Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Коловодник ставковий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Tringa stagnatilis (Bechstein, 1803) | ||||||||||||||||
 Ареал T. stagnatilis Гніздування Зимування Шляхи міграції Випадкова поява | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Коловодник ставковий, поручайник (Tringa stagnatilis) − прибережний птах ряду сивкоподібні (Charadriiformes). Один з 10-и видів роду; один з 6-х видів у фауні України. В Україні гніздовий перелітний птах.
Загальна характеристика
Морфологічні ознаки
Найстрункіший кулик з усіх коловодників, загального світло-сірого забарвлення. Дорослий птах у шлюбному вбранні зверху бурувато-сірий, з темно-бурими плямами; задня частина спини, поперек і надхвістя білі; низ білуватий, з бурими рисками і плямами на волі і боках тулуба; спід крил білий; махові пера бурі; хвіст білий, з густими темно-бурими поперечними смугами; дзьоб рівний, чорний; ноги зеленкуваті, в польоті виступають за хвостом. У позашлюбному вбранні зверху сіруватий, з темними рисками; низ однотонно бруднувато-білий. Молодий птах схожий на дорослого у позашлюбному оперенні, але пера верху бурі, з вохристою облямівкою. Маса тіла — 50-85 г, довжина тіла — 22-25 см, розмах крил — 39-44 см.
Голос
Поклик — дзвінке «тію-тію-тію», що схоже на поклик великого коловодника, але вище за тональністю і швидше. Шлюбний крик — мелодійне ритмічне «тю-лі — тю-лі — тю-лі…».
Ареал виду та його поширення в Україні
Гніздовий ареал охоплює степову, лісостепову, південну частина лісової смуги Європи, Північний Казахстан, Алтай, Далекий Схід. Як гніздовий вид коловодник ставковий зник у багатьох районах Західної Європи, Білорусі, Молдови та Росії. В Україні з початку 1960 рр. відбувається загальне скорочення ареалу і зменшення чисельності виду. До 1950 рр. був звичайним гніздовим птахом Полтавської і Харківської областей, траплявся в Київській, Черкаській, Дніпропетровській областях. Зараз оселяється майже виключно у долині середньої течії р. Десна у межах Чернігівської і Сумської областей. Зареєстровані окремі випадки гніздування та зустрічі птахів з елементами шлюбної поведінки в Черкаській області. (Ірдинські болота), заплаві р. Сіверський Донець (Донецька, Харківська області.), заплаві рр. Сейм, Псел, Ворскла (Сумська область).
Більшість птахів зимує в Африці та Індії, невелика кількість мігрує у Південну Азію та Австралію.
Чисельність і причини її зміни
Популяція в Європі нараховує 12—32 тис. пар.В Україні протягом останніх десятиліть чисельність скорочується, нині вона становить від 50 до 100 пар. Причини скорочення чисельності: меліорація, затоплення заплавних лук при створенні водосховищ, зарегулювання русел річок, дачна забудова, браконьєрство.
Загрози
На місцях гніздування. Зникнення у багатьох районах Західної Європи, Білорусі, Молдови та Росії відбулося в результаті втрати степових середовищ існування у зв'язку з інтенсифікацією сільського господарства та, можливо, у зв'язку з колекціонуванням яєць. Він також може опинитися під загрозою промислового забруднення від поліциклічних ароматичних вуглеводнів (органічні забруднювачі) в районі озера Байкал в Росії, де високі рівні забруднюючих речовин були зареєстровані в яйцях цих птахів. У позагніздовий період в Китаї і Південній Кореї важливі місця зупинок під час міграції навколо узбережжя Жовтого моря можуть бути втрачені через меліорацію і деградацію біотопів в результаті зменшення річкового стоку (від забору води) та через зростаюче забруднення, неконтрольований видобуток донної фауни, що здійснюється в районі річок Жовтої і Янцзи. Виду також загрожують втрати місць проживання в районах зимівель, таких як водно-болотні угіддя в Гані, які погіршується через берегову ерозію та дренаж земель. Ці птахи можуть бути також чутливими до майбутніх спалахів пташиного ботулізму (оскільки вони часто віддають перевагу очисним спорудам).
Особливості біології
Перелітний птах. Прилітає в першій декаді квітня — другій декаді травня. У південних районах особини, що не розмножуються, можуть траплятися в літній період, протягом червня — початку липня. Оселяється на заболочених ділянках річкових заплав, по окраїнах боліт та берегах водойм (в тому числі штучного походження). Відкладання яєць відбувається з середини (іноді початку) травня. Гніздо являє собою невелике заглиблення у ґрунті. У повній кладці 4 яйця. Насиджують кладку обидва птахи. Пташенята з'являються в кінця травня — середині липня. Пташенята виводкового типу. Осіння міграція триває з середини липня до кінця серпня (у Криму — до середини вересня). Живиться водяними кліщами, комахами та дрібними молюсками.
Охорона
Включено до Боннської (Додаток ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій, угоди AEWA. Внесений до Червоної книги України (1994, 2009) (статус − зникаючий). В Україні охороняється в Деснянсько-Старогутському НПП, Мезинському НПП, .
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- * BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. − Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. − 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12)
Посилання
- Гаврись Г. Г. Коловодник ставковий // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 452.
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.
Джерела
- BirdLife International (2010) Species factsheet: Tringa stagnatilis. Downloaded from http://www.birdlife.org on 10/01/2011.(англ.)
Література
- Фауна України. Т. 4. Птахи: Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / Кістяківський О.Б. — К. : АН УРСР, 1957. — 432 с.
- Josep del Hoyo, Andrew Elliott, Jordi Sargatal. Handbook of the Birds of the World. — Volume 3: Hoatzin to Auks. — Lynx Edicions, 1996. — 821 с. — .
Посилання
- Marsh sandpiper species text in The Atlas of Southern African Birds [ 11 серпня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolovodnik stavkovij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Hrebetni Vertebrata Klas Ptahi Aves Ryad Sivkopodibni Charadriiformes Rodina Barancevi Scolopacidae Rid Kolovodnik Tringa Vid Kolovodnik stavkovij Binomialna nazva Tringa stagnatilis Bechstein 1803 Areal T stagnatilis Gnizduvannya Zimuvannya Shlyahi migraciyi Vipadkova poyava Posilannya Vikishovishe Category Tringa stagnatilis Vikividi Tringa stagnatilis ITIS 176633 MSOP 22693216 NCBI 322584 Kolovodnik stavkovij poruchajnik Tringa stagnatilis priberezhnij ptah ryadu sivkopodibni Charadriiformes Odin z 10 i vidiv rodu odin z 6 h vidiv u fauni Ukrayini V Ukrayini gnizdovij perelitnij ptah Zagalna harakteristikaKolovodnik stavkovij v Indiyi Morfologichni oznaki Najstrunkishij kulik z usih kolovodnikiv zagalnogo svitlo sirogo zabarvlennya Doroslij ptah u shlyubnomu vbranni zverhu buruvato sirij z temno burimi plyamami zadnya chastina spini poperek i nadhvistya bili niz biluvatij z burimi riskami i plyamami na voli i bokah tuluba spid kril bilij mahovi pera buri hvist bilij z gustimi temno burimi poperechnimi smugami dzob rivnij chornij nogi zelenkuvati v poloti vistupayut za hvostom U pozashlyubnomu vbranni zverhu siruvatij z temnimi riskami niz odnotonno brudnuvato bilij Molodij ptah shozhij na doroslogo u pozashlyubnomu operenni ale pera verhu buri z vohristoyu oblyamivkoyu Masa tila 50 85 g dovzhina tila 22 25 sm rozmah kril 39 44 sm GolosPoklik dzvinke tiyu tiyu tiyu sho shozhe na poklik velikogo kolovodnika ale vishe za tonalnistyu i shvidshe Shlyubnij krik melodijne ritmichne tyu li tyu li tyu li Areal vidu ta jogo poshirennya v UkrayiniGnizdovij areal ohoplyuye stepovu lisostepovu pivdennu chastina lisovoyi smugi Yevropi Pivnichnij Kazahstan Altaj Dalekij Shid Yak gnizdovij vid kolovodnik stavkovij znik u bagatoh rajonah Zahidnoyi Yevropi Bilorusi Moldovi ta Rosiyi V Ukrayini z pochatku 1960 rr vidbuvayetsya zagalne skorochennya arealu i zmenshennya chiselnosti vidu Do 1950 rr buv zvichajnim gnizdovim ptahom Poltavskoyi i Harkivskoyi oblastej traplyavsya v Kiyivskij Cherkaskij Dnipropetrovskij oblastyah Zaraz oselyayetsya majzhe viklyuchno u dolini serednoyi techiyi r Desna u mezhah Chernigivskoyi i Sumskoyi oblastej Zareyestrovani okremi vipadki gnizduvannya ta zustrichi ptahiv z elementami shlyubnoyi povedinki v Cherkaskij oblasti Irdinski bolota zaplavi r Siverskij Donec Donecka Harkivska oblasti zaplavi rr Sejm Psel Vorskla Sumska oblast Bilshist ptahiv zimuye v Africi ta Indiyi nevelika kilkist migruye u Pivdennu Aziyu ta Avstraliyu Chiselnist i prichini yiyi zminiPopulyaciya v Yevropi narahovuye 12 32 tis par V Ukrayini protyagom ostannih desyatilit chiselnist skorochuyetsya nini vona stanovit vid 50 do 100 par Prichini skorochennya chiselnosti melioraciya zatoplennya zaplavnih luk pri stvorenni vodoshovish zaregulyuvannya rusel richok dachna zabudova brakonyerstvo ZagroziNa miscyah gnizduvannya Zniknennya u bagatoh rajonah Zahidnoyi Yevropi Bilorusi Moldovi ta Rosiyi vidbulosya v rezultati vtrati stepovih seredovish isnuvannya u zv yazku z intensifikaciyeyu silskogo gospodarstva ta mozhlivo u zv yazku z kolekcionuvannyam yayec Vin takozh mozhe opinitisya pid zagrozoyu promislovogo zabrudnennya vid policiklichnih aromatichnih vuglevodniv organichni zabrudnyuvachi v rajoni ozera Bajkal v Rosiyi de visoki rivni zabrudnyuyuchih rechovin buli zareyestrovani v yajcyah cih ptahiv U pozagnizdovij period v Kitayi i Pivdennij Koreyi vazhlivi miscya zupinok pid chas migraciyi navkolo uzberezhzhya Zhovtogo morya mozhut buti vtracheni cherez melioraciyu i degradaciyu biotopiv v rezultati zmenshennya richkovogo stoku vid zaboru vodi ta cherez zrostayuche zabrudnennya nekontrolovanij vidobutok donnoyi fauni sho zdijsnyuyetsya v rajoni richok Zhovtoyi i Yanczi Vidu takozh zagrozhuyut vtrati misc prozhivannya v rajonah zimivel takih yak vodno bolotni ugiddya v Gani yaki pogirshuyetsya cherez beregovu eroziyu ta drenazh zemel Ci ptahi mozhut buti takozh chutlivimi do majbutnih spalahiv ptashinogo botulizmu oskilki voni chasto viddayut perevagu ochisnim sporudam Osoblivosti biologiyiYajcya kolovodnika stavkovogo v oologichnij kolekciyi Tuluzkij muzej Perelitnij ptah Prilitaye v pershij dekadi kvitnya drugij dekadi travnya U pivdennih rajonah osobini sho ne rozmnozhuyutsya mozhut traplyatisya v litnij period protyagom chervnya pochatku lipnya Oselyayetsya na zabolochenih dilyankah richkovih zaplav po okrayinah bolit ta beregah vodojm v tomu chisli shtuchnogo pohodzhennya Vidkladannya yayec vidbuvayetsya z seredini inodi pochatku travnya Gnizdo yavlyaye soboyu nevelike zagliblennya u grunti U povnij kladci 4 yajcya Nasidzhuyut kladku obidva ptahi Ptashenyata z yavlyayutsya v kincya travnya seredini lipnya Ptashenyata vivodkovogo tipu Osinnya migraciya trivaye z seredini lipnya do kincya serpnya u Krimu do seredini veresnya Zhivitsya vodyanimi klishami komahami ta dribnimi molyuskami OhoronaVklyucheno do Bonnskoyi Dodatok II ta Bernskoyi Dodatok II konvencij ugodi AEWA Vnesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini 1994 2009 status znikayuchij V Ukrayini ohoronyayetsya v Desnyansko Starogutskomu NPP Mezinskomu NPP Seredno Sejmskomu RLP PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 PosilannyaGavris G G Kolovodnik stavkovij Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit pid red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 452 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 H DzherelaBirdLife International 2010 Species factsheet Tringa stagnatilis Downloaded from http www birdlife org on 10 01 2011 angl LiteraturaFauna Ukrayini T 4 Ptahi Zagalna harakteristika ptahiv Kurini Golubi Ryabki Pastushki Zhuravli Drofi Kuliki Martini Kistyakivskij O B K AN URSR 1957 432 s Josep del Hoyo Andrew Elliott Jordi Sargatal Handbook of the Birds of the World Volume 3 Hoatzin to Auks Lynx Edicions 1996 821 s ISBN 84 87334 20 2 PosilannyaMarsh sandpiper species text in The Atlas of Southern African Birds 11 serpnya 2019 u Wayback Machine