Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Східні міомбові рідколісся (ідентифікатор WWF: AT0719) — афротропічний екорегіон тропічних та субтропічних луків, саван і чагарників, розташований в Південній та Східній Африці.
 Жирафи в заповіднику Селус (Танзанія) | |
| Екозона | Афротропіка |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні луки, савани і чагарники |
| Статус збереження | вразливий |
| WWF | AT0706 |
| Межі | Міомбові рідколісся Центральної Замбезії Гірські ліси та луки Південного Рифту Південні акацієво-комміфорові чагарники та хащі Затоплювані луки Замбезії Ліси Східної дуги Прибережні ліси та рідколісся Північного Суахілі Прибережні ліси та рідколісся Південного Суахілі Мопанові рідколісся Замбезії Гірські ліси та луки Південного Малаві Прибережні затоплювані савани Замбезії |
| Площа, км² | 483 800 |
| Країни | Малаві, Мозамбік, Танзанія |
| Охороняється | 155 682 км² (32,3 %) |
 Розташування екорегіону (жовтим) | |
Географія
Екорегіон східних міомбових рідколісь охоплює внутрішні райони Південно-Східної Танзанії та Північного Мозамбіку, а також деякі райони на південному сході Малаві. На захід від регіону, за озером Ньяса, поширені міомбові рідколісся Центральної Замбезії. На півночі екорегіон переходить у південні акацієво-комміфорові чагарники та хащі, на сході — у північносуахільські та південносуахільські прибережні ліси та рідколісся, а на півдні — у мопанові рідколісся Замбезії.
На відміну від інших міомбових екорегіонів, цей регіон лежить переважно в низовинах, а його висота коливається від 200 м над рівнем моря на сході до 800—900 м над рівнем моря на заході. Рельєф регіону представлений рівнинами, по яким розкидані пологі пагорби. Із заходу на схід екорегіон перетинають кілька річок, які впадають в Індійський океан, зокрема Руфіджі, Рувума та [en]. По всьому регіону зустрічаються мілководні, порослі травою та осокою водно-болотні угіддя [en]. На півночі Мозамбіку поширені інзельберги, які виразно підіймаються над навколишіми саванами. З геологічної точки зору основу екорегіону складають метаморфізовані верхньодокембрійські сланці та гнейси з вкрапленнями інтрузивних гранітів. Ґрунти, як правило, добре дреновані, сильно вилуговані та бідні на поживні речовини, мають тенденцію до окислення. В південних та центральних частинах регіону поширені [en] та альфісолі, а на півночі — червоноземи. Через бідність ґрунтів, які обмежують сільськогосподарський потенціал, а також через широку присутність мухи цеце (Glossina), густота населення в екорегіоні є низькою.
Клімат
В межах екорегіону переважає саванний клімат (Aw за класифікацією кліматів Кеппена). Влітку, з листопада по березень, триває сезон дощів, після чого розпочинається інтенсивний сухий зимовий сезон, який може тривати до 6 місяців. Середньорічна кількість опадів коливається від 800 до 1200 мм, на заході екорегіону іноді до 1400 мм. Середня максимальна температура коливається від 21 до 30 °C, залежно від висоти, причому найбільш високі температури спостерігаються в низинних районах. Середня мінімальна температура коливається від 15 до 21 °C.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є міомбові рідколісся, які перемежовуються луками та водно-болотними угіддями. Міомбо відрізняються від інших саван, рідколісь та лісів Африки домінуванням в них дерев з підродини цезальпінієвих (Caesalpinioideae), зокрема різних видів [en] (Brachystegia spp.), [en] (Julbernardia spp.) та [en] (Isoberlinia spp.), які рідко зустрічаються поза межами міомбо.
Основу міомбових рідколісь екорегіону складають [en] (Brachystegia spiciformis), [en] (Brachystegia boehmii), [sv] (Brachystegia allenii) та [en] (Julbernardia globiflora). У більш вологих частинах регіону в міомбо переважають [es] (Brachystegia floribunda), [es] (Brachystegia glaberrima), [sv] (Brachystegia taxifolia), [sv] (Brachystegia wangermeeana), [sv] (Marquesia macroura), дерева мнондо (Julbernardia globiflora), [en] (Julbernardia paniculata) та [es] (Isoberlinia angolensis). Дерева в міомбових рідколіссях регіону зазвичай мають висоту 15—20 м. Більшість з них скидає листя під час тривалого сухого сезону, хоча близько 9 % дерев є вічнозеленими. В підліску переважають чагарники і трави. Вздовж річок регіону зустрічаються листяні галерейні ліси, а в скелястих місцевостях — сухі ліси та хащі.
Важливим екологічним фактором, який впливає на міомбові рідколісся, є пожежі. Значна сезонність опадів призводить до того, що дерева залишаються сухими протягом кількох місяців у році, а грози на початку сезону дощів можуть легко запалити рослинність. Крім того, що савани регіону від природи вразливі до пожеж, протягом тисячоліть люди навмисно підпалювали їх з метою полювання або розчистки землі під поля та пасовища.
Фауна
Незважаючи на низьку кількість опадів та відносно бідні на поживні речовини ґрунти, міомбові рідколісся екорегіону є домом для багатьох великих ссавців. Серед них слід відзначити саванного слона (Loxodonta africana), південну жирафу (Giraffa giraffa), звичайного бегемота (Hippopotamus amphibius), чорного носорога (Diceros bicornis) звичайну канну (Taurotragus oryx) та смаглявого коба (Kobus ellipsiprymnus). Багато антилоп, поширених в екорегіоні, віддають перевагу не міомбо, а іншим природним середовищам, зокрема водно-болотним угіддям та місцевостям поблизу інзельбергів. Так, чорні шаблероги (Hippotragus niger) зустрічаються в міомбо під час сезону дощів з жовтня по травень, однак під час сезону посухи переміщуються ближче до води. Африканські буйволи (Syncerus caffer caffer), великі куду (Tragelaphus strepsiceros) та [en] (Equus quagga crawshayi) віддають перевагу місцевостям поблизу постійних водойм. Блакитні гну (Connochaetes taurinus) здебільшого зустрічаються на низькотравних ділянках поблизу річок та озер, тоді як звичайні редунки (Redunca redunca) та орібі (Ourebia ourebia) віддають перевагу нестабільним лукам, які утворюються внаслідок повеней, пожеж або посухи. Північні стенбоки (Raphicerus sharpei) зустрічаються в невисоких та вторинних заростях поблизу скелястих відслонень, а великі редунки (Redunca arundinum) — на порослих травою галявинах міомбо. Серед дрібних антилоп, що зустрічаються в регіоні, слід відзначити північного бушбока (Tragelaphus scriptus), блакитного дуїкера (Philantomba monticola) та імпалу (Aepyceros melampus).
Серед великих хижих ссавців, поширених у регіоні, слід відзначити левів (Panthera leo), африканських леопардів (Panthera pardus pardus), [en] (Acinonyx jubatus jubatus), плямистих гієн (Crocuta crocuta), смугастих шакалів (Lupulella adusta) та рідкісних гієнових собак (Lycaon pictus), найбільша популяція яких мешкає в цьому регіоні. Серед більш дрібних хижаків слід відзначити звичайних каракалів (Caracal caracal), сервалів (Leptailurus serval), ангольських генет (Genetta angolensis), сірих мангустів (Paracynictis selousi) та пухнастохвостих мангустів (Bdeogale crassicauda).
Орнітофауна екорегіону вирізняється високим різноманіттям. Лише в заповіднику Селус зареєстровано понад 450 видів птахів. Серед птахів, поширених в міомбових рідколіссях Центральної Замбезії, слід відзначити мозамбіцького сичика-горобця (Glaucidium capense), міомбову синицю (Melaniparus pallidiventris), рудочереву синицю (Melaniparus rufiventris), міомбового сорокопуда (Lanius souzae), ангольського скеляра (Monticola angolensis), міомбового мерла (Lamprotornis elisabeth), рудоголового кромбека (Sylvietta ruficapilla), краплистоволу мухоловку (Muscicapa boehmi), міомбову альзаколу (Cercotrichas barbata), міомбову зебринку (Calamonastes undosus), чорносмугу жовтобрюшку (Eremomela atricollis), малавійського ткачика (Ploceus olivaceiceps), мозамбіцького ткачика (Ploceus bertrandi) та майже ендемічного танзанійського дятла (Dendropicos stierlingi). Серед рідкісних птахів, що зустрічаються в регіоні, слід відзначити білошийого журавля (Grus carunculata), степового боривітра (Falco naumanni) та лучного деркача (Crex crex).
Герпетофауна екорегіону є єдиною групою тварин з відносно високим рівнем ендемізму. Серед поширених в регіоні плазунів слід відзначити нільського крокодила (Crocodylus niloticus) та ендемічну [en] (Platysaurus maculatus).
Збереження
Близько 155 682 км², або 32,3 % площі екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Мисливський резерват Селус, Національний парк Ньєрере, Національний парк Руаха та Національний парк Мікумі в Танзанії, а також [en] та [en] в Мозамбіку.
Примітки
- «Eastern miombo woodlands». Digital Observatory for Protected Areas Explorer 4. [1]
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 12 листопада 2023.
Посилання
- «Eastern miombo woodlands». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Dry Miombo Woodlands» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shidni miombovi ridkolissya identifikator WWF AT0719 afrotropichnij ekoregion tropichnih ta subtropichnih lukiv savan i chagarnikiv roztashovanij v Pivdennij ta Shidnij Africi Shidni miombovi ridkolissya Zhirafi v zapovidniku Selus Tanzaniya Ekozona Afrotropika Biom Tropichni ta subtropichni luki savani i chagarniki Status zberezhennya vrazlivij WWF AT0706 Mezhi Miombovi ridkolissya Centralnoyi Zambeziyi Girski lisi ta luki Pivdennogo Riftu Pivdenni akaciyevo kommiforovi chagarniki ta hashi Zatoplyuvani luki Zambeziyi Lisi Shidnoyi dugi Priberezhni lisi ta ridkolissya Pivnichnogo Suahili Priberezhni lisi ta ridkolissya Pivdennogo Suahili Mopanovi ridkolissya Zambeziyi Girski lisi ta luki Pivdennogo Malavi Priberezhni zatoplyuvani savani Zambeziyi Plosha km 483 800 Krayini Malavi Mozambik Tanzaniya Ohoronyayetsya 155 682 km 32 3 Roztashuvannya ekoregionu zhovtim GeografiyaEkoregion shidnih miombovih ridkolis ohoplyuye vnutrishni rajoni Pivdenno Shidnoyi Tanzaniyi ta Pivnichnogo Mozambiku a takozh deyaki rajoni na pivdennomu shodi Malavi Na zahid vid regionu za ozerom Nyasa poshireni miombovi ridkolissya Centralnoyi Zambeziyi Na pivnochi ekoregion perehodit u pivdenni akaciyevo kommiforovi chagarniki ta hashi na shodi u pivnichnosuahilski ta pivdennosuahilski priberezhni lisi ta ridkolissya a na pivdni u mopanovi ridkolissya Zambeziyi Na vidminu vid inshih miombovih ekoregioniv cej region lezhit perevazhno v nizovinah a jogo visota kolivayetsya vid 200 m nad rivnem morya na shodi do 800 900 m nad rivnem morya na zahodi Relyef regionu predstavlenij rivninami po yakim rozkidani pologi pagorbi Iz zahodu na shid ekoregion peretinayut kilka richok yaki vpadayut v Indijskij okean zokrema Rufidzhi Ruvuma ta en Po vsomu regionu zustrichayutsya milkovodni porosli travoyu ta osokoyu vodno bolotni ugiddya en Na pivnochi Mozambiku poshireni inzelbergi yaki virazno pidijmayutsya nad navkolishimi savanami Z geologichnoyi tochki zoru osnovu ekoregionu skladayut metamorfizovani verhnodokembrijski slanci ta gnejsi z vkraplennyami intruzivnih granitiv Grunti yak pravilo dobre drenovani silno vilugovani ta bidni na pozhivni rechovini mayut tendenciyu do okislennya V pivdennih ta centralnih chastinah regionu poshireni en ta alfisoli a na pivnochi chervonozemi Cherez bidnist gruntiv yaki obmezhuyut silskogospodarskij potencial a takozh cherez shiroku prisutnist muhi cece Glossina gustota naselennya v ekoregioni ye nizkoyu KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye savannij klimat Aw za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Vlitku z listopada po berezen trivaye sezon doshiv pislya chogo rozpochinayetsya intensivnij suhij zimovij sezon yakij mozhe trivati do 6 misyaciv Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 800 do 1200 mm na zahodi ekoregionu inodi do 1400 mm Serednya maksimalna temperatura kolivayetsya vid 21 do 30 C zalezhno vid visoti prichomu najbilsh visoki temperaturi sposterigayutsya v nizinnih rajonah Serednya minimalna temperatura kolivayetsya vid 15 do 21 C FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye miombovi ridkolissya yaki peremezhovuyutsya lukami ta vodno bolotnimi ugiddyami Miombo vidriznyayutsya vid inshih savan ridkolis ta lisiv Afriki dominuvannyam v nih derev z pidrodini cezalpiniyevih Caesalpinioideae zokrema riznih vidiv en Brachystegia spp en Julbernardia spp ta en Isoberlinia spp yaki ridko zustrichayutsya poza mezhami miombo Osnovu miombovih ridkolis ekoregionu skladayut en Brachystegia spiciformis en Brachystegia boehmii sv Brachystegia allenii ta en Julbernardia globiflora U bilsh vologih chastinah regionu v miombo perevazhayut es Brachystegia floribunda es Brachystegia glaberrima sv Brachystegia taxifolia sv Brachystegia wangermeeana sv Marquesia macroura dereva mnondo Julbernardia globiflora en Julbernardia paniculata ta es Isoberlinia angolensis Dereva v miombovih ridkolissyah regionu zazvichaj mayut visotu 15 20 m Bilshist z nih skidaye listya pid chas trivalogo suhogo sezonu hocha blizko 9 derev ye vichnozelenimi V pidlisku perevazhayut chagarniki i travi Vzdovzh richok regionu zustrichayutsya listyani galerejni lisi a v skelyastih miscevostyah suhi lisi ta hashi Vazhlivim ekologichnim faktorom yakij vplivaye na miombovi ridkolissya ye pozhezhi Znachna sezonnist opadiv prizvodit do togo sho dereva zalishayutsya suhimi protyagom kilkoh misyaciv u roci a grozi na pochatku sezonu doshiv mozhut legko zapaliti roslinnist Krim togo sho savani regionu vid prirodi vrazlivi do pozhezh protyagom tisyacholit lyudi navmisno pidpalyuvali yih z metoyu polyuvannya abo rozchistki zemli pid polya ta pasovisha FaunaNezvazhayuchi na nizku kilkist opadiv ta vidnosno bidni na pozhivni rechovini grunti miombovi ridkolissya ekoregionu ye domom dlya bagatoh velikih ssavciv Sered nih slid vidznachiti savannogo slona Loxodonta africana pivdennu zhirafu Giraffa giraffa zvichajnogo begemota Hippopotamus amphibius chornogo nosoroga Diceros bicornis zvichajnu kannu Taurotragus oryx ta smaglyavogo koba Kobus ellipsiprymnus Bagato antilop poshirenih v ekoregioni viddayut perevagu ne miombo a inshim prirodnim seredovisham zokrema vodno bolotnim ugiddyam ta miscevostyam poblizu inzelbergiv Tak chorni shablerogi Hippotragus niger zustrichayutsya v miombo pid chas sezonu doshiv z zhovtnya po traven odnak pid chas sezonu posuhi peremishuyutsya blizhche do vodi Afrikanski bujvoli Syncerus caffer caffer veliki kudu Tragelaphus strepsiceros ta en Equus quagga crawshayi viddayut perevagu miscevostyam poblizu postijnih vodojm Blakitni gnu Connochaetes taurinus zdebilshogo zustrichayutsya na nizkotravnih dilyankah poblizu richok ta ozer todi yak zvichajni redunki Redunca redunca ta oribi Ourebia ourebia viddayut perevagu nestabilnim lukam yaki utvoryuyutsya vnaslidok povenej pozhezh abo posuhi Pivnichni stenboki Raphicerus sharpei zustrichayutsya v nevisokih ta vtorinnih zarostyah poblizu skelyastih vidslonen a veliki redunki Redunca arundinum na poroslih travoyu galyavinah miombo Sered dribnih antilop sho zustrichayutsya v regioni slid vidznachiti pivnichnogo bushboka Tragelaphus scriptus blakitnogo duyikera Philantomba monticola ta impalu Aepyceros melampus Sered velikih hizhih ssavciv poshirenih u regioni slid vidznachiti leviv Panthera leo afrikanskih leopardiv Panthera pardus pardus en Acinonyx jubatus jubatus plyamistih giyen Crocuta crocuta smugastih shakaliv Lupulella adusta ta ridkisnih giyenovih sobak Lycaon pictus najbilsha populyaciya yakih meshkaye v comu regioni Sered bilsh dribnih hizhakiv slid vidznachiti zvichajnih karakaliv Caracal caracal servaliv Leptailurus serval angolskih genet Genetta angolensis sirih mangustiv Paracynictis selousi ta puhnastohvostih mangustiv Bdeogale crassicauda Ornitofauna ekoregionu viriznyayetsya visokim riznomanittyam Lishe v zapovidniku Selus zareyestrovano ponad 450 vidiv ptahiv Sered ptahiv poshirenih v miombovih ridkolissyah Centralnoyi Zambeziyi slid vidznachiti mozambickogo sichika gorobcya Glaucidium capense miombovu sinicyu Melaniparus pallidiventris rudocherevu sinicyu Melaniparus rufiventris miombovogo sorokopuda Lanius souzae angolskogo skelyara Monticola angolensis miombovogo merla Lamprotornis elisabeth rudogolovogo krombeka Sylvietta ruficapilla kraplistovolu muholovku Muscicapa boehmi miombovu alzakolu Cercotrichas barbata miombovu zebrinku Calamonastes undosus chornosmugu zhovtobryushku Eremomela atricollis malavijskogo tkachika Ploceus olivaceiceps mozambickogo tkachika Ploceus bertrandi ta majzhe endemichnogo tanzanijskogo dyatla Dendropicos stierlingi Sered ridkisnih ptahiv sho zustrichayutsya v regioni slid vidznachiti biloshijogo zhuravlya Grus carunculata stepovogo borivitra Falco naumanni ta luchnogo derkacha Crex crex Gerpetofauna ekoregionu ye yedinoyu grupoyu tvarin z vidnosno visokim rivnem endemizmu Sered poshirenih v regioni plazuniv slid vidznachiti nilskogo krokodila Crocodylus niloticus ta endemichnu en Platysaurus maculatus ZberezhennyaBlizko 155 682 km abo 32 3 ploshi ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Mislivskij rezervat Selus Nacionalnij park Nyerere Nacionalnij park Ruaha ta Nacionalnij park Mikumi v Tanzaniyi a takozh en ta en v Mozambiku Primitki Eastern miombo woodlands Digital Observatory for Protected Areas Explorer 4 1 Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 12 listopada 2023 Posilannya Eastern miombo woodlands Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Dry Miombo Woodlands One Earth