Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності Будь ласка допоможіть удосконалити цю с

Механорецептори — це закінчення чутливих нервових волокон, що реагують на механічний тиск чи іншу деформацію, що діє ззовні, або виникає у внутрішніх органах і відповідають генерацією потенціалу дії. У людини існує чотири головних типи таких рецепторів на гладенькій шкірі (тобто шкірі, позбавленої волосся): , тільця Мейснера, (див. ^[en]) та (див. ^[en]).

Види механорецепторів

зосереджені в зовнішніх покривах тварин і людини, сприймають дотик.

розташовані у стінках кровоносних судин, серця, порожнистих гладеньком'язових органів; вони реагують на розтяг внаслідок підвищення тиску крові, скупчення газів у шлунку або кишечнику тощо

Пропріорецептори — зосереджені в м'язово-суглобовому апараті — реагують на розтяг при скороченні або розслабленні скелетних м'язів.

(або механорецептори вестибулярного апарату) реагують на прискорення, вібрації, нахил тіла або голови.

Посилання

. Архів оригіналу за 6 квітня 2015. Процитовано 4 липня 2010.

Це незавершена стаття з нейронауки.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з молекулярної біології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 6 квітня 2015. Процитовано 4 липня 2010.