Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Манґліський собор | |
|---|---|
 | |
41°41′54″ пн. ш. 44°21′18″ сх. д. / 41.69833° пн. ш. 44.35500° сх. д.Координати: 41°41′54″ пн. ш. 44°21′18″ сх. д. / 41.69833° пн. ш. 44.35500° сх. д. | |
| Тип | кафедральний собор[d] |
| Статус спадщини | d |
| Країна |  Грузія |
| Розташування | Тетріцкаройський муніципалітет |
| Архітектурний стиль | тетраконх |
| Засновник | Йоанн Картлійський |
| Засновано | 7 століття |
| Перша згадка | 330-ті |
| Власник | Грузинська православна церква |
| Стан | задовільний |
  Манґліський собор (Грузія)  Манґліський собор (Квемо-Картлі) | |
 Манґліський собор у Вікісховищі | |
Це́рква Пресвято́ї Ді́ви Ма́рії, більш знана як Манглі́ський собо́р (груз. მანგლისის სიონი) — діюча церква у Манґлісі в Грузії. Збудована у 330-х роках, і є однією з найдавніших християнських споруд країни. В минулому відома визначною реліквією — частиною Животворного Хреста. У XXI столітті відомий завдяки середньовічним розписам. Визнаний пам'яткою Грузії, належить до популярних об'єктів внутрішнього туризму.
Історія
Перші згадки про кам'яну церкву в Манґлісі відносять до 330-х років. За описами грузинського історика Леонті Мровелі, Мантісі у IV столітті було одним з найбільших міст історичного краю Квемо-Картлі. Грузинський цар Міріан III, прийнявши християнство, попросив у візантійського імператора Константина I Великого реліквії для освячення нових храмів. Єпископ Йоанн Картлійський, повернувшись із Константинополя зі святинями, першою збудував церкву Святого Хреста у Манґлісі, тим самим засмутивши царя, який бажав мати реліквії у своїй столиці Мцхеті.
Головною святинею Манґліського собору в той час була частина Животворного Хреста, а саме, підставка, на яку спирався ногами Христос в момент розп'яття. Історик X сторіччя Арсен Католікос пов'язує з цим храмом діяння святої Ніни Каппадокійської. Побіжним доказом значущості Манґліського собору є той факт, що у V сторіччі один з грузинських єпископів названий «четвертим з Манґлісі», тобто на той час в цьому містечку вже було окреме єпископство. У VI столітті Манґліський собор став відомим за межами країни, паломництво до нього здійснювали християни сусідньої Вірменії. Втім, після розколу між вірменською і грузинською церквами, який стався у 607—608 роках, католикос Авраам заборонив вірменам прощу до Мцхеті та Манґлісі. У 620-х роках візантійський імператор Іраклій, йдучи через Картлі під час походу на Персію, забрав із Манґліського собору частину Животворного Хреста, тим самим позбавивши не тільки собор, а й усе грузинське християнство однієї з найшанованіших реліквій.
Після цієї події історичні згадки про Манґліський собор зникають. Лише в XI столітті з'являються свідоцтва про перебудову храму. Тоді в соборі поміняли купол, споруду оздобили ззовні каменем, а зсередини розписали. До XV сторіччя про собор нічого не було відомо, а в 1441 році в одному з історичних документів цар Олександр I згадує собор вже під новою назвою як присвячений Діві Марії. У цей період (найвірогідніше наприкінці XIV століття) втратила самостійність і була приєднана до . Однак наприкінці XVII — початку XVIII століть Манґліський собор відзначений як царський храм, тобто на той час манґліський єпископ був багатим та шанованим церковним ієрархом. Втім, благополуччя собору тривало недовго. В ході Російсько-Кавказької війни в 1824 році його було пошкоджено і пограбовано. У покинутій споруді під час негоди переховувались пастухи з вівцями і розпалювали в ній багаття. Стіни храму були геть закопчені, фрески і розписи знищені. Командування російським військом замість ремонту наказало збудувати нову церкву поряд з собором, будівельним матеріалом для якої слугувало каміння з інших зруйнованих грузинських храмів. 1850 року розпочато реставрацію Манґліського собору через те, що до Манґлісі приїхав на відпочинок митрополит Ісидор, який цікавився відновленням християнських святинь на Кавказі. З перервами реставраційні роботи тривали до 1862 року. Після цього собор до 1884 року залишався полковою церквою Еріванського полку. Слід зазначити, що проведена реставрація відновила храм лише функціонально, однак багато історичних написів і деталей оздоблення під час робіт було втрачено. Ще одна реставрація відбулась у 1953—1956 роках. Тоді були відновлено дах, очищено і укріплено фрески, а частину їх зрізано для колекції .
Архітектура
Архітектурний ансамбль Манґліського собору включає храм, окремо збудовану дзвіницю, цвинтар, руїни колишніх господарських будівель та огорожу.
У своєму плані Манґліський собор є тетраконхом, перекритим куполом на восьмикутному барабані. Він має два входи — західний та південний. Західний вхід пробитий у центрі апсиди. Південний вхід асиметричний, його арка зміщена до західної стіни. Собор має природне освітлення, для цього в барабані його купола пробиті вузькі вікна. Східне крило споруди витягнуте і з'єднане з центральним об'ємом собору переходом. Вівтар та середохрестя знаходяться у східній частині храму. Вівтар відокремлений від основної частини храму іконостасом з деревини горіха. Манґліський собор вінчає центральний купол, який спирається на три арки — північну, західну та південну. Купол має конічну форму, вкритий (як і інші частини покрівлі) дахівкою, завершений залізним хрестом, який датують XIX століттям.
Дзвіниця Манґліського собору зведена у 1850 році, про що свідчить напис російською на її південному фасаді. Ця споруда двоярусна. Її основа має прямокутну форму, складена з великих кам'яних брил. Другий ярус шестикутний, цегляний. Дзвіницю вінчає конусоподібний купол з хрестом. Господарські споруди біля храму були знесені під час першої російської реставрації 1850 року. Їхні залишки пролежали у дворі до 1861 року, потім на їхньому місці розбили сад. З них до сьогодні збереглися каплиця, відремонтована у XIX сторіччі, та кам'яний хрест заввишки 1,25 м, розташований з південного боку собору. У церковному дворі також є кілька могил — залишки колишнього кладовища. Найновіші з надгробків датовані здебільшого другою половиною XIX сторіччя.
Весь архітектурний комплекс Манґліського собору оточує кам'яний мур, що має добрий ступінь збереженості (особливо східна стіна заввишки 3 м і завтовшки 1 м). Північна стіна муру коротша за південну, тому він має форму неправильного квадрата. У мурі пробито дві брами — на сході і півдні. В минулому мур мав чотири кутові вежі, проте башта у північно-західному куті була зруйнована ще до першої реставрації, тому під час відновлювальних робіт у 1861 році її навіть не намагались відбудувати. Натомість інші три вежі збереглись до сьогодні.
Інтер'єр
В сучасному інтер'єрі Манґліського собору представлені лише фрагменти давніх розписів. Автентичний стінопис зберігся на куполі. У його композиції центральне місце посідає фігура Христа, що сидить на престолі і благословляє правицею, ця фігура знаходиться у північно-східній частині купола. Праворуч від Христа зображена Богородиця, а ліворуч — Іван Хреститель. Далі по колу зображені фігури святих, що тримають у руках сувої. Перший рядок кожного сувою написаний червоним, решта — чорним кольором; літери на них великі, легкі для прочитання. Центральна частина купола зображає небо з чотирма ангелами, що тримають руки хрестоподібно. Під постатями ангелів написані їхні імена, але добре читається лише ім'я Рафаїл. Також на куполі є постать чоловіка, що сидить на леві. Вона залишається предметом багатьох історичних дискусій. Висувались гіпотези, що фігура може зображати святого Георгія верхом на коні, дехто вбачає у цій постаті схожість із видатним грузинським істориком . Показово, що під час турецького вторгнення на Кавказ мусульмани не знищили Манґліський собор, за однією з версій, саме тому, що прийняли зображену постать за пророка Магомета, який осідлав лева.
Архітектурні деталі
 |  |  |  |  |
Хрест над центральною брамою. | Фронтон бічної брами. | Арки у південної брами. | Вікно. |
Написи і різьблення
 |  |  |  |  |
Джерела
- [Манґліська церква Діви Марії (Манґліський собор)]. dzeglebi.ge ((груз.)) . Архів оригіналу за 28 січня 2017. Процитовано 27 травня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shablon Viznachna pam yatka nevidomi parametri misto Shablon Viznachna pam yatka nevidomi parametri suchasnij status Shablon Viznachna pam yatka nevidomi parametri rozmir zobrazhennya Shablon Viznachna pam yatka nevidomi parametri kerivnictvo Shablon Viznachna pam yatka nevidomi parametri data pochatku sporudzhennya Shablon Viznachna pam yatka nevidomi parametri vmistimist Shablon Viznachna pam yatka nevidomi parametri yurisdikciya Shablon Viznachna pam yatka nevidomi parametri pidpis zobrazhennya Shablon Viznachna pam yatka nevidomi parametri religijna konfesiya Shablon Viznachna pam yatka nevidomi parametri budivelna sistema Shablon Viznachna pam yatka nevidomi parametri data zakinchennya sporudzhen Shablon Viznachna pam yatka nevidomi parametri nazva oficijna Shablon Viznachna pam yatka nevidomi parametri tip sporudiMangliskij sobor41 41 54 pn sh 44 21 18 sh d 41 69833 pn sh 44 35500 sh d 41 69833 44 35500 Koordinati 41 41 54 pn sh 44 21 18 sh d 41 69833 pn sh 44 35500 sh d 41 69833 44 35500Tipkafedralnij sobor d Status spadshinidKrayina Gruziya ISO3166 1 alpha 3 GEO ISO3166 1 cifrovij 268 RoztashuvannyaTetrickarojskij municipalitetArhitekturnij stiltetrakonhZasnovnikJoann KartlijskijZasnovano7 stolittyaPersha zgadka330 tiVlasnikGruzinska pravoslavna cerkvaStanzadovilnijMangliskij sobor Gruziya Pokazati na mapi GruziyaMangliskij sobor Kvemo Kartli Pokazati na mapi Kvemo Kartli Mangliskij sobor u Vikishovishi Ce rkva Presvyato yi Di vi Ma riyi bilsh znana yak Mangli skij sobo r gruz მანგლისის სიონი diyucha cerkva u Manglisi v Gruziyi Zbudovana u 330 h rokah i ye odniyeyu z najdavnishih hristiyanskih sporud krayini V minulomu vidoma viznachnoyu relikviyeyu chastinoyu Zhivotvornogo Hresta U XXI stolitti vidomij zavdyaki serednovichnim rozpisam Viznanij pam yatkoyu Gruziyi nalezhit do populyarnih ob yektiv vnutrishnogo turizmu IstoriyaPershi zgadki pro kam yanu cerkvu v Manglisi vidnosyat do 330 h rokiv Za opisami gruzinskogo istorika Leonti Mroveli Mantisi u IV stolitti bulo odnim z najbilshih mist istorichnogo krayu Kvemo Kartli Gruzinskij car Mirian III prijnyavshi hristiyanstvo poprosiv u vizantijskogo imperatora Konstantina I Velikogo relikviyi dlya osvyachennya novih hramiv Yepiskop Joann Kartlijskij povernuvshis iz Konstantinopolya zi svyatinyami pershoyu zbuduvav cerkvu Svyatogo Hresta u Manglisi tim samim zasmutivshi carya yakij bazhav mati relikviyi u svoyij stolici Mcheti Viglyad zrujnovanogo soboru v 1840 roci Malyunok iz zibrannya Nacionalnoyi parlamentskoyi biblioteki Gruziyi Golovnoyu svyatineyu Mangliskogo soboru v toj chas bula chastina Zhivotvornogo Hresta a same pidstavka na yaku spiravsya nogami Hristos v moment rozp yattya Istorik X storichchya Arsen Katolikos pov yazuye z cim hramom diyannya svyatoyi Nini Kappadokijskoyi Pobizhnim dokazom znachushosti Mangliskogo soboru ye toj fakt sho u V storichchi odin z gruzinskih yepiskopiv nazvanij chetvertim z Manglisi tobto na toj chas v comu mistechku vzhe bulo okreme yepiskopstvo U VI stolitti Mangliskij sobor stav vidomim za mezhami krayini palomnictvo do nogo zdijsnyuvali hristiyani susidnoyi Virmeniyi Vtim pislya rozkolu mizh virmenskoyu i gruzinskoyu cerkvami yakij stavsya u 607 608 rokah katolikos Avraam zaboroniv virmenam proshu do Mcheti ta Manglisi U 620 h rokah vizantijskij imperator Iraklij jduchi cherez Kartli pid chas pohodu na Persiyu zabrav iz Mangliskogo soboru chastinu Zhivotvornogo Hresta tim samim pozbavivshi ne tilki sobor a j use gruzinske hristiyanstvo odniyeyi z najshanovanishih relikvij Pislya ciyeyi podiyi istorichni zgadki pro Mangliskij sobor znikayut Lishe v XI stolitti z yavlyayutsya svidoctva pro perebudovu hramu Todi v sobori pominyali kupol sporudu ozdobili zzovni kamenem a zseredini rozpisali Do XV storichchya pro sobor nichogo ne bulo vidomo a v 1441 roci v odnomu z istorichnih dokumentiv car Oleksandr I zgaduye sobor vzhe pid novoyu nazvoyu yak prisvyachenij Divi Mariyi U cej period najvirogidnishe naprikinci XIV stolittya vtratila samostijnist i bula priyednana do Odnak naprikinci XVII pochatku XVIII stolit Mangliskij sobor vidznachenij yak carskij hram tobto na toj chas mangliskij yepiskop buv bagatim ta shanovanim cerkovnim iyerarhom Vtim blagopoluchchya soboru trivalo nedovgo V hodi Rosijsko Kavkazkoyi vijni v 1824 roci jogo bulo poshkodzheno i pograbovano U pokinutij sporudi pid chas negodi perehovuvalis pastuhi z vivcyami i rozpalyuvali v nij bagattya Stini hramu buli get zakopcheni freski i rozpisi znisheni Komanduvannya rosijskim vijskom zamist remontu nakazalo zbuduvati novu cerkvu poryad z soborom budivelnim materialom dlya yakoyi sluguvalo kaminnya z inshih zrujnovanih gruzinskih hramiv 1850 roku rozpochato restavraciyu Mangliskogo soboru cherez te sho do Manglisi priyihav na vidpochinok mitropolit Isidor yakij cikavivsya vidnovlennyam hristiyanskih svyatin na Kavkazi Z perervami restavracijni roboti trivali do 1862 roku Pislya cogo sobor do 1884 roku zalishavsya polkovoyu cerkvoyu Erivanskogo polku Slid zaznachiti sho provedena restavraciya vidnovila hram lishe funkcionalno odnak bagato istorichnih napisiv i detalej ozdoblennya pid chas robit bulo vtracheno She odna restavraciya vidbulas u 1953 1956 rokah Todi buli vidnovleno dah ochisheno i ukripleno freski a chastinu yih zrizano dlya kolekciyi ArhitekturaPlan Mangliskogo soboru Zahidnij vhid do soboru Riznokolorove kaminnya slidi restavraciyi 1850 roku Nadgrobki na podvir yi soboru Arhitekturnij ansambl Mangliskogo soboru vklyuchaye hram okremo zbudovanu dzvinicyu cvintar ruyini kolishnih gospodarskih budivel ta ogorozhu U svoyemu plani Mangliskij sobor ye tetrakonhom perekritim kupolom na vosmikutnomu barabani Vin maye dva vhodi zahidnij ta pivdennij Zahidnij vhid probitij u centri apsidi Pivdennij vhid asimetrichnij jogo arka zmishena do zahidnoyi stini Sobor maye prirodne osvitlennya dlya cogo v barabani jogo kupola probiti vuzki vikna Shidne krilo sporudi vityagnute i z yednane z centralnim ob yemom soboru perehodom Vivtar ta seredohrestya znahodyatsya u shidnij chastini hramu Vivtar vidokremlenij vid osnovnoyi chastini hramu ikonostasom z derevini goriha Mangliskij sobor vinchaye centralnij kupol yakij spirayetsya na tri arki pivnichnu zahidnu ta pivdennu Kupol maye konichnu formu vkritij yak i inshi chastini pokrivli dahivkoyu zavershenij zaliznim hrestom yakij datuyut XIX stolittyam Dzvinicya Mangliskogo soboru zvedena u 1850 roci pro sho svidchit napis rosijskoyu na yiyi pivdennomu fasadi Cya sporuda dvoyarusna Yiyi osnova maye pryamokutnu formu skladena z velikih kam yanih bril Drugij yarus shestikutnij ceglyanij Dzvinicyu vinchaye konusopodibnij kupol z hrestom Gospodarski sporudi bilya hramu buli zneseni pid chas pershoyi rosijskoyi restavraciyi 1850 roku Yihni zalishki prolezhali u dvori do 1861 roku potim na yihnomu misci rozbili sad Z nih do sogodni zbereglisya kaplicya vidremontovana u XIX storichchi ta kam yanij hrest zavvishki 1 25 m roztashovanij z pivdennogo boku soboru U cerkovnomu dvori takozh ye kilka mogil zalishki kolishnogo kladovisha Najnovishi z nadgrobkiv datovani zdebilshogo drugoyu polovinoyu XIX storichchya Ves arhitekturnij kompleks Mangliskogo soboru otochuye kam yanij mur sho maye dobrij stupin zberezhenosti osoblivo shidna stina zavvishki 3 m i zavtovshki 1 m Pivnichna stina muru korotsha za pivdennu tomu vin maye formu nepravilnogo kvadrata U muri probito dvi brami na shodi i pivdni V minulomu mur mav chotiri kutovi vezhi prote bashta u pivnichno zahidnomu kuti bula zrujnovana she do pershoyi restavraciyi tomu pid chas vidnovlyuvalnih robit u 1861 roci yiyi navit ne namagalis vidbuduvati Natomist inshi tri vezhi zbereglis do sogodni Inter yerV suchasnomu inter yeri Mangliskogo soboru predstavleni lishe fragmenti davnih rozpisiv Avtentichnij stinopis zberigsya na kupoli U jogo kompoziciyi centralne misce posidaye figura Hrista sho sidit na prestoli i blagoslovlyaye praviceyu cya figura znahoditsya u pivnichno shidnij chastini kupola Pravoruch vid Hrista zobrazhena Bogorodicya a livoruch Ivan Hrestitel Dali po kolu zobrazheni figuri svyatih sho trimayut u rukah suvoyi Pershij ryadok kozhnogo suvoyu napisanij chervonim reshta chornim kolorom literi na nih veliki legki dlya prochitannya Centralna chastina kupola zobrazhaye nebo z chotirma angelami sho trimayut ruki hrestopodibno Pid postatyami angeliv napisani yihni imena ale dobre chitayetsya lishe im ya Rafayil Takozh na kupoli ye postat cholovika sho sidit na levi Vona zalishayetsya predmetom bagatoh istorichnih diskusij Visuvalis gipotezi sho figura mozhe zobrazhati svyatogo Georgiya verhom na koni dehto vbachaye u cij postati shozhist iz vidatnim gruzinskim istorikom Pokazovo sho pid chas tureckogo vtorgnennya na Kavkaz musulmani ne znishili Mangliskij sobor za odniyeyu z versij same tomu sho prijnyali zobrazhenu postat za proroka Magometa yakij osidlav leva Arhitekturni detali Hrest nad centralnoyu bramoyu Fronton bichnoyi brami Arki u pivdennoyi brami Vikno Karniz Napisi i rizblennyaDzherela Mangliska cerkva Divi Mariyi Mangliskij sobor dzeglebi ge gruz Arhiv originalu za 28 sichnya 2017 Procitovano 27 travnya 2019