Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (січень 2020) |
Сенсорна система, або органи чуття — спеціалізовані органи, через які нервова система отримує подразнення із зовнішнього і внутрішнього середовищ і сприймає ці подразнення у вигляді відчуттів. Показники органів чуття є джерелом наших уявлень про оточуючий світ. Діяльність сенсорної системи відображає зовнішній матеріальний світ, що дає змогу людині не тільки пристосуватися до довкілля, а й пізнавати закони природи та активно змінювати це середовище.
| Сенсорна система | |
|---|---|
 | |
| Деталі | |
| Ідентифікатори | |
| Латина | organa sensuum |
| TA98 | A15.0.00.000 |
| TA2 | 6729 |
| FMA | 75259 і 78499 |
| Анатомічна термінологія [редагувати у Вікіданих] | |
За визначенням І. П. Павлова, органи чуття є периферійними частинами аналізаторів. Аналізатори — це складні нейродинамічні системи, аферентні відділи , які здійснюють зв'язок центральної нервової системи із зовнішнім і внутрішнім середовищем. Кожен аналізатор має периферійну частину, де сприймаються подразнення (органи чуття); проміжну (провідні шляхи і підкіркові утвори, що передають нервові імпульси); центральну (кора головного мозку, де відбувається остаточний аналіз і синтез сприйнятого відчуття). Кожний аналізатор складається зі сприймаючих рецепторів, нервів, що відходять від рецепторів, і відповідних ділянок кори і підкірки головного мозку, де й відбувається остаточний аналіз і синтез збудження і формування наших відчуттів.
Стимули
Сенсорні системи кодують чотири аспекти : тип (модальність), інтенсивність, положення і тривалість. Час надходження і різниця фаз звукового стимулу використовуються слуховою сенсорною системою для місцезнаходження джерела звуку. Рецептори чутливі до відповідних типів стимулів (наприклад, механорецептори відповідають переважно на дотикові стимули). Рецептори надсилають потенціали дії у певній послідовності (див. Нервове кодування) для сигналізування про інтенсивність стимулу (наприклад, наскільки гучним є звук). Положення стимульованого рецептора на/у тілі дає мозку інформацію про положення стимулу (наприклад, стимуляція механорецептора на пальці зумовлює надсилання до мозку інформації про стимул, що діє на цей палець). Тривалість стимулу передається також послідовністю потенціалів дії, які створюються рецепторами. Потенціали дії передаються до мозку через аферентні нейрони.
Модальність стимулу
Модальність стимулу (сенсорна модальність) — це тип фізичного явища, яке сприймається сенсорною системою. Приклади модальностей: температура, смак, звук, тиск, біль тощо. Тип сенсорного рецептора, що активується стимулом, грає основну роль у кодуванні модальності стимулу.
Органи чуття людини
Органи чуття забезпечують такі основні види чутливості: зір, слух, нюх, смак, дотик, рівновагу та відчуття положення тіла у просторі (пропріоцепцію).
Дотик
Дотик — це сприйняття форми, розміру, щільності, температури різних предметів. У слизових оболонках шкіри містяться дотикові рецептори. Найбільше їх на губах, кінчику язика, пальців, а також на долоні. Користуючись дотиком, людина може визначити фізичні властивості предметів, такі як форма, твердість, м'якість, характер поверхні, тепло або холод, орієнтуватися в темряві, блискавично реагувати на загрозливу небезпеку.
Нюх
Нюх — це сприйняття запахів різних речовин. Велика кількість нюхових рецепторів міститься в слизовій оболонці порожнини носа. Від нюхових рецепторів нервові імпульси передаються у проміжний мозок, потім у лобову частку кори, де проходить аналіз речовин, що вдихаються. За запахом людина відрізняє недоброякісну їжу, вловлює появу в повітрі шкідливих для її здоров'я домішок.
Смак
Смак — це сприйняття смакових особливостей речовин, що потрапляють в ротову порожнину. Рецептори смаку розташовані в виростів слизової оболонки язика — сосочків на стінках глотки і м'якого піднебіння. Збудження від рецепторів передається по волокнах язикового нерва у довгастий мозок, міст, до скроневої кістки, де формується сприйняття у вигляді різних смакових відчуттів. Смак допомагає людині визначити якість їжі, сприяє виділенню травних соків і проходження процесу травлення в цілому.
Слух
Вухо як орган слуху забезпечує сприйняття звукових коливань. Завдяки слуху розрізняють звуки довкілля. Людина спроможна визначити напрямок звуку з джерела, що дає змогу орієнтування в навколишньому середовищі, а також висоту, тембр, силу звуку. Слух є одним із чуттів людини, які сприяють психічному розвитку повноцінної особистості. Зі слухом пов'язані звукові, мовні спілкування. Орган слуху розташований в отворі слухового проходу скроневої кістки черепа. Він складається з трьох основних відділів:
Перші два беруть участь тільки в проведенні звукових коливань, а третій відділ містить звукосприймальний і вестибулярний апарат.
Рівновага
Функція регуляції положення тіла в просторі і рівноваги забезпечується вестибулярним апаратом, який утворюється рецепторами мішечків і напівколових каналів внутрішнього вуха. Коли змінюється положення голови або людина рухається, рецептори збуджуються, виникають нервові імпульси. Вони проходять по нервових шляхах у середній мозок, мозочок і кору великих півкуль. Завдяки аналізатору контролю рівноваги і положення тіла забезпечується .
Зір
Зір — відчуття (сенсо́рне відчуття), що дозволяє сприймати світло; колір та зовнішню структуру навколишнього світу у вигляді зображення або картини. Орган зору людини складається з очного яблука і допоміжного апарату. Очне яблуко розміщене в очній ямці черепа. Має кулясту форму і складається з трьох оболонок:
- зовнішньої — щільної білкової, яка захищає очне яблуко від пошкоджень та проникнення сторонніх тіл ззовні (спереду вона переходить у прозору і проникну для світла рогівку), до неї прикріплюються м'язи, які рухають око;
- середньої — судинної (пронизаної густою сіткою кровоносних судин, що постачають кров очному яблуку);
- внутрішньої — сітчастої (в ній розміщені рецептори ока — палички і колбочки), де під дією світла виникають нервові збудження, які по зоровому нерву передаються в зорову зону кори головного мозку.
Література
- Физиология сенсорных систем. — Л., 1971—75.
- Кейдель В. Д. Общая физиология органов чувств и зрительная система // Физиология органов чувств, пер. с нем. — М., 1975.
- Благовещенская Н. С. Топическое значение нарушений слуха, вестибулярной функции, обоняния и вкуса при поражениях головного мозга. — М., 1962.
- Гамбарян Л. С. Вопросы физиологии двигательного анализатора. — М., 1962.
- Сомьен Дж. Кодирование сенсорной информации в нервной системе млекопитающих, пер. с англ. — М., 1975.
- Рок И. Введение в зрительное восприятие, пер. с англ., кн. 1—2. — М., 1980.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2020 Sensorna sistema abo organi chuttya specializovani organi cherez yaki nervova sistema otrimuye podraznennya iz zovnishnogo i vnutrishnogo seredovish i sprijmaye ci podraznennya u viglyadi vidchuttiv Pokazniki organiv chuttya ye dzherelom nashih uyavlen pro otochuyuchij svit Diyalnist sensornoyi sistemi vidobrazhaye zovnishnij materialnij svit sho daye zmogu lyudini ne tilki pristosuvatisya do dovkillya a j piznavati zakoni prirodi ta aktivno zminyuvati ce seredovishe Sensorna sistemaAlegorichna kartina P yat vidchuttiv Gans Makart 1884 rikDetaliIdentifikatoriLatina organa sensuumTA98 A15 0 00 000TA2 6729FMA 75259 i 78499Anatomichna terminologiya redaguvati u Vikidanih Za viznachennyam I P Pavlova organi chuttya ye periferijnimi chastinami analizatoriv Analizatori ce skladni nejrodinamichni sistemi aferentni viddili yaki zdijsnyuyut zv yazok centralnoyi nervovoyi sistemi iz zovnishnim i vnutrishnim seredovishem Kozhen analizator maye periferijnu chastinu de sprijmayutsya podraznennya organi chuttya promizhnu providni shlyahi i pidkirkovi utvori sho peredayut nervovi impulsi centralnu kora golovnogo mozku de vidbuvayetsya ostatochnij analiz i sintez sprijnyatogo vidchuttya Kozhnij analizator skladayetsya zi sprijmayuchih receptoriv nerviv sho vidhodyat vid receptoriv i vidpovidnih dilyanok kori i pidkirki golovnogo mozku de j vidbuvayetsya ostatochnij analiz i sintez zbudzhennya i formuvannya nashih vidchuttiv StimuliSensorni sistemi koduyut chotiri aspekti tip modalnist intensivnist polozhennya i trivalist Chas nadhodzhennya i riznicya faz zvukovogo stimulu vikoristovuyutsya sluhovoyu sensornoyu sistemoyu dlya misceznahodzhennya dzherela zvuku Receptori chutlivi do vidpovidnih tipiv stimuliv napriklad mehanoreceptori vidpovidayut perevazhno na dotikovi stimuli Receptori nadsilayut potenciali diyi u pevnij poslidovnosti div Nervove koduvannya dlya signalizuvannya pro intensivnist stimulu napriklad naskilki guchnim ye zvuk Polozhennya stimulovanogo receptora na u tili daye mozku informaciyu pro polozhennya stimulu napriklad stimulyaciya mehanoreceptora na palci zumovlyuye nadsilannya do mozku informaciyi pro stimul sho diye na cej palec Trivalist stimulu peredayetsya takozh poslidovnistyu potencialiv diyi yaki stvoryuyutsya receptorami Potenciali diyi peredayutsya do mozku cherez aferentni nejroni Modalnist stimulu Modalnist stimulu sensorna modalnist ce tip fizichnogo yavisha yake sprijmayetsya sensornoyu sistemoyu Prikladi modalnostej temperatura smak zvuk tisk bil tosho Tip sensornogo receptora sho aktivuyetsya stimulom graye osnovnu rol u koduvanni modalnosti stimulu Organi chuttya lyudiniOrgani chuttya lyudiniDoloni nemovlyati ta dorosloyi lyudini golovni instrumenti dotikuNis lyudini organ nyuhuYazik lyudini organ smakuVuho lyudini organ sluhuOko lyudini organ zoru Organi chuttya zabezpechuyut taki osnovni vidi chutlivosti zir sluh nyuh smak dotik rivnovagu ta vidchuttya polozhennya tila u prostori propriocepciyu Dotik Dokladnishe Dotik Dotik ce sprijnyattya formi rozmiru shilnosti temperaturi riznih predmetiv U slizovih obolonkah shkiri mistyatsya dotikovi receptori Najbilshe yih na gubah kinchiku yazika palciv a takozh na doloni Koristuyuchis dotikom lyudina mozhe viznachiti fizichni vlastivosti predmetiv taki yak forma tverdist m yakist harakter poverhni teplo abo holod oriyentuvatisya v temryavi bliskavichno reaguvati na zagrozlivu nebezpeku Nyuh Dokladnishe Nyuh Nyuh ce sprijnyattya zapahiv riznih rechovin Velika kilkist nyuhovih receptoriv mistitsya v slizovij obolonci porozhnini nosa Vid nyuhovih receptoriv nervovi impulsi peredayutsya u promizhnij mozok potim u lobovu chastku kori de prohodit analiz rechovin sho vdihayutsya Za zapahom lyudina vidriznyaye nedobroyakisnu yizhu vlovlyuye poyavu v povitri shkidlivih dlya yiyi zdorov ya domishok Smak Dokladnishe Smak Smak ce sprijnyattya smakovih osoblivostej rechovin sho potraplyayut v rotovu porozhninu Receptori smaku roztashovani v virostiv slizovoyi obolonki yazika sosochkiv na stinkah glotki i m yakogo pidnebinnya Zbudzhennya vid receptoriv peredayetsya po voloknah yazikovogo nerva u dovgastij mozok mist do skronevoyi kistki de formuyetsya sprijnyattya u viglyadi riznih smakovih vidchuttiv Smak dopomagaye lyudini viznachiti yakist yizhi spriyaye vidilennyu travnih sokiv i prohodzhennya procesu travlennya v cilomu Sluh Dokladnishe Sluh Vuho yak organ sluhu zabezpechuye sprijnyattya zvukovih kolivan Zavdyaki sluhu rozriznyayut zvuki dovkillya Lyudina spromozhna viznachiti napryamok zvuku z dzherela sho daye zmogu oriyentuvannya v navkolishnomu seredovishi a takozh visotu tembr silu zvuku Sluh ye odnim iz chuttiv lyudini yaki spriyayut psihichnomu rozvitku povnocinnoyi osobistosti Zi sluhom pov yazani zvukovi movni spilkuvannya Organ sluhu roztashovanij v otvori sluhovogo prohodu skronevoyi kistki cherepa Vin skladayetsya z troh osnovnih viddiliv zovnishnogo vuha serednogo vuha vnutrishnogo vuha Pershi dva berut uchast tilki v provedenni zvukovih kolivan a tretij viddil mistit zvukosprijmalnij i vestibulyarnij aparat Rivnovaga Dokladnishe Organi rivnovagi Funkciya regulyaciyi polozhennya tila v prostori i rivnovagi zabezpechuyetsya vestibulyarnim aparatom yakij utvoryuyetsya receptorami mishechkiv i napivkolovih kanaliv vnutrishnogo vuha Koli zminyuyetsya polozhennya golovi abo lyudina ruhayetsya receptori zbudzhuyutsya vinikayut nervovi impulsi Voni prohodyat po nervovih shlyahah u serednij mozok mozochok i koru velikih pivkul Zavdyaki analizatoru kontrolyu rivnovagi i polozhennya tila zabezpechuyetsya Zir Dokladnishe Zir Zir vidchuttya senso rne vidchuttya sho dozvolyaye sprijmati svitlo kolir ta zovnishnyu strukturu navkolishnogo svitu u viglyadi zobrazhennya abo kartini Organ zoru lyudini skladayetsya z ochnogo yabluka i dopomizhnogo aparatu Ochne yabluko rozmishene v ochnij yamci cherepa Maye kulyastu formu i skladayetsya z troh obolonok zovnishnoyi shilnoyi bilkovoyi yaka zahishaye ochne yabluko vid poshkodzhen ta proniknennya storonnih til zzovni speredu vona perehodit u prozoru i proniknu dlya svitla rogivku do neyi prikriplyuyutsya m yazi yaki ruhayut oko serednoyi sudinnoyi pronizanoyi gustoyu sitkoyu krovonosnih sudin sho postachayut krov ochnomu yabluku vnutrishnoyi sitchastoyi v nij rozmisheni receptori oka palichki i kolbochki de pid diyeyu svitla vinikayut nervovi zbudzhennya yaki po zorovomu nervu peredayutsya v zorovu zonu kori golovnogo mozku LiteraturaSensorna sistema u sestrinskih VikiproyektahPortal Biologiya Portal Medicina Sensorna sistema u Vikishovishi Fiziologiya sensornyh sistem L 1971 75 Kejdel V D Obshaya fiziologiya organov chuvstv i zritelnaya sistema Fiziologiya organov chuvstv per s nem M 1975 Blagoveshenskaya N S Topicheskoe znachenie narushenij sluha vestibulyarnoj funkcii obonyaniya i vkusa pri porazheniyah golovnogo mozga M 1962 Gambaryan L S Voprosy fiziologii dvigatelnogo analizatora M 1962 Somen Dzh Kodirovanie sensornoj informacii v nervnoj sisteme mlekopitayushih per s angl M 1975 Rok I Vvedenie v zritelnoe vospriyatie per s angl kn 1 2 M 1980