadske na Rajgorodeckij U seli takozh buli shkola zakrita v 2015 roci yidalnya ta laznya yaki ne vikoristovuyutsya a ostannya bula zrujnovana Zareyestrovana parafiya Soboru Arhistratiga Mihayila Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini yaka z 2017 roku sporudzhuye cerkvu na 50 misc Isnuyut gromadski organizaciyi Klub ribalok Ribak ta Sportivnij klub Benkej Golovnimi problemami sela ye vidsutnist centralnogo vodopostachannya ta kanalizaciyi dityachogo sadka PolitikaSelo vhodit do skladu Rajgorodockoyi silskoyi gromadi golova yakoyi Kudlaj Galina Mikolayivna samovisuvanka chlen BPP Solidarnist prozhivaye v Buryakah Do skladu Rajgorodockoyi silskoyi radi vhodyat 22 deputati sered yakih dvoye obrani vid Buryakiv bezpartijnij samovisuvanec i samovisuvanec chlen BPP Solidarnist U seli diyut miscevi oseredki takih partij Zhinki za majbutnye Social demokratichna partiya Ukrayini ob yednana Narodna partiya VO Batkivshina Narodno demokratichna partiya Socialistichna partiya Ukrayini Komunistichna partiya Ukrayini Partiya regioniv Ukrayinska narodna partiya Nasha Ukrayina Selo Buryaki utvoryuye postijnu viborchu dilnicyu 180106 yaka roztashovana u foye silskoyi shkoli do zaprovadzhennya v 2012 roci postijnih viborchih dilnic silska dilnicya bula roztashovana v primishenni silskoyi radi Rezultati viboriv Parlamentski vibori 2002 zareyestrovano 392 viborci yavka 88 01 najbilshe golosiv viddano za blok Za Yedinu Ukrayinu 26 67 za Socialistichnu partiyu Ukrayini 21 16 za Blok Viktora Yushenka Nasha Ukrayina 14 78 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Kovalko Mihajlo Petrovich Za YedU 66 97 za Zhebrivskogo Pavla Ivanovicha samovisuvannya 13 33 za Dubrova Oleksandra Mikolajovicha samovisuvannya 3 77 Vibori Prezidenta Ukrayini 2004 tretij tur zareyestrovano 363 viborci yavka 80 17 z nih za Viktora Yushenka 80 07 za Viktora Yanukovicha 15 12 Parlamentski vibori 2006 zareyestrovano 363 viborciv yavka 77 96 najbilshe golosiv viddano za blok Nasha Ukrayina 35 34 za Socialistichnu partiyu Ukrayini 18 73 za Narodnij blok Litvina 9 54 Parlamentski vibori 2007 zareyestrovano 338 viborciv yavka 78 70 najbilshe golosiv viddano za Blok Yuliyi Timoshenko 31 20 za Blok Nasha Ukrayina Narodna samooborona 25 19 za Partiyu regioniv 14 29 Vibori Prezidenta Ukrayini 2010 pershij tur zareyestrovanij 331 viborec yavka 74 32 najbilshe golosiv viddano za Yuliyu Timoshenko 37 40 za Viktora Yanukovicha 21 95 za Petra Simonenka 14 63 Vibori Prezidenta Ukrayini 2010 drugij tur zareyestrovano 334 viborci yavka 73 05 z nih za Yuliyu Timoshenko 62 30 za Viktora Yanukovicha 31 56 Parlamentski vibori 2012 zareyestrovano 340 viborciv yavka 69 41 najbilshe golosiv viddano za Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 40 00 za Partiyu regioniv 17 02 za Komunistichnu partiya Ukrayini 16 60 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Demchuk Kostyantin Lukich KPU prozhivaye v Buryakah 31 36 za Revegu Oleksandra Vasilovicha PR 17 80 za Labunsku Anzheliku Viktorivnu samovisuvannya 16 94 Vibori Prezidenta Ukrayini 2014 zareyestrovano 328 viborciv yavka 71 65 najbilshe golosiv viddano za Petra Poroshenka 68 09 za Yuliyu Timoshenko 13 62 za Olega Lyashka 5 53 Parlamentski vibori 2014 zareyestrovano 327 viborciv yavka 60 55 najbilshe golosiv viddano za Blok Petra Poroshenka 34 85 za Narodnij front 18 69 za Gromadyansku poziciyu 12 12 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Demchuk Kostyantin Lukich samovisuvannya prozhivaye v Buryakah 23 23 za Revegu Oleksandra Vasilovicha samovisuvannya 22 22 za Labunsku Anzheliku Viktorivnu samovisuvannya 16 16 Vibori Prezidenta Ukrayini 2019 pershij tur zareyestrovano 300 viborciv yavka 72 67 najbilshe golosiv viddano za Petra Poroshenka 49 54 za Yuliyu Timoshenko 14 68 za Volodimira Zelenskogo 10 09 Vibori Prezidenta Ukrayini 2019 drugij tur zareyestrovanij 301 viborec yavka 71 43 z nih za Petra Poroshenka 52 56 za Volodimira Zelenskogo 46 51 Parlamentski vibori 2019 zareyestrovanij 301 viborec yavka 57 14 najbilshe golosiv viddano za Slugu narodu 31 40 za Yevropejsku solidarnist 14 53 za Opozicijnu platformu Za zhittya 12 79 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Revega Oleksandr Vasilovich samovisuvannya 23 23 za Kicaka Bogdana Viktorovicha SN 27 33 za Shapovala Anatoliya Anatolijovicha Batkivshina 12 21 Pam yatkiGrupa bratskih mogil 8 pohovano 270 cholovik Pam yatnik voyinam odnoselchanam U Buryakah vstanovleno tri pam yatniki Pam yatnik na bratskij mogili radyanskih voyiniv zagiblih u boyah za selo 49 49 29 pn sh 28 16 59 sh d 49 824778 pn sh 28 283083 sh d 49 824778 28 283083 Ustanovlenij na pivnichnomu zahodi sela bilya vhodu na stare kladovishe V bratskij mogili pohovani 285 voyiniv u tomu chisli 1 zagiblij u 1941 roci ta 284 zagiblih u 1944 roci sered yakih i Geroj Radyanskogo Soyuzu U 1957 roci nad mogilami vstanovlena betonna skulptura voyina sho sumuye 1985 roku livoruch i pravoruch vid neyi vertikalno vstanovleni tri pliti iz neirzhavnoyi stali z memorialnim napisom ta prizvishami voyiniv U 1997 roci bratsku mogilu rekonstrujovano u centri kompleksu vstanovleno desyat betonnih plit z prizvishami zagiblih i granitnu plitu na chest Zhadejkina M S skulpturu voyina sho sumuye pereneseno livoruch a pravoruch vstanovleno skulpturu skorbotnoyi materi ta ditini Memorial voyinam odnoselchanam zagiblim u Drugij svitovij vijni 49 48 59 pn sh 28 17 11 sh d 49 816528 pn sh 28 286611 sh d 49 816528 28 286611 Vstanovlenij u 1970 roci bilya silskoyi shkoli Spochatku mav viglyad zalizobetonnoyi piramidi uvinchanoyi zirkoyu 9 travnya 1995 roku zaminenij memorialnim kompleksom na chest zagiblih yakij skladayetsya z granitnoyi skulpturi voyina ta ditini na postamenti pravoruch vid yakoyi vstanovleni p yat zalizobetonnih plit z imenami zagiblih odnoselchan Avtor pam yatnogo znaku arhitektor Pam yatnij znak zhertvam Golodomoru 49 49 17 pn sh 28 17 53 sh d 49 821528 pn sh 28 298222 sh d 49 821528 28 298222 Vstanovlenij koshtom selyan 21 listopada 2008 roku na gromadskomu kladovishi Yavlyaye soboyu granitnij hrest na postamenti bilya yakogo z oboh bokiv rozmisheno po tri pliti z gabro na yakih vikarbuvano vsi vidomi imena zagiblih Avtor pam yatnika Narodnij hudozhnik Ukrayini Vasil Feshenko Vidomi lyudiU Buryakah narodilisya polkovniki Radyanskoyi armiyi V S Zavadskij I I Olijnichuk P Yu Petruk M Savchuk I B Slyusar polkovnik medichnoyi sluzhbi kandidat medichnih nauk M M Andrushenko U Buryakah pracyuvav na kerivnih posadah silskogospodarskih pidpriyemstv Igor Petrovich Gundich golova Zhitomirskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi u 2016 2019 rokah U boyah poblizu Buryakiv u 1944 roci zaginuv Geroj Radyanskogo Soyuzu pohovanij u bratskij mogili sela GalereyaStavok u centri sela Vid na chastinu sela cherez stavok Zabudova vulici Mihajlivskoyi Na staromu kladovishiPrimitki Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2020 Procitovano 12 sichnya 2013 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 24 sichnya 2008 Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Zhitomirska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 25 lyutogo 2014 Procitovano 18 bereznya 2012 Slovnik gidronimiv Ukrayini K Naukova dumka 1979 S 162 selo Buryaki Geoportal administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 25 serpnya 2018 Procitovano 12 sichnya 2013 Rozklad avtobusiv Berdichiv AS 2 RIO Berdichiv nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 18 kvitnya 2020 Bu ryaki Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t Tronko P T golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Zhitomirska oblast Chornobrivceva O S golova redkolegiyi tomu 1973 728s S 191 Cudnow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 715 pol K Zhemeneckij Tarif podimnogo podatku Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku PDF ukrayinska Bila Cerkva Oleksandr Pshonkivskij 2015 s 119 Procitovano 4 lyutogo 2023 Cerkva poznachena na topografichnij karti 1928 roku nedostupne posilannya z chervnya 2019 a na topografichnij karti 1941 roku nedostupne posilannya z chervnya 2019 ta podalshih vzhe vidsutnya Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 12 sichnya 2013 N Teodorovich Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii Tom I Uezdy Zhitomirskij Novograd Volynskij i Ovruchskij PDF rosijska Pochayiv Tipografiya Pochayevo Uspenskoyi lavri 1888 s 140 Procitovano 4 lyutogo 2023 Buraki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 275 pol PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska Zhitomir Volinska gubernska tipografiya 1906 s 4 Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 4 lyutogo 2023 PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 12 sichnya 2013 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska Zhitomir Volinskij gubernskij viddil upravlinnya 1923 s 159 Arhiv originalu PDF za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 4 lyutogo 2023 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Berdichiv 1927 s 128 129 Arhiv originalu PDF za 21 listopada 2021 Procitovano 4 lyutogo 2023 Na Zhitomirshini selyani za vlasni koshti sporudili pam yatnik zhertvam Golodomoru FOTO ZhitomirNEWS nedostupne posilannya z chervnya 2019 http berdpo info Arhiv originalu za 25 kvitnya 2018 Procitovano 31 travnya 2020 Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 18 bereznya 2012 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2020 Procitovano 30 travnya 2022 PDF Arhiv originalu PDF za 4 zhovtnya 2012 Procitovano 12 sichnya 2013 Arhiv originalu za 23 serpnya 2012 Procitovano 18 bereznya 2012 U seli Buryaki vidkrili pam yatnik zhertvam Golodomoru REPORTAZh 5 kanal nedostupne posilannya z chervnya 2019 U Berdichivskomu rajoni v rozpali zbir piznih zernovih ta kormovih kultur Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2020 Procitovano 21 zhovtnya 2015 Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g rosijska Sankt Peterburg tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipo litografiya N L Nyrkina 1905 s 18 Procitovano 4 lyutogo 2023 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Zhitomirska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Zhitomirska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 1 bereznya 2013 Procitovano 12 sichnya 2013 selo Buryaki Vidkritij reyestr yuridichnih osib bez kapchi ta reyestraciyi nedostupne posilannya Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2020 Procitovano 18 bereznya 2012 PDF Arhiv originalu PDF za 2 listopada 2014 Procitovano 12 sichnya 2013 Programa socialnogo ekonomichnogo i kulturnogo rozvitku Buryakivskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi na 2012 rik nedostupne posilannya z chervnya 2019 Virobnichi ploshi obladnannya ta inshe majno komunalnoyi vlasnosti yake ne vikoristovuyetsya i proponuyetsya do prodazhu chi peredachi v orendu stanom na 01 07 2006 r nedostupne posilannya z chervnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 12 chervnya 2019 Procitovano 30 travnya 2020 Arhiv originalu za 10 chervnya 2020 Procitovano 26 travnya 2020 Arhiv originalu za 18 chervnya 2020 Procitovano 26 travnya 2020 Arhiv originalu za 10 bereznya 2016 Procitovano 3 serpnya 2012 Viddil vedennya DRV Berdichivskoyi RDA nedostupne posilannya Rezultati golosuvannya po dilnicyah okrugu 65 viborchoyi dilnici 91 Arhiv originalu za 23 kvitnya 2013 Procitovano 17 sichnya 2013 Arhiv originalu za 19 08 2014 Procitovano 03 08 2012 Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 3 serpnya 2012 Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 3 serpnya 2012 Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 3 serpnya 2012 Arhiv originalu za 16 bereznya 2014 Procitovano 3 serpnya 2012 Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 12 sichnya 2013 Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 12 sichnya 2013 Arhiv originalu za 27 travnya 2014 Procitovano 26 travnya 2014 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 21 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2022 Procitovano 18 kvitnya 2020 Rezultati golosuvannya po dilnicyah TVO 63 Zhitomirska oblast Vibori Prezidenta Ukrayini 21 kvitnya 2019 roku Procitovano 18 kvitnya 2020 Pidsumki golosuvannya na viborchih dilnicyah u zagalnoderzhavnomu viborchomu okruzi Zhitomirska oblast OVO 63 Procitovano 18 kvitnya 2020 Vidomosti pro rezultati golosuvannya po dilnicyah v odnomandatnomu viborchomu okruzi 63 Zhitomirska oblast Procitovano 18 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 11 chervnya 2016 Procitovano 18 bereznya 2012 Arhiv originalu za 4 grudnya 2013 Procitovano 18 bereznya 2012 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Buryaki Pogoda v seli Buryaki 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi