Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Південноосетинська війна — активна фаза грузино-південноосетинського конфлікту, що вилилися в збройне протистояння (1991–1992), що почалася на хвилі самовизначення національних окраїн СРСР та завершилася .
| Південноосетинська війна | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Грузино-осетинський конфлікт | |||||||||
 Карта Південної Осетії. Пунктиром позначені території, що контролювалися Грузією після війни 1991 — 1992 рр.. | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
|
|
| ||||||||
| Сили | |||||||||
|
| |||||||||
| цієї статті під сумнівом. (березень 2013) |
Передісторія
В останні роки існування СРСР загострилися відносини між центральною грузинською владою та осетинським населенням Південної Осетії. 10 листопада 1989 року Рада народних депутатів ухвалила рішення про перетворення Південно-Осетинської АО в автономну республіку у складі Грузинської РСР, що викликало негативну реакцію з боку Президії Верховної Ради Грузинської РСР, який визнав це рішення незаконним. При відбулося збройне зіткнення учасників акції, місцевої влади, міліції та осетинського населення, що призвело до загибелі людей. Відносини між республікою та її автономією розпалювалися все сильніше, причиною якої було прагнення Грузії здобути незалежність та бажання Південно-Осетинської АО залишитися в складі Радянського Союзу. Загострення ситуації розжарювали і націоналістичні гасла лідерів грузинського національного руху. 20 вересня 1990 року Рада народних депутатів ЮОАО проголосила створення Південно-Осетинської Радянської Демократичної Республіки. 10 грудня Верховна Рада Грузії ухвалила рішення про скасування ПОАО. На такий день у Цхінвалі відбулося вбивство трьох осіб (два грузина та міліціонера осетина), після чого грузинське керівництво ввело в Цхінвалі та надзвичайний стан. У місто була введена група курсантів Тбіліської Вищої школи МВС, а комендантом району надзвичайного стану став її начальник генерал-майор . Ситуація в регіоні наближалася до збройного зіткнення.
Хід війни
1991 рік
4 січня населення Цхінвала, стривожене чутками про прибуття з Тбілісі міліцейських підрозділів, роззброїли грузинських міліціонерів, що знаходилися в місті. В той же день був побитий та відпущений босоніж грузинський міліціонер, що зазначено як в Цхінвальському, так і в Горійській районної лікарні. Військовий комендант Цхінвала поставив ультиматум про здачу зброї до 24 годин 6 січня, але вже в ніч з 5 на 6 січня в місто увійшов трьохтисячний загін МВС Грузії. Вранці 6 січня в Цхінвалі та Джавському районі спалахнули збройні зіткнення із застосуванням гранатометів. Наступного дня у Владикавказі при посередництві МВС Північної Осетії було досягнуто рішення про припинення вогню, але через дві години ситуація знову загострилася і частини грузинської міліції були витіснені з території Джавського району.
25 січня міністр внутрішніх справ Грузії домовився з осетинською стороною про виведення підрозділів МВС Грузії та припинення вогню за умови здачі викраденої у грузинської міліції зброї, проте, після затримання 29 січня військовим комендантом Цхінвала Кванталіані Голови Верховної Ради Південної Осетії Тореза Кулумбегова, ситуація в регіоні знову загострилася. Грузинська міліція змушена була залишити Цхінвалі ще 26 січня, закріпившись на в'їзді в місто, де був розміщений штаб та бронетехніка. Частина сил також перебувала в грузинських селах на північ від Цхінвалі. Сутички між протиборчими сторонами спалахнули в передмістях Цхінвалі. Так 31 січня сталося велике зіткнення між грузинськими воєнізованими формуваннями з осетинами за декілька кілометрів від міста.
Грузинські сили контролювали стратегічні висоти навколо Цхінвалі, ведучи обстріл міста, а осетинські загони, що базувалися в блокованому Цхінвалі, відчували гостру нестачу зброї та боєприпасів та діяли дрібними диверсійними групами. В середині березня голова Верховної Ради РРФСР Єльцин Борис Миколайович здійснив поїздку на Кавказ, де 23 березня на кордоні Грузії та Північної Осетії зустрівся зі своїм грузинським колегою Звіадом Гамсахурдія. У ході зустрічі сторони підписали протокол про врегулювання ситуації в Південній Осетії, у відповідь на що 26 березня в Цхінвалі пройшов мітинг під гаслом «Ганьба Єльцину за змову з грузинськими фашистами !» . Запропоноване в протоколі рішення передбачало введення на територію Південної Осетії спільного контингенту російських та грузинських добровольців загальною чисельністю близько 400 осіб, але дана угода викликала широкі протести різних політичних сил Росії, в результаті чого Верховна Рада РФ заблокувала проведення миротворчої операції. 4 травня Рада народних депутатів Південної Осетії ухвалила рішення про скасування Південно-Осетинської Радянської Республіки та повернення її до статусу автономної області. Через чотири місяця 1 вересня того ж року сесія Ради народних депутатів Південної Осетії скасувала рішення зборів депутатів від 4 травня, проголосивши Республіку Південна Осетія.
1992 рік
19 січня 1992 року в Південній Осетії пройшов незаконний референдум, в результаті якого 98 % проголосували за незалежність та приєднання до Росії. Грузинське населення Південної Осетії не узяло участь в голосуванні, проте свою участь на референдумі взяли московські та санкт-петербурзькі осетини, а також біженці, що знаходяться в Північної Осетії. Незважаючи на це частини Національної гвардії Грузії з важкою технікою продовжували безуспішно осаджувати Цхінвалі й інші населені пункти бунтівного регіону. 25 квітня територію Південної Осетії залишив батальйон особливого призначення МВС Росії (раніше СРСР), в результаті чого Конфедерація гірських народів Кавказу, яка підтримала осетин в їх прагненні приєднатися до Росії, оголосила виведення військ "черговою зрадою інтересів Південно-Осетії ", у відповідь на що голова Держкомнацу Грузії 28 квітня по тбіліському ТВ поклав на конфедерацію всю відповідальність за можливе загострення ситуації в Цхінвальському районі. 12 травня грузинські штаб з врегулювання положення в Цхінвальському регіоні направив до Південної Осетії контингент міліціонерів чисельністю 250 осіб, але осетинські загони самооборони спробували взяти їх в полон та атакували грузинські села та . У ході контрудару грузинських формувань під контроль останнього перейшло селище поблизу Цхінвалі.
Бойові дії, що зійшли на рівень одиночних вогняних контактів та рейдів, були припинені після підписання між Росією та Грузією. 14 липня 1992 в зону конфлікту були введені в складі трьох батальйонів (російського, грузинського та осетинського).
Наслідки
У 1989 році згідно з переписом населення в Південній Осетії проживало 98 527 осіб, з яких 66,61 % становило осетинське населення, а 29,44 % грузинське населення. У самому Цхінвалі 74 % населення становили осетини, а 16 % — грузини. В ході конфлікту більша частина грузинського населення втікала у внутрішні райони Грузії. Десятки тисяч осетинів змушені були також залишити свої будинки та перебратися до Північної Осетії.
В ході бойових дій втрати вбитими та зниклими безвісти з осетинського боку склали 1 тис. осіб, ще понад 2,5 тис. були поранені.
Дагомиські угоди передбачали припинення вогню та створення органу для врегулювання конфлікту — , в яку увійшли грузинська та південно-осетинська (в грузинських джерелах звана «Цхінвальською») сторони, Росія і, як окрема сторона, Північна Осетія. Незважаючи на заяви президента Саакашвілі надати Південній Осетії широку автономію, в рамках СКК такі пропозиції грузинськими представниками на розгляд не виносилися. Протягом роботи ЗКК Грузія призначала все більш радикальних противників поступок Південній Осетії своїми представниками в комісії, зводячи її роботу нанівець. У березні 2008 Грузія зовсім припинила свою участь в ЗКК. Повністю робота комісії була припинена після Російського вторгення в Грузію (2008) року.
Див. також
Примітки
- А.В. Соколов, А.В. Черкасов (Травень 1991 р.). Конфлікт в Південній Осетії та права людини (російською) . Доповідь Правозахисного центру «Меморіал».
- Історія грузино-осетинського конфлікту (ДОВІДКА) (російською) . Ленінградська правда. 4.07.2008.
- осетино-грузинський ВІЙНА ТРИВАЄ (російською) . Журнал «Власть». 07.01.1991.
- ПІВДЕННА ОСЕТІЯ: НА ФРОНТІ БЕЗ ОСОБЛИВИХ ЗМІН (російською) . Журнал «Власть». 28.01.1991.
- А.В.Соколов. МИРОТВОРЧА АКТИВНІСТЬ І МИРОТВОРЧІ СИЛИ РОСІЇ В СНД (російською) . Меморіал.
- ВІЗИТ ЄЛЬЦИНА НА КАВКАЗ: Подорож дилетанта ? (російською) . Журнал «Власть». 25.03.1991.
- (російською) . РосБізнесКонсалтинг. 08 серпня 2008г. Архів оригіналу за 31 грудня 2008. Процитовано 20 травня 2012.
- ДМИТРО Ъ-ПАНАЄВ (27.01.1992). Осетія — Росії: я прийду до тебе з привітом (російською) . Журнал «Власть».
- Вірменія: уряд відмовляється від послуг парламенту (російською) . Журнал «Власть». 04.05.1992.
- Таджикистан: південці ломлять, сіверяни гнуться (російською) . Журнал «Власть». 18.05.1992.
- Всесоюзний перепис населення 1989 р. Розподіл населення союзних республік та їх регіонів за статтю та віком. Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 17 березня 2012. Процитовано 20 травня 2012.
- Cvetkovski, Nikola. . Danish Association for Research on the Caucasus. Архів оригіналу за 10 березня 2011. Процитовано 15 серпня 2009.
- Коріння грузино-осетинського конфлікту (російською) . Газета «Коммерсант». 09.08.2008.
- . Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 20 травня 2012.
- ПОЛІТИКА: Грузія кличе Захід на підмогу
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivdennoosetinska vijna aktivna faza gruzino pivdennoosetinskogo konfliktu sho vililisya v zbrojne protistoyannya 1991 1992 sho pochalasya na hvili samoviznachennya nacionalnih okrayin SRSR ta zavershilasya Pivdennoosetinska vijnaGruzino osetinskij konfliktKarta Pivdennoyi Osetiyi Punktirom poznacheni teritoriyi sho kontrolyuvalisya Gruziyeyu pislya vijni 1991 1992 rr Data5 sichnya 1991 24 chervnya 1992MiscePivdenna OsetiyaPrichinaPragnennya Pivdennoyi Osetiyi do samostijnosti vid GruziyiRezultatVtrata Gruziyeyu administrativnogo kontrolyu nad 60 teritoriyi regionu Pivdenna Osetiya stala de fakto nezalezhnoyu ale neviznanoyu derzhavoyu StoroniPivdenna Osetiya Inozemni dobrovolci Terske kozacke vijsko Konfederaciya girskih narodiv Kavkazu v tomu chisli pivnichni osetini ta abhazi Gruziya Ministerstvo vnutrishnih sprav Nacionalna gvardiyaSiliNacionalna gvardiya nevidomo Opolchennya ne menshe 6000 Nejtralnist ciyeyi statti pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki berezen 2013 PeredistoriyaDokladnishe Gruzino pivdennoosetinskij konflikt V ostanni roki isnuvannya SRSR zagostrilisya vidnosini mizh centralnoyu gruzinskoyu vladoyu ta osetinskim naselennyam Pivdennoyi Osetiyi 10 listopada 1989 roku Rada narodnih deputativ uhvalila rishennya pro peretvorennya Pivdenno Osetinskoyi AO v avtonomnu respubliku u skladi Gruzinskoyi RSR sho viklikalo negativnu reakciyu z boku Prezidiyi Verhovnoyi Radi Gruzinskoyi RSR yakij viznav ce rishennya nezakonnim Pri vidbulosya zbrojne zitknennya uchasnikiv akciyi miscevoyi vladi miliciyi ta osetinskogo naselennya sho prizvelo do zagibeli lyudej Vidnosini mizh respublikoyu ta yiyi avtonomiyeyu rozpalyuvalisya vse silnishe prichinoyu yakoyi bulo pragnennya Gruziyi zdobuti nezalezhnist ta bazhannya Pivdenno Osetinskoyi AO zalishitisya v skladi Radyanskogo Soyuzu Zagostrennya situaciyi rozzharyuvali i nacionalistichni gasla lideriv gruzinskogo nacionalnogo ruhu 20 veresnya 1990 roku Rada narodnih deputativ YuOAO progolosila stvorennya Pivdenno Osetinskoyi Radyanskoyi Demokratichnoyi Respubliki 10 grudnya Verhovna Rada Gruziyi uhvalila rishennya pro skasuvannya POAO Na takij den u Chinvali vidbulosya vbivstvo troh osib dva gruzina ta milicionera osetina pislya chogo gruzinske kerivnictvo vvelo v Chinvali ta nadzvichajnij stan U misto bula vvedena grupa kursantiv Tbiliskoyi Vishoyi shkoli MVS a komendantom rajonu nadzvichajnogo stanu stav yiyi nachalnik general major Situaciya v regioni nablizhalasya do zbrojnogo zitknennya Hid vijni1991 rik 4 sichnya naselennya Chinvala strivozhene chutkami pro pributtya z Tbilisi milicejskih pidrozdiliv rozzbroyili gruzinskih milicioneriv sho znahodilisya v misti V toj zhe den buv pobitij ta vidpushenij bosonizh gruzinskij milicioner sho zaznacheno yak v Chinvalskomu tak i v Gorijskij rajonnoyi likarni Vijskovij komendant Chinvala postaviv ultimatum pro zdachu zbroyi do 24 godin 6 sichnya ale vzhe v nich z 5 na 6 sichnya v misto uvijshov trohtisyachnij zagin MVS Gruziyi Vranci 6 sichnya v Chinvali ta Dzhavskomu rajoni spalahnuli zbrojni zitknennya iz zastosuvannyam granatometiv Nastupnogo dnya u Vladikavkazi pri poserednictvi MVS Pivnichnoyi Osetiyi bulo dosyagnuto rishennya pro pripinennya vognyu ale cherez dvi godini situaciya znovu zagostrilasya i chastini gruzinskoyi miliciyi buli vitisneni z teritoriyi Dzhavskogo rajonu 25 sichnya ministr vnutrishnih sprav Gruziyi domovivsya z osetinskoyu storonoyu pro vivedennya pidrozdiliv MVS Gruziyi ta pripinennya vognyu za umovi zdachi vikradenoyi u gruzinskoyi miliciyi zbroyi prote pislya zatrimannya 29 sichnya vijskovim komendantom Chinvala Kvantaliani Golovi Verhovnoyi Radi Pivdennoyi Osetiyi Toreza Kulumbegova situaciya v regioni znovu zagostrilasya Gruzinska miliciya zmushena bula zalishiti Chinvali she 26 sichnya zakripivshis na v yizdi v misto de buv rozmishenij shtab ta bronetehnika Chastina sil takozh perebuvala v gruzinskih selah na pivnich vid Chinvali Sutichki mizh protiborchimi storonami spalahnuli v peredmistyah Chinvali Tak 31 sichnya stalosya velike zitknennya mizh gruzinskimi voyenizovanimi formuvannyami z osetinami za dekilka kilometriv vid mista Gruzinski sili kontrolyuvali strategichni visoti navkolo Chinvali veduchi obstril mista a osetinski zagoni sho bazuvalisya v blokovanomu Chinvali vidchuvali gostru nestachu zbroyi ta boyepripasiv ta diyali dribnimi diversijnimi grupami V seredini bereznya golova Verhovnoyi Radi RRFSR Yelcin Boris Mikolajovich zdijsniv poyizdku na Kavkaz de 23 bereznya na kordoni Gruziyi ta Pivnichnoyi Osetiyi zustrivsya zi svoyim gruzinskim kolegoyu Zviadom Gamsahurdiya U hodi zustrichi storoni pidpisali protokol pro vregulyuvannya situaciyi v Pivdennij Osetiyi u vidpovid na sho 26 bereznya v Chinvali projshov miting pid gaslom Ganba Yelcinu za zmovu z gruzinskimi fashistami Zaproponovane v protokoli rishennya peredbachalo vvedennya na teritoriyu Pivdennoyi Osetiyi spilnogo kontingentu rosijskih ta gruzinskih dobrovolciv zagalnoyu chiselnistyu blizko 400 osib ale dana ugoda viklikala shiroki protesti riznih politichnih sil Rosiyi v rezultati chogo Verhovna Rada RF zablokuvala provedennya mirotvorchoyi operaciyi 4 travnya Rada narodnih deputativ Pivdennoyi Osetiyi uhvalila rishennya pro skasuvannya Pivdenno Osetinskoyi Radyanskoyi Respubliki ta povernennya yiyi do statusu avtonomnoyi oblasti Cherez chotiri misyacya 1 veresnya togo zh roku sesiya Radi narodnih deputativ Pivdennoyi Osetiyi skasuvala rishennya zboriv deputativ vid 4 travnya progolosivshi Respubliku Pivdenna Osetiya 1992 rik 19 sichnya 1992 roku v Pivdennij Osetiyi projshov nezakonnij referendum v rezultati yakogo 98 progolosuvali za nezalezhnist ta priyednannya do Rosiyi Gruzinske naselennya Pivdennoyi Osetiyi ne uzyalo uchast v golosuvanni prote svoyu uchast na referendumi vzyali moskovski ta sankt peterburzki osetini a takozh bizhenci sho znahodyatsya v Pivnichnoyi Osetiyi Nezvazhayuchi na ce chastini Nacionalnoyi gvardiyi Gruziyi z vazhkoyu tehnikoyu prodovzhuvali bezuspishno osadzhuvati Chinvali j inshi naseleni punkti buntivnogo regionu 25 kvitnya teritoriyu Pivdennoyi Osetiyi zalishiv bataljon osoblivogo priznachennya MVS Rosiyi ranishe SRSR v rezultati chogo Konfederaciya girskih narodiv Kavkazu yaka pidtrimala osetin v yih pragnenni priyednatisya do Rosiyi ogolosila vivedennya vijsk chergovoyu zradoyu interesiv Pivdenno Osetiyi u vidpovid na sho golova Derzhkomnacu Gruziyi 28 kvitnya po tbiliskomu TV poklav na konfederaciyu vsyu vidpovidalnist za mozhlive zagostrennya situaciyi v Chinvalskomu rajoni 12 travnya gruzinski shtab z vregulyuvannya polozhennya v Chinvalskomu regioni napraviv do Pivdennoyi Osetiyi kontingent milicioneriv chiselnistyu 250 osib ale osetinski zagoni samooboroni sprobuvali vzyati yih v polon ta atakuvali gruzinski sela ta U hodi kontrudaru gruzinskih formuvan pid kontrol ostannogo perejshlo selishe poblizu Chinvali Bojovi diyi sho zijshli na riven odinochnih vognyanih kontaktiv ta rejdiv buli pripineni pislya pidpisannya mizh Rosiyeyu ta Gruziyeyu 14 lipnya 1992 v zonu konfliktu buli vvedeni v skladi troh bataljoniv rosijskogo gruzinskogo ta osetinskogo NaslidkiU 1989 roci zgidno z perepisom naselennya v Pivdennij Osetiyi prozhivalo 98 527 osib z yakih 66 61 stanovilo osetinske naselennya a 29 44 gruzinske naselennya U samomu Chinvali 74 naselennya stanovili osetini a 16 gruzini V hodi konfliktu bilsha chastina gruzinskogo naselennya vtikala u vnutrishni rajoni Gruziyi Desyatki tisyach osetiniv zmusheni buli takozh zalishiti svoyi budinki ta perebratisya do Pivnichnoyi Osetiyi V hodi bojovih dij vtrati vbitimi ta zniklimi bezvisti z osetinskogo boku sklali 1 tis osib she ponad 2 5 tis buli poraneni Dagomiski ugodi peredbachali pripinennya vognyu ta stvorennya organu dlya vregulyuvannya konfliktu v yaku uvijshli gruzinska ta pivdenno osetinska v gruzinskih dzherelah zvana Chinvalskoyu storoni Rosiya i yak okrema storona Pivnichna Osetiya Nezvazhayuchi na zayavi prezidenta Saakashvili nadati Pivdennij Osetiyi shiroku avtonomiyu v ramkah SKK taki propoziciyi gruzinskimi predstavnikami na rozglyad ne vinosilisya Protyagom roboti ZKK Gruziya priznachala vse bilsh radikalnih protivnikiv postupok Pivdennij Osetiyi svoyimi predstavnikami v komisiyi zvodyachi yiyi robotu nanivec U berezni 2008 Gruziya zovsim pripinila svoyu uchast v ZKK Povnistyu robota komisiyi bula pripinena pislya Rosijskogo vtorgennya v Gruziyu 2008 roku Div takozhRosijsko gruzinska vijna 2008 Abayev MirzaPrimitkiA V Sokolov A V Cherkasov Traven 1991 r Konflikt v Pivdennij Osetiyi ta prava lyudini rosijskoyu Dopovid Pravozahisnogo centru Memorial Istoriya gruzino osetinskogo konfliktu DOVIDKA rosijskoyu Leningradska pravda 4 07 2008 osetino gruzinskij VIJNA TRIVAYe rosijskoyu Zhurnal Vlast 07 01 1991 PIVDENNA OSETIYa NA FRONTI BEZ OSOBLIVIH ZMIN rosijskoyu Zhurnal Vlast 28 01 1991 A V Sokolov MIROTVORChA AKTIVNIST I MIROTVORChI SILI ROSIYi V SND rosijskoyu Memorial VIZIT YeLCINA NA KAVKAZ Podorozh diletanta rosijskoyu Zhurnal Vlast 25 03 1991 rosijskoyu RosBiznesKonsalting 08 serpnya 2008g Arhiv originalu za 31 grudnya 2008 Procitovano 20 travnya 2012 DMITRO PANAYeV 27 01 1992 Osetiya Rosiyi ya prijdu do tebe z privitom rosijskoyu Zhurnal Vlast Virmeniya uryad vidmovlyayetsya vid poslug parlamentu rosijskoyu Zhurnal Vlast 04 05 1992 Tadzhikistan pivdenci lomlyat siveryani gnutsya rosijskoyu Zhurnal Vlast 18 05 1992 Vsesoyuznij perepis naselennya 1989 r Rozpodil naselennya soyuznih respublik ta yih regioniv za stattyu ta vikom Demoskop Weekly Arhiv originalu za 17 bereznya 2012 Procitovano 20 travnya 2012 Cvetkovski Nikola Danish Association for Research on the Caucasus Arhiv originalu za 10 bereznya 2011 Procitovano 15 serpnya 2009 Korinnya gruzino osetinskogo konfliktu rosijskoyu Gazeta Kommersant 09 08 2008 Arhiv originalu za 30 travnya 2012 Procitovano 20 travnya 2012 POLITIKA Gruziya kliche Zahid na pidmogu