Жінки у психологічній науці та практиці (англ. Women in psychology) брали активну участь від початку її зародження. Працюючи як психологині-дослідниці, психіатрині, психотерапевтки, теоретикині психології, викладачки та популяризаторки психологічного знання, жінки просунули наукову психологію від уявлень про «сказ матки» та «заздрість до пеніса» до феміністського психоаналізу та сучасних гендерних досліджень.
Історія
У США жінки здобували докторські ступені з психології, однак їх заохочували спеціалізуватися на педагогічній психології та працювати в клінічних установах, таких як лікарні та соціальні установи. Американки утворили Національну раду психологинь, яка організовувала різні військові програми. Очолювала організацію [en]. У 2001 році жінки складали 3/4 студентства психологічний факультетів.
- 1892: американська психолог презентувала еволюційну теорію розвитку кольоровідчуття на Міжнародному конгресі з психології. ЇЇ теорія була першою, яка визначала кольоровідчуття еволюційною рисою.
- 2014: норвезька психолог та неврологиня Мей-Бритт Мозер отримала Нобелівську премію з фізіології або медицини, разом з Едвардом Мозером і Джоном О'Кіфом, «за їх відкриття клітин, які складають систему позиціонування мозку».
Жінки та психоаналіз
Серед аналізанток, на чиєму матеріалі будувалось психоаналітичне бачення жіночої сексуальності та психіки: Анна О., [en], Марі Бонапарт, Дора Маар. Андроцентризм науки, сексуальна об'єктивація пацієнток, чоловічий погляд та табуювання жіночого в культурі призвели до конструювання жіночої психічної сфери в термінах ірраціональності та негативізму.[] Це мало наслідком психологічні концепції щодо жіночої неповноцінності, такі як заздрість до пеніса, Едипів комплекс, гіпердіагностику «істерії» на базі теорії про «сказ матки», а також психіатричні репресії лесбійок.[] З розвитком емансипації плеяда теоретикинь ревізувала класичний психоаналіз інструментами [en], основи якої заклала Карен Горні.
[en], почавши з лікування у Юнга, стала теоретикинею психоаналізу. Анна Фрейд розробила теорію психологічних захистів Его та працювала у сфері . [en] здійснила комплексний аналіз існуючих класифікацій особистостісних типів і стадій раннього розвитку та синтезувала їх у систему у бестселлері «Психоаналітична діагностика: розуміння структури особистости в клінічному процесі» (1994).
Психологія статі та гендерна психологія
Диференціальна психологія (психологія статі) історично грунтується на детермінізмі: шукає відмінності між психікою чоловіків і жінок.
Гендерна психологія досліджує те, як конструюються (див. Гендерна поляризація) суспільством , стереотипи, ролі та ідентичності жінок та чоловіків, та як гендер впливає на психіку. Основу гендерної теорії (теорія гендерних схем і перший опитувальник) заклала Сандра Бем.
Феміністична психологія
[en] (критика андроцентричних підходів мейнстрімної психології до ХХ століття) критикує те, що провадилися з чоловічої перспективи та з чоловічим як нормою. Зорієнтована на принципи та цінності фемінізму, вона досліджує соціальні структури та гендер, а також те, як на жінок впливають проблеми, з ним пов'язані.
Феміністський психоаналіз ревізує погляди переважно фрейдизму з тим, щоб нейтралізувати його андроцентричність та мізогінність (як-от [en]), а також пов'язати гендерну нерівність із досвідами раннього дитинства (через засвоєння норм «чоловічості» та «жіночості»). Обґрунтовано формування гендеру в ході психосексуального розвитку (а не залежно від статі), роздільність статевих і гендерних відмінностей. Карен Горні розкритикувала орієнтацію фрейдизму на сексуальність та інстинкт. У відповідь на концепт заздрості до пеніса заклала основи [en] та . З 70-х французькі пост-лаканіанки Юлія Кристева, [en], Люс Ірігаре та Браха Еттінгер глибоко вплинули на розуміння предмета філософії та психоаналітичного дослідження як таких. Вагомий внесок у феміністський психоаналіз зробили Джессіка Бенджамін, Жаклін Роуз, Раньяна Ханна, [en].
- Карен Горні: Психологія жінки (Feminine Psychology), 1922-37.
- Джуліет Мітчел: «Психоаналіз і фемінізм: Фройд, Рейх, Лейнг» (1974)
- Ненсі Чодороу: «Відтворення материнства: Психоаналіз та соціологія гендеру» (1978)
[en] є прикладною до феміністської психології і рефлексує виховні практики в руслі міжпоколінної передачі нерівностей та розробляє несексистські виховні й освітні підходи.
Організації
- Association for Women in Psychology (AWP) [ 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.] — Асоціація жінок у психології
- Minnesota Women of Psychology [ 17 червня 2021 у Wayback Machine.] — «Жінки у психології. Міннесота» — організація для жінок у допомагаючих професіях (заснована у 1977).
- Women in Psychology (WiP) [ 2 листопада 2021 у Wayback Machine.] — організація «Жінки у психології» в Гарвардському університеті
- Section Women and Psychology (SWAP) [ 9 травня 2021 у Wayback Machine.] — Секція «Жінки та психологія»
Видатні психологині
Серед психологинь, психотерапевток та психіатринь або спеціалісток з інших областей, котрі зробили внесок у розвиток психології:
Портрет | Ім'я | Роки життя | Країна | Наукове поле | Внесок, наукові інтереси, праці | Дж. |
---|---|---|---|---|---|---|
Анна Анастазі | 1908–2001 | США | Диференціальна психологія, психометрія | Піонерка диференціальної психології, психометрії та матметодів у дослідженні індивдуально-психологічних відмінностей; вивчала здібності, творчість та їх індивідуальні фактори. Класична праця «Диференціальна психологія» (1937) | ||
[en] | Британія | Психологія | професор психології, співголова психологічної Школи досліджень . Закінчила бакалаврат Кембриджу з психології в 1987 та докторат Манчестерського університету в 1990. | |||
[en] | 1903–2002 | США | Перший сучасний теоретик, що розвинула [en] емоцій, що змістила напрям теорії емоцій від теорій «почуття» (як у Джеймса-Ланге) та біхевіористських (як у Кеннона-Барда) до когнітивного підходу. | |||
[en] | 1899–1994 | США | Психологія розвитку | Зробила внесок у Berkeley Growth Study, де вивчала зв'язки між розвитком дорослих та дітей, розробила інструмент для педіатричної оцінки аномалій розвитку [en]. | ||
[en] | 1931–нині | США | Когнітивна нейронаука, психолінгвістика | Досліджує біологічні основи мови. Її робота привела до відкриття того, як ліва півкуля мозку спеціалізується на мовленні. Також вивчала мовні здібності людей з синдромом Вільямса. | ||
Сандра Бем | 1944–2014 | США | Етнопсихологія, психологія статі | Авторка знакових для психології статі та гендерної теорії робіт про андрогінію, гендерні ролі та гендерні стереотипи, теорії гендерних схем і статево-рольового опитувальника Бем. Значно вплинула на розуміння гендеру та сексуальності. | ||
[en] | 1968–нині | США | Соціальна психологія | Визначний внесок в розуміння , соціального навчання та міжгрупових відносин. Авторка теорії [en], отримала міжнародне визнання за внесок у соціальну психологію. | ||
[en] | 1871–1939 | США | Загальна психологія | Вивчала відчуття та сприймання, теоретизувала, що свідомість відповідає за моторну активність. Одна з трьох резиденток АПА (1921), перша американка, що здобула докторський ступінь із психології. | ||
[en] | 1910–2002 | Психологія сприймання | Досліджувала сприймання немовлят та підлітків. Авторка експерименту «зорового обриву», в якому виводкові тварини та повзаючі немовлята проявили здатність сприймати глибину. Співавторка [en] | |||
[en] | 1872–1950 | США | Психологія естетики | Незважаючи на дискримінацію через свою стать та заборону працювати поза домом під час шлюбу, спеціалізувалась у дослідженнях естетики, про що видала книгу The Beauty of Psychology. Одна з перших жінок у доктораті Гарварду. | ||
Патриція Ґольдман-Рекіш | 1937–2003 | США | Нейронаука, нейрологія, психіатрія, психологія | Піонерка мультидисціплінарних досліджень префронтальної кори та робочої пам'яті. Першою дослідила вплив дофаміну на префронтальну кору, ключовий для розуміння шизофренії, Альцгеймера та дефіциту уваги. Вивчала здатніть мозку до самовідновлення в ранньому розвитку, однією з перших — з допомогою радіоактивних ізотопів. | ||
Карен Горні | 1885–1952 | Німеччина, практикувала в США | Психоаналіз, | Критика орієнтації фрейдизму на сексуальність та інстинкт. Піонерка (та ) у відповідь на фрейдистський концепт заздрості до пеніса. | ||
[en] | 1918–2013 | США | , психологія розвитку | Після закінчення Єлю досліджувала аноксію новонароджених, а також інші патології та їх зв'язок з подальшим розвитком дітей, пренатальним досвідом та різними видами стимуляції. | ||
[en] | 1886–1959 | США | Психологія розвитку | професор Інституту охорони дитинства Уніерситету Міннесоти. Науково вивчала розвиток дітей та його зв'язки з захистом дитячого здоров'я. Заснувала Національну раду психологинь. | ||
[en] | 1932–нині | США | Дослідниця гендерних ролей, зокрема, жіночих, феміністка. Президент АПА у 1980. | |||
[en] | 1874–1947 | США | Психологія | Важлива робота з гендерних студій. Першою дослідила гендерні відмінності дійсно науковим та експериментальним шляхом. | ||
[en] | 1920–1998 | США | Когнітивна психологія | Зробила визначний внесок у дослідження кольору та зорового сприймання. В 1957 зібрала (з чоловіком) якісні дані для [en] Герінга через hue cancellation method. | ||
[en] | 1942–нині | США | Когнітивна психологія | |||
[en] | 1943-нині | США | Когнітивна психологія | Дослідження людської пам'яті, зокрема, комонентів, що відповідають за рефлексію та свідомість, механізмів здорової та порушеної пам'яті, її розладів (через амнезію, ушкодження мозку, старіння), зв'язку емоцій та мислення. | ||
Мері Ейнсворт | 1913–1999 | Американо-канадка | Психологія розвитку | Досліджувала ранню емоційну моделюванням [en], внесок у розвиток теорії прив'язаності. | ||
Блюма Зейгарнік | 1900–1988 | Росія | Загальна психологія, патопсихологія | Експериментально довела Ефект Зейгарник, в тому числі у дітей. Авторка підручника з патопсихології. Серед численних досягнень Lewis Memorial Award (1983). | ||
[en] | 1938–нині | США | Організаційна психологія | Основний внесок в області соціальної психології, психології особистості та організаційної психології. | ||
[en] | 1863–1930 | США | Психологія особистості, когнітивна психологія | Філософ та психолог, перша жінка-президент АПА (1905). Зосередилась на та переконанні, що свідоме Я (self) має бути базисом психологічного дослідження, вивчала сни та пам'ять. | ||
[en] | 1958–нині | США | Когнітивна психологія, нейропсихологія | Ванахідниця та професор Массачусетського технологічного інституту. Досліджує нервові та когнітивні механізми, що лежать в основі людських зорових сприймання та пізнавального процесу. | ||
Мамі Кларк | 1917–1983 | США | Етнопсихологія, дитяча психологія | Вивчала розвиток ідентичності і расової самосвідомості в дитинстві в контексті сегрегації в США. Розробила класичний психологічний експеримент з формування расової свідомості з гендерованими ляльками. Експертно свідчила у справі Браун проти Ради з питань освіти. | ||
Мелані Кляйн | 1882–1960 | Австрало-британка | Психоаналіз (зокрема, дитячий) | Розробила «техніку гри» в (зараз техніка ігротраепії). Піонерка та ігрового психоаналізу. Розвивала теорію Его та її формування у зв'язку з об'єктом материнських грудей. | ||
[en] | Ізраїль, живе в Британії | Нейропсихологія | В 90-х запропонувала [en] для розв'язку 40-літніх дебатів про роль уваги в обробці інформації, в рамках якої вивчає інфонавантаження на мозкові механізми, псих. функції (сприймання, свідому увагу, пам'ять та емоції) і поведінку. | |||
[en] | 1929–нині | США | Когнітивна психологія | Вивчала інтелект тварин, контент-аналіз. З 1970-х займається проблемами розвитку з акцентом на ранньому понятійному розвитку (книга Foundations of Mmind). | ||
[en] | 1918–нині | Британія | Нейропсихологія | «Засновниця нейропсихології», відіграла ключову роль в її становленні. Досліджувала воєнну економіку та епілепсію. Нині досліджує півкулі мозку та зв'язки між ними. Має біля 20 нагород різних країн і продовжує працювати в свої 92. | ||
Марія Монтессорі | 1870–1952 | Італія | Педагогіка, та спеціальна психологія | Розробниця філософії навчання під назвою педагогіка Монтессорі, засновниця навчальних закладів відповідного типу. Писала на педагогічні теми. | ||
[en] | 1924–1996 | Данія | Клінічна психологія, психіатрія | Академічна і політична діячка. Досліджквала метод психологічного тестування і його стосунок до психіатрії, когніції при шизофренії (проклала шлях до психолого-психіатричного дослідження феномену). | ||
[en] | 1895–1934 | США | Перша афроамериканка, що здобула докторський ступінь з психології. Досліджувала відмінності особистості та самооцінки афроамериканської молоді у сегрегованих та спільних школах. | |||
[en] | 1934–нині | Ізраїль-Америка | психолог та юристка. Викладала психологію в університеті Індіани. Включена в список ВВС. | |||
[en] | 1923–2015 | США | Гендерна психологія | Президент Американської психологічної асоціації в 1984. Присвятила більшість кар'єри дослідженням питань, пов'язаних з гендером, особливо стосовно жінок. Досліджувала тривогу. | ||
[en] | 1946–нині | США | Соціальна психологія | Тривала ключова фігура у вивченні соціального пізнання та психології здоров'я. Досліджує різноманітні фактори відповіді на стрес. Лауреатка [en] АПА. | ||
Олена Йосипівна Теплицька | 1916-1998 | Україна | Загальна психологія, нейропсихологія, педагогіка | Дослідниця втоми та її впливу на відновлення м'язової активності; недорозвиток довільних рухів у людей з затримкою психічного розвитку. Комплексно вивчала шизофренію, олігофренію, адаптацію та реабілітацію при психіатричних нозологіях. | ||
[en] | 1935–2018 | Англія | Когнітивна психологія | Досліджувала зорову увагу, сприймання об'єктів та пам'ять. Одна з найвпливовіших ідей — [en]. Вивчала, як інформація збирається та інтегрується в форми значимих об'єктів, що спонукають людські думки і поведінку. | ||
Анна Фрейд | 1895–1982 | Австрія | Психоаналіз (зокрема, дитячий) | Засновниця , розробляла та деталізувала вчення про психологічні захисти. | ||
Гелена Дойч | 1884–1982 | Австралія-США | Психоаналіз | Колега Фрейда, перший аналітик, що проходила в нього аналіз. Засновниця . Одна з перших у психоаналізі спеціалізувалася на жінках | ||
1886–1939 | США | Керувала піонерськими розробками початку ХХ ст., що вагомо змінили три області: психологія жінок, клінічна психологія, педагогічна психологія. Відома роботою з особливими дітьми. | ||||
1900–1997 | США | Головне дослідження зосереджене на розвитку . Одна з перших жінок з д. п. н., доктор з дитячого розвитку. | ||||
1978– | Бразилія | Психологія | психолог, письменниця, журналістка. | |||
1847–1930 | США | Працювала над теоріями кольорового сприйняття. | ||||
1917–2018 | США | Сімейна психологія, гендерні студії | професор Стенфорду, вивчає різні аспекти сімейної психології, а також численних дослідженнях гендеру та гендерної дискримінації. | |||
1925–2001 | США | Знана професор психології та активна член АПА. Перша жінка та перша афроамериканка директор Корпусу миру. |
Джерела
- Psychology's Feminist Voices [ 4 жовтня 2021 у Wayback Machine.] — цифровий архів жінок та фемінізму у психології (англ.)
- Women in Psychology Timeline [ 23 червня 2021 у Wayback Machine.] — таймлайн «Жінки у психології» з 1912 року на сайті Американської психологічної асоціації (англ.)
Список літератури
- Hahm, J-o. Dane dotyczące kobiet w S&E. Z: Women, Minorities and Persons With Disabilities in Science and Engineering, NSF 2004 [ 19 серпень 2007 у Wayback Machine.].
- . psychology.jrank.org (англ.). Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 8 вересня 2018.
- . Nobel Foundation. Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 7 жовтня 2014.
- . . Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 8 грудня 2014.
- . . Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 31 грудня 2014.
- Fields, R.M. (n.d.). Biography of Magda B. Arnold. Retrieved from http://www.apadivisions.org/division-35/about/heritage/magda-arnold-biography.aspx [ 9 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Magda Arnold. (n.d.). In Feminist Voices online. Retrieved from http://www.feministvoices.com/magda-arnold/ [ 7 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Young, Jacy. . www.feministvoices.com (англ.). Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 3 жовтня 2017.
- Sandra Bem. (n.d.). In Feminist Voices online. Retrieved from http://www.feministvoices.com/sandra-bem/ [ 25 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- . www.apa.org. Архів оригіналу за 5 вересня 2018. Процитовано 1 жовтня 2017.
-
{{}}
: Порожнє посилання на джерело () - (необхідна підписка)
- Rodkey, E.N. (2011). The Woman behind the visual cliff. American Psychological Association, volume 42 (no. 7). Retrieved from http://www.apa.org/monitor/2011/07-08/gibson.aspx [ 10 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- . psychology.jrank.org (англ.). Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 3 жовтня 2017.
- Karen Horney. (n.d.). In Feminist Voices online. Retrieved from http://www.feministvoices.com/karen-horney/ [ 10 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Schacter, GILBERT, WEGNER, Daniel (2011). Psychology (вид. 1. publ., 3. print.). Cambridge: Worth Publishers. с. 180. ISBN .
- (англ.). Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 1 жовтня 2017.
- Held, L. (2010). In Feminist Voices online. Retrieved from http://www.feministvoices.com/mary-ainsworth/ [ 25 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- George, Meghan. . www.feministvoices.com (англ.). Архів оригіналу за 9 квітня 2020. Процитовано 3 жовтня 2017.
- Mary Whiton Calkins. (n.d.). In Feminist Voices online. Retrieved from http://www.feministvoices.com/mary-whiton-calkins/ [ 25 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Mary Whiton Calkins. (n.d.). In American Psychological Association online. Retrieved from http://www.apa.org/about/governance/president/bio-mary-whiton-calkins.aspx [ 29 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- (англ.). Архів оригіналу за 22 грудня 2018. Процитовано 1 жовтня 2017.
- Donaldson, G. (n.d.). Biography of Melanie Klein. Retrieved from http://www.apadivisions.org/division-35/about/heritage/melanie-klein-biography.aspx [ 24 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Melanie Klein. (n.d.). In Feminist Voices online. Retrieved from http://www.feministvoices.com/melanie-klein/ [ 25 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Perdue, Mitzi (2012-05). Mathematics Transforming Bioresearch. Genetic Engineering & Biotechnology News. Т. 32, № 9. с. 48—50. doi:10.1089/gen.32.9.23. ISSN 1935-472X. Процитовано 6 червня 2019.
- Summers, Carol. . www.feministvoices.com (англ.). Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
- Maria Montessori. (n.d.). In Feminist Voices online. Retrieved from http://www.feministvoices.com/maria-montessori/ [ 1 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Inez Prosser. (n.d.). In Feminist Voices online. Retrieved from http://www.feministvoices.com/inez-beverly-prosser/ [ 28 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Benjamin Jr., L.T. Ph.D. (2008). American's first black female psychologist. American Psychological Association, volume 39 (no. 10). Retrieved from http://www.apa.org/monitor/2008/11/prosser.aspx [ 5 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Brom, Danny; Pat-Horenczyk, Ruth; Ford, Julian D. (6 жовтня 2008). (англ.). Routledge. ISBN . Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 20 вересня 2021.
- . http://www.apa.org (англ.). Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 3 жовтня 2017.
- . shelley.taylor.socialpsychology.org (англ.). Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 3 жовтня 2017.
- Reuters (1982). Anna Freud, Psychoanalyst, Dies in London at 86. In New York Times Online. Retrieved from https://www.nytimes.com/learning/general/onthisday/bday/1203.html [ 27 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Helene Deutsch publishes first volume of «The Psychology of Women». In Jewish Women's Archive online. Retrieved from http://jwa.org/thisweek/apr/27/1944/helene-deutsch [ 19 березня 2020 у Wayback Machine.]
- Helene Deutsch. (n.d.). In Feminist Voices online. Retrieved from http://www.feministvoices.com/helene-deutsch/ [ 21 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Klien, A. «Leta Stetter Hollingworth.» Distinguished Women of Past and Present. Retrieved from http://www.distinguishedwomen.com/biographies/holling.html [ 6 вересня 2019 у Wayback Machine.].
- Hochman, S. K. «Leta Stetter Hollingworth.» Webster University. Retrieved from . Архів оригіналу за 6 грудня 2007. Процитовано 30 листопада 2007.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (). - . www.apa.org. Архів оригіналу за 28 березня 2018. Процитовано 1 жовтня 2017.
- . vcencyclopedia.vassar.edu (англ.). Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 1 жовтня 2017.
- (англ.). Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 1 жовтня 2017.
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Це незавершена стаття з психології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhinki u psihologichnij nauci ta praktici angl Women in psychology brali aktivnu uchast vid pochatku yiyi zarodzhennya Pracyuyuchi yak psihologini doslidnici psihiatrini psihoterapevtki teoretikini psihologiyi vikladachki ta populyarizatorki psihologichnogo znannya zhinki prosunuli naukovu psihologiyu vid uyavlen pro skaz matki ta zazdrist do penisa do feministskogo psihoanalizu ta suchasnih gendernih doslidzhen Karen Gorni pionerka en sho pershoyu oskarzhila androcentrichni koncepciyi zhinochoyi psihiki 1938IstoriyaU SShA zhinki zdobuvali doktorski stupeni z psihologiyi odnak yih zaohochuvali specializuvatisya na pedagogichnij psihologiyi ta pracyuvati v klinichnih ustanovah takih yak likarni ta socialni ustanovi Amerikanki utvorili Nacionalnu radu psihologin yaka organizovuvala rizni vijskovi programi Ocholyuvala organizaciyu en U 2001 roci zhinki skladali 3 4 studentstva psihologichnij fakultetiv 1892 amerikanska psiholog prezentuvala evolyucijnu teoriyu rozvitku kolorovidchuttya na Mizhnarodnomu kongresi z psihologiyi YiYi teoriya bula pershoyu yaka viznachala kolorovidchuttya evolyucijnoyu risoyu 2014 norvezka psiholog ta nevrologinya Mej Britt Mozer otrimala Nobelivsku premiyu z fiziologiyi abo medicini razom z Edvardom Mozerom i Dzhonom O Kifom za yih vidkrittya klitin yaki skladayut sistemu pozicionuvannya mozku Zhinki ta psihoanalizSered analizantok na chiyemu materiali buduvalos psihoanalitichne bachennya zhinochoyi seksualnosti ta psihiki Anna O en Mari Bonapart Dora Maar Androcentrizm nauki seksualna ob yektivaciya paciyentok cholovichij poglyad ta tabuyuvannya zhinochogo v kulturi prizveli do konstruyuvannya zhinochoyi psihichnoyi sferi v terminah irracionalnosti ta negativizmu dzherelo Ce malo naslidkom psihologichni koncepciyi shodo zhinochoyi nepovnocinnosti taki yak zazdrist do penisa Edipiv kompleks giperdiagnostiku isteriyi na bazi teoriyi pro skaz matki a takozh psihiatrichni represiyi lesbijok dzherelo Z rozvitkom emansipaciyi pleyada teoretikin revizuvala klasichnij psihoanaliz instrumentami en osnovi yakoyi zaklala Karen Gorni en pochavshi z likuvannya u Yunga stala teoretikineyu psihoanalizu Anna Frejd rozrobila teoriyu psihologichnih zahistiv Ego ta pracyuvala u sferi en zdijsnila kompleksnij analiz isnuyuchih klasifikacij osobistostisnih tipiv i stadij rannogo rozvitku ta sintezuvala yih u sistemu u bestselleri Psihoanalitichna diagnostika rozuminnya strukturi osobistosti v klinichnomu procesi 1994 Psihologiya stati ta genderna psihologiyaDiferencialna psihologiya psihologiya stati istorichno gruntuyetsya na determinizmi shukaye vidminnosti mizh psihikoyu cholovikiv i zhinok Genderna psihologiya doslidzhuye te yak konstruyuyutsya div Genderna polyarizaciya suspilstvom stereotipi roli ta identichnosti zhinok ta cholovikiv ta yak gender vplivaye na psihiku Osnovu gendernoyi teoriyi teoriya gendernih shem i pershij opituvalnik zaklala Sandra Bem Feministichna psihologiya en kritika androcentrichnih pidhodiv mejnstrimnoyi psihologiyi do HH stolittya kritikuye te sho provadilisya z cholovichoyi perspektivi ta z cholovichim yak normoyu Zoriyentovana na principi ta cinnosti feminizmu vona doslidzhuye socialni strukturi ta gender a takozh te yak na zhinok vplivayut problemi z nim pov yazani Feministskij psihoanaliz revizuye poglyadi perevazhno frejdizmu z tim shob nejtralizuvati jogo androcentrichnist ta mizoginnist yak ot en a takozh pov yazati gendernu nerivnist iz dosvidami rannogo ditinstva cherez zasvoyennya norm cholovichosti ta zhinochosti Obgruntovano formuvannya genderu v hodi psihoseksualnogo rozvitku a ne zalezhno vid stati rozdilnist statevih i gendernih vidminnostej Karen Gorni rozkritikuvala oriyentaciyu frejdizmu na seksualnist ta instinkt U vidpovid na koncept zazdrosti do penisa zaklala osnovi en ta Z 70 h francuzki post lakanianki Yuliya Kristeva en Lyus Irigare ta Braha Ettinger gliboko vplinuli na rozuminnya predmeta filosofiyi ta psihoanalitichnogo doslidzhennya yak takih Vagomij vnesok u feministskij psihoanaliz zrobili Dzhessika Bendzhamin Zhaklin Rouz Ranyana Hanna en Karen Gorni Psihologiya zhinki Feminine Psychology 1922 37 Dzhuliet Mitchel Psihoanaliz i feminizm Frojd Rejh Lejng 1974 Nensi Chodorou Vidtvorennya materinstva Psihoanaliz ta sociologiya genderu 1978 en ye prikladnoyu do feministskoyi psihologiyi i refleksuye vihovni praktiki v rusli mizhpokolinnoyi peredachi nerivnostej ta rozroblyaye neseksistski vihovni j osvitni pidhodi OrganizaciyiAssociation for Women in Psychology AWP 22 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Asociaciya zhinok u psihologiyi Minnesota Women of Psychology 17 chervnya 2021 u Wayback Machine Zhinki u psihologiyi Minnesota organizaciya dlya zhinok u dopomagayuchih profesiyah zasnovana u 1977 Women in Psychology WiP 2 listopada 2021 u Wayback Machine organizaciya Zhinki u psihologiyi v Garvardskomu universiteti Section Women and Psychology SWAP 9 travnya 2021 u Wayback Machine Sekciya Zhinki ta psihologiya Vidatni psihologiniSered psihologin psihoterapevtok ta psihiatrin abo specialistok z inshih oblastej kotri zrobili vnesok u rozvitok psihologiyi Portret Im ya Roki zhittya Krayina Naukove pole Vnesok naukovi interesi praci Dzh Anna Anastazi 1908 2001 SShA Diferencialna psihologiya psihometriya Pionerka diferencialnoyi psihologiyi psihometriyi ta matmetodiv u doslidzhenni indivdualno psihologichnih vidminnostej vivchala zdibnosti tvorchist ta yih individualni faktori Klasichna pracya Diferencialna psihologiya 1937 en Britaniya Psihologiya profesor psihologiyi spivgolova psihologichnoyi Shkoli doslidzhen Zakinchila bakalavrat Kembridzhu z psihologiyi v 1987 ta doktorat Manchesterskogo universitetu v 1990 en 1903 2002 SShA Pershij suchasnij teoretik sho rozvinula en emocij sho zmistila napryam teoriyi emocij vid teorij pochuttya yak u Dzhejmsa Lange ta bihevioristskih yak u Kennona Barda do kognitivnogo pidhodu en 1899 1994 SShA Psihologiya rozvitku Zrobila vnesok u Berkeley Growth Study de vivchala zv yazki mizh rozvitkom doroslih ta ditej rozrobila instrument dlya pediatrichnoyi ocinki anomalij rozvitku en en 1931 nini SShA Kognitivna nejronauka psiholingvistika Doslidzhuye biologichni osnovi movi Yiyi robota privela do vidkrittya togo yak liva pivkulya mozku specializuyetsya na movlenni Takozh vivchala movni zdibnosti lyudej z sindromom Vilyamsa Sandra Bem 1944 2014 SShA Etnopsihologiya psihologiya stati Avtorka znakovih dlya psihologiyi stati ta gendernoyi teoriyi robit pro androginiyu genderni roli ta genderni stereotipi teoriyi gendernih shem i statevo rolovogo opituvalnika Bem Znachno vplinula na rozuminnya genderu ta seksualnosti en 1968 nini SShA Socialna psihologiya Viznachnij vnesok v rozuminnya socialnogo navchannya ta mizhgrupovih vidnosin Avtorka teoriyi en otrimala mizhnarodne viznannya za vnesok u socialnu psihologiyu en 1871 1939 SShA Zagalna psihologiya Vivchala vidchuttya ta sprijmannya teoretizuvala sho svidomist vidpovidaye za motornu aktivnist Odna z troh rezidentok APA 1921 persha amerikanka sho zdobula doktorskij stupin iz psihologiyi en 1910 2002 Psihologiya sprijmannya Doslidzhuvala sprijmannya nemovlyat ta pidlitkiv Avtorka eksperimentu zorovogo obrivu v yakomu vivodkovi tvarini ta povzayuchi nemovlyata proyavili zdatnist sprijmati glibinu Spivavtorka en en 1872 1950 SShA Psihologiya estetiki Nezvazhayuchi na diskriminaciyu cherez svoyu stat ta zaboronu pracyuvati poza domom pid chas shlyubu specializuvalas u doslidzhennyah estetiki pro sho vidala knigu The Beauty of Psychology Odna z pershih zhinok u doktorati Garvardu Patriciya Goldman Rekish 1937 2003 SShA Nejronauka nejrologiya psihiatriya psihologiya Pionerka multidisciplinarnih doslidzhen prefrontalnoyi kori ta robochoyi pam yati Pershoyu doslidila vpliv dofaminu na prefrontalnu koru klyuchovij dlya rozuminnya shizofreniyi Alcgejmera ta deficitu uvagi Vivchala zdatnit mozku do samovidnovlennya v rannomu rozvitku odniyeyu z pershih z dopomogoyu radioaktivnih izotopiv Karen Gorni 1885 1952 Nimechchina praktikuvala v SShA Psihoanaliz Kritika oriyentaciyi frejdizmu na seksualnist ta instinkt Pionerka ta u vidpovid na frejdistskij koncept zazdrosti do penisa en 1918 2013 SShA psihologiya rozvitku Pislya zakinchennya Yelyu doslidzhuvala anoksiyu novonarodzhenih a takozh inshi patologiyi ta yih zv yazok z podalshim rozvitkom ditej prenatalnim dosvidom ta riznimi vidami stimulyaciyi en 1886 1959 SShA Psihologiya rozvitku profesor Institutu ohoroni ditinstva Uniersitetu Minnesoti Naukovo vivchala rozvitok ditej ta jogo zv yazki z zahistom dityachogo zdorov ya Zasnuvala Nacionalnu radu psihologin en 1932 nini SShA Doslidnicya gendernih rolej zokrema zhinochih feministka Prezident APA u 1980 en 1874 1947 SShA Psihologiya Vazhliva robota z gendernih studij Pershoyu doslidila genderni vidminnosti dijsno naukovim ta eksperimentalnim shlyahom en 1920 1998 SShA Kognitivna psihologiya Zrobila viznachnij vnesok u doslidzhennya koloru ta zorovogo sprijmannya V 1957 zibrala z cholovikom yakisni dani dlya en Geringa cherez hue cancellation method en 1942 nini SShA Kognitivna psihologiya en 1943 nini SShA Kognitivna psihologiya Doslidzhennya lyudskoyi pam yati zokrema komonentiv sho vidpovidayut za refleksiyu ta svidomist mehanizmiv zdorovoyi ta porushenoyi pam yati yiyi rozladiv cherez amneziyu ushkodzhennya mozku starinnya zv yazku emocij ta mislennya Meri Ejnsvort 1913 1999 Amerikano kanadka Psihologiya rozvitku Doslidzhuvala rannyu emocijnu modelyuvannyam en vnesok u rozvitok teoriyi priv yazanosti Blyuma Zejgarnik 1900 1988 Rosiya Zagalna psihologiya patopsihologiya Eksperimentalno dovela Efekt Zejgarnik v tomu chisli u ditej Avtorka pidruchnika z patopsihologiyi Sered chislennih dosyagnen Lewis Memorial Award 1983 en 1938 nini SShA Organizacijna psihologiya Osnovnij vnesok v oblasti socialnoyi psihologiyi psihologiyi osobistosti ta organizacijnoyi psihologiyi en 1863 1930 SShA Psihologiya osobistosti kognitivna psihologiya Filosof ta psiholog persha zhinka prezident APA 1905 Zoseredilas na ta perekonanni sho svidome Ya self maye buti bazisom psihologichnogo doslidzhennya vivchala sni ta pam yat en 1958 nini SShA Kognitivna psihologiya nejropsihologiya Vanahidnicya ta profesor Massachusetskogo tehnologichnogo institutu Doslidzhuye nervovi ta kognitivni mehanizmi sho lezhat v osnovi lyudskih zorovih sprijmannya ta piznavalnogo procesu Mami Klark 1917 1983 SShA Etnopsihologiya dityacha psihologiya Vivchala rozvitok identichnosti i rasovoyi samosvidomosti v ditinstvi v konteksti segregaciyi v SShA Rozrobila klasichnij psihologichnij eksperiment z formuvannya rasovoyi svidomosti z genderovanimi lyalkami Ekspertno svidchila u spravi Braun proti Radi z pitan osviti Melani Klyajn 1882 1960 Avstralo britanka Psihoanaliz zokrema dityachij Rozrobila tehniku gri v zaraz tehnika igrotraepiyi Pionerka ta igrovogo psihoanalizu Rozvivala teoriyu Ego ta yiyi formuvannya u zv yazku z ob yektom materinskih grudej en Izrayil zhive v Britaniyi Nejropsihologiya V 90 h zaproponuvala en dlya rozv yazku 40 litnih debativ pro rol uvagi v obrobci informaciyi v ramkah yakoyi vivchaye infonavantazhennya na mozkovi mehanizmi psih funkciyi sprijmannya svidomu uvagu pam yat ta emociyi i povedinku en 1929 nini SShA Kognitivna psihologiya Vivchala intelekt tvarin kontent analiz Z 1970 h zajmayetsya problemami rozvitku z akcentom na rannomu ponyatijnomu rozvitku kniga Foundations of Mmind en 1918 nini Britaniya Nejropsihologiya Zasnovnicya nejropsihologiyi vidigrala klyuchovu rol v yiyi stanovlenni Doslidzhuvala voyennu ekonomiku ta epilepsiyu Nini doslidzhuye pivkuli mozku ta zv yazki mizh nimi Maye bilya 20 nagorod riznih krayin i prodovzhuye pracyuvati v svoyi 92 Mariya Montessori 1870 1952 Italiya Pedagogika ta specialna psihologiya Rozrobnicya filosofiyi navchannya pid nazvoyu pedagogika Montessori zasnovnicya navchalnih zakladiv vidpovidnogo tipu Pisala na pedagogichni temi en 1924 1996 Daniya Klinichna psihologiya psihiatriya Akademichna i politichna diyachka Doslidzhkvala metod psihologichnogo testuvannya i jogo stosunok do psihiatriyi kogniciyi pri shizofreniyi proklala shlyah do psihologo psihiatrichnogo doslidzhennya fenomenu en 1895 1934 SShA Persha afroamerikanka sho zdobula doktorskij stupin z psihologiyi Doslidzhuvala vidminnosti osobistosti ta samoocinki afroamerikanskoyi molodi u segregovanih ta spilnih shkolah en 1934 nini Izrayil Amerika psiholog ta yuristka Vikladala psihologiyu v universiteti Indiani Vklyuchena v spisok VVS en 1923 2015 SShA Genderna psihologiya Prezident Amerikanskoyi psihologichnoyi asociaciyi v 1984 Prisvyatila bilshist kar yeri doslidzhennyam pitan pov yazanih z genderom osoblivo stosovno zhinok Doslidzhuvala trivogu en 1946 nini SShA Socialna psihologiya Trivala klyuchova figura u vivchenni socialnogo piznannya ta psihologiyi zdorov ya Doslidzhuye riznomanitni faktori vidpovidi na stres Laureatka en APA Olena Josipivna Teplicka 1916 1998 Ukrayina Zagalna psihologiya nejropsihologiya pedagogika Doslidnicya vtomi ta yiyi vplivu na vidnovlennya m yazovoyi aktivnosti nedorozvitok dovilnih ruhiv u lyudej z zatrimkoyu psihichnogo rozvitku Kompleksno vivchala shizofreniyu oligofreniyu adaptaciyu ta reabilitaciyu pri psihiatrichnih nozologiyah en 1935 2018 Angliya Kognitivna psihologiya Doslidzhuvala zorovu uvagu sprijmannya ob yektiv ta pam yat Odna z najvplivovishih idej en Vivchala yak informaciya zbirayetsya ta integruyetsya v formi znachimih ob yektiv sho sponukayut lyudski dumki i povedinku Anna Frejd 1895 1982 Avstriya Psihoanaliz zokrema dityachij Zasnovnicya rozroblyala ta detalizuvala vchennya pro psihologichni zahisti Gelena Dojch 1884 1982 Avstraliya SShA Psihoanaliz Kolega Frejda pershij analitik sho prohodila v nogo analiz Zasnovnicya Odna z pershih u psihoanalizi specializuvalasya na zhinkah Hollingworth Leta 1886 1939 SShA Keruvala pionerskimi rozrobkami pochatku HH st sho vagomo zminili tri oblasti psihologiya zhinok klinichna psihologiya pedagogichna psihologiya Vidoma robotoyu z osoblivimi ditmi Howard Ruth Winifred 1900 1997 SShA Golovne doslidzhennya zoseredzhene na rozvitku Odna z pershih zhinok z d p n doktor z dityachogo rozvitku Jesus Jaqueline 1978 Braziliya Psihologiya psiholog pismennicya zhurnalistka Ladd Franklin Christine 1847 1930 SShA Pracyuvala nad teoriyami kolorovogo sprijnyattya Maccoby Eleanor 1917 2018 SShA Simejna psihologiya genderni studiyi profesor Stenfordu vivchaye rizni aspekti simejnoyi psihologiyi a takozh chislennih doslidzhennyah genderu ta gendernoyi diskriminaciyi Payton Carolyn R 1925 2001 SShA Znana profesor psihologiyi ta aktivna chlen APA Persha zhinka ta persha afroamerikanka direktor Korpusu miru DzherelaPsychology s Feminist Voices 4 zhovtnya 2021 u Wayback Machine cifrovij arhiv zhinok ta feminizmu u psihologiyi angl Women in Psychology Timeline 23 chervnya 2021 u Wayback Machine tajmlajn Zhinki u psihologiyi z 1912 roku na sajti Amerikanskoyi psihologichnoyi asociaciyi angl Spisok literaturiHahm J o Dane dotyczace kobiet w S amp E Z Women Minorities and Persons With Disabilities in Science and Engineering NSF 2004 19 serpen 2007 u Wayback Machine psychology jrank org angl Arhiv originalu za 21 veresnya 2021 Procitovano 8 veresnya 2018 Nobel Foundation Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2014 Procitovano 7 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 6 serpnya 2017 Procitovano 8 grudnya 2014 Arhiv originalu za 11 grudnya 2018 Procitovano 31 grudnya 2014 Fields R M n d Biography of Magda B Arnold Retrieved from http www apadivisions org division 35 about heritage magda arnold biography aspx 9 veresnya 2018 u Wayback Machine Magda Arnold n d In Feminist Voices online Retrieved from http www feministvoices com magda arnold 7 sichnya 2020 u Wayback Machine Young Jacy www feministvoices com angl Arhiv originalu za 29 sichnya 2019 Procitovano 3 zhovtnya 2017 Sandra Bem n d In Feminist Voices online Retrieved from http www feministvoices com sandra bem 25 grudnya 2019 u Wayback Machine www apa org Arhiv originalu za 5 veresnya 2018 Procitovano 1 zhovtnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Porozhnye posilannya na dzherelo dovidka neobhidna pidpiska Rodkey E N 2011 The Woman behind the visual cliff American Psychological Association volume 42 no 7 Retrieved from http www apa org monitor 2011 07 08 gibson aspx 10 serpnya 2018 u Wayback Machine psychology jrank org angl Arhiv originalu za 18 lyutogo 2019 Procitovano 3 zhovtnya 2017 Karen Horney n d In Feminist Voices online Retrieved from http www feministvoices com karen horney 10 travnya 2019 u Wayback Machine Schacter GILBERT WEGNER Daniel 2011 Psychology vid 1 publ 3 print Cambridge Worth Publishers s 180 ISBN 978 1 429 24107 6 angl Arhiv originalu za 11 veresnya 2018 Procitovano 1 zhovtnya 2017 Held L 2010 In Feminist Voices online Retrieved from http www feministvoices com mary ainsworth 25 grudnya 2019 u Wayback Machine George Meghan www feministvoices com angl Arhiv originalu za 9 kvitnya 2020 Procitovano 3 zhovtnya 2017 Mary Whiton Calkins n d In Feminist Voices online Retrieved from http www feministvoices com mary whiton calkins 25 grudnya 2019 u Wayback Machine Mary Whiton Calkins n d In American Psychological Association online Retrieved from http www apa org about governance president bio mary whiton calkins aspx 29 veresnya 2018 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 22 grudnya 2018 Procitovano 1 zhovtnya 2017 Donaldson G n d Biography of Melanie Klein Retrieved from http www apadivisions org division 35 about heritage melanie klein biography aspx 24 veresnya 2018 u Wayback Machine Melanie Klein n d In Feminist Voices online Retrieved from http www feministvoices com melanie klein 25 grudnya 2019 u Wayback Machine Perdue Mitzi 2012 05 Mathematics Transforming Bioresearch Genetic Engineering amp Biotechnology News T 32 9 s 48 50 doi 10 1089 gen 32 9 23 ISSN 1935 472X Procitovano 6 chervnya 2019 Summers Carol www feministvoices com angl Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2017 Procitovano 3 zhovtnya 2017 Maria Montessori n d In Feminist Voices online Retrieved from http www feministvoices com maria montessori 1 kvitnya 2019 u Wayback Machine Inez Prosser n d In Feminist Voices online Retrieved from http www feministvoices com inez beverly prosser 28 sichnya 2020 u Wayback Machine Benjamin Jr L T Ph D 2008 American s first black female psychologist American Psychological Association volume 39 no 10 Retrieved from http www apa org monitor 2008 11 prosser aspx 5 veresnya 2018 u Wayback Machine Brom Danny Pat Horenczyk Ruth Ford Julian D 6 zhovtnya 2008 angl Routledge ISBN 9781134092154 Arhiv originalu za 20 veresnya 2021 Procitovano 20 veresnya 2021 http www apa org angl Arhiv originalu za 16 kvitnya 2018 Procitovano 3 zhovtnya 2017 shelley taylor socialpsychology org angl Arhiv originalu za 15 kvitnya 2019 Procitovano 3 zhovtnya 2017 Reuters 1982 Anna Freud Psychoanalyst Dies in London at 86 In New York Times Online Retrieved from https www nytimes com learning general onthisday bday 1203 html 27 grudnya 2017 u Wayback Machine Helene Deutsch publishes first volume of The Psychology of Women In Jewish Women s Archive online Retrieved from http jwa org thisweek apr 27 1944 helene deutsch 19 bereznya 2020 u Wayback Machine Helene Deutsch n d In Feminist Voices online Retrieved from http www feministvoices com helene deutsch 21 grudnya 2019 u Wayback Machine Klien A Leta Stetter Hollingworth Distinguished Women of Past and Present Retrieved from http www distinguishedwomen com biographies holling html 6 veresnya 2019 u Wayback Machine Hochman S K Leta Stetter Hollingworth Webster University Retrieved from Arhiv originalu za 6 grudnya 2007 Procitovano 30 listopada 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya www apa org Arhiv originalu za 28 bereznya 2018 Procitovano 1 zhovtnya 2017 vcencyclopedia vassar edu angl Arhiv originalu za 14 grudnya 2019 Procitovano 1 zhovtnya 2017 angl Arhiv originalu za 4 veresnya 2018 Procitovano 1 zhovtnya 2017 Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij Cya stattya mistit neperekladeni fragmenti inozemnoyu movoyu Vi mozhete dopomogti proyektu pereklavshi yih ukrayinskoyu Ce nezavershena stattya z psihologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi