Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Поляни Поляни пол Polany неофіційна назва Поляни Мисцівські лемківс

Поляни (Підкарпатське воєводство)

Поляни (Підкарпатське воєводство)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Поляни.

Поляни (пол. Polany, неофіційна назва — Поляни Мисцівські) — лемківське село в Польщі, у гміні Кремпна Ясельського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 261 особа (2011).

Село
Поляни
пол. Polany
image

Координати 49°29′43″ пн. ш. 21°34′02″ сх. д. / 49.495277777805775° пн. ш. 21.567222222249778696° сх. д. / 49.495277777805775; 21.567222222249778696Координати: 49°29′43″ пн. ш. 21°34′02″ сх. д. / 49.495277777805775° пн. ш. 21.567222222249778696° сх. д. / 49.495277777805775; 21.567222222249778696

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ясельський повіт
Гміна Кремпна
Перша згадка 1554
Висота центру 380  м
Населення 261 осіб (2011)
Часовий пояс , влітку
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-232
Автомобільний код RJS
SIMC 0355482
GeoNames 761641
OSM ↑2906314 ·R (Ґміна Кремпна)
image
image
Поляни
Поляни (Польща)
image
image
Поляни
Поляни (Підкарпатське воєводство)
image Поляни у Вікісховищі

Розташування

Територія села порізана річками Бараня, Гутянка та Вильшня й безліччю потоків. Край села з північної його сторони протікає ще одна досить велика річка Вислока — притока Вісли. Простягаються Поляни горами висотою від 409 до 465 метрів над р.м. Найвища гора — Пакушова (694 м.) — знаходиться у південно-західній частині села.

Історія села

Перша письмова згадка про Поляни датується 1554 роком. Є згадки й про сусідні села: Гирова та Мшана — 1366 р., Мисцова — 1410 р., Гута Полянська — XVI ст., Крампна — 1499, Вільховець — 1541 р., Барвінок — 1549 р., Ропянка і Тиханя — 1581 р.

За податковим реєстром 1581 р. село було власністю за волоським правом Миколая Стадницького гербу Шренява у Бецькому повіті; село належало до парохії Мисцова, в селі було 8 селянських дворів, 2 загородники з ріллею, 1 коморники з тягловою худобою і 1 без худоби, господарство солтиса.

Поляни належали до сіл з великою територією, яка разом з Гутою складала 3448 га (34,38 кв. км), тоді як територія більшості лемківських сіл коливалась від 500 до 1500 га. У багатьох документах Гута згадується як хутір чи присілок села Поляни.

Панські володіння складали: 82 морги (47 га) ріллі, 120 моргів (69 га) лук, 125 моргів (72 га) пасовиськ і 1203 морги (692 га) лісу. Селянам належало 1447 моргів (833 га) ріллі, 226 моргів (130 га) лук, 2575 моргів (1482 га) пасовиськ і 36 моргів (21 га) лісу. Церковні володіння складали 28 моргів (16 га) ріллі, 13 моргів (16 га) лук і 108 моргів (62 га) пасовиськ.

Станом на середину 1880-х років у Полянах нараховувалось 171 господарство, 1061 житель (530 чоловіків та 531 жінка), з них 998 греко-католиків, 47 римо-католиків та 16 юдеїв. У 1900 році у селі було 190 господарств, а це 1157 жителів.

У 1883 році повідомлено про існування у селі громадського шпихліра, у яких зберігали запаси зерна. У випадку неврожаю зерно випозичали селянам і, яке, при врожайних роках, підлягало поверненню. Також за часів панщини у Полянах був великий прусський двір на т. зв. Бліху, який знищили в часі Другої світової війни. Відомий він тим, що там виносили смертні вироки (через повішання) злочинцям (очевидно до 1772 року). Як спадок залишилась назва терену Шибениця. У селі був тартак побудований братами Тонетами, який після війни був демонтований і вивезений з Полян.

У різні роки кількість мешканців Полян змінювалась: у 1839 році — 1273 особи, 1847—1367 осіб , 1858—923 особи, 1884—1175 осіб, 1901—1175 осіб, 1914—1400 осіб. Кількість осіб, які виїхали з села на заробітки до Америки: на 1898 рік таких людей було 102, на 1901 — 130, на 1902 — 150, на 1906 — 230, на 1925 — 136 осіб.

До Першої світової війни Поляни мали статус містечка (лат. oppidum), належали до Коросненського повіту (судовий округ Дукля) Королівства Галичини і Володимирії. На 1900 рік проживало 1155 осіб, з них 1135 греко-католиків і 20 юдеїв, усі визнали розмовною мовою русинську (українську). У міжвоєнний період село належало до Коросненського повіту Львівського воєводства, була москвофільська читальня ім. Качковського. На 01.01.1939 в Полянах проживало 1290 жителів, з яких 1225 українців, 60 поляків та 5 євреїв.

ДСВ і депортації

Після Другої світової війни Лемківщина, попри сподівання лемків на входження в УРСР, була віддана Польщі, а корінне українське населення Полян примусово-добровільно вивозилося в СРСР (82 родини). Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, у цьому районі тривала боротьба підрозділів УПА проти радянських і польських військ. Решту лемків (40 осіб) у 1947 році між 25 і 31 травня в результаті було депортовано на понімецькі землі Польщі, на їх місце були поселені поляки.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Церква

Церква Івана Золотоустого за проектом Якова Рудницького змурована в 1914 р. на місці давньої дерев'яної церкви. Побудову церкви організував тодішній парох Николай Феленчак (†1920). Церква була парохіяльною і належала до Дуклянського деканату Перемишльської єпархії греко-католицької церкви. Через рік під час боїв Першої світової війни вигоріла долішня частина села, тоді ж сильно постраждала церква та згоріли приходство і всі парохіяльні документи (метричні записи велися від 1784 р.). У 1927 р. під час тилявської схизми половина жителів села перейшла до польської православної церкви. Під час Другої світової війни церква знову була пошкоджена. Після депортації лемків стояла пусткою, у 1949 р. повітове староство у Кросні віддало її полякам, однак ті користувались каплицею, церкву використовували як склад. Після повернення частини лемків у 1956 р. домагались повернення церкви, доки 24 лютого 1966 р. не отримали дозвіл. Під керівництвом Івана Гальчика церкву відбудовували. 28 листопада 1971 р. поляки з Полян і довколишніх сіл розбили замки і виламали двері та захопили церкву. Суди за повернення церкви тривали до листопада 1992 р., коли було винесене рішення про почерговість відправ римокатоликів і грекокатоликів.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 136 26 93 17
Жінки 125 30 68 27
Разом 261 56 161 44

Відомі люди

Примітки

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Поляни (Підкарпатське воєводство)

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XII. Galizien. Wien (online).
  3. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 40 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  4. Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — . — С. 443.
  5. Шематизм Греко-Католицкого Духовеньства Апостольскої Адміністрації Лемковщини. — Львів: Наклад ААЛ, 1936. — с. 69-70.
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
  7. Шкіль Олег (29 грудня 2017). Інтерактивна карта «Рожнятівщина. Слідами нескорених». Об'єкт інше № 10. upa-pereginsk.if.ua. Історія УПА в Перегінську. Процитовано 18 жовтня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

Література

  • Ардан В. М. Мої рідні Поляни: штрихи до історії села / Ардан Володимир. — Львів, 2011. — 140 с.
  • Школа в Полянах. Фонд № 179, Опис № 2, Справа № 2604 у Львівському державному історичному архіві
  • Шематизм всего кліра греко-католицької Єпархії Перемиської (за 1868—1932 рр.)
  • Село Поляни. Частина перша
  • Apokryf Ruski(пол.)


image Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Polyani Polyani pol Polany neoficijna nazva Polyani Miscivski lemkivske selo v Polshi u gmini Krempna Yaselskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 261 osoba 2011 Selo Polyani pol Polany Koordinati 49 29 43 pn sh 21 34 02 sh d 49 495277777805775 pn sh 21 567222222249778696 sh d 49 495277777805775 21 567222222249778696 Koordinati 49 29 43 pn sh 21 34 02 sh d 49 495277777805775 pn sh 21 567222222249778696 sh d 49 495277777805775 21 567222222249778696 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Yaselskij povitGmina KrempnaPersha zgadka 1554Visota centru 380 mNaselennya 261 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 232Avtomobilnij kod RJSSIMC 0355482GeoNames 761641OSM 2906314 R Gmina Krempna PolyaniPolyani Polsha PolyaniPolyani Pidkarpatske voyevodstvo Polyani u VikishovishiRoztashuvannyaTeritoriya sela porizana richkami Baranya Gutyanka ta Vilshnya j bezlichchyu potokiv Kraj sela z pivnichnoyi jogo storoni protikaye she odna dosit velika richka Visloka pritoka Visli Prostyagayutsya Polyani gorami visotoyu vid 409 do 465 metriv nad r m Najvisha gora Pakushova 694 m znahoditsya u pivdenno zahidnij chastini sela Istoriya selaPersha pismova zgadka pro Polyani datuyetsya 1554 rokom Ye zgadki j pro susidni sela Girova ta Mshana 1366 r Miscova 1410 r Guta Polyanska XVI st Krampna 1499 Vilhovec 1541 r Barvinok 1549 r Ropyanka i Tihanya 1581 r Za podatkovim reyestrom 1581 r selo bulo vlasnistyu za voloskim pravom Mikolaya Stadnickogo gerbu Shrenyava u Beckomu poviti selo nalezhalo do parohiyi Miscova v seli bulo 8 selyanskih dvoriv 2 zagorodniki z rilleyu 1 komorniki z tyaglovoyu hudoboyu i 1 bez hudobi gospodarstvo soltisa Polyani nalezhali do sil z velikoyu teritoriyeyu yaka razom z Gutoyu skladala 3448 ga 34 38 kv km todi yak teritoriya bilshosti lemkivskih sil kolivalas vid 500 do 1500 ga U bagatoh dokumentah Guta zgaduyetsya yak hutir chi prisilok sela Polyani Panski volodinnya skladali 82 morgi 47 ga rilli 120 morgiv 69 ga luk 125 morgiv 72 ga pasovisk i 1203 morgi 692 ga lisu Selyanam nalezhalo 1447 morgiv 833 ga rilli 226 morgiv 130 ga luk 2575 morgiv 1482 ga pasovisk i 36 morgiv 21 ga lisu Cerkovni volodinnya skladali 28 morgiv 16 ga rilli 13 morgiv 16 ga luk i 108 morgiv 62 ga pasovisk Stanom na seredinu 1880 h rokiv u Polyanah narahovuvalos 171 gospodarstvo 1061 zhitel 530 cholovikiv ta 531 zhinka z nih 998 greko katolikiv 47 rimo katolikiv ta 16 yudeyiv U 1900 roci u seli bulo 190 gospodarstv a ce 1157 zhiteliv U 1883 roci povidomleno pro isnuvannya u seli gromadskogo shpihlira u yakih zberigali zapasi zerna U vipadku nevrozhayu zerno vipozichali selyanam i yake pri vrozhajnih rokah pidlyagalo povernennyu Takozh za chasiv panshini u Polyanah buv velikij prusskij dvir na t zv Blihu yakij znishili v chasi Drugoyi svitovoyi vijni Vidomij vin tim sho tam vinosili smertni viroki cherez povishannya zlochincyam ochevidno do 1772 roku Yak spadok zalishilas nazva terenu Shibenicya U seli buv tartak pobudovanij bratami Tonetami yakij pislya vijni buv demontovanij i vivezenij z Polyan U rizni roki kilkist meshkanciv Polyan zminyuvalas u 1839 roci 1273 osobi 1847 1367 osib 1858 923 osobi 1884 1175 osib 1901 1175 osib 1914 1400 osib Kilkist osib yaki viyihali z sela na zarobitki do Ameriki na 1898 rik takih lyudej bulo 102 na 1901 130 na 1902 150 na 1906 230 na 1925 136 osib Do Pershoyi svitovoyi vijni Polyani mali status mistechka lat oppidum nalezhali do Korosnenskogo povitu sudovij okrug Duklya Korolivstva Galichini i Volodimiriyi Na 1900 rik prozhivalo 1155 osib z nih 1135 greko katolikiv i 20 yudeyiv usi viznali rozmovnoyu movoyu rusinsku ukrayinsku U mizhvoyennij period selo nalezhalo do Korosnenskogo povitu Lvivskogo voyevodstva bula moskvofilska chitalnya im Kachkovskogo Na 01 01 1939 v Polyanah prozhivalo 1290 zhiteliv z yakih 1225 ukrayinciv 60 polyakiv ta 5 yevreyiv DSV i deportaciyi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Lemkivshina popri spodivannya lemkiv na vhodzhennya v URSR bula viddana Polshi a korinne ukrayinske naselennya Polyan primusovo dobrovilno vivozilosya v SRSR 82 rodini Zgodom u period mizh 1945 i 1947 rokami u comu rajoni trivala borotba pidrozdiliv UPA proti radyanskih i polskih vijsk Reshtu lemkiv 40 osib u 1947 roci mizh 25 i 31 travnya v rezultati operaciyi Visla bulo deportovano na ponimecki zemli Polshi na yih misce buli poseleni polyaki U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva Cerkva Cerkva Ivana Zolotoustogo za proektom Yakova Rudnickogo zmurovana v 1914 r na misci davnoyi derev yanoyi cerkvi Pobudovu cerkvi organizuvav todishnij paroh Nikolaj Felenchak 1920 Cerkva bula parohiyalnoyu i nalezhala do Duklyanskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi greko katolickoyi cerkvi Cherez rik pid chas boyiv Pershoyi svitovoyi vijni vigorila dolishnya chastina sela todi zh silno postrazhdala cerkva ta zgorili prihodstvo i vsi parohiyalni dokumenti metrichni zapisi velisya vid 1784 r U 1927 r pid chas tilyavskoyi shizmi polovina zhiteliv sela perejshla do polskoyi pravoslavnoyi cerkvi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni cerkva znovu bula poshkodzhena Pislya deportaciyi lemkiv stoyala pustkoyu u 1949 r povitove starostvo u Krosni viddalo yiyi polyakam odnak ti koristuvalis kapliceyu cerkvu vikoristovuvali yak sklad Pislya povernennya chastini lemkiv u 1956 r domagalis povernennya cerkvi doki 24 lyutogo 1966 r ne otrimali dozvil Pid kerivnictvom Ivana Galchika cerkvu vidbudovuvali 28 listopada 1971 r polyaki z Polyan i dovkolishnih sil rozbili zamki i vilamali dveri ta zahopili cerkvu Sudi za povernennya cerkvi trivali do listopada 1992 r koli bulo vinesene rishennya pro pochergovist vidprav rimokatolikiv i grekokatolikiv DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 136 26 93 17 Zhinki 125 30 68 27 Razom 261 56 161 44Vidomi lyudiStahura Danilo ukrayinskij suspilnij i politichnij diyach advokat organizator Sambirshini Yaroslavshini Lyubachivshini j Beregivshini posol do avstrijskogo parlamentu vid Nacionalno Demokratichnoyi Partiyi 1907 1911 Sileckij Ivan profesor uchitelskoyi gimnaziyi v Sambori ubitij polyakami 8 chervnya 1919 roku na richci Velika Turava poblizu selisha Pogar Pohovanij u s Slivki a 1922 roku perepohovanij u Sambori razom iz sinom Stepanom ta zyatem Vasilem Padohom PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Polyani Pidkarpatske voyevodstvo GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Konigreiche und Lander bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1900 XII Galizien Wien online Volodimir Kubijovich Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 stor 40 Visbaden 1983 205 s Akciya Visla Dokumenti upor Yevgen Misilo Lviv Nyu Jork Naukove tovaristvo im T Shevchenka 1997 ISBN 5 7707 8504 7 S 443 Shematizm Greko Katolickogo Duhovenstva Apostolskoyi Administraciyi Lemkovshini Lviv Naklad AAL 1936 s 69 70 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Procitovano 14 serpnya 2018 Shkil Oleg 29 grudnya 2017 Interaktivna karta Rozhnyativshina Slidami neskorenih Ob yekt inshe 10 upa pereginsk if ua Istoriya UPA v Pereginsku Procitovano 18 zhovtnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya LiteraturaArdan V M Moyi ridni Polyani shtrihi do istoriyi sela Ardan Volodimir Lviv 2011 140 s Shkola v Polyanah Fond 179 Opis 2 Sprava 2604 u Lvivskomu derzhavnomu istorichnomu arhivi Shematizm vsego klira greko katolickoyi Yeparhiyi Peremiskoyi za 1868 1932 rr Selo Polyani Chastina persha Apokryf Ruski pol Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ