Іркутська область рос Ирку тская о бласть суб єкт Російської Федерації розташована в південно східній частині Сибірськог

Іркутська область (рос. Ирку́тская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, розташована в південно-східній частині Сибірського федерального округу.

Площа 767,900 км² (4,6 % території Росії)
Населення близько 2545,3 тис. осіб (2005). Щільність населення: 3,3 oc/км² (2005), питома вага міського населення: 79,1 % (2005)
Адміністративний центр області — м. Іркутськ
Губернатор області — , призначений Законодавчими Зборами Іркутської області за поданням Президента, став на посаду 8 вересня 2005 року
— друга неділя жовтня

Іркутська область

рос. Иркутская область

Прапор Іркутської області

Герб Іркутської області

Країна

Глава

^d

Дата утворення

26 вересня 1937

Оф. вебсайт

irkobl.ru(рос.)

Географія

Координати

57°22′ пн. ш. 106°00′ сх. д. / 57.367° пн. ш. 106.000° сх. д.

Площа

767 900 км² ⁽⁾

• внутр. вод

2,9 %

Часовий пояс

MSK+5 ()

Населення

Чисельність

2545,3 тис ^(21-а) (2005)

Густота

3,3/км²

Економіка

Коди

RU-IRK

25

38

(+7)

Карти

Іркутська область у Вікісховищі

Географія

У області відомі печери Ботовська та Велика Орішна.

Річки

Озеро

Байкал

Гори

Східний Саян

Економіка

Корисні копалини

В Іркутській області на 2006 рік відкрито 11 родовищ углеводородної сировини, доведені запаси газу становлять 2,27 трильйона м³, початкові сумарні ресурси газу становлять більше 11 трильйонів м³. На території області розташовані родовища золота, платини й ін. Одне з найбільших родовищ залізної руди у світі — Ангаро-Ілімський залізорудний басейн також знаходиться в Іркутській області.

Енергетика

На території регіону діють 4 гідроелектростанції:

Газифікація регіону

У лютому 2004 року між ВАТ «Газпром» і адміністрацією Іркутської області була підписана угода про співробітництво, що передбачає розробку «Газпромом» Генеральної схеми газифікації й газопостачання Іркутської області.

16 грудня 2005 року «Газпром» і Іркутська область підписали договір про газифікацію регіону.

Передбачається газифікувати 899 населених пунктів регіону й довести рівень газифікації області природним газом до 82 %. Це перевищить нинішній загальноросійський рівень (50 %).

Адміністративно-територіальний поділ

Райони Іркутської області:

Населені пункти з кількістю мешканців понад 10 тисяч
2007

Іркутськ	575,9		26,9
Братськ	253,2		24,7
Ангарськ	244,1	Слюдянка	18,8
Усть-Ілімськ	98,6	Чунський	16,2
Усолля-Сибірське	86,2	Бодайбо	15,5
Черемхово	54,8	Байкальськ	15,2
Шелехов	48,7	Свірськ	14,5
Тулун	48,6	Усть-Ординський	14,3 (2003)
Усть-Кут	45,8	Кіренськ	12,8
Саянськ	44,0		10,7
Нижньоудинськ	37,8		10,4
Тайшет	37,0		10,1
Зима	34,0

Національний склад 2002

Росіяни — 89,9 %
Буряти — 3,12 %
Українці — 2,1 %
Татари — 1,2 %
Білоруси — 0,55 %
Представники інших національностей — 3,23 %

Культура, туризм

За 70 км від Іркутська перебуває архітектурно-етнографічний музей , також у жителів і гостей області користуються популярністю «Навколобайкальська залізниця» і озеро Байкал (Ліствянка, Слюдянка, )

Злиття Іркутської області з Усть-Ординським Бурятським автономним округом

11 жовтня 2005 між владою Іркутської області і Усть-Ординського Бурятського автономного округу у селищі Усть-Ординський підписаний договір про об'єднання територій. Документ визначає повноваження органів державної влади суб'єктів федерації та бюджетних процесів усередині укрупненого регіону. Новий суб'єкт РФ утворився 1 січня 2008 року, називається так само «Іркутська область» і є правонаступником двох суб'єктів.

Див. також

Піхтинські голендри

Примітки

(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 серпня 2021. Процитовано 22 червня 2017.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 серпня 2021. Процитовано 22 червня 2017.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 квітня 2021. Процитовано 22 червня 2017.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Irkutsk Oblast

(рос.)
Довідник адміністративно-територіального поділу^{[недоступне посилання з червня 2019]}(рос.)

Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Красноярський край		Республіка Саха Забайкальський край
Красноярський край		Бурятія
Тува	Бурятія	Бурятія озеро Байкал

[1] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 серпня 2021. Процитовано 22 червня 2017.

[2] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 серпня 2021. Процитовано 22 червня 2017.

[3] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 квітня 2021. Процитовано 22 червня 2017.