Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Манґлісі (груз. მანგლისი) — даба (містечко) в , Грузія. Одне зі 113 найдавніших міст країни та один з найперших центрів християнства в Грузії. Розташоване в історичному краї Квемо-Картлі, знаходиться на південному схилі Тріалетського хребта, за 56 км на захід від Тбілісі. З кінця XIX сторіччя є гірськокліматичним курортом, з XXI століття в Манґлісі розвивається туризм.
| груз. მანგლისი | ||||
 | ||||
| Манґліський собор — найдавніша будівля містечка. | ||||
| Основні дані | ||||
|---|---|---|---|---|
| H G O | ||||
| Країна |  Грузія | |||
| Мхаре | Квемо Картлі | |||
| Муніципалітет | Тетріцкаройський d | |||
| | ||||
| Перша згадка | IV | |||
| | ||||
| Водойма | d (річка) | |||
| Висота над р.м. | 1204 м | |||
| Населення | 1441 осіб (5 листопада 2014), 1686 осіб (2022)[2], 1698 осіб (2021)[2], 2883 осіб (17 грудня 1926), 3528 осіб (17 січня 1939)[2], 4333 осіб (15 січня 1959)[2], 3757 осіб (15 січня 1970)[2], 3797 осіб (17 січня 1979)[2], 4013 осіб (12 січня 1989)[2], 2752 осіб (17 січня 2002)[2], 1726 осіб (2016)[2], 1727 осіб (2017)[2], 1718 осіб (2017)[2], 1712 осіб (2019)[2], 1698 осіб (2020)[2], 1689 осіб (2023)[3] | |||
| Часовий пояс | ||||
| Телефонний код | +995-359 | |||
| Поштовий індекс | 2300 (Пошта Грузії) | |||
| Місцева влада | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| GeoNames | 613093 | |||
| Відстань | ||||
| До центру краю | ||||
| До Тбілісі | ||||
| Карта | ||||
  Манґлісі Манґлісі (Грузія) | ||||
 Манґлісі у Вікісховищі | ||||
Етимологія
Сучасну назву містечка виводять від сирійського maggəlā, яке у давньогрузинській мові перетворилось на mangali і означало «серп». Грузинський дослідник Кетеван Кутателадзе припускає, що це пов'язане з давнім культом Місяця, елементи якого можна простежити у віруваннях місцевого населення навіть за доби християнства.
Історія
Розкопки, проведені в околицях Манґлісі, свідчать, що люди оселились у цій місцевості ще за середньої бронзової доби. Перші поселенці були представниками . В ущелинах поблизу Манґлісі знайдені пам'ятки пізньої бронзи і ранньої залізної доби. В античну добу на місці сучасного містечка існували два села — Земо і Квемо Одзізі. До цього історичного періоду відносять знахідки давньогрецьких монет із зображеннями звірів і птахів, а також браслет, знайдений у некрополі.
Найдавніші писемні згадки про Манґлісі відносять до IV століття. У грузинській хроніці Картліс Цховреба («Життя Картлі»), авторство якої приписуються історику Леонті Мровелі, Манґлісі згадане разом зі Мцхетою й як одне з найбільших міст тогочасного краю Картлі. Коли грузинський цар Міріан III прийняв християнство, то послав до візантійського імператора Константина I Великого делегацію в намірі привезти до рідного краю реліквії. Єпископ Йоанн Картлійський, виконавши це завдання, перший християнський храм збудував саме у Манґлісі, тим самим засмутивши володаря, який бажав бачити реліквії у своїй столиці Мцхеті. Відтоді Манґліський собор став осередком громадського життя містечка. У V столітті Вахтанг I Горгасалі створив тут окреме єпископство. Протягом майже двох віків до Манґлісі прибували паломники навіть з-за кордону, зокрема, з Вірменії. Розкол між грузинською і вірменською церквами у 607—608 роках поклав край масовому поклонінню, а в 620-х роках імператор Іраклій забрав із Манґліського собору і його головну святиню — частину Животворного Хреста. Після цього і містечко в цілому вступили у період повільного занепаду.
У середині VIII століття долини навколо Манґлісі належали роду Джуаншеріані, одній з гілок династії Хосровідів, пізніше перейшли у власність роду Ліпарітіді. Під час турецької навали околиці селища були розорені, у них майже не залишилось осілого населення, натомість турки-сельджуки випасали тут худобу. В 1121 році на горі , що неподалік Манґлісі, сталася вирішальна битва між грузинським і турецьким військом, яка принесла перемогу корінному народові. Однак вільне життя тривало недовго. надовго залишило манґліський край в руїнах. Ще у 1770 році Манґліська єпархія значилась у списку розорених.
Завоювання Кавказу Російською імперією пожвавило життя селища. По-перше, в 1823 році російський генерал Олексій Єрмолов розквартирував у Манґлісі . По-друге, в 1850—1862 роках був відреставрований Мангліський собор, який до 18 року залишався полковою церквою. Постійна присутність військових привертала до Манглісі російську інтелігенцію. Сюди приїздили на лікування або просто на відпочинок, рятуючись від літньої спеки Тбілісі. Таким чином з кінця XIX сторіччя Манґлісі починає розвиватись як гірськокліматичний курорт.
На початку XX століття селище знов на короткий час опинилося у центрі військових дій. Саме тут почалося Серпневе повстання, очолюване Кайхосро Чолокашвілі. 29 серпня 1924 року повстанці обстріляли казарми Червоної армії в Манґлісі, однак їхній спротив виявився безрезультатним. Встановлення радянської влади продовжило російську політику «м'якої» окупації Грузії, коли мирному населенню відводили роль обслуги на курортах. 1926 року тодішньому селищу надали статус даби. До 1953 року в Манґлісі збудували декілька санаторіїв, у тому числі туберкульозний. Друга половина XX сторіччя стала періодом найбільшого розквіту як курортної справи, так і економіки Манґлісі загалом. (Низка збройних конфліктів) на півночі Грузії наприкінці XX — початку XXI століть призвела до відтоку російського населення і зменшення числа жителів містечка. З 2010-х років Манґлісі розвивається вже не тільки як курорт, але й як туристичний центр, де акцент роблять на культурній спадщині Грузії.
Географія
Манґлісі розташоване за 56 км на захід від Тбілісі при дорозі Тбілісі — Ніноцмінда. Даба розкинулась на південному схилі Тріалетського хребта на висоті близько 1200 м. Клімат околиць містечка субтропічний. Зима м'яка нетривала (середня температура січня -2 °C), літо тривале, тепле, але не спекотне (середня температура липня 19 °C). В середньому за рік випадає близько 700 мм опадів. На околиці Манґлісі протікає гірська річка . Зазвичай мілка, вона стає бурхливою після дощів, літні паводки Алгеті нерідко розмивають навколишні дороги. Також в околицях і в самому містечку є чимало невеликих джерел.
Населення
| Зміни населення | |
|---|---|
| Рік | Населення |
| 1893 | 907 |
| 1989 | 3939 |
| 1999 | 4300 |
| 2002 | 2752 |
| 2002 | 1441 |
Розташування Манґлісі в густонаселеному кавказькому регіоні неподалік від торгових і воєнних шляхів обумовило етнічну розмаїтість його мешканців. Корінне населення давнього селища складали грузини. За античної доби тут жили греки, незначна частка яких залишилась і після зникнення грецьких колоній. Крім них у Манґлісі у різні періоди постійно мешкали вірмени й осетини. З XIX сторіччя у селищі помітно зросла частка російського населення як за рахунок військових, так і за рахунок мирних переселенців (молоканів), деякий час воно навіть становило етнічну більшість. Після Варшавського повстання на Кавказ були відправленні у заслання поляки, частина яких також оселилась у Манґлісі. Крім того, у селищі постійно реєстрували незначну частку євреїв. Значний відтік росіян відбувся під час Південноосетинської війни. Наприклад, перепис 1970 року показав, що у Манґлісі на той час було 75 % грузинів, 12 % росіян, 8 % греків, 3 % вірмен і 2 % інших етнічних меншин (азербайджанців, курдів, євреїв). А в 1999 році основними етнічними групами в Манґлісі були грузини (65 %), греки (14 %) і вірмени (12 %). За віросповідання мешканці Манґлісі також були неоднорідні. Грузини і росіяни разом творили православну більшість, крім них у містечку в різні періоди жили католики, юдеї, мусульмани і послідовники вірменської церкви.
Відомі особи
— хоровий диригент, народний артист СРСР. Народився у Манґлісі в 1918 році.
Економіка
В давнину основним заняттям місцевого населення було скотарство. Високогірні пасовища та м'який клімат сприяли відгодівлі тварин, тому в горах розводили м'ясну і молочну велику рогату худобу, овець, коней. За радянських часів у Манґлісі діяв радгосп м'ясо-молочного напряму. Ці галузі сільського господарства і зараз присутні в передмістях та околицях Манґлісі, але з кінця XIX століття основна частина власне міщан зайнята у сфері обслуговування, яка охоплювала також і військові підрозділи: у XIX столітті — казарми Еріванського 13-го лейб-гренадерського полку, у XX столітті —радянську військову частину. Розвиток курортної справи сприяв появі тут кількох санаторіїв. Більшість з них спеціалізуються на лікуванні дітей із захворюваннями органів дихання (в тому числі туберкульозом), анеміями, астмою, функціональними розладами нервової системи. Промисловість у містечку представлена лише легкою галуззю, у Манґлісі працює філіал Тбіліської взуттєвої фабрики «Інсанн». В XXI столітті розвиток підприємництва призвів до появи приватних гостинних домів (мініготелів) та інших підприємств, орієнтованих на туристів. Поблизу містечка знаходиться Алгетський національний парк, пам'ятник історії і кілька етнографічних пам'яток (хрестоподібний валун Кам'яна наречена, печера Арсена).
Джерела
- Большая Советская Энциклопедия / под ред. Б. А. Введенского. — 1954. — Т. 26. — 652 с.(рос.)
- http://pop-stat.mashke.org/georgia-cities.htm
- https://www.geostat.ge/en/modules/categories/41/population
- [Манґліська церква Діви Марії (Манґліський собор)]. dzeglebi.ge ((груз.)) . Архів оригіналу за 28 січня 2017. Процитовано 28 травня 2019.
- Ketevan Kutateladze The Border of Manglisi Eparchy [ 27 вересня 2018 у Wayback Machine.] / Studies in History and Ethnology. — Tbilisi, 2009. — Т. XII. С. 116—135.(груз.)
- Robert W. Thomson Rewriting Caucasian history: the medieval Armenian adaptation of the Georgian chronicles; the original Georgian texts and the Armenian adaptation. — Oxford: Clarendon Press, 1996.(англ.)
- Нико Джавахишвили Борьба за свободу Кавказа: Из истории военно-политического сотрудничества грузин и северокавказцев в первой половине XX века. — Тбилиси: изд-во Тбилисского университета, 2005.(рос.)
- Кавказский календарь. — Тифлис, 1845-1916. — С. 162 (349 в онлайн-версії). (рос.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Manglisi gruz მანგლისი daba mistechko v Gruziya Odne zi 113 najdavnishih mist krayini ta odin z najpershih centriv hristiyanstva v Gruziyi Roztashovane v istorichnomu krayi Kvemo Kartli znahoditsya na pivdennomu shili Trialetskogo hrebta za 56 km na zahid vid Tbilisi Z kincya XIX storichchya ye girskoklimatichnim kurortom z XXI stolittya v Manglisi rozvivayetsya turizm daba d Manglisi gruz მანგლისიMangliskij sobor najdavnisha budivlya mistechka Mangliskij sobor najdavnisha budivlya mistechka Osnovni dani41 41 54 pn sh 44 22 14 sh d H G O WD 41 41 54 N 44 22 14 EKrayina GruziyaMhare Kvemo KartliMunicipalitet Tetrickarojskij d WD Tetrickarojskij municipalitet dPersha zgadka IVVodojma d richka Visota nad r m 1204 mNaselennya 1441 osib 5 listopada 2014 1686 osib 2022 2 1698 osib 2021 2 2883 osib 17 grudnya 1926 3528 osib 17 sichnya 1939 2 4333 osib 15 sichnya 1959 2 3757 osib 15 sichnya 1970 2 3797 osib 17 sichnya 1979 2 4013 osib 12 sichnya 1989 2 2752 osib 17 sichnya 2002 2 1726 osib 2016 2 1727 osib 2017 2 1718 osib 2017 2 1712 osib 2019 2 1698 osib 2020 2 1689 osib 2023 3 WD 1441 osib 5 listopada 2014 1686 osib 2022 2 1698 osib 2021 2 2883 osib 17 grudnya 1926 3528 osib 17 sichnya 1939 2 4333 osib 15 sichnya 1959 2 3757 osib 15 sichnya 1970 2 3797 osib 17 sichnya 1979 2 4013 osib 12 sichnya 1989 2 2752 osib 17 sichnya 2002 2 1726 osib 2016 2 1727 osib 2017 2 1718 osib 2017 2 1712 osib 2019 2 1698 osib 2020 2 1689 osib 2023 3 Chasovij poyas UTC 4Telefonnij kod 995 359Poshtovij indeks 2300 Poshta Gruziyi Misceva vladaIdentifikatori i posilannyaGeoNames 613093VidstanDo centru krayuDo TbilisiKartaManglisiManglisi Gruziya Manglisi u VikishovishiEtimologiyaSuchasnu nazvu mistechka vivodyat vid sirijskogo maggela yake u davnogruzinskij movi peretvorilos na mangali i oznachalo serp Gruzinskij doslidnik Ketevan Kutateladze pripuskaye sho ce pov yazane z davnim kultom Misyacya elementi yakogo mozhna prostezhiti u viruvannyah miscevogo naselennya navit za dobi hristiyanstva IstoriyaKrayevid Manglisi v 1891 roci Miski budinki u yakih buv rozkvartirovanij u 1892 roci Rozkopki provedeni v okolicyah Manglisi svidchat sho lyudi oselilis u cij miscevosti she za serednoyi bronzovoyi dobi Pershi poselenci buli predstavnikami V ushelinah poblizu Manglisi znajdeni pam yatki piznoyi bronzi i rannoyi zaliznoyi dobi V antichnu dobu na misci suchasnogo mistechka isnuvali dva sela Zemo i Kvemo Odzizi Do cogo istorichnogo periodu vidnosyat znahidki davnogreckih monet iz zobrazhennyami zviriv i ptahiv a takozh braslet znajdenij u nekropoli Najdavnishi pisemni zgadki pro Manglisi vidnosyat do IV stolittya U gruzinskij hronici Kartlis Chovreba Zhittya Kartli avtorstvo yakoyi pripisuyutsya istoriku Leonti Mroveli Manglisi zgadane razom zi Mchetoyu j yak odne z najbilshih mist togochasnogo krayu Kartli Koli gruzinskij car Mirian III prijnyav hristiyanstvo to poslav do vizantijskogo imperatora Konstantina I Velikogo delegaciyu v namiri privezti do ridnogo krayu relikviyi Yepiskop Joann Kartlijskij vikonavshi ce zavdannya pershij hristiyanskij hram zbuduvav same u Manglisi tim samim zasmutivshi volodarya yakij bazhav bachiti relikviyi u svoyij stolici Mcheti Vidtodi Mangliskij sobor stav oseredkom gromadskogo zhittya mistechka U V stolitti Vahtang I Gorgasali stvoriv tut okreme yepiskopstvo Protyagom majzhe dvoh vikiv do Manglisi pribuvali palomniki navit z za kordonu zokrema z Virmeniyi Rozkol mizh gruzinskoyu i virmenskoyu cerkvami u 607 608 rokah poklav kraj masovomu pokloninnyu a v 620 h rokah imperator Iraklij zabrav iz Mangliskogo soboru i jogo golovnu svyatinyu chastinu Zhivotvornogo Hresta Pislya cogo i mistechko v cilomu vstupili u period povilnogo zanepadu U seredini VIII stolittya dolini navkolo Manglisi nalezhali rodu Dzhuansheriani odnij z gilok dinastiyi Hosrovidiv piznishe perejshli u vlasnist rodu Liparitidi Pid chas tureckoyi navali okolici selisha buli rozoreni u nih majzhe ne zalishilos osilogo naselennya natomist turki seldzhuki vipasali tut hudobu V 1121 roci na gori sho nepodalik Manglisi stalasya virishalna bitva mizh gruzinskim i tureckim vijskom yaka prinesla peremogu korinnomu narodovi Odnak vilne zhittya trivalo nedovgo nadovgo zalishilo mangliskij kraj v ruyinah She u 1770 roci Mangliska yeparhiya znachilas u spisku rozorenih Zavoyuvannya Kavkazu Rosijskoyu imperiyeyu pozhvavilo zhittya selisha Po pershe v 1823 roci rosijskij general Oleksij Yermolov rozkvartiruvav u Manglisi Po druge v 1850 1862 rokah buv vidrestavrovanij Mangliskij sobor yakij do 18 roku zalishavsya polkovoyu cerkvoyu Postijna prisutnist vijskovih privertala do Manglisi rosijsku inteligenciyu Syudi priyizdili na likuvannya abo prosto na vidpochinok ryatuyuchis vid litnoyi speki Tbilisi Takim chinom z kincya XIX storichchya Manglisi pochinaye rozvivatis yak girskoklimatichnij kurort Na pochatku XX stolittya selishe znov na korotkij chas opinilosya u centri vijskovih dij Same tut pochalosya Serpneve povstannya ocholyuvane Kajhosro Cholokashvili 29 serpnya 1924 roku povstanci obstrilyali kazarmi Chervonoyi armiyi v Manglisi odnak yihnij sprotiv viyavivsya bezrezultatnim Vstanovlennya radyanskoyi vladi prodovzhilo rosijsku politiku m yakoyi okupaciyi Gruziyi koli mirnomu naselennyu vidvodili rol obslugi na kurortah 1926 roku todishnomu selishu nadali status dabi Do 1953 roku v Manglisi zbuduvali dekilka sanatoriyiv u tomu chisli tuberkuloznij Druga polovina XX storichchya stala periodom najbilshogo rozkvitu yak kurortnoyi spravi tak i ekonomiki Manglisi zagalom Nizka zbrojnih konfliktiv na pivnochi Gruziyi naprikinci XX pochatku XXI stolit prizvela do vidtoku rosijskogo naselennya i zmenshennya chisla zhiteliv mistechka Z 2010 h rokiv Manglisi rozvivayetsya vzhe ne tilki yak kurort ale j yak turistichnij centr de akcent roblyat na kulturnij spadshini Gruziyi GeografiyaSuchasnij krayevid okolic mistechka Manglisi roztashovane za 56 km na zahid vid Tbilisi pri dorozi Tbilisi Ninocminda Daba rozkinulas na pivdennomu shili Trialetskogo hrebta na visoti blizko 1200 m Klimat okolic mistechka subtropichnij Zima m yaka netrivala serednya temperatura sichnya 2 C lito trivale teple ale ne spekotne serednya temperatura lipnya 19 C V serednomu za rik vipadaye blizko 700 mm opadiv Na okolici Manglisi protikaye girska richka Zazvichaj milka vona staye burhlivoyu pislya doshiv litni pavodki Algeti neridko rozmivayut navkolishni dorogi Takozh v okolicyah i v samomu mistechku ye chimalo nevelikih dzherel NaselennyaZmini naselennyaRik Naselennya1893 9071989 39391999 43002002 27522002 1441 Roztashuvannya Manglisi v gustonaselenomu kavkazkomu regioni nepodalik vid torgovih i voyennih shlyahiv obumovilo etnichnu rozmayitist jogo meshkanciv Korinne naselennya davnogo selisha skladali gruzini Za antichnoyi dobi tut zhili greki neznachna chastka yakih zalishilas i pislya zniknennya greckih kolonij Krim nih u Manglisi u rizni periodi postijno meshkali virmeni j osetini Z XIX storichchya u selishi pomitno zrosla chastka rosijskogo naselennya yak za rahunok vijskovih tak i za rahunok mirnih pereselenciv molokaniv deyakij chas vono navit stanovilo etnichnu bilshist Pislya Varshavskogo povstannya na Kavkaz buli vidpravlenni u zaslannya polyaki chastina yakih takozh oselilas u Manglisi Krim togo u selishi postijno reyestruvali neznachnu chastku yevreyiv Znachnij vidtik rosiyan vidbuvsya pid chas Pivdennoosetinskoyi vijni Napriklad perepis 1970 roku pokazav sho u Manglisi na toj chas bulo 75 gruziniv 12 rosiyan 8 grekiv 3 virmen i 2 inshih etnichnih menshin azerbajdzhanciv kurdiv yevreyiv A v 1999 roci osnovnimi etnichnimi grupami v Manglisi buli gruzini 65 greki 14 i virmeni 12 Za virospovidannya meshkanci Manglisi takozh buli neodnoridni Gruzini i rosiyani razom tvorili pravoslavnu bilshist krim nih u mistechku v rizni periodi zhili katoliki yudeyi musulmani i poslidovniki virmenskoyi cerkvi Vidomi osobi horovij dirigent narodnij artist SRSR Narodivsya u Manglisi v 1918 roci EkonomikaMiskij park V davninu osnovnim zanyattyam miscevogo naselennya bulo skotarstvo Visokogirni pasovisha ta m yakij klimat spriyali vidgodivli tvarin tomu v gorah rozvodili m yasnu i molochnu veliku rogatu hudobu ovec konej Za radyanskih chasiv u Manglisi diyav radgosp m yaso molochnogo napryamu Ci galuzi silskogo gospodarstva i zaraz prisutni v peredmistyah ta okolicyah Manglisi ale z kincya XIX stolittya osnovna chastina vlasne mishan zajnyata u sferi obslugovuvannya yaka ohoplyuvala takozh i vijskovi pidrozdili u XIX stolitti kazarmi Erivanskogo 13 go lejb grenaderskogo polku u XX stolitti radyansku vijskovu chastinu Rozvitok kurortnoyi spravi spriyav poyavi tut kilkoh sanatoriyiv Bilshist z nih specializuyutsya na likuvanni ditej iz zahvoryuvannyami organiv dihannya v tomu chisli tuberkulozom anemiyami astmoyu funkcionalnimi rozladami nervovoyi sistemi Promislovist u mistechku predstavlena lishe legkoyu galuzzyu u Manglisi pracyuye filial Tbiliskoyi vzuttyevoyi fabriki Insann V XXI stolitti rozvitok pidpriyemnictva prizviv do poyavi privatnih gostinnih domiv minigoteliv ta inshih pidpriyemstv oriyentovanih na turistiv Poblizu mistechka znahoditsya Algetskij nacionalnij park pam yatnik istoriyi i kilka etnografichnih pam yatok hrestopodibnij valun Kam yana narechena pechera Arsena DzherelaBolshaya Sovetskaya Enciklopediya pod red B A Vvedenskogo 1954 T 26 652 s ros http pop stat mashke org georgia cities htm https www geostat ge en modules categories 41 population Mangliska cerkva Divi Mariyi Mangliskij sobor dzeglebi ge gruz Arhiv originalu za 28 sichnya 2017 Procitovano 28 travnya 2019 Ketevan Kutateladze The Border of Manglisi Eparchy 27 veresnya 2018 u Wayback Machine Studies in History and Ethnology Tbilisi 2009 T XII S 116 135 gruz Robert W Thomson Rewriting Caucasian history the medieval Armenian adaptation of the Georgian chronicles the original Georgian texts and the Armenian adaptation Oxford Clarendon Press 1996 angl Niko Dzhavahishvili Borba za svobodu Kavkaza Iz istorii voenno politicheskogo sotrudnichestva gruzin i severokavkazcev v pervoj polovine XX veka Tbilisi izd vo Tbilisskogo universiteta 2005 ros Kavkazskij kalendar Tiflis 1845 1916 S 162 349 v onlajn versiyi ros Posilannya