Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Анга ро Ілі мський залізору дний басе йн одне з найбільших родовищ заліз руди у світі розташоване в Братському і Ірк обл

Ангаро-Ілімський залізорудний басейн

Ангаро-Ілімський залізорудний басейн

Анга́ро-Ілі́мський залізору́дний басе́йн — одне з найбільших родовищ заліз. руди у світі; розташоване в Братському і Ірк. обл.. У міжріччі Ангари та Іліму.

Ангаро-Ілімський залізорудний басейн

Досліджене за роки Рад. влади.

Запаси руди обчислюються в 598 млн т (1956). В Ангаро-Ілімському залізорудному басейні відомо 13 родовищ магнетитових руд, з яких найбільшими щодо запасів є і .

Вміст заліза в руді коливається від 30 до 57%.

Розташування А.-І. з. б. поруч з потужною Братською ГЕС підвищує його економіч. цінність.

Ангаро-Ілімський залізорудний басейн є одним із сировинних джерел для створення 3-ї вуг.-металург. бази на Сході РФСРР (Росії).

Родовища, що розробляються (Коршунівське та Рудногірське) розташовані відповідно за 430 км і 520 км на північ від Іркутська, на залізниці Тайшет-Лєна. В межах цього бас. розвідані або оцінені також Октябрське, Красноярівське та Седанівське родовища в Ангаро-Чунському районі, Татьянінське та Кільцеве в Ангаро-Ілімському районі. Всі родовища та рудопрояви розташовані на південно-східній околиці Сибірської платформи і пов’язані з осадовими породами (доломіти, вапняки, мергелі, аргіліти, пісковики) кембрію та ордовика, трапами пермо-тріасу. Рудні поклади знаходяться у крутоспадних структурах трубчастої форми, які виходять на поверхню. Крім трубкоподібних рудних тіл, на ряді род. виявлені пластоподібні рудні поклади, які відходять від них. Основні рудотвірні мінерали — магнетит, в меншій мірі гематит та мартит, рідше пірит та халькопірит. Текстури руд — брекчієві, вкраплені та сітчасто-прожилкові. В процесах формування родовищ виділяють скарноворудну, гідротермальну та гіпергенну стадії. Балансові запаси залізних руд (категорій А+В+С1+С2) Коршунівського род. 252 млн т (1981) до сер. глибини 500 м, Fe 29,3%, Рудногірського — 268 млн т, до глибини 600 м, Fe 43,3%. Загальні прогнозні запаси магнетитових руд інших родовищ близько 2 млрд т до глибини 600 — 1200 м, Fe 26 –35%. Крім того, в басейні багато неоцінених рудопроявів. Родовища Коршунівське (з 1965) та Рудногірське (з 1981) розробляються Коршунівським ГЗК.

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Anga ro Ili mskij zalizoru dnij base jn odne z najbilshih rodovish zaliz rudi u sviti roztashovane v Bratskomu i Irk obl U mizhrichchi Angari ta Ilimu Angaro Ilimskij zalizorudnij basejn Doslidzhene za roki Rad vladi Zapasi rudi obchislyuyutsya v 598 mln t 1956 V Angaro Ilimskomu zalizorudnomu basejni vidomo 13 rodovish magnetitovih rud z yakih najbilshimi shodo zapasiv ye i Vmist zaliza v rudi kolivayetsya vid 30 do 57 Roztashuvannya A I z b poruch z potuzhnoyu Bratskoyu GES pidvishuye jogo ekonomich cinnist Angaro Ilimskij zalizorudnij basejn ye odnim iz sirovinnih dzherel dlya stvorennya 3 yi vug metalurg bazi na Shodi RFSRR Rosiyi Rodovisha sho rozroblyayutsya Korshunivske ta Rudnogirske roztashovani vidpovidno za 430 km i 520 km na pivnich vid Irkutska na zaliznici Tajshet Lyena V mezhah cogo bas rozvidani abo ocineni takozh Oktyabrske Krasnoyarivske ta Sedanivske rodovisha v Angaro Chunskomu rajoni Tatyaninske ta Kilceve v Angaro Ilimskomu rajoni Vsi rodovisha ta rudoproyavi roztashovani na pivdenno shidnij okolici Sibirskoyi platformi i pov yazani z osadovimi porodami dolomiti vapnyaki mergeli argiliti piskoviki kembriyu ta ordovika trapami permo triasu Rudni pokladi znahodyatsya u krutospadnih strukturah trubchastoyi formi yaki vihodyat na poverhnyu Krim trubkopodibnih rudnih til na ryadi rod viyavleni plastopodibni rudni pokladi yaki vidhodyat vid nih Osnovni rudotvirni minerali magnetit v menshij miri gematit ta martit ridshe pirit ta halkopirit Teksturi rud brekchiyevi vkrapleni ta sitchasto prozhilkovi V procesah formuvannya rodovish vidilyayut skarnovorudnu gidrotermalnu ta gipergennu stadiyi Balansovi zapasi zaliznih rud kategorij A V S1 S2 Korshunivskogo rod 252 mln t 1981 do ser glibini 500 m Fe 29 3 Rudnogirskogo 268 mln t do glibini 600 m Fe 43 3 Zagalni prognozni zapasi magnetitovih rud inshih rodovish blizko 2 mlrd t do glibini 600 1200 m Fe 26 35 Krim togo v basejni bagato neocinenih rudoproyaviv Rodovisha Korshunivske z 1965 ta Rudnogirske z 1981 rozroblyayutsya Korshunivskim GZK LiteraturaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985

Дата публікації:
Топ