Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Крампна (пол. Krempna) або Кремпна — лемківське село в Польщі, у гміні Кремпна Ясельського повіту Підкарпатського воєводства. Адміністративний центр гміни. Населення — 533 особи (2011).
Село  Координати 49°30′38″ пн. ш. 21°30′05″ сх. д. / 49.5107878000277779° пн. ш. 21.501646700027777115° сх. д.Координати: 49°30′38″ пн. ш. 21°30′05″ сх. д. / 49.5107878000277779° пн. ш. 21.501646700027777115° сх. д.
 Крампна у Вікісховищі |
Походження назви
Назва села походить, ймовірно, від слова «крам». Воно було розташоване уздовж торговельного шляху на Бардіїв, і купці часто розкладалися тут із своїм крамом. Поодинокі польські дослідники виводять назву від незрозумілого слова «krępy».
Історія села
Крампна одне з найстаріших сіл в околиці верхів'я Вислоки. У написі над церковними дверима вказано, що 1507 року тут стояла церква, яка не збереглася, і невідомо, чи це була перша церква, а чи, можливо, друга.
Згідно з народними переказами, перші поселенці збудували свої садиби поблизу ще неіснуючого тоді села Жидівське. Але згодом з причини частих нападів і сильних вітрів, вони переселились нижче, туди, де тепер стоїть церква. Засновником села, за польськими джерелами, ймовірно був Микола Стадницький, який помер бл. 1510 року. Згадка про існування тут у 1507 році церкви може бути доказом, що село виникло у другій половині XV ст.
У 1510 році село стало власністю сяноцького каштеляна Андрія Стадницького. Після його смерті у 1554 році його сини Марко і Микола поділили між собою власність батька.
Згадується в податковому реєстрі 1581 року як село Миколая Стадницького у Бецькому повіті, було парохіяльним, були 11 волоських півгосподарств, 1 загородник без ріллі, 1 коморники без тяглової худоби і «піп руський».
У 1650 році тут була велика повінь на річці Віслока. Вода забрала хати, поля засипало піском і намулом. Було знищено 4 лани ріллі і п'ятий лан, попівський.
Згідно з матеріалами Йосифинської метрики станом на 1787 рік у Крампній значилось 55 господарств.
У 1782 р. збудовано дерев′яну церкву св. Безср. Косми і Даміяна (пізніше відновлена в 1930 р.).
У 1880 році у Крампній нараховувалось близько 500 мешканців греко-католиків. У 1907 році кількість мешканців сягала 678 осіб.
До другої половини XIX ст. село було найголовнішим осередком на Лемківщині. Тут виготовляли побутові предмети, а також надгробні пам'ятники, придорожні хрести і каплички. Згодом осередок каменярства перемістився до села Бортне та сусідні села Перегонина, Бодаки, Пстружне, Вапенне, Фолюш.
Друга половина XIX ст. вписалась в історію села спалахом голоду, епідемії різноманітних хвороб. У 1849 році панувала епідемія холери, спричинена переходом російських військ до Угорщини для придушення революції. Епідемія повторилася у 1873 році. Тоді померло 92 особи, у тому числі 32 особи у Котані. У результаті епідемії дифтерії померла 21 дитина. У 1853-55 роках у селі панував голод, який забрав життя 32 осіб.
Перед Першою світовою війною до часу спалення практичного усього села Крампна була фактично містечком. Частина будинків вже тоді користувалися каналізацією. На місці теперішньої школи стояв великий паровий тартак. Школа збудована частково на його фундаменті. Один з євреїв Бергер, мав корчму на місці будинку старого «осередку здоров'я». Жителів села угорське військо вигнало з домівок у Жидівське, а двох за москвофільство заарештовано і вислано до Талергофу.
До 1945 р. в селі була греко-католицька парохія Дуклянського деканату, до якої також належали Котань і присілок Гута Крампська. Тилявська схизма незначно торкнулася Крампної, на відміну від дочірньої церкви цієї ж парафії у Котані. Станом на 1936 рік в селі проживало 535 греко-католиків, 6 православних, 36 римо-католиків і 3 юдеї, а в присілку Гута Крампська — 20 греко-католиків і 100 римо-католиків.
На 01.01.1939 тут було переважно лемківське населення: з 750 жителів села — 620 українців, 125 поляків (у присілку Гута Крампська) і 5 євреїв.
У 1945 році більшість мешканців села було переселено на схід України, решту (285 осіб) 28 травня 1947 року в ході польським військом було депортовано на понімецькі землі Польщі. Від депортації врятувалося лише чотири мішані родини і греко-католицький священик о. Іван Височанський. Він продовжував відправляти у церкві Богослужіння римо-католицького обряду для переселених з Гути Крампської поляків. Після 1956 року, коли повернулося кілька лемківських родин, священик домігся у влади дозволу і на греко-католицьку відправу. Він помер у 1982 році.
У 1957 році перемиський римо-католицький єпископат доручив ксьондзу Альфредові Мастейові обслуговувати Крампну і Котань. У 1962 році церква була закрита, а з 1968 р. перемиський біскуп Ігнаци Токарчук встановив у Крампній римо-католицьку парохію, хоча церква й далі була закрита і вимагала ремонту. Церква була зареєстрована у 1972 році і призначена для римо-католицьких Богослужінь.
Школа і «Просвіта»
Найдавніші відомості, що стосуються існування школи у селі, відносяться до 1835 року, коли побудовано нову парафіяльну школу на лівому боці дороги до Полян. У школі навчались як лемківські, так і польські та єврейські діти. Згідно із шкільною хронікою, у 1870 році вчителем був місцевий дяк. У 1884 році мовою викладання у школі була українська. Тоді до школи ходило 70-90 дітей. Під час ПСВ будинок школи був спалений угорцями.
У 1920 році у громадському будинку відкрито народну школу з польською мовою навчання. Запроваджені також лекції української мови. У 1933 році з ініціативи війта Крампної Івана Решетаря розпочато будову нової школи з трьома класними кімнатами і помешкання для трьох вчителів. Будівництво завершилось у 1936 році. У школі навчалось понад 90 дітей. Поруч з польською мовою, навчання велося і лемківською говіркою.
У міжвоєнний період у Крампній активно працювала «Просвіта», особливо з молоддю, що спричинило її закриття польською владою. Політика полонізації національних меншин спричинилось до вагомих полонізаціних тенденцій серед лемків, які почали асимілюватись у польському оточені. У школі було дозволено лише обмежену кількість лекцій лемківської говірки. Вчителями переважно були поляки.
Після приходу під час ДСВ німецької адміністрації у село прибула українська делегація, яка заклала основи праці на українській національній платформі. У місцевих урядах і школах запроваджувалась українська мова. В управлінні міліції працювало 12 українських функціонерів під керівництвом німецького коменданта. Виникли і посилили свою діяльність польські та лемківсько-радянські підпільні осередки. Це значно погіршило лемківсько-польські відносини. Мали місце вбивства української інтелігенції, зокрема греко-католицьких священиків. 8 листопада 1943 року був вбитий греко-католицький церковний діяч, дуклянський декан о. Степан Шалаш.
Після війни відремонтовано будинок школи, поновився навчальний процес, а навчання переведено на польську мову. У липні 1946 року будинок школи і будинок міліцейського управління були спалені.
Перелік господарств
- Станом на 1787 рік у селі нараховувалось 55 господарств (згідно з Йосифинською метрикою):
1) Тимко, 2) Кушвара Яцко, 3) Кушвара (Кучвара) Лешко, 4) ДАнко, 5) Григорій, 6) Василь, 7) Антон, 8) Дмитро, 9) Поповчак Петро, 10) Галечко Павло, 11) Стефан, 12) Когут Іван, 13) Когут Михайло 14) Микола, 15) Платко Тимко, 16) Платко Федір, 17) Кобеляк Іван, 18) Стащак Теодор, 19) Кривчицький Василь, 20) Лигус Гриць, 21) Зозуля Іван, 22) Бованко Іван, 23) Чаклош Гриць, 24) Гудак Василь, 25) Лешко, 26) Прочко Іван, 27) Прочко Юрко, 28) Пухир Тимко, 29) Пухир Михайло, 30) Галечко Павло, 31) Мишківський Матвій, 32) Шквір Лука, 33) Шквір Лешко, 34) Том'як Семен, 35) Сипляк Федір, 36) Сипляк Василь, 37) Семен, Василь, 38) Теодор, 39) Кобиляк Гриць, 40) Кобиляк Михайло, 41) Фецьо, 42) Гащик Данко, 43) Гащик Тимко, 44) Цімко Данко, 45) Стефан, 46) Тимко, 47) Дичко Павло, 48) Дичко Гриць, 49) Марко Андрій, 50) Малиновський Михайло, 51) Бендаш Гриць, 52) Філь Михайло, 53) Марчак Іван, 54) Палайда Гнат, 55) Мирдиш Гриць.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Видатні люди
У селі народився Іван Константинович (1821–1889) — автор праці «Описание икон по церквах русских в столичном граде Львове» (1858)
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 284 | 66 | 200 | 18 |
| Жінки | 249 | 50 | 164 | 35 |
| Разом | 533 | 116 | 364 | 53 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Крампна
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 30, 119.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Див. також
Джерела
- Красовський І. Д. Незабутня Лемківщина у верхів'ї ріки Вислоки. Львів: Думка світу, 2004. — с.13-56
- Шалаш С. Літопись парохії Крампна Дуклянського деканату, 1942
- Шематизм греко-католицької єпархії Лемківщини. — Львів, 1936 — с. 64-65 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Гжесік В., Трачик Т. Низький Бескид. Від Команчі до Бортного: туристичний путівник / В.Гжесік, Т.Трачик / Пер. з пол. О.Сурмяк, У.Гусей. — Львів: СПОЛОМ, 2011. — с.166-170
- Bieszczady. Przewodnik dla prawdziwego turysty / W. Krukar, P. Swianiewicz, T. A. Olszański, P. Luboński. — Wyd. 13-e. — Pruszków: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2012.
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom IV, 1883 r., s. 663 [1] [ 7 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Apokryf Ruski [ 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krampna pol Krempna abo Krempna lemkivske selo v Polshi u gmini Krempna Yaselskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Administrativnij centr gmini Naselennya 533 osobi 2011 Selo Krampna pol Krempna Cerkva sv Kosmi ta Damiana 1782 r Koordinati 49 30 38 pn sh 21 30 05 sh d 49 5107878000277779 pn sh 21 501646700027777115 sh d 49 5107878000277779 21 501646700027777115 Koordinati 49 30 38 pn sh 21 30 05 sh d 49 5107878000277779 pn sh 21 501646700027777115 sh d 49 5107878000277779 21 501646700027777115 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Yaselskij povitGmina KrempnaPersha zgadka 1499Naselennya 533 osobi 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 232Avtomobilnij kod RJSSIMC 0355358GeoNames 767561OSM 2906314 R Gmina Krempna KrampnaKrampna Polsha KrampnaKrampna Pidkarpatske voyevodstvo Krampna u VikishovishiPohodzhennya nazviNazva sela pohodit jmovirno vid slova kram Vono bulo roztashovane uzdovzh torgovelnogo shlyahu na Bardiyiv i kupci chasto rozkladalisya tut iz svoyim kramom Poodinoki polski doslidniki vivodyat nazvu vid nezrozumilogo slova krepy Istoriya selaKrampna odne z najstarishih sil v okolici verhiv ya Visloki U napisi nad cerkovnimi dverima vkazano sho 1507 roku tut stoyala cerkva yaka ne zbereglasya i nevidomo chi ce bula persha cerkva a chi mozhlivo druga Zgidno z narodnimi perekazami pershi poselenci zbuduvali svoyi sadibi poblizu she neisnuyuchogo todi sela Zhidivske Ale zgodom z prichini chastih napadiv i silnih vitriv voni pereselilis nizhche tudi de teper stoyit cerkva Zasnovnikom sela za polskimi dzherelami jmovirno buv Mikola Stadnickij yakij pomer bl 1510 roku Zgadka pro isnuvannya tut u 1507 roci cerkvi mozhe buti dokazom sho selo viniklo u drugij polovini XV st U 1510 roci selo stalo vlasnistyu syanockogo kashtelyana Andriya Stadnickogo Pislya jogo smerti u 1554 roci jogo sini Marko i Mikola podilili mizh soboyu vlasnist batka Zgaduyetsya v podatkovomu reyestri 1581 roku yak selo Mikolaya Stadnickogo u Beckomu poviti bulo parohiyalnim buli 11 voloskih pivgospodarstv 1 zagorodnik bez rilli 1 komorniki bez tyaglovoyi hudobi i pip ruskij U 1650 roci tut bula velika povin na richci Visloka Voda zabrala hati polya zasipalo piskom i namulom Bulo znisheno 4 lani rilli i p yatij lan popivskij Zgidno z materialami Josifinskoyi metriki stanom na 1787 rik u Krampnij znachilos 55 gospodarstv U 1782 r zbudovano derev yanu cerkvu sv Bezsr Kosmi i Damiyana piznishe vidnovlena v 1930 r Budivlya kolishnoyi cerkvi u KrampniPanorama sela U 1880 roci u Krampnij narahovuvalos blizko 500 meshkanciv greko katolikiv U 1907 roci kilkist meshkanciv syagala 678 osib Do drugoyi polovini XIX st selo bulo najgolovnishim oseredkom na Lemkivshini Tut vigotovlyali pobutovi predmeti a takozh nadgrobni pam yatniki pridorozhni hresti i kaplichki Zgodom oseredok kamenyarstva peremistivsya do sela Bortne ta susidni sela Peregonina Bodaki Pstruzhne Vapenne Folyush Druga polovina XIX st vpisalas v istoriyu sela spalahom golodu epidemiyi riznomanitnih hvorob U 1849 roci panuvala epidemiya holeri sprichinena perehodom rosijskih vijsk do Ugorshini dlya pridushennya revolyuciyi Epidemiya povtorilasya u 1873 roci Todi pomerlo 92 osobi u tomu chisli 32 osobi u Kotani U rezultati epidemiyi difteriyi pomerla 21 ditina U 1853 55 rokah u seli panuvav golod yakij zabrav zhittya 32 osib Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu do chasu spalennya praktichnogo usogo sela Krampna bula faktichno mistechkom Chastina budinkiv vzhe todi koristuvalisya kanalizaciyeyu Na misci teperishnoyi shkoli stoyav velikij parovij tartak Shkola zbudovana chastkovo na jogo fundamenti Odin z yevreyiv Berger mav korchmu na misci budinku starogo oseredku zdorov ya Zhiteliv sela ugorske vijsko vignalo z domivok u Zhidivske a dvoh za moskvofilstvo zaareshtovano i vislano do Talergofu Do 1945 r v seli bula greko katolicka parohiya Duklyanskogo dekanatu do yakoyi takozh nalezhali Kotan i prisilok Guta Krampska Tilyavska shizma neznachno torknulasya Krampnoyi na vidminu vid dochirnoyi cerkvi ciyeyi zh parafiyi u Kotani Stanom na 1936 rik v seli prozhivalo 535 greko katolikiv 6 pravoslavnih 36 rimo katolikiv i 3 yudeyi a v prisilku Guta Krampska 20 greko katolikiv i 100 rimo katolikiv Na 01 01 1939 tut bulo perevazhno lemkivske naselennya z 750 zhiteliv sela 620 ukrayinciv 125 polyakiv u prisilku Guta Krampska i 5 yevreyiv U 1945 roci bilshist meshkanciv sela bulo pereseleno na shid Ukrayini reshtu 285 osib 28 travnya 1947 roku v hodi operaciyi Visla polskim vijskom bulo deportovano na ponimecki zemli Polshi Vid deportaciyi vryatuvalosya lishe chotiri mishani rodini i greko katolickij svyashenik o Ivan Visochanskij Vin prodovzhuvav vidpravlyati u cerkvi Bogosluzhinnya rimo katolickogo obryadu dlya pereselenih z Guti Krampskoyi polyakiv Pislya 1956 roku koli povernulosya kilka lemkivskih rodin svyashenik domigsya u vladi dozvolu i na greko katolicku vidpravu Vin pomer u 1982 roci U 1957 roci peremiskij rimo katolickij yepiskopat doruchiv ksondzu Alfredovi Mastejovi obslugovuvati Krampnu i Kotan U 1962 roci cerkva bula zakrita a z 1968 r peremiskij biskup Ignaci Tokarchuk vstanoviv u Krampnij rimo katolicku parohiyu hocha cerkva j dali bula zakrita i vimagala remontu Cerkva bula zareyestrovana u 1972 roci i priznachena dlya rimo katolickih Bogosluzhin Shkola i Prosvita Najdavnishi vidomosti sho stosuyutsya isnuvannya shkoli u seli vidnosyatsya do 1835 roku koli pobudovano novu parafiyalnu shkolu na livomu boci dorogi do Polyan U shkoli navchalis yak lemkivski tak i polski ta yevrejski diti Zgidno iz shkilnoyu hronikoyu u 1870 roci vchitelem buv miscevij dyak U 1884 roci movoyu vikladannya u shkoli bula ukrayinska Todi do shkoli hodilo 70 90 ditej Pid chas PSV budinok shkoli buv spalenij ugorcyami U 1920 roci u gromadskomu budinku vidkrito narodnu shkolu z polskoyu movoyu navchannya Zaprovadzheni takozh lekciyi ukrayinskoyi movi U 1933 roci z iniciativi vijta Krampnoyi Ivana Reshetarya rozpochato budovu novoyi shkoli z troma klasnimi kimnatami i pomeshkannya dlya troh vchiteliv Budivnictvo zavershilos u 1936 roci U shkoli navchalos ponad 90 ditej Poruch z polskoyu movoyu navchannya velosya i lemkivskoyu govirkoyu U mizhvoyennij period u Krampnij aktivno pracyuvala Prosvita osoblivo z moloddyu sho sprichinilo yiyi zakrittya polskoyu vladoyu Politika polonizaciyi nacionalnih menshin sprichinilos do vagomih polonizacinih tendencij sered lemkiv yaki pochali asimilyuvatis u polskomu otocheni U shkoli bulo dozvoleno lishe obmezhenu kilkist lekcij lemkivskoyi govirki Vchitelyami perevazhno buli polyaki Pislya prihodu pid chas DSV nimeckoyi administraciyi u selo pribula ukrayinska delegaciya yaka zaklala osnovi praci na ukrayinskij nacionalnij platformi U miscevih uryadah i shkolah zaprovadzhuvalas ukrayinska mova V upravlinni miliciyi pracyuvalo 12 ukrayinskih funkcioneriv pid kerivnictvom nimeckogo komendanta Vinikli i posilili svoyu diyalnist polski ta lemkivsko radyanski pidpilni oseredki Ce znachno pogirshilo lemkivsko polski vidnosini Mali misce vbivstva ukrayinskoyi inteligenciyi zokrema greko katolickih svyashenikiv 8 listopada 1943 roku buv vbitij greko katolickij cerkovnij diyach duklyanskij dekan o Stepan Shalash Pislya vijni vidremontovano budinok shkoli ponovivsya navchalnij proces a navchannya perevedeno na polsku movu U lipni 1946 roku budinok shkoli i budinok milicejskogo upravlinnya buli spaleni Perelik gospodarstv Stanom na 1787 rik u seli narahovuvalos 55 gospodarstv zgidno z Josifinskoyu metrikoyu 1 Timko 2 Kushvara Yacko 3 Kushvara Kuchvara Leshko 4 DAnko 5 Grigorij 6 Vasil 7 Anton 8 Dmitro 9 Popovchak Petro 10 Galechko Pavlo 11 Stefan 12 Kogut Ivan 13 Kogut Mihajlo 14 Mikola 15 Platko Timko 16 Platko Fedir 17 Kobelyak Ivan 18 Stashak Teodor 19 Krivchickij Vasil 20 Ligus Gric 21 Zozulya Ivan 22 Bovanko Ivan 23 Chaklosh Gric 24 Gudak Vasil 25 Leshko 26 Prochko Ivan 27 Prochko Yurko 28 Puhir Timko 29 Puhir Mihajlo 30 Galechko Pavlo 31 Mishkivskij Matvij 32 Shkvir Luka 33 Shkvir Leshko 34 Tom yak Semen 35 Siplyak Fedir 36 Siplyak Vasil 37 Semen Vasil 38 Teodor 39 Kobilyak Gric 40 Kobilyak Mihajlo 41 Feco 42 Gashik Danko 43 Gashik Timko 44 Cimko Danko 45 Stefan 46 Timko 47 Dichko Pavlo 48 Dichko Gric 49 Marko Andrij 50 Malinovskij Mihajlo 51 Bendash Gric 52 Fil Mihajlo 53 Marchak Ivan 54 Palajda Gnat 55 Mirdish Gric U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva Vidatni lyudiU seli narodivsya Ivan Konstantinovich 1821 1889 avtor praci Opisanie ikon po cerkvah russkih v stolichnom grade Lvove 1858 DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 284 66 200 18Zhinki 249 50 164 35Razom 533 116 364 53PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Krampna GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 30 119 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Div takozhSvyatkova Velika Svyatkova Mala Svyatkivka Svirzhova Ruska Kotan BortneDzherelaKrasovskij I D Nezabutnya Lemkivshina u verhiv yi riki Visloki Lviv Dumka svitu 2004 s 13 56 Shalash S Litopis parohiyi Krampna Duklyanskogo dekanatu 1942 Shematizm greko katolickoyi yeparhiyi Lemkivshini Lviv 1936 s 64 65 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Gzhesik V Trachik T Nizkij Beskid Vid Komanchi do Bortnogo turistichnij putivnik V Gzhesik T Trachik Per z pol O Surmyak U Gusej Lviv SPOLOM 2011 s 166 170 Bieszczady Przewodnik dla prawdziwego turysty W Krukar P Swianiewicz T A Olszanski P Lubonski Wyd 13 e Pruszkow Oficyna Wydawnicza Rewasz 2012 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom IV 1883 r s 663 1 7 chervnya 2015 u Wayback Machine Apokryf Ruski 27 bereznya 2019 u Wayback Machine Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi