Педагогіка Монтессорі — це система навчання дітей, яка спрямована на розвиток природних інтересів і діяльності, а не на використання формальних методів навчання. У класі Монтессорі акцент робиться на практичному навчанні та розвитку навичок реального світу. Він підкреслює самостійність і розглядає дітей як особистостей, які від природи прагнуть до знань і здатних розпочати навчання в достатньо сприятливому та добре підготовленому навчальному середовищі. Філософію, що лежить в основі, можна розглядати як похідну від теорії природного розгортання. Це не сприяє вимірюванню досягнень звичними методами, такими як оцінки та тести.
Метод був розроблений на початку 20 століття італійською лікаркою, освітянкою Марією Монтессорі, яка розвинула свої теорії шляхом наукових досліджень і спостережень за учнями; з тих пір цей метод використовується в багатьох частинах світу, як у державних, так і в приватних школах.
Існує низка практик під назвою «Монтессорі», яка не є торговою маркою. Популярні елементи включають різновікові класи, свободу студентів (включно з вибором діяльності), тригодинний робочий цикл, спеціально навчених викладачів і підготовлене середовище. Наукові дослідження щодо методу Монтессорі позитивні, а в огляді 2017 року висвітлені докази його ефективності
Історія
Пройшовши медичну освіту, Марія Монтессорі почала розвивати свою освітню філософію та методи в 1897 році, відвідуючи курси з педагогіки в Римському університеті та вивчаючи освітню теорію. Під час відвідування психіатричних закладів Риму в рамках навчання з учителем Монтессорі зауважила, що діти з особливими освітніми потребами потребують більшої стимуляції з боку свого оточення. У 1907 році вона відкрила свою першу класну кімнату, Casa dei Bambini, або Дім Дітей, у багатоквартирному будинку в Римі.
З самого початку Монтессорі базувала свою роботу на своїх спостереженнях за дітьми та експериментах із середовищем, матеріалами та доступними для дітей уроками. Вона часто називала свою роботу «науковою педагогікою».
У 1901 році Марія Монтессорі познайомилася з видатними реформаторами освіти Алісою та Леопольдо Франчетті. Марію Монтессорі запросили провести її перший курс для вчителів і створити «Дім дітей» у віллі Монтеска, будинку Франчетті в Чітта ді Кастелло. Монтессорі прожила з Франчетті два роки і вдосконалювала свою методику разом з Алісою Франчетті. У 1909 році вона задокументувала свої теорії в Il metodo della pedagogia sciencea (пізніше перекладена англійською як «Метод Монтессорі» в 1912 році). Франкетті Баронс фінансували видання книги, а методика мала назву «Метод Франчетті-Монтессорі».
Освіта Монтессорі поширилася в Сполучених Штатах до 1912 року і стала широко відомою в освітніх і популярних виданнях. У 1913 році Нарцисса Кокс Вандерліп і Френк А. Вандерліп заснували школу Скарборо, першу школу Монтессорі в США.Однак між Монтессорі та американським освітнім закладом виник конфлікт. Критична брошура 1914 року «Система Монтессорі, досліджена впливовим педагогом Вільямом Гердом Кілпатріком» обмежила поширення ідей Монтессорі, і вони занепали після 1914 року. Монтессорі-освіта повернулася до Сполучених Штатів у 1960 році і з тих пір поширилася на тисячі тамтешніх шкіл. Монтессорі продовжувала розвивати свою роботу протягом свого життя, розробляючи комплексну модель психологічного розвитку від народження до 24 років, а також освітні підходи для дітей віком від 0 до 3, від 3 до 6 і від 6 до 12 років.
Освіта Монтессорі також поширилася по всьому світу, включаючи Південно-Східну Азію та Індію, де Марія Монтессорі була інтернована під час Другої світової війни.
Метод
Метод Монтессорі базується на моделі розвитку людини. Цей освітній стиль ґрунтується на двох переконаннях: що психологічне самобудування дітей і дорослих, що розвиваються, відбувається через взаємодію з навколишнім середовищем і що діти (особливо віком до шести років) мають вроджений шлях психологічного розвитку. Монтессорі вважала, що діти, які мають право вибирати та діяти вільно в середовищі, створеному відповідно до її моделі, діятимуть спонтанно для оптимального розвитку.
Незважаючи на те, що під назвою «Монтессорі» існує низка практик, Міжнародна асоціація Монтессорі (AMI) і Американське товариство Монтессорі (AMS) називають ці елементи основними:
- Різновікові класи: класи для дітей віком 2+1⁄2 або від 3 до 6 років є, безумовно, найпоширенішими, але 0–3, 6–9, 9–12, 12–15 і 15–18 років — також існують
- Вибір учнем виду діяльності з запропонованого діапазону варіантів
- Безперервні робочі цикли, в ідеалі три години
- Конструктивна або дослідницька модель, за якою учні вивчають концепції, працюючи з матеріалами, а не шляхом прямих інструкцій
- Спеціалізовані навчальні матеріали часто виготовляються з натуральних, естетичних матеріалів, таких як дерево, а не з пластику
- Продумане підготовлене середовище, де матеріали організовані за предметними областями (зонами), є доступним для дітей і має належний розмір
- Свобода, що має обмеження
- Підготовлений учитель, який має досвід спостереження за особливостями, схильностями, вродженими талантами та здібностями дитини
Монтессорі-освіта передбачає вільну діяльність у «підготовленому середовищі», що означає освітнє середовище, адаптоване до основних людських характеристик, до специфічних особливостей дітей різного віку та до індивідуальних особливостей кожної дитини. Функція середовища полягає в тому, щоб допомогти і дозволити дитині розвивати незалежність у всіх сферах відповідно до її внутрішніх психологічних настанов. Окрім доступу до матеріалів Монтессорі, які відповідають віку дітей, середовище має мати такі характеристики:
- Обстановка, яка полегшує рух і активність у класі
- Краса і гармонія, чистота навколишнього середовища
- Меблі, що відповідають пропорціям та потребам дитини
- Обмеження матеріалів, щоб включати лише ті матеріали, які підтримують розвиток дитини
- Порядок
- Природа як у класі, так і поза його межами
Навчальні практики
Програми для немовлят і малюків
Монтессорі-класи для дітей до трьох років поділяються на кілька категорій із використанням кількох термінів. Nido, що італійською означає «гніздо», обслуговує невелику кількість дітей від приблизно двох місяців до приблизно 14 місяців або коли дитина впевнено ходить. «Спільнота малюків», або «Тоддлер клас» обслуговує більшу кількість дітей віком приблизно від одного року до 2+1⁄2 або 3 років. Обидва середовища наголошують на матеріалах і заходах, що відповідають розміру та здібностям дітей, можливостях розвитку рухів і заходах для розвитку незалежності. Зазвичай також наголошується на розвитку самостійності в туалеті. Деякі школи також пропонують заняття «Батьки-немовля», в яких беруть участь батьки зі своїми малюками.
Дошкільний заклад і дитячий садок
Монтессорі-класи для дітей від часто називають Casa, або Дім Дітей, на честь першої школи Монтессорі, Casa dei Bambini в Римі в 1906 році. Типова класна кімната обслуговує 20-30 дітей різновікової групи (від 2+1⁄2 або 3 до 6 років), за підтримки повністю підготовлених провідного викладача та асистентів. Класні кімнати зазвичай обладнані столами та стільцями дитячого розміру, розташованими окремо або невеликими групами, з матеріалами для класу на полицях у висоту дитини по всій кімнаті. Діяльність здебільшого спочатку презентує вчитель, після чого діти можуть вільно вибирати їх відповідно до інтересів. Роль учителя в класі Монтессорі полягає в тому, щоб направляти та консультувати учнів індивідуально, дозволяючи кожній дитині створити свій власний шлях навчання. Матеріали для класу зазвичай включають вправи на залучення до навичок практичного життя, таких як використання ложкою, миття посуду, чищення столів і підмітання. Також матеріали для розвитку чуттів, або сенсорні, математичні матеріали, мовні матеріали, музика, мистецтво та культурні матеріали, включно з більш науково обґрунтованими видами діяльності.
Класну кімнату в Монтессорі-школах умовно поділяють на 5 зон:
Навички Практичного Життя, Сенсорика, Математика, Розвиток мовлення, Космічне виховання. Кожна з цих зон обладнана відповідними дидактичними матеріалами Монтессорі. В школах Монтессорі немає традиційних іграшок, замість них — матеріали для «дитячої роботи», яка природно розвиває кожну дитину відповідно до її індивідуального темпу, здібностей та інтересів.
Навички Практичного Життя
Вправи з розвитку Навичок Практичного Життя зазвичай першими пропонуються дитині, яка розпочинає навчання. Від оволодіння навичками, які відпрацьовуються в цій зоні, багато в чому залежить успіх дитини в інтелектуальній роботі. Працюючи зі справжнім побутовим приладдям, діти розвивають контроль та координацію рухів, відповідальність, незалежність, впевненість, звичку працювати самостійно, здібність впорядковано мислити, що досягається завдяки власному свідомому вибору діяльності. Діти дуже люблять працювати в цій зоні, оскільки тут все знайоме та походить з реального життя. Навички Практичного Життя є базовими в Монтессорі освіті. Спеціально розроблені вправи націлені на розвиток концентрації уваги та самостійності дитини. Ці навички необхідні для того, щоб не залежати від дорослих у щоденних побутових справах, самостійно піклуватися про себе, навколишнє середовище та турбуватися про інших, що зміцнює впевненість дитини в собі. В цій зоні малюки навчаються мити посуд, користуватися кухонним приладдям, готувати прості страви, прибирати, чистити взуття, одягатися, сортувати, пересипати, переливати та змішувати.
Сенсорика
Сенсорний матеріал Монтессорі забезпечує розвиток і систематизацію чуттів (зір, слух, смак, нюх та дотик), завдяки чіткому науковому підходу. Відмінною рисою цього розділу є ізоляція в окремій роботі лише однієї якості, яка відрізняє предмет один від одного (наприклад, всі характеристики предметів однакові, за вийнятком кольору, або ваги і тд), в той час, як всі інші характеристики є однаковими для всіх об'єктів. Для всіх матеріалів обов'язковою є можливість самостійного контролю помилки, тобто дитина сама може перевірити правильність виконання, не потребуючи допомоги вчителя. Це навчає дітей працювати самостійно, не боячись помилятися. Заняття в сенсорній зоні розроблені для того, щоб дитина навчилась виявляти різницю між якостями предметів (форма, розмір, вага, колір, запах, текстура, смак та ін.). Ці вміння вдосконалюються з метою підготовки дитини до інтелектуальних робіт та подальшого навчання. Монтессорі матеріали прості та захопливі, вони допомагають дитині дуже точно розрізняти фізичні властивості об'єктів, що її оточують. Діти працюють з геометричними тілами, дзвониками, пазлами, тканинами, звуковими, смаковими та нюховими «коробочками», роботами для вдосконалення стереогностичного та баричного чуття.
Математика
До роботи з Математичними матеріалами дитина приходить вже ґрунтовно підготована. Спершу працюють з різноманітними матеріалами, які допомагають зрозуміти поняття кількості, а вже потім презентують, як саме кількість може виражатися за допомогою цифр. Ці ідеї потім об'єднуються і разом формують підґрунтя для подальшого розуміння математичних принципів. Дитина вчиться систематизувати та впорядковувати предмети, розвиваючи процеси мислення. Це сприяє пізнанню абстрактної математичної теорії шляхом використання наочних, предметних навчальних засобів, з якими можна маніпулювати, експериментувати та відкривати їхні нові можливості. Прикладом є використання ланцюжків із намистин для навчання математичним поняттям, таким, як десяткова система. Зокрема, одиницю позначає одна намистина, брусок з десяти намистин, складених разом представляє 1 × 10, пластина, створена шляхом підгонки 10 брусків разом, представляє сотню (10 × 10), а куб, зіставлений з 10 пластин разом представляє тисячу(10×10×10). Ці матеріали допомагають створити конкретне розуміння абстрактних концепцій, на яких будується подальше навчання.
Розвиток Мовлення
Монтессорі матеріали з розділу Мовлення мають на меті підтримати внутрішню інтуїтивну здібність дитини до читання та письма. Знаки та символи письма є абстрактними та незрозумілими для дітей, для їх роз'яснення використовують прості матеріальні об'єкти. Під час підготовки до читання та письма діти із задоволенням виконують цікаві вправи, розроблені для розвитку слухового та зорового сприйняття письмових символів, розширення словникового запасу та розвитку моторики. Наприклад, для навчання письму учні використовують букви з наждачного паперу. Це літери створені шляхом вирізання літер з наждачного паперу та розміщення їх на дерев'яних брусках. Потім діти обводять ці літери пальцями, щоб дізнатися форму та звук кожної літери. Діяльність охоплює розпізнання та виділення звуків, їхнє повторення та упорядкування, вправи з так званого інтуїтивного читання, самостійних розповідей та прослуховування книжок.
Космічне виховання
Ідея Космічного Виховання у педагогіці Монтессорі полягає в наданні дитині можливості дізнатися і зрозуміти зв'язки основних елементів всесвіту — часу, природи, історії. Матеріали цієї зони є предметними та наочними, вони охоплюють географію, ботаніку, анатомію, астрономію тощо.
Термін «культура» в Монтессорі освіті обіймає географію, біологію, історію та астрономію. Діти вивчають континенти та дізнаються про культуру й історію народів, що їх населяють, про місцевих тварин та рослини. Вони створюють карти, слухають пісні та легенди, знайомляться з традиційним вбранням, мистецтвом та стравами. Діти пізнають основи науки, здобуваючи практичний досвід впізнавати та класифікувати тварин і рослин, малювати чи складати пазли з їхніх частин, відрізняти типи земної поверхні тощо.
Початкова школа
Класи початкової школи зазвичай обслуговують змішані вікові групи від 6 до 9 років і від 9 до 12 років; Використовуються також групи 6-12 років. Уроки зазвичай проводяться для невеликих груп дітей, які потім можуть продовжити самостійну роботу відповідно до інтересів та особистої відповідальності. Монтессорі-педагоги проводять міждисциплінарні уроки, вивчаючи різні предмети від біології та історії до теології, які вони називають «великими уроками». Зазвичай вони даються на початку шкільного семестру і забезпечують основу для навчання протягом року. Великі уроки надихають і відкривають двері у нові сфери дослідження.
Уроки включають роботу з мови, математики, історії, природничих наук, мистецтв тощо. Кероване учнем дослідження ресурсів за межами класу є невід'ємною частиною освіти. Монтессорі використовувала термін «космічна освіта», щоб вказати як на універсальний обсяг уроків, які мають бути представлені, так і на ідею, що освіта має допомогти дітям усвідомити роль людини у взаємозалежному функціонуванні Всесвіту.
Школи Монтессорі більш гнучкі, ніж традиційні школи. У традиційних школах учні сидять за столами або партами, щоб виконувати свою роботу. У школі Монтессорі дитина сама вирішує, де вона хоче працювати: за столом чи на підлозі. Йдеться про те, щоб вони йшли туди, де їм зручніше. Все, що знадобиться дитині під час навчання, розміщується на полиці, до якої учень може легко дістатися. Це сприяє не лише їхньому навчанню, а й їхній незалежності, оскільки їм не потрібно звертатися за допомогою. Монтессорі-класи мають певний віковий діапазон, щоб молодші учні могли рівнятися на старших учнів, а старші учні могли допомагати молодшим учням за потреби. Це дає всім віковим групам можливість вчитися одна в одної.
Середня і старша школа
Освіта Монтессорі для цього рівня менш розвинена, ніж програми для дітей молодшого віку. За своє життя Монтессорі не створила програми підготовки вчителів чи детального плану навчання підлітків. Проте ряд шкіл розширили свої програми для дітей молодшого віку до рівня середньої та старшої школи. Крім того, декілька Монтессорі-організацій розробили курси підготовки вчителів або орієнтаційні курси, і з'являється консенсус щодо плану навчання. Монтессорі писала, що «суттєва реформа нашого плану з цієї точки зору може бути визначена наступним чином: у важкий період підліткового віку корисно залишити звичне оточення сім'ї в місті і виїхати в тихе місце, що близько до природи».
Цифрові технології
З розвитком мобільних пристроїв із сенсорним екраном деякі роботи Монтессорі перетворилися на мобільні програми. Мобільні додатки критикували через відсутність фізичної взаємодії з об'єктами.
Хоча не всі це підтримують, більшість шкіл Монтессорі у світі використовують цифрові технології з метою підготовки учнів до майбутнього. Технологія використовується не так, як у звичайному класі, натомість вона використовується «усвідомленим шляхом». Студенти не повинні замінювати діяльність у реальному світі на хай-тек.
Пристрої зазвичай не використовуються під час навчання студентів. Коли у студентів виникає запитання про щось, вони намагаються вирішити його самостійно, а не звертаються до пристрою, щоб спробувати знайти відповідь. Коли учень використовує пристрій, учитель очікує, що його будуть використовувати змістовно. За використанням технології має стояти конкретна мета. Перш ніж використовувати пристрій, студент повинен запитати себе, чи використання цього пристрою є найкращим способом, чи це єдиний спосіб виконати певне завдання. Якщо відповідь ствердна на обидва ці запитання, це вважатиметься вагомою причиною для використання технологій.
Філософія Монтессорі
Основа філософії — це переконання, що, надаючи дитині відповідну освіту і необхідну свободу, забезпечуючи її потреби та виховуючи в ній впевненість у власних силах, любов до життя, повагу, у відповідь можна очікувати такого ж ставлення, а в майбутньому вона у повній мірі реалізує себе.
Задача методу полягає у підготовці дитини до життя, а не до школи. Монтессорі-культура міцно побудована на незалежності мислення і дій та повазі до себе, однолітків, викладачів, дорослих і світу навколо.
Психологія
Монтессорі виділила певні елементи людської психології, а згодом її син і колега, Маріо Монтессорі, визначив їх як «людські тенденції» в 1957 році. Існують дебати щодо точного списку, але чітко визначено наступне:
- Абстракція
- Діяльність
- Комунікація
- Точність
- Дослідження
- Маніпуляції (середовищем і предметами)
- Порядок, послідовність
- Орієнтація (у середовищі)
- Повторювання
- Самовдосконалення
- Робота (також описана, як «цілеспрямована діяльність»)
«Плани», або етапи розвитку
Монтессорі спостерігала чотири чіткі етапи, або «плани», у розвитку людини: від народження до 6 років, від 6 до 12, від 12 до 18 і від 18 до 24. Вона бачила різні особливості, режими навчання та закономірності розвитку у кожному із цих планів і вимагала освітніх підходів, специфічних для кожного періоду.
Перший план триває від народження до шестирічного віку. У цей період дитина зазнає вражаючого фізичного та психологічного розвитку. Дитина першого плану розглядається як цілісний, чуттєвий дослідник і учень, який займається психологічним самобудуванням та формуванням функціональної незалежності. Монтессорі ввела кілька концепцій, щоб пояснити цю роботу, включаючи розум, який все поглинає, сенситивні періоди та нормалізацію.
Навчальні матеріали, як-от літери з наждачного паперу, розроблені таким чином, щоб привертати увагу маленьких дітей.
Монтессорі описала здатність маленької дитини легко асимілювати сенсорні стимули свого оточення, включаючи інформацію від органів чуттів, мову, культуру та дослідження концепцій за допомогою терміну «розум, який все поглинає». Вона вважала, що це особливість мозку, властива тільки першому плану (етапу) розвитку, і що вона зникає, коли дитина наближається до шести років. Монтессорі також спостерігала і виявила періоди особливої чутливості до певних подразників протягом перших шести років життя, які вона назвала «сенситивними періодами». Монтессорі середовище в класі реагує на ці періоди, надаючи у доступ відповідні матеріали та діяльнність в той час, коли вчитель спостерігає певний сенситивний період в кожної окремої дитини.
Вона визначила такі періоди та їх тривалість:
- Освоєння мови — від народження до 6 років
- Інтерес до дрібних предметів — приблизно від 18 місяців до 3 років
- Порядок, послідовність — приблизно від 1 до 3 років
- Сенсорне вдосконалення — від народження приблизно до 4 років
- Соціальна поведінка — приблизно від 2+1⁄2 до 4 років
Також, Монтессорі спостерігала у дітей від трьох до шести років психологічний стан, який вона назвала «нормалізацією». Нормалізація виникає внаслідок концентрації та зосередженості на діяльності, яка відповідає потребам розвитку дитини, і характеризується здатністю зосереджуватися, а також «спонтанною дисципліною, безперервною та щасливою роботою, соціальними бажанням допомогти та співчуттям до інших»
Другий план (етап) розвитку охоплює вік приблизно від шести до дванадцяти років. Протягом цього періоду Монтессорі спостерігала фізичні та психологічні зміни у дітей, і вона розробила середовище в класі, уроки та матеріали, щоб реагувати на ці нові особливості. Фізично вона спостерігала втрату молочних зубів і подовження ніг і тулуба на початку етапу, а потім період рівномірного росту. Психологічно вона спостерігала «стадну поведінку», або схильність до роботи та спілкування в групах, а також розвиток здібностей розуму та уяви. З точки зору розвитку вона вважала, що робота дитини другого плану — це формування інтелектуальної незалежності, відчуття моралі та соціальної організації.
Третій план (етап) розвитку триває від приблизно дванадцяти років до приблизно вісімнадцяти років, охоплюючи період підліткового віку. Монтессорі характеризує третій план фізичними змінами статевого дозрівання, а також психологічними змінами. Вона наголосила на психологічній нестабільності та труднощах концентрації цього віку, а також на творчих схильностях і розвитку «почуття справедливості та особистої гідності». Вона використала термін «валоризація», щоб описати прагнення підлітків до зовнішньої оцінки своєї цінності. З точки зору розвитку, Монтессорі вважала, що робота дитини третього плану ґрунтується на створенні дорослого Я в суспільстві
Четвертий план (етап) розвитку триває від приблизно вісімнадцяти до приблизно двадцяти чотирьох років. Монтессорі порівняно мало написала про цей період і не розробила освітньої програми для цього віку. Вона передбачала, що молодь, підготовлена своїм досвідом Монтессорі-освіти на нижчих рівнях, готова повністю охопити вивчення культури та наук, щоб впливати на цивілізацію та керувати нею. Вона вважала, що економічна незалежність у формі роботи за гроші є критично важливою для цього віку, і вважала, що довільне обмеження кількості років навчання на рівні університету є непотрібним, оскільки вивчення культури може тривати протягом усього життя людини.
Відношення до миру
Монтессорі вважала, що освіта відіграє важливу роль у досягненні миру у всьому світі у своїй книзі «Освіта і мир» 1936 року заявила, що «запобігання конфліктам —це робота політики; встановлення миру — це завдання освіти». Вона вважала, що діти, яким дозволено розвиватися за їхніми внутрішніми законами розвитку, дадуть початок більш мирній і міцній цивілізації. З 1930-х років і до кінця свого життя вона дала низку лекцій і виступів на цю тему. У 2023 році книга "Освіта і мир" видана у перекладі на українську мову громадською організацією Монтессорі ЮА. Це - перший переклад Марії Монтессорі українською, і він є особливо символічним, адже виданий у часи повномасштабної війни росії проти України. Передмову до українского видання написав правнук Марії - Александ Генні.
Дослідження
В огляді за 2017 рік щодо оцінювання освітньої системи Монтессорі стверджується, що певні елементи методу Монтессорі (наприклад, навчання початковій грамотності за допомогою звукового підходу, вбудованого в насичений мовний контекст, а також сенсорна основа для математичної освіти) є ефективними. У той же час існують певні докази того, що діти можуть отримати когнітивну та соціальну користь від освіти Монтессорі, яка дотримується оригінальних принципів, менш ясно, чи сучасні адаптовані форми освіти Монтессорі є такими ж ефективними.
Дослідження 1975 року, опубліковане в монографіях Товариства дослідження розвитку дитини, показало, що щороку протягом чотирирічного періоду діти від початкової школи до 2-го класу за програмою Монтессорі мали вищі середні показники за шкалою інтелекту Стенфорд-Біне, ніж діти, що навчалися за традиційною програмою.
Дослідження 1981 року, опубліковане в Young Children, показало, що у певних сферах вони показали такі ж або кращі результати, ніж інші програми. Дослідження 2006 року, опубліковане в журналі Science, показало, що «при суворому дотриманні, освіта Монтессорі розвиває соціальні та академічні навички, які є рівними або перевершують ті, що розвиваються в інших типах шкіл». Інше дослідження в державних школах Мілвокі показало, що діти, які навчалися за методикою Монтессорі у віці 3–11 років, через кілька років перевершили своїх однокласників із математики та природничих наук; інше дослідження виявило, що навчання Монтессорі мало найбільший позитивний вплив на досягнення серед усіх оцінених програм.
Також у 2012 році проводилося дослідження, де спостереження велося за трьома групами дітей: діти проводили повний день у Монтессорі середовищі, додаткові заняття у середовищі Монтессорі, або взагалі не відвідували класи Монтессорі. Найбільш виразні показники розвитку когнітивних функцій, читання, математики, словникового запасу та вирішення соціальних проблем спостерігалися у першій групі.
Торгова марка та брендинг
На думку багатьох прихильників Монтессорі, відсутність захисту торгової марки призвела до неправильного уявлення громадськості про метод, через те, що деякі школи використовують цей термін без дотримання принципів Монтессоріанства.
Див. також
Джерела
- Gautam, S. Theories of Learning: 3 Theories | Psychology.
- . Архів оригіналу за 10 лютого 2019. Процитовано 30 серпня 2022.
- Xu, Elizabeth. . Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 30 серпня 2022.
- Benyamin, Chaya. MONTESSORI: AN EFFECTIVE LEARNING APPROACH OR A MATTER OF FAITH?.
- Marshall, Chloë. Montessori education: a review of the evidence base.
- Kramer, Rita (1976). Maria Montessori: A Biography.
- Biography of Maria Montessori.
- Villa Montesca and the Franchetti Heritage.
- . Архів оригіналу за 4 листопада 2010. Процитовано 30 серпня 2022.
- . Архів оригіналу за 4 листопада 2010. Процитовано 30 серпня 2022.
- Polk Lillard, Paula. Montessori Today: A Comprehensive Approach to Education from Birth to Adulthood. с. 22.
- Standing, Edwin (1998). Maria Montessori: Her Life and Work.
- Standing, Edwin (1998). Maria Montessori: Her Life and Work.
- . Архів оригіналу за 25 липня 2011. Процитовано 30 серпня 2022.
- What are phonograms and how they are taught to children. The Montessorian wordpress. 22 травня 2011. оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 26 березня 2014.
- Montessori Elementary Program.
- Montessori, Maria. From Childhood to Adolescence. с. 67.
- Montessori, Mario. . Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 31 серпня 2022.
- Montessori, Maria (1969). "The Four Planes of Development".
- Grazzini, Camillo. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2020. Процитовано 31 серпня 2022.
- Montessori, Maria (1973). The absorbent mind.
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 31 серпня 2022.
- Montessori, Maria (1976). From Childhood to Adolescence.
- Montessori, Maria (1972). Education and Peace.
- Монтессорі, Марія. Перший переклад Марії Монтессорі українською.
- Stoll Lillard, Angeline (2005). Montessori: The Science Behind the Genius.
- Louise B. Miller, Jean L. Dyer, Harold Stevenson and Sheldon H. White. Four Preschool Programs: Their Dimensions and Effects.
- John P. Chattin-McNichols. The Effects of Montessori School Experience.
- Angeline Lillard. The early years. Evaluating Montessori education.
- Kathryn Rindskopf Dohrmann. High School Outcomes for Students in a Public Montessori Program.
- Geoffrey D. Borman, Gina M. Hewes, Laura T. Overman and Shelly Brown. Review of Educational Research.
- Angeline S.Lillard. Preschool children's development in classic Montessori, supplemented Montessori, and conventional programs.
- Barbara Rosen. The Many Faces of Montessori.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Педагогіка Монтессорі |
- Association Montessori Internationale (AMI)
- American Montessori Society (AMS)
- The Montessori Foundation
- Montessori Accreditation Council for Teacher Education
- Громадська організація Монтессорі ЮА
- Всеукраїнська Асоціація Монтессорі Вчителів
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pedagogika Montessori ce sistema navchannya ditej yaka spryamovana na rozvitok prirodnih interesiv i diyalnosti a ne na vikoristannya formalnih metodiv navchannya U klasi Montessori akcent robitsya na praktichnomu navchanni ta rozvitku navichok realnogo svitu Vin pidkreslyuye samostijnist i rozglyadaye ditej yak osobistostej yaki vid prirodi pragnut do znan i zdatnih rozpochati navchannya v dostatno spriyatlivomu ta dobre pidgotovlenomu navchalnomu seredovishi Filosofiyu sho lezhit v osnovi mozhna rozglyadati yak pohidnu vid teoriyi prirodnogo rozgortannya Ce ne spriyaye vimiryuvannyu dosyagnen zvichnimi metodami takimi yak ocinki ta testi Tradicijni navchalni materiali Montessori na vistavci Priznacheno dlya ditej na Triyennale Milana Metod buv rozroblenij na pochatku 20 stolittya italijskoyu likarkoyu osvityankoyu Mariyeyu Montessori yaka rozvinula svoyi teoriyi shlyahom naukovih doslidzhen i sposterezhen za uchnyami z tih pir cej metod vikoristovuyetsya v bagatoh chastinah svitu yak u derzhavnih tak i v privatnih shkolah Isnuye nizka praktik pid nazvoyu Montessori yaka ne ye torgovoyu markoyu Populyarni elementi vklyuchayut riznovikovi klasi svobodu studentiv vklyuchno z viborom diyalnosti trigodinnij robochij cikl specialno navchenih vikladachiv i pidgotovlene seredovishe Naukovi doslidzhennya shodo metodu Montessori pozitivni a v oglyadi 2017 roku visvitleni dokazi jogo efektivnostiIstoriyaProjshovshi medichnu osvitu Mariya Montessori pochala rozvivati svoyu osvitnyu filosofiyu ta metodi v 1897 roci vidviduyuchi kursi z pedagogiki v Rimskomu universiteti ta vivchayuchi osvitnyu teoriyu Pid chas vidviduvannya psihiatrichnih zakladiv Rimu v ramkah navchannya z uchitelem Montessori zauvazhila sho diti z osoblivimi osvitnimi potrebami potrebuyut bilshoyi stimulyaciyi z boku svogo otochennya U 1907 roci vona vidkrila svoyu pershu klasnu kimnatu Casa dei Bambini abo Dim Ditej u bagatokvartirnomu budinku v Rimi Z samogo pochatku Montessori bazuvala svoyu robotu na svoyih sposterezhennyah za ditmi ta eksperimentah iz seredovishem materialami ta dostupnimi dlya ditej urokami Vona chasto nazivala svoyu robotu naukovoyu pedagogikoyu U 1901 roci Mariya Montessori poznajomilasya z vidatnimi reformatorami osviti Alisoyu ta Leopoldo Franchetti Mariyu Montessori zaprosili provesti yiyi pershij kurs dlya vchiteliv i stvoriti Dim ditej u villi Monteska budinku Franchetti v Chitta di Kastello Montessori prozhila z Franchetti dva roki i vdoskonalyuvala svoyu metodiku razom z Alisoyu Franchetti U 1909 roci vona zadokumentuvala svoyi teoriyi v Il metodo della pedagogia sciencea piznishe perekladena anglijskoyu yak Metod Montessori v 1912 roci Franketti Barons finansuvali vidannya knigi a metodika mala nazvu Metod Franchetti Montessori Osvita Montessori poshirilasya v Spoluchenih Shtatah do 1912 roku i stala shiroko vidomoyu v osvitnih i populyarnih vidannyah U 1913 roci Narcissa Koks Vanderlip i Frenk A Vanderlip zasnuvali shkolu Skarboro pershu shkolu Montessori v SShA Odnak mizh Montessori ta amerikanskim osvitnim zakladom vinik konflikt Kritichna broshura 1914 roku Sistema Montessori doslidzhena vplivovim pedagogom Vilyamom Gerdom Kilpatrikom obmezhila poshirennya idej Montessori i voni zanepali pislya 1914 roku Montessori osvita povernulasya do Spoluchenih Shtativ u 1960 roci i z tih pir poshirilasya na tisyachi tamteshnih shkil Montessori prodovzhuvala rozvivati svoyu robotu protyagom svogo zhittya rozroblyayuchi kompleksnu model psihologichnogo rozvitku vid narodzhennya do 24 rokiv a takozh osvitni pidhodi dlya ditej vikom vid 0 do 3 vid 3 do 6 i vid 6 do 12 rokiv Osvita Montessori takozh poshirilasya po vsomu svitu vklyuchayuchi Pivdenno Shidnu Aziyu ta Indiyu de Mariya Montessori bula internovana pid chas Drugoyi svitovoyi vijni MetodMetod Montessori bazuyetsya na modeli rozvitku lyudini Cej osvitnij stil gruntuyetsya na dvoh perekonannyah sho psihologichne samobuduvannya ditej i doroslih sho rozvivayutsya vidbuvayetsya cherez vzayemodiyu z navkolishnim seredovishem i sho diti osoblivo vikom do shesti rokiv mayut vrodzhenij shlyah psihologichnogo rozvitku Montessori vvazhala sho diti yaki mayut pravo vibirati ta diyati vilno v seredovishi stvorenomu vidpovidno do yiyi modeli diyatimut spontanno dlya optimalnogo rozvitku Nezvazhayuchi na te sho pid nazvoyu Montessori isnuye nizka praktik Mizhnarodna asociaciya Montessori AMI i Amerikanske tovaristvo Montessori AMS nazivayut ci elementi osnovnimi Riznovikovi klasi klasi dlya ditej vikom 2 1 2 abo vid 3 do 6 rokiv ye bezumovno najposhirenishimi ale 0 3 6 9 9 12 12 15 i 15 18 rokiv takozh isnuyut Vibir uchnem vidu diyalnosti z zaproponovanogo diapazonu variantiv Bezperervni robochi cikli v ideali tri godini Konstruktivna abo doslidnicka model za yakoyu uchni vivchayut koncepciyi pracyuyuchi z materialami a ne shlyahom pryamih instrukcij Specializovani navchalni materiali chasto vigotovlyayutsya z naturalnih estetichnih materialiv takih yak derevo a ne z plastiku Produmane pidgotovlene seredovishe de materiali organizovani za predmetnimi oblastyami zonami ye dostupnim dlya ditej i maye nalezhnij rozmir Svoboda sho maye obmezhennya Pidgotovlenij uchitel yakij maye dosvid sposterezhennya za osoblivostyami shilnostyami vrodzhenimi talantami ta zdibnostyami ditini Montessori osvita peredbachaye vilnu diyalnist u pidgotovlenomu seredovishi sho oznachaye osvitnye seredovishe adaptovane do osnovnih lyudskih harakteristik do specifichnih osoblivostej ditej riznogo viku ta do individualnih osoblivostej kozhnoyi ditini Funkciya seredovisha polyagaye v tomu shob dopomogti i dozvoliti ditini rozvivati nezalezhnist u vsih sferah vidpovidno do yiyi vnutrishnih psihologichnih nastanov Okrim dostupu do materialiv Montessori yaki vidpovidayut viku ditej seredovishe maye mati taki harakteristiki Obstanovka yaka polegshuye ruh i aktivnist u klasi Krasa i garmoniya chistota navkolishnogo seredovisha Mebli sho vidpovidayut proporciyam ta potrebam ditini Obmezhennya materialiv shob vklyuchati lishe ti materiali yaki pidtrimuyut rozvitok ditini Poryadok Priroda yak u klasi tak i poza jogo mezhamiNavchalni praktikiProgrami dlya nemovlyat i malyukiv Montessori klasi dlya ditej do troh rokiv podilyayutsya na kilka kategorij iz vikoristannyam kilkoh terminiv Nido sho italijskoyu oznachaye gnizdo obslugovuye neveliku kilkist ditej vid priblizno dvoh misyaciv do priblizno 14 misyaciv abo koli ditina vpevneno hodit Spilnota malyukiv abo Toddler klas obslugovuye bilshu kilkist ditej vikom priblizno vid odnogo roku do 2 1 2 abo 3 rokiv Obidva seredovisha nagoloshuyut na materialah i zahodah sho vidpovidayut rozmiru ta zdibnostyam ditej mozhlivostyah rozvitku ruhiv i zahodah dlya rozvitku nezalezhnosti Zazvichaj takozh nagoloshuyetsya na rozvitku samostijnosti v tualeti Deyaki shkoli takozh proponuyut zanyattya Batki nemovlya v yakih berut uchast batki zi svoyimi malyukami Doshkilnij zaklad i dityachij sadok Montessori klasi dlya ditej vid chasto nazivayut Casa abo Dim Ditej na chest pershoyi shkoli Montessori Casa dei Bambini v Rimi v 1906 roci Tipova klasna kimnata obslugovuye 20 30 ditej riznovikovoyi grupi vid 2 1 2 abo 3 do 6 rokiv za pidtrimki povnistyu pidgotovlenih providnogo vikladacha ta asistentiv Klasni kimnati zazvichaj obladnani stolami ta stilcyami dityachogo rozmiru roztashovanimi okremo abo nevelikimi grupami z materialami dlya klasu na policyah u visotu ditini po vsij kimnati Diyalnist zdebilshogo spochatku prezentuye vchitel pislya chogo diti mozhut vilno vibirati yih vidpovidno do interesiv Rol uchitelya v klasi Montessori polyagaye v tomu shob napravlyati ta konsultuvati uchniv individualno dozvolyayuchi kozhnij ditini stvoriti svij vlasnij shlyah navchannya Materiali dlya klasu zazvichaj vklyuchayut vpravi na zaluchennya do navichok praktichnogo zhittya takih yak vikoristannya lozhkoyu mittya posudu chishennya stoliv i pidmitannya Takozh materiali dlya rozvitku chuttiv abo sensorni matematichni materiali movni materiali muzika mistectvo ta kulturni materiali vklyuchno z bilsh naukovo obgruntovanimi vidami diyalnosti Klasnu kimnatu v Montessori shkolah umovno podilyayut na 5 zon Navichki Praktichnogo Zhittya Sensorika Matematika Rozvitok movlennya Kosmichne vihovannya Kozhna z cih zon obladnana vidpovidnimi didaktichnimi materialami Montessori V shkolah Montessori nemaye tradicijnih igrashok zamist nih materiali dlya dityachoyi roboti yaka prirodno rozvivaye kozhnu ditinu vidpovidno do yiyi individualnogo tempu zdibnostej ta interesiv Navichki Praktichnogo Zhittya Vpravi z rozvitku Navichok Praktichnogo Zhittya zazvichaj pershimi proponuyutsya ditini yaka rozpochinaye navchannya Vid ovolodinnya navichkami yaki vidpracovuyutsya v cij zoni bagato v chomu zalezhit uspih ditini v intelektualnij roboti Pracyuyuchi zi spravzhnim pobutovim priladdyam diti rozvivayut kontrol ta koordinaciyu ruhiv vidpovidalnist nezalezhnist vpevnenist zvichku pracyuvati samostijno zdibnist vporyadkovano misliti sho dosyagayetsya zavdyaki vlasnomu svidomomu viboru diyalnosti Diti duzhe lyublyat pracyuvati v cij zoni oskilki tut vse znajome ta pohodit z realnogo zhittya Navichki Praktichnogo Zhittya ye bazovimi v Montessori osviti Specialno rozrobleni vpravi nacileni na rozvitok koncentraciyi uvagi ta samostijnosti ditini Ci navichki neobhidni dlya togo shob ne zalezhati vid doroslih u shodennih pobutovih spravah samostijno pikluvatisya pro sebe navkolishnye seredovishe ta turbuvatisya pro inshih sho zmicnyuye vpevnenist ditini v sobi V cij zoni malyuki navchayutsya miti posud koristuvatisya kuhonnim priladdyam gotuvati prosti stravi pribirati chistiti vzuttya odyagatisya sortuvati peresipati perelivati ta zmishuvati Sensorika Sensornij material Montessori zabezpechuye rozvitok i sistematizaciyu chuttiv zir sluh smak nyuh ta dotik zavdyaki chitkomu naukovomu pidhodu Vidminnoyu risoyu cogo rozdilu ye izolyaciya v okremij roboti lishe odniyeyi yakosti yaka vidriznyaye predmet odin vid odnogo napriklad vsi harakteristiki predmetiv odnakovi za vijnyatkom koloru abo vagi i td v toj chas yak vsi inshi harakteristiki ye odnakovimi dlya vsih ob yektiv Dlya vsih materialiv obov yazkovoyu ye mozhlivist samostijnogo kontrolyu pomilki tobto ditina sama mozhe pereviriti pravilnist vikonannya ne potrebuyuchi dopomogi vchitelya Ce navchaye ditej pracyuvati samostijno ne boyachis pomilyatisya Zanyattya v sensornij zoni rozrobleni dlya togo shob ditina navchilas viyavlyati riznicyu mizh yakostyami predmetiv forma rozmir vaga kolir zapah tekstura smak ta in Ci vminnya vdoskonalyuyutsya z metoyu pidgotovki ditini do intelektualnih robit ta podalshogo navchannya Montessori materiali prosti ta zahoplivi voni dopomagayut ditini duzhe tochno rozriznyati fizichni vlastivosti ob yektiv sho yiyi otochuyut Diti pracyuyut z geometrichnimi tilami dzvonikami pazlami tkaninami zvukovimi smakovimi ta nyuhovimi korobochkami robotami dlya vdoskonalennya stereognostichnogo ta barichnogo chuttya Matematika Montessori material zolotij material dlya doslidzhennya desyatkovoyi sistemi Do roboti z Matematichnimi materialami ditina prihodit vzhe gruntovno pidgotovana Spershu pracyuyut z riznomanitnimi materialami yaki dopomagayut zrozumiti ponyattya kilkosti a vzhe potim prezentuyut yak same kilkist mozhe virazhatisya za dopomogoyu cifr Ci ideyi potim ob yednuyutsya i razom formuyut pidgruntya dlya podalshogo rozuminnya matematichnih principiv Ditina vchitsya sistematizuvati ta vporyadkovuvati predmeti rozvivayuchi procesi mislennya Ce spriyaye piznannyu abstraktnoyi matematichnoyi teoriyi shlyahom vikoristannya naochnih predmetnih navchalnih zasobiv z yakimi mozhna manipulyuvati eksperimentuvati ta vidkrivati yihni novi mozhlivosti Prikladom ye vikoristannya lancyuzhkiv iz namistin dlya navchannya matematichnim ponyattyam takim yak desyatkova sistema Zokrema odinicyu poznachaye odna namistina brusok z desyati namistin skladenih razom predstavlyaye 1 10 plastina stvorena shlyahom pidgonki 10 bruskiv razom predstavlyaye sotnyu 10 10 a kub zistavlenij z 10 plastin razom predstavlyaye tisyachu 10 10 10 Ci materiali dopomagayut stvoriti konkretne rozuminnya abstraktnih koncepcij na yakih buduyetsya podalshe navchannya Rozvitok Movlennya Montesori material Robota z ruhomim alfavitom Montessori materiali z rozdilu Movlennya mayut na meti pidtrimati vnutrishnyu intuyitivnu zdibnist ditini do chitannya ta pisma Znaki ta simvoli pisma ye abstraktnimi ta nezrozumilimi dlya ditej dlya yih roz yasnennya vikoristovuyut prosti materialni ob yekti Pid chas pidgotovki do chitannya ta pisma diti iz zadovolennyam vikonuyut cikavi vpravi rozrobleni dlya rozvitku sluhovogo ta zorovogo sprijnyattya pismovih simvoliv rozshirennya slovnikovogo zapasu ta rozvitku motoriki Napriklad dlya navchannya pismu uchni vikoristovuyut bukvi z nazhdachnogo paperu Ce literi stvoreni shlyahom virizannya liter z nazhdachnogo paperu ta rozmishennya yih na derev yanih bruskah Potim diti obvodyat ci literi palcyami shob diznatisya formu ta zvuk kozhnoyi literi Diyalnist ohoplyuye rozpiznannya ta vidilennya zvukiv yihnye povtorennya ta uporyadkuvannya vpravi z tak zvanogo intuyitivnogo chitannya samostijnih rozpovidej ta prosluhovuvannya knizhok Kosmichne vihovannya Montessori material robota z kartami Ideya Kosmichnogo Vihovannya u pedagogici Montessori polyagaye v nadanni ditini mozhlivosti diznatisya i zrozumiti zv yazki osnovnih elementiv vsesvitu chasu prirodi istoriyi Materiali ciyeyi zoni ye predmetnimi ta naochnimi voni ohoplyuyut geografiyu botaniku anatomiyu astronomiyu tosho Termin kultura v Montessori osviti obijmaye geografiyu biologiyu istoriyu ta astronomiyu Diti vivchayut kontinenti ta diznayutsya pro kulturu j istoriyu narodiv sho yih naselyayut pro miscevih tvarin ta roslini Voni stvoryuyut karti sluhayut pisni ta legendi znajomlyatsya z tradicijnim vbrannyam mistectvom ta stravami Diti piznayut osnovi nauki zdobuvayuchi praktichnij dosvid vpiznavati ta klasifikuvati tvarin i roslin malyuvati chi skladati pazli z yihnih chastin vidriznyati tipi zemnoyi poverhni tosho Pochatkova shkola Klasi pochatkovoyi shkoli zazvichaj obslugovuyut zmishani vikovi grupi vid 6 do 9 rokiv i vid 9 do 12 rokiv Vikoristovuyutsya takozh grupi 6 12 rokiv Uroki zazvichaj provodyatsya dlya nevelikih grup ditej yaki potim mozhut prodovzhiti samostijnu robotu vidpovidno do interesiv ta osobistoyi vidpovidalnosti Montessori pedagogi provodyat mizhdisciplinarni uroki vivchayuchi rizni predmeti vid biologiyi ta istoriyi do teologiyi yaki voni nazivayut velikimi urokami Zazvichaj voni dayutsya na pochatku shkilnogo semestru i zabezpechuyut osnovu dlya navchannya protyagom roku Veliki uroki nadihayut i vidkrivayut dveri u novi sferi doslidzhennya Uroki vklyuchayut robotu z movi matematiki istoriyi prirodnichih nauk mistectv tosho Kerovane uchnem doslidzhennya resursiv za mezhami klasu ye nevid yemnoyu chastinoyu osviti Montessori vikoristovuvala termin kosmichna osvita shob vkazati yak na universalnij obsyag urokiv yaki mayut buti predstavleni tak i na ideyu sho osvita maye dopomogti dityam usvidomiti rol lyudini u vzayemozalezhnomu funkcionuvanni Vsesvitu Shkoli Montessori bilsh gnuchki nizh tradicijni shkoli U tradicijnih shkolah uchni sidyat za stolami abo partami shob vikonuvati svoyu robotu U shkoli Montessori ditina sama virishuye de vona hoche pracyuvati za stolom chi na pidlozi Jdetsya pro te shob voni jshli tudi de yim zruchnishe Vse sho znadobitsya ditini pid chas navchannya rozmishuyetsya na polici do yakoyi uchen mozhe legko distatisya Ce spriyaye ne lishe yihnomu navchannyu a j yihnij nezalezhnosti oskilki yim ne potribno zvertatisya za dopomogoyu Montessori klasi mayut pevnij vikovij diapazon shob molodshi uchni mogli rivnyatisya na starshih uchniv a starshi uchni mogli dopomagati molodshim uchnyam za potrebi Ce daye vsim vikovim grupam mozhlivist vchitisya odna v odnoyi Serednya i starsha shkola Osvita Montessori dlya cogo rivnya mensh rozvinena nizh programi dlya ditej molodshogo viku Za svoye zhittya Montessori ne stvorila programi pidgotovki vchiteliv chi detalnogo planu navchannya pidlitkiv Prote ryad shkil rozshirili svoyi programi dlya ditej molodshogo viku do rivnya serednoyi ta starshoyi shkoli Krim togo dekilka Montessori organizacij rozrobili kursi pidgotovki vchiteliv abo oriyentacijni kursi i z yavlyayetsya konsensus shodo planu navchannya Montessori pisala sho suttyeva reforma nashogo planu z ciyeyi tochki zoru mozhe buti viznachena nastupnim chinom u vazhkij period pidlitkovogo viku korisno zalishiti zvichne otochennya sim yi v misti i viyihati v tihe misce sho blizko do prirodi Cifrovi tehnologiyi Z rozvitkom mobilnih pristroyiv iz sensornim ekranom deyaki roboti Montessori peretvorilisya na mobilni programi Mobilni dodatki kritikuvali cherez vidsutnist fizichnoyi vzayemodiyi z ob yektami Hocha ne vsi ce pidtrimuyut bilshist shkil Montessori u sviti vikoristovuyut cifrovi tehnologiyi z metoyu pidgotovki uchniv do majbutnogo Tehnologiya vikoristovuyetsya ne tak yak u zvichajnomu klasi natomist vona vikoristovuyetsya usvidomlenim shlyahom Studenti ne povinni zaminyuvati diyalnist u realnomu sviti na haj tek Pristroyi zazvichaj ne vikoristovuyutsya pid chas navchannya studentiv Koli u studentiv vinikaye zapitannya pro shos voni namagayutsya virishiti jogo samostijno a ne zvertayutsya do pristroyu shob sprobuvati znajti vidpovid Koli uchen vikoristovuye pristrij uchitel ochikuye sho jogo budut vikoristovuvati zmistovno Za vikoristannyam tehnologiyi maye stoyati konkretna meta Persh nizh vikoristovuvati pristrij student povinen zapitati sebe chi vikoristannya cogo pristroyu ye najkrashim sposobom chi ce yedinij sposib vikonati pevne zavdannya Yaksho vidpovid stverdna na obidva ci zapitannya ce vvazhatimetsya vagomoyu prichinoyu dlya vikoristannya tehnologij Filosofiya MontessoriOsnova filosofiyi ce perekonannya sho nadayuchi ditini vidpovidnu osvitu i neobhidnu svobodu zabezpechuyuchi yiyi potrebi ta vihovuyuchi v nij vpevnenist u vlasnih silah lyubov do zhittya povagu u vidpovid mozhna ochikuvati takogo zh stavlennya a v majbutnomu vona u povnij miri realizuye sebe Zadacha metodu polyagaye u pidgotovci ditini do zhittya a ne do shkoli Montessori kultura micno pobudovana na nezalezhnosti mislennya i dij ta povazi do sebe odnolitkiv vikladachiv doroslih i svitu navkolo Psihologiya Montessori vidilila pevni elementi lyudskoyi psihologiyi a zgodom yiyi sin i kolega Mario Montessori viznachiv yih yak lyudski tendenciyi v 1957 roci Isnuyut debati shodo tochnogo spisku ale chitko viznacheno nastupne Abstrakciya Diyalnist Komunikaciya Tochnist Doslidzhennya Manipulyaciyi seredovishem i predmetami Poryadok poslidovnist Oriyentaciya u seredovishi Povtoryuvannya Samovdoskonalennya Robota takozh opisana yak cilespryamovana diyalnist Plani abo etapi rozvitku Montessori sposterigala chotiri chitki etapi abo plani u rozvitku lyudini vid narodzhennya do 6 rokiv vid 6 do 12 vid 12 do 18 i vid 18 do 24 Vona bachila rizni osoblivosti rezhimi navchannya ta zakonomirnosti rozvitku u kozhnomu iz cih planiv i vimagala osvitnih pidhodiv specifichnih dlya kozhnogo periodu Pershij plan trivaye vid narodzhennya do shestirichnogo viku U cej period ditina zaznaye vrazhayuchogo fizichnogo ta psihologichnogo rozvitku Ditina pershogo planu rozglyadayetsya yak cilisnij chuttyevij doslidnik i uchen yakij zajmayetsya psihologichnim samobuduvannyam ta formuvannyam funkcionalnoyi nezalezhnosti Montessori vvela kilka koncepcij shob poyasniti cyu robotu vklyuchayuchi rozum yakij vse poglinaye sensitivni periodi ta normalizaciyu Navchalni materiali yak ot literi z nazhdachnogo paperu rozrobleni takim chinom shob privertati uvagu malenkih ditej Montessori opisala zdatnist malenkoyi ditini legko asimilyuvati sensorni stimuli svogo otochennya vklyuchayuchi informaciyu vid organiv chuttiv movu kulturu ta doslidzhennya koncepcij za dopomogoyu terminu rozum yakij vse poglinaye Vona vvazhala sho ce osoblivist mozku vlastiva tilki pershomu planu etapu rozvitku i sho vona znikaye koli ditina nablizhayetsya do shesti rokiv Montessori takozh sposterigala i viyavila periodi osoblivoyi chutlivosti do pevnih podraznikiv protyagom pershih shesti rokiv zhittya yaki vona nazvala sensitivnimi periodami Montessori seredovishe v klasi reaguye na ci periodi nadayuchi u dostup vidpovidni materiali ta diyalnnist v toj chas koli vchitel sposterigaye pevnij sensitivnij period v kozhnoyi okremoyi ditini Vona viznachila taki periodi ta yih trivalist Osvoyennya movi vid narodzhennya do 6 rokiv Interes do dribnih predmetiv priblizno vid 18 misyaciv do 3 rokiv Poryadok poslidovnist priblizno vid 1 do 3 rokiv Sensorne vdoskonalennya vid narodzhennya priblizno do 4 rokiv Socialna povedinka priblizno vid 2 1 2 do 4 rokiv Takozh Montessori sposterigala u ditej vid troh do shesti rokiv psihologichnij stan yakij vona nazvala normalizaciyeyu Normalizaciya vinikaye vnaslidok koncentraciyi ta zoseredzhenosti na diyalnosti yaka vidpovidaye potrebam rozvitku ditini i harakterizuyetsya zdatnistyu zoseredzhuvatisya a takozh spontannoyu disciplinoyu bezperervnoyu ta shaslivoyu robotoyu socialnimi bazhannyam dopomogti ta spivchuttyam do inshih Drugij plan etap rozvitku ohoplyuye vik priblizno vid shesti do dvanadcyati rokiv Protyagom cogo periodu Montessori sposterigala fizichni ta psihologichni zmini u ditej i vona rozrobila seredovishe v klasi uroki ta materiali shob reaguvati na ci novi osoblivosti Fizichno vona sposterigala vtratu molochnih zubiv i podovzhennya nig i tuluba na pochatku etapu a potim period rivnomirnogo rostu Psihologichno vona sposterigala stadnu povedinku abo shilnist do roboti ta spilkuvannya v grupah a takozh rozvitok zdibnostej rozumu ta uyavi Z tochki zoru rozvitku vona vvazhala sho robota ditini drugogo planu ce formuvannya intelektualnoyi nezalezhnosti vidchuttya morali ta socialnoyi organizaciyi Tretij plan etap rozvitku trivaye vid priblizno dvanadcyati rokiv do priblizno visimnadcyati rokiv ohoplyuyuchi period pidlitkovogo viku Montessori harakterizuye tretij plan fizichnimi zminami statevogo dozrivannya a takozh psihologichnimi zminami Vona nagolosila na psihologichnij nestabilnosti ta trudnoshah koncentraciyi cogo viku a takozh na tvorchih shilnostyah i rozvitku pochuttya spravedlivosti ta osobistoyi gidnosti Vona vikoristala termin valorizaciya shob opisati pragnennya pidlitkiv do zovnishnoyi ocinki svoyeyi cinnosti Z tochki zoru rozvitku Montessori vvazhala sho robota ditini tretogo planu gruntuyetsya na stvorenni doroslogo Ya v suspilstvi Chetvertij plan etap rozvitku trivaye vid priblizno visimnadcyati do priblizno dvadcyati chotiroh rokiv Montessori porivnyano malo napisala pro cej period i ne rozrobila osvitnoyi programi dlya cogo viku Vona peredbachala sho molod pidgotovlena svoyim dosvidom Montessori osviti na nizhchih rivnyah gotova povnistyu ohopiti vivchennya kulturi ta nauk shob vplivati na civilizaciyu ta keruvati neyu Vona vvazhala sho ekonomichna nezalezhnist u formi roboti za groshi ye kritichno vazhlivoyu dlya cogo viku i vvazhala sho dovilne obmezhennya kilkosti rokiv navchannya na rivni universitetu ye nepotribnim oskilki vivchennya kulturi mozhe trivati protyagom usogo zhittya lyudini Vidnoshennya do miru Montessori vvazhala sho osvita vidigraye vazhlivu rol u dosyagnenni miru u vsomu sviti u svoyij knizi Osvita i mir 1936 roku zayavila sho zapobigannya konfliktam ce robota politiki vstanovlennya miru ce zavdannya osviti Vona vvazhala sho diti yakim dozvoleno rozvivatisya za yihnimi vnutrishnimi zakonami rozvitku dadut pochatok bilsh mirnij i micnij civilizaciyi Z 1930 h rokiv i do kincya svogo zhittya vona dala nizku lekcij i vistupiv na cyu temu U 2023 roci kniga Osvita i mir vidana u perekladi na ukrayinsku movu gromadskoyu organizaciyeyu Montessori YuA Ce pershij pereklad Mariyi Montessori ukrayinskoyu i vin ye osoblivo simvolichnim adzhe vidanij u chasi povnomasshtabnoyi vijni rosiyi proti Ukrayini Peredmovu do ukrayinskogo vidannya napisav pravnuk Mariyi Aleksand Genni DoslidzhennyaV oglyadi za 2017 rik shodo ocinyuvannya osvitnoyi sistemi Montessori stverdzhuyetsya sho pevni elementi metodu Montessori napriklad navchannya pochatkovij gramotnosti za dopomogoyu zvukovogo pidhodu vbudovanogo v nasichenij movnij kontekst a takozh sensorna osnova dlya matematichnoyi osviti ye efektivnimi U toj zhe chas isnuyut pevni dokazi togo sho diti mozhut otrimati kognitivnu ta socialnu korist vid osviti Montessori yaka dotrimuyetsya originalnih principiv mensh yasno chi suchasni adaptovani formi osviti Montessori ye takimi zh efektivnimi Doslidzhennya 1975 roku opublikovane v monografiyah Tovaristva doslidzhennya rozvitku ditini pokazalo sho shoroku protyagom chotiririchnogo periodu diti vid pochatkovoyi shkoli do 2 go klasu za programoyu Montessori mali vishi seredni pokazniki za shkaloyu intelektu Stenford Bine nizh diti sho navchalisya za tradicijnoyu programoyu Doslidzhennya 1981 roku opublikovane v Young Children pokazalo sho u pevnih sferah voni pokazali taki zh abo krashi rezultati nizh inshi programi Doslidzhennya 2006 roku opublikovane v zhurnali Science pokazalo sho pri suvoromu dotrimanni osvita Montessori rozvivaye socialni ta akademichni navichki yaki ye rivnimi abo perevershuyut ti sho rozvivayutsya v inshih tipah shkil Inshe doslidzhennya v derzhavnih shkolah Milvoki pokazalo sho diti yaki navchalisya za metodikoyu Montessori u vici 3 11 rokiv cherez kilka rokiv perevershili svoyih odnoklasnikiv iz matematiki ta prirodnichih nauk inshe doslidzhennya viyavilo sho navchannya Montessori malo najbilshij pozitivnij vpliv na dosyagnennya sered usih ocinenih program Takozh u 2012 roci provodilosya doslidzhennya de sposterezhennya velosya za troma grupami ditej diti provodili povnij den u Montessori seredovishi dodatkovi zanyattya u seredovishi Montessori abo vzagali ne vidviduvali klasi Montessori Najbilsh virazni pokazniki rozvitku kognitivnih funkcij chitannya matematiki slovnikovogo zapasu ta virishennya socialnih problem sposterigalisya u pershij grupi Torgova marka ta brendingNa dumku bagatoh prihilnikiv Montessori vidsutnist zahistu torgovoyi marki prizvela do nepravilnogo uyavlennya gromadskosti pro metod cherez te sho deyaki shkoli vikoristovuyut cej termin bez dotrimannya principiv Montessorianstva Div takozhValdorfska pedagogika Alternativna osvitaDzherelaGautam S Theories of Learning 3 Theories Psychology Arhiv originalu za 10 lyutogo 2019 Procitovano 30 serpnya 2022 Xu Elizabeth Arhiv originalu za 16 lyutogo 2015 Procitovano 30 serpnya 2022 Benyamin Chaya MONTESSORI AN EFFECTIVE LEARNING APPROACH OR A MATTER OF FAITH Marshall Chloe Montessori education a review of the evidence base Kramer Rita 1976 Maria Montessori A Biography Biography of Maria Montessori Villa Montesca and the Franchetti Heritage Arhiv originalu za 4 listopada 2010 Procitovano 30 serpnya 2022 Arhiv originalu za 4 listopada 2010 Procitovano 30 serpnya 2022 Polk Lillard Paula Montessori Today A Comprehensive Approach to Education from Birth to Adulthood s 22 Standing Edwin 1998 Maria Montessori Her Life and Work Standing Edwin 1998 Maria Montessori Her Life and Work Arhiv originalu za 25 lipnya 2011 Procitovano 30 serpnya 2022 What are phonograms and how they are taught to children The Montessorian wordpress 22 travnya 2011 originalu za 26 bereznya 2014 Procitovano 26 bereznya 2014 Montessori Elementary Program Montessori Maria From Childhood to Adolescence s 67 Montessori Mario Arhiv originalu za 14 bereznya 2012 Procitovano 31 serpnya 2022 Montessori Maria 1969 The Four Planes of Development Grazzini Camillo PDF Arhiv originalu PDF za 8 zhovtnya 2020 Procitovano 31 serpnya 2022 Montessori Maria 1973 The absorbent mind Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 31 serpnya 2022 Montessori Maria 1976 From Childhood to Adolescence Montessori Maria 1972 Education and Peace Montessori Mariya Pershij pereklad Mariyi Montessori ukrayinskoyu Stoll Lillard Angeline 2005 Montessori The Science Behind the Genius Louise B Miller Jean L Dyer Harold Stevenson and Sheldon H White Four Preschool Programs Their Dimensions and Effects John P Chattin McNichols The Effects of Montessori School Experience Angeline Lillard The early years Evaluating Montessori education Kathryn Rindskopf Dohrmann High School Outcomes for Students in a Public Montessori Program Geoffrey D Borman Gina M Hewes Laura T Overman and Shelly Brown Review of Educational Research Angeline S Lillard Preschool children s development in classic Montessori supplemented Montessori and conventional programs Barbara Rosen The Many Faces of Montessori PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pedagogika Montessori Association Montessori Internationale AMI American Montessori Society AMS The Montessori Foundation Montessori Accreditation Council for Teacher Education Gromadska organizaciya Montessori YuA Vseukrayinska Asociaciya Montessori Vchiteliv